Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Біомаркери є показниками, що стають основою клінічного рішення, але їх неправильна інтерпретація може призвести до хибної оцінки тяжкості стану, затримки діагностики або помилкової тактики. На цьому заході ви розберете клінічне значення тропонінів, КФК-МВ, міоглобіну, BNP та NT-proBNP, алгоритми лабораторної діагностики ургентних станів і принципи оцінки кардіоваскулярного ризику. Після навчання ви зможете правильно інтерпретувати лабораторні маркери в контексті клінічної картини, проводити диференційну діагностику та використовувати результати досліджень для обґрунтованого клінічного рішення. • Тропоніни: основні фракції, клінічне значення • КФК-МВ • Міоглобін • BNP та NT-proBNP • Кардіоваскулярний ризик • Алгоритми лабораторної діагностики ургентних станів

Сечокам’яна хвороба (СКХ) – одна з найпоширеніших урологічних патологій із високою частотою рецидивів та ризиком ускладнень, зокрема гідронефрозу, пієлонефриту чи обструкції сечоводу. Своєчасне виявлення, правильне оцінювання клінічної ситуації та грамотне консервативне лікування допомагають уникнути оперативних втручань та зберегти функцію нирок. Недостатнє розуміння механізмів утворення каменів і нехтування профілактикою можуть призвести до неправильного підбору терапії або дієти, затримки діагностики, нераціонального використання антибіотиків і зрештою – до частих госпіталізацій. Це створює високе навантаження на систему охорони здоров’я і знижує якість життя пацієнтів. Навчальний захід «Сечокам’яна хвороба: сучасні алгоритми консервативної терапії» буде присвячений аналізу причин підвищення рівня захворюваності, ролі метаболічних порушень та факторів ризику рецидивів. Учасники розглянуть патогенез і типи каменів, дізнаються про підходи до динамічного спостереження та персоналізовані стратегії профілактики повторного каменеутворення. Особлива увага буде приділена веденню пацієнтів з ускладненнями, вибору дієти й питного режиму відповідно до типу конкрементів. Цей захід допоможе лікарю приймати правильні рішення під час ведення пацієнтів з СКХ, запобігати ускладненням і знижувати ризик рецидивів. • Чому сечокам’яна хвороба залишається актуальною проблемою. • Тенденції до підвищення рівня захворюваності: сучасні дані та виклики. • Етіологія та патогенез сечокам’яної хвороби. • Консервативна терапія як головний підхід у профілактиці рецидивів. • Динамічне спостереження і профілактика повторних каменеутворень. • Алгоритми ведення пацієнтів з ускладненнями СКХ. • Раціон харчування та питний режим: персоналізовані підходи. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Ботулінотерапія є популярною естетичною процедурою, результат якої залежить від правильного вибору препарату, дозування, точок і техніки введення. Помилки можуть призвести до асиметрії, птозу та неприродної міміки. На цьому заході ви навчитеся обирати препарат, планувати on-label та off-label корекцію, працювати з мімічними зморшками та уникати ускладнень на реальних клінічних прикладах. Після навчання ви зможете впевнено планувати ботулінотерапію з урахуванням анатомії та м’язової активності пацієнта, а також визначати тактику при ускладненнях чи недостатньому ефекті. • 1. Будова молекули та механізм дії ботулотоксину. Порівняльні характеристики препаратів Abo-, Inco- та Onabotulinumtoxin A. • 2. On-label застосування: корекція глабелярних зморшок, горизонтальних зморшок лоба зі збереженням природної позиції брів та міміки, та периорбітальних зморшок • 3. Off-label застосування • 4. Ботулінотерапія в цифрову епоху: соціальні мережі, тренди та дезінформація • 5. Ускладнення ботулінотерапії та безпека виконання • 6. Розбір власних кейсів • 7. Розбір практичних питань за матеріалами заходу. Оцінювання набутих знань

Статини є базою ліпідознижувальної терапії, але в ліпідології рішення вже визначаються не лише самим рівнем ЛПНЩ, а й абсолютним ризиком, супутніми станами та необхідною глибиною зниження атерогенних частинок. На цьому заході ви розберете, коли достатньо монотерапії статинами, коли потрібна рання комбінована терапія, як обирати стартову стратегію та що робити при виникненні побічних ефектів. Після навчання ви зможете впевнено планувати ліпідознижувальну терапію та ефективно вести пацієнтів високого та дуже високого ризику. • Що змінилося в сучасній ліпідології: від концентрації ЛПНЩ до кумулятивної експозиції атерогенних ApoB-вмісних частинок, оцінки Lp(a) та пожиттєвого ризику. • Чому статини залишаються фундаментом профілактики серцево-судинних подій: доказова база, очікуване зниження ЛПНЩ та зв’язок між величиною зниження і клінічною користю. • Різниця між «призначити статин» і «досягти цілі»: інтенсивність терапії, абсолютний ризик, контроль відповіді та прихильності до лікування. • Місце статинів серед сучасних ліпідознижувальних засобів: езетиміб, інгібітори PCSK9, інклісіран і бемпедоєва кислота; коли потрібна рання комбінована терапія. • Коли статину недостатньо: дуже високий ризик, гострий коронарний синдром, сімейна гіперхолестеринемія, значне відхилення від цільового ЛПНЩ та резидуальний ризик. • Популярні міфи: «статини руйнують печінку», «викликають деменцію», «будь-який біль означає непереносимість», «натуральні альтернативи безпечніші» та «нові препарати зробили статини непотрібними». • Практичний алгоритм: як обрати стартову стратегію, що перевіряти після призначення, як діяти при скаргах і як оцінити користь та ризики. • Розбір клінічних кейсів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Відповіді на запитання учасників • Оцінювання набутих знань

Ультразвукове дослідження в ургентних станах – це ефективний метод для прийняття швидкого й обґрунтованого клінічного рішення, яке може змінити тактику ведення пацієнтки вже з перших хвилин її звернення. Від вчасної та точної діагностики часто залежить не лише життя жінки, а й можливість зберегти її репродуктивне здоров’я чи бажану вагітність. Недостатня обізнаність щодо УЗ-картини невідкладних станів може коштувати надто дорого: це і втрата критичного часу, і ризик невиправданого хірургічного втручання або навпаки – небезпечне зволікання. Крім того, це суттєво ускладнює диференційну діагностику між гінекологічно-акушерськими, хірургічними та іншими причинами симптомів. Лікар має чітко розпізнавати УЗ-ознаки загрозливих станів, як-от ектопічна вагітність, загроза мимовільного викидня, перекрут придатків, розрив кісти або вкорочення шийки матки, щоб діяти швидко, точно й ефективно. Навчальний майстер-клас «УЗД ургентних станів у гінекології та при вагітності (до 22 тижнів)» буде присвячений вивченню ультразвукової семіотики й диференційної діагностики невідкладних станів у гінекології та в першій половині вагітності. Учасники розглянуть УЗ-ознаки больового синдрому й кровотеч різного генезу, а також навчаться диференціювати загрозу переривання вагітності від інших станів. Окрема увага буде приділена цервікометрії як методу прогнозування передчасних пологів. Також будуть розглянуті алгоритми дій у разі ектопічної вагітності, розриву кіст яєчників, перекруту придатків, маткової кровотечі. • УЗ-семіотика та диференційна УЗ-діагностика невідкладних станів у гінекології (кровотечі, больовий синдром); • УЗ-семіотика та диференційна УЗ-діагностика невідкладних станів в акушерстві (загроза втрати вагітності, ектопічна вагітність та ін.); • Цервікометрія та УЗ-оцінювання загрози переривання вагітності. • Відповіді на запитання учасників

Тривожно-депресивні розлади (ТДР) можуть ховатися за звичайними соматичними скаргами, погіршувати працездатність та ускладнювати лікування основних захворювань – і водночас залишатися непоміченими. Вчасне розпізнавання цих станів важливе для будь-якого лікаря, адже правильний підхід рятує пацієнтів від хронізації процесу та ризику ауто- чи гетероагресії. На цьому заході ви навчитеся використовувати сучасні стандартизовані скринінгові інструменти для діагностики ТДР, розпізнавати соматичні маски, оцінювати коморбідність та підбирати індивідуальні алгоритми ведення пацієнтів. Ви засвоїте фармакотерапевтичні та психотерапевтичні підходи, біопсихосоціальну модель лікування, а також навчитеся ефективно комунікувати з пацієнтами у складних соціальних умовах, зокрема ветеранами та внутрішньо переміщеними особами. Після заходу ви зможете впевнено діагностувати ТДР, швидко визначати клінічні алгоритми для ведення пацієнтів, що суттєво підвищить якість медичної допомоги та полегшить профілактику ускладнень. • Вступ (актуальність проблеми, статистика, ВООЗ, Україна, війна). • Визначення, класифікація (МКХ-11, DSM-5). • Клінічні прояви (тривожність, депресія, коморбідність, соматичні маски). • Діагностика (скринінг, шкали PHQ-9, GAD-7, HADS, алгоритм для лікаря будь-якої спеціальності). • Диференційна діагностика. • Сучасні підходи до лікування: • фармакотерапія (антидепресанти, анксиолітики, ад’ювантні препарати); • психотерапія (КПТ, майндфулнес, інші підходи); • біопсихосоціальна модель; • немедикаментозні методи (сон, фізична активність, харчування). • ТДР у контексті війни (ПТСР, резилієнс, підтримка лікарів первинної ланки). • Клінічні випадки. • Алгоритми для практики лікаря (сімейного, невролога, кардіолога, ендокринолога). • Висновки. • Обговорення запитань.

Кашель у дітей традиційно є однією з найчастіших причин звернення до лікарів різних спеціальностей: педіатрів, сімейних лікарів та пульмонологів. Його природа може варіюватися від абсолютно доброякісної до прояву серйозної патології, що потребує ретельного обстеження. Важливо не лише своєчасно розпізнати тривожні симптоми, а й дотримуватися обережності, щоб уникнути гіпердіагностики та непотрібних медичних втручань у разі, коли кашель не потребує активного лікування. Незважаючи на існування сучасних доказових рекомендацій, лікарі можуть відчувати труднощі в оцінюванні дитячого кашлю та виборі оптимальної тактики ведення пацієнтів. Найчастіше постають такі питання: «Де межа між фізіологічною нормою та патологією?», «Чи достатньо зібрати відповідний анамнез, чи потрібні додаткові обстеження?», «Коли дійсно є показання до призначення антибіотиків або інгаляційної терапії?». Важливо пам’ятати, що надмірне застосування ліків та необґрунтована медикалізація залишаються актуальними проблемами в практиці лікування дитячого кашлю. Навчальний майстер-клас «Кашель у дітей: від моніторингу до дії» спрямований на поглиблення знань щодо клінічно обґрунтованого підходу до оцінювання та ведення пацієнтів з кашлем відповідно до сучасних стандартів. Учасники матимуть змогу детально вивчити фізіологічні особливості кашльового рефлексу в різних вікових групах, навчаться розрізняти варіанти норми й симптоми серйозних захворювань. Особлива увага приділятиметься диференційній діагностиці, аналізу анамнезу, обґрунтуванню обстежень та інтерпретації їх результатів. В межах майстер-класу також будуть розглянуті типові клінічні помилки, важливість ефективної комунікації з батьками та практичні способи запобігання необґрунтованому призначенню медикаментів і процедур. • 1. Кашльовий рефлекс: фізіологія, вікові особливості та клінічне значення • Механізм виникнення кашлю • Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи у дітей • 2. Кашель як захисний механізм і як симптом патології • 3. Коли кашель не є патологією: варіанти норми та межові стани • Критерії для спостереження без втручання • 4. Етіологічна мозаїка кашлю: диференціальна діагностика відповідно до анамнезу та клініки • Гострі респіраторні захворювання з ураженням верхніх та нижніх дихальних шляхів • Кашель при глистяній інвазії, алергічних станах, ГЕРХ • Поведінковий (психогенний) кашель • 5. Алгоритм діагностичного пошуку в разі кашлю у дітей • Оцінювання анамнезу, тригерів, характеру кашлю • Фізикальне обстеження • Інструментальні методи та лабораторна діагностика • 6. Розширене діагностичне обстеження дитини з кашлем: показання, особливості. • 7. Типові клінічні помилки у менеджменті дитячого кашлю • Надмірне використання муколітиків і протикашльових препаратів • Помилки в діагностиці бактеріальної природи кашлю • Невиправдане призначення антибіотиків та інгаляцій • Відповіді на запитання учасників

Атестація за новим Наказом МОЗ №650 вимагає тепер не тільки дослідницьких навичок, а й підтвердженої етичної та комунікаційної компетентності. Усі фахівці раптом усвідомили: недостатньо добре знати гемостаз – потрібно вміти говорити про нього правильно. Пояснення методології, ризиків недотримання вимог переданалітики, взаємодія лабораторії з клініцистами стали частиною професійної відповідальності. На цьому майстер-класі ви навчитеся консультувати колег щодо можливих хибних результатів дослідження гемостазу так, щоб вони насправді розуміли ситуацію. Дізнаєтеся, що підпадає під вимоги нормативної бази і стандарту, а що лежить в площині етики. Ви освоїте навички професійної комунікації, які значно підсилять вашу компетентність а також будуть сприяти успішній атестації. Після навчання ви будете впевнено трактувати результати дослідження гемостазу колегам та зможете комунікувати між підрозділами без хаосу й непорозумінь. • 1. Коагулограма як одне з найпоширеніших досліджень у клінічній практиці вимагає правильної інтерпретації. • 2. Етичні питання роботи лабораторії згідно з вимогами НСЗУ, стандартом ISO 15189 та локальними політиками медичних закладівю • 3. Професійна комунікація та консультування: яка роль у діалозі з клініцистом відводиться лікарю-лаборанту. Що входить у коло обов’язків лаборанта, а що залишається у площині професійної етики. • 4. Розбір клінічного кейсу, що потребує пояснення результатів гемостазу. • 5. Необхідність опанування комунікаційних навичок для якісного консультування. • 6. Відповіді на запитання учасників.

МРТ відкриває доступ до того, що зазвичай приховано: хрящів, зв’язок, сухожиль та найменших структурних змін, які рентген чи КТ не показують. Але навіть найчіткіше зображення нічого не варте, якщо не знати, як його інтерпретувати. На цьому заході ви навчитеся відрізняти анатомічні особливості від патологій, розпізнавати ранні ознаки травм і дегенеративних змін та не пропускати гострі стани. Зрозумієте значення МРТ-ознак і побачите, як ці знання допомагають приймати швидші й точніші клінічні рішення. Після зустрічі ви дивитиметеся на знімки впевненіше, спілкуватиметеся з радіологами однією мовою та легше визначатимете, який стан потребує спостереження, а який – термінового втручання. • Анатомічні та вікові особливості • Основні нозологічні патології колінних та кульшових суглобів • Основні нозологічні патології гомілковостопних і плечових суглобів • Основні нозологічні патології ліктьових та променево-зап'ясткових суглобів • Алгоритм інтерпретації МРТ суглобів • Типові помилки в оцінюванні МРТ суглобів • Висновки

Вузлові утворення щитоподібної залози – поширена патологія, з якою можна зіткнутися майже щодня. Але від якості первинного ультразвукового висновку залежить подальша клінічна тактика в кожному такому випадку. Помилки інтерпретації колоїдних змін, кістозних структур чи ехогенних включень можуть призвести як до надмірних інвазивних втручань, так і до невчасного виявлення злоякісного процесу. На цьому заході ви за два дні детально розглянете ультразвукові критерії доброякісних вузлів, колоїдних кіст і макрофолікулів, навчитеся відрізняти гіперехогенні включення від мікрокальцинатів та правильно оцінювати шийно-медіастинальний зоб. Ви дізнаєтеся про принципи стратифікації ризику раку щитоподібної залози, сучасні шкали оцінювання, ехографічні ознаки злоякісності й ролі УЗД у діагностиці медулярного раку. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати складні ехографічні картини, уникати гіпердіагностики і вчасно виявляти клінічно значущу патологію. • Вузловий колоїдний зоб – хвороба чи стан щитоподібної залози? • Ультразвукові критерії вузлового та багатовузлового зоба • Колоїдні кісти й макрофолікули: що ми бачимо та як до цього ставитися? • Ультразвукові критерії кістозних вузлів щитоподібної залози • Як відрізнити вузол від псевдовузла на тлі автоімунного захворювання? • Гіперехогенні включення й мікрокальцинати: подібність та різниця • Про що говорить тип кровоплину в доброякісному вузлі щитоподібної залози? • Особливості діагностики шийно-медіастинального зоба • Шкали стратифікації ризику раку щитоподібної залози • Ультразвукові критерії раку щитоподібної залози • Особливості діагностики різних форм раку щитоподібної залози • Зміни лімфатичних вузлів шиї при раку щитоподібної залози • Діагностика медулярного раку щитоподібної залози • Післяопераційний ультразвуковий моніторинг пацієнтів з раком щитоподібної залози • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Зимовий період є критичним для пацієнтів з атопічним дерматитом і часто стає тригером загострень, які складно контролювати стандартними схемами. Холодне повітря, низький рівень вологості й постійний контраст між морозом та опалюваними приміщеннями порушують епідермальний бар’єр, підсилюють трансепідермальну втрату води й посилюють свербіж. За відсутності своєчасної корекції терапії це призводить до замкненого кола «свербіж-розчісування-екзема» та прогресування захворювання. На цьому заході ви розглянете особливості практичного менеджменту атопічного дерматиту саме у зимовий період. Ви дізнаєтесь, як адаптувати базовий догляд, емолієнтну й протизапальну терапію до сезонних умов, коли поточна місцева терапія є недостатньо ефективною, і в яких ситуаціях варто переходити до проактивного лікування, фототерапії чи системних препаратів. На вас чекає розбір реальних кейсів та практичних підходів до ведення атопічного дерматиту в зимовий період. Після навчання ви матимете чіткий алгоритм дій у разі атопічного дерматиту взимку. Вам буде простіше контролювати частоту й тяжкість загострень, зменшувати вираженість свербежу, покращувати якість життя пацієнтів, а також уникати хронічних ускладнень і вторинних інфекцій. • Алгоритм менеджменту атопічного дерматиту взимку. • Клінічний випадок 1. • Клінічний випадок 2. • Клінічний випадок 3. • Відповіді на запитання.

Лікарі, які працюють з дітьми, нерідко стикаються із ситуаціями невизначеності, коли скарги, анамнез та об’єктивні дані не формують цілісної картини. Повторні травми, неспецифічні соматичні симптоми, поведінкові зміни або регрес розвитку можуть не мати чіткої інтерпретації, що ускладнює прийняття рішень. У таких випадках важливо вміти виявити ознаки можливого насильства, а також впевнено приймати рішення в умовах обмеженої доказової бази та високої відповідальності. На цьому заході ви розглянете клінічні, поведінкові та соматичні прояви різних форм насильства над дитиною, зокрема ситуації, коли воно маскується під інші стани. Ви навчитеся виявляти тривожні ознаки, аналізувати невідповідності між анамнезом і клінічною картиною, а також засвоїте принципи безпечної та недирективної комунікації з дитиною та її опікунами. Окремо ви розберете алгоритми документування й оцінювання ризиків, щоб забезпечити як захист дитини, так і вашу професійну безпеку. Після навчання ви зможете системно оцінювати складні клінічні ситуації, розпізнавати можливі ознаки насильства навіть за відсутності прямих доказів, правильно будувати комунікацію та приймати рішення відповідно до чинного законодавства. • 1. Лікар як перша ланка виявлення насильства, роль медичного працівника у ранньому розпізнаванні. Кейс: повторні звернення дитини до різних закладів без чіткої причини. • 2. Види насильства та їхні прояви. Кейс: хронічне недоїдання як прояв нехтування. • 3. Поведінкові червоні прапорці: страх, регрес, уникання контакту, надмірна покірність. Кейс: дитина мовчить у присутності опікуна, активна без нього. • 4. Соматичні ознаки, травми, що не відповідають анамнезу або віку. Кейс: множинні гематоми різної давності внаслідок «падіння з ліжка». • 5. Ознаки сексуального насильства. Кейс: сексуалізована поведінка без вікових причин. • 6. Комунікація з дитиною, безпечні, недирективні питання. Кейс: як уточнити підозру без тиску. • 7. Робота з батьками або опікунами. Кейс: контроль і перебивання дитини опікуном. • 8. Алгоритм дій лікаря: фіксація, маршрутизація, повідомлення служб. Кейс: підозра без прямих доказів. • 9. Емоційний стан лікаря, профілактика вигорання та вторинної травматизації. Кейс: складний випадок, що викликає тривале емоційне напруження. • 10. Відповіді на запитання учасників.

Ерготерапія в педіатрії формує перехід від діагнозоорієнтованого до функціональноорієнтованого підходу, де головним результатом є реальна участь дитини у повсякденному житті. Використання моделі «дитина-середовище-заняття» (PEO) забезпечує структурований підхід і дає змогу системно оцінювати взаємодію факторів, що визначають функціонування. У такий спосіб ерготерапевтичні методи допомагають проводити ранню ідентифікацію функціональних порушень та формувати досяжні цілі лікування. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи ерготерапії в педіатрії, функціональні зони активності дитини як об’єкт клінічного оцінювання, а також модель PEO як інструмент клінічного мислення. Ви засвоїте методи функціонального оцінювання, аналізу бар’єрів і ресурсів та планування втручань із формулюванням функціональних цілей. Окрім цього, ви навчитесь обирати ефективну стратегію лікування: відновлення, компенсація або адаптація. Після навчання вам буде простіше орієнтуватись на функціональний результат і якість життя дитини, точно оцінювати функціональні обмеження та ефективно інтегрувати ерготерапевтичний підхід у щоденну практику. • 1. Сучасні принципи ерготерапії в педіатрії. Роль ерготерапії в мультидисциплінарній команді. Функціональний підхід як основа втручання. Орієнтація на участь пацієнта у повсякденному житті. • 2. Функціональні зони активності дитини як об’єкт клінічного оцінювання. Самообслуговування (ADL). Гра як основна діяльність розвитку. Навчальна діяльність та участь у соціальному середовищі. • 3. Модель РЕО (Person–Environment–Occupation) як інструмент клінічного мислення. Компоненти моделі «дитина–середовище–діяльність». Взаємодія факторів та їхній вплив на функціонування. Пацієнтоцентричний підхід у плануванні втручань. • 4. Клінічне оцінювання як основа ерготерапевтичного втручання. Принципи функціонального оцінювання та вибір інструментів. Аналіз бар’єрів та ресурсів. Розбір клінічного випадку (відеокейс) з обговоренням. • 5. Планування ерготерапевтичного втручання. Формулювання функціональних цілей. Пріоритезація втручань. Вибір стратегій: відновлення, компенсація, адаптація. • 6. Адаптація середовища як основний інструмент підвищення функціональності. Ергономічні принципи. Середовище як фактор підтримки або обмеження функції. Вплив сенсорних та фізичних характеристик середовища. • 7. Практичні підходи до адаптації повсякденних середовищ дитини: ігровий простір, спальне місце, зона приймання їжі, освітнє середовище (школа/садок). • 8. Робота з родиною як складова ефективного втручання. Комунікація з батьками: принципи та підходи. Спільне визначення цілей і планування втручань. Інструменти супроводу (щоденники, рекомендації). Профілактика емоційного виснаження батьків. • 9. Відповіді на запитання учасників.

Шкірні прояви можуть бути першими сигналами системної катастрофи в організмі. Своєчасне виявлення критичних станів є вкрай важливим для порятунку життя пацієнта. Перші прояви анафілаксії можуть виглядати як шкірний висип та набряк. Синдром Стівенса-Джонсона й токсичний епідермальний некроліз хоч і рідкісні, та мають високий рівень летальності у дорослих і потребують негайної діагностики саме на дерматологічному етапі. Гострі шкірні прояви можуть бути наслідком як системної патології, так і медикаментозної токсичності, зокрема DRESS-синдрому або гострих герпетичних інфекцій. У цих випадках саме дерматолог має стати першим, хто може надати невідкладну допомогу. Незнання клінічних ознак і відсутність чіткого алгоритму дій у таких ситуаціях призводять до затримки допомоги, підвищення рівня смертності та інвалідизації. Знання невідкладних станів є обов’язковим для лікаря будь-якої спеціальності. Навчальний захід «Невідкладні стани в дерматології» буде присвячений вивченню найпоширеніших ургентних ситуацій в практиці дерматолога. Учасники ознайомляться з класифікацією та клінічними різновидами токсикодермій, синдрому Стівенса-Джонсона і токсичного епідермального некролізу. Розглядатимуться особливості клінічної картини, диференційна діагностика з іншими бульозними дерматозами й оцінювання ступеня ураження шкіри за допомогою шкал (наприклад, SCORTEN). Окрему увагу буде приділено інструментальним методам діагностики, зокрема дерматоскопії. Учасники вивчать покрокові алгоритми дій дерматолога у разі виявлення гострих станів в амбулаторній практиці. Також розглядатиметься тактика взаємодії з фахівцями інших напрямів і показання до госпіталізації. • Невідкладні стани в дерматології: • Класифікація/види • Клінічна діагностика • Особливості клінічної картини токсикодермій, СЖС, ТЕН у практиці дерматолога. • Дерматоскопія та інші інструментальні методи для швидкої діагностики. • Диференційна діагностика з іншими дерматозами (пемфігус, бульозний пемфігоїд, гострий генералізований екзантематозний пустульоз тощо). • Визначення ступеня ураження шкіри (SCORTEN, інші шкали). • Алгоритми дій для дерматолога у разі невідкладних станів • Покроковий алгоритм дій у кабінеті дерматолога у разі підозри на токсикодермію/СЖС. • Взаємодія з суміжними спеціалістами (терапевт, реаніматолог, алерголог). • Показання до госпіталізації у стаціонар/опіковий центр. • Техніка ведення пацієнтів з токсикодерміями та СЖС для дерматолога • Вибір системної терапії. • Місцева терапія. • Ведення уражень слизових. • Особливості ведення пацієнтів з супутньою патологією. • Відповіді на запитання учасників

Кератотопографія та кератотомографія є незамінними інструментами сучасної офтальмологічної діагностики, які дають змогу виявляти кератоконус та інші ектазії рогівки на ранніх стадіях, а також проводити обов’язковий передопераційний скринінг перед рефракційною і катарактальною хірургією. Незважаючи на сучасні цифрові системи, правильна інтерпретація топографічних і томографічних даних є складною через вплив слізної плівки, варіабельність шкал, специфіку індексів та особливості карт, що підвищує ризик діагностичних помилок. Раннє виявлення субклінічних форм кератоконусу й моніторинг прогресування ектазій впливає на вибір лікувальної тактики, безпеку хірургічних втручань і довгостроковий прогноз щодо збереження зору. На цьому заході ви розглянете методи кератотопографії та кератотомографії, технічні аспекти виконання досліджень і правильну інтерпретацію результатів. Ви дізнаєтеся про різницю між методами (камера Шемфлюг, кільця Пласідо), вплив слізної плівки, основні індекси та шкали кератотопограм, а також навчитеся визначати ранні топографічні ознаки кератоконусу і застосовувати програми моніторингу прогресування ектазії рогівки. Після навчання ви будете впевнено проводити дослідження кератотопографії та кератотомографії, інтерпретувати отримані дані, розпізнавати нормальні й патологічні патерни рогівки і застосовувати їх для оцінювання ризику та планування лікування. • Різниця між кератотопографією та кератотомографією. • Різниця методів: • камера Шемфлюг; • кільця Пласідо. • Вплив слізної плівки на результати обстежень. • Томографія переднього сегмента: можливості. • Основні індекси кератотопограм. • Особливості шкал та інтерпретація. • Ранні топографічні індекси кератоконусу. • Програма моніторингу ектазії рогівки Беліна/Амброзіо. • Нормальні й аномальні патерни передньої кривизни. • Особливості різних карт. • Відповіді на запитання.

Кожна неточність під час УЗД гомілковостопного суглоба може стати причиною затримки в діагностиці травм або розвитку хронічної нестабільності. Правильна техніка, досконале знання нормальної соноанатомії та стандартних площин сканування дають змогу ставити точні діагнози і планувати лікування в разі широкого спектра захворювань: від тендинопатій до сублюксацій та стрес-переломів. На цьому заході ви навчитеся використовувати різні типи датчиків для УЗ-сканування кожного відділу гомілковостопного суглоба, налаштовувати апарат під кожне конкретне завдання та правильно позиціонувати пацієнта. Ви зможете відрізняти нормальні анатомічні варіанти від патології, правильно оцінювати стан сухожилків, зв’язок, суглобової сумки та периферичних нервів, виявляти нестабільність і сублюксації під час динамічного огляду, а також формувати точний ультразвуковий висновок. Після навчання ви зможете швидко і точно проводити обстеження гомілковостопного суглоба в разі спортивних і побутових травм та обирати клінічно обґрунтовану тактику лікування або реабілітації. • Техніка ультразвукового дослідження (типи датчиків, оптимальні налаштування апарата, позиціонування пацієнта, стандартні площини сканування) • Сонографічна анатомія переднього відділу • Сонографічна анатомія латерального відділу • Сонографічна анатомія медіального відділу • Сонографічна анатомія заднього відділу • Периферичні нерви в ділянці гомілковостопного суглоба • Нормальні ультразвукові варіанти сухожилків, зв’язок та бурси • Стандартний протокол УЗД гомілковостопного суглоба (послідовність сканування, основні анатомічні орієнтири) • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Механізми травм гомілковостопного суглоба (інверсійні, еверсійні та спортивні травми) • Травми латерального зв’язкового комплексу • Травми медіального зв’язкового комплексу • Травми сухожилків • Ахіллове сухожилля • Бурсити • Переломи та авульсії • Стрес-переломи • Компресійні невропатії • Динамічне УЗД: оцінювання нестабільності зв’язок та сублюксації сухожилків • Клінічні кейси. Аналіз типових патологій гомілковостопного суглоба • Алгоритм ультразвукового обстеження в разі патології. Послідовність оцінювання структур та основні діагностичні критерії • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером