Заходи БПР — Внутрішні хвороби 2026

Навіть крихітне кістозне утворення підшлункової залози – це лотерея. Спочатку воно доброякісне, але згодом може перерости у злоякісну пухлину або метастазувати. Вчасна діагностика й розуміння природи процесу визначають ефективність вашої лікувальної тактики й виживаність пацієнта. На цьому заході ви навчитеся розрізняти кісту, псевдокісту й кістозну пухлину, грамотно інтерпретувати дані УЗД, КТ, МРТ та ЕУС, а також уникати поширених помилок, які можуть коштувати пацієнту життя. Ви будете знати про типові клінічні пастки і зможете швидко визначати показання до хірургічного чи ендоскопічного втручання. Після заходу ви діятимете впевнено в будь-якій ситуації, адже чітко будете розуміти, коли спостерігати, а коли негайно проводити втручання. • Кісти, псевдокісти й кістозні пухлини підшлункової залози: • сучасні класифікації, морфологічні особливості та клінічне значення. • Клінічна картина й перебіг захворювань: • основні симптоми, типові та нетипові прояви, діагностичні «пастки». • Інструментальна діагностика: • роль УЗД, КТ, МРТ й ЕУС у визначенні характеру уражень; • діагностичні алгоритми в реальній клінічній практиці. • Диференційна діагностика: • як відрізнити псевдокісти від кіст та кістозних пухлин; • клінічні критерії, маркери та діагностичні підказки. • Лікувальна тактика: • консервативні, ендоскопічні та хірургічні підходи; • сучасні протоколи, показання до втручання, вибір оптимальної стратегії. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Даний курс БПР присвячений темі вторинної артеріальної гіпертензії. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться ідентифікувати клінічні маркери («червоні прапорці») вторинної артеріальної гіпертензії на етапі первинного огляду та застосовувати валідні скринінгові протоколи для виявлення пацієнтів групи ризику. Учасники опрацюють інтерпретацію результатів лабораторних досліджень: реніну, альдостерону, кортизолу, метанефринів та їх співвідношень. У програмі передбачено проведення диференційної діагностики між ренопаренхіматозною, реноваскулярною та ендокринною гіпертензіями, а також формулювання клінічного діагнозу згідно з актуальними класифікаціями. Учасники розглянуть розробку індивідуалізованих планів лікування для пацієнтів з первинним альдостеронізмом, феохромоцитомою та синдромом Кушинга. Курс охоплює вибір оптимальної тактики медикаментозної терапії, визначення показань до хірургічного лікування, оцінку ефективності проведеного лікування та корекцію терапевтичної стратегії на основі об’єктивних критеріїв. Програма заходу • Заняття 1 • Які клінічні ознаки є абсолютними показаннями для скринінгу на вторинну АГ? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при підозрі на первинний гіперальдостеронізм? • Як коректно інтерпретувати співвідношення альдостерон/ренін на тлі прийому різних груп антигіпертензивних препаратів? • Диференційна діагностика феохромоцитоми: які біохімічні маркери є найбільш чутливими та специфічними? • Які методи візуалізації (КТ, МРТ, сцинтиграфія) є методом вибору при різних типах ендокринних гіпертензій? • Реноваскулярна гіпертензія: критерії відбору пацієнтів для ендоваскулярного лікування. • Особливості медикаментозної терапії вторинних АГ: вибір препарату в залежності від етіології. • Тактика ведення пацієнтів з резистентною АГ: коли поглиблено шукати вторинну форму? • Які орфанні причини вторинної АГ (коарктація аорти, синдром Ліддла) не можна пропустити в клінічній практиці? • Тактика ведення пацієнта після хірургічної корекції причини вторинної АГ: чи потрібна подальша антигіпертензивна терапія? • Заняття 2: Вторинна гіпертензія: коли і в кого шукати причину підвищеного артеріального тиску • Які групи пацієнтів підлягають обов’язковому скринінгу на вторинну артеріальну гіпертензію? • Клінічні ознаки та фенотипові особливості пацієнтів з ендокринними гіпертензіями (первинний альдостеронізм, феохромоцитома, синдром Кушинга). • Алгоритм діагностики реноваскулярної гіпертензії: коли запідозрити та які методи обстеження застосувати? • Диференційна діагностика гіпертензії у молодих пацієнтів: від коарктації аорти до моногенних форм. • Резистентна та рефрактерна артеріальна гіпертензія: як виключити вторинні причини? • Роль синдрому обструктивного апное сну (СОАС) у розвитку та прогресуванні артеріальної гіпертензії. • Які лабораторні та інструментальні методи є “золотим стандартом” у діагностиці різних форм вторинної АГ? • Особливості медикаментозної терапії при різних типах вторинних гіпертензій. • 01:55:22 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасний практичний курс для лікарів, присвячений ультразвуковій діагностиці судин верхніх та нижніх кінцівок — від базової анатомії та налаштування УЗД-апарата до складних клінічних випадків і невідкладних станів. Курс побудований на поєднанні анатомії, гемодинаміки та клінічного мислення, що дозволяє не просто візуалізувати судини, а правильно оцінювати кровотік, виявляти патологічні зміни та розуміти їх клінічне значення. Особлива увага приділяється атеросклерозу, тромбозам, варикозній хворобі, аневризмам, судинним травмам та тромбоемболіям. Учасники працюватимуть з алгоритмами обстеження, розберуть типові помилки та отримають практичні інструменти для щоденної роботи. Онлайн курс із супроводом куратора. Переваги: поетапне навчання — перегляд, обговорення, перевірка та закріплення матеріалу; закритий чат, обговорення кейсів і підтримка куратора; додаткові матеріали для поглиблення знань; сертифікат із балами БПР. Навчання відбувається онлайн у зручному кабінеті: щотижня відкривається новий блок програми, а перегляд матеріалів займає 2–3 години на тиждень. Після кожного блоку учасники виконують домашні завдання та отримують супровід куратора і менеджера платформи. Щотижня експерти проводять онлайн-сесії питань-відповідей у ZOOM. Учасники можуть отримати сертифікат за проходження електронного навчального курсу з нарахуванням 11 балів БПР та сертифікат за майстер-клас (Q&A-сесії) — з 8 балами. Програма заходу • Дата початку: 16 червня 2026 • Дата закінчення: 9 липня 2026 • БЛОК 1. Загальні принципи УЗД судин: налаштування УЗД-апарата та базова УЗД-анатомія артерій та вен верхніх та нижніх кінцівок • Лекція 1. Базові налаштування УЗД-апарата та датчиків, шляхи оптимізації отриманого зображення • Лекція 2. Методологія дослідження та УЗД-анатомія артерій та вен верхніх кінцівок • Лекція 3. Методологія дослідження та УЗД-анатомія артерій нижніх кінцівок • Лекція 4. Методологія дослідження та УЗД-анатомія вен нижніх кінцівок • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. УЗД при патології артерій верхніх та нижніх кінцівок • Лекція 1. УЗД при атеросклерозі артерій нижніх кінцівок • Лекція 2. УЗД при неатеросклеротичних ураженнях артерій нижніх кінцівок • Лекція 3. УЗД при патології артерій верхніх кінцівок • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. УЗД при патології вен верхніх та нижніх кінцівок • Лекція 1. УЗД при варикозній хворобі вен нижніх кінцівок • Лекція 2. УЗД при тромбозах поверхневих та глибоких вен нижніх кінцівок • Лекція 3. УЗД при захворюваннях вен верхніх кінцівок • Лекція 4. Оцінка змін навколишніх тканин в УЗ-діагностиці патології судин • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. УЗД судин при невідкладній допомозі • Лекція 1. Судинна травма: як діяти у невідкладній ситуації • Лекція 2. Аневризми артерій: межа між плановою та ургентною ситуацією • Лекція 3. Артеріальні тромбози та тромбоемболії • Лекція 4. Екстравазальна компресія судин різних локалізацій: клінічні прояви та УЗД • Лекція 5. УЗ-оцінка змін після операцій на судинах • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Складні клінічні кейси в УЗД судин: вроджені аномалії розвитку артерій та вен, екстравазальна компресія судин, артеріо-венозні нориці • Лекція 1. УЗД при вроджених аномаліях розвитку судин верхніх та нижніх кінцівок • Лекція 2. УЗД артеріовенозних нориць та оцінка змін гемодинаміки • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Геріатричні пацієнти з цукровим діабетом – це складна реальність в операційній, де кожне рішення анестезіолога впливає на результат. Похилий вік, поліморбідність та зміни фармакокінетики роблять їх особливо вразливими до ускладнень. На заході ви навчитесь оцінювати мультифакторні ризики, обирати оптимальний метод анестезії та налаштовувати моніторинг. Ви розглянете алгоритми періопераційного ведення, навчитеся контролювати глікемію, передбачати типові ускладнення й застосовувати сучасні підходи до післяопераційного знеболювання. Практичні клінічні випадки дадуть змогу відпрацювати знання в умовах, максимально наближених до реальної роботи. Після заходу ви впевнено здійснюватимете анестезіологічний супровід геріатричних пацієнтів з цукровим діабетом. • Вступ • Актуальність проблеми: старіння населення, збільшення кількості операцій у пацієнтів похилого віку. • Поширеність цукрового діабету, його вплив на хірургічну практику. • Потреба у мультидисциплінарному підході та персоналізованій анестезії. • Особливості пацієнтів похилого віку • Поліморбідність: серцево-судинні, легеневі, ниркові, печінкові захворювання. • Порушення обміну речовин, мальабсорбція, імунні дисфункції. • Підвищена чутливість до медикаментів, ризик алергічних реакцій. • Передопераційний огляд і підготовка • Виявлення основних відхилень за результатами лабораторних та інструментальних досліджень. • Оцінювання ступеня хірургічного та анестезіологічного ризику. • Формування індивідуальної програми періопераційного супроводу. • Алгоритм ведення пацієнта з ЦД похилого віку • Діагностика вуглеводного статусу та контроль глікемії. • Вибір методу анестезії та інтраопераційного моніторингу. • Сучасні підходи до оцінювання больового синдрому. • Оптимальні стратегії післяопераційного знеболювання. • Типові помилки в періопераційному менеджменті • Недооцінення ризиків гіпо- та гіперглікемії. • Неправильний вибір анестезіологічних препаратів та методик. • Недостатній моніторинг метаболічних порушень та гемодинаміки. • Ігнорування принципів мультимодальної аналгезії. • Розбір клінічних кейсів • Практичні приклади ведення пацієнтів похилого віку з ЦД. • Обговорення тактики, допущених помилок і шляхів їх уникнення. • Висновки для щоденної практики. • Q&A-сесія

Укус кліща триває кілька хвилин, а клінічні питання після нього можуть супроводжувати лікаря тижнями. Коли достатньо спостереження, а коли необхідно діяти негайно? Які дослідження дійсно мають діагностичну цінність? Як інтерпретувати результати аналізів, не призначити зайвого лікування та водночас не пропустити серйозне захворювання? Запрошуємо на восьму конференцію циклу «Школа Інфекціонія», присвячену сучасним підходам до діагностики, лікування та профілактики кліщових інфекцій. Разом із провідними українськими експертами розберемо клінічні сценарії, актуальні міжнародні рекомендації та алгоритми ведення пацієнтів — від моменту укусу до ухвалення обґрунтованих клінічних рішень. Окремий блок конференції буде присвячений профілактиці інфекційних захворювань. Частина цих доповідей проводиться без нарахування балів БПР. «Школа Інфекціонія» — це не лише лекції, а й професійний майданчик для обговорення реальних клінічних ситуацій. Учасники матимуть змогу взяти участь у дискусійній панелі, розборі клінічних кейсів та поставити запитання експертам. Конференція буде корисною лікарям спеціальностей: акушерство і гінекологія, гастроентерологія, дерматовенерологія, дитяча алергологія, дитяча гастроентерологія, дитяча гінекологія, дитяча дерматовенерологія, дитячі інфекційні хвороби, загальна практика - сімейна медицина, імунологія, інфекційні хвороби, паразитологія, педіатрія, внутрішні хвороби. Програма заходу • 11.09.2026 • 09:00 – 18:00 • БПР 5.5 • Наукова конференція • м. Київ, вул. Ярославська, 58 (БЦ Астарта) • Сучасна епідеміологія кліщових інфекцій в Україні та світі • Хвороба Лайма: клінічні прояви, сучасна діагностика та лікування відповідно до міжнародних рекомендацій • Шкірні, неврологічні та кардіальні прояви бореліозу • Кліщовий енцефаліт і можливості його профілактики • Альфа-gal синдром та інші менш поширені наслідки укусу кліща • Покроковий алгоритм ведення пацієнта після укусу кліща • Складні клінічні випадки та дискусійні питання щоденної практики • Вакцинація проти кліщового енцефаліту, грипу, ВПЛ та сучасні підходи до імунопрофілактики • Дискусійна панель, розбір клінічних кейсів та запитання експертам Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Кератодермії – це не тільки видиме ураження шкіри, а сигнал, який може приховувати серйозні проблеми. На заході ви навчитеся розрізняти спадкові й набуті форми кератодермій від псоріазу, іхтіозу та екземи, підбирати індивідуальну терапію, наприклад молекулярні препарати й ретиноїди, а також передбачати можливі ускладнення. Ви відпрацюєте глибоку диференціальну діагностику та дізнаєтеся, як правильно застосовувати мультидисциплінарний підхід до пацієнта, зокрема генетичне консультування родини. Після заходу ви впевнено діагностуватимете, контролюватимете перебіг хвороби й обиратимете ефективну терапію для будь-якої форми кератодермії. • Вступ • Визначення поняття "кератодермії" • Класифікація кератодермій: спадкові й набуті • Генетика і патогенез спадкових кератодермій • Основні типи генетичних кератодермій: класичні (Вундерліх, Меледа, Нагашіма, Віхера), фокальні та дифузні форми • Молекулярні механізми та патогенез • Гени, відповідальні за спадковість • Мутації та їхній вплив на функціонування шкіри • Клінічна картина спадкових кератодермій • Типи перебігу і прояви на різних вікових етапах • Супутні симптоми та ускладнення • Диференціальна діагностика з іншими дерматологічними захворюваннями • Сучасні підходи до діагностики • Генетичне тестування • Імуногістохімічні та біопсійні методи • Візуалізація та дерматоскопія • Терапія спадкових кератодермій • Традиційні методи лікування • Генна та молекулярна терапії • Локальні й системні препарати • Фізіотерапія та апаратне лікування • Відповіді на запитання

Рентгенівський знімок або візуалізує патологію, або її приховує – залежить від укладки. Шийний відділ хребта є однією з найскладніших анатомічних зон для візуалізації, а патологічні стани у цій ділянці – одні з найнебезпечніших. Нестабільність, мікротравми, дегенеративні зміни чи компресія – все це потребує негайної уваги. Тому, точність рентген-укладки у цих випадках є вкрай важливою. На майстер-класі ви розглянете всі основні укладки для дослідження шийного відділу: від стандартних ( задньої та бокової) до спеціальних (проєкція за Фухом, положення "плавця"). Дізнаєтесь, як обрати оптимальну позицію для візуалізації різних структур та уникнути спотворення зображення. Зважаючи на важливість оцінювання нестабільності, також увага буде приділена функціональним пробам – згинанню та розгинанню. Після навчання ви зможете впевнено визначати, яку укладку застосувати в конкретній клінічній ситуації: у разі травм, дегенеративних процесів. Рівень точності вашої діагностики стане вищим, а ризик пропустити патологію – нижчим. • Основи рентген-анатомії та анатомічні особливості ШВХ. • Основні та спеціальні: укладки та проєкції для рентген-досліджень ШВХ задля виявлення можливих патологічних змін. • Аксіальні проєкції та дослідження в анатомічному положенні для візуалізації С3-С7. Спеціальні проєкції для візуалізації С1-С2. • Бічні укладки в орто-, латеропозиції та у положенні "плавця". • Косі укладки та функціональні проби. • Критерії оцінювання правильного виконання рентгенограм ШВХ. • Клінічна значущість спеціальних видів укладок. • Короткий огдяд деяких патологічних станів ШВХ, що зустрічаються найчастіше. • Відповіді на запитання учасників.

Медичне сортування дає лікарю змогу швидко оцінити стан пацієнта, визначити пріоритети надання допомоги та раціонально використовувати обмежені ресурси. Це важливо як у приймальному відділенні, так і на місці надзвичайної ситуації. Якщо не знати основні принципи сортування, це може призвести до хаотичного оцінювання стану пацієнтів, затримки надання допомоги тим, хто її потребує найбільше, а також помилок у розподілі ресурсів. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми сортування для дорослих і дітей, зокрема з ургентними станами, масовими травмами та бойовими ушкодженнями. Ви навчитесь ефективно оцінювати тяжкість стану пацієнта, пріоритезувати допомогу, уникати типових помилок та організовувати роботу приймального відділення або місця надзвичайної події. Окрему увагу буде приділено відмінностям дітей і дорослих, а також адаптації сортування під мирний та воєнний час. Після навчання ви зможете швидко оцінювати стан пацієнта, організовувати ефективне сортування і забезпечувати максимальне збереження життя та здоров’я постраждалих. • Для чого необхідно розуміти правила медичного сортування? • TIPS & TRICKS медичного сортування для дорослих і дітей. • Правила медичного сортування дітей. • Правила медичного сортування дорослих. • Медичне сортування в мирний та воєнний час. • Сортування в приймальному відділенні та на місці надзвичайної події. • Типові помилки під час сортування поранених і постраждалих та як їх уникнути. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Слабкість, тахікардія та тривога є одними з найчастіших причин звернення на первинній ланці, але за схожими симптомами можуть приховуватися як тривожний розлад, так і серцево-судинні, ендокринні чи інші соматичні захворювання. На цьому заході ви розберете алгоритм диференційної діагностики, навчитесь уникати необґрунтованих обстежень і правильно визначати подальшу тактику. Після навчання ви зможете швидше знаходити причину симптомів, аргументовано пояснювати її пацієнту та обирати правильну тактику ведення. • Слабкість, серцебиття та тривога: найчастіші причини звернення до сімейного лікаря. • «Червоні прапорці»: коли за симптомами стоїть соматична патологія. • Диференційна діагностика тривожного розладу та захворювань серцево-судинної, ендокринної та нервової систем. • Мінімально необхідний алгоритм обстеження пацієнта на первинній ланці. • Типові діагностичні помилки та наслідки гіпердіагностики й недооцінки симптомів. • Біопсихосоціальний підхід у роботі сімейного лікаря. • Як пояснювати пацієнту зв’язок між тілом, емоціями та поведінкою без стигматизації. • Практичні інструменти КПТ, АСТ та РЕПТ для роботи з тривогою на первинному рівні. • Клінічні кейси з реальної практики. • Коли направляти пацієнта до кардіолога, ендокринолога, невролога або психотерапевта. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

У психіатрії побічні ефекти часто змушують пацієнта здаватися й відмовлятися від лікування. Ліки можуть допомагати контролювати розлади, але вони ж можуть приносити і нові труднощі – від фізичного дискомфорту до втрати довіри до терапії. Вміти вчасно помітити ці сигнали й допомогти пацієнту важливо не лише для психіатра. Часто сімейний лікар, терапевт, невролог чи кардіолог стають першими, хто бачить, що щось пішло не так. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати й розуміти різні побічні ефекти, правильно користуватися скринінговими шкалами, уважно спостерігати за пацієнтом у динаміці й вести діалог із ним та його родиною. Ви отримаєте чіткі алгоритми дій: коли достатньо відкоригувати дозу, коли краще змінити препарат, а коли доцільно додати ад’юванти. Після навчання ви почуватиметеся впевненіше у складних ситуаціях, зможете швидко реагувати на побічні ефекти й підвищувати прихильність пацієнтів до лікування, зберігаючи довіру та якість життя. • Вступ. Актуальність теми • Значення психофармакотерапії у сучасній психіатрії. • Проблема побічних ефектів: вплив на прихильність, якість життя та прогноз. • Епідеміологія побічних ефектів • Частота виникнення при різних класах препаратів (антипсихотики, антидепресанти, нормотиміки, транквілізатори). • Ризикові групи пацієнтів (літні, молодь, пацієнти з коморбідними станами). • Вплив на прихильність до лікування: статистика припинення терапії. • Механізми та класифікація побічних ефектів • Основні фармакодинамічні механізми (дофамін, серотонін, ГАМК, норадреналін). • Класифікація за типом: екстрапірамідні, метаболічні, сексуальні, кардіоваскулярні, седативні. • Приклади найбільш поширених побічних реакцій. • Запобігання та моніторинг • Принципи вибору препарату з урахуванням профілю безпеки. • Супутні обстеження (ЕКГ, лабораторні аналізи, контроль ваги, пролактину, глюкози, ліпідів). • Роль мультидисциплінарної команди. • Виявлення побічних ефектів • Скринінгові шкали та опитувальники. • Спостереження у динаміці: як правильно ставити запитання пацієнту. • Робота з родиною: як збирати додаткову інформацію. • Корекція побічних ефектів • Алгоритми дій: зниження дози, перехід на інший препарат, комбінована терапія. • Використання ад’ювантів (антипаркінсонічні засоби, бета-блокатори, пробіотики тощо). • Психоосвіта пацієнтів та їхніх близьких. • Клінічні кейси • Розгляд прикладів з практики лікаря: алгоритм дій, розбір помилок та вдалих стратегій. • Q&A-сесія • Обговорення складних клінічних випадків учасників. • Поради щодо ведення пацієнтів із резистентними побічними ефектами. • Узагальнення ключових практичних висновків.

:null Програма заходу • 1. Які фізичні принципи, переваги та обмеження мамографії та УЗД в діагностиці захворювань молочних залоз? • 2. Як щільність молочної залози за класифікацією ACR впливає на вибір методу візуалізації та його діагностичну чутливість? • 3. Які специфічні рентгенологічні (кальцинати, порушення архітектоніки) та сонографічні (форма, контури, ехогенність) ознаки відповідають категоріям BI-RADS 4 та 5? • 4. У яких клінічних випадках (вік пацієнтки, симптоматика, сімейний анамнез) УЗД є методом першої лінії, а коли мамографія є безальтернативною? • 5. Який алгоритм дій при виявленні непальпованого утворення за допомогою одного з методів візуалізації? • 6. Тактика ведення пацієнток з дискордантними (суперечливими) результатами мамографії та УЗД. • 7. Яка роль доплерографії та еластографії як допоміжних методів при ультразвуковому дослідженні для диференційної діагностики утворень? • 8. Які сучасні протоколи скринінгу раку молочної залози для жінок різного віку та груп ризику згідно з міжнародними рекомендаціями? • Заняття №1: Теоретична база: масштаб проблеми, класифікація, патоморфологія • Які абсолютні та відносні показання до призначення мамографії та УЗД молочних залоз в скринінговій та діагностичній практиці? • Як впливає тип щільності молочної залози за класифікацією ACR на інформативність мамографічного дослідження? • В яких клінічних ситуаціях УЗД є методом першого вибору, навіть у жінок старше 40 років? • Який діагностичний алгоритм є оптимальним для пацієнтки з пальпованим утворенням у молочній залозі? • Ключові диференційно-діагностичні ознаки злоякісних та доброякісних утворень за даними мамографії (кальцинати, структура, контури). • Сонографічні критерії малігнізації (форма, ехогенність, васкуляризація) та їхня прогностична цінність. • Що таке система BI-RADS і як її категорії визначають подальшу тактику ведення пацієнтки (динамічне спостереження, біопсія)? • Які артефакти та технічні помилки можуть призвести до хибнонегативних або хибнопозитивних висновків? • Заняття №2: Інструментальна діагностика: методи, ризики та клінічна практика • Які абсолютні та відносні показання до призначення мамографії та УЗД молочних залоз згідно з сучасними клінічними настановами? • Як тип рентгенологічної щільності молочної залози за класифікацією ACR впливає на інформативність методів та вибір діагностичної тактики? • Які мамографічні ознаки злоякісності та їх ультразвукові кореляти? • Який діагностичний алгоритм при виявленні пальпованого утворення на тлі рентгенонегативних результатів мамографії? • Як коректно застосовувати та інтерпретувати категорії BI-RADS для мамографії та УЗД для стандартизації висновків? • В яких клінічних ситуаціях комбіноване використання обох методів є обов’язковим для верифікації діагнозу? • Якою є тактика ведення пацієнток з дискордантними результатами мамографії та УЗД? • Які особливості скринінгу та діагностики у пацієнток з високим спадковим ризиком раку молочної залози та у жінок з імплантами? • Заняття №3: Клінічне рішення: алгоритми вибору та тактика лікаря • Які абсолютні та відносні показання до призначення мамографії та УЗД молочних залоз у різних вікових групах? • Як щільність тканини молочної залози (ACR-категорії) впливає на діагностичну точність мамографії та УЗД? • Які специфічні мамографічні та сонографічні ознаки дозволяють диференціювати фіброаденому від інвазивного раку? • У яких клінічних випадках доцільно застосовувати обидва методи дослідження одночасно? • Які критерії системи BI-RADS є ключовими для прийняття рішення про подальшу тактику ведення пацієнтки (спостереження vs. біопсія)? • Як уникнути хибнонегативних результатів при скринінгу раку молочної залози у жінок з високою щільністю тканини? • Яка роль еластографії як доповнення до стандартного УЗД у диференційній діагностиці утворень? • Як інтерпретувати результати при наявності імплантів молочних залоз? • Навчальна програма • Заняття: Теоретична база: масштаб проблеми, класифікація, патоморфологія • Заняття 1: Теоретична база: масштаб проблеми, класифікація, патоморфологія • 00:00 • Конспект до заняття: Теоретична база: масштаб проблеми, класифікація, патоморфологія • Заняття: Інструментальна діагностика: методи, ризики та клінічна практика • Заняття: Клінічне рішення: алгоритми вибору та тактика лікаря • Клінічні задачі до курсу • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Фіксації випадків сексуального насильства: алгоритм дій працівника сфери охорони здоров’я Сексуальне насильство, поняття, види сексуального насильства. Кібернасильство як частина сексуального насильства.
 Сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом. Правові аспекти визначення сексуального насильства.
 Компетентності та алгоритм дії при зверненні особи, постраждалої від сексуального насильства. Особливості опитування, огляду та надання медичної допомоги постраждалим від сексуального насильства.
 Маршрут «пацієнта» у випадках сексуального насильства.
 Рекомендації та профілактичні заходи з попередження сексуального насильства. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Інсульт – серйозний виклик для життя пацієнта і його сім’ї. Щоб зберегти активність та самостійність людини, потрібно вміти швидко розпізнати симптоми й обрати правильну тактику лікування. Важливо вчасно оцінити стан, відрізнити ішемічний інсульт від геморагічного й діяти за алгоритмом, щоб мінімізувати ускладнення. На цьому заході ви навчитесь оперативно оцінювати пацієнта з підозрою на інсульт, проводити первинну діагностику за алгоритмами FAST і ROSIER, аналізувати дані методів візуалізації та лабораторні аналізи, а також використовувати цифрові інструменти і штучний інтелект для стратифікації ризику. Ви розглянете реальні клінічні кейси інсультів з атиповими проявами, незвичною етіологією та випадки в молодих людей, а також навчитесь уникати типових помилок на всіх етапах ведення. Після навчання ви зможете впевнено діагностувати цей стан, зменшувати ризик ускладнень та правильно проводити профілактику повторних інсультів. • Клінічні ознаки та первинний скринінг ГПМК: алгоритми FAST і ROSIER. • Основи сучасної нейровізуалізації в гострому періоді (КТ, МРТ, ангіографія): показання та інтерпретація результатів. • Лабораторна діагностика: маркери ішемії, коагуляції, виявлення фібриляції передсердь. • Диференціальна діагностика. • Використання штучного інтелекту й нових цифрових інструментів для швидкої стратифікації пацієнта. • Специфічні клінічні кейси: атипові симптоми, інсульт у молодих, інсульт із незвичайною етіологією. • Помилки на етапах діагностики та способи їх уникнення. • Відповіді на запитання

Вторинне ураження очеревини є проявом прогресування онкологічних захворювань, що суттєво впливає на прогноз та вибір лікувальної тактики. Перитонеальний карциноматоз, зокрема при пухлинах яєчників, шлунка, товстої кишки та підшлункової залози, часто визначає подальшу стратегію ведення пацієнта: від хірургічного втручання до системної терапії або HIPEC. Комп’ютерна томографія є основним методом первинного оцінювання поширеності процесу, однак її діагностична ефективність значною мірою залежить від здатності лікаря виявляти зміни та правильно інтерпретувати знахідки. На цьому заході ви розглянете КТ-ознаки перитонеального карциноматозу, зокрема ранні прояви, які часто залишаються поза увагою під час рутинного аналізу. Ви дізнаєтеся про анатомічні орієнтири очеревини та основні зони локалізації імплантів, що дасть змогу структурувати дослідження, а також навчитеся проводити диференційну діагностику – відрізняти метастатичне ураження від туберкульозу, мезотеліоми, псевдоміксоми та післяопераційних і запальних змін. Після навчання ви будете швидше й точніше визначати стадію захворювання та сприяти вибору оптимальної тактики лікування, що значно покращить прогноз для пацієнта. • Що таке вторинне ураження • Метастази, карциноматоз • Коротко про анатомію очеревини • Листки, сальник, брижа • Основні простори (таз, підпечінковий, paracolic gutters) • Перитонеальний карциноматоз • Основні КТ-ознаки (вузлики, потовщення, omental cake) • Що таке саркоматоз, лімфоматоз • Як виміряти масштаб катастрофи? Індекс РСІ • Диференційна діагностика • Туберкульоз, мезотеліома, псевдоміксома • Асцит • Коли виглядає підозріло • Де шукати насамперед • “Улюблені” місця імплантів • Паренхіматозні органи • Печінка, селезінка, наднирники • Лімфовузли • Базові критерії • Клінічні кейси

Онлайн курс із супроводом куратора: спірометрія та персоналізована терапія БА і ХОЗЛ 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Курс є must-have для лікарів, які працюють із запитами щодо діагностики патології дихальної системи та з лікуванням обструктивних захворювань легень у дорослих. Без зайвої теорії — лише те, що реально потрібно для якісної клінічної роботи: покрокова методика проведення спірометрії за сучасними стандартами, чек-лист опису спірограм та практична інтерпретація результатів, опанування техніки пікфлоуметрії та розуміння клінічних випадків, де вона доцільна. Також у курсі — формулювання діагнозів бронхіальної астми та ХОЗЛ (стадії, ступені важкості, типи), клінічні маршрути ведення пацієнтів від діагностики до ліній лікування, навички диференційної діагностики (БА, ХОЗЛ, бронхіти, бронхоектатична хвороба, туберкульоз та інші), а також правильний підбір доставкових пристроїв для інгаляційної терапії залежно від конкретного пацієнта, техніки використання та догляду. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Рідкісні дерматози, зокрема пігментне пруриго, хвороба Гровера та ліхеноїдний контактний дерматит, становлять клінічну складність через здатність імітувати більш поширені захворювання шкіри. Ці стани можна неправильно трактувати як атопічний дерматит, екзему або червоний плоский лишай, що призводить до помилок у виборі лікувальної стратегії. На цьому заході ви розглянете системний підхід до діагностики зазначених станів на основі розбору клінічних випадків. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику сверблячих папульозних висипів, акантолітичних дерматозів та ліхеноїдних уражень шкіри. Також ви дізнаєтеся, як інтерпретувати клінічні ознаки, визначати показання до біопсії та використовувати патч-тестування. Після навчання ви зможете вчасно виявляти рідкісні дерматози, проводити необхідну диференційну діагностику й обирати обґрунтовану тактику лікування. • Кейс 1 – Пігментне пруриго • Кейс 2 – Хвороба Гровера • Кейс 3 – Ліхеноїдний контактний дерматит • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Надмірна сонливість є однією з найбільш недооцінених скарг. Коли пацієнти говорять «постійно хочу спати», «не висипаюсь» або «немає сил», за цим можуть приховуватися центральні розлади гіперсомнолентності, психіатричні й ендокринні захворювання, наслідки черепно-мозкової травми, порушення циркадного ритму або медикаментозно-індуковані стани. Розуміння гіперсомнії виходить далеко за межі надмірного сну – це складний нейробіологічний феномен, пов’язаний із дисфункцією систем підтримання неспання, орексинової регуляції та нейромедіаторного балансу. На цьому заході ви навчитеся проводити диференційну діагностику між сонливістю і втомою, оцінювати скарги пацієнта з позиції сучасної сомнології та формувати алгоритм діагностичного пошуку при гіперсомнії. Ви розглянете нейробіологічні механізми центральних розладів гіперсомнолентності, зокрема нарколепсію, ідіопатичну гіперсомнію та синдром Кляйне-Левіна, а також їхні клінічні прояви й сучасні діагностичні критерії. Також ви розберете розлади сну, асоційовані з надмірною денною сонливістю, наприклад синдром обструктивного апное уві сні, джетлаг та порушення циркадного ритму. Після навчання ви зможете визначати потенційно небезпечні причини гіперсомнії та обирати доцільний обсяг обстеження й лікування відповідно до клінічної ситуації. • Актуальність теми. • Гіперсомнія як нейробіологічний феномен: • як правильно інтерпретувати скаргу; • гіперсомнія vs втома. • Нарколепсія. • Ідіопатична гіперсомнія. • Синдром Кляйне–Левіна. • Розлади сну, асоційовані з гіперсомнією: • синдром обструктивного апное уві сні; • розлади циркадного ритму; • джетлаг. • Гіперсомнія як симптом соматичних захворювань: • гіпотиреоз; • наслідки черепно-мозкової травми. • Психіатричні причини гіперсомнії: • атипова депресія; • біполярний афективний розлад. • Медикаментозно-індукована гіперсомнія: • бензодіазепіни; • опіати; • антигістамінні препарати. • Висновки. • Відповіді на запитання.