Онлайн-курси БПР — 2026

Легенева гіпертензія не одразу стає очевидною. Вона тривалий час виглядає як звичайна втома чи задишка під час фізичних навантажень. На цьому заході ви навчитеся помічати ранні сигнали ЛГ: задишку, втому, періодичні синкопе, набряки та ознаки правошлуночкової недостатності. Ви детальніше розглянете питання патофізіології та клінічних груп ЛГ, сучасних діагностичних алгоритмів і диференційної діагностики зі схожими станами. Ви зможете впевнено визначати, коли задишка – тривожний сигнал, а не просто втома. Знатимете, які обстеження обов’язкові, як виглядають червоні прапорці та які лікувальні методи є найефективнішими. • Що таке легенева гіпертензія: класифікація та сучасні критерії діагнозу. • Основні патофізіологічні механізми. • Групи легеневої гіпертензії за ESC/ERS та клінічні відмінності між ними. • Симптоми, на які легко не звернути увагу: як не пропустити діагноз. • Алгоритм обстеження: які методи інформативні. • Диференційна діагностика. • Високоспецифічні маркери та прогностичні індикатори. • Сучасні підходи до лікування: базова, специфічна і паліативна терапії. • Клінічні кейси: що зробити, перш ніж направляти до центру ЛГ. • Червоні прапорці в практиці сімейного лікаря, кардіолога, пульмонолога. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків

Об’ємна корекція обличчя потребує правильного вибору стратегії для кожного конкретного пацієнта. Один і той самий дефіцит тканин у двох різних людей може бути ефективно скоригований абсолютно різними підходами. Незнання чітких показань і можливостей кожного методу призводить до системних помилок у плануванні, втрати природності результату та зниження довіри до лікаря, навіть якщо технічно ін’єкції були виконані ідеально. На цьому заході ви навчитесь системно оцінювати пацієнта перед об’ємною корекцією, розуміти біологічні та анатомічні основи старіння обличчя, а також чітко розмежовувати показання до філерів і ліпофілінгу. Ви розглянете переваги та обмеження кожного методу, зможете визначати клінічні ситуації, де ін’єкційна корекція є достатньою, а де єдиним вдалим рішенням буде робота з власними тканинами або комбіновані протоколи. Також ви розберете типові помилки, включно з гіперкорекцією, синдромом overfilled face та неправильним плануванням об’єму. Після навчання ви зможете чітко аргументувати вибір методики для кожного пацієнта, уникати перевантаження тканин філерами та будувати довготривалі, природні та анатомічно обґрунтовані результати. • Сучасний погляд на об’ємне моделювання обличчя • Дефіцит об’єму як одна з ключових причин старіння. • Роль жирової тканини, кісткової резорбції та зміни зв’язкового апарату. • Ліпофілінг: можливості та обмеження методу • Біологічні особливості аутологічної жирової тканини. • Регенеративний потенціал жиру та вплив на якість шкіри. • Показання до ліпофілінгу в естетичній медицині та пластичній хірургії. • Фактори, що впливають на приживлення трансплантату. • Переваги та недоліки методу. • Контурна пластика філерами: сучасні можливості • Основні завдання філерів у корекції вікових змін. • Переваги та обмеження контурної пластики. • Ліпофілінг чи філер: алгоритм вибору для практикуючого лікаря • Оцінка пацієнта перед об’ємною корекцією. • Аналіз дефіциту тканин та якості шкіри. • Клінічні ситуації, де перевагу слід надати філерам. • Клінічні ситуації, де оптимальним рішенням є ліпофілінг. • Комбіновані протоколи корекції. • Типові помилки при виборі методу корекції • Гіперкорекція великих дефіцитів за допомогою філерів. • Помилки планування об’єму корекції. • Синдром «переповненого обличчя» (Overfilled Face Syndrome): причини, профілактика та шляхи корекції. • Типові ускладнення та способи їх попередження. • Розбір клінічних випадків • Практичні рекомендації та висновки • Відповіді на запитання

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники здобудуть навички проведення покрокового неврологічного огляду дитини з урахуванням вікових особливостей — від новонародженого до підлітка. Передбачено оцінювання рівня свідомості, когнітивних функцій і поведінкових реакцій, дослідження функції 12 пар черепно-мозкових нервів, клінічну оцінку м’язового тонусу та сили, перевірку й інтерпретацію фізіологічних і патологічних рефлексів. Учасники опанують виявлення та аналіз менінгеальних симптомів, застосування координаторних проб для оцінки функції мозочка, ідентифікацію та клінічну інтерпретацію «червоних прапорців», а також формулювання топічного та нозологічного неврологічного діагнозу. Програма охоплює діагностику спадкових нервово-м’язових захворювань, диференційно-діагностичний план при синдромі “в’ялої дитини” та інших м’язових гіпотоніях, інтерпретацію лабораторних і інструментальних досліджень. Розглядаються показання до молекулярно-генетичної діагностики, біопсії м’язів та нервів, сучасні підходи до патогенетичного й симптоматичного лікування, моніторинг перебігу захворювання та медико-генетичне консультування родин. Програма заходу • Заняття 1 • 02:15:21 • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: Сучасний погляд на діагностику та терапію спадкових хвороб з переважним ураженням нервово-мʼязової системи в дитячому віці • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які специфічні особливості неврологічного огляду у новонароджених та немовлят? • Як диференціювати фізіологічну м’язову гіпотонію від патологічної? • Клінічна інтерпретація основних безумовних рефлексів та терміни їх згасання. • Які «червоні прапорці» вказують на підвищення внутрішньочерепного тиску у дитини раннього віку? • Як провести диференційну діагностику між фебрильними судомами та дебютом епілепсії? • Який алгоритм дій при виявленні асиметрії неврологічного статусу? • Ознаки ураження центрального та периферичного мотонейронів у дітей. • Неврологічні симптоми, що є абсолютним показанням для нейровізуалізації (МРТ, КТ). • Як оцінити неврологічний статус у неконтактної або негативістично налаштованої дитини? • Критерії затримки психомоторного та мовленнєвого розвитку на різних вікових етапах. • Які клінічні фенотипи та “червоні прапорці” вказують на високу ймовірність спадкової нервово-м’язової патології у дитини? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при підозрі на спінальну м’язову атрофію (СМА) та м’язову дистрофію Дюшенна/Беккера? • Коли доцільно призначати електронейроміографію (ЕНМГ), а в яких випадках можна переходити одразу до генетичного тестування? • Диференційна діагностика прогресуючої м’язової слабкості: спадкові міопатії, мітохондріальні хвороби, хвороби накопичення. • Сучасні можливості молекулярно-генетичної діагностики: показання до таргетних панелей, екзомного та геномного секвенування. • Патогенетична терапія СМА та міодистрофії Дюшенна: критерії відбору пацієнтів, ефективність та безпека препаратів. • Принципи мультидисциплінарного супроводу пацієнтів з НМЗ: респіраторна підтримка, нутритивний менеджмент, ортопедична корекція. • Медико-генетичне консультування та пренатальна діагностика в родинах з обтяженим анамнезом щодо НМЗ. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Розлади скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) та жувальної мускулатури – одна з найпоширеніших причин болю та порушення жування. Вони часто маскуються під невралгії, отоларингологічні чи стоматологічні проблеми. Своєчасна і точна діагностика за допомогою МРТ дозволяє виявити структурні та функційні зміни на ранніх стадіях, що значно підвищує ефективність лікування та допомагає уникнути хронізації процесу. Цей майстер-клас допоможе вам отримати комплексне бачення: від оцінки морфології суглоба до функційної оцінки жувальних м’язів і оклюзії. Ви навчитесь диференціювати структурні ураження, м’язові дисфункції, психоемоційні тригери та оклюзійні порушення, які можуть проявлятися болем, клацанням, обмеженням відкривання рота, головними болями чи оталгією. На прикладі реального клінічного випадку ви побачите логіку прийняття терапевтичних рішень та результати функційного лікування. Після лекції ви зможете чітко визначати, де норма, а де патологія на КТ та МРТ, а також проводити високоточну диференційну діагностику причин розладів СНЩС. • Проблема актуальності патології СНЩС у дітей • МРТ як золотий стандарт у діагностиці СНЩС • Ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА) і СНЩС • Анатомія та біомеханіка СНЩС в нормі й патології та вікові варіації положення диска • Основні патологічні зміни, виявлені на МРТ • Класифікація Wilkes: базова система стадіювання • Методика проведення МРТ СНЩС • Оцінювання результатів та основні параметри інтерпретації • Особливості проведення дослідження • Клінічне значення МРТ СНЩС • Вступ • Диференційна діагностика патологій СНЩС • Функційна анатомія СНЩС. Кути, площини рухи щелепи • Акт жування людини в нормі та патології • Роль МРТ в лікуванні патологій СНЩС • Метод опорного штифта • Функційні сплінти • Висновки

Курс складається з основних відеолекцій, додаткових відеоматеріалів за темою та практичних навчальних матеріалів. Навчання побудоване від базового розуміння механізмів анізометропії до формування чіткої клінічної тактики у щоденній практиці. Програма заходу • сучасне визначення та класифікація анізометропії • етіологію та патогенез • оптичні ефекти та вплив на бінокулярний зір • алгоритм клінічного обстеження • тактику підбору корекції • ведення пацієнтів у динаміці • розбір клінічних випадків із формуванням клінічного рішення Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Периферичні мононейропатії – одна з найпоширеніших форм ураження периферичної нервової системи, яка суттєво впливає на повсякденне життя й працездатність пацієнтів. За даними досліджень з журналу “Nature”, загальна поширеність периферичної нейропатії становить 2,4%, але серед осіб, старших 60 років, зростає до 8%, а серед людей 80+ – до 42,4% (Prevalence of peripheral neuropathy defined by monofilament insensitivity in middle-aged and older adults in two US cohorts). Найвищий ризик – у пацієнтів з цукровим діабетом. Вже через 10 років після встановлення діагнозу нейропатія уражає майже половину хворих. Найчастіші форми мононейропатій – це синдром карпального каналу, ураження ліктьового та малогомілкового нервів. Крім діабету, до основних факторів ризику належать: вік, гіпертензія та дефіцит вітамінів певної групи. Якщо нейропатію не виявити вчасно і не розпочати лікування, то наслідки можуть бути тяжкими, адже такі пацієнти мають обмеження у повсякденній активності. Навчальний майстер-клас «Периферичні мононейропатії кінцівок: клінічні маркери, діагностика, мультидисциплінарна стратегія» буде присвячений вивченню анатомо-фізіологічних особливостей периферичних нервів та клінічної семіотики мононейропатій. Учасники розглянуть основні прийоми клінічного огляду й навчаться застосовувати діагностичні тести. Будуть розглянуті поширені методи виявлення недуги: електронейроміографія, УЗД нервів і лабораторна діагностика. Особлива увага буде приділена диференційній діагностиці та вибору ефективної терапії – як медикаментозної, так і немедикаментозної. Також буде висвітлено принципи мультидисциплінарного підходу та профілактики рецидивів. • Вступ • Анатомо-фізіологічні особливості периферичних нервів. • Клінічна семіотика мононейропатій. • Діагностика мононейропатій • Клінічний огляд: основні прийоми та діагностичні тести. • Інструментальна діагностика: • електронейроміографія (ENMG); • ультразвукова діагностика нервів. • Лабораторна діагностика: коли і що призначати. • Диференційна діагностика • Лікування периферичних мононейропатій • Медикаментозна терапія: НПЗЗ, кортикостероїди, нейропротектори. • Фізіотерапія та реабілітація: ЛФК, електростимуляція, ортезування. • Корекція рухових звичок, профілактика. • Мультидисциплінарний підхід: коли і кого залучати. • Відповіді на запитання.

Керамічні накладки є одним із поширених лікувальних підходів у мінімально інвазивній реставраційній стоматології, що дає змогу відновлювати великі дефекти твердих тканин із максимальним збереженням власних структур зуба та високими естетико-функціональними результатами. Успішність таких реставрацій напряму залежить від точності відбору пацієнтів, правильного планування й дотримання клінічного протоколу на всіх етапах: від препарування до фіксації. На цьому заході ви навчитеся відбирати пацієнтів для встановлення керамічних накладок, планувати реставрацію та підготовлювати зуб відповідно до біомеханіки й клінічних показань. Ви опануєте протокол виготовлення та фіксації накладок, зокрема принципи препарування, ізоляції та адгезивної фіксації. Також ви розглянете особливості взаємодії із зуботехнічною лабораторією в умовах цифрового й аналогового workflow. Після навчання ви зможете впевнено планувати і виконувати реставрації керамічними накладками, мінімізувати ризик технічних та клінічних ускладнень і досягати стабільного естетико-функціонального результату. • Показання та відбір пацієнтів для керамічних накладок. • Планування лікування та підготовка зуба. • Клінічний протокол від А до Я. • Підготовка зуба: принципи препарування та ізоляції. • Протокол виготовлення та фіксації накладок. • Взаємодія із зуботехнічною лабораторією. • Особливості цифрового й аналогового workflow. • Типові помилки та ускладнення. • Розбір клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Киснева терапія – базовий компонент надання допомоги пацієнтам з гіпоксемією та невідкладними станами, що супроводжуються порушенням оксигенації. Правильний вибір методу подання кисню, своєчасне підключення відповідних систем та правильна інтерпретація показників сатурації допомагають швидко й ефективно стабілізувати стан пацієнта. Недотримання принципів терапії може призводити як до недостатньої оксигенації, так і до ускладнень, пов’язаних із надлишковим поданням кисню. На цьому заході ви розглянете показання до кисневої терапії, принципи оцінювання дихання та сатурації, а також сучасні види кисневих систем, зокрема назальні канюлі, прості та резервуарні маски й системи Вентурі. Ви засвоїте алгоритми підключення кисню, правила вибору потоку, зволоження й основи безпеки в роботі з киснем. Окрім цього, ви опануєте методи контролю SpO₂, а також навчитеся профілактувати ускладнення, зокрема сухість слизових оболонок, опіки, CO₂-реінгаляцію та ушкодження шкіри. Після навчання ви зможете ефективно діяти в типових клінічних ситуаціях, як-от гострий респіраторний дистрес-синдром, загострення хронічної обструктивної хвороби легень, постопераційна гіпоксія та серцева недостатність із набряком легень. • Показання до кисневої терапії: оцінювання дихання, сатурації, типові ситуації в практиці медсестри. • Види кисневих систем: носові канюлі, прості та резервуарні маски, Вентурі; вибір залежно від потреб пацієнта. • Алгоритм підключення кисню: правильний дебіт, правила зволоження, безпека роботи з киснем. • Контроль SpO₂: як правильно знімати показники, робота з пульсоксиметром, фактори похибок. • Профілактика ускладнень кисневої терапії: сухість слизових, опіки, CO₂-реінгаляція, пролежні від масок. • Практичний модуль: встановлення кисневих систем, розбір помилок, робота з пацієнтом у стані задишки. • Відповіді на запитання.

Під час активних бойових дій змінюється сама логіка хірургічного мислення. Умови масових втрат, обмеженого ресурсу та дефіциту часу змушують лікаря приймати безпомилкові рішення, оскільки правильний вибір обсягу втручання на кожному етапі евакуації є визначальним фактором виживання. Чітке розуміння Role 1–4, принципів damage control та меж хірургічної допомоги є фундаментом сучасної військової медицини. На цьому заході ви зможете систематизувати знання про структуру системи медичної евакуації, критерії сортування та маршрутизації поранених і показання до хірургічних втручань на кожному рівні. Ви дізнаєтеся, який мінімально достатній обсяг допомоги забезпечує виживання, коли необхідно застосовувати damage control surgery, а коли пріоритетом є негайна евакуація. Також ви навчитесь ефективно контролювати кровотечу, обирати і впроваджувати тимчасові хірургічні рішення та профілактувати ускладнення під час транспортування між етапами. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі масивної кровотечі, політравми, проникних і комбінованих поранень, а також приймати обґрунтовані рішення в умовах обмежених ресурсів, уникати надмірних або несвоєчасних втручань та правильно готувати пораненого до евакуації. • Вступ • Актуальність поетапної хірургічної допомоги в умовах бойових дій • Структура системи медичної евакуації • Принцип "damage control" у військовій хірургії • Догоспітальний етап (Role 1) • Завдання хірурга на передовому рівні • Мінімально необхідний обсяг втручань для порятунку життя • Підготовка пораненого до евакуації • Критерії терміновості транспортування • Рівень стабілізації (Role 2) • Показання до невідкладних оперативних втручань • Damage Control Surgery: показання та межі • Контроль кровотечі, профілактика інфекційних ускладнень • Тимчасові хірургічні рішення до наступного етапу • Спеціалізований рівень (Role 3–4) • Розширені хірургічні втручання • Реконструктивний етап лікування • Принципи повторних ревізій • Тактика ведення складних комбінованих поранень • Медичне сортування та маршрутизація • Хірургічні критерії сортування • Вплив тяжкості травми на вибір маршруту • Комунікація між етапами евакуації • Клінічні кейси • Аналіз типових бойових травм • Обговорення обсягу допомоги на різних етапах • Типові помилки та ускладнення • Підсумки та дискусія • Алгоритм прийняття хірургічного рішення в умовах обмеженого ресурсу • Фінальне відео • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Неінвазивне пренатальне тестування – важлива частина сучасного пренатального скринінгу. Це один із головних інструментів виявлення хромосомних аномалій плода, проте його широке використання породжує нові клінічні виклики: як правильно обрати тест, як інтерпретувати результати та як пояснити їх пацієнтці без хибних очікувань. Важливо чітко розуміти можливості й обмеження цього методу, адже від цього залежить подальша тактика ведення вагітності. На цьому заході ви розглянете клінічне застосування неінвазивного пренатального тестування, принципи вибору НІПТ серед доступних на ринку варіантів та особливості інтерпретації результатів у різних клінічних ситуаціях. Ви дізнаєтеся про можливості тестування не лише для поширених анеуплоїдій, а й для рідкісних хромосомних змін, а також про сучасні міжнародні рекомендації щодо практичного використання НІПТ. Після навчання ви зможете орієнтуватись у показаннях до призначення НІПТ, правильно трактувати «позитивні», «негативні» та «невизначені» результати тестування, а також консультувати пацієнток щодо подальших кроків обстеження. • Розуміння клінічного застосування НІПТ. • Порівняльний аналіз НІПТ-тестів, представлених на ринку України. • НІПТ поза межами поширених анеуплоїдій. • Аналіз обмежень та викликів неінвазивного пренатального тестування на клінічних прикладах. • Огляд останніх клінічних настанов Міжнародних профільних товариств щодо застосування НІПТ у клінічній практиці. • Відповіді на запитання.

Дистанційне навчання з використанням електронних навчальних ресурсів 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Дистанційне навчання з використанням електронних навчальних ресурсів. Курс розрахований на практичне опанування методик місцевого знеболення у стоматології. Програма заходу • Блок 1. Місцеве знеболення в стоматології • Урок 1 — Місцеве знеболення в стоматології • Вибір анестетика для проведення знеболення стоматологічних втручань. • Методики виконання провідникової анестезії на верхній щелепі. • Методики виконання провідникової анестезії на нижній щелепі. • Особливості техніки знеболення у пацієнтів дитячого віку. • Інфільтраційна або провідникова анестезія — недоліки та переваги кожного методу. • Поради для проведення ефективного і безпечного знеболення. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Дистанційне навчання з використанням електронних навчальних ресурсів українською мовою. Тривалість — 6 ак. годин. Курс призначений для фахівців у сферах дитячої стоматології, ортодонтії, ортопедичної стоматології, стоматології, терапевтичної стоматології, хірургічної стоматології, щелепно-лицевої хірургії, пародонтології, а також для всіх спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою. Доступ до запису — 60 днів. У комплекті: навчальні матеріали та сертифікат проходження курсу. Передбачено 6 балів БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Лабораторна справа в Україні переживає системне оновлення: змінюється структура галузі, вводяться нові вимоги до посад. Цьогоріч МОЗ оновлює кваліфікаційні характеристики фахівців лабораторної медицини, а це означає появу низки практичних питань серед працівників — від того, як правильно обрати напрям безперервного професійного розвитку, до розуміння, які посадові обовʼязки відповідають новим нормативам. Усе це напряму впливає не лише на відповідність вимогам держави, а й на кар’єрні перспективи співробітників лабораторій у державному та приватному секторах. Навчальний курс «Нормативні документи, що регламентують роботу лабораторії в Україні» буде присвячений вивченню нових правил атестації медичних працівників відповідно до Наказу МОЗ України № 650. Учасники детально розглянуть процедуру присвоєння професійних кваліфікацій та особливості формування персонального портфоліо. Буде обговорено очікування системи охорони здоров’я від розробників професійних стандартів і практичні наслідки впровадження цих змін. Також будуть проаналізовані типові помилки при підготовці документів для атестації. • Нові правила атестації медичних кадрів згідно з Наказом МОЗ України № 650 • Особливості визначення й присвоєння професійних кваліфікацій • Чого галузь очікує від розробників професійних стандартів? • Які зміни передбачені для оформлення персонального портфоліо • Відповіді на запитання учасників

Малий для гестаційного віку плід – це не привід для автоматичної діагностики затримки росту, але саме ця помилка є однією з найчастіших. Щодня акушер-гінеколог має необхідність точно визначити, чи йдеться про конституційно малий, але здоровий плід, чи про прояв плацентарної дисфункції з високими перинатальними ризиками. Особливу складність становить пізня затримка росту плода, коли стандартні ультразвукові показники тривалий час можуть залишатися майже нормальними. На цьому заході ви розберете сучасні критерії диференціації малого для гестаційного віку плода й затримки його росту, навчитеся правильно оцінювати доплерометричні показники матково-плацентарно-плодового кровоплину й інтерпретувати результати ультразвукового моніторингу. Також ви розглянете особливості стратифікації ризику, ведення вагітності при плацентарній дисфункції та сучасні підходи до вибору оптимального терміну розродження відповідно до міжнародних рекомендацій. Після навчання ви зможете уникнути гіпердіагностики й необґрунтованих втручань, своєчасно виявляти плід високого ризику та приймати рішення на основі об’єктивної оцінки стану плода. • Авторський онлайн-майстер-клас Буйнової Вікторії , на якому розглянемо такі питання: • Відмінності між малим для гестаційного віку плодом і затримкою росту плода (ЗРП) • "Маленький плід" – це не діагноз, а клінічний сценарій. Не кожен маленький плід хворий, але кожен маленький плід потребує правильної стратифікації ризику! • Визначення правильного гестаційного терміну • Як розрізнити конституційно малого плода і ЗРП • Доплерометрія матково-плацентарно-плодового кровоплину як основний інструмент стратифікації ризику • Техніка й інтерпретація доплерометрії очних артерій вагітної • Підступність пізньої ЗРП • Ведення вагітності при ЗРП: не лікування росту, а профілактика внутрішньоутробної загибелі та оптимізація часу розродження • Огляд міжнародних та національних стандартів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Тривожно-депресивні розлади (ТДР) можуть ховатися за звичайними соматичними скаргами, погіршувати працездатність та ускладнювати лікування основних захворювань – і водночас залишатися непоміченими. Вчасне розпізнавання цих станів важливе для будь-якого лікаря, адже правильний підхід рятує пацієнтів від хронізації процесу та ризику ауто- чи гетероагресії. На цьому заході ви навчитеся використовувати сучасні стандартизовані скринінгові інструменти для діагностики ТДР, розпізнавати соматичні маски, оцінювати коморбідність та підбирати індивідуальні алгоритми ведення пацієнтів. Ви засвоїте фармакотерапевтичні та психотерапевтичні підходи, біопсихосоціальну модель лікування, а також навчитеся ефективно комунікувати з пацієнтами у складних соціальних умовах, зокрема ветеранами та внутрішньо переміщеними особами. Після заходу ви зможете впевнено діагностувати ТДР, швидко визначати клінічні алгоритми для ведення пацієнтів, що суттєво підвищить якість медичної допомоги та полегшить профілактику ускладнень. • Вступ (актуальність проблеми, статистика, ВООЗ, Україна, війна). • Визначення, класифікація (МКХ-11, DSM-5). • Клінічні прояви (тривожність, депресія, коморбідність, соматичні маски). • Діагностика (скринінг, шкали PHQ-9, GAD-7, HADS, алгоритм для лікаря будь-якої спеціальності). • Диференційна діагностика. • Сучасні підходи до лікування: • фармакотерапія (антидепресанти, анксиолітики, ад’ювантні препарати); • психотерапія (КПТ, майндфулнес, інші підходи); • біопсихосоціальна модель; • немедикаментозні методи (сон, фізична активність, харчування). • ТДР у контексті війни (ПТСР, резилієнс, підтримка лікарів первинної ланки). • Клінічні випадки. • Алгоритми для практики лікаря (сімейного, невролога, кардіолога, ендокринолога). • Висновки. • Обговорення запитань.

Електронний навчальний курс «Розлад харчової поведінки у дорослих» 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Розлади харчової поведінки дедалі частіше трапляються не лише серед підлітків, а й серед дорослих пацієнтів та потребують комплексного медичного підходу. Захід спрямований на те, щоб допомогти лікарям краще розпізнавати ці стани, оцінювати їхній вплив на фізичне й психічне здоров’я та діяти відповідно до сучасних клінічних алгоритмів. Мета заходу — надати лікарям чіткий алгоритм розпізнавання, діагностики та командного ведення пацієнтів із РХП. Учасники отримають розуміння послідовності діагностичних кроків, навчаться визначати типові поведінкові та клінічні маркери розладів, а також застосовувати практичні рекомендації для безпечного коригування харчування. 👉 Progress — коли знання працюють на практику. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

​Транскатетерна імплантація аортального клапана (TAVI) стала справжнім проривом у лікуванні тяжкого аортального стенозу. Якщо раніше ця технологія застосовувалась винятково у пацієнтів із високим хірургічним ризиком, то сьогодні вона дедалі частіше використовується і для хворих з помірним та низьким ризиком. Зокрема, результати дослідження PARTNER 3 продемонстрували не лише неінферіорність, а й перевагу TAVI над хірургічною заміною клапана у пацієнтів із низьким ризиком у 1-річному прогнозі смерті, інсульту або повторної госпіталізації (New England Journal of Medicine). Але попри мінімальну інвазивність, TAVI — це складна процедура, яка вимагає ретельного передопераційного планування, зокрема КТ-ангіографії для визначення анатомії аортального кільця та стратегії доступу. Важливо зазначити, що у пацієнтів з важким кальцинозом судин ризик ускладнень значно зростає. Наприклад, за даними Society of Thoracic Surgeons/American College of Cardiology TVT Registry, судинні ускладнення після TAVI фіксуються приблизно у 4–7% випадків, а їх наслідки напряму впливають на виживаність. Отже, для успішного ведення пацієнтів із аортальним стенозом лікарю важливо не лише орієнтуватися в показаннях до TAVI, а й володіти знаннями щодо потенційних ризиків й тактики моніторингу. Навчальний курс «Транскатетерна імплантація аортального клапану: інновація, що стала рутиною» присвячений вивченню сучасного підходу до лікування аортального стенозу, з акцентом на TAVI як ефективну альтернативу відкритій хірургії. Учасники розглянуть показання до проведення TAVI, алгоритм обстеження пацієнта перед процедурою та ключові нюанси планування втручання. Особливу увагу буде приділено технічним аспектам операції, інтраопераційному моніторингу та можливим ускладненням. Також буде висвітлено особливості ведення пацієнтів після TAVI у амбулаторній практиці. Наприкінці майстер-класу будуть обговорені реальні клінічні випадки. • Аортальний стеноз. Методи лікування патології. • Що таке TAVI? • Кому показана дана процедура? • Діагностичний алгоритм пацієнтів перед операцією. • Операційні особливості втручання. • Які ускладнення та як з ними впоратись? • Пацієнт після TAVI на прийомі. В чому особливість? • Висновки. • Обговорення запитань.

Постін’єкційні ускладнення можуть трапитися будь-коли, навіть після звичних маніпуляцій, що відпрацьовані до автоматизму. Медична сестра має чітко оцінити стан пацієнта, адже вона відіграє основну роль у ранньому виявленні патологічних змін. Несвоєчасне розпізнавання ускладнень може призводити до розвитку локальних і системних процесів, що потребують тривалого лікування або хірургічного втручання. На цьому заході ви проаналізуєте основні причини виникнення постін’єкційних ускладнень, їхню класифікацію та ранні клінічні ознаки. Ви засвоїте алгоритми дій у разі виявлення патологічних змін, зокрема оцінювання симптомів, первинне реагування та подальшу маршрутизацію пацієнта. Окрім цього, ви детально розглянете найбільш поширені ускладнення, як-от гематома, інфільтрат, абсцес, некроз тканин та ушкодження периферичних нервів, а також сучасні підходи до їх профілактики. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати постінʼєкційні ускладнення та запобігати розвитку тяжких наслідків. • Актуальність постін’єкційних ускладнень та роль медичної сестри у підтриманні безпеки пацієнта. • Класифікація та основні причини виникнення постін’єкційних ускладнень. • Ранні клінічні ознаки ускладнень: як вчасно розпізнати патологічні зміни. • Тактика дій медичної сестри у разі ускладнень: алгоритми та практичні рішення. • Найпоширеніші ускладнення (гематома, інфільтрат, абсцес, некроз, ушкодження нерва): особливості ведення. • Профілактика постін’єкційних ускладнень відповідно до сучасних стандартів. • Відповіді на запитання.

Критичний стан із високою летальністю, де кожне рішення анестезіолога безпосередньо впливає на виживання пацієнта. Це не просто гіпотензія, а комплексна гемодинамічна катастрофа з порушенням перфузії, серцевого викиду та тканинної оксигенації. У реальній практиці саме анестезіолог часто стає ключовою ланкою у стабілізації пацієнта: від швидкої діагностики до вибору вазоактивної підтримки та тактики ведення. Головне завдання — не просто «підняти тиск», а відновити ефективну перфузію, не погіршивши стан міокарда і не загнавши пацієнта в ще глибшу декомпенсацію. Практично- та клінічно-орієнтований формат із фокусом на рішення, які реально працюють. Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Патофізіологія кардіогенного шоку: що насправді відбувається з гемодинамікою • Диференціація типів шоку: як не пропустити змішаний або гіповолемічний компонент • Роль ехокардіографії та базового моніторингу в прийнятті рішень • Інотропи та вазопресори: добутамін, норадреналін, адреналін: коли, кому і чому • Помилки у веденні: надлишкова вазоконстрикція, пізній старт інотропної підтримки, неправильна інфузійна тактика • Алгоритм дій при гострій декомпенсації: від операційної до ВІТ • Практичні сценарії: гострий ІМ, післяопераційна серцева недостатність, септичний пацієнт з кардіальною дисфункцією Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Безпечне зберігання лікарських засобів – одна з головних зон відповідальності медичної сестри. Недотримання температурного режиму, пошкоджене упакування чи пропуск препарату, в якого минув термін придатності, можуть повністю нівелювати ефективність лікування, поставивши під загрозу життя пацієнта. Особливо це стосується препаратів, як-от інсулін, вакцини або засоби для екстреної допомоги. Окрім клінічної шкоди, помилки в обліку медикаментів можуть спричинити юридичні наслідки, особливо в роботі з наркотичними засобами або речовинами сильної дії. Медична сестра має досконало знати правила зберігання, контролю якості, списання й утилізації ліків. Інакше є високий ризик фінансових втрат, плутанини в документації та затримки в наданні допомоги в критичних ситуаціях. Навчальний захід «Облік та зберігання лікарських засобів у роботі медичної сестри: відповіді на найактуальніші питання» буде присвячений практичним аспектам обліку та зберігання лікарських засобів у роботі медичної сестри. Цей майстер-клас не є класичною лекцією – він побудований як жива сесія запитань і відповідей, що дає змогу розглянути індивідуальні випадки. • Заповнення актів та ведення журналів: як правильно організувати облік? • Як обліковувати лікарські засоби залежно від джерела їх надходження (гуманітарна допомога, закупівлі тощо)? • Як списувати й утилізовувати препарати, у яких минув термін придатності, наркотичні лікарські засоби, витратні матеріали?