Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Аутоімунний тиреоїдит (тиреоїдит Хашимото) є найпоширенішою причиною набутого гіпотиреозу в дітей. Зважаючи на поширеність захворювання та його хронічний характер, необхідно вміти проводити своєчасну діагностику. Якщо оцінювання щитоподібної залози під час рутинного огляду проведено недостатньо ретельно, це може призвести до пізнього виявлення патології та розвитку ускладнень, що впливають на ріст, статеве дозрівання та когнітивні функції дитини. На цьому заході ви розглянете питання епідеміології, факторів ризику і патогенезу аутоімунного тиреоїдиту в дітей. Ви дізнаєтеся більше про різні клінічні варіанти перебігу (від безсимптомних форм до маніфестного гіпотиреозу), а також алгоритми діагностики, зокрема підходи до скринінгу груп ризику. Окрім цього, ви навчитеся правильно призначати, коригувати дозу та контролювати ефективність терапії левотироксином. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти аутоімунний тиреоїдит, проводити точну діагностику й визначати оптимальну тактику ведення пацієнтів різного віку. • Основна програма майстер-класу: • Епідеміологія та групи ризику • Патогенез: чому імунна система атакує власну залозу • Клінічна картина: від безсимптомного перебігу до маніфестного гіпотиреозу в дітей • Діагностика: алгоритм обстеження. Чи потрібен скринінг дітям? • Субклінічний гіпотиреоз у дітей та підлітків: лікувати чи спостерігати? • Лікування левотироксином: коли, скільки, як контролювати • Вплив АІТ на ріст, статеве дозрівання та когнітивні функції • Коморбідності й аутоімунний «кластер» • Нові виклики: АІТ після COVID-19 та сучасні тригери. Aутоімунний протокол у дітей • Відповіді на запитання учасників

Майже 3 мільярди випадків хвороб травної системи щороку — цифра, яка робить розлади ШКТ однією з наймасштабніших проблем сучасної медицини. І це не лише про травлення — це про імунітет, метаболізм, психічне та серцево-судинне здоров’я. Дисбіоз, підвищена проникність кишківника, запалення — усе це запускає каскад системних порушень, від ендокринних до автоімунних. Цей інтенсив допоможе лікарям побачити ШКТ як ключову відправну точку для відновлення здоров’я. Ви отримаєте інструменти функціональної медицини для глибшої діагностики, роботи з мікробіомом і застосування інтегративних рішень у терапії пацієнтів. Нове бачення ШКТ — чому саме кишківник часто стає відправною точкою хронічних хвороб і як його стан впливає на серце, мозок, гормони та імунітет. Розбір механізмів “зсередини” — синдром дірявого кишківника, дисбіоз, хронічне запалення та їхній зв’язок із діабетом, аутоімунними і неврологічними розладами. Практику, а не теорію — як інтерпретувати сучасні аналізи (мікробіом, маркери запалення, тести на проникність) і застосовувати їх у роботі. Інструменти для лікування — 4R-програма, нутрицевтики, дієта, пробіотики, робота зі стресом і способи зменшити токсичне навантаження. Доступ до ком’юніті лікарів, які впроваджують функціональну медицину в Україні. Клінічні кейси — що реально працює у пацієнтів із ГЕРХ, СРК, хронічним колітом чи функціональною диспепсією. Професійний апгрейд — знання, які виведуть вашу практику на новий рівень та дозволять допомагати пацієнтам зі складними випадками. Сертифікат та бали БПР після успішного проходження курсу та тестування. Програма заходу • Роль кишківника в системній патології. • Основи фізіології кишківника. • Фактори, що пошкоджують кишковий бар’єр (генетика, дієта, стрес та інше). • Імунологічний бар’єр (імунітет травної системи). • Імунна система як найбільший фактор, що визначає загальний стан здоров’я та довголіття. • Мікробіом кишківника (все, що ви хотіли знати про мікробіом). • Роль LPS у довголітті мозку. Чи є галактин-3 новою мішенню для боротьби з деменцією? Вісь кишківник-мозок. • Підвищена частота виникнення системного запалення на серцево-судинні захворювання при дисбактеріозі ротової порожнини. • Діагностика захворювань ШКТ. • Кандида: патогенетичні механізми, імунна ескалація, функціональні терапевтичні стратегії. • Лікування захворювань ШКТ (4R програма). • Мікробіота та ментальне здоров’я: доказова медицина. Про депресію, тривогу, ПТСР, розлади аутичного спектру. • Діалог зі спікерами та практичні поради. • А. В. Примак (запис) • П. Де Седелер (запис) • Є. М. Денисов • Q&A сесія Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс БПР присвячений медикаментозним алергіям, їхньому вчасному розпізнаванню та нюансам невідкладної допомоги. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники набудуть навичок диференційної діагностики між IgE-опосередкованими, не-IgE-опосередкованими реакціями та псевдоалергічними станами. Курс охоплює алгоритми верифікації діагнозу з урахуванням клінічних проявів, даних анамнезу та специфічних тестів, а також протоколи надання невідкладної допомоги при анафілаксії, включаючи техніку введення та дозування адреналіну (епінефрину) в різних клінічних ситуаціях. Розглядаються тактика ведення пацієнтів із тяжкими шкірними побічними реакціями (SCARs), показання та протипоказання до застосування глюкокортикостероїдів і антигістамінних препаратів у гострій фазі реакції гіперчутливості. Окрема увага приділяється подальшому веденню пацієнта після перенесеної алергічної реакції, зокрема рекомендаціям щодо уникнення тригерних препаратів та перехресно-реактивних сполук. Програма заходу • Заняття 1 • Як клінічно диференціювати анафілактичну реакцію від вазовагального синкопе, панічної атаки чи кардіогенного шоку? • Які сучасні лабораторні та інструментальні методи (in vitro, in vivo) використовуються для верифікації діагнозу медикаментозної алергії? • Які особливості надання невідкладної допомоги при медикаментозній алергії у пацієнтів з коморбідною серцево-судинною патологією, що приймають бета-блокатори? • Який алгоритм дій при виникненні реакції гіперчутливості на введення рентгенконтрастних речовин або анестетиків? • У яких клінічних ситуаціях доцільне проведення провокаційних тестів з медикаментами та які протоколи їх безпечного виконання? • Які існують патерни перехресної реактивності між різними класами антибіотиків, НПЗП та іншими групами препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з відтермінованими реакціями гіперчутливості, зокрема DRESS-синдромом та гострим генералізованим екзантематозним пустульозом (AGEP)? • Як запобігти алергічним реакціям під час проведення хіміотерапії або введення біологічних препаратів? • Заняття 2 • Які клінічні патерни дозволяють запідозрити IgE-опосередковану та T-клітинно-опосередковану медикаментозну алергію? • Як відрізнити анафілаксію від вазовагального епізоду або панічної атаки в клінічній практиці? • Яка діагностична цінність та обмеження шкірних тестів та in vitro діагностики при алергії на антибіотики та НПЗП? • Який алгоритм дій при підозрі на алергічну реакцію на місцеві анестетики чи рентгенконтрастні речовини? • Перехресна реактивність між бета-лактамними антибіотиками: сучасний погляд та клінічні рекомендації. • Коли і як безпечно проводити провокаційні медикаментозні тести? Протокол та умови проведення. • Тактика ведення пацієнта з полівалентною медикаментозною алергією: чи існує безпечний вибір? • Які особливості діагностики та лікування тяжких шкірних побічних реакцій (SCARs), таких як синдром Стівенса-Джонсона? • Відеозаняття — 01:57:35 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття 2 • Клінічні задачі до заняття 2 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички клінічної диференціації психогенних неепілептичних нападів та епілептичних нападів за моторним патерном, характером вокалізації, локалізацією прикусу язика, наявністю нетримання сечі та характером падіння. Учасники навчаться проводити огляд пацієнта під час нападу, використовувати дані анамнезу, свідчення очевидців і домашні відеозаписи, інтерпретувати результати рутинної ЕЕГ, відео-ЕЕГ моніторингу та рівня пролактину після нападу. Програма охоплює диференціацію фебрильних судом, тіків, синкопе, дроп-атак і парасомній, застосування критеріїв ILAE, класифікацію типів нападів, виявлення структурних причин за даними МРТ та вибір протиепілептичної терапії. Окрему увагу приділено психоосвіті, направленню до суміжних спеціалістів, веденню пацієнток під час вагітності та лактації, критеріям ефективності терапії, фармакорезистентності й сучасним підходам до лікування. Програма заходу • Заняття №1: Нюанси диференційної діагностики неепілептичних пароксизмальних станів в практиці лікаря • Патогномонічні клінічні феномени психогенних неепілептичних нападів та їх диференціація від генералізованих тоніко-клонічних нападів • Діагностична значущість локалізації прикусу язика у диференційній діагностиці судомних станів • Показання до проведення відео-ЕЕГ моніторингу та його роль у верифікації діагнозу • Критерії диференціації простих та складних фебрильних судом, прогноз і тактика ведення • Клініко-анамнестичні особливості диференціації вазовагального синкопе та атонічного епілептичного нападу • Диференціація дроп-атак вертебро-базилярного генезу та епілептичних атонічних нападів • Відмінності між парасомніями та нічною лобною епілепсією • Діагностичний алгоритм при підозрі на психогенні неепілептичні напади, включаючи лабораторні та інструментальні методи • Принципи та техніки психоосвіти для повідомлення діагнозу пацієнту та його родині • Відмінності між моторними тіками та фокальними міоклонічними або тонічними епілептичними нападами • Заняття №1 — 02:01:33 • Заняття №2: Ключові питання епілепсії в амбулаторній практиці • Сучасні діагностичні критерії епілепсії згідно з визначенням ILAE • Диференційна діагностика епілептичних нападів та неепілептичних пароксизмальних станів • Клінічна та електроенцефалографічна семіотика фокальних і генералізованих нападів • Етіологічні фактори при встановленні діагнозу: структурні, генетичні, інфекційні, метаболічні та імунні • Роль МРТ у діагностиці структурної епілепсії та типові знахідки • Принципи вибору протиепілептичних препаратів залежно від типу нападів та форми епілепсії • Алгоритми ведення пацієнта при неефективності першого протиепілептичного препарату • Епілептичний синдром та його ключові характеристики на прикладі віковозалежних форм • Сучасні підходи до відміни терапії та поняття «розрішення епілепсії» • Заняття №3: Психогенні неепілептичні стани в неврологічній практиці • Клінічні феномени, що дозволяють запідозрити психогенні неепілептичні стани • Роль та обмеження рутинної ЕЕГ і показання до відео-ЕЕГ моніторингу • Диференціація психогенних неепілептичних станів та епілептичних нападів із локалізацією у лобній частці • Психіатричні розлади, коморбідні з психогенними неепілептичними станами • Стратегія ведення пацієнтів із коморбідним перебігом епілепсії та психогенних неепілептичних станів • Повідомлення пацієнту діагнозу для забезпечення комплаєнсу та подальшого лікування • Методи психотерапії з доведеною ефективністю • Заняття №4: Сучасні підходи до лікування епілепсії у дорослих • Класифікації епілептичних нападів для вибору стартової терапії • Алгоритм дій при неефективності першого протиепілептичного препарату • Препарати вибору для пацієнтів із фокальною та генералізованою епілепсією згідно з рекомендаціями ILAE • Ведення пацієнтів із фармакорезистентною епілепсією та критерії раціональної політерапії • Особливості лікування жінок репродуктивного віку, вагітних та в період лактації • Мінімізація ризику лікарських взаємодій у пацієнтів із коморбідною патологією • Показання до передопераційного обстеження для розгляду хірургічного лікування • Клінічні переваги протиепілептичних препаратів останніх генерацій • Конспекти до занять • Клінічні задачі до занять • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування протоколів первинної оцінки (ABCDE) для швидкої ідентифікації та корекції життєзагрозливих станів. 2. Формування диференційно-діагностичного ряду на основі ключових клінічних синдромів: шок, гостра дихальна недостатність, порушення свідомості. 3. Інтерпретація даних невідкладної діагностики (POCUS, ЕКГ, газовий склад крові) в контексті нестабільного пацієєнта. 4. Пріоритезація діагностичних та лікувальних заходів для одночасної стабілізації стану та верифікації діагнозу. 5. Розпізнавання та уникнення когнітивних упереджень (ефект якоря, передчасне закриття) в процесі прийняття клінічних рішень. 6. Використання стандартизованих шкал (напр., SOFA, NEWS2) для об’єктивізації тяжкості стану та моніторингу динаміки. 7. Ефективна комунікація та розподіл ролей в реанімаційній команді для оптимізації діагностичного процесу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Коли монітор раптом сигналізує про аритмію – секунди вирішують усе. Медична сестра першою помічає зміни, оцінює стан пацієнта і починає дії, які можуть врятувати життя. Гострі порушення ритму – це одна з найпоширеніших причин раптового погіршення стану в стаціонарах та операційних. Необхідно вміти діяти швидко і правильно. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми дій у разі бради- й тахіаритмій, розглянете основи розпізнавання небезпечних ритмів, навчитеся користуватися дефібрилятором, кардіостимулятором та підбирати необхідні препарати. Окрема увага буде приділена практичним ситуаціям: що робити, коли лікаря ще немає поруч, а рішення треба приймати негайно. Після заняття ви зможете впевнено реагувати на будь-які порушення серцевого ритму, уникати типових помилок та підтримувати стабільність пацієнта навіть у критичні моменти. • Вступ. Актуальність теми • Роль медичної сестри у ранньому виявленні змін ритму та своєчасному реагуванні. • Командний підхід до надання невідкладної допомоги. • Основи розпізнавання порушень ритму • Ознаки бради- й тахіаритмій. • Відмінності між небезпечними та відносно стабільними ритмами. • Моніторинг ЕКГ: що має знати медична сестра. • Алгоритм дій у разі аритмій • Первинне оцінювання стану пацієнта (A–B–C, пульс, свідомість, сатурація). • Коли розпочинати СЛР. • Виклик лікаря/команди реанімації. • Підготовка медикаментів та апаратури. • Препарати для невідкладної допомоги • Основні антиаритмічні засоби. • Підготовка шприців та дозування. • Зберігання й готовність лікарських засобів до введення. • Апаратура та дії при електричній терапії • Використання дефібрилятора: підготовка, безпечне застосування. • Кардіоверсія та пейсинг: роль медичної сестри. • Перевірка обладнання перед чергуванням. • Профілактика помилок і роль тренінгів • Типові помилки у роботі з аритміями. • Значення регулярних симуляційних занять для медсестринського персоналу. • Психологічна готовність до дій у критичній ситуації. • Підсумок та обговорення клінічних кейсів • Відповіді на запитання учасників

Які ключові патофізіологічні механізми лежать в основі кашлю при ушкодженні респіраторного 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Які ключові патофізіологічні механізми лежать в основі кашлю при ушкодженні респіраторного епітелію? Як клінічно диференціювати кашель, спричинений вірусною інфекцією, та підібрати практичні рішення для ведення пацієнта. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Курс присвячений опануванню базових навичок ультразвукового дослідження нирок, сечового міхура та 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Курс присвячений опануванню базових навичок ультразвукового дослідження нирок, сечового міхура та передміхурової залози для ефективної діагностики нефрологічної патології в клінічній практиці. Вже відкрито доступ до поглибленого практичного курсу «Основи УЗД в нефрології», який проводить досвідчена клініцистка — Єлізавета Лагодич. Курс відповідає на виклики сучасної практики, де ультразвукова діагностика відіграє ключову роль у виявленні та моніторингу захворювань нирок і сечової системи, з фокусом на практичні навички та клінічну інтерпретацію. УЗД давно перестало бути просто «додатком» до фізикального огляду — це інструмент реального часу для ідентифікації порушень уродинаміки, виявлення нефролітіазу, обструкції, кіст та інших морфологічних змін, оцінки залишкової сечі й ефективності лікування, своєчасного виявлення ознак гострого пошкодження нирок або гідронефрозу, супроводу інвазивних втручань та інтеграції анатомії й зображення в єдине діагностичне поле. Курс також допоможе розібратися з принципами УЗД, розпізнаванням артефактів, анатомічною та функціональною нормою, покроковими протоколами сканування, візуальними маркерами поширених патологій і підходами до підготовки пацієнта. Програма заходу • 1. Ультразвук у клініці: фізика, принципи, техніка • 2. Ехогенність і артефакти: розпізнати і не переплутати • 3. Нирка на екрані: анатомія, норма, візуальні орієнтири • 4. Сечовий міхур: простий орган із великим потенціалом • 5. Показання до УЗД у нефрології: клінічний радар • 6. Покроковий протокол УЗД нирок: алгоритм сканування • 7. УЗД-параметри УЗД нирок: від сантиметрів до висновків • 8. Покроковий протокол УЗД сечового міхура: алгоритм сканування • 9. УЗД простати та протокол опису УЗ-обстеження • 10. Додаткові матеріалу курсу • Іспит Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Електронний навчальний курс БПР присвячений ранньому виявленню холери, її диференційній діагностиці, лабораторній верифікації та тактиці ведення пацієнтів. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться застосовувати алгоритми клінічної діагностики на основі оцінки патогномонічних симптомів і ступеня дегідратації, проводити диференційну діагностику з іншими гострими кишковими інфекціями, інтерпретувати результати бактеріоскопії, бактеріологічного посіву, ПЛР-діагностики та серологічних тестів. Курс охоплює визначення ступеня ексикозу за клінічними шкалами, вибір оптимальної оральної або парентеральної регідратаційної терапії, збір та аналіз епідеміологічного анамнезу, використання експрес-тестів, організацію первинних протиепідемічних заходів і призначення етіотропної терапії відповідно до актуальних рекомендацій та даних про антибіотикорезистентність Vibrio cholerae. Також розглядаються діагностичний мінімум для закладів первинної та вторинної медичної допомоги, роль імунохроматографічних тестів, тактика регідратації при різних ступенях дегідратації, показання до антибактеріальної терапії, порядок сповіщення, госпіталізації та забору матеріалу, особливості перебігу у вагітних, дітей і пацієнтів із коморбідною патологією, профілактика та заходи в осередку інфекції. Програма заходу • Заняття — 01:58:51 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс присвячений захворюванням носа і носоглотки та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Учасники опрацюють диференційну діагностику різних форм риніту у дітей, алгоритми діагностики й лікування гострого бактеріального риносинуситу, показання до консервативної терапії та хірургічного лікування при гіпертрофії аденоїдів і аденоїдиті. Курс охоплює інтерпретацію даних ендоскопічного обстеження носоглотки, призначення та контроль ефективності топічної терапії, ідентифікацію «червоних прапорців» для термінового направлення до отоларинголога та розробку індивідуального плану ведення пацієнтів із рецидивними захворюваннями носа. Програма заходу • Заняття — 01:56:06 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Опануєте техніки роботи з 20-ма напрямами арттерапії: ізотерапія, пісочна терапія, мандалотерапія, тілесна арттерапія, колажування, музична терапія, казкотерапія, кінотерапія та багато інших. Навчитеся ефективно працювати з глибинними запитами клієнтів. Отримаєте можливість застосувати отримані знання одразу, відпрацьовуючи техніки та отримуючи зворотний зв’язок і відповіді від кураторів курсу. Це техніки тривалого супроводу клієнта. Якщо ви бажаєте працювати з глибинними темами та розуміти різні аспекти проблематики клієнта, цей курс вам підходить. У курсі розглянуті техніки всіх базових, найпоширеніших життєвих запитів клієнтів. Вивчите нові напрямки та способи роботи з ними, познайомитеся з ефективними техніками та перевірите їх на практиці. Зможете застосувати отримані знання одразу в процесі навчання та отримати позитивні результати від використання артметодів. Після успішного завершення курсу ви отримаєте 3 сертифікати: сертифікат від міжнародної тренінгової компанії “Основа”, сертифікат від Міжнародної федерації арттерапії та сертифікат про підвищення кваліфікації від Державного Університету України ім. М.П. Драгоманова. Обсяг сертифікації: 120 АК. ГОДИН / 4 КРЕДИТА ЄКТС. Програма заходу • ПОЧАТОК: 5 ЛИСТОПАДА • 20 занять по 3 години • з 18:00 до 21:00 • Щочетверга • 0 модуль — ПСИХІАТРІЯ ДЛЯ ПСИХОЛОГІВ: ЯК РОЗПІЗНАТИ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ І КОЛИ ЗАЛУЧАТИ ПСИХІАТРА • 1 модуль — ДОСЛІДЖЕННЯ ДИТЯЧО-БАТЬКІВСЬКИХ СТОСУНКІВ, СТОСУНКІВ У СІМ'Ї ТА СІМЕЙНІЙ СИСТЕМІ • 2 модуль — РОБОТА З НЕГАТИВНИМИ ПОЧУТТЯМИ ТА ЕМОЦІЯМИ ЛЮДИНИ • 3 модуль — СТОСУНКИ ЧОЛОВІКА ТА ЖІНКИ • 4 модуль — СПОСОБИ РОБОТИ З ПОШУКАМИ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ В АРТТЕРАПІЇ • 5 модуль — ВПЕВНЕНІСТЬ У СОБІ • 6 модуль — РОБОТА З ПОНЯТТЯМ ЦІННОСТЕЙ В АРТ-ТЕРАПІЇ • 7 модуль — ТЕХНІКИ АРТ-ТЕРАПІЇ У РОБОТІ З ТЕМОЮ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ • 8 модуль — ТЕХНІКИ АРТ-ТЕРАПІЇ У РОБОТІ З ТЕМОЮ ОСОБИСТІСНИХ КОРДОНІВ • 9 модуль — АУТОІДЕНТИФІКАЦІЯ. ТЕМА МАСОК, РОЛЕЙ • 10 модуль — ТЕХНІКИ У РОБОТІ З КРИЗОВИМИ СТАНАМИ ВТРАТИ СЕНСУ • 11 модуль — СТОСУНКИ. КРИЗИ В ПАРІ • 12 модуль — СТОСУНКИ. ОСОБИСТІ КОРДОНИ В СТОСУНКАХ І НЕРОЗУМІННЯ В ПАРІ • 13 модуль — ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ В КОНТЕКСТІ ЗЦІЛЕННЯ ТВОРЧІСТЮ • 14 модуль — АРТТЕРАПІЯ ЖІНОЧИХ ПРОБЛЕМ: ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ЧУЖОЇ ДУМКИ ТА НИЗЬКА САМООЦІНКА • 15 модуль — ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ • 16 модуль — СИНДРОМ СПОРОЖНІЛОГО ГНІЗДА У БАТЬКІВ • 17 модуль — ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИЗНАЧЕННЯ • 18 модуль — ДИТЯЧО-БАТЬКІВСЬКІ СТОСУНКИ. ПРИЧИНИ НЕРОЗУМІННЯ МІЖ БАТЬКАМИ ТА ДІТЬМИ • 19 модуль — БАТЬКІВСЬКІ СЦЕНАРІЇ, ОБРАЗИ НА БАТЬКІВ, ЯКІ НЕ ДАЮТЬ БУТИ РАДІСНИМИ І ЩАСЛИВИМИ ДО КІНЦЯ • 20 модуль — ІННОВАЦІЙНІ НАПРЯМИ В АРТТЕРАПІЇ Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс тривалістю 15 академічних годин із можливістю отримати 15 балів БПР. Дата проведення: 02.07.2026-31.12.2026. Курс рекомендовано за спеціальностями: психотерапія, неврологія, психіатрія, загальна практика - сімейна медицина, дитяча психіатрія, медична психологія. Після проходження курсу ви опануєте методи лікування, які реально працюють: DBT, MBT, схема-терапію та сучасну фармакотерапію. Ви розберете алгоритми роботи із суїцидальними думками, самоушкодженням та афективними зривами в реальній клінічній практиці. Ви зрозумієте нейробіологію емоційної нестабільності, роль порушень регуляції емоцій, системи прив’язаності та імпульс-контролю у формуванні клінічної картини. Ви опануєте навички ефективної взаємодії з пацієнтом, навчитеся будувати контакт під час криз і підтримувати терапевтичний альянс. Ви навчитеся відрізняти межовий розлад особистості від БАР, КПТСР, РДУГ та психотичних розладів. Після завершення курсу можна пройти тестування та отримати сертифікат. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) – це комплексне порушення, яке може суттєво впливати на якість життя пацієнта. За даними метааналізу, опублікованого в Journal of Clinical Medicine у 2024 році, загальна поширеність дисфункцій СНЩС у дорослих становить близько 34%, з найвищими показниками в Південній Америці (47%), Азії (33%), Європі (29%) та Північній Америці (26%). Ці порушення проявляються болем у щелепі, обмеженням рухливості, клацанням під час відкривання рота, головними болями та болем у вусі. Симптоми розладів СНЩС можуть маскуватись під інші захворювання, що ускладнює діагностику й може призвести до неправильного лікування. Особливо важливо брати до уваги ці аспекти під час диференціальної діагностики болю в ділянці обличчя, скроні, привушної та завушної зон. Зважаючи на значну поширеність та потенційні ускладнення, знання про дисфункцію СНЩС є важливими для лікарів різних спеціальностей. Своєчасна діагностика і правильне лікування можуть запобігти хронізації процесу та незворотним наслідкам для пацієнта. Навчальний захід «УЗД скронево-нижньощелепних суглобів та жувальних м’язів» буде присвячений вивченню УЗ-анатомії СНЩС, жувальних м’язів та прилеглих м’яких тканин. Буде приділено увагу біомеханіці жувального апарату. У фокусі – розгляд запальних і дегенеративних змін суглобів, а також характерних динамічних порушень. • Анатомія скронево-нижньощелепних суглобів • Анатомія та біомеханіка жувальних м’язів • Анатомія прилеглих м’яких тканин • Нормальна УЗ-анатомія скронево-нижньощелепних суглобів та динаміка • Патологічні зміни (запальні й дегенеративні зміни скронево-нижньощелепних суглобів) • Динамічні порушення скронево-нижньощелепних суглобів • Порушення функції жувальних м’язів • Відповіді на запитання учасників

1. Відеолекція Неврологічні розлади в практиці лікаря первинної медичної допомоги: головний біль, порушення сну та запаморочення: І Розділ - «Посттравматичний головний біль: мігрень, ГБ напруги. Медикаментозно-індукований та інші види ГБ» Початкова оцінка та маршрут пацієнтів з посттравматичним головним болем. Супутні стани при ПГТБ. Червоні прапорці у пацієнта з головним болем. Діагностика та клінічні особливості мігрені та ГБН. Лікування головного болю при мігрені. Лікування головного болю напруги та цервікогенного головного болю. Інші підтипи посттравматичного головного болю. Медикаментозно-індукований головний біль. ІІ Розділ - «Первинні та посттравматичні порушення сну. Безсоння, обструктивне апное уві сні, синдром недостатнього сну. Парасомнії» Цілеспрямована оцінка сну Червоні прапорці. Фактори впливу. Препарати, що здатні порушувати сон. Критерії діагностики та лікування безсоння. Обструктивне апное та синдром недостатнього сну. Розлад циркадного ритму сну-неспання. Синдром неспокійних ніг. Парасомнії. ІІІ Розділ - «Головокружіння. Баротравма, доброякісне позиційне пароксизмальне запаморочення. Струс лабіринту, цервікогенне запаморочення» Початкова оцінка запоморочення. Запаморочення асоційоване з баротравмою. Доброякісне позиційне пароксизмальне головокружіння. Цервікогенне запаморочення. Струс лабіринту. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Післяопераційне ведення пацієнтів із запальними захворюваннями кишківника (ЗЗК) є одним із найбільш відповідальних етапів лікування. Навіть після бездоганно виконаної ілеоцекальної резекції завжди є ризик інфекційних ускладнень та рецидиву хвороби Крона. Незнання сучасних підходів може призвести до пізньої діагностики, неефективної терапії та повторних оперативних втручань. На цьому заході ви навчитеся своєчасно виявляти післяопераційні рецидиви ЗЗК, контролювати медикаментозну терапію, оцінювати ризики резервуарного ілеїту та інфекцій, а також планувати нутритивну підтримку й догляд за стомою, використовуючи сучасні протоколи та алгоритми. Після навчання ви зможете ефективно вести пацієнтів після ілеоцекальної резекції, колектомії або анальної пластики, своєчасно виявляти ускладнення й рецидиви, а також обирати тактику їх лікування – консервативно чи повторна операція. • 1. Чому післяопераційне ведення пацієнтів із 33К критично важливе: • ризик рецидиву хвороби Крона після ілеоцекальної резекції; • ускладнення після анальної пластики (ІРАА) при виразковому коліті, резервуарний ілеїт (паучит). • 2. Хвороба Крона після резекції: ризики та профілактика. • 3. Моніторинг післяопераційного рецидиву. • 4. Оптимізація медикаментозної терапії в пери- та постопераційному періодах. • 5. Виразковий коліт після колектомії/РАА, ураження резервуару. • 6. Профілактика інфекційних ускладнень, нутритивна підтримка та догляд за стомою. • Відповіді на запитання учасників. •

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проводити цілеспрямований збір анамнезу та фізикальне обстеження пацієнта з набряковим синдромом. 2. Інтерпретувати ключові клінічні ознаки для розрізнення набряків кардіального, ниркового, печінкового, венозного та лімфатичного генезу. 3. Формувати план первинного лабораторно-інструментального обстеження (загальний аналіз сечі, біохімія крові, NT-proBNP, УЗД вен). 4. Застосовувати диференційно-діагностичні алгоритми при одно- та двобічних набряках. 5. Виявляти “червоні прапорці”, що вимагають негайного направлення до профільного спеціаліста або госпіталізації. 6. Визначати базові принципи немедикаментозної та медикаментозної терапії набрякового синдрому на етапі первинної ланки. Які основні патофізіологічні механізми лежать в основі розвитку периферичних набряків? Як клінічно диференціювати набряки при серцевій недостатності, нефротичному синдромі та цирозі печінки? Який діагностичний алгоритм при гострому однобічному набряку нижньої кінцівки для виключення тромбозу глибоких вен? Яка клінічна цінність визначення рівня натрійуретичних пептидів у пацієнтів з набряками? Як розпізнати медикаментозно-індуковані набряки (напр., від амлодипіну) та яка тактика ведення? У чому полягають ключові відмінності між венозним набряком (хронічна венозна недостатність) та лімфедемою? Які особливості набрякового синдрому в осіб похилого віку та пацієнтів з коморбідною патологією? Коли сімейному лікарю слід скеровувати пацієнта з набряками на консультацію до кардіолога, нефролога чи судинного хірурга? Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера