Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Рання діагностика ектопічної вагітності є важливою для безпеки пацієнток, адже клінічні прояви часто мінімальні або неспецифічні. Ультразвукове дослідження є основним інструментом у визначенні локалізації вагітності й виборі подальшої тактики. Розуміння діагностичних алгоритмів та уміння приймати рішення в неоднозначних ситуаціях дають змогу своєчасно виявити патологічний стан й обрати правильну лікувальну тактику. На цьому заході ви зможете систематизувати знання про ультразвукову діагностику ектопічної вагітності. Ви розглянете сучасну класифікацію, алгоритми оцінювання вагітності неясної локалізації (PUL), принципи ефективного трансвагінального УЗД й технічні аспекти дослідження. Окремо ви проаналізуєте реальні клінічні кейси для підвищення точності діагнозу та обґрунтованого вибору тактики ведення. Після навчання ви зможете ефективно діагностувати ектопічну вагітність, визначати оптимальну тактику в разі вагітності неясної локалізації, оцінювати ризики і швидко приймати клінічні рішення у пацієнток з ранніми симптомами. • Сучасна класифікація ектопічної вагітності • Вагітність неясної локалізації (PUL): діагностичні критерії та покроковий алгоритм дій • Принципи ефективної ультразвукової діагностики ектопічної вагітності • Технічні аспекти трансвагінального УЗД у пацієнток з підозрою на позаматкову вагітність • Розбір клінічних випадків відповідно до класифікації: практичні висновки для підвищення діагностичної точності • Сесія відповідей на запитання

Порушення кальцій-фосфорного обміну в клінічній практиці трапляються значно частіше, ніж встановлюються як окрема нозологічна проблема. Вони можуть тривалий час перебігати безсимптомно або маскуватися під гастроентерологічні, кардіологічні чи неврологічні стани, що ускладнює своєчасну діагностику. Кальцій слід розглядати як маркер складної регуляторної системи, порушення якої мають системні наслідки. На цьому заході ви навчитесь оцінювати стан кальцій-фосфорного обміну й отримаєте чіткі клінічні алгоритми для ситуацій, з якими ви можете стикнутися щодня: випадково виявлена гіперкальціємія, симптомна гіпокальціємія з парестезіями або судомами, хронічна хвороба нирок, рецидивний нефролітіаз чи м’язова слабкість та біль у кістках незрозумілого генезу. Після навчання ви зможете проводити точну диференційну діагностику причин порушень кальцій-фосфорного обміну й обирати раціональну тактику ведення таких станів. • Чому кальцій «виходить з-під контролю»: механізми простою мовою • Як не пропустити первинний гіперпаратиреоз • Гіпо- та гіперкальціємія: чіткий алгоритм дій • Мінеральні порушення у разі хронічної хвороби нирок: що реально важливо • Кальцій, судини і серце: прихована загроза • Практичні кейси з аналізом помилок • Відповіді на запитання учасників

У щоденній черзі в амбулаторії усе може виглядати як зазвичай, аж поки хтось тихо каже: «Я не бачу сенсу жити». Жінка з панічною атакою впевнена, що «помирає» тут і зараз. Підліток мовчить, не дивиться в очі й ховає садна на передпліччі. Агресивний чоловік кричить, що його «прослуховують». Такі випадки можна побачити не тільки у відділеннях психіатричного стаціонару, а у повсякденній реальності спеціалістів первинної ланки. Сімейний лікар має декілька хвилин, щоб швидко розпізнати декомпенсацію, оцінити ризики і прийняти рішення, яке буде безпечним для пацієнта і юридично безпечним для самого лікаря. На цьому заході ви отримаєте цілісний алгоритм дій, коли пацієнт має невідкладний стан, пов'язаний з психічним розладом: швидке оцінювання стану, чіткі критерії ризику, диференціація психозу й делірію, техніки вербальної деескалації, безпечне призначення медикаментів і юридично правильне документування. Ви розглянете реальні клінічні випадки, які допоможуть вам діяти впевнено в умовах обмеженого часу. Після навчання ви будете готовими до невідкладних психіатричних станів і зможете інтегрувати алгоритми й чеклісти у вашу щоденну практику. • Первинне психіатричне оцінювання та виявлення ургентних станів • Швидке оцінювання психічного стану: MSE rapid, RASS, BARS. • Маркери гострої декомпенсації: психоз, делірій, агресія, дезорганізована поведінка, суїцидальний ризик. • Прийняття первинного клінічного рішення на рівні ПМСД. • Червоні прапорці та диференційна діагностика • Відмежування психіатричних і соматичних причин гострих розладів поведінки. • Критичні стани-імітатори: гіпоксія, інтоксикації, метаболічні порушення, гіпоглікемія, судоми. • Визначення шляхів подальшої маршрутизації. • Безпечна взаємодія та кризова комунікація • Оцінювання ризиків середовища, правильне позиціонування, контроль небезпечних факторів. • Техніки вербальної деескалації та кризової комунікації. • Робота з агресивними пацієнтами, підлітками, особами з параноїдною симптоматикою. • Медикаментозна стабілізація ургентних психіатричних станів • Вибір антипсихотиків і седативних препаратів: дози, комбінації, безпечні стратегії. • Особливості ведення геріатричних і коморбідних пацієнтів. • Алгоритми ведення: делірій, панічний напад, ПАР-індуковані стани, поведінкові кризи. • Транспортування та міждисциплінарна маршрутизація • Критерії безпеки та необхідності транспортування. • Передавання пацієнта між ПМСД → ЕМД → психіатрією/реанімацією. • Чеклісти: гострий психоз, делірій, психомоторне збудження, суїцидальна криза. • Короткі клінічні кейси. • Юридична валідність та інтеграція алгоритмів у практику • Основи недобровільної госпіталізації та правила документування ургентних станів. • Типові юридичні ризики та помилки. • Інтеграція алгоритмів і чеклістів у щоденну роботу лікаря. • Відповіді на запитання.

Складні ринологічні симптоми можуть становити серйозний діагностичний виклик, особливо у випадках, коли виражені скарги пацієнта не супроводжуються значущими змінами на КТ або при ендоскопічному дослідженні. Сучасні уявлення про нейрофізіологію носового дихання, роль трійчастої сенсорної системи, автономної регуляції слизової оболонки та аеродинаміки носа дозволяють по-новому поглянути на причини парадоксальної назальної обструкції, сенсорних порушень і симптомів, що не вписуються у класичні моделі хронічних ринологічних захворювань. У таких ситуаціях важливим є системний підхід до інтерпретації розбіжностей між клінічною картиною та результатами інструментальних досліджень. На цьому заході ви навчитеся аналізувати випадки клініко-радіологічної дисоціації в ринології, зрозумієте механізми формування складних сенсорних симптомів та опануєте сучасний нейрофункціональний підхід до їх інтерпретації. Ви дізнаєтеся, чому пацієнт може мати порушення носового дихання навіть після технічно успішної операції, розберете сучасні погляди на синдром пустого носа, нейрогенний біль у носі, нейром’язові розлади та ЛОР-прояви неврологічних захворювань. Також ви розберете складні клінічні випадки та сформуєте фенотип-орієнтований підхід до лікування. Після навчання ви зможете впевнено працювати з пацієнтами, у яких тяжкість симптомів не відповідає результатам КТ чи ендоскопії, використовувати структурований алгоритм оцінки складних ринологічних скарг та враховувати нейросенсорні й функціональні механізми формування симптомів. • Клініко-радіологічна дисоціація в ринології: коли скарги пацієнта не відповідають КТ, ендоскопії та об’єктивним знахідкам • Трійчаста сенсорна система та нейрофізіологія сприйняття носового дихання • Синдром пустого носа: сучасний нейросенсорний та аеродинамічний погляд • Зіяюча слухова труба та роль аеродинаміки носа у формуванні аутофонії • Відієв нерв, його гіпо- і гіперфункція, автономна регуляція слизової оболонки носа та нейровегетативні механізми • Порушення сприйняття носового дихання та сенсорна дисфункція трійчастої системи • Палатинальний міоклонус та інші нейром’язові порушення в практиці оториноларинголога • Неврологічні захворювання, що можуть дебютувати ринологічними або ЛОР-симптомами (міастенія, іктальний кашель, сенсорні феномени) • Ведення пацієнтів ЛОР-лікарем після ендоскопічних ендоназальних нейрохірургічних втручань: функціональні та нейросенсорні аспекти • Фенотип-орієнтований алгоритм діагностики та лікування, сучасні можливості функціональної ендоскопічної реконструктивної ринохірургії: розбір клінічних випадків. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Атрофічний та аутоімунний гастрит складно діагностувати своєчасно через безсимптомний або неспецифічний перебіг, що часто призводить до встановлення діагнозу із затримкою в кілька років. Першим клінічним проявом часто стає анемія, резистентна до стандартної терапії, а саме захворювання асоційоване з підвищеним ризиком аденокарциноми шлунка, нейроендокринних пухлин і тяжкого дефіциту вітаміну B12 з неврологічними ускладненнями. Важливо вчасно розпізнати цей зв’язок між анемією, диспепсією й аутоімунними процесами слизової оболонки шлунка. На цьому заході ви розглянете патогенез, клінічні прояви та діагностичні підходи до атрофічного й аутоімунного гастриту. Ви дізнаєтеся про характерні симптоми, лабораторні маркери та показання до ендоскопії з біопсією, навчитеся правильно інтерпретувати рівні гастрину, пепсиногенів й антитіл, а також оцінювати ризики онкологічних ускладнень. Після навчання ви зможете формувати обґрунтований діагностичний алгоритм, своєчасно виявляти пацієнтів групи ризику та вибудовувати довгострокову стратегію ведення з онконастороженістю. • Що таке атрофічний та аутоімунний гастрит: • сучасні визначення, патогенез, відмінності від H. pylori-асоційованого гастриту. • Клінічні червоні прапорці: • залізодефіцитна й B12-дефіцитна анемія, неврологічні та гастроінтестинальні прояви. • Діагностичний алгоритм для лікаря: • лабораторні маркери (B12, гастрин, пепсиногени, антитіла), ендоскопія та біопсія, шкала OLGA. • Можливі ускладнення й онконастороженість: • ризик аденокарциноми та нейроендокринних пухлин, правила ендоскопічного нагляду. • Тактика ведення пацієнта: • замісна терапія, ерадикація H. pylori, диспансерний нагляд і профілактика помилок. • Відповіді на запитання

Електронний навчальний курс: розширені реанімаційні заходи у дітей (ERC) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Складно уявити більш критичну ситуацію, ніж зупинка серця у дитини. Щоб кожна навичка, що може врятувати життя, досягала автоматизму, необхідно досконало знати алгоритм надання допомоги. Під час заходу ознайомимось із актуальними рекомендаціями European Resuscitation Council (ERC) щодо проведення розширених реанімаційних заходів у дітей: покроковим алгоритмом дій при зупинці кровообігу та особливостями ведення педіатричних пацієнтів. Окремо розглядаються сучасні підходи до дефібриляції, медикаментозної терапії та забезпечення прохідності дихальних шляхів. Особлива увага буде належати відмінностям педіатричної реанімації від дорослої: причинам зупинки кровообігу у дітей, вибору доз медикаментів, особливостям дефібриляції, а також алгоритмам роботи з різними ритмами. Будуть обговорені принципи командної взаємодії та прийняття рішень у критичних ситуаціях, щоб систематизувати знання та відпрацювати клінічне мислення для ефективних дій у невідкладних станах у дітей. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Даний курс БПР присвячений інтерпретації результатів фарингоскопії та прийняттю клінічно обґрунтованих рішень. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички застосування стандартизованої методики проведення фарингоскопії, диференційної діагностики вірусних і бактеріальних уражень глотки, ідентифікації специфічних ознак гострого тонзиліту, фарингіту, скарлатини, інфекційного мононуклеозу та дифтерії. Учасники навчаться інтерпретувати характер і локалізацію ексудату, наявність нальотів, гіперемії, набряку та інших патологічних змін слизової оболонки, використовувати валідовані шкали, зокрема шкалу МакАйзека, обґрунтовувати показання до експрес-тестів на стрептокок і бактеріологічного дослідження. Програма також охоплює прийняття рішень щодо призначення антибактеріальної терапії на основі даних фарингоскопії та клінічної оцінки, а також коректне документування результатів огляду глотки в медичній карті пацієнта з використанням уніфікованої термінології. Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Стравохід Барретта є передраковим станом, своєчасне виявлення якого дозволяє запобігти розвитку аденокарциноми стравоходу. На цьому заході ви розберете сучасні ендоскопічні критерії діагностики, навчитеся правильно оцінювати ризик дисплазії, обирати тактику спостереження та визначати показання до ендоскопічного лікування. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати сучасні алгоритми ведення пацієнтів зі стравоходом Барретта та приймати обґрунтовані рішення щодо своєчасного втручання або спостереження. • Стравохід Барретта: сучасна концепція та клінічне значення • патогенез розвитку метаплазії та неоплазії • фактори ризику прогресії; • стравохід Барретта як причина аденокарциноми стравоходу. • Ендоскопічна оцінка Барретта: від якісного огляду до правильної стратифікації • стандартизований опис ураження (класифікація Прага C&M) • оцінка слизової за допомогою HD-WLE та NBI • виявлення «підозрілих» ділянок • Діагностика дисплазії: як підвищити точність і не пропустити неоплазію • роль таргетної біопсії та протоколу Seattle; • помилки інтерпретації дисплазії; • значення експертної гістологічної верифікації. • Алгоритми ведення пацієнтів зі стравоходом Барретта • нагляд без дисплазії • дисплазія низького та високого ступеня • рання неоплазія: коли переходити до ендоскопічного лікування • Ендоскопічна ерадикаційна терапія: сучасні можливості • EMR як етап діагностики та лікування • роль ESD у вибраних пацієнтів • абляційні методики після резекції; • контроль повної ерадикації метаплазії. • Типові помилки при веденні Барретта та шляхи їх уникнення: • пропущені плоскі неопластичні ураження; • неправильна стратегія біопсій; • несвоєчасне направлення на ерадикаційну терапію. • Складні клінічні випадки: прийняття рішення в ендоскопічній практиці: • розбір відео та зображень; • вибір оптимальної тактики; • дискусійні моменти сучасних рекомендацій. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Копрограма – базовий, доступний і водночас інформативний метод оцінювання стану шлунково-кишкового тракту. Вона дає змогу комплексно проаналізувати процеси травлення, всмоктування та виявити ознаки запалення, кровотечі або ферментної недостатності. На цьому заході ви розглянете етапи роботи з копрограмою: від преаналітичного до постаналітичного. Ви засвоїте підходи до оцінювання макроскопічних характеристик, хімічних реакцій та морфологічних елементів, навчитеся диференціювати нормальні та патологічні включення, а також зіставляти результати дослідження з клінічними синдромами, як-от діарея, закреп, мальабсорбція, мальдигестія чи запальні захворювання кишківника. Після навчання ви зможете обґрунтовано призначати копрограму, підвищити точність діагностики та своєчасно виявляти патологічні процеси у ШКТ. • Копрограма як базовий метод лабораторної діагностики ШКТ: значення в клінічній практиці та показання до проведення. • Стандартизація дослідження копрограми: преаналітичний, аналітичний та постаналітичний етапи. • Макроскопічне дослідження: вивчення кольору, консистенції, домішок. • Хімічні реакції у копрограмі. • Морфологічна ідентифікація клітинних елементів. • Диференціація нормальних та патологічних включень. • Поширені помилки в інтерпретації копрограми та методи їх уникнення. • Копрограма vs сучасні методи в діагностиці патологій ШКТ. • Відповіді на запитання.

Лікарі здобувають наступні навички: Застосування сучасних серологічних та генетичних маркерів (HLA-DQ2/DQ8) для скринінгу та діагностики целіакії. Інтерпретація результатів ендоскопічного дослідження з біопсією тонкої кишки відповідно до гістологічної класифікації Marsh-Oberhuber. Проведення диференційної діагностики між целіакією, алергією на пшеницю та нецеліакійною чутливістю до глютену. Розробка індивідуалізованих планів дієтотерапії, зокрема безглютенової дієти, та моніторинг комплаєнсу. Клінічний менеджмент пацієнтів з рефрактерною формою целіакії та іншими ускладненнями, такими як герпетиформний дерматит. Використання діагностичних критеріїв Salerno для валідації діагнозу нецеліакійної чутливості до глютену. Консультування пацієнтів щодо довгострокових ризиків та стратегій профілактики ускладнень. Питання, що розглядаються: Які сучасні діагностичні критерії целіакії згідно з останніми рекомендаціями ESPGHAN та ACG? Яка роль генетичного тестування (HLA-DQ2/DQ8) у діагностичному алгоритмі та його прогностичне значення? Як клінічно та лабораторно диференціювати нецеліакійну чутливість до глютену від синдрому подразненого кишечника та інших функціональних розладів? Які патоморфологічні зміни слизової оболонки дванадцятипалої кишки є патогномонічними для целіакії? У чому полягають особливості діагностики та менеджменту герпетиформного дерматиту Дюринга як шкірного прояву целіакії? Які серологічні маркери (anti-tTG, EMA, anti-DGP) є найбільш специфічними та чутливими? Які стратегії ведення пацієнтів із серонегативною целіакією? Які довгострокові ускладнення (остеопороз, мальнутриція, онкологічні ризики) асоційовані з нелікованою целіакією? Які особливості менеджменту глютен-залежних захворювань у педіатричній практиці? Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички застосування концепції ВООЗ «5 моментів для гігієни рук» у клінічній практиці для мінімізації ризику перехресного інфікування. Учасники опанують стандартизовану техніку гігієнічної та хірургічної антисептики рук згідно з чинними національними та міжнародними протоколами, а також навчаться диференціювати показання до миття рук з милом і водою та використання спиртовмісних антисептиків залежно від клінічної ситуації. Розглядаються обґрунтований вибір антисептичних засобів з урахуванням їх спектра дії, експозиції та впливу на мікрофлору шкіри, профілактика й менеджмент контактного дерматиту, асоційованого з частою обробкою рук. Учасники опанують організацію системи моніторингу та аудиту дотримання правил гігієни рук персоналом у закладі охорони здоров’я. Програма заходу • Відеозаняття — 46:49 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Останні рекомендації ВООЗ та CDC щодо гігієни рук у закладах охорони здоров’я • Роль гігієни рук у запобіганні поширенню мультирезистентних штамів (MRSA, VRE, CRE) • Порівняльна ефективність та показання до використання спиртовмісних антисептиків і миття рук з милом, зокрема при контакті з пацієнтами з Clostridioides difficile • Поєднання використання медичних рукавичок та гігієнічної обробки рук • Поширені помилки при виконанні техніки обробки рук та способи їх уникнення • Доказові стратегії підвищення комплаєнсу медичного персоналу до виконання правил гігієни рук Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Запаморочення може бути першим сигналом серйозного захворювання: від інсульту до вестибулярної мігрені чи нейроніту. Важливо вміти диференціювати цей симптом за його походженням – центральне або периферичне – і не плутати «меньєрівський» напад із позиційним запамороченням. На цьому заході ви дізнаєтеся головні причини вестибулярних розладів, навчитесь користуватися клінічними тестами, відрізняти між собою типи запаморочення та обирати оптимальну терапію. Ви більше не будете відчувати невпевненість щодо доцільності призначення супресантів, вибору маневрів за різних типів позиційного запаморочення та координування міждисциплінарного підходу до лікування. Після навчання ви зможете швидко орієнтуватися в етіології запаморочення, ефективно допомагати пацієнтам з гострими та хронічними формами вестибулярних порушень і формувати реабілітаційну стратегію. • Гостра однобічна вестибулопатія (вестибулярний нейроніт): клінічні випадки, діагностичні критерії, етіопатогенетичне лікування (стероїди завжди?). • Лікувальні вестибулярні маневри при доброякісному пароксизмальному позиційному запамороченні: маневри в разі ураження заднього, латерального та переднього півколових каналів. • Вестибулярна мігрень: “знімаємо маски” поширеної патології, діагностичні критерії, лікування. • Хвороба Меньєра: діагностичні критерії, не всі приступи “меньєрівські”, лікування. • Персистуюче постурально-перцептивне запаморочення: діагностичні критерії, терапевтичні заходи. • Вестибулярні супресанти (препарати від запаморочення): доцільність застосування за різних станів, порівняльний аналіз ефективності вестибулолітиків. Інші препарати при запамороченнях. • Вестибулярна реабілітація: основи вестибулярних вправ (з погляду невролога).

Підготовка до вагітності у пацієнток з ендокринною патологією залишається складною клінічною зоною з високими ризиками для матері та плода. Захід призначений для лікарів, які супроводжують жінок репродуктивного віку з патологією щитоподібної залози, гіперандрогенією та метаболічними порушеннями. Мета заходу — систематизувати доказові підходи до прегравідарної підготовки та прийняття клінічних рішень. Ключові теми • Прегравідарна оцінка пацієнток з патологією щитоподібної залози: коли і що коригувати. • Гіперандрогенія та репродуктивна функція: клінічні сценарії та алгоритми ведення. • Метаболічні порушення та фертильність: вплив інсулінорезистентності. • Типові помилки в прегравідарному веденні та як їх уникнути. Користь для учасника • Чіткі алгоритми підготовки пацієнток з ендокринною патологією до вагітності. • Практичні критерії оцінки ризиків до настання вагітності. • Інструменти для аргументованого клінічного рішення у щоденній практиці. Захід орієнтований на реальні клінічні ситуації та практичні рішення, які можна застосувати одразу після лекції. Приєднуйтесь до обговорення актуальних питань прегравідарної підготовки. Програма заходу • Планування вагітності пацієнтки з патологією щитовидної залози — онлайн лекція. Опис лекції уточнюється. • Підготовка до вагітності пацієнтки з гіперандрогенією (зокрема, із синдромом полікістозних яєчників) — онлайн лекція. Опис лекції уточнюється. • У фокусі пацієнтка з метаболічними порушеннями та дисфункцією щитоподібної залози* — онлайн лекція. Опис лекції уточнюється. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Первинний огляд пацієнта дитячого віку в офтальмологічному кабінеті є важливим для раннього виявлення порушень зору та запобігання ускладненням. Системний підхід до обстеження зменшує ризик неправильної інтерпретації результатів або зайвих досліджень, забезпечуючи точну діагностику та ефективне ведення пацієнта. Особливої уваги потребують нейровідмінні діти: для них треба вміти адаптувати звичні методи огляду і створювати безпечне й безстресове середовище. На цьому заході ви навчитеся системно проводити первинний огляд дітей, правильно підбирати методи обстеження за віком і станом пацієнта, розпізнавати ранні ознаки амбліопії, косоокості та інших порушень зору. Ви розглянете комунікаційні стратегії з дітьми та батьками, оптимізацію робочого часу прийому й ефективні підходи до огляду нейровідмінних пацієнтів. Після навчання ви побудуєте системний підхід до обстеження, підвищите точність діагностики і збережете прихильність до оглядів у дітей та їхніх батьків. • Алгоритм первинного огляду дитини в офтальмологічному кабінеті. • Чекліст для різних вікових груп. • Побудова ефективної комунікації з дітьми та батьками. • Стратегії за віком, рольові підходи та мотиваційні техніки. • Особливості обстеження дітей з нейровідмінностями. • Адаптація методів та зменшення стресу. • Необхідне обладнання для дитячого огляду. • Базовий мінімум та розширений набір для детального обстеження. • Вимір гостроти зору та рефракції у різних вікових групах. • Світлові рефлекси, картки, букви, окулярна корекція. • Офтальмоскопія, ретиноскопія та біомікроскопія. • Оцінювання переднього сегмента й очного дна. • Скринінг та діагностика порушень зору. • Амбліопія, косоокість, рефракційні аномалії. • План ведення пацієнта й диспансеризація. • Контрольні огляди, рекомендації батькам. • Відповіді на запитання.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування фундаментальних знань з нейроанатомії та нейрофізіології для інтерпретації клінічної картини. 2. Проведення диференційної діагностики між ураженнями центральної, периферичної та вегетативної нервової системи. 3. Алгоритмізація процесу визначення рівня ураження: від кори головного мозку до периферичного нерва та м’яза. 4. Розпізнавання та топічна інтерпретація ключових неврологічних синдромів (пірамідного, екстрапірамідного, мозочкового, сенсорних розладів). 5. Визначення локалізації ураження в стовбурі головного мозку на основі аналізу альтернуючих синдромів. 6. Топічна діагностика патологічних процесів на рівні спинного мозку (синдроми повного та часткового поперечного ураження, ураження передніх рогів). 7. Диференціація мононевропатій, поліневропатій, плексопатій та радикулопатій. 8. Формування діагностичної гіпотези для цілеспрямованого призначення параклінічних обстежень (МРТ, КТ, ЕНМГ). Питання, що розглядаються: Який алгоритм диференціації центрального та периферичного рухового нейрона? Як клінічно встановити рівень ураження стовбура головного мозку (середній мозок, міст, довгастий мозок)? Які клінічні ознаки дозволяють запідозрити ураження на рівні мозочка та його провідних шляхів? Як провести топічну діагностику сенсорних розладів (корковий, провідниковий, сегментарний, периферичний типи)? На основі яких симптомів проводиться диференційна діагностика уражень спинного мозку по поперечнику та поздовжнику? Які особливості клінічної картини уражень кінського хвоста (cauda equina) та мозкового конуса (conus medullaris)? Як, спираючись на клініку, відрізнити ураження плечового сплетення від корінцевого синдрому шийного рівня? Яка роль аналізу вищих мозкових функцій (афазія, апраксія, агнозія) в топічній діагностиці уражень кори головного мозку? Програма заходу • Тривалість заняття: 35:50 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Псевдонеопластична мімікрія — це реальна проблема у щоденній роботі патоморфолога. Ці доброякісні або реактивні зміни часто імітують злоякісні новоутворення як морфологічно, так і клінічно, що може призвести до діагностичних помилок, невиправдано агресивного лікування або тривалої психологічної травми для пацієнта. Особливо це стосується анатомічно складних зона: шкіри, шлунково-кишкового тракту, молочних залоз чи статевій системі. Сучасні дані вказують, що частота серйозних діагностичних помилок у США, які призводять до смерті або інвалідності, становить близько 795 000 випадків на рік. Аналогічна статистика в Україні не була детально досліджена, але можна припустити, що ситуація не є кращою. Це підтверджує необхідність глибокого розуміння псевдонеопластичних мімікерів для зниження частоти таких помилок. Навчальний курс «Псевдонеопластична мімікрія в практиці загальної патології» буде присвячений вивченню найчастіших псевдонеопластичних змін у шкірі, м’яких тканинах, ШКТ, грудній і статевій системах. Учасники розглянуть критичні діагностичні точки, патоморфологічні ознаки, що допомагають відрізнити реактивні процеси від справжньої неоплазії, навчаться оцінювати складні біопсійні матеріали та грамотно формулювати діагноз у клінічно неоднозначних випадках. Курс буде корисним патологоанатомам, цитологам, онкологам, хірургам, а також усім, хто бере участь у прийнятті рішень щодо лікувальної тактики. • Псевдонеопластичні мімікери шкіри та м’яких тканин: • Акроангіодерматит (Mali). • Псевдокарциноматозна епітеліальна гіперплазія. • Рубці (гіпертрофічні, келоїдні). • Інтраваскулярна папілярна ендотеліальна гіперплазія (ІПЕГ). • Нодулярний фасциїт. • Проліферативний фасциїт. • Оссифікуючий міозит. • Аневризматична кіста кістки. • Псевдонеопластичні мімікери шлунково-кишкового тракту: • Ерозування слизової з реактивними змінами епітелію. • Gastritis/enteritis/colitis cystica profunda. • Гіперпластичні поліпи з хронічним ерозуванням. • Гетеротопія підшлункової залози. • Лімфоїдна гіперплазія. • Гамартома печінкових жовчних протоків. • Фокальна нодулярна гіперплазія печінки. • Хронічний пухлиноподібний панкреатит. • Псевдонеопластичні мімікери статевої системи • Чоловіча статева система: • Базалоїдна, аденоматозна гіперплазія передміхурової залози. • Крибриформна внутрішньопротокова гіперплазія. • Гранулематозний простатит. • Залишки мезонефрію, тунельні кластери. • Жіноча система: • Поліп ендометрію з метапластичними змінами. • Мікрогландулярний аденоз шийки матки. • Оваріальна стромальна гіперплазія/гіпертекоз. • Диференціальна діагностика з карциномами, аденомами, гранульоматозними процесами. • Псевдонеопластичні мімікери грудної залози: • Радіарний рубець. • Проліферативний аденоз. • Колагенозний сферульоз. • Псевдоангіоматозна стромальна гіперплазія. • Мікрогландулярний аденоз. • Відповіді на запитання

Дифузні захворювання печінки часто довго перебігають безсимптомно, а без мультипараметричного підходу до УЗ-сканування легко недооцінити стеатоз, фіброз або цироз і сформувати неточний висновок. На майстер-класі ви розберете особливості використання В-режиму, еластографії, стеатометрії та CEUS, а також навчитеся інтегрувати ці дані в сучасний структурований ультразвуковий висновок і уникати типових помилок. Після навчання ви зможете точно оцінювати жорсткість і вираженість стеатозу печінки, краще визначати стадію дифузного ураження та впевнено обирати подальшу діагностичну тактику. • Мультипараметричне УЗД печінки — сучасна концепція • Що таке мультипараметричне дослідження? • Сучасні ультразвукові методики • Клінічна цінність комплексного підходу • В-режим — основа ультразвукової діагностики • Стандартизований протокол обстеження • Оцінка паренхіми печінки • Ультразвукові критерії: • - стеатозу (MASLD); • - фіброзу; • - цирозу; • - портальної гіпертензії. • Еластографія печінки • Сучасні методики • Техніка виконання • Контроль якості • Інтерпретація результатів • Типові помилки • Фактори, що впливають на жорсткість печінки • Стеатометрія • Сучасні методи кількісної оцінки стеатозу • Клінічна інтерпретація показників • Можливості та обмеження методик • Контрастне ультразвукове дослідження (CEUS) • Сучасні можливості методу • Місце CEUS у діагностичному алгоритмі • Коли варто рекомендувати контрастне УЗД • Що повинен знати лікар ультразвукової діагностики про цей метод • Мультипараметричний алгоритм оцінки печінки. Як інтегрувати результати для формування сучасного ультразвукового висновку: • В-режиму • Еластографії • Стеатометрії • Практична частина: • Покроковий алгоритм мультипараметричного дослідження • Чек-лист якісного виконання еластографії та стеатометрії • Типові помилки та способи їх уникнення • Клінічні кейси з реальної практики • Приклади формування ультразвукового висновку • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Стопа має складну анатомічну структуру і причини болю тут виявити важко. Це може бути фасціопатія, нейропатія або прихований розрив фасції, який легко проґавити без точного УЗ-дослідження. Правильна візуалізація підошви дає змогу за кілька хвилин визначити джерело болю, відрізнити фасціїт від фасціозу, виявити компресію нерва чи фіброматоз і одразу обрати ефективну тактику лікування. Без зайвих додаткових обстежень. На заході ви розглянете анатомічні орієнтири підошви, навчитеся швидко позиціонувати датчик та інтерпретувати складні випадки: від класичних фасціопатій до рідкісних нейропатій. Це унікальний курс, який вперше проводиться саме у нас – жодних аналогів у відкритому доступі. Навчання проводить визнана експертка із м’язово-скелетного УЗД, яка ділиться практичними знаннями з реальної клініки. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати стан фасції, м’язів та нервів, розпізнавати джерело болю й уникати хронізації симптомів. • 1. Вступ • Мета заходу • Основні клінічні запити у разі болю підошви • Технічні аспекти: датчик, позиціонування, режими • 2. Анатомічні орієнтири підошви в УЗД • Поверхнева та глибока фасції • М’язи першого шару: abductor hallucis, flexor digitorum brevis, abductor digiti minimi • Судинно-нервові пучки: медіальний та латеральний плантарні нерви • Орієнтири для швидкого сканування й типові помилки • 3. Плантарна фасція • Нормальна анатомія та візуалізація • Патологія прикріплення: потовщення, дегенерація, частковий розрив • Диференціація фасціозу, фасціїту, фіброзу • Кейси: класичний фасціїт, післятравматичні зміни • 4. Інші джерела болю підошви • Паратеноніт довгого згинача великого пальця • Теносиновіт короткого згинача пальців • Атрофія жирової подушки • Плантарний фіброматоз • 5. Нервові структури підошви • Медіальний, латеральний та Baxter's nerve: топографія та візуалізація • Ознаки компресії та нейропатії • Диференціація з фасціїтом і тендопатією • 6. Підсумки • Алгоритм диференційної діагностики болю підошви • Типові помилки в інтерпретації • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Анемії та підозра на залізодефіцит є однією з найчастіших причин звернень і призначення лабораторних досліджень, однак на цьому етапі найчастіше виникають діагностичні помилки. Надмірна опора на окремі показники (феритин, сироваткове залізо) без оцінювання запального статусу, морфології еритроцитів та альтернативних механізмів анемії призводить до спрощеного трактування складних клінічних станів і формування хибного діагнозу. На цьому заході ви навчитесь інтерпретувати лабораторні показники при анеміях, розглянете основні диференційно-діагностичні сценарії (залізодефіцитна анемія, анемія хронічного запалення, B12/фолат-дефіцит, таласемія-носійство), а також клінічно значущі зміни морфології периферичної крові. Також ви детально проаналізуєте неоднозначні лабораторні профілі та ситуації, коли стандартні маркери не відображають реальний стан еритропоезу. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати загальний аналіз крові та показники обміну заліза, уникати типових діагностичних пасток і своєчасно розпізнавати причини анемії. • Залізодефіцит – найчастіший помилковий діагноз у лабораторній практиці. • Покажу, чому так стається і як лікарю не потрапляти в цю пастку. • Феритин – аналіз, який часто “заспокоює неправильно”. • Зʼясуємо, у яких ситуаціях феритин вводить в оману навіть досвідчених. • Анемія не дорівнює дефіциту заліза і навпаки: є щонайменше 5 сценаріїв, які виглядають однаково. • Навчу швидко відрізняти “двійників” залізодефіциту без зайвих обстежень. • Мікроцитоз – не завжди про залізо. • Покажу, як за “простими” показниками ОАК не сплутати різні причини мікроцитозу. • “Нормальний гемоглобін” може маскувати проблему. • Розглянемо ситуації, коли “все ще в межах норми”, але пацієнт уже в зоні ризику. • Коли цифри не сходяться: суперечливі профілі феритину/заліза/трансферину і чому це не “дивна лабораторія”. • Покажу типові комбінації, які найчастіше призводять до неправильних висновків. • Морфологія крові, яку ігнорують: анізохромія, поліхроматофілія, пойкілоцитоз, нормобласти. • Що з цього реально змінює сценарій, а що часто трактують неправильно. • “Анемія, яка не піддається логіці” – це часто не рідкісна хвороба, а помилка маршруту. • Зʼясуємо, де саме зазвичай “ламається” логіка діагностики. • 3 аналізи й 1 рішення: мінімум, який знімає 80% помилок. • Покажу, як не проґавити важливе і не загнати пацієнта в зайві обстеження. • 3 клінічні кейси “роками йшли не туди, а реальна причина інша ”. • Розглянемо приклади, які змінюють мислення: що було не так і які дані “викрили” помилку. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань