Заходи БПР — Внутрішні хвороби 2026

Даний курс БПР присвячений темі тромбоцитозу та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати показники гемограми при тромбоцитозі, оцінювати морфологічні особливості тромбоцитів і супутні відхилення. У програмі передбачено опанування діагностичних алгоритмів для диференціації первинного (клонального) та вторинного (реактивного) тромбоцитозу. Розглядаються показання до проведення додаткових досліджень, зокрема визначення C-реактивного білка, феритину та молекулярно-генетичного тестування (JAK2, CALR, MPL). Учасники опрацюють критерії проведення трепанобіопсії кісткового мозку, стратифікацію ризику тромботичних і геморагічних ускладнень, вибір терапевтичної стратегії та індивідуалізований план моніторингу пацієнтів. Програма заходу • Заняття 1 • 01:48:24 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: У пацієнта тромбоцитоз: практичні рекомендації для сімейного лікаря • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які лабораторні та клінічні ознаки дозволяють запідозрити мієлопроліферативний характер тромбоцитозу? • У чому полягає послідовність діагностичного пошуку при вперше виявленому тромбоцитозі? • Які сучасні критерії ВООЗ використовуються для діагностики есенціальної тромбоцитемії (ЕТ)? • Яка роль молекулярно-генетичних маркерів JAK2, CALR, MPL у верифікації діагнозу ЕТ? • Як диференціювати есенціальну тромбоцитемію від префібротичного первинного мієлофіброзу та інших Ph-негативних МПН? • Які принципи стратифікації ризику тромбозів згідно з міжнародною шкалою IPSET-thrombosis? • Кому з пацієнтів з ЕТ показана антиагрегантна терапія та які її режими? • Які показання до призначення циторедуктивної терапії та критерії вибору препарату першої лінії? • Які особливості ведення пацієнтів з екстремально високим рівнем тромбоцитів (>1500 x 10⁹/л)? • Як здійснювати моніторинг ефективності та безпечності лікування тромбоцитозу? • Які рівні тромбоцитів вважаються клінічно значущим тромбоцитозом і вимагають дообстеження? • Як відрізнити реактивний тромбоцитоз від клонального (есенційна тромбоцитемія, інші МПН)? • Який базовий перелік лабораторних досліджень необхідний пацієнту з вперше виявленим тромбоцитозом? • У яких клінічних ситуаціях слід запідозрити мієлопроліферативне новоутворення та які симптоми є “червоними прапорцями”? • Яка роль УЗД органів черевної порожнини у первинній діагностиці причин тромбоцитозу? • Чи існує кореляція між ступенем тромбоцитозу та ризиком тромботичних ускладнень? • Яка тактика ведення пацієнта з безсимптомним тромбоцитозом на етапі первинної медичної допомоги? • Коли доцільно призначати молекулярно-генетичні дослідження (JAK2, CALR, MPL)? • Заняття: У пацієнта тромбоцитоз: практичні рекомендації для сімейного лікаря Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Кількість звернень із запитами щодо гендерної ідентичності зростає. Питання «чи можна мені почати гормони?», мовчазний підліток, який уникає погляду, або дитина, що наполягає на використанні інших займенників – нині це не рідкість. Кожне неправильне слово посилює тривожність, невдало сформульоване припущення руйнує довіру, а недооцінена коморбідність може стати тригером для аутоагресії. Безпечна комунікація і точне клінічне оцінювання відіграють вирішальну роль у веденні таких випадків. На цьому заході ви отримаєте алгоритми дії для трьох вікових груп: дитина, підліток, дорослий. Ви навчитеся відрізняти гендерну дисфорію від депресії, тривожності, аутизму, МРО та розладів харчової поведінки, оцінювати ризики суїцидальності й аутоагресії, а також визначати, коли вистачить психотерапії, а коли направити до ендокринолога. На вас чекає розбір реальних клінічних випадків: дорослий перед гормональною терапією, підліток із депресією, дитина зі стресом і поведінковими змінами. Жодних ідеологій – лише клінічна логіка та етика. Після навчання ви будете впевнено працювати з гендерно різними пацієнтами, розрізнятимете терміни й займенники, а також будете розпізнавати ризики й не проґавите суїцидальні сигнали. • Основні виклики в медичній, психіатричній та психотерапевтичній практиці • Базові поняття й система термінів • Біологічна стать, гендерна ідентичність, гендерна експресія • Гендерна дисфорія vs. гендерний стрес vs. звичайна різноманітність ідентичності • Вікова еволюція гендерного самовизначення • Психічне благополуччя і диференційна діагностика • Ризик тривожності, депресії, самоушкоджувальної поведінки у гендерно різних осіб • Гендерна дисфорія vs. аутизм, депресія, МРО, розлади харчової поведінки • Як коморбідність впливає на клінічні рішення • Мультидисциплінарний підхід • Функція психіатра: діагностика коморбідності, оцінювання дисфорії, ризиків та безпеки • Роль психолога/психотерапевта: підтримка процесу самопізнання, робота зі стресом, інтеграція досвіду • Роль ендокринолога: показання до гормональної терапії, медичний моніторинг • Вікові аспекти • Дошкільний/дитячий вік: як відрізнити пошук ідентичності від стійкого транс-досвіду • Підлітки: соціальний перехід, сімейна робота, кризові реакції • Дорослі: психосоціальні та медичні аспекти переходу • Етичні питання і комунікація • Клініцист як безпечний простір і фактор підтримки • Повага до автономії пацієнта • Принципи інформованої згоди, безпечне спілкування, небінарні підходи • 7. Медична підтримка та гормональна терапія • Що має знати психіатр і психолог про показання й протипоказання ГТ • Основи скринінгу психічного стану перед втручанням • Моніторинг психічних та ендокринних змін під час терапії • Психотерапевтичні підходи та клінічні інструменти • Психотерапія підтримки, гештальт-підхід, тілесні підходи, сімейна робота • Робота зі стигмою, внутрішнім конфліктом, травмою • Реалістичний шлях супроводу пацієнта без нав’язування напряму • Практичні кейси та клінічні дискусії • Кейс 1. Дитина 8 років з гендерною дискомфортністю і тривожністю • Кейс 2. Підліток 15 років з вираженим гендерним дискомфортом і депресією • Кейс 3. Доросла особа 28 років, що планує гормональну терапію, але має коморбідну психіатричну історію • Варіанти ведення, розрив між очікуваннями пацієнта й клініциста • Робота з сім’єю, ризики, запити на медичні втручання • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Під час проведення скринінгу раку простати можна легко припуститися помилки, навіть якщо мати досвід. Це одна з найпоширеніших онкопатологій у чоловіків, за якої раннє виявлення визначає прогноз. Необхідно чітко знати сучасну епідеміологію, роль факторів ризику та логіку інтерпретації PSA, адже міжнародні рекомендації часто оновлюються. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працювати з прикордонними значеннями PSA, коли потрібні додаткові показники, коли призначити mpМРТ і як правильно трактувати PI-RADS. Ви отримаєте алгоритми, які дадуть вам змогу уникнути зайвих обстежень та впевнено пояснювати пацієнтам, кому і коли скринінг справді показаний. Після навчання ви знатимете актуальні міжнародні підходи й послідовність дій у разі DRE-позитивних знахідок чи швидкого росту PSA. Ви зможете впевнено формувати зрозумілі та доказові рекомендації для ваших пацієнтів. • 1. Актуальність та поширеність раку простати: • сучасна епідеміологія; • вікові чинники й фактори ризику; • чому раннє виявлення має критичне значення. • 2. Скринінг новоутворень передміхурової залози: • PSA: показання, обмеження, інтерпретація результатів; • додаткові показники (free PSA, PSA density, PSA velocity); • роль мультипараметричної МРТ у скринінгу; • тактика у разі прикордонних та сумнівних значень PSA. • 3. Міжнародні рекомендації (AUA, EAU, NCCN): • вікові підходи і стратифікація ризику; • кому рекомендується скринінг, а кому – ні; • порівняння основних відмінностей між гайдлайнами; • практичні алгоритми для щоденної роботи лікаря. • 4. Профілактика новоутворень передміхурової залози: • доказові профілактичні стратегії; • роль способу життя, харчування та модифікації поведінкових факторів; • поради, які лікар може безпечно рекомендувати пацієнту. • 5. Висновки та узагальнення: • основні положення сучасного скринінгу; • типові помилки лікарів та як їх уникнути; • короткий алгоритм ведення пацієнта з підозрою на рак простати. • 6. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • 1. Стратифікація пацієнтів з метастатичним гормончутливим раком передміхурової залози (мГЧРПЗ) • 2. Чи завжди потрібна інтенсифікація комбінованого лікування мГЧРПЗ: місце дегареліксу в АДТ у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями • 3. Персоналізований підхід з метою  уникнення надмірного лікування та мінімізації пізньої токсичності • 4. Результати останніх клінічних досліджень, представлених на ASCO 2025 та ESMO 2025 • 5. Переваги анатагоністів ЛГРГ над агоністами у пацієнтів з ССЗ, з ризиками виникнення остеопорозу, переломами кісток та уникнення спалаху рівня тестостерону в крові • 6. Результати перших досліджень по використанню радіолігандної терапії у пацієнтів з мГЧРПЗ

Сучасна нейробіологія доводить, що біль є результатом складної центральної обробки, де вирішальну роль відіграють нейрональні мережі загрози, афекту й очікувань, а не лише периферичне ушкодження тканин. Якщо не знати про ці механізми, це призводить до необґрунтованої ескалації анальгетиків, поліпрагмазії та прогресування функціональної інвалідизації пацієнта. Особливо актуальними ці знання стають у разі хронічного, генералізованого або диспропорційного болю, що не має чіткої кореляції з об’єктивними знахідками. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про нейробіологію болю, роль центральної сенситизації та взаємодії ноцицептивних, емоційних і когнітивних компонентів. Ви розглянете принципи ідентифікації сенситизації, оцінювання психіатричної коморбідності й фенотип-орієнтованого підбору терапії, зокрема використання психофармакологічних і психотерапевтичних підходів. Після навчання ви зможете диференціювати типи болю відповідно до центральних механізмів та формувати мультимодальний індивідуалізований план лікування, коли монотерапії анальгетиками недостатньо. • Сучасне розуміння болю • Загроза та когнітивна інтерпретація визначають інтенсивність та хронізацію болю. • Біопсихосоціальна модель болю • Інтеграція нейрональних, психологічних і соціальних факторів у формуванні болю. • Нейроанатомія та функціональні мережі болю • Таламо-кортикальне передання та роль ACC, інсули і PFC у формуванні афективного і когнітивного компонента болю. • Лімбічна система й низхідне гальмування забезпечують емоційне забарвлення та регуляцію болю. • Центральна сенситизація • Підвищена збудливість ЦНС та порушення гальмівних механізмів – ключ до хронізації болю. • Гліальні клітини та нейрозапалення підтримують патологічні нейрональні мережі. • Клінічні прояви сенситизації • Генералізований біль, алодинія та гіпералгезія. • Сенсорне перевантаження й уникання руху як поведінкова реакція. • Нейропсихіатричні аспекти болю • Спільні мережі болю та депресії, тривожність, катастрофізація. • Травматичний досвід і дисрегуляція автономної нервової системи, соматизація. • Психофармакологія у нейропсихіатрії болю • Антидепресанти й протисудомні препарати модулюють центральні антиноцицептивні шляхи. • Фенотип-орієнтований підбір терапії та інтеграція фармакологічних і нефармакологічних методів. • Психотерапевтичні втручання та нейропластичність • Когнітивно-поведінкова терапія та ACT для корекції страху й уникання. • Усвідомленість, регуляція уваги та психоосвіта для зміни больових патернів. • Інтегрований клінічний алгоритм та обговорення • Визначення типу болю, ознак центральної сенситизації та психіатричної коморбідності. • Побудова мультимодального індивідуального плану лікування та розбір клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Трансплантація печінки – справжнє випробування для анестезіолога та всієї команди. На цьому заході ви детально розглянете основні аспекти анестезіологічного забезпечення пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю: патофізіологію печінки, зміни фармакодинаміки й фармакокінетики препаратів, периопераційний менеджмент та сучасні методи гемостатичної підтримки. Будуть висвітлені реальні клінічні приклади, які допоможуть закріпити знання та навчать приймати обґрунтовані рішення у складних ситуаціях. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів під час трансплантації печінки, координувати командну роботу й застосовувати сучасні методи моніторингу і трансфузійної підтримки, забезпечуючи стабільність та безпеку пацієнта на всіх етапах операції. • Прикладна анатомія та фізіологія печінки • Кровопостачання печінки: подвійна судинна система (портальна вена та печінкова артерія). • Особливості мікроциркуляції. • Метаболічні функції печінки: вуглеводний, білковий, ліпідний обміни. • Роль печінки в коагуляції, детоксикації, метаболізмі лікарських засобів. • Патофізіологічні зміни при печінковій недостатності. • Зміна фармакодинаміки та фармакокінетики анестезіологічних препаратів у пацієнтів з печінковою недостатністю • Вплив гіпоальбумінемії на зв’язування препаратів. • Зміни об’єму розподілу та кліренсу. • Вибір інгаляційних та внутрішньовенних анестетиків. • Використання міорелаксантів (атракуріум, цисатракуріум, рокуроній). • Опіоїди при печінковій недостатності: особливості застосування. • Практичні приклади й алгоритми вибору. • Особливості периопераційного менеджменту пацієнта з печінковою недостатністю (реципієнта печінки) на прикладі клінічних випадків • Передопераційна підготовка (MELD, Child–Pugh). • Критерії оцінювання функціонального резерву печінки. • Моніторинг: стандартний і розширений (TEE, PiCCO, veno-venous bypass). • Ведення водно-електролітного балансу та кислотно-лужного стану. • Клінічний кейс. • Сучасна концепція менеджменту гемостазу в пацієнтів з печінковою недостатністю • Коагулопатія при цирозі та печінковій недостатності. • Використання тромбеластографії (TEG, ROTEM). • Роль антифібринолітичної терапії (транексамова кислота). • Протоколи трансфузійної підтримки: еритроцити, плазма, тромбоцити, концентрати факторів згортання. • Клінічний кейс: кровотеча у пацієнта з печінковою недостатністю після гемігепатектомії. • Основні етапи трансплантації печінки та їх анестезіологічний менеджмент • Інсталяція пацієнта: катетеризація, доступи, моніторинг. • Індукція в анестезію: препарати, гемодинамічна стабільність. • Підтримка анестезії: баланс між анестезією та гемодинамікою. • Безпечінковий період: глибокі порушення метаболізму та гемодинаміки, тактика корекції. • Re-flow (реперфузія): ризик гіперкаліємії, ацидозу, серцево-судинних ускладнень. • Вихід з анестезії: екстубація, переведення в реанімацію. • Клінічний кейс: анестезіологічний менеджмент трансплантації печінки у реципієнта з вираженою портальною гіпертензією. • Q&A

Даний Курс БПР присвячений темі: Діагностика та лікування міастенії: як. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: Проводити диференційну діагностику міастенії з іншими нервово-м’язовими захворюваннями (синдром Ламберта-Ітона, ботулізм, БАС). Правильно інтерпретувати результати електронейроміографії (декремент-тест) та серологічних досліджень (антитіла до AChR, MuSK, LRP4). Розробляти індивідуалізовані схеми лікування з використанням антихолінестеразних препаратів, глюкокортикостероїдів та цитостатиків. Своєчасно розпізнавати та надавати невідкладну допомогу при міастенічному кризі, включаючи покази до плазмаферезу та ШВЛ. Здійснювати титрування доз імуносупресивної терапії та моніторинг побічних ефектів. Обґрунтовувати показання до тимектомії та оцінювати її ефективність. Вести пацієнтів з рефрактерними формами міастенії, застосовуючи сучасні біологічні препарати. Застосовувати сучасні класифікації міастенії (MGFA) для об’єктивної оцінки ступеня тяжкості та активності захворювання. Програма заходу • Заняття 1 • Сучасна тактика встановлення діагнозу “Міастенія”. • Актуальні методи діагностики міастенії (клінічні, лабораторні, інструментальні). • Поширені помилки при діагностиці пацієнта з проявами міастенії. • Тактика ведення пацієнтів: застосування симптоматичної терапії, підбір хворобомодифікуючих препаратів. • Уточнення ієрархії застосування лікарських засобів (так званих “ліній терапії”). • Диференційована терапевтична стратегія допомоги з урахуванням форми міастенії (генералізована, очна, ювенільна, пов’язана з тимомою, з пізнім початком і т.д.). • Порівняння підходу до вибору тактики лікування в Японії, ЄС, США, Канаді, Чілі, Великобританії, Китаї. • Поширені помилки при лікуванні пацієнта з проявами міастенії. • Заняття 2: Помірна та високоактивна міастенія: сучасні терапевтичні стратегії • Які критерії дозволяють класифікувати міастенію як високоактивну та які прогностичні маркери слід враховувати? • Яка оптимальна стартова терапія для пацієнта з генералізованою помірною міастенією: монотерапія інгібіторами АХЕ чи рання ініціація імуносупресії? • Як обрати між глюкокортикостероїдами та нестероїдними імуносупресантами як терапією першої лінії при високоактивній міастенії? • Які сучасні підходи до мінімізації побічних ефектів довготривалої терапії кортикостероїдами? • В яких клінічних ситуаціях і на якому етапі лікування слід розглядати призначення таргетної терапії (моноклональні антитіла)? • Які показання до тимектомії у пацієнтів без тимоми, зокрема з серонегативною міастенією? • Як вести пацієнтку з високоактивною міастенією під час вагітності та лактації: ризики та безпечні терапевтичні опції? • Якою є тактика ведення пацієнтів з рефрактерною міастенією, що не відповідають на стандартні схеми імуносупресії? • Конспект до заняття 1 • Клінічні задачі до заняття 1 • Конспект до заняття 2 • Клінічні задачі до заняття 2 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування критеріїв МКХ-11 та DSM-5 для диференційної діагностики афективних розладів (біполярного афективного розладу, рекурентного депресивного розладу, циклотимії, дистимії). 2. Ідентифікація клінічних та анамнестичних маркерів для розрізнення уніполярної та біполярної депресії. 3. Розпізнавання коморбідних станів, зокрема ПТСР та розладів адаптації, та їх впливу на клінічну картину афективних порушень. 4. Оцінка впливу хронічного стресу та психотравми на феноменологію та перебіг розладів настрою. 5. Розробка індивідуалізованих планів фармакотерапії з урахуванням особливостей пацієнтів в умовах війни. 6. Адаптація психотерапевтичних інтервенцій для пацієнтів з афективними розладами, що зазнали травматичного впливу. 7. Ведення пацієнтів з терапевтично-резистентними формами депресії на тлі воєнних дій. 8. Проведення оцінки суїцидального ризику у пацієнтів з розладами настрою в умовах підвищеного стресового навантаження. Питання, що розглядаються: Які ключові диференційно-діагностичні критерії дозволяють розмежувати біполярну депресію від рекурентного депресивного розладу? Як клінічно відрізнити розлад адаптації з пригніченим настроєм від маніфестації депресивного епізоду? Який вплив має коморбідний посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) на клінічну картину та перебіг афективних розладів? Чи існують специфічні терапевтичні стратегії для пацієнтів з розладами настрою, що розвинулися на тлі бойового стресу? Які особливості фармакотерапії (вибір препарату, дозування, тривалість курсу) слід враховувати при лікуванні пацієнтів в умовах війни? Як модифікувати підходи до лікування при виявленні ознак “змішаного” афективного стану? Які психотерапевтичні методики є найбільш доказовими та ефективними для цієї категорії пацієнтів? Як оцінювати та менеджерувати ризик суїцидальної поведінки у пацієнтів з афективними розладами в умовах хронічного психосоціального стресу? Програма заходу • Заняття — 21:03 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

КАРТКА ЗАХОДУ (симуляційний тренінг, тренінг з оволодіння практичними навичками) БПР медичних та фармацевтичних працівників. 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ КАРТКА ЗАХОДУ (симуляційний тренінг, тренінг з оволодіння практичними навичками) БПР медичних та фармацевтичних працівників. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Рентгенографія кульшового суглоба – це базовий метод візуалізації, від правильного виконання та інтерпретації якого залежить своєчасне виявлення переломів, дисплазії та дегенеративних змін. Це дослідження дає змогу швидко й неінвазивно оцінити стан суглоба, однак через помилки у виконанні укладок або аналізі знімків можна проґавити травматичні ушкодження, а також це може призвести до помилкового оцінювання остеоартрозу чи неправильного контролю після ендопротезування. На цьому заході ви матимете змогу оновити знання з анатомії та рентгенанатомії кульшового суглоба. Ви розглянете правильні рентгенологічні укладки та принципи оцінювання отриманих зображень, навчитеся визначати рентгенологічні ознаки остеоартрозу, дисплазії, травматичних ушкоджень і запальних змін, а також оцінювати стан ендопротезованого суглоба. Окрім цього, ви отримаєте чіткий алгоритм аналізу рентгенограм і вибору оптимального методу візуалізації залежно від клінічної ситуації. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати рентгенограми кульшового суглоба та виявляти основні патологічні зміни на ранніх етапах. • Анатомія кульшового суглобу • Візуалізація суглоба • Рентгенологічні укладки • Рентгенанатомія • Оцінювання рентгенограми • Остеоартроз як основна причина ендопротезування • Оцінювання протезу • Клінічні випадки

Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю у дорослих – один із найбільш недооцінених і неправильно діагностованих психічних розладів. У дорослому віці РДУГ часто маскується під депресивні, тривожні розлади або розлади особистості, що призводить до тривалої терапевтичної резистентності, поліпрагмазії та формування групи так званих «складних» пацієнтів з низьким комплаєнсом. Перехід до МКХ-11 змінює підходи до діагностики та розуміння РДУГ як нейророзвиткового розладу, що потребує перегляду звичних клінічних алгоритмів. На цьому заході ви розглянете сучасні уявлення про етіологію і патогенез РДУГ, особливості клінічних проявів у дорослому віці та як симптоми еволюціонують з дитинства, а також принципові відмінності діагностичних підходів за МКХ-10 і МКХ-11. Окремий акцент – на диференційній діагностиці з депресією, тривожними й особистісними розладами, а також на клінічному значенні коморбідних станів. Після навчання ви зможете обґрунтовано запідозрити РДУГ, уникнути помилкових діагнозів та правильно вибудовувати персоналізовану терапевтичну стратегію. • 1. Актуальність проблеми РДУГ у дорослих пацієнтів. • 2. Сучасні уявлення про етіологію і патогенез РДУГ як нейророзвиткового розладу. • 3. Клінічні прояви РДУГ у дорослому віці та їхня еволюція з дитинства. • 4. Особливості класифікації та діагностики РДУГ відповідно до МКХ-10 і МКХ-11. • 5. Основні принципи диференційної діагностики РДУГ з іншими психічними розладами. • 6. Коморбідність при РДУГ: клінічне значення, типові поєднання та їхній вплив на перебіг і відповідь на терапію. • 7. Сучасні підходи до лікування РДУГ у дорослих. • 8. Особливості фармакотерапії та ведення пацієнтів з РДУГ за наявності коморбідної психічної патології. • 9. Прогноз, довгострокові наслідки та значення своєчасної діагностики для персоналізованої терапії. • 10. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Метою навчання є презентація міжнародного та вітчизняного досвіді використання інструментів оцінки розвитку немовлят за участю медичного персоналу та батьків, аналіз ключових викликів та надання практичних порад. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретація звіту AGP (Ambulatory Glucose Profile) для оцінки глікемічного контролю. 2. Ідентифікація патернів глікемічної варіабельності (TIR, TAR, TBR, коефіцієнт варіації). 3. Кореляція епізодів гіпо- та гіперглікемії з клінічними проявами та кардіологічними подіями. 4. Прийняття клінічних рішень щодо корекції терапії на основі даних CGM. 5. Алгоритми ведення пацієнтів з інфарктом міокарда та гострою серцевою недостатністю з використанням CGM. 6. Технічні аспекти встановлення та калібрування систем моніторингу для різних клінічних сценаріїв. 7. Застосування метрик CGM для стратифікації кардіометаболічного ризику у пацієнтів без діагностованого ЦД. Питання, що розглядаються: показання до призначення CGM у пацієнтів кардіологічного профілю без встановленого діагнозу цукрового діабету; інтерпретація показників глікемічної варіабельності (CV, MAGE) та їх прогностичний вплив на серцево-судинні події; специфічні патерни глікемії, асоційовані з фібриляцією передсердь, гострим коронарним синдромом чи декомпенсацією серцевої недостатності; цільові значення TIR (Time in Range) для різних категорій кардіологічних пацієнтів; інтеграція даних CGM у процес титрації антигіперглікемічних та кардіотропних препаратів; переваги CGM у порівнянні з класичним глікованим гемоглобіном (HbA1c) для оцінки ризиків у даної популяції. Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера