Заходи БПР — Внутрішні хвороби 2026

Вікова макулярна дегенерація – одна з головних причин незворотної втрати зору в людей похилого віку. Для лікаря важливо вчасно розпізнати перші прояви хвороби, правильно інтерпретувати результати сучасних методів візуалізації та знати, які протоколи лікування будуть найефективнішими. На цьому заході ви навчитеся диференціювати суху й вологу форми ВМД, працювати з даними ФАГ, ОКТ й ангіо-ОКТ, обирати сучасну тактику лікування залежно від клінічної ситуації. Ви дізнаєтеся, як діяти в разі резистентності до терапії анти-VEGF та які рекомендації щодо профілактики і нутрицевтичної підтримки варто надавати пацієнтам. Ви зможете впевнено вести пацієнтів із ВМД, зважаючи на супутні захворювання: від діабету й гіпертензії до системних запальних процесів. Це підвищить ефективність лікування, допоможе будувати міждисциплінарну співпрацю та зменшить ризик швидкої втрати зору. • Патогенез ВМД, основні аспекти. • Класифікація ВМД: яку краще використати. • Вікова макулопатія: рання стадія ВМД. • Суха форма ВМД. • Волога форма ВМД. • Найсучасніша діагностика ВМД (ФАГ,ОКТ, ангіо-ОКТ). • Сучасні протоколи лікування ВМД. • Інтравітреальна фармакотерапія як золотий стандарт у лікуванні вологої ВМД. • Анти-VEGF резистентні форми ВМД. • Лазерне лікування ВМД. • Профілактика та нутрицевтична підтримка пацієнтів з ВМД. • Відповіді на запитання

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування фундаментальних знань з нейроанатомії та нейрофізіології для інтерпретації клінічної картини. 2. Проведення диференційної діагностики між ураженнями центральної, периферичної та вегетативної нервової системи. 3. Алгоритмізація процесу визначення рівня ураження: від кори головного мозку до периферичного нерва та м’яза. 4. Розпізнавання та топічна інтерпретація ключових неврологічних синдромів (пірамідного, екстрапірамідного, мозочкового, сенсорних розладів). 5. Визначення локалізації ураження в стовбурі головного мозку на основі аналізу альтернуючих синдромів. 6. Топічна діагностика патологічних процесів на рівні спинного мозку (синдроми повного та часткового поперечного ураження, ураження передніх рогів). 7. Диференціація мононевропатій, поліневропатій, плексопатій та радикулопатій. 8. Формування діагностичної гіпотези для цілеспрямованого призначення параклінічних обстежень (МРТ, КТ, ЕНМГ). Питання, що розглядаються: Який алгоритм диференціації центрального та периферичного рухового нейрона? Як клінічно встановити рівень ураження стовбура головного мозку (середній мозок, міст, довгастий мозок)? Які клінічні ознаки дозволяють запідозрити ураження на рівні мозочка та його провідних шляхів? Як провести топічну діагностику сенсорних розладів (корковий, провідниковий, сегментарний, периферичний типи)? На основі яких симптомів проводиться диференційна діагностика уражень спинного мозку по поперечнику та поздовжнику? Які особливості клінічної картини уражень кінського хвоста (cauda equina) та мозкового конуса (conus medullaris)? Як, спираючись на клініку, відрізнити ураження плечового сплетення від корінцевого синдрому шийного рівня? Яка роль аналізу вищих мозкових функцій (афазія, апраксія, агнозія) в топічній діагностиці уражень кори головного мозку? Програма заходу • Тривалість заняття: 35:50 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Прищитоподібні залози часто не візуалізуються під час рутинного УЗД, а їх патологію можна сплутати з вузлом щитоподібної залози або лімфатичним вузлом. На цьому заході ви навчитеся знаходити прищитоподібні залози за анатомічними орієнтирами, оцінювати їх сонографічні ознаки при аденомі, гіперплазії, карциномі та кісті, а також проводити диференційну діагностику з іншими утвореннями шиї. Після навчання ви зможете впевнено локалізувати патологічно змінені прищитоподібні залози, використовувати доплерографію у складних випадках і правильно визначати подальшу тактику обстеження пацієнта. • Ультразвукова анатомія та топографія прищитоподібних залоз: • Ехо-будова нормальних прищитоподібних залоз та чи можна їх побачити при рутинному обстеженні • Варіанти кількості • Типове та атипове розташування • Фізіологія та патофізіологія прищитоподібних залоз: поняття про первинний, вторинний та третинний гіперпаратиреоз. • Коли і чому виникає гіпопаратиреоз? • Клінічна картина та лабораторна діагностика гіперпаратиреозу та гіпопаратиреозу. • Класифікація захворювань та сонографічна картина прищитоподібних залоз: • Гіперплазія • Аденома • Карцинома • Кіста • Коли треба «шукати» прищитоподібні залози та як це робити? • Ультразвукова диференційна діагностика: утворення прищитоподібної залози/вузол щитоподібної залози/лімфатичний вузол (ультразвукові критерії, роль доплерографії). • Складні випадки та помилки: розбір реальних клінічних кейсів. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Когнітивні порушення визначають якість життя пацієнта не менше, ніж самі епілептичні напади. Скарги на погіршення пам’яті, уваги, швидкості мислення чи труднощі з навчанням можуть бути наслідком перебігу захворювання, структурних змін головного мозку або побічної дії протиепілептичної терапії. Недостатня увага до цих проявів призводить до помилкової інтерпретації симптомів, необґрунтованої зміни лікування, зниження прихильності пацієнта до терапії та втрати можливості своєчасно виявити прогресування захворювання чи розвиток ускладнень. На цьому заході ви навчитеся оцінювати когнітивні функції у пацієнтів з епілепсією, розуміти вплив різних форм захворювання та протиепілептичних препаратів на пам’ять, увагу й виконавчі функції, проводити диференційну діагностику когнітивного зниження та використовувати сучасні методи його оцінки. Ви опануєте практичні підходи до вибору терапії з урахуванням когнітивного профілю пацієнта, можливості реабілітації, а також розберете клінічні ситуації, у яких когнітивні порушення визначають подальшу тактику ведення. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати когнітивні порушення у дітей і дорослих з епілепсією, оцінювати їх можливі причини, а також враховувати когнітивний вплив протиепілептичних препаратів під час вибору або корекції лікування. • Вступ • Актуальність теми: когнітивні порушення зустрічаються у 60–70% пацієнтів з епілепсією, впливають на якість життя, працездатність та соціальну інтеграцію. • Мета лекції: показати сучасні механізми патогенезу та практичні наслідки для клінічної роботи. • Когнітивні домени, що частіше страждають при епілепсії • Пам’ять: особливо при скроневій епілепсії через ураження гіпокампа. • Увага та виконавчі функції: порушення при лобній епілепсії. • Мова та швидкість мислення: дефіцити при застосуванні певних протиепілептичних препаратів. • Механізми патогенезу • Судомна активність: повторні напади та міжнападова епілептиформна активність порушують нейронні мережі. • Структурні зміни мозку: атрофія гіпокампа, таламуса, білої речовини. • Ефекти протиепілептичних препаратів: топірамат, фенобарбітал, бензодіазепіни мають виражений негативний вплив; ламотриджин і леветирацетам — більш сприятливі. • Нейропсихіатричні та психосоціальні фактори: депресія, тривога, порушення сну, соціальна стигматизація. • Вікові аспекти • Дитяча епілепсія: ранній дебют → ризик незворотних порушень інтелекту, мовлення, уваги. • Дорослі пацієнти: поступове зниження когнітивних функцій, ризик деменції. • Методи оцінки • Нейропсихологічне тестування: об’єктивна оцінка пам’яті, уваги, виконавчих функцій. • Нейровізуалізація: МРТ, fMRI для виявлення структурних змін. • ЕЕГ та відео-ЕЕГ: для кореляції когнітивних порушень із судомною активністю. • Клінічні наслідки • Якість життя: когнітивні порушення впливають більше, ніж самі напади. • Соціальна інтеграція: проблеми з навчанням, працевлаштуванням. • Ризик деменції: прискорене нейродегенеративне ураження. • Стратегії корекції • Оптимізація терапії: уникати політерапії, обирати препарати з мінімальним когнітивним впливом. • Хірургічне лікування: може покращити когнітивні функції, але має ризики (наприклад, зниження вербальної пам’яті після резекції скроневої частки). • Реабілітація та когнітивний тренінг: програми відновлення пам’яті, уваги, виконавчих функцій. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лікарі здобудуть навички оцінки доцільності кожного лікарського засобу у пацієнта з мультиморбідністю та використання стандартизованих інструментів для виявлення потенційно невідповідних призначень, зокрема критеріїв STOPP/START і Бірса. Програма охоплює розробку індивідуалізованих стратегій депрескрайбінгу, ідентифікацію та менеджмент клінічно значущих лікарських взаємодій, корекцію терапії при поєднанні артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, ХХН та ІХС. Учасники опанують ефективну комунікацію з пацієнтом і його родиною щодо змін у схемі лікування, ведення медичної документації, аналіз фармакокінетичних і фармакодинамічних механізмів взаємодій, а також використання електронних ресурсів і баз даних для їх перевірки. Розглядаються стратегії менеджменту побічних реакцій, пов’язаних із взаємодіями антибіотиків, НПЗП і протигрибкових засобів, вплив взаємодій на терапію при ІХС, артеріальній гіпертензії, фібриляції передсердь і серцевій недостатності та методи запобігання ятрогенним ускладненням. Окремі навички стосуються пацієнтів із ЦД 2 типу: системного аналізу фармакотерапії, інтерпретації взаємодій за участі системи цитохрому P450, планування лабораторного моніторингу, консультування щодо самолікування та оцінки ризиків взаємодій цукрознижувальних, антигіпертензивних і гіполіпідемічних засобів. Також розглядаються стратифікація ризиків перед призначенням антидепресантів, вибір препарату з урахуванням профілю безпеки, титрація дози, менеджмент небажаних явищ, моніторинг серотонінового синдрому та суїцидального ризику, мінімізація синдрому відміни й аналіз клінічно значущих взаємодій антидепресантів. Програма заходу • Заняття 1: Коморбідний пацієнт в практиці сімейного лікаря: менеджмент ризиків поліфармації • Які сучасні критерії визначають поліфармацію та клінічно значущу поліпрагмазію? • Як інтегрувати інструменти STOPP/START та критерії Бірса в рутинну клінічну практику сімейного лікаря? • Які існують доказові алгоритми та протоколи депрескрайбінгу для основних груп препаратів (ІПП, статини, антигіпертензивні)? • Як збалансувати рекомендації різних клінічних настанов при веденні пацієнта з 3+ хронічними захворюваннями? • Які є правові та етичні аспекти корекції призначень, зроблених вузькими спеціалістами? • Як управляти ризиками синдрому відміни при депрескрайбінгу? • Які специфічні лікарські взаємодії є найбільш небезпечними у пацієнтів похилого віку з коморбідністю? • Як оцінити вплив поліфармації на когнітивний статус та ризик падінь у геріатричних пацієнтів? • Заняття 2: Менеджмент ризиків взаємодії лікарських засобів у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями • Які механізми лежать в основі взаємодії інгібіторів та індукторів системи цитохрому P450 з кардіологічними препаратами (статини, антикоагулянти)? • Як стратифікувати ризик кровотеч при комбінованій антитромботичній терапії у пацієнтів після ЧКВ або з фібриляцією передсердь? • Який вплив мають НПЗП на ефективність антигіпертензивної терапії та функцію нирок? • Клінічно значущі взаємодії аміодарону: як безпечно поєднувати його з варфарином, дигоксином та статинами? • Які принципи вибору антибактеріальної терапії у пацієнта, що отримує прямі оральні антикоагулянти (ПОАК)? • Подовження інтервалу QT як наслідок лікарських взаємодій: які комбінації є найбільш небезпечними? • Як управляти ризиками при одночасному призначенні інгібіторів АПФ/БРА та калійзберігаючих діуретиків? • Які існують підходи до депрескрайбінгу та оптимізації схем лікування у коморбідних пацієнтів похилого віку? • Заняття 3: Менеджмент ризиків взаємодії лікарських засобів у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу • Які лікарські взаємодії є найбільш клінічно значущими у пацієнтів з ЦД 2 типу та супутньою серцево-судинною патологією? • Як оцінити ризик лактат-ацидозу при призначенні метформіну на тлі інших препаратів та за наявності ниркової дисфункції? • Які особливості взаємодії інгібіторів НЗКТГ-2 з діуретиками щодо ризику гіповолемії та гострого ураження нирок? • Як керувати ризиком гіпоглікемії при комбінації препаратів сульфонілсечовини з іншими лікарськими засобами (бета-блокаторами, НПЗП)? • Який вплив агоністів рецепторів ГПП-1 на абсорбцію пероральних препаратів з вузьким терапевтичним індексом? • Як враховувати вплив індукторів та інгібіторів CYP3A4 на метаболізм цукрознижувальних препаратів? • Які існують алгоритми дій при призначенні короткострокової терапії (напр., антибіотикотерапії) пацієнту з ЦД 2 типу на тлі поліпрагмазії? • Як оптимізувати фармакотерапію та провести депрескрайбінг для мінімізації ризиків у геріатричних пацієнтів з ЦД 2 типу? • Заняття 4: Менеджмент ризиків застосування антидепресантів при тривожних розладах • Які критерії вибору стартової терапії при генералізованому тривожному розладі з супутньою кардіоваскулярною патологією? • Як диференціювати початкове посилення тривоги, індуковане СІЗЗС, від погіршення перебігу основного захворювання? • Які сучасні протоколи ведення пацієнтів з ризиком суїцидальної поведінки на початкових етапах терапії антидепресантами? • Тактика лікаря при розвитку серотонінового синдрому: діагностичні критерії, невідкладна допомога та подальший менеджмент. • Як управляти довгостроковими метаболічними ризиками (збільшення ваги, дисліпідемія) на тлі терапії пароксетином або міртазапіном? • Стратегії переключення між різними класами антидепресантів: протоколи крос-титрації та періоди “відмивання”. • Особливості застосування антидепресантів у вагітних з тривожними розладами: оцінка співвідношення ризик/користь. • Які лабораторні та інструментальні методи моніторингу є обов’язковими при тривалій терапії антидепресантами? • Навчальна програма: заняття 1 — 01:46:22. • Конспект до заняття 1. • Клінічні задачі до заняття 1. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лазер – інструмент, який може або створити красу, або залишити рубці, якщо під час процедури припуститися помилки. На заході ви дізнаєтеся, як працює лазерне випромінювання, які бувають типи систем і чим вони відрізняються. Розглянете показання, протипоказання й обмеження до застосування, навчитеся безпечно підбирати параметри процедур та поєднувати лазер з іншими методами. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати лазер у практиці: від видалення татуювань і перманентного макіяжу до лікування судинних патологій, фотоомолодження й корекції рубців. Ви зможете уникнути ускладнень та підвищити рівень довіри пацієнтів завдяки прогнозованим результатам. • Вступ та огляд сучасних тенденцій • Роль лазерних технологій в сучасній естетичній медицині • Переваги та обмеження • Фізичні основи лазерної дії • Принцип селективного фототермолізу, взаємодія лазера зі шкірою • Види лазерів: абляційні, неабляційні, фракційні • Безпека під час роботи з лазерами • Протоколи безпеки для лікаря та пацієнта • Захисні засоби і стандарти • Протоколи процедур • Підготовка пацієнта • Вибір параметрів лазера • Догляд після процедури • Комбіновані методи • Поєднання лазера з ін’єкційними та апаратними технологіями • Алгоритми підвищення ефективності • Практична частина (відеодемонстрація) • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Менопауза — складний перехідний період, який потребує уважності від лікаря. Гормональні, метаболічні та психоемоційні зміни в цей час можуть кардинально впливати на якість життя жінки. Від настрою і сну до сексуального здоров’я та серцево-судинних ризиків — доводиться брати до уваги багато факторів. На цьому заході ви розглянете патогенез і симптоматику менопаузи, навчитеся грамотно підбирати МГТ, уникати типових помилок та ефективно допомагати жінкам навіть у складних випадках. Ви знатимете, як відповідати на запитання різних категорій пацієнток: від онкохворих до тих, кого цікавлять «натуральні» методи. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнток з дефіцитом естрогенів, пояснювати свої рішення зрозумілою мовою та забезпечувати вищу якість життя жінок у менопаузі. • Менопауза: класифікація, клінічні прояви, віддалені наслідки. • Тактика ведення пацієнток з різним ступенем вираженості симптомів. • Менопаузальна гормональна терапія: основні принципи призначення. • Негормональні засоби: можливості та ефективність. • Менопаузальна гормональна терапія у пацієнток з онкологічними захворюваннями, ендометріозом. • Менопауза та якість життя жінки: вплив на психоемоційний стан, сон, працездатність і сексуальність: як зберегти гармонію та задоволення? • "Даблпауза": суть поняття і клінічне значення. • Сесія відповідей на запитання

Кома — це завжди виклик і боротьба з часом. На цьому заході Ви отримаєте чіткий, практичний алгоритм дій, який допоможе швидко визначити причину порушення свідомості та розпочати правильне лікування вже в перші хвилини. Розберемо ключові диференційні ознаки, типові помилки та пріоритети ABCDE, щоб діяти впевнено в реальних клінічних умовах — від догоспітального етапу до приймального відділення. Те, що реально рятує життя. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Приєднуйтесь, буде цікаво та прогресивно! Програма заходу • ✅ Свідомість та її порушення. Визначення та класифікація ком. Нормативно-правова база • ✅ Первинний огляд критичного пацієнта, диференціальна діагностика ком • ✅ Екстрена медична допомога при комах різного генезу. Реальні клінічні кейси Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Вікові зміни сперматогенезу: геномна нестабільність та епігенетичні порушення: Епідеміологія та клінічна значущість віку батька: вплив advanced paternal age на фертильність, невиношування та перинатальні ризики. Старіння тестикул і регуляції ГГГ-осі: зміни клітин Лейдіга/Сертолі, мікрооточення яєчка та гормональної підтримки сперматогенезу. Геномна нестабільність гермінативної лінії: зростання de novo мутацій, мозаїцизму та мейотичних помилок із віком. Пошкодження ДНК і ремоделювання хроматину сперми Епігенетичний дрейф сперми Трансляція в практику - стратифікація ризику, інструменти лабораторної оцінки якості сперми та підходи до менеджменту в природному зачатті й ART. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Диференціювати резистентну диплопію міастенічного генезу від інших причин окорухових розладів. 2. Визначати критерії відбору пацієнтів для проведення локальної ін’єкційної терапії при неефективності стандартних схем лікування. 3. Розробляти протокол процедури: вибір препарату, розрахунок дози, ідентифікація цільових екстраокулярних м’язів. 4. Застосовувати техніку проведення ін’єкцій в окорухові м’язи під контролем. 5. Прогнозувати та вести потенційні ускладнення, зокрема птоз або гіперкорекцію. 6. Оцінювати динаміку клінічного стану та визначати необхідність повторних втручань. 7. Інтегрувати метод в комплексну терапевтичну стратегію пацієнта з генералізованою міастенією. Питання, що розглядаються: • Які патофізіологічні механізми зумовлюють розвиток ізольованої резистентної диплопії у пацієнтів з генералізованою міастенією? • Які об’єктивні критерії дозволяють класифікувати диплопію як рефрактерну до стандартної імуносупресивної та симптоматичної терапії? • Який алгоритм вибору цільового екстраокулярного м’яза для ін’єкції та які методи його точної локалізації застосовуються? • Які препарати для локальних ін’єкцій (наприклад, ботулотоксин типу А) є препаратами вибору, та які протоколи їх дозування є найбільш обґрунтованими? • Як співвідноситься ефективність локальної терапії з системним лікуванням міастенії та чи впливає вона на загальний перебіг захворювання? • Які короткострокові та довгострокові побічні ефекти та ускладнення характерні для даної процедури? • Якою є доказова база щодо довготривалої ефективності та безпеки повторних локальних ін’єкцій при міастенічній диплопії? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс присвячений сучасним підходам до променевої діагностики захворювань суглобів із акцентом на клінічне мислення та практичне застосування знань у щоденній роботі лікаря. Програма охоплює ключові напрямки: від базових принципів рентгенодіагностики до диференційної оцінки травматичних, запальних, дегенеративних і пухлинних уражень опорно-рухового апарату. Учасники систематизують знання анатомії та біомеханіки суглобів, розберуть алгоритми діагностики гострих і хронічних ушкоджень, навчаться інтерпретувати рентгенологічні ознаки найпоширеніших патологій, включаючи артрити, артрози, остеохондропатії та пухлинні процеси. Окрему увагу приділено особливостям дитячих травм, диференційній діагностиці запальних уражень, стадіюванню дегенеративних змін, а також “типовим” і “нетиповим” рентгенологічним знахідкам. Курс має чітку практичну спрямованість і допоможе учасникам швидше орієнтуватись у складних клінічних ситуаціях, підвищити точність діагностики та ефективність взаємодії з клініцистами. Переваги: поетапне навчання, закритий чат, обговорення кейсів, підтримка куратора, додаткові матеріали та сертифікат із балами БПР. Навчання відбувається онлайн у зручному кабінеті. Щотижня відкривається новий блок програми, а перегляд матеріалів займає 2–3 години на тиждень. Учасники виконують домашні завдання, отримують супровід куратора та менеджера платформи й можуть спілкуватися з експертами на онлайн Q&A-сесіях у ZOOM. Учасники можуть отримати сертифікат за проходження електронного навчального курсу з нарахуванням 9 балів БПР та окремий сертифікат за майстер-класи (Q&A-сесії) — з 8 балами. Програма заходу • Дата початку: 22 червня 2026 • Дата закінчення: 16 липня 2026 • БЛОК 1. Загальні принципи променевої діагностики в артрології. Класифікація, рентгеносеміотика захворювань суглобів • Лекція 1. Короткі анатомічні відомості про суглоб. Методики променевої діагностики захворювань суглобів — можливості класичних та сучасних модальностей • Лекція 2. Рентгенографія суглоба — все починається з укладки • Лекція 3. Початок діагностичного процесу - класифікація, загальна рентгеносеміотика захворювань суглобів • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Променева діагностика пошкоджень суглобів. Гостра травма vs хронічні перенавантаження опорно-рухового апарату. “Дитячі” пошкодження • Лекція 1. Гостра травма суглоба, можливості рентгенодіагностики. Верхня кінцівка • Лекція 2. Гостра травма суглоба, можливості рентгенодіагностики. Нижня кінцівка • Лекція 3. Обережно, діти! “Особливі” травми дитячого віку • Лекція 4. Патологічна перебудова кісткової структури при надмірних навантаженнях — хвороба чи фізіологічне пристосування? • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Променева діагностика запальних захворювань суглобів. Моноартрити, поліартрити. Специфічні, неспецифічні запалення суглобів • Лекція 1. Кістково-суглобовий туберкульоз. Що бачить рентгенолог? Типові форми ураження суглобів • Лекція 2. Кістково-суглобовий туберкульоз. Особливі форми захворювання • Лекція 3. Неспецифічні артрити. Особливості рентген-картини залежно від етіології процесу • Лекція 4. Поліартрити — від стадіювання до диференційної рентгенодіагностики • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. Променева діагностика дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів. Артрози — етіологія, класифікація. Варіанти дегенеративно-дистрофічних захворювань. Остеохондропатії. Артропатії • Лекція 1. Рентгенодіагностика артрозів різної локалізації. Стадії, рентгенологічні ознаки • Лекція 2. Остеохондропатії • Лекція 3. Первинний чи вторинний артроз? Основні критерії, віковий аспект • Лекція 4. Артропатії — сутність, види, клініко-рентгенологічна діагностика • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Променева діагностика пухлин та пухлиноподібних процесів - «типова» й «нетипова» локалізація в суглобі • Лекція 1. Пухлини, пухлиноподібні захворювання опорно-рухового апарату: класифікація ВООЗ. Загальна рентгенморфологічна характеристика новоутворів кісток • Лекція 2. Доброякісні та злоякісні новоутвори скелета із залученням суглобів. Основні питання диференційної рентгенодіагностики • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Робота лікаря первинної медичної допомоги в Україні функціонує в чітко регламентованій системі НСЗУ, яка визначає обсяг гарантованих послуг, механізми фінансування, правила маршрутизації пацієнтів та юридичну відповідальність працівника. У цій системі клінічні рішення лікаря нерозривно пов’язані з нормативними вимогами, електронною документацією та контрактними зобов’язаннями закладу. Без чіткого розуміння цих правил можна припуститися системних помилок і натрапити на ризик адміністративного навантаження. На цьому заході ви розглянете основні принципи роботи системи НСЗУ на рівні ПМД, функціонування електронної системи охорони здоров’я та медичних інформаційних систем, роль декларацій як основи фінансування, а також перелік гарантованих безкоштовних послуг. Окрім цього, ви розглянете механізми формування направлень, логіку маршрутизації пацієнтів, типові операційні помилки у роботі з ЕСОЗ, а також практичні аспекти мінімізації ризиків перевірок і штрафів. Після навчання ви зможете орієнтуватися в межах пакету НСЗУ, правильно оформлювати медичну документацію та працювати в межах нормативних вимог без втрати клінічної ефективності та юридичної безпеки. • Вступ: як працює НСЗУ на ПМД. Основні принципи, роль лікаря, очікування системи. • Електронна система НСЗУ (ЕСОЗ + МІС). Як працює на практиці, типові сценарії використання. • Декларації: фундамент усієї системи. Вплив на фінансування, поширені операційні нюанси. • Що гарантовано безкоштовно. Межі пакету, часті запитання пацієнтів. • Оплата: де «ламається» логіка пацієнта. Очікування vs реальність системи. • Направлення: механіка системи. Як працюють маршрути, типові складнощі. • Типові складнощі в роботі з НСЗУ та як їх уникати. Де найчастіше виникають помилки в роботі з деклараціями, направленнями, ЕСОЗ, “слабкі місця” у взаємодії з системою. • Як діяти, щоб мінімізувати ризики перевірок і штрафів. • Практичні поради для щоденної роботи. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Даний курс БПР присвячений темі тромбоцитозу та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати показники гемограми при тромбоцитозі, оцінювати морфологічні особливості тромбоцитів і супутні відхилення. У програмі передбачено опанування діагностичних алгоритмів для диференціації первинного (клонального) та вторинного (реактивного) тромбоцитозу. Розглядаються показання до проведення додаткових досліджень, зокрема визначення C-реактивного білка, феритину та молекулярно-генетичного тестування (JAK2, CALR, MPL). Учасники опрацюють критерії проведення трепанобіопсії кісткового мозку, стратифікацію ризику тромботичних і геморагічних ускладнень, вибір терапевтичної стратегії та індивідуалізований план моніторингу пацієнтів. Програма заходу • Заняття 1 • 01:48:24 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: У пацієнта тромбоцитоз: практичні рекомендації для сімейного лікаря • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які лабораторні та клінічні ознаки дозволяють запідозрити мієлопроліферативний характер тромбоцитозу? • У чому полягає послідовність діагностичного пошуку при вперше виявленому тромбоцитозі? • Які сучасні критерії ВООЗ використовуються для діагностики есенціальної тромбоцитемії (ЕТ)? • Яка роль молекулярно-генетичних маркерів JAK2, CALR, MPL у верифікації діагнозу ЕТ? • Як диференціювати есенціальну тромбоцитемію від префібротичного первинного мієлофіброзу та інших Ph-негативних МПН? • Які принципи стратифікації ризику тромбозів згідно з міжнародною шкалою IPSET-thrombosis? • Кому з пацієнтів з ЕТ показана антиагрегантна терапія та які її режими? • Які показання до призначення циторедуктивної терапії та критерії вибору препарату першої лінії? • Які особливості ведення пацієнтів з екстремально високим рівнем тромбоцитів (>1500 x 10⁹/л)? • Як здійснювати моніторинг ефективності та безпечності лікування тромбоцитозу? • Які рівні тромбоцитів вважаються клінічно значущим тромбоцитозом і вимагають дообстеження? • Як відрізнити реактивний тромбоцитоз від клонального (есенційна тромбоцитемія, інші МПН)? • Який базовий перелік лабораторних досліджень необхідний пацієнту з вперше виявленим тромбоцитозом? • У яких клінічних ситуаціях слід запідозрити мієлопроліферативне новоутворення та які симптоми є “червоними прапорцями”? • Яка роль УЗД органів черевної порожнини у первинній діагностиці причин тромбоцитозу? • Чи існує кореляція між ступенем тромбоцитозу та ризиком тромботичних ускладнень? • Яка тактика ведення пацієнта з безсимптомним тромбоцитозом на етапі первинної медичної допомоги? • Коли доцільно призначати молекулярно-генетичні дослідження (JAK2, CALR, MPL)? • Заняття: У пацієнта тромбоцитоз: практичні рекомендації для сімейного лікаря Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Контроль болю в дитячій паліативній допомозі – це складний клінічний виклик, що безпосередньо впливає на якість життя дитини та її родини. Необґрунтоване призначення або несвоєчасне титрування дози опіоїдних анальгетиків призводить до розвитку ускладнень, зокрема опіоїдної залежності. В умовах розвитку системної паліативної допомоги необхідно діяти відповідно до сучасних протоколів та законодавчих вимог. На цьому заході ви розглянете патофізіологію больових синдромів у дітей, навчитеся правильно оцінювати біль з використанням валідованих шкал та уникати типових діагностичних помилок. Ви дізнаєтеся про практичні аспекти застосування WHO analgesic ladder у педіатрії та пригадаєте фармакологію опіоїдних анальгетиків. Навчитеся розраховувати стартові дози й титрувати їх в подальшому, профілактувати побічні ефекти і проводити безпечну ротацію опіоїдних анальгетиків. Окрема увага буде приділена актуальним нормативно-правовим вимогам, зокрема положенням Наказу МОЗ України №643, що регламентують призначення та виписку опіоїдів. Після навчання ви зможете формувати індивідуалізовані стратегії знеболення для дітей з паліативними станами, приймати клінічно обґрунтовані рішення щодо вибору препарату і його дози, а також уникати юридичних помилок. • Вступ. Актуальність проблеми болю в дитячій паліативній допомозі • Поняття болю в паліативній медицині: біопсихосоціальна модель. • Особливості болю у дітей з онкологічними та неонкологічними захворюваннями. • Наслідки неадекватного контролю болю. • Принципи дитячої паліативної допомоги. • Патофізіологія болю у дітей • Механізми виникнення болю: ноцицептивний, нейропатичний, змішаний біль. • Центральна та периферична сенситизація. • Особливості формування больових синдромів у дітей різного віку. • Хронічний біль у паліативних пацієнтів. • Оцінювання болю у дітей • Принципи оцінювання болю в педіатрії. • Валідовані шкали оцінювання болю. • Документація та моніторинг болю в паліативній практиці. • Типові помилки оцінювання болю. • Стратегії лікування болю в дитячій паліативній допомозі • Принципи WHO analgesic ladder у дітей. • Фармакологічні методи лікування. • Огляд і практичні аспекти застосування Наказу МОЗ України № 643 від 06.04.2023 • Морфін у дитячій паліативній практиці • Фармакологічні властивості морфіну. • Показання й протипоказання. • Шляхи введення та лікарські форми. • Принципи титрації та підтримувальної терапії. • Розрахунок дозування у дітей (з клінічними прикладами). • Побічні ефекти та їх профілактика. • Безпека застосування. • Ротація опіоїдних анальгетиків в амбулаторній паліативній допомозі • Показання до ротації опіоїдів. • Принципи еквівалентності доз. • Практичні алгоритми переходу між опіоїдами. • Типові клінічні кейси • Виписка рецептів на опіоїдні анальгетики • Нормативно-правові аспекти призначення опіоїдів в Україні. • Правила виписки рецептів та ведення документації. • Типові помилки та юридичні ризики. • Підсумки й практичні висновки • Основні принципи ефективного контролю болю у дітей. • Відповіді на запитання

Розлади мислення є одним з основних психопатологічних синдромів у клінічній психіатрії та неврології, оскільки вони дають змогу диференціювати психотичний рівень порушень від афективних, тривожних чи органічних станів. Правильне оцінювання мислення під час клінічної бесіди має принципове значення для встановлення діагнозу, визначення рівня дезорганізації психічної діяльності пацієнта й оцінки потенційних поведінкових ризиків, тому важливо розуміти механізми формування порушень та їхнє клінічне значення в межах різних психічних і неврологічних патологій. На цьому заході ви розглянете нейробіологічні та психопатологічні основи мислення, сучасну класифікація формальних і змістовних розладів, а також особливості їхніх клінічних проявів. Ви проаналізуєте феномени, як-от марення, надцінні ідеї, обсесивні думки, розірваність мислення, інкогерентність, резонерство і тангенціальність. Також ви навчитеся проводити диференційну діагностику розладів мислення при шизофренії, афективних, тривожних та органічних розладах і засвоїте практичні алгоритми оцінювання мислення під час клінічної бесіди. Після навчання ви зможете точно оцінювати психічний статус пацієнта, своєчасно виявляти патологічні феномени мислення та проводити правильну диференційну діагностику. • Розлади мислення в клінічній практиці: визначення, класифікація та діагностичне значення. • Нейробіологічні й психопатологічні основи мислення: що порушується та як це проявляється. • Основні типи розладів мислення: формальні та змістовні порушення. • Клінічні феномени: марення, надцінні ідеї, обсесивні думки та їх диференціація. • Порушення структури мислення: розірваність, інкогерентність, резонерство, тангенціальність. • Диференційна діагностика розладів мислення при шизофренії, афективних, органічних та тривожних розладах. • Практичний алгоритм обстеження: як виявити розлади мислення під час клінічної бесіди. • Типові діагностичні помилки та когнітивні пастки лікаря. • Інтеграція результатів оцінювання мислення у клінічне рішення й тактику ведення пацієнта. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Системний курс з дерматології для лікарів: від будови і функцій шкіри та морфології висипу до впевненого ведення пацієнта на прийомі. Алгоритми огляду, діагностичні підказки, терапевтичні принципи та клінічні шпаргалки — усе, що потрібно для щоденної роботи з дерматологічними пацієнтами. Учасники освоять базу дерматології, навчаться системно збирати анамнез, описувати висип і формувати обґрунтований попередній та диференційний діагноз. Програма охоплює сучасні лабораторні та інструментальні методи діагностики, зокрема дерматоскопію, лампу Вуда, УЗД шкіри та біопсію, а також шкали оцінки тяжкості в дерматології: BSA, SCORAD, PASI, HADS тощо. Розглядаються принципи топічної, системної та інʼєкційної терапії, форми препаратів, FTU, профіль ефективності й безпеки, а також побічні реакції дерматологічних препаратів. Курс буде корисним дерматовенерологам, сімейним лікарям, педіатрам, лікарям суміжних спеціальностей та косметологам, які прагнуть працювати з дерматологічними пацієнтами впевнено та системно. Переваги навчання: поетапне навчання, закритий чат, обговорення кейсів, підтримка куратора, додаткові матеріали та сертифікат із балами БПР. Навчання проходить онлайн протягом 4 тижнів із супроводом куратора. Щотижня учасники отримують доступ до нового блоку програми, виконують домашні завдання та можуть спілкуватися з експертами на онлайн Q&A-сесіях у ZOOM. Учасники отримують сертифікат за проходження електронного навчального курсу з нарахуванням 7 балів БПР та сертифікат за майстер-клас (Q&A-сесії) — з 8 балів, за умови успішного проходження підсумкового тестування. Програма заходу • Онлайн лекція • БЛОК 1. Вступ в дерматологію • Лекція 1. Дерматологія як спеціальність • Лекція 2. Будова та функції шкіри • Лекція 3. Первинні морфологічні елементи висипу • Лекція 4. Вторинні морфологічні елементи висипу • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • Онлайн лекція • БЛОК 2. Діагностика в дерматології • Лекція 1. Особливості збору анамнезу та огляду пацієнта в дерматології • Лекція 2. Лабораторні методи діагностики • Лекція 3. Інструментальна діагностика: від дерматоскопії до КТ • Лекція 4. Стандартизовані шкали оцінки дерматологічного пацієнта • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • Онлайн лекція • БЛОК 3. Принципи лікування в дерматології • Лекція 1. Топічна терапія • Лекція 2. Системне лікування дерматологічної патології. Внутрішньовогнищева терапія • Лекція 3. Фототерапія, кріотерапія і хірургічне лікування • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • Онлайн лекція • БЛОК 4. 10 основних дерматологічних діагнозів, які зустрічаються найчастіше в кабінеті дерматолога • Лекція 1. Висипи по локалізаціях • Лекція 2. 10 основних дерматологічних захворювань, які має знати кожен дерматолог - частина 1 • Лекція 3. 10 основних дерматологічних захворювань, які має знати кожен дерматолог - частина 2 • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Побічні дії ліків в дерматології • Онлайн лекція • Побічні дії ліків в дерматології - частина 1 • Побічні дії ліків в дерматології - частина 2 • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукове оцінювання апендикса є важливим етапом у діагностиці гострого абдомінального болю. Правильність УЗ-діагностики базується на глибокому розумінні ехоанатомії, анатомічних варіантів розташування й патофізіологічних змін у разі запалення. Усвідомлення можливостей та обмежень ультразвукового методу при гострому й хронічному (резидуальному) апендициті дає лікарю змогу обґрунтовано інтерпретувати прямі та непрямі ехографічні ознаки, правильно обирати трансабдомінальний або трансвагінальний доступ і достовірно візуалізувати незмінений апендикс. Ці чинники визначають клінічну цінність дослідження та його вплив на подальшу тактику ведення пацієнта. На цьому заході ви розглянете основні ультразвукові критерії норми й патології апендикса, механізми формування ехографічних змін у разі запалення, а також типові діагностичні помилки. Ви знатимете, як правильно оцінити діаметр, копмресивність, васкуляризацію і стан навколишніх тканин. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику навіть в умовах неоднозначної клінічної картини. Після навчання ви зможете робити точніші висновки УЗД в разі підозри на апендицит, орієнтуватися в атипових анатомічних варіантах і правильно диференціювати апендицит з гінекологічною, урологічною та кишковою патологіями. • Ехоанатомія апендикса. • Патофізіологія апендициту. • Можливості УЗД в діагностиці апендициту. • УЗД гострого апендициту. • УЗД хронічного (резидуального) апендициту. • Дифдіагностика гострого апендициту з іншими патологічними станами. • Візуалізація незміненого апендикса: • трансабдомінально; • трансвагінально. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Гемотрансфузія в інтенсивній терапії є критично важливим клінічним рішенням. Кожен компонент крові має чіткі покази до переливання, ризики та межі ефективності. У практиці анестезіолога саме трансфузійна тактика часто визначає перебіг критичного стану: від контролю крововтрати до корекції коагулопатії та підтримки доставки кисню. Головне завдання гемотрансфузії — досягти клінічно обґрунтованої корекції гемостазу без перевантаження об’ємом, імунних ускладнень і трансфузійних реакцій. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Компоненти крові: еритроцитарна маса, плазма, тромбоцити • Сучасні покази до трансфузії: коли переливати, а коли — ні (рестриктивна vs ліберальна стратегія) • Зберігання та логістика: що важливо знати, щоб не зіпсувати продукт до введення • Трансфузійна тактика в ІТ: крововтрата, коагулопатія, масивна трансфузія • Процедура переливання: від перевірки сумісності до моніторингу пацієнта • Типові помилки: “профілактичні” переливання, перевантаження об’ємом, ігнорування коагуляційних порушень • Ускладнення: TRALI, TACO, гемолітичні реакції: як розпізнати і діяти швидко • Масивна крововтрата в операційній • Пацієнт у ВІТ з коагулопатією • Сепсис і трансфузійна підтримка: з акцентом на реальні клінічні рішення, а не теорію Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера