Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Порушення харчової поведінки у немовлят та труднощі переходу від зондового до орального годування є складною мультидисциплінарною проблемою, яка набуває більшого значення зі зростанням виживаності передчасно народжених дітей та пацієнтів із тяжкою неонатальною патологією. Формування навичок годування залежить не лише від соматичного стану дитини, а й від розвитку орально-моторних функцій, сенсорного досвіду та взаємодії з батьками. Відсутність чітких знань щодо механізмів розвитку харчової аверсії та сучасних підходів до її корекції ускладнює прийняття клінічних рішень і може затримувати безпечний перехід до самостійного харчування. На цьому заході ви розглянете механізми формування харчової аверсії, особливості розвитку навичок смоктання, ковтання та дихання, фактори ризику та сучасні підходи до ведення дітей, які потребують ентерального харчування. Ви засвоїте тактику супроводу дитини на зонді, принципи responsive feeding, методи оральної стимуляції, а також критерії готовності до переходу на оральне годування та практичні стратегії його реалізації. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти дітей із ризиком розвитку харчової аверсії, оцінювати готовність пацієнта до орального годування та застосовувати сучасні доказові підходи до організації безпечного переходу від зондового до самостійного харчування. • 1. Знайомство з харчовою аверсією • Що таке feeding aversion у немовлят. • Чим відрізняється від “поганого апетиту”. • Чому це мультидисциплінарна проблема. • 2. Формування навички годування у перші місяці життя • Координація смоктання–ковтання–дихання. • Роль сенсорного досвіду. • Значення ранньої взаємодії caregiver–infant. • 3. Чому виникає харчова аверсія • 4. Групи високого ризику розвитку харчової аверсії • 5. Коли і навіщо потрібен зонд • Показання до ентерального годування. • Назогастральний vs гастростома. • Зонд як підтримка безпеки та росту. • 6. Тактика ведення дитини на зонді • Responsive/cue-based feeding. • Non-nutritive sucking. • Оральна стимуляція. • Позиціонування та pacing. • Робота з батьками. • 7. Ознаки готовності до переходу на оральне годування • 8. Стратегії переходу від зондового до орального годування • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться стратифікувати пацієнтів для первинної та вторинної профілактики атеротромботичних подій. Учасники зможуть здійснювати диференційований вибір інгібітора P2Y12 рецепторів залежно від клінічного сценарію, розраховувати навантажувальні та підтримувальні дози антиагрегантів і застосовувати шкали PRECISE-DAPT, DAPT score та ARC-HBR. Програма охоплює стратегії деескалації та скорочення тривалості подвійної антитромбоцитарної терапії для пацієнтів з високим геморагічним ризиком, менеджмент антитромботичної терапії у періопераційному періоді та тактику ведення пацієнтів з геморагічними ускладненнями. Також розглядається корекція терапії у пацієнтів із супутньою патологією, зокрема цукровим діабетом і хронічною хворобою нирок. Програма заходу • Заняття — 02:11:41 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які критерії для призначення аспірину в рамках первинної профілактики, зокрема у пацієнтів з цукровим діабетом? • Як обрати оптимальний інгібітор P2Y12 рецепторів (прасугрель, тикагрелор, клопідогрель) у пацієнта з гострим коронарним синдромом? • Яка стандартна та подовжена тривалість подвійної антитромбоцитарної терапії (ПАТТ) після інфаркту міокарда? • Як здійснити перехід між різними інгібіторами P2Y12 (стратегії деескалації) та в яких клінічних ситуаціях це доцільно? • Якою є тактика антитромбоцитарної терапії після аортокоронарного шунтування (АКШ)? • Яка оптимальна тривалість ПАТТ після планового стентування коронарних артерій при стабільній ІХС? • Як вести пацієнта з гострою шлунково-кишковою кровотечею на тлі ПАТТ? • Які абсолютні та відносні протипоказання до призначення прасугрелю? • У чому полягає клінічне значення генетичного поліморфізму, що впливає на метаболізм клопідогрелю? • Як керувати антитромбоцитарною терапією перед плановими хірургічними втручаннями? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати діагностичні критерії відповідно до МКХ-11. 2. Проводити диференційну діагностику між іпохондрією, соматизованим розладом та генералізованим тривожним розладом. 3. Використовувати валідизовані скринінгові шкали для об’єктивізації симптомів, зокрема SHAI. 4. Формувати терапевтичний альянс із пацієнтами, що мають схильність до «doctor shopping». 5. Розробляти індивідуалізований план лікування, що включає когнітивно-поведінкову терапію та психофармакотерапію. 6. Ідентифікувати та корегувати когнітивні упередження, пов’язані зі здоров’ям. 7. Керувати соматичними скаргами, уникаючи надлишкових обстежень без чітких клінічних показань. Питання, що розглядаються: • Ключові зміни в класифікації іпохондричного розладу при переході від МКХ-10 до МКХ-11. • Клінічне розмежування розладу тривоги за здоров’я, соматизованого розладу та дисморфофобії. • Валідні психометричні інструменти для діагностики іпохондрії. • Роль нейровізуалізаційних методів у розумінні патофізіології розладу. • Препарати першої лінії фармакотерапії та їхні терапевтичні дози. • Комунікація з пацієнтом, який заперечує психогенну природу симптомів. • Техніки когнітивно-поведінкової терапії, зокрема експозиція та запобігання реакції. • Коморбідні стани та їхній вплив на тактику ведення пацієнта. Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Остеонекроз нижньої кінцівки починається непомітно та закінчується ампутацією. Це одна з головних причин болю і втрати працездатності у відносно молодих пацієнтів. Рання діагностика дає шанс зберегти суглоб та уникнути інвалідності. Але початкові стадії виявити дуже складно. На заході ви розглянете, як не проґавити перші симптоми, коли незворотних змін ще немає. Навчитеся відрізняти остеонекроз від остеоартрозу, правильно застосовувати класифікації Ficat, Steinberg, ARCO та уникати типових помилок у рентгенологічній інтерпретації. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі болей у коліні, кульшовому чи гомілковостопному суглобі в пацієнтів із травмами, тривалим прийманням стероїдів, алкоголізмом чи системними захворюваннями. Знатимете, коли потрібно підозрювати остеонекроз та які інструменти діагностики залучати. • Субхондральна ішемія як основа етіопатогенезу остеонекрозу • Морфопатологія остеонекрозу • Поширені локалізації аваскулярного некрозу кісток нижньої кінцівки • Асептичний некроз голівки стегнової кістки у дорослих та у дітей – основна причина інвалідизації пацієнтів молодого віку • Хвороба Альбека: ознаки на рентгенограмі • Остеонекроз кісток стопи, його різновиди та променева діагностика • Рентгенологічне стадіювання остеонекрозу (Ficat classification of osteonecrosis, Steinberg staging of osteonecrosis of the femoral head, ARCO classification of femoral head osteonecrosis) • Помилки в інтерпретації рентгенограм у пацієнтів з остеонекрозом • Розбір клінічних кейсів • Відповіді на запитання

Відкладене народження дитини є поширеним явищем, що потребує чіткого клінічного супроводу. Зміна репродуктивних планів пацієнток у бік більш пізнього віку робить питання оцінювання оваріального резерву, вікових змін фертильності й можливостей її збереження важливою складовою щоденної практики. Від своєчасності інформування та направлення до спеціалістів репродуктивної медицини безпосередньо залежить ефективність подальших репродуктивних стратегій і прогноз для пацієнтки. На цьому заході ви засвоїте актуальні підходи до відкладеного материнства, оптимальний вік для кріоконсервації ооцитів, фактори, які впливають на кількість отриманих яйцеклітин, а також перспективи використання кріоконсервованого матеріалу та ймовірність народження здорової дитини. Окрім цього, ви розглянете практичні аспекти програм збереження фертильності в онкологічних пацієнток, можливості й обмеження оцінювання якості ооцитів та навчитеся вибирати між кріоконсервацією ооцитів та ембріонів відповідно до медичних, етичних і практичних аспектів. Після навчання ви зможете впевнено консультувати пацієнток щодо їхніх репродуктивних перспектив, своєчасно визначати показання до направлення до репродуктолога й ембріолога, а також надавати доказово обґрунтовану інформацію щодо сучасних технологій збереження фертильності. • Оптимальний вік для кріоконсервації ооцитів з метою відкладеного материнства • Кріоконсервація ооцитів: основні етапи програми • Фактори, що впливають на кількість отриманих яйцеклітин. Чому не завжди достатньо однієї програми? • Перспективи використання кріоконсервованих ооцитів та ймовірність народження здорової дитини • Реальна практика повернення пацієнток за власними замороженими яйцеклітинами та можливі тенденції майбутнього • Можливості й обмеження оцінювання якості яйцеклітин до моменту їх використання • Збереження фертильності в онкологічних пацієнтів: актуальні підходи та можливості • Яйцеклітини чи ембріони: що обрати для кріоконсервації? Медичні, етичні та практичні аспекти вибору. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Біль у плечі може мати неочевидну причину. За ним часто ховається субкоракоїдний біль пошкодження великого грудного м’яза чи компресія грудних нервів. Ці стани легко проґавити, якщо дивитися поверхнево або орієнтуватись лише на типові УЗ-зміни. Важливо розуміти пошарову анатомію, щоб точно виявити справжнє джерело болю. А матеріалів з цієї теми у відкритому доступі майже немає. На заході ви дізнаєтеся те, що раніше могли засвоїти лише на власній практиці. Ви розглянете субкоракоїдний простір як окрему зону болю, візуалізацію глибоких шарів великого грудного м’яза та їхню взаємодію з реберно-хрящовими структурами й малим грудним м’язом. Ви навчитеся розрізняти розриви, сухожилкові пошкодження, міофасціальні тригерні точки й ознаки компресії грудних нервів на УЗД та в клінічній картині. Після навчання ви зможете впевнено локалізувати причину болю в передній ділянці плеча, а також вчасно виявлятимете компресії нервів. • Субкоракоїдний біль: • Основні моменти. • Причини. • Провокувальні фактори: • - передня нестабільність плечового суглоба; • - післяопераційні рубці; • - зменшена корако-гумеральна відстань. • Великий грудний м’яз: «шари болю». Аналіз багатошарової анатомії великого грудного м’яза (ключична й грудинно-реберна частини) та його взаємодії з: • малим грудним м’язом; • реберно-хрящовими з’єднаннями; • міжреберними нервами. • Джерела болю: • розриви великого грудного м’яза; • міофасціальні тригерні точки; • ушкодження сухожилка великого грудного м’яза; • стиснення медіального або латерального грудних нервів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Цей курс допомагає перетворити невідкладну допомогу з набору окремих знань на зрозумілу командну дію. Учасники розберуть, як організувати перші хвилини при погіршенні стану пацієнта: хто оцінює ABCDE, хто викликає допомогу, хто готує дефібрилятор, кисень, венозний доступ, препарати та документи для передачі. Окремий акцент зроблено на клініках без реанімаційного відділення: курс не передбачає, що команда має інтенсивістські ресурси. Навпаки, він навчає працювати з реальним мінімумом – базовим обладнанням, чітким алгоритмом, візком невідкладної допомоги, чек-листами і вчасною ескалацією. Програма охоплює найважливіші сценарії, які мають бути відпрацьовані до автоматизму: зупинка серця, СЛР і дефібриляція; дихальні шляхи та гостра дихальна недостатність; анафілаксія; гіпотензія, шок, кровотеча і сепсис; судоми, кома, гіпоглікемія та токсичність. Після проходження курсу команда має отримати не лише теоретичне розуміння, а й готову логіку дій: як зібрати людей, як говорити вголос, як документувати подію, як контролювати час і як передати пацієнта так, щоб наступна команда отримала всю критично важливу інформацію. БПР: курс у процесі реєстрації. Кількість балів буде додана після внесення заходу до системи БПР. Програма заходу • Модуль 1 — Командний алгоритм ABCDE і виклик допомоги: оцінка Airway, Breathing, Circulation, Disability, Exposure; ролі в команді; тривожна кнопка або виклик 103; візок невідкладної допомоги; чек-лист; підготовка до передачі пацієнта. • Модуль 2 — Зупинка серця, СЛР і дефібриляція: розпізнавання зупинки кровообігу, якісні компресії, вентиляція, AED/дефібрилятор, безпечна робота з розрядом, мінімізація пауз і командна комунікація під час реанімації. • Модуль 3 — Дихальні шляхи і гостра дихальна недостатність: кисень, позиціонування, аспірація, маскова вентиляція, мішок Амбу, бронхоспазм, аспіраційний синдром, важка інтубація та сценарій «не можу інтубувати/не можу вентилювати». • Модуль 4 — Анафілаксія і гострі алергічні реакції: раннє розпізнавання анафілаксії, адреналін як препарат першої лінії, інфузія, бронхоспазм, моніторинг, повторна оцінка та рішення про переведення. • Модуль 5 — Шок, гіпотензія, кровотеча і сепсис: оцінка перфузії, венозний доступ, інфузійна терапія, контроль кровотечі, ранні ознаки сепсису, стартова антибактеріальна логіка, підготовка до транспортування. • Модуль 6 — Судоми, кома, глікемічні порушення і токсичність: безпечне положення пацієнта, бензодіазепіни при судомах, кома невідомої етіології, гіпоглікемія, кетоацидоз, антидоти, LAST-синдром і медикаментозна токсичність. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Пневмонія - одна з найчастіших причин госпіталізацій і тривалого відновлення, але попри поширеність, її діагностика та ведення часто викликають запитання: коли це справді бактеріальна пневмонія, а коли - ускладнений вірусний процес? Коли варто міняти антибіотик? Які симптоми повинні насторожити? І що робити з пацієнтом після одужання? Цей вебінар для лікарів, які хочуть працювати доказово, уникати гіпердіагностики та гіперлікування, впевнено вести пацієнтів із пневмоніями та вчасно помічати ускладнення. Для тих, хто прагне системності, клінічної логіки й практичних інструментів, що працюють у реальній амбулаторній практиці. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • як відрізнити пневмонію від інших інфекцій верхніх і нижніх дихальних шляхів • які методи діагностики дають реальну користь, а які - лише збільшують навантаження на пацієнта • як правильно обрати стартову антибактеріальну терапію • коли слід запідозрити ускладнений перебіг і які обстеження потрібні • які віддалені наслідки пневмонії зустрічаються найчастіше і як супроводжувати пацієнта після гострої фази • чіткі маркери, коли направляти, госпіталізувати або розширювати діагностику Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс з 27 березня 2026 до3 31 грудня 2026 року. Тривалість навчання — 10,6 годин. Учасники можуть отримати сертифікат з 10 балами БПР. Доступ до матеріалів і запису події надається протягом 1 року. Тестування доступне протягом 72 годин від початку заходу. Для лікарів-інтернів та студентів діють знижки. Доступні варіанти реєстрації з балами БПР і без сертифіката. Рекомендовано за спеціальностями: психіатрія, неврологія, психотерапія, загальна практика - сімейна медицина, медична психологія, дитяча психіатрія. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Патологія скроневої кістки належить до найскладніших діагностичних розділів радіології через велику анатомічну варіабельність структур і подібність клінічних проявів до різних захворювань. Навіть за умови широкого використання комп’ютерної томографії часто виникають труднощі під час диференціювання запальних, травматичних, дегенеративних і пухлинних процесів зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха. Цей захід є продовженням попереднього розбору нормальної КТ скроневої кістки та спрямований на поглиблення практичних навичок аналізу патологічних змін. Ви розглянете реальні клінічні кейси, інтерактивні приклади й алгоритми оцінювання КТ-зображень, що допоможе вам систематизувати знання про патології зовнішнього слухового проходу, середнього та внутрішнього вуха. Після навчання ви зможете впевненіше проводити диференційну діагностику патологічних станів скроневої кістки, правильно обирати методи візуалізації та уникати поширених помилок. • Порівняння основних методів дослідження скроневої кістки. • Детальний розбір патологічних станів зовнішнього слухового проходу: • дифузний та обмежений зовнішній отит; • злоякісний (некротичний) зовнішній отит; • екзостози й остеоми; • атрезія і стеноз зовнішнього слухового проходу; • новоутворення зовнішнього слухового проходу. • Синдром Мінора (дегісценція верхнього півколового каналу). • Патологія середнього вуха: • гострі та хронічні патологічні процеси; • ретракційна кишеня; • холестеатома; • холестеринова гранульома. • Переломи скроневої кістки. • Пухлини середнього та внутрішнього вуха. • Підсумки. • Відповіді на запитання.

Атестація за новим Наказом МОЗ №650 вимагає тепер не тільки дослідницьких навичок, а й підтвердженої етичної та комунікаційної компетентності. Усі фахівці раптом усвідомили: недостатньо добре знати гемостаз – потрібно вміти говорити про нього правильно. Пояснення методології, ризиків недотримання вимог переданалітики, взаємодія лабораторії з клініцистами стали частиною професійної відповідальності. На цьому майстер-класі ви навчитеся консультувати колег щодо можливих хибних результатів дослідження гемостазу так, щоб вони насправді розуміли ситуацію. Дізнаєтеся, що підпадає під вимоги нормативної бази і стандарту, а що лежить в площині етики. Ви освоїте навички професійної комунікації, які значно підсилять вашу компетентність а також будуть сприяти успішній атестації. Після навчання ви будете впевнено трактувати результати дослідження гемостазу колегам та зможете комунікувати між підрозділами без хаосу й непорозумінь. • 1. Коагулограма як одне з найпоширеніших досліджень у клінічній практиці вимагає правильної інтерпретації. • 2. Етичні питання роботи лабораторії згідно з вимогами НСЗУ, стандартом ISO 15189 та локальними політиками медичних закладівю • 3. Професійна комунікація та консультування: яка роль у діалозі з клініцистом відводиться лікарю-лаборанту. Що входить у коло обов’язків лаборанта, а що залишається у площині професійної етики. • 4. Розбір клінічного кейсу, що потребує пояснення результатів гемостазу. • 5. Необхідність опанування комунікаційних навичок для якісного консультування. • 6. Відповіді на запитання учасників.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проводити диференційну діагностику між іритантним та алергічним контактним дерматитом на основі клініко-анамнестичних даних та морфологічних особливостей уражень. 2. Визначати показання до проведення аплікаційного шкірного тестування (patch-тестування) та інтерпретувати його результати для верифікації сенсибілізації. 3. Розробляти індивідуалізовані схеми лікування залежно від типу, гостроти та локалізації дерматиту, включаючи топічні кортикостероїди, інгібітори кальциневрину та емолієнти. 4. Ідентифікувати потенційні тригери (іританти та алергени) в побуті та на виробництві для розробки ефективних профілактичних заходів. 5. Надавати пацієнтам обґрунтовані рекомендації щодо елімінаційних заходів та догляду за шкірою для запобігання рецидивам. 6. Розпізнавати та управляти ускладненнями контактного дерматиту, зокрема вторинною бактеріальною інфекцією. Питання, що розглядаються: Які ключові патогенетичні відмінності лежать в основі іритантного (неімунного) та алергічного (опосередкованого клітинами, IV тип гіперчутливості) контактного дерматиту? Як диференціювати гострі форми ІКД та АКД за клінічними критеріями: межі ураження, характер висипу (везикуляція, еритема) та суб’єктивні відчуття (біль vs. свербіж)? Які найтиповіші іританти та алергени спричиняють розвиток контактних дерматитів в українській популяції? Якою є діагностична цінність та техніка проведення patch-тестування для підтвердження алергічного генезу дерматиту? Які принципи фармакотерапії гострого ексудативного та хронічного ліхеніфікованого контактного дерматиту? У чому полягають особливості менеджменту професійного контактного дерматиту, зокрема у медичних працівників, перукарів та будівельників? Коли доцільне призначення системної терапії (кортикостероїди, циклоспорин) при тяжких та поширених формах алергічного контактного дерматиту? Як розпізнати системний контактний дерматит, спричинений пероральним або парентеральним надходженням раніше сенсибілізуючого алергену? Програма заходу • Заняття • 23:27 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Пренатальна ультразвукова діагностика є одним із головних інструментів сучасного акушерства, від точності якого залежить своєчасність виявлення патології плода та вибір подальшої тактики ведення вагітності. Важливим є не лише технічне виконання дослідження, а й коректна інтерпретація отриманих даних з урахуванням меж можливостей методу, принципів допплерометрії та впливу хибних сигналів на формування висновків. Недостатнє розуміння принципів скринінгових і діагностичних підходів може призводити до помилок інтерпретації, необґрунтованого направлення пацієнток на додаткові обстеження або пропуску клінічно значущих змін. На цьому заході ви розглянете базові принципи пренатального УЗД, відмінності між просівними (скринінговими) та діагностичними підходами, основи допплерометрії, а також роль артефактів у формуванні діагностичних рішень. Ви засвоїте правильну техніку сканування, навчитесь аналізувати зображення у В-режимі та інтерпретувати основні показники матково-плацентарного та плодового кровотоку.  Після навчання ви зможете більш впевнено інтерпретувати ультразвукові дані та забезпечувати своєчасну маршрутизацію пацієнток. • Пренатальна діагностика та скринінг: концептуальні засади • відмінність діагностики від просіювання: мета кожного підходу • зміст і послідовність діагностичних та просівних (скринінгових) обстежень • Діагностичний ультразвук та допплерометрія • Історія методу та основи фізики • Безпека плода при УЗД (теплові та механічні ефекти; принцип ALARA) • Техніка сканування: • типи ультразвукових датчиків та базові прийоми сканування • орієнтація та навігація в ультразвуковому зображенні • принципи аналізу зображень у В-режимі • основні режими візуалізації та їх клінічне застосування; • Хибні сигнали — як артефакти впливають на діагностичне рішення і як їх розпізнати • Основні допплерометричні показники, принципи оцінки та інтерпретації результатів • Відповіді на запитання учасників

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички класифікації методів контрацепції за механізмом дії та ефективністю (індекс Перля), підбору оптимального методу на основі критеріїв прийнятності ВООЗ з урахуванням віку, анамнезу, супутньої патології та способу життя пацієнтки. Учасники опрацюють призначення комбінованих гормональних контрацептивів з урахуванням їх неконтрацептивних переваг, диференціацію та корекцію побічних ефектів гормональної контрацепції, правила використання різних методів, а також абсолютні та відносні протипоказання до призначення гормональних і внутрішньоматкових контрацептивів. Також розглядаються алгоритми призначення екстреної контрацепції, добровільна хірургічна стерилізація та застосування отриманих знань для вирішення комплексних клінічних задач у пацієнток різних груп, зокрема у післяпологовому періоді, у пізньому репродуктивному віці та за наявності гінекологічних захворювань. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера