Офтальморозацеа – це клінічно значущий стан, який часто недооцінюється через варіабельність проявів і маскування під інші патології переднього відрізка ока. Попри високу поширеність серед пацієнтів зі шкірною розацеа, своєчасна діагностика ураження органа зору залишається обмеженою. Це створює умови для прогресування захворювання з розвитком ускладнень, зокрема кератиту, неоваскуляризації та рубцевих змін рогівки.

На цьому заході ви розглянете механізми розвитку офтальморозацеа, роль тригерів і хронічного запалення, а також типові клінічні випадки, коли найчастіше цей діагноз несвоєчасно діагностується. Ви навчитеся точно оцінювати функцію мейбомієвих залоз, виявляти характерні зміни під час біомікроскопії та застосовувати додаткові методи дослідження.

Після навчання ви зможете впевнено діагностувати офтальморозацеа, визначати ступінь ураження й вибирати ефективну терапевтичну стратегію.

• •

  Коротке визначення розацеа та її субтипів .

• •

  Зв’язок зі шкірними проявами:

• •

  еритема, папули, пустули;

• •

  ринофіма.

• •

  Епідеміологія: поширеність, вік, стать.

• •

  Чому офтальморозацеа часто недіагностована. Значення для якості життя пацієнта.

• •

  Фактори ризику і патогенез.

• •

  Скарги пацієнта: на що варто звертати увагу.

• •

  Клініка – «маски» офтальморозацеа:

• •

  характерні порушення з боку мейбомієвих залоз;

• •

  роль демодексу в хронізації запалення.

• •

  Діагностика:

• •

  біомікроскопія;

• •

  додаткові тести;

• •

  мейбографія та інші.

• •

  Критерії встановлення діагнозу: основні моменти.

• •

  Диференційна діагностика.

• •

  Арсенал лікування: місцева та системна терапія.

• •

  Клінічні випадки.

• •

  Відповіді на запитання.