Онлайн-курси БПР — 2026

Дистанційне навчання з електронними навчальними ресурсами. 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Дистанційне навчання з електронними навчальними ресурсами. Програма заходу • Блок 1. Асистент стоматолога-терапевта. Від початківця до професіонала • Урок 1 - Асистент стоматолога-терапевта. Від початківця до професіонала: Чому терапевтичний прийом є найскладнішим в стоматології?; Вимоги до асистента та що категорично не можна робити.; Початок робочого дня. Покроковий гайд підготовки клініки та кабінету до прийому.; Основні маніпуляції в терапевтичній стоматології (огляд, професійна гігієна, реставрація, первинна та повторна ендодонтія) та покрокові протоколи для них.; Правила обробки кабінету та інструментарію. Як зробити клініку максимально стерильною?; Рентгенографія в стоматології. Що має знати та вміти асистент, щоб прицільні знімки завжди виходили?; Ергономіка роботи з мікроскопом. Як бути максимально ефективним та продуктивним? Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Скринінг раку шийки матки – один із найефективніших інструментів профілактики онкопатології. Його основне завдання – раннє виявлення передракових змін, що дозволяє уникнути агресивного лікування, втрати репродуктивної функції та тяжких ускладнень. Сучасна медицина робить акцент на регулярних оглядах та тестуванні – завдяки широкому застосуванню ПАП-тесту в країнах із добре налагодженими програмами скринінгу значно знизилася смертність від раку шийки матки. Недостатні знання з цієї теми можуть мати серйозні наслідки: від гіпердіагностики до пропущених передракових змін, втрати довіри пацієнтки або навіть необґрунтованого хірургічного втручання. Лікар має бути підготовленим до консультування жінок із сумнівними результатами, уміти пояснити подальшу тактику ведення та уникати діагностичних помилок. Навчальний курс «Ведення пацієнток після скринінгу шийки матки: клінічні підходи та кольпоскопія» буде присвячений вивченню особливостей ведення жінок після отримання результатів скринінгових тестів. Учасники розглянуть ефективність сучасних програм скринінгу раку шийки матки та їхній вплив на захворюваність і смертність, зокрема в умовах організованої системи охорони здоров’я. Будуть проаналізовані основні причини занедбаних випадків, включно з типовими системними та клінічними помилками, а також прогалинами в маршрутизації та спостереженні пацієнток. Окремо розглядатиметься кольпоскопія як уточнювальний метод діагностики, включно з її значенням у верифікації патології шийки матки та перспективами застосування. Практичний блок майстер-класу включатиме аналіз складних клінічних випадків. • Скринінг раку шийки матки: актуальність та ефективність скринінгових програм на сучасному етапі • Вплив організованого скринінгу на захворюваність і смертність • Причини занедбаних випадків раку шийки матки: поширені системні та клінічні помилки, прогалини в маршрутизації та спостереженні пацієнток • Кольпоскопія як уточнюючий метод діагностики: історія та роль методу у верифікації патології шийки матки • Показання до проведення кольпоскопії, сучасна класифікація та перспективи застосування • Аналіз складних та нетипових клінічних випадків • Помилки діагностики та шляхи їх уникнення • Сесія запитань та відповідей

Постреанімаційний період – критичний етап у веденні пацієнтів після відновлення спонтанного кровообігу. Тут визначається не лише виживання, але й якість подальшого життя, зокрема збереження неврологічних і когнітивних функцій. Сучасні підходи до інтенсивної терапії вимагають інтеграції оновлених рекомендацій Європейської ради реанімації (ERC, 2025), які формують нові стандарти ведення пацієнтів після ROSC. Набула актуальності концепція мультимодального прогнозування, що передбачає поєднання клінічних даних, нейромоніторингу, візуалізаційних методів та біомаркерів для точного планування лікувальної тактики. На цьому заході ви розглянете етапи постреанімаційного ведення, починаючи з фази негайної стабілізації з оптимізацією оксигенації та перфузії. Ви дізнаєтеся про актуальні підходи до респіраторної підтримки, гемодинамічного менеджменту і стратифікації кардіоваскулярних ризиків, зокрема ведення гострого коронарного синдрому й аритмій після відновленна спонтанного кровотоку. Окрім цього, ви навчитеся проводити неврологічний моніторинг і планувати церебропротекцію із застосуванням підходу Targeted Temperature Management, а також зможете впевнено використовувати протоколи POCUS для оцінювання гемодинаміки й стану пацієнта «біля ліжка». Після навчання ви будете системно підходити до ведення пацієнтів у постреанімаційному періоді та обʼєктивно оцінювати прогноз навіть у найскладніших випадках. • Фаза негайної стабілізації (перші 60 хв): оптимізація перфузії та оксигенації • Респіраторна підтримка: відхід від емпіричної ШВЛ • Гемодинамічна підтримка: цілі early goal-directed therapy • Кардіоваскулярний менеджмент: стратифікація ризиків • Коронарний синдром після ROSC • Постреанімаційні аритмії • Неврологічний моніторинг та церебропротекція • Targeted Temperature Management (TTM) 2.0 • Неврологічний статус і судомний синдром • Мультимодальна візуалізація та моніторинг (POCUS) • Гемодинамічний POCUS • Нейромоніторинг «біля ліжка» • Розширений гемодинамічний профіль • Прогностична верифікація та довгострокова реабілітація • Мультимодальне прогнозування (не раніше 72 годин) • Інтенсивна терапія та реабілітація • Q&A-сесія

Невідкладна рентгенодіагностика травм кісток і суглобів потребує системного підходу, адже пропущений перелом або хибна інтерпретація рентгенограми призводять до неправильної тактики лікування й ускладнень. На цьому заході ви розберете алгоритм аналізу рентгенограм при травмі, типові діагностичні пастки, анатомічні варіанти, що імітують перелом, а також показання до додаткових проєкцій, КТ і МРТ. Після навчання ви зможете точно описувати рентгенограми, краще розпізнавати приховані ушкодження та впевнено обирати подальшу діагностичну тактику. • Вступ • Алгоритм аналізу рентгенограм при травмі кісток та суглобів. • Оцінка якості дослідження та необхідність додаткових проєкцій. • Системний підхід до опису рентгенограм • Найчастіше пропущені переломи та їх рентгенологічні ознаки. • Діагностичні пастки та анатомічні варіанти, що імітують перелом. • Особливості рентгенодіагностики дитячої травми. • Показання до КТ та МРТ після первинної рентгенографії. • Типові помилки рентгенолога та практичні клінічні випадки.

Хронічна спонтанна кропив’янка – захворювання із суттєвим впливом на якість життя, сон, психоемоційний стан і працездатність пацієнтів. Тривалий неконтрольований перебіг асоціюється з тривожністю, депресією та втратою продуктивності. Важливо своєчасно розпізнати ХСК, оскільки затримка діагностики або неправильна тактика ведення можуть посилювати інтенсивність симптомів і формувати недовіру пацієнта. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи діагностики та лікування хронічної спонтанної кропив’янки відповідно до міжнародних рекомендацій. Ви навчитеся відрізняти ХСК від індукованих форм кропив’янки, васкулітів, атопічного дерматиту й інших дерматозів, проводити діагностику без надмірного призначення обстежень, а також застосовувати покроковий терапевтичний підхід. Окремо ви розглянете ведення рефрактерних форм, оптимізацію антигістамінної терапії, використання біологічних препаратів та оцінювання контролю захворювання за валідованими шкалами. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів з тривалим сверблячим висипом без очевидних тригерів, досягати кращого контролю симптомів, знижувати ризик ускладнень і покращувати якість життя пацієнтів. • Вступ • Актуальність ХСК, епідеміологія, вплив на якість життя та працездатність пацієнтів. • Класифікація кропив’янки: гостра, хронічна, спонтанна vs індукована, місце ХСК у спектрі захворювань. • Патогенез і фенотипи ХСК • Роль опасистих клітин, IgE, автоімунних механізмів, тригери. • Поняття активності захворювання, контролю та ремісії як цілей терапії. • Алгоритм діагностики ХСК • Клінічні критерії діагнозу ХСК, відмежування від індукованих форм та інших дерматозів. • Мінімально достатнє обстеження, червоні прапорці, показання до розширеної діагностики; шкали оцінювання тяжкості та контролю. • Сучасні підходи до лікування • Стандартний покроковий підхід: неседативні H1-антигістамінні (стартова доза → до 4-кратного підвищення), місце ГКС, чого уникати в рутині. • Біологічна терапія (омалізумаб: показання, дози, тривалість, контроль відповіді; особливості скасування) та роль циклоспорину в рефрактерних випадках. • Клінічні випадки та дискусія • Відповіді на запитання.

Повідомлення поганих новин є одним із найбільш складних і водночас важливих аспектів клінічної практики. Онкологічні діагнози, хронічні та інвалідизуючі захворювання, несприятливі прогнози, ускладнення або неефективність лікування супроводжують роботу лікарів незалежно від спеціальності. Водночас у більшості фахівців відсутня системна підготовка з клінічної комунікації, зокрема щодо структурованого й етично вивіреного повідомлення поганих новин. Як наслідок, така взаємодія часто відбувається інтуїтивно, що підвищує ризик емоційної ескалації, конфліктів, професійного вигорання та юридичних наслідків для закладу охорони здоров’я. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння клінічної комунікації та опануєте практичні інструменти повідомлення складної інформації. Учасники ознайомляться з міжнародно визнаними підходами й моделями, зокрема протоколами SPIKES і NURSE, а також Калгарі-Кембриджською моделлю. Окрім цього, буде висвітлена їх адаптація до українського культурного та клінічного контексту. Після навчання ви зможете структуровано проводити складні розмови з пацієнтами та їхніми близькими, зменшуючи емоційне навантаження і ризик конфліктів. • Загальні поняття клінічної комунікації • Роль комунікації у формуванні довіри та прихильності до лікування • Типові помилки лікарів у спілкуванні з пацієнтами • Межі відповідальності лікаря в комунікації • Вербальні та невербальні компоненти клінічного діалогу • Повідомлення поганих новин: клінічний та етичний контекст • Емоційні реакції пацієнтів і родичів: страх, заперечення, гнів, шок • Вплив контексту: амбулаторний прийом, стаціонар, ургентні ситуації • Етичні принципи інформування. Типові сценарії «невдалого повідомлення» та їхні наслідки • Структуровані підходи: протоколи SPIKES та NURSE • Приклади клінічних ситуацій застосування протоколів • Адаптація протоколів до українського культурного контексту • Часті помилки під час формального використання протоколів • Калгарі–Кембриджська модель клінічної комунікації • Загальна логіка та структура моделі • Побудова контакту з пацієнтом. Активне слухання й уточнення очікувань. Спільне формування розуміння проблеми. Узгодження плану лікування • Практичні приклади застосування моделі в складних розмовах • Проблемна комунікація в клінічній практиці • Пацієнт у стані емоційної дестабілізації • Запити на «неправду», приховування діагнозу • Комунікація з членами родини за тяжких прогнозів • Конфліктні ситуації та профілактика скарг • Межі професійної емпатії та самозахист лікаря • Пацієнтоорієнтована комунікація • Принципи пацієнтоорієнтованого підходу • Поважання автономії пацієнта • Спільне прийняття рішень (shared decision-making). Адаптація інформації до рівня розуміння пацієнта • Практичний воркшоп (інтерактив) • Рольові сценарії повідомлення поганих новин • Аналіз реальних клінічних кейсів учасників • Відпрацювання протоколів SPIKES та NURSE • Розбір типових помилок у безпечному середовищі • Формування індивідуального алгоритму комунікації • Відповіді на запитання

УЗД серця плода в першому триместрі – це складний та дуже важливий етап пренатального обстеження. Цей метод дає змогу виявити критичні вади розвитку ще на ранніх термінах гестації. Своєчасне виявлення ознак серцевих патологій істотно впливає на тактику ведення вагітності, потребу в додаткових обстеженнях і своєчасне направлення до спеціалізованих центрів. Тяжкі вроджені вади серця можна виявити вже на 11–13 тижнях, але за умови дотримання сучасних стандартів під час проведення обстеження. Крім цього, рання діагностика має не лише клінічне, а й психологічне значення для сім’ї, яка отримує час і змогу для усвідомленого прийняття рішень. Серце плода – це одна з найскладніших анатомічних структур для оцінювання в І триместрі, яка вимагає глибокого розуміння нормальної та патологічної анатомії, чітких технічних навичок і знання актуальних рекомендацій. Виявлення серйозної вади на цьому етапі дає змогу значно раніше розпочати мультидисциплінарне планування тактики ведення вагітності й новонародженого. За даними ISUOG, підвищення кваліфікації лікарів у сфері ранньої ехокардіографії плода може суттєво зменшити кількість пропущених діагнозів. Навчальний захід «Ультразвукова діагностика серця плода у І триместрі» буде присвячений вивченню сучасних підходів до ультразвукового оцінювання серця плода в першому триместрі вагітності. Розглядатимуться вимоги до проведення огляду й опису серця згідно з Наказом №1437, аналіз основних тез і типових помилок. Особливу увагу буде приділено клінічному значенню ранньої діагностики вроджених вад, огляду венозної системи плода і формуванню потоків для направлення на експертну ехокардіографію. Окрім цього, на навчанні будуть висвітлені основні рекомендації ISUOG і представлені реальні клінічні приклади виявлених вад розвитку в першому триместрі. • Вимоги до ультразвукового огляду серця в І триместрі; • Вимоги до опису (Наказ № 1437) та аналіз основних зрізів; • Формування потоків для експертної ехокардіографії плода на підставі результатів раннього пренатального скринінгу; • Огляд основних настанов ISUOG; • Клінічне значення ранньої діагностики вроджених вад розвитку; • Аналіз помилок під час огляду серця плода; • Основні види патології, доступні для діагностики в І триместрі; • Клінічні приклади діагностованих вроджених вад розвитку в І триместрі; • Огляд венозної системи плода, оцінювання, види аномалій, клінічне значення. • Відповіді на запитання учасників.

Пластика після схуднення – це мистецтво відновити форму там, де є тільки складні анатомічні задачі. На заході ви дізнаєтеся, як правильно планувати підтяжку після масивної втрати ваги, поєднувати різні оперативні втручання для максимального результату й уникати технічних труднощів. Розглянете нюанси роботи з надлишком шкіри, птозом тканин, асиметрією та наслідками попередніх втручань. Після навчання ви зможете впевнено консультувати пацієнтів після баріатрії чи значного схуднення, проводити підтяжку живота, рук, стегон, грудей або комплексний body lift із прогнозованим результатом. Ви знатимете, як уникати ускладнень, зменшувати ризики та гарантувати швидку й безпечну реабілітацію. • Які операції можна поєднати для кращого результату. • Консультація з пацієнтом: основні моменти для обговорення. • Передопераційне обстеження: на що зважати і як проводити діагностику. • Технічні аспекти операції: особливості методу й хірургічні нюанси. • Аугментація сідниць: збільшення та корекція під час підтяжки. • Післяопераційне ведення: успішна реабілітація та контроль результатів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Рецептурні помилки є однією з найчастіших причин відмови у відпуску лікарських засобів, юридичних ризиків для медичного працівника та затримки лікування пацієнта. На цьому заході ви розберете сучасні вимоги до оформлення рецептів, типові помилки під час їх виписування та практичні алгоритми роботи з паперовими й електронними рецептами. Після навчання ви зможете впевнено оформлювати рецепти відповідно до чинних нормативних вимог і уникати типових помилок у вашій практиці. • 1. Чотири рішення, які лікар має прийняти до створення рецепта • 2. Клінічне призначення як основа коректного рецепта • 3. Матриця вибору рецепта • 4. Е-рецепт у ЕСОЗ: що відбувається до і після натискання кнопки «Створити» • 5. Рецепти підвищеного ризику • 6. Якщо рецепт уже створено невірно. Алгоритм дій лікаря • 7. Дистанційний і повторний рецепт: межі допустимого. Ситуації, коли рецепт можна створити без очного візиту. • 8. Лікар — пацієнт — аптека: конфліктні ситуації. • 9. Практикум: «Рецепти, у яких легко помилитися» • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Електронний навчальний курс: розширені реанімаційні заходи у дітей (ERC) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Складно уявити більш критичну ситуацію, ніж зупинка серця у дитини. Щоб кожна навичка, що може врятувати життя, досягала автоматизму, необхідно досконало знати алгоритм надання допомоги. Під час заходу ознайомимось із актуальними рекомендаціями European Resuscitation Council (ERC) щодо проведення розширених реанімаційних заходів у дітей: покроковим алгоритмом дій при зупинці кровообігу та особливостями ведення педіатричних пацієнтів. Окремо розглядаються сучасні підходи до дефібриляції, медикаментозної терапії та забезпечення прохідності дихальних шляхів. Особлива увага буде належати відмінностям педіатричної реанімації від дорослої: причинам зупинки кровообігу у дітей, вибору доз медикаментів, особливостям дефібриляції, а також алгоритмам роботи з різними ритмами. Будуть обговорені принципи командної взаємодії та прийняття рішень у критичних ситуаціях, щоб систематизувати знання та відпрацювати клінічне мислення для ефективних дій у невідкладних станах у дітей. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Раптова зупинка кровообігу може статись не тільки у відділенні інтенсивної терапії, а й там, де її не чекають – коридорах поліклініки чи під час планового прийому. Якість базової СЛР, швидкість дефібриляції та готовність команди до дій визначають, чи вдасться відновити серцеву діяльність. Головна проблема – відсутність відпрацьованих алгоритмів, командної взаємодії та впевненості у власних діях. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до розпізнавання раптової зупинки кровообігу, навчитеся діяти за алгоритмом BLS, працювати з АЗД й уникати комунікаційних помилок у стресовій ситуації. Ви побачите сценарії командної роботи лікаря й медсестри, розберете реальні клінічні випадки та дізнаєтесь, як інтегрувати алгоритми з Наказу МОЗ №1259 і рекомендацій ERC 2025 у щоденну практику первинної ланки. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі зупинки серця в амбулаторії, правильно розподіляти ролі в команді, а ще швидко починати й ефективно проводити СЛР. • Вступ • Значення СЛР у позалікарняних та амбулаторних умовах. • Статистика виживаності та роль первинної ланки. • Короткий огляд Наказу МОЗ №1259 (2024) та ERC Guidelines 2025. • Раптова зупинка кровообігу в поліклініці: алгоритм дій • Раннє розпізнавання: симптоми-передвісники, моніторинг ризикових пацієнтів (згідно з наказом МОЗ). • Алгоритм BLS (ERC 2025): перевірка свідомості, дихання, виклик допомоги. • Використання АЗД у поліклініці: доступність та відповідальність персоналу. • Командна робота лікаря та медичної сестри • Розподіл ролей: хто починає компресії, хто викликає екстрену допомогу. • Принципи closed-loop communication (ERC 2025). • Приклади командних сценаріїв. • Практичні навички базової СЛР • Техніка компресій. • Співвідношення компресії до вдихів. • Використання мішка Амбу та кисню. • Методи забезпечення прохідності дихальних шляхів. • Відеодемонстрація алгоритму. • Розширені заходи й особливі ситуації • Введення адреналіну та аміодарону. • СЛР за особливих обставин. • Постреанімаційна допомога. • Взаємодія з бригадою екстреної допомоги. • Інтерактивна частина • Розбір клінічних кейсів: раптова зупинка серця у кабінеті лікаря. • Підсумки та основні повідомлення • Ланцюг виживання: раннє розпізнавання, якісна СЛР, вчасна дефібриляція, постреанімаційна допомога. • Важливість регулярних тренінгів для персоналу первинної ланки. • Заклик до впровадження симуляційних навчань у поліклініках. • Відповіді на запитання.

Метастази в легенях не завжди очевидні. Атипові прояви легко можна сплутати з доброякісними ураженнями або запальними процесами, а через це пацієнти можуть отримати неправильний діагноз і неефективне лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся про типові й атипові радіологічні прояви легеневих метастазів, а також про те, які захворювання можуть імітувати метастатичне ураження – навчитеся розставляти пріоритети у диференційній діагностиці. Після лекції ви зможете точно визначати спектр метастатичних змін у легенях, плеврі та кістковому каркасі грудної клітки, впевнено користуватися методами променевої діагностики і швидко орієнтуватися навіть у найскладніших клінічних випадках. • Класифікація метастазів легень • Променева діагностика типових легеневих метастазів • Диференційна діагностика типових легеневих метастазів • Променева діагностика атипових легеневих метастазів • Диференційна діагностика атипових легеневих метастазів • Променева діагностика метастатичного ураження плеври • Диференційна діагностика метастатичного ураження плеври • Променева діагностика метастатичного ураження кісткового каркасу грудної клітки • Відповіді на запитання

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати алгоритми диференційної діагностики для ідентифікації урологічних, гінекологічних, неврологічних та міофасціальних причин хронічного тазового болю. 2. Інтерпретувати клінічні дані для розмежування ноцицептивного, нейропатичного та ноципластичного компонентів больового синдрому. 3. Розробляти індивідуалізовані схеми фармакотерапії, включаючи раціональне застосування НПЗП, антиконвульсантів та антидепресантів. 4. Інтегрувати немедикаментозні методи лікування, зокрема фізіотерапію тазового дна та психотерапевтичні втручання, в комплексну програму ведення пацієнта. 5. Виявляти та корегувати коморбідні психічні розлади (тривога, депресія), що супроводжують хронічний біль. 6. Володіти навичками ефективної комунікації з пацієнтом для підвищення комплаєнсу та формування терапевтичного альянсу. Питання, що розглядаються: Які сучасні уявлення про роль центральної та периферичної сенситизації у хроніфікації тазового болю? Як клінічно диференціювати біль, пов’язаний з ендометріозом, аденоміозом, інтерстиціальним циститом та синдромом подразненого кишечника? Яка діагностична цінність нейрофізіологічних та візуалізаційних методів обстеження у пацієнтів з хронічним тазовим болем? Які доказові стратегії існують для лікування нейропатичного компонента тазового болю? В яких клінічних ситуаціях виправдане застосування інвазивних методів лікування (нервові блокади, нейромодуляція)? Яка роль дисфункції м’язів тазового дна у патогенезі больового синдрому та які методи її корекції є найефективнішими? Як оптимізувати ведення пацієнтів із супутніми психосоціальними факторами та запобігти поліпрагмазії? Програма заходу • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Синдром хронічної втоми – це не просто стан, коли «немає сил». Це виснаження, яке не минає після сну, порушує концентрацію, пам’ять і навіть заважає виконувати звичні повсякденні дії. Пацієнти довго шукають відповіді, ходять від одного спеціаліста до іншого, а справжня причина лишається невиявленою. На цьому заході ви дізнаєтеся, як відрізнити міалгічний енцефаломієліт/синдром хронічної втоми (МЕ/СХВ) від інших схожих хвороб. Ви зрозумієте, чому симптоми часто доповнюються депресією, фіброміалгією чи неврозами і не пропустите цей діагноз навіть у складних випадках. Ви отримаєте практичні алгоритми обстеження, критерії діагностики та розуміння, коли залучати мультидисциплінарну команду. Після навчання ви зможете вчасно розпізнавати синдром хронічної втоми, будувати ефективну стратегію лікування та координувати роботу з неврологами, психіатрами, фізіотерапевтами й імунологами. Це допоможе пацієнтам повернутися до нормального життя, зменшить ризик хронізації стану й полегшить психоемоційний тягар від «невидимого» захворювання. • Визначення поняття міалгічний енцефаломієліт/синдром хронічної втоми • Загальна характеристика захворювання • Теоретичні аспекти міалгічного енцефаломієліту/синдрому хронічної втоми • Епідеміологія • Етіологія • Патофізіологія (центральна, вегетативна, імунна системи, метаболізм, мікробіом) • Класифікація • Клінічна картина та діагностика міалгічного енцефаломієліту/синдрому хронічної втоми • Клінічні прояви (втома, когнітивна дисфункція, сон, вегетативні розлади) • Фактори ризику • Діагностичний підхід у дорослих (зокрема з post-COVID fatigue) • Обстеження • Диференціальна діагностика • Критерії (Канада, IOM/NAM, NICE) • Менеджмент і лікування • Загальний підхід • Варіанти лікування (фармакологічні, немедикаментозні) • Емпіричні та нові методи • Моніторинг • Ускладнення • Прогноз • Міждисциплінарний підхід • Роль команди (невролог, імунолог, психіатр, фізіотерапевт тощо) • Координація та комунікація для покращення результатів • Відповіді на запитання

1. Відеолекція Медсестра приватної клініки: стандарти, комунікація та професійна відповідальність: Медсестра в системі приватної медицини • Приватна клініка зсередини: що бачить і за що відповідає медсестра • Очікування власника, лікаря та пацієнта: де баланс • Медсестра як обличчя клініки та гарант безпеки • Відповідальність і професійні межі Безпека пацієнта: стандарти та щоденна практика Ідентифікація та маршрут пацієнта • Реєстрація, підготовка, супровід • Типові помилки в приватній практиці • Робота з постійними пацієнтами Інфекційний контроль у приватній клініці • Асептика й антисептика поза операційною • Контроль стерильності інструментів і витратних матеріалів • Обробка рук, поверхонь, обладнання • Внутрішні протоколи клініки • Правила роботи з ультрафіолетовими камерами Медикаментозна безпека • «5 правил» у щоденній роботі • Зберігання, маркування, терміни придатності • Робота з анестетиками, інфузіями, ургентними наборами Організація роботи медсестри в приватній клініці Робоче місце та підготовка до зміни • Чек-лист медсестри • Контроль обладнання й матеріалів • Відповідальність за зону роботи • Роль медсестри у підготовці кабінетів для прийому пацієнтів • Контроль запасів та поповнення матеріалів • Дотримання протоколів безпеки та стерильності Документація та юридичні моменти • Медична документація: мінімум, який обов’язковий • Інформована згода: роль медсестри • Типові помилки, що створюють ризики • Юридичні ризики та типові помилки Командна робота • Взаємодія з лікарем, адміністратором, менеджером • Комунікація без конфліктів • Алгоритм дій у нестандартних ситуаціях • Роль медсестри у передачі інформації пацієнту та команді • Взаємозамінність та підтримка колег у кризових ситуаціях Сервіс і комунікація: чому пацієнти повертаються Медичний сервіс очима пацієнта • Що таке якісний сервіс у приватній клініці • Дрібниці, які формують довіру Комунікація медсестри • Перший контакт із пацієнтом • Пояснення процедур доступною мовою • Робота з тривожними, вимогливими, незадоволеними пацієнтами Скарги та конфлікти • Алгоритм дій медсестри • Межі відповідальності • Як не «вигоріти» після складних пацієнтів Професійна відповідальність і розвиток медсестри • Професійна етика в приватній медицині • Репутація клініки через дії медсестри • Безперервний професійний розвиток • Профілактика емоційного вигорання Практичні кейси та обговорення • Порушення інфекційного контролю • Конфлікт із пацієнтом • Помилки в документації Пацієнтський шлях і безперервність догляду в приватній клініці • Поняття patient journey у приватній клініці • Роль медсестри на кожному етапі: • Передача інформації пацієнту: що, коли і як пояснює саме медсестра • Контроль виконання рекомендацій та безпеки після процедури 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Катетеризація сечового міхура є рутинною процедурою, яка водночас супроводжується ризиком розвитку внутрішньолікарняних інфекцій. Недотримання стандартів інфекційного контролю, порушення техніки встановлення та догляду за катетером безпосередньо впливають на безпеку пацієнта, сприяють формуванню біоплівок і розвитку інфекцій сечовивідних шляхів. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до профілактики, діагностики та ведення катетер-асоційованих інфекцій. Ви детально розберете питання патофізіології процесу, показань до катетеризації, вибору типу катетера й стандартів його встановлення. Окрім цього, ви навчитеся правильно доглядати за пацієнтом зі встановленим катетером, оцінювати ризики, а також дізнаєтеся про альтернативи уретральній катетеризації. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти ознаки ускладнень і забезпечувати догляд та інфекційну безпеку пацієнтам зі встановленим сечовим катетером. • Що таке катетер-асоційована інфекція сечовивідних шляхів (КАІСВШ)? Групи і фактори ризику. • Патофізіологія. • Види катетеризації та сечових катетерів. • Показання до катетеризації сечового міхура. • Стандартизація встановлення сечового катетера. • Догляд за пацієнтом зі встановленим сечовим катетером. • Альтернативи уретральній катетеризації. • Форма збору даних щодо КАІСВШ. • Відповіді на запитання.

МРТ хребта – ефективний метод діагностики причин болю в спині та неврологічного дефіциту. Від правильної інтерпретації зображень залежить подальша тактика ведення пацієнта, обґрунтованість направлення на інвазивні втручання й ефективність консервативного лікування. Через незнання особливостей МРТ-діагностики або відсутність системного підходу до аналізу знімків можна не помітити клінічно значущу патологію, а також це може призводити до гіпердіагностики й помилкових клінічних рішень. На цьому заході ви опрацюєте структурований підхід до інтерпретації МРТ хребта відповідно до анатомічних і вікових особливостей. Ви розглянете типові МР-прояви дегенеративних, травматичних, запальних, інфекційних і пухлинних уражень, а також післяопераційні зміни. Ви навчитеся формувати правильний протокол опису й розглянете найпоширеніші діагностичні помилки. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати МРТ-зміни при гострому й хронічному болю в спині, радикулопатіях, наслідках травм і хірургічних втручань, а також визначати подальшу клінічну тактику ведення пацієнта. • Вступ. • Анатомічні й вікові особливості хребта. • Алгоритм інтерпретації МРТ хребта і структурований протокол опису. • Дегенеративні захворювання. • Травматичні ураження. • Запальні та інфекційні процеси. • Пухлини. • Післяопераційні зміни. • Типові помилки інтерпретації. • Висновки.

, Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс БПР присвячений диференційній діагностиці тонзилофарингітів у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати клінічні шкали McIsaac та Centor для оцінки ймовірності бактеріального тонзиліту, спричиненого β-гемолітичним стрептококом групи А (БГСА). 2. Інтерпретувати результати огляду ротоглотки для виявлення специфічних ознак вірусної та бактеріальної інфекції. 3. Правильно виконувати та інтерпретувати результати експрес-тестів на виявлення антигену БГСА, розуміючи їх діагностичну цінність. 4. Проводити диференційну діагностику між БГСА-фарингітом та іншими причинами, зокрема інфекційним мононуклеозом, аденовірусною, ентеровірусною інфекціями. 5. Визначати “червоні прапорці” та показання для госпіталізації пацієнта, зокрема підозру на паратонзилярний абсцес та епіглотит. 6. Формулювати обґрунтований план ведення пацієнта, включаючи рішення про призначення або відмову від антибіотикотерапії на основі комплексних діагностичних даних. Програма заходу • Навчальна програма • Заняття 1 — 01:54:19 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера