Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Біопсія шкіри – головний етап у встановленні точного діагнозу при дерматологічних та онкологічних патологіях. Від правильності виконання залежить якість гістологічного матеріалу і достовірність діагнозу. Уміння обирати оптимальний вид біопсії дозволяє мінімізувати травматичність, отримати якісний зразок і зменшити кількість повторних втручань. На цьому заході ви навчитеся обирати правильну техніку біопсії залежно від локалізації та підозри на патологію, проводити підготовку робочого поля, а також виконувати процедуру з мінімізацією кровотечі і рубців. Ви побачите практичні хірургічні хитрощі та алгоритм прийняття рішень у складних клінічних ситуаціях, що часто не розглядають у навчальних програмах. Після навчання ви зможете впевнено обирати техніку біопсії, мінімізувати ризики для пацієнта та отримувати якісні гістологічні матеріали для достовірної діагностики. • Основи та роль біопсії шкіри. • Коли біопсія справді потрібна: основні показання. • Види біопсій: яку техніку обрати? • Punch, shave, ексцизія. • Переваги та мінуси кожної техніки. • Алгоритм «Який метод у цій ситуації?». • Клінічні ситуації для кожного методу. • Підготовка пацієнта і робочого поля. • Анестезія та правильна інфільтрація. • Вибір інструментів і стерильності. • Правильна техніка виконання (покроково). • Практичні хірургічні хитрощі. • Як мінімізувати кровотечу та рубці. • Секрети роботи і практичні поради. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування протоколів первинної оцінки (ABCDE) для швидкої ідентифікації та корекції життєзагрозливих станів. 2. Формування диференційно-діагностичного ряду на основі ключових клінічних синдромів: шок, гостра дихальна недостатність, порушення свідомості. 3. Інтерпретація даних невідкладної діагностики (POCUS, ЕКГ, газовий склад крові) в контексті нестабільного пацієєнта. 4. Пріоритезація діагностичних та лікувальних заходів для одночасної стабілізації стану та верифікації діагнозу. 5. Розпізнавання та уникнення когнітивних упереджень (ефект якоря, передчасне закриття) в процесі прийняття клінічних рішень. 6. Використання стандартизованих шкал (напр., SOFA, NEWS2) для об’єктивізації тяжкості стану та моніторингу динаміки. 7. Ефективна комунікація та розподіл ролей в реанімаційній команді для оптимізації діагностичного процесу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Хромоніхії: диференційна діагностика патологій нігтів за кольором нігтьової пластини: Вступ. Актуальність змін кольору нігтів у дерматологічній практиці. Нормальний колір нігтьової пластини та механізми формування хромоніхій. Лейконіхія. Диференційна діагностика білих змін нігтьової пластини. Еритроніхія. Основні причини та клінічне значення. Жовті та зелені хромоніхії. Інфекційні та неінфекційні причини. Коричнево-чорна хромоніхія. Диференціація меланоніхії, гематом та пухлинних уражень. Хромоніхії при системних захворюваннях. Діагностичне значення змін кольору нігтів. Висновки та ключові клінічні акценти 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Курс БПР присвячений психосоматичним, соматоформним і психогенним розладам та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички застосування діагностичних критеріїв DSM-5 та МКХ-11 для верифікації соматоформних, дисоціативних (конверсійних) та психосоматичних розладів. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику між соматичними симптомами, зумовленими органічною патологією, та їх психогенними аналогами, а також використовувати стандартизовані опитувальники PHQ-15 і GAD-7 для скринінгу соматизації, тривоги та депресії. Програма охоплює ідентифікацію клінічних «червоних прапорців», формування стратегії комунікації з пацієнтом без стигматизації, розроблення початкового плану ведення та визначення критеріїв для скерування до психіатра або психотерапевта. Учасники також аналізуватимуть патерни соматичних скарг, характерні для тривожних, депресивних розладів і ПТСР. Програма заходу • Які сучасні нейробіологічні механізми лежать в основі психосоматичних та соматоформних розладів? • Як клінічно розмежувати конверсійний розлад (функціональний неврологічний розлад) від дебюту органічного неврологічного захворювання? • В яких клінічних ситуаціях доцільно припинити діагностичний пошук органічної причини та запідозрити психогенний генез симптомів? • Який диференційно-діагностичний алгоритм слід застосовувати у пацієнта з хронічним больовим синдромом без чітких органічних корелятів? • Які існують валідні інструменти та клінічні ознаки для позитивної діагностики психогенного розладу, а не лише діагностики методом виключення? • Які особливості ятрогенії при веденні пацієнтів з соматоформними розладами та як її уникнути? • Яка роль запалення як сполучної ланки між психічним стресом та соматичною маніфестацією? • Як коректно сформулювати діагноз згідно з МКХ-11 для пацієнтів з функціональними соматичними синдромами? • 02:16:01 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рідкісні дерматози, зокрема пігментне пруриго, хвороба Гровера та ліхеноїдний контактний дерматит, становлять клінічну складність через здатність імітувати більш поширені захворювання шкіри. Ці стани можна неправильно трактувати як атопічний дерматит, екзему або червоний плоский лишай, що призводить до помилок у виборі лікувальної стратегії. На цьому заході ви розглянете системний підхід до діагностики зазначених станів на основі розбору клінічних випадків. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику сверблячих папульозних висипів, акантолітичних дерматозів та ліхеноїдних уражень шкіри. Також ви дізнаєтеся, як інтерпретувати клінічні ознаки, визначати показання до біопсії та використовувати патч-тестування. Після навчання ви зможете вчасно виявляти рідкісні дерматози, проводити необхідну диференційну діагностику й обирати обґрунтовану тактику лікування. • Кейс 1 – Пігментне пруриго • Кейс 2 – Хвороба Гровера • Кейс 3 – Ліхеноїдний контактний дерматит • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Майже 3 мільярди випадків хвороб травної системи щороку — цифра, яка робить розлади ШКТ однією з наймасштабніших проблем сучасної медицини. І це не лише про травлення — це про імунітет, метаболізм, психічне та серцево-судинне здоров’я. Дисбіоз, підвищена проникність кишківника, запалення — усе це запускає каскад системних порушень, від ендокринних до автоімунних. Цей інтенсив допоможе лікарям побачити ШКТ як ключову відправну точку для відновлення здоров’я. Ви отримаєте інструменти функціональної медицини для глибшої діагностики, роботи з мікробіомом і застосування інтегративних рішень у терапії пацієнтів. Нове бачення ШКТ — чому саме кишківник часто стає відправною точкою хронічних хвороб і як його стан впливає на серце, мозок, гормони та імунітет. Розбір механізмів “зсередини” — синдром дірявого кишківника, дисбіоз, хронічне запалення та їхній зв’язок із діабетом, аутоімунними і неврологічними розладами. Практику, а не теорію — як інтерпретувати сучасні аналізи (мікробіом, маркери запалення, тести на проникність) і застосовувати їх у роботі. Інструменти для лікування — 4R-програма, нутрицевтики, дієта, пробіотики, робота зі стресом і способи зменшити токсичне навантаження. Доступ до ком’юніті лікарів, які впроваджують функціональну медицину в Україні. Клінічні кейси — що реально працює у пацієнтів із ГЕРХ, СРК, хронічним колітом чи функціональною диспепсією. Професійний апгрейд — знання, які виведуть вашу практику на новий рівень та дозволять допомагати пацієнтам зі складними випадками. Сертифікат та бали БПР після успішного проходження курсу та тестування. Програма заходу • Роль кишківника в системній патології. • Основи фізіології кишківника. • Фактори, що пошкоджують кишковий бар’єр (генетика, дієта, стрес та інше). • Імунологічний бар’єр (імунітет травної системи). • Імунна система як найбільший фактор, що визначає загальний стан здоров’я та довголіття. • Мікробіом кишківника (все, що ви хотіли знати про мікробіом). • Роль LPS у довголітті мозку. Чи є галактин-3 новою мішенню для боротьби з деменцією? Вісь кишківник-мозок. • Підвищена частота виникнення системного запалення на серцево-судинні захворювання при дисбактеріозі ротової порожнини. • Діагностика захворювань ШКТ. • Кандида: патогенетичні механізми, імунна ескалація, функціональні терапевтичні стратегії. • Лікування захворювань ШКТ (4R програма). • Мікробіота та ментальне здоров’я: доказова медицина. Про депресію, тривогу, ПТСР, розлади аутичного спектру. • Діалог зі спікерами та практичні поради. • А. В. Примак (запис) • П. Де Седелер (запис) • Є. М. Денисов • Q&A сесія Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Педіатрична реабілітація потребує не лише набору окремих терапевтичних методик, а системного розуміння механізмів нейропластичності та їх практичного застосування в клінічній роботі. Збільшення кількості дітей із наслідками перинатального ураження нервової системи, розладами моторного розвитку, аутизмом, генетичними синдромами та нейром’язовими захворюваннями формує потребу в доказово обґрунтованих підходах до раннього втручання та довгострокового супроводу. Водночас існує проблема пізнього виявлення порушень розвитку й побудови реабілітаційних програм без зважання на основні принципи нейропластичності: повторюваність, специфічність завдань, сенсорний досвід, мотивація дитини й активне залучення родини. На цьому заході ви навчитесь інтегрувати сучасні принципи нейропластичності в щоденну практику педіатричної реабілітації. Ви розглянете етапи формування нервової системи дитини, механізми становлення руху та роль моторного розвитку в когнітивному й соціальному функціонуванні. Також ви дізнаєтеся про критичні періоди розвитку мозку, «вікно можливостей» для втручання, вплив сенсорного середовища і стресу на нейророзвиток. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти ранні ознаки порушень, будувати реабілітаційні програми відповідно до принципів нейропластичності й формувати прогнозовані функціональні результати у дітей з неврологічними й нейророзвитковими порушеннями. • Сучасні виклики педіатричної реабілітації: чому тема нейропластичності є критично важливою. Значення мультидисциплінарного підходу в педіатричній реабілітації. • Формування руху та організація нервової системи дитини. • Етапи розвитку нервової системи у дитячому віці. • Як формується рух: взаємодія мозку, сенсорної системи та опорно-рухового апарату. • Моторний розвиток як основа когнітивного та соціального розвитку. • Нормальні етапи моторного розвитку й червоні прапорці порушень. • Нейропластичність: базові механізми та основні принципи. • Поняття нейропластичності та її роль у розвитку дитини. • Критичні періоди розвитку мозку. • Основні принципи нейропластичності. • Фактори, що впливають на нейропластичність у дитячому віці. • Вік дитини та “вікно можливостей” для втручання. • Сенсорний досвід і середовище розвитку. • Вплив болю, стресу, депривації та госпіталізації. • Роль родини, гри та мотивації у формуванні нових навичок. • Сон, харчування й фізична активність як компоненти нейророзвитку. • Розвиток дитини: основні сфери, затримка розвитку та моніторинг. • Основні сфери розвитку. • Затримка розвитку: визначення, причини та клінічні прояви. • Скринінг та моніторинг розвитку дитини у практиці лікаря. • Інструменти раннього виявлення порушень. • Практичне застосування принципів нейропластичності у педіатричній реабілітації. • Побудова реабілітаційних цілей відповідно до віку та функціональних потреб дитини. • Моторне навчання та повторювані функціональні активності. • Сенсорно-орієнтовані підходи у реабілітації. • Інтеграція гри у терапевтичний процес. • Формування домашніх програм та залучення батьків. • Клінічні кейси та практичні алгоритми роботи. • Аналіз клінічних випадків дітей з різними порушеннями розвитку. • Типові помилки у реабілітаційних підходах. • Побудова індивідуального маршруту реабілітації. • Практичні рекомендації для щоденної клінічної роботи лікаря та реабілітаційної команди. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Все, що ви хотіли знати про ведення неускладненої вагітності та консультування вагітних жінок в амбулаторних умовах, ми зібрали у повноцінному курсі. Курс зосереджений на сучасних стандартах надання медичної допомоги при неускладненій вагітності, а також на ключових моментах консультування під час планування вагітності. Від прегравідарної підготовки до пологів – алгоритми, чек-листи, чіткі рекомендації та підтримка куратора. Ви дізнаєтеся все необхідне для ефективного та безпечного ведення жінок на різних етапах фізіологічної вагітності. Ви отримаєте чіткий алгоритм ведення нормальної вагітності, дізнаєтесь про обов’язкові та рекомендовані обстеження й скринінги, освоїте сучасний підхід до консультування на прегравідарному етапі та розберете ключові аспекти ранньої ультразвукової діагностики. Також ви навчитесь інтерпретувати результати гравідограми, КТГ та тесту рухів плода, щоб вчасно виявляти загрозливі стани, і отримаєте практичні поради щодо харчування, фізичної активності, сексу під час вагітності, ведення раннього токсикозу й набряків. Навчання відбувається у власному темпі — доступ до матеріалів 24/7 навіть після завершення курсу. Учасників супроводжують куратор і менеджер, доступне нетворкінг-спілкування у закритій спільноті, а також реальні завдання з індивідуальним фідбеком. Передбачені QA-сесії, додатковий модуль і фінальна зустріч з розбором кейсів. Після проходження тесту учасники отримують сертифікат та 17 балами БПР. Під час підготовки курсу використані чинні накази МОЗ і національні стандарти медичної допомоги, настанови NICE, рекомендації ACOG, RCOG, ESHRE, ISUOG та WHO. Програма заходу • БЛОК 1. Прегравідарна підготовка • Онлайн лекція • 1. Пацієнтка планує вагітність. Що ми рекомендуємо? • 2. Сапліменти та вагітність: розставимо акценти • 3. Вакцинація. Кого? Коли? Чим? • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Від позитивного тесту до постановки на облік • Онлайн лекція • 1. Стандарт медичної допомоги «Нормальна вагітність» – що нового? • 2. Оцінка особистих ризиків у першому триместрі. Які є інструменти? • 3. Перше УЗД під час вагітності: коли і навіщо? • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Стандартні обстеження під час вагітності – чому це важливо? • Онлайн лекція • 1. Рутинний огляд та гравідограма: чому важливо не забувати про них? • 2. Моніторинг стану плода: тест рухів та КТГ • 3. Доплерометрія в акушерстві: що має знати лікуючий лікар? • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. Поширені стани та запитання під час вагітності • Онлайн лекція • 1. Ранній тоскисоз вагітних: що з ним робити і коли дійсно треба? • 2. Фізична активність та секс під час вагітності • 3. Набряки у вагітних: як профілактувати та лікувати? • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Післяпологовий період • Онлайн лекція • 1. Червоні прапорці в післяпологовому періоді • 2. Післяпологова контрацепція – основні акценти та чому про це важливо говорити? • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

ERAS у неонатології є новою філософією догляду, яка кардинально змінює звичні підходи. Коли йдеться про анестезіологію та інтенсивну терапію новонароджених, кожен мілілітр інфузії, кожен градус температури й кожна хвилина вентиляції мають значення. Рішення анестезіолога визначають, чи пройде дитина через операцію зі стресом для організму, чи з мінімальним втручанням у фізіологічні механізми. На цьому заході ви дізнаєтесь, як адаптувати принципи ERAS для новонароджених: оптимізація голодування, контроль глікемії, збалансована інфузійна терапія, профілактика гіпотермії, рання екстубація та залучення батьків до процесу відновлення. Окремо буде розглянута командна робота і комунікація за моделлю STEPPS, стандартизовані протоколи SBAR і чеклісти ВООЗ, які дадуть змогу підвищити рівень безпеки в операційній. Після навчання ви зможете впевнено впроваджувати неонатальні ERAS-протоколи у щоденну практику і скоротити час відновлення малюків після хірургічного втручання. • 1. Вступ • Концепція ERAS: від дорослої хірургії до неонатології • Мета й клінічна значущість програми ERAS у новонароджених • 2. Основні компоненти неонатального ERAS • 3. Командна взаємодія та комунікація • Міждисциплінарний підхід, командна модель STEPPS • Стандартизовані алгоритми передавання інформації (SBAR, Closed-loop communication) • Роль чеклістів ВООЗ у гарантуванні безпеки пацієнтів • 4. Передопераційна підготовка • Оптимізація періоду голодування • Підтримка нормотермії: профілактика гіпотермії, термонейтральне середовище • Антимікробна профілактика • Критерії гемотрансфузії • 5. Інтраопераційне ведення • Періопераційна вентиляція: захист легень • Інфузійна терапія: баланс рідини, профілактика гіпонатріємії • Контроль глікемії: уникнення гіпо- та гіперглікемії • Підтримка теплового балансу: основні шляхи втрати тепла • 6. Післяопераційний етап • Рання екстубація та відновлення ентерального годування • Залучення батьків до процесу догляду: підготовка до виписки • 7. Відповіді на запитання учасників

Травма ока – це ситуація, коли не можна дозволити собі неуважність чи зволікання. Один непомічений симптом, несвоєчасно прийняте рішення – і зір вже не повернути. На цьому заході ви дізнаєтеся про найпоширеніші травми органа зору: від проникних і непроникних пошкоджень до опіків та контузій. Ви побачите, як виглядають такі випадки на ОКТ, УЗД, КТ й МРТ, і навчитеся швидко відрізняти критичні стани, що вимагають негайного втручання. Після лекції ви зможете чітко визначати тактику лікування: коли достатньо консервативного підходу, а коли потрібна хірургія (від кератопластики й факоемульсифікації до вітректомії та ретинопексії). Ці знання допоможуть вам не лише вчасно запобігати ускладненням, а й покращити якість життя ваших пацієнтів. • 1. Класифікація травматичних уражень ока. • 2. Сучасні методи діагностики травматичних уражень ока. • 3. Клінічна картина травм переднього відділу ока. • 4. Клінічна картина травм заднього відділу ока. • 5. Невідкладна допомога в разі травм ока. • 6. Сучасне хірургічне лікування переднього відділу. • 7. Вітреоретинальна хірургія в разі травм заднього відділу. • 8. Прогноз та профілактика ускладнень. • 9. Відповіді на запитання учасників.

Ін’єкційна терапія є важливою складовою у веденні пацієнта з цукровим діабетом. Розуміння того, коли і в якому режимі переходити на ін’єкційні препарати, визначає не лише якість контролю глікемії, а й ризик ускладнень: від гіпоглікемій до гострих судинних катастроф. На цьому заході ви розглянете сучасні схеми інсулінотерапії при ЦД 1 і 2 типу й відмінності між ними, показання до ін’єкційних препаратів, алгоритм переходу між різними схемами лікування, а також принципи вибору типу інсуліну. Ви знатимете, коли тимчасове переведення на інсулін є виправданим і як уникнути помилок під час підбору дозування. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення, коли глікемія виходить з-під контролю. • Схеми інсулінотерапії при ЦД 1 типу • Показання до ін’єкційної терапії при ЦД 2 типу • Схеми ін’єкційної терапії при ЦД 2 типу • Тимчасові показання до інсулінотерапії • Вибір типу інсуліну та ін’єкційних препаратів • Алгоритм переходу між схемами лікування • Відповіді на запитання учасників

Формування стоми – не кінцевий етап лікування, а складова довготривалої реабілітації пацієнта, що потребує системного міждисциплінарного підходу. Підготовка фахівців до ведення таких пацієнтів часто є недостатньою в межах базових освітніх програм, а зростання частоти онкопатології кишківника й тяжких травматичних ушкоджень, зокрема мінно-вибухових, зумовлює збільшення кількості пацієнтів зі стомами, що підвищує актуальність цієї теми для лікарів різних спеціальностей. Дефіцит вузькопрофільних спеціалістів, зокрема стом-терапевтів, призводить до того, що значна частина відповідальності покладається на лікарів первинної ланки. На цьому заході ви розглянете клінічно значущі аспекти ведення пацієнтів зі стомами. Ви дізнаєтеся про принципи формування стом та особливості догляду за ними на амбулаторному етапі. Також ви проаналізуєте технічні аспекти підбору засобів догляду, зокрема калоприймачів та засобів захисту шкіри, що є важливою складовою профілактики ускладнень і покращення якості життя пацієнтів. Після навчання ви зможете здійснювати комплексне ведення пацієнтів зі стомами на амбулаторному етапі, зокрема оцінювання стану стоми, підбір адекватного догляду та своєчасне виявлення ускладнень, як-от парастомальні грижі, стенози чи некротичні зміни. • Вступ. Актуальність теми і роль амбулаторного лікаря у веденні пацієнтів зі стомами. • Поняття стоми й загальні принципи її формування. • Основні види стом: гастростомія, трахеостомія, колостомія. • Показання до формування різних видів стом. • Базові принципи догляду за стомами на амбулаторному етапі. • Особливості догляду залежно від типу стоми (гастростома, трахеостома, колостома). • Найчастіші ускладнення. • Червоні прапорці та показання до направлення в стаціонар. • Клінічний випадок. • Висновки та практичні рекомендації для лікарів. • Запитання-відповіді.

​Патологія судин шиї – поширена причина порушення мозкового кровообігу, що може призвести до серйозних ускладнень, наприклад інсульту. УЗД є базовим неінвазивним методом оцінювання стану екстракраніальних судин. Однак для достовірної діагностики необхідно вміти виводити анатомічно точні зрізи, знаходити основні орієнтири, налаштовувати параметри сканування, точно проводити вимірювання й оцінювати кровотік як якісно, так і кількісно. Брак технічних навичок та розуміння принципів доплерографії може призвести до діагностичних похибок, зокрема гіпердіагностики стенозів та гіподіагностики порушень кровотоку. Ми запускаємо серію майстер-класів з доплерографії судин голови та шиї. Навчальний захід «Доплерографія судин шиї. Соноанатомія та методика обстеження» є першим з цієї серії, і він буде присвячений вивченню цілей та показань до ультразвукового дослідження судин шиї та дуги аорти. Учасники ознайомляться з вимогами до проведення обстеження, а також з основними режимами сканування: В-режимом, кольоровим доплерівським картуванням і доплерівським скануванням. Детально розглядатиметься соноанатомія судин шиї відповідно до варіантів їхньої будови. Крім того, буде наданий чіткий алгоритм обстеження дуги аорти й приклади правильного оформлення протоколу. Окрема увага буде приділена типовим труднощам, діагностичним помилкам і способам їх усунення. • Мета ультразвукового обстеження судин шиї • Показання до проведення УЗД судин дуги аорти • Вимоги до проведення обстеження • .• Режими обстеження: В-режим, кольорове доплерівське картування і сканування • Соноанатомія судин шиї, варіанти будови • Методика обстеження судин дуги аорти й оформлення протоколу • Труднощі, помилки та шляхи їх подолання • Відповіді на запитання

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: • Інтерпретувати розгорнуту лейкоцитарну формулу, включаючи диференційну діагностику причин нейтрофільозу, нейтропенії, лімфоцитозу та еозинофілії. • Аналізувати еритроцитарні індекси (MCV, MCH, MCHC, RDW) для точної класифікації анемічних синдромів. • Проводити диференційну діагностику мікро-, нормо- та макроцитарних анемій на основі показників гемограми. • Виявляти гематологічні ознаки гострих та хронічних запальних процесів, інфекційних захворювань. • Розпізнавати ранні маркери можливих онкогематологічних захворювань, таких як лейкози та лімфоми. • Оцінювати тромбоцитарну ланку (кількість тромбоцитів, MPV), диференціювати причини тромбоцитопеній та тромбоцитозів. • Ідентифікувати «червоні прапорці» в аналізі крові, що вимагають негайного дообстеження або консультації гематолога. • Корелювати зміни в гемограмі з клінічною картиною пацієнта для формування цілісної діагностичної гіпотези. Програма заходу • Заняття — 02:16:37 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які критерії диференціації між реактивним лімфоцитозом та підозрою на хронічний лімфолейкоз? • Як поєднання індексів MCV та RDW дозволяє провести диференційну діагностику залізодефіцитної анемії, B12-дефіцитної анемії та анемії хронічних захворювань? • Які зміни в гемограмі, окрім цитопеній, можуть вказувати на мієлодиспластичний синдром? • Зсув лейкоцитарної формули вліво: як відрізнити реакцію на тяжку інфекцію від дебюту хронічного мієлолейкозу? • Панцитопенія: який діагностичний алгоритм є оптимальним для виявлення її причини? • Ізольований тромбоцитоз: коли це реактивний стан, а коли — ознака есенціальної тромбоцитемії? • Які неспецифічні, але стійкі зміни в аналізі крові можуть бути предикторами системних захворювань сполучної тканини? • Як інтерпретувати атипові мононуклеари та інші зміни при вірусних інфекціях, зокрема Епштейна-Барр? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лабораторні показники та результати УЗД можуть вводити в оману, якщо оцінювати їх ізольовано — можна помилково призначати зайву терапію, намагаючись «лікувати цифру» або, навпаки, пропустити реальну ендокринну патологію. На цьому заході ви розберете типові діагностичні пастки при оцінці ТТГ, вільних Т4/Т3, ПТГ, кальцію, вітаміну D, глюкози та HbA1c, а також навчитеся правильно інтерпретувати УЗД і визначати, коли сумнівний результат потребує повторної перевірки. Після навчання ви зможете краще відрізняти справжню патологію від транзиторних або сумнівних змін, уникати гіпердіагностики й приймати вірні клінічні рішення на основі всієї клінічної картини, а не одного показника. • Вступ • Чому «поганий» аналіз ще не означає хворобу — найчастіші причини хибної інтерпретації • Референтні значення vs клінічна норма: де лікар може помилитися • ТТГ, вільні Т4/Т3, антитіла: типові помилки в оцінці функції щитоподібної залози • ПТГ, кальцій, вітамін D: як не поставити неправильний діагноз за одним показником • Глюкоза, інсулін, HbA1c: коли цифри не відповідають клінічній картині • УЗД щитоподібної залози: як не лікувати «картинку» замість пацієнта • Вузли щитоподібної залози: які УЗ-ознаки справді змінюють тактику • Коли лабораторний результат потребує повторної перевірки • Розбір клінічних кейсів та практичних питань за матеріалами заходу • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Ультразвукова діагностика молочних залоз – ефективний інструмент для раннього виявлення доброякісних змін, а також злоякісних новоутворень. Якість УЗ-обстеження залежить не лише від апаратури, а насамперед від розуміння фізики ультразвуку, анатомії молочних залоз, особливостей сірошкального режиму, доплерівських методик і соноеластографії. Правильне оцінювання нормальної сонографічної картини й регіонарних зон лімфовідтоку є основою для своєчасного розпізнавання патологічних змін. На цьому заході ви розглянете методику дослідження, принципи мультипараметричного оцінювання утворень, критерії диференціації запальних, доброякісних і злоякісних процесів, а також правила застосування міжнародної термінології та системи US-BIRADS. Ви дізнаєтеся про типові діагностичні помилки, які призводять до хибнопозитивних або хибнонегативних висновків і навчитеся їх уникати. Після навчання ви зможете обґрунтовано формувати УЗ-висновки, правильно класифікувати утворення за US-BIRADS та своєчасно направляти пацієнток на додаткові методи обстеження або інвазивну діагностику. • Основи ультразвукової діагностики: фізика ультразвуку, базова термінологія. Мультипараметричний підхід в УЗД: метод «сірої шкали», доплерівські методики, соноеластографія. • Методика УЗ-дослідження молочних залоз та зон лімфовідтоку. • Нормальна анатомія і морфологія молочних залоз. Сонографічна ехоструктура молочних залоз у різні вікові й фізіологічні періоди. • Запальні захворювання молочних залоз: мастит, абсцес молочної залози. Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика доброякісних утворень молочної залози (кісти, фіброаденоми, ліпоми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика злоякісних утворень молочної залози (карциноми in situ, інвазивні карциноми, набряково-інфільтративні форми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Мультимодальний підхід в мамології: застосування інших методів досліджень (мамографії, МРТ, КТ, ПЕТ КТ). • Принципи формування УЗ-протоколу, міжнародна термінологія. Система US-BIRADS v2025 (6 видання) в комплексній діагностиці патології молочних залоз. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Поперековий відділ хребта – основна біомеханічна ланка опорно-рухового апарату, яка щоденно зазнає значних осьових і ротаційних навантажень. Через це вона часто стає джерелом болю, функціональних обмежень і неврологічної симптоматики. Важливо досконало розуміти анатомію, біомеханіку й клінічне значення структур поперекового відділу, щоб правильно інтерпретувати соноанатомію та обґрунтовано використовувати ультразвуковий метод діагностики. На цьому заході ви розглянете анатомію та біомеханіку поперекового відділу хребта, соноанатомічні орієнтири, клінічне значення, показання й протипоказання до ультразвукового дослідження, а також патологічні стани, які можуть бути достовірно виявлені за допомогою УЗД. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати ультразвукове дослідження у пацієнтів з болем у попереку, після травм чи фізичних перевантажень, у разі дегенеративно-дистрофічних змін, а також у ситуаціях, коли МРТ протипоказане або недоступне. • Анатомія поперекового відділу хребта. • Біомеханіка поперекового відділу хребта. • Клінічне значення, показання й протипоказання до УЗД поперекового відділу хребта. • Соноанатомія поперекового відділу хребта. • Патології, які ми здатні достовірно виявити за допомогою УЗД. • Клінічні випадки патологій, що виявляються на УЗД поперекового відділу хребта. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Виразковий коліт – одне з найскладніших хронічних захворювань ШКТ через його непередбачуваний перебіг і варіабельну відповідь на лікування. Сучасні рекомендації ECCO/AGA 2025 та STRIDE-II вимагають уміння адаптувати стандарти до конкретного пацієнта. Точне оцінювання симптоматики й ефективності призначених препаратів дає змогу своєчасно прийняти рішення щодо корекції терапії чи переходу на комбіновані або таргетні підходи. Цей захід допоможе вам чітко визначати моменти, коли стандартної терапії недостатньо, оцінювати доцільність комбінованих схем та правильно інтегрувати імунобіологічні препарати. Ви навчитеся проводити моніторинг перебігу захворювання й персоналізувати лікування відповідно до сучасних стандартів. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення про корекцію терапії або її ескалацію та застосовувати стратегії treat-to-target на практиці. • Вступ: сучасне бачення виразкового коліту. • Нові орієнтири STRIDE-II та ECCO/AGA 2025: як змінилися критерії ремісії. • Від 5-ASA до таргетних молекул: коли час переходити на новий рівень терапії. • Моніторинг ефективності: як розпізнати, що пацієнт не досяг цілі. Стратегія treat-to-target у реальній практиці. • Неінвазивний контроль: нова зручність у руках лікаря. • Персоналізація терапії – ключ до успіху у 2025 році. • Відповіді на запитання. • Цілі лікування та оцінка ефективності. • Кофенційна терапія та критерії її недостатності. • Ескалаційна терапія та показання до переходу. • Тактика ведення на етапі ескалації.