Заходи БПР — Ультразвукова діагностика 2026

Іноді чекати на рентген просто немає часу. А пацієнт уже поруч, і рішення потрібно приймати тут і зараз. УЗД грудної клітки є тим самим інструментом «швидкої відповіді» для лікарів інтенсивної терапії, пульмонологів, торакальних хірургів та онкологів. Це безпечний метод, який дає змогу за хвилини побачити стан легень, плеври й середостіння. На цьому заході ви освоїте практичні навички: як відрізнити пневмонію від пухлини, як впевнено діагностувати гідроторакс і як правильно застосувати BLUE-протокол у пацієнтів з гострою задишкою. Ви навчитеся безпечно виконувати плевральну пункцію та дренування під контролем УЗД, а також використовувати цей метод у веденні пацієнтів з COVID-19 чи іншими вірусними пневмоніями, що набуває особливої актуальності в розпалі сезону ГРВІ. Після заняття ви будете відчувати себе впевнено у складних клінічних ситуаціях: швидше приймати рішення, уникати ускладнень і діяти на рівні сучасних міжнародних стандартів. • Особливості і труднощі проведення УЗД середостіння та легень • Основні ультразвукові ознаки різних захворювань легень • Основні ультразвукові профілі патології легень • Особливості діагностики гідротораксу • Плевральна пункція та дренування плевральної порожнини під контролем УЗ • Можливості УЗД при COVID-19 • Принципи BLUE-протоколу • Ультразвукова діагностика й діапевтика пухлин переднього середостіння • Ультразвукова діагностика й діапевтика периферичних пухлин легенів • Відповіді на запитання учасників.

Рання діагностика уражень товстої кишки залежить від правильного вибору методу візуалізації. Сучасні стандарти скринінгу колоректального раку вимагають розуміння, коли доцільна відеоколоноскопія, а коли перевагу має КТ-колонографія. Якщо помилитись, можна пропустити поліпи й не виконати біопсію, коли вона потрібна. Алгоритми ESGE надають чіткі критерії тактики, отже їх потрібно впевнено застосовувати на практиці. На цьому заході ви отримаєте професійні інструменти для маршрутизації пацієнтів зі складними клінічними ситуаціями: FIT-позитивний результат, неповна колоноскопія, складна анатомія, неідеальна підготовка кишківника чи одночасне приймання антикоагулянтів. Ви навчитеся визначати показання до КТ-колонографії, оцінювати ризики й уникати типових помилок у виборі тактики. Після навчання ви зможете аргументовано визначати оптимальний діагностичний маршрут для кожної категорії пацієнтів та впевнено діяти згідно з ESGE-протоколами. • Роль колоноскопії у скринінгу колоректального раку: золотий стандарт у виявленні ранніх уражень. • Можливості відеоколоноскопії: оцінювання слизової, виявлення плоских уражень, біопсія, поліпектомія. • КТ-колонографія: принцип методу, переваги та обмеження (чутливість до дрібних поліпів, неможливість лікування). • Алгоритм вибору методу: FIT-позитивні пацієнти, неповна колоноскопія, високий анестезіологічний ризик, ASA ≥ III. • Рекомендації ESGE щодо якості ендоскопії: ADR, CIR, BBPS, час вилучення ендоскопа. • Підготовка кишківника. • Менеджмент пацієнтів на антикоагулянтах й антиагрегантах (ESGE 2021). • Клінічні приклади, рішення в реальних ситуаціях. • Підсумки та практичні рекомендації для щоденної роботи. • Вікторина. • Вступ. • Актуальність процедури. • Методика підготовки пацієнта. • Особливості укладки. • Техніка виконання. • Протоколи сканування. • Постпроцесинг КТ-зображень. • Висновки.

Пренатальний скринінг – основа сучасної перинатальної діагностики. Він дає змогу вчасно виявити ризики генетичних синдромів та вад розвитку плода, спрогнозувати перебіг вагітності й уникнути необґрунтованих інвазивних втручань. Неправильна інтерпретація результатів може коштувати здоров’я матері й дитини, а для лікаря – репутації та довіри пацієнтів. На заході ви навчитеся правильно оцінювати показники біохімічного скринінгу, розглянете відмінності між Prisca та ASTRAIA, дізнаєтеся, коли доцільний НІПТ, PLGF чи додатковий скринінг другого триместру. Також отримаєте чіткі алгоритми дій у разі підозри на трисомії, структурні вади розвитку плода, ранні ознаки прееклампсії чи багатоплідну вагітність. Після лекції ви зможете впевнено інтерпретувати результати пренатального скринінгу, уникати критичних діагностичних помилок і правильно обирати тактику ведення пацієнток: від пояснення результатів парі до направлення на інвазивні методи чи консультацію генетика. • Історія пренатального скринінгу, його інформативність, фактори, що впливають на результати • Як акушеру-гінекологу правильно інтерпретувати показники пренатального біохімічного скринінгу, порівняння методів Prisca та ASTRAIA • Аналіз на плацентарний фактор росту (PLGF), доцільність скринінгу ІІ триместру, можливості та показання до проведення НІПТ • Вади розвитку плода та як не помилитися з інвазивною діагностикою • Пренатальний скринінг вагітних 35+ років та у разі застосування допоміжних репродуктивних технологій • Клінічні приклади • Відповіді на запитання учасників

Точні хірургічні рішення починаються з точного ультразвукового зображення. Але дослідження передньої черевної стінки та пахової ділянки вимагають глибокого розуміння топографії слабких місць, класифікації гриж і особливості їх візуалізації. Чи виявите ви дефект на ранній стадії, чи проґавите ускладнення, за якого знадобиться велика операція? Це питання практики. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати типові ультразвукові орієнтири, відрізняти грижі від діастазу, гематом і пухлинних утворень, а також оцінювати складність дефекту і стан вмісту грижового мішка. Ви зрозумієте логіку диференційної діагностики. Кожна грижа – це потенційна ішемія або некроз петлі кишківника. Після навчання ви зможете впевнено обстежувати пацієнтів із випинаннями на передній черевній стінці, болем у животі та післяопераційними рубцями. • Ультразвукова анатомія передньої черевної стінки, слабкі місця. • Класифікація гриж: • за походженням; • за розташуванням; • за частотою. • Особливості візуалізації гриж: передніх, бічних відділів черевної стінки, пахових. • Неускладнені та ускладнені грижі. • Диференційна діагностика та інші патології: • діастаз; • атрофія м'язів; • гематоми; • об'ємні утворення черевної стінки. • Відповіді на запитання учасників

Ультразвукова діагностика молочних залоз – ефективний інструмент для раннього виявлення доброякісних змін, а також злоякісних новоутворень. Якість УЗ-обстеження залежить не лише від апаратури, а насамперед від розуміння фізики ультразвуку, анатомії молочних залоз, особливостей сірошкального режиму, доплерівських методик і соноеластографії. Правильне оцінювання нормальної сонографічної картини й регіонарних зон лімфовідтоку є основою для своєчасного розпізнавання патологічних змін. На цьому заході ви розглянете методику дослідження, принципи мультипараметричного оцінювання утворень, критерії диференціації запальних, доброякісних і злоякісних процесів, а також правила застосування міжнародної термінології та системи US-BIRADS. Ви дізнаєтеся про типові діагностичні помилки, які призводять до хибнопозитивних або хибнонегативних висновків і навчитеся їх уникати. Після навчання ви зможете обґрунтовано формувати УЗ-висновки, правильно класифікувати утворення за US-BIRADS та своєчасно направляти пацієнток на додаткові методи обстеження або інвазивну діагностику. • Основи ультразвукової діагностики: фізика ультразвуку, базова термінологія. Мультипараметричний підхід в УЗД: метод «сірої шкали», доплерівські методики, соноеластографія. • Методика УЗ-дослідження молочних залоз та зон лімфовідтоку. • Нормальна анатомія і морфологія молочних залоз. Сонографічна ехоструктура молочних залоз у різні вікові й фізіологічні періоди. • Запальні захворювання молочних залоз: мастит, абсцес молочної залози. Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика доброякісних утворень молочної залози (кісти, фіброаденоми, ліпоми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика злоякісних утворень молочної залози (карциноми in situ, інвазивні карциноми, набряково-інфільтративні форми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Мультимодальний підхід в мамології: застосування інших методів досліджень (мамографії, МРТ, КТ, ПЕТ КТ). • Принципи формування УЗ-протоколу, міжнародна термінологія. Система US-BIRADS v2025 (6 видання) в комплексній діагностиці патології молочних залоз. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Статини є базою ліпідознижувальної терапії, але в ліпідології рішення вже визначаються не лише самим рівнем ЛПНЩ, а й абсолютним ризиком, супутніми станами та необхідною глибиною зниження атерогенних частинок. На цьому заході ви розберете, коли достатньо монотерапії статинами, коли потрібна рання комбінована терапія, як обирати стартову стратегію та що робити при виникненні побічних ефектів. Після навчання ви зможете впевнено планувати ліпідознижувальну терапію та ефективно вести пацієнтів високого та дуже високого ризику. • Що змінилося в сучасній ліпідології: від концентрації ЛПНЩ до кумулятивної експозиції атерогенних ApoB-вмісних частинок, оцінки Lp(a) та пожиттєвого ризику. • Чому статини залишаються фундаментом профілактики серцево-судинних подій: доказова база, очікуване зниження ЛПНЩ та зв’язок між величиною зниження і клінічною користю. • Різниця між «призначити статин» і «досягти цілі»: інтенсивність терапії, абсолютний ризик, контроль відповіді та прихильності до лікування. • Місце статинів серед сучасних ліпідознижувальних засобів: езетиміб, інгібітори PCSK9, інклісіран і бемпедоєва кислота; коли потрібна рання комбінована терапія. • Коли статину недостатньо: дуже високий ризик, гострий коронарний синдром, сімейна гіперхолестеринемія, значне відхилення від цільового ЛПНЩ та резидуальний ризик. • Популярні міфи: «статини руйнують печінку», «викликають деменцію», «будь-який біль означає непереносимість», «натуральні альтернативи безпечніші» та «нові препарати зробили статини непотрібними». • Практичний алгоритм: як обрати стартову стратегію, що перевіряти після призначення, як діяти при скаргах і як оцінити користь та ризики. • Розбір клінічних кейсів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Відповіді на запитання учасників • Оцінювання набутих знань

Ультразвукове дослідження передміхурової залози є одним із базових інструментів у щоденній практиці лікаря-уролога та спеціалістів суміжних напрямів. Захворювання простати становлять до 30-40% усіх урологічних звернень, а якість ультразвукової діагностики безпосередньо впливає на подальшу тактику ведення пацієнта, вибір лікування та прогноз. Правильна інтерпретація УЗ-картини дає змогу виявляти патологічні зміни на ранніх етапах, диференціювати вікові варіанти норми від клінічно значущих станів, а також уникати гіпердіагностики. Цей захід допоможе вам сформувати чіткий, структурований підхід до ультразвукового оцінювання передміхурової залози. Ви навчитесь орієнтуватися в УЗ-анатомії простати, правильно інтерпретувати типові й атипові знахідки, уникати поширених помилок і приймати обґрунтовані клінічні рішення у складних діагностичних ситуаціях. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати УЗД як інструмент описової діагностики та клінічного мислення, що дасть вам змогу швидко обирати правильну тактику подальшого ведення пацієнта. • Анатомічні та функціональні особливості передміхурової залози • Зональна будова простати (перехідна, центральна, периферична зони) • Вікові зміни та їхній вплив на УЗ-картину • Кровопостачання як основа для доплерографії • Методи ультразвукового дослідження простати • Трансабдомінальне УЗД: можливості та обмеження • Трансректальне УЗД (ТРУЗД): золотий стандарт візуалізації • Роль еластографії та доплерографії в оцінюванні патологій • Основні показання до УЗД простати • Підозра на гіперплазію, простатит, кісти, камені • Оцінювання пацієнтів із симптомами нижніх сечових шляхів • Контроль після лікування та перед біопсією • Ультразвукові критерії доброякісної гіперплазії простати (ДГПЗ) • Збільшення об’єму та зміна структури • Оцінювання залишкової сечі • Визначення інфравезикальної обструкції • УЗ-ознаки простатиту • Гострий та хронічний простатит: відмінності • Ознаки набряку, фіброзу, мікрокальцинатів • Доплерографічні маркери запалення • Ультразвукова діагностика раку простати • Підозрілі гіпоехогенні зони в периферичній зоні • Роль еластографії та доплера у виявленні пухлин • Обмеження УЗД • Сучасні технології та тренди • Контрастне УЗД (CEUS) • Перспективи штучного інтелекту в аналізі зображень • Типові помилки • Неправильне оцінювання об’єму • Хибнопозитивні та хибнонегативні знахідки • Алгоритм дій у разі сумнівних результатів • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Раптова зупинка кровообігу може статись не тільки у відділенні інтенсивної терапії, а й там, де її не чекають – коридорах поліклініки чи під час планового прийому. Якість базової СЛР, швидкість дефібриляції та готовність команди до дій визначають, чи вдасться відновити серцеву діяльність. Головна проблема – відсутність відпрацьованих алгоритмів, командної взаємодії та впевненості у власних діях. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до розпізнавання раптової зупинки кровообігу, навчитеся діяти за алгоритмом BLS, працювати з АЗД й уникати комунікаційних помилок у стресовій ситуації. Ви побачите сценарії командної роботи лікаря й медсестри, розберете реальні клінічні випадки та дізнаєтесь, як інтегрувати алгоритми з Наказу МОЗ №1259 і рекомендацій ERC 2025 у щоденну практику первинної ланки. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі зупинки серця в амбулаторії, правильно розподіляти ролі в команді, а ще швидко починати й ефективно проводити СЛР. • Вступ • Значення СЛР у позалікарняних та амбулаторних умовах. • Статистика виживаності та роль первинної ланки. • Короткий огляд Наказу МОЗ №1259 (2024) та ERC Guidelines 2025. • Раптова зупинка кровообігу в поліклініці: алгоритм дій • Раннє розпізнавання: симптоми-передвісники, моніторинг ризикових пацієнтів (згідно з наказом МОЗ). • Алгоритм BLS (ERC 2025): перевірка свідомості, дихання, виклик допомоги. • Використання АЗД у поліклініці: доступність та відповідальність персоналу. • Командна робота лікаря та медичної сестри • Розподіл ролей: хто починає компресії, хто викликає екстрену допомогу. • Принципи closed-loop communication (ERC 2025). • Приклади командних сценаріїв. • Практичні навички базової СЛР • Техніка компресій. • Співвідношення компресії до вдихів. • Використання мішка Амбу та кисню. • Методи забезпечення прохідності дихальних шляхів. • Відеодемонстрація алгоритму. • Розширені заходи й особливі ситуації • Введення адреналіну та аміодарону. • СЛР за особливих обставин. • Постреанімаційна допомога. • Взаємодія з бригадою екстреної допомоги. • Інтерактивна частина • Розбір клінічних кейсів: раптова зупинка серця у кабінеті лікаря. • Підсумки та основні повідомлення • Ланцюг виживання: раннє розпізнавання, якісна СЛР, вчасна дефібриляція, постреанімаційна допомога. • Важливість регулярних тренінгів для персоналу первинної ланки. • Заклик до впровадження симуляційних навчань у поліклініках. • Відповіді на запитання.

​Анемічний синдром є поширеним у пацієнтів із хворобами шлунково-кишкового тракту, як-от целіакія, запальні захворювання кишечника (ЗЗК), хронічний гастрит та інші. Залізодефіцитна анемія (ЗДА), яка виявляється у 32–69% дорослих пацієнтів, часто є єдиним проявом целіакії. У пацієнтів із ЗЗК анемія може бути маркером тяжкості захворювання та прогнозу. Водночас вона пов’язана не тільки з кровотечами, а й із порушенням засвоєння поживних речовин. Незнання механізмів розвитку анемії може призвести до неефективного лікування. Правильне оцінювання такого стану є основою для своєчасної діагностики та ефективного лікування захворювань шлунково-кишкового тракту. Навчальний майстер-клас «Анемічний синдром у пацієнтів із захворюванням шлунково-кишкового тракту» буде присвячений вивченню патогенезу й типів анемії, що супроводжують найпоширеніші гастроентерологічні захворювання: хронічний гастрит, ЗЗК, целіакію, пухлини ШКТ, пострезекційні стани й синдром мальабсорбції. Учасники розглянуть сучасні діагностичні алгоритми, зокрема інтерпретацію лабораторних показників і підходи до диференційної діагностики анемії в контексті патології ШКТ. Окрема увага буде приділена лікувальній тактиці: вибору між пероральним і парентеральним введенням препаратів заліза, корекції основної патології та нутритивним рекомендаціям. Захід підкреслить необхідність рутинного скринінгу анемії у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. • Вступ: • Актуальність анемії в практиці лікаря-гастроентеролога • Патогенез анемії при захворюваннях ШКТ • Типи анемії при захворюваннях ШКТ • Основні гастроентерологічні причини анемії: • Хронічний гастрит • Запальні захворювання кишківника • Целіакія • Пухлини ШКТ • Пострезекційні стани • Синдром мальабсорбції • Діагностичні алгоритми: • Лабораторні показники, інструментальні обстеження ШКТ • Підходи до диференційної діагностики • Лікувальна тактика: • Корекція основної патології ШКТ • Замісна терапія: пероральна vs парентеральна • Рекомендації щодо харчування та профілактики • Висновки: • Значення мультидисциплінарного підходу • Необхідність скринінгу анемії у пацієнтів з хронічними захворюваннями ШКТ • Відповіді на запитання

Рентгенограма в ургентній медицині часто є першим інструментом швидкої діагностики. В умовах обмеженого часу, ресурсів та відсутності доступу до більш складних візуалізаційних методів саме базова рентгенологічна інтерпретація визначає подальшу тактику ведення пацієнта. Від здатності лікаря розпізнати основні патологічні зміни залежить своєчасність прийняття рішень, а в деяких випадках і прогноз життя пацієнта. На цьому заході ви розглянете базові рентгенологічні патерни, з якими лікар найчастіше стикається в ургентній практиці. Ви опануєте алгоритм розпізнавання червоних прапорців, навчитеся диференціювати пневмоторакс, гідроторакс, ателектаз, ознаки вільного газу в черевній порожнині, кишкову непрохідність, травматичні ураження скелета й наявність сторонніх тіл, а також уникати типових діагностичних помилок. Після навчання ви зможете швидко і структуровано аналізувати рентгенограми в умовах невідкладної допомоги, визначати тяжкість стану пацієнта і приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо подальшої тактики лікування або маршрутизації. • Вступ • Пошук "Red Flags" на ОГК • Пневмоторакс та напружений пневмоторакс • Гемоторакс + особливості у положенні лежачи • Сторонні тіла та трубки • Абдомінальний та тазовий хаос: пневмоперитонеум, кишкова непрохідність, нестабільний таз • Приховані травми хребта та кінцівок • Кейси та демонстрація знімків з приймального відділення • Висновки та алгоритм дій • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Складні розмови в медицині є щоденною реальністю. Вони виникають на перетині високої емоційної напруги, дефіциту часу та важливих клінічних рішень. Повідомлення діагнозу після КТ, обговорення несприятливого прогнозу чи взаємодія з агресивними родичами потребують не лише клінічної компетентності, а й структурованих комунікативних вмінь. Відсутність таких навичок призводить до ескалації конфліктів, втрати довіри, підвищення медико-правових ризиків і значного емоційного виснаження лікаря. На цьому заході ви навчитеся застосовувати структуровані протоколи ведення складних медичних розмов, зокрема алгоритм SPIKES для повідомлення поганих новин, а також підходи до деескалації конфліктних ситуацій і роботи з емоційними реакціями пацієнтів та їхніх родичів. Ви розглянете стратегії поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом, протокол емпатичної взаємодії (Емоція – Валідація – Емпатична відповідь), а також практичні інструменти комунікації в разі ургентних станів чи термінальних стадій захворювань. Після навчання ви зможете впевнено структурувати складні розмови, знижувати рівень емоційної напруги в комунікації, підтримувати професійні межі та мінімізувати ризики конфліктів і скарг, водночас зберігаючи власну психологічну стійкість. • Поняття поганої новини в медичному контексті. Як методика повідомлення поганих новин може допомогти і лікарю, і пацієнту? • Повідомлення поганих новин: шестикроковий протокол SPIKES або як не розгубитися під час складної розмови? • 5 стратегій поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом. • Догляд у кінці життя, повідомлення про смерть, кризові емоційні стани – практичні поради. • Пацієнт у складній ситуації: 6 правил спілкування. • Протокол ЕВЕ (Емоція – Валідація емоції – Емпатична відповідь). • Чого слід уникати, розмовляючи з розлюченими пацієнтами. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Травма ока – це ситуація, коли не можна дозволити собі неуважність чи зволікання. Один непомічений симптом, несвоєчасно прийняте рішення – і зір вже не повернути. На цьому заході ви дізнаєтеся про найпоширеніші травми органа зору: від проникних і непроникних пошкоджень до опіків та контузій. Ви побачите, як виглядають такі випадки на ОКТ, УЗД, КТ й МРТ, і навчитеся швидко відрізняти критичні стани, що вимагають негайного втручання. Після лекції ви зможете чітко визначати тактику лікування: коли достатньо консервативного підходу, а коли потрібна хірургія (від кератопластики й факоемульсифікації до вітректомії та ретинопексії). Ці знання допоможуть вам не лише вчасно запобігати ускладненням, а й покращити якість життя ваших пацієнтів. • 1. Класифікація травматичних уражень ока. • 2. Сучасні методи діагностики травматичних уражень ока. • 3. Клінічна картина травм переднього відділу ока. • 4. Клінічна картина травм заднього відділу ока. • 5. Невідкладна допомога в разі травм ока. • 6. Сучасне хірургічне лікування переднього відділу. • 7. Вітреоретинальна хірургія в разі травм заднього відділу. • 8. Прогноз та профілактика ускладнень. • 9. Відповіді на запитання учасників.

Часті позиви, нетримання сечі – ці симптоми значно погіршують якість життя пацієнток. Але часто вони залишаються недіагностованими або неправильно інтерпретованими. На цьому майстер-класі ви навчитеся виявляти ранні ознаки гіперактивного сечового міхура у жінок, дітей і підлітків, диференціювати його від інших урологічних, гінекологічних та неврологічних станів. Ви освоїте консервативні, фізіотерапевтичні й поведінкові стратегії лікування, ознайомитеся з фармакологічними підходами та інноваційними рішеннями: нейромодуляція, рефлексотерапія. Засвоїте сучасні протоколи та зможете одразу застосовувати їх на практиці. Після навчання ви зможете точно діагностувати гіперактивний сечовий міхур, підвищити ефективність терапії та здобути довіру пацієнток, адже завдяки вам вони більше не потраплять до замкненого кола безрезультатних консультацій. • Онлайн-майстер-клас Левицької Алли "Гіперактивний сечовий міхур у жінок: практичні інструменти для лікаря", у межах якого розглянемо: • суть проблеми гіперактивного сечового міхура, її поширеність та вплив на якість життя; • анатомію та фізіологію сечового міхура (нормальна функція та механізми контролю сечовипускання); • консервативні методи лікування (поведінкові й фізіотерапевтичні стратегії, роль психотерапії та реабілітації); • медикаментозні та немедикаментозні підходи, фармакотерапія: огляд сучасних можливостей та інноваційні методи (нейромодуляція, рефлексотерапія); • огляд нового протоколу лікування: основні положення та алгоритми, практичне застосування для лікарів різних спеціальностей. • Відповіді на запитання учасників.

За вагінальною кровотечою у до 22 тижні вагітності віку можуть стояти потенційно загрозливі для життя патології. Важливо знати чіткий алгоритм диференційної діагностики та швидко визначати причину таких виділень, адже цей симптом є одна із найпоширеніших причин звернення до гінеколога і може бути пов’язаний із ранніми ускладненнями вагітності, позаматковою вагітністю, гінекологічними новоутвореннями або порушеннями системи гемостазу. Найбільші труднощі виникають у ситуаціях з неоднозначною клінічною картиною: пацієнтка скаржиться на кров’янисті виділення, біль унизу живота, затримку менструації або нерегулярні кровотечі, але причина симптомів не є очевидною. На цій освітній події вам запропонують обґрунтовані алгоритми клініко-діагностичних кроків при кровотечах в ранні терміни вагітності. Буде розглянуто клінічні алгоритми оцінки пацієнток із вагінальними кровотечами, а також особливості диференційної діагностики акушерських, гінекологічних та екстрагенітальних причин цього симптому. Після навчання вам буде простіше орієнтуватися у складних клінічних кейсах, коли причину вагінальної кровотечі виявити складно та правильно вибудовувати послідовність обстеження. • Актуальність проблеми вагінальних кровотеч у жінок репродуктивного віку та їхнє клінічне значення, зокрема у ранні строки вагітності • Основні причини вагінальних кровотеч у жінок репродуктивного віку: акушерські, гінекологічні та екстрагенітальні стани • Клінічний алгоритм первинного оцінювання пацієнтки з вагінальною кровотечею: збір анамнезу, оцінювання гемодинаміки та гінекологічне обстеження • Роль лабораторних та інструментальних методів дослідження у диференційній діагностиці вагінальних кровотеч (β-ХГЛ, загальноклінічні аналізи, УЗД, інвазивні методи) • Диференційна діагностика акушерських причин вагінальних кровотеч: імплантаційна кровотеча, невиношування вагітності, позаматкова вагітність, гестаційна трофобластична хвороба • Диференційна діагностика гінекологічних причин вагінальних кровотеч: патологія піхви, шийки та тіла матки (ектопія, поліпи, міома, гіперплазія, новоутворення) • Екстрагенітальні причини вагінальних кровотеч, травми та роль порушень системи гемостазу у виникненні кровотеч • Покрокова клінічна тактика ведення пацієнток із вагінальними кровотечами залежно від встановленої причини • Відповіді на запитання учасників

​Зовнішній отит – одна з найчастіших причин звернення до отоларинголога, особливо влітку, коли зростає кількість мікротравм слухового проходу після водних процедур. У пік сезону кількість випадків зовнішнього отиту може зростати у 2–3 рази, особливо серед дітей і людей похилого віку. Серед чинників ризику: використання ватних паличок, наявність хронічних дерматозів, цукровий діабет, а також банальна неуважність до вушної гігієни. В умовах імунодефіциту або несвоєчасного лікування зовнішній отит може прогресувати до злоякісної форми з ризиком ураження черепних нервів, сепсису й летальних ускладнень. Тому, клініцисту важливо опанувати сучасні підходи до диференційної діагностики, мікробіологічного контролю й топічної терапії, щоби вчасно запобігти хронізації процесу та виникненню тяжких ускладнень. Навчальний захід «Зовнішній отит: сучасні стандарти ведення пацієнта» буде присвячений вивченню сучасних підходів до діагностики та лікування зовнішнього отиту. У фокусі – класифікація та клінічні форми, зокрема отомікоз, дифузний і злоякісний отит, синдром Рамсея-Ханта й варіанти хронічного запалення. Детально розглядатимуться методи диференційної діагностики, як-от мікроотоскопія, мікробіологічний аналіз та показання до візуалізаційних досліджень. Особливу увагу буде приділено принципам раціональної терапії (топічної, системної, хірургічної), а також веденню пацієнтів із супутніми патологіями. • Визначення зовнішнього отиту • Актуальність проблеми в практиці отоларинголога • Поширеність, групи ризику, сезонність • Класифікація зовнішніх отитів • Клінічні форми зовнішніх отитів • Фурункул зовнішнього слухового проходу • Дифузний бактеріальний зовнішній отит • Отомікоз: основні патогени, клініка, особливості діагностики • Хронічний зовнішній отит • Злоякісний зовнішній отит • Особливі форми (вухо плавця, синдром Рамсея-Ханта) • Диференційна діагностика • Методи діагностики • Анамнез і клінічний огляд • Отоскопія, мікроотоскопія • Мікробіологічне дослідження виділень • Показання до КТ/МРТ у разі підозри на злоякісний отит • Сучасні принципи лікування • Топічна терапія • Системна терапія • Хірургічне втручання • Лікування отомікозу • Підхід до хворих із супутніми захворюваннями

Післяопераційні ультразвукові зміни іноді нелегко відрізнити від ускладнень, а помилка в інтерпретації може призвести як до пропущеного абсцесу чи жовчної колекції, так і до необґрунтованих повторних втручань. На цьому заході ви навчитеся оцінювати УЗ-картину після найпоширеніших операцій, розпізнавати нормальні післяопераційні зміни та своєчасно виявляти патологію. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати результати УЗД після оперативних втручань і визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Особливості УЗД після холецистектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД після апендектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД гриж післяопераційних рубців, ендометріоз передньої черевної стінки • Особливості УЗД після пластики гриж • Особливості УЗД після тиреоїдектомії • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

​Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) – це комплексне порушення, яке може суттєво впливати на якість життя пацієнта. За даними метааналізу, опублікованого в Journal of Clinical Medicine у 2024 році, загальна поширеність дисфункцій СНЩС у дорослих становить близько 34%, з найвищими показниками в Південній Америці (47%), Азії (33%), Європі (29%) та Північній Америці (26%). Ці порушення проявляються болем у щелепі, обмеженням рухливості, клацанням під час відкривання рота, головними болями та болем у вусі. Симптоми розладів СНЩС можуть маскуватись під інші захворювання, що ускладнює діагностику й може призвести до неправильного лікування. Особливо важливо брати до уваги ці аспекти під час диференціальної діагностики болю в ділянці обличчя, скроні, привушної та завушної зон. Зважаючи на значну поширеність та потенційні ускладнення, знання про дисфункцію СНЩС є важливими для лікарів різних спеціальностей. Своєчасна діагностика і правильне лікування можуть запобігти хронізації процесу та незворотним наслідкам для пацієнта. Навчальний захід «УЗД скронево-нижньощелепних суглобів та жувальних м’язів» буде присвячений вивченню УЗ-анатомії СНЩС, жувальних м’язів та прилеглих м’яких тканин. Буде приділено увагу біомеханіці жувального апарату. У фокусі – розгляд запальних і дегенеративних змін суглобів, а також характерних динамічних порушень. • Анатомія скронево-нижньощелепних суглобів • Анатомія та біомеханіка жувальних м’язів • Анатомія прилеглих м’яких тканин • Нормальна УЗ-анатомія скронево-нижньощелепних суглобів та динаміка • Патологічні зміни (запальні й дегенеративні зміни скронево-нижньощелепних суглобів) • Динамічні порушення скронево-нижньощелепних суглобів • Порушення функції жувальних м’язів • Відповіді на запитання учасників

Відкрити власну медичну практику значно складніше, ніж просто зареєструвати ФОП чи отримати ліцензію, адже помилки на старті можуть призвести до зайвих витрат, затримки запуску та юридичних ризиків. На цьому заході ви розберете покроковий алгоритм відкриття приватної практики: від вибору формату роботи й ліцензування до фінансового планування, роботи з ЕСОЗ та залучення перших пацієнтів. Після навчання ви матимете чіткий план запуску власної практики, зможете уникнути типових організаційних помилок і впевнено перейти від ідеї до прийому перших пацієнтів. • 1. Чи готові ви до приватної практики? Коли власна практика справді вигідна • 2. Формати приватної практики: від мінімального старту до власної клініки • 3. ФОП, податки та приймання оплати • 4. Ліцензія на медичну практику: покроковий алгоритм • 5. Приміщення, обладнання та медична безпека • 6. ЕСОЗ, медична документація та захист лікаря • 7. Фінансова модель приватної практики • 8. Як залучити перших пацієнтів • 9. План запуску за 30 днів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Аноректальні абсцеси та нориці залишаються однією з найскладніших зон у колопроктології через високий ризик рецидивів і функціональних ускладнень. Основна клінічна проблема полягає не лише у лікуванні гострого процесу, а у правильному визначенні анатомії норицевого ходу та виборі тактики, яка дозволяє одночасно усунути інфекційне вогнище і зберегти функцію анального сфінктера. Помилки на етапі первинного втручання часто запускають каскад повторних операцій, хронічного запалення та погіршення якості життя пацієнта. На цьому заході ви отримаєте структурований підхід до ведення пацієнтів із аноректальними абсцесами та складними норицями: від первинної оцінки до вибору хірургічної тактики. Ви розглянете критерії складності ураження, клінічні маркери прихованих фістульних ходів, покази до інструментальної діагностики та алгоритми прийняття рішень. Також ви засвоїте сучасні сфінктерозберігаючі підходи та принципи вибору між радикальністю втручання і мінімізацією функціональних ризиків. Після навчання ви зможете орієнтуватися у складних клінічних ситуаціях, визначати тактику лікування аноректальних абсцесів і нориць з урахуванням ризику рецидиву та ушкодження сфінктерного апарату, а також приймати обґрунтовані рішення щодо необхідності додаткової діагностики або направлення пацієнта. • Аноректальний абсцес: сучасний погляд на патогенез та класифікацію • Криптогландулярна теорія та альтернативні причини • Типи абсцесів і їх клінічне значення • Чому «простий абсцес» часто є лише верхівкою айсберга • Діагностика прихованих нориць: коли дренування недостатньо • Клінічні маркери складної патології • Роль огляду, пальцевого дослідження та аноскопії • Коли необхідні МРТ, ендоанальне УЗД та консультація проктолога • Вибір тактики лікування: від розтину абсцесу до радикального втручання • Показання до екстрених і планових операцій • Коли шукати внутрішній отвір нориці • Алгоритм прийняття рішень залежно від типу ураження • Складні анальні нориці: сучасні хірургічні підходи • Фістулотомія, сетони, LIFT, advancement flap та інші методики • Переваги, обмеження та критерії вибору методу • Баланс між радикальністю лікування та збереженням функції сфінктера • Як уникати помилок, що призводять до рецидивів та повторних операцій • Найчастіші діагностичні та тактичні помилки • Недооцінка поширеності норицевого ходу • Неповне дренування та відсутність подальшого обстеження • Помилки маршрутизації пацієнтів між первинною та спеціалізованою ланкою • Особливі клінічні ситуації та «червоні прапорці» • Рецидивні абсцеси • Нориці при хворобі Крона та інших системних захворюваннях • Атипові нориці, онкологічна настороженість та диференційна діагностика • Клінічні кейси та розбір складних рішень • Реальні випадки з практики • Аналіз причин невдалого первинного лікування • Покроковий розбір тактики, що дозволила уникнути повторних втручань • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Знання про основні ознаки гіперандрогенних станів у жінок тепер будуть у вас під рукою. На цьому заході ви навчитеся вчасно розпізнавати прояви гіперандрогенії, уникати хибної діагностики та впроваджувати сучасні алгоритми обстеження і лікування. Ви зможете правильно оцінювати шкірні та репродуктивні симптоми, лабораторні маркери й інструментальні тести, а також застосовувати міждисциплінарний підхід із залученням гінеколога, ендокринолога чи дерматолога. Це допоможе покращити якість життя пацієнток, підтримати їхній психоемоційний стан і мінімізувати ризик проґавити серйозні стани, як-от пухлини наднирників або вроджену гіперплазію кори наднирників. Захід дасть вам чіткий алгоритм дій у разі гірсутизму, алопеції, акне, метаболічних порушень та репродуктивних проблем, щоб ви могли працювати ефективно і впевнено. • Основні прояви гіперандрогенії, мультисистемного синдрому, який проявляється не лише шкірними та репродуктивними симптомами, а й має метаболічні та психоемоційні наслідки • Клінічне оцінювання – перший етап діагностики: гірсутизм, акне, алопеція, менструальні порушення, зміни маси тіла • Лабораторні маркери як основа диференціації причин: обов’язкові тести • Інструментальні методи діагностики • Клінічні кейси як ключ до навчання лікаря: аналіз випадків реальних пацієнток допомагає відпрацювати алгоритм «симптом → діагностика → лікування» • Відповіді на запитання учасників

НСЗУ прибрала маркування ціни і тарифікацію з розшифрувань медичних записів, які заклади щомісяця отримують за результатами поданих ЕМЗ. Тепер фінансовим службам і статистикам доводиться самостійно визначати тарифи, застосовувати коефіцієнти й рахувати фактичні суми виплат – а отже зростає ризик помилок і втрат. Коли керівник орієнтується лише на опублікований тариф без розуміння механізму розрахувань, заклад фактично втрачає контроль над прогнозуванням доходів, маржинальністю послуг і наражає себе на ризик фінансових санкцій. На цьому заході ви отримаєте структурований алгоритм відтворення фактичної оплати за пакетами «Програми медичних гарантій», навчитеся зіставляти очікувану та реальну оплати, аналізувати вплив клінічного кодування на фінансування і впроваджувати щомісячний контроль виплат як управлінський інструмент. Також ви дізнаєтеся, як використовувати ці розрахунки для внутрішнього фінансового аналізу і стратегічного планування послуг. Після навчання ви зможете прогнозувати надходження, виявляти ризики касових розривів і приймати управлінські рішення на основі реальних цифр, а не припущень. • Нормативна та фінансова логіка Програми медичних гарантій. • Фактична оплата за надання медичних послуг. Дані, необхідні для відтворення фактичної оплати. • Алгоритм відтворення тарифікації за пакетами. • Коефіцієнти й обмеження: як їх правильно врахувати. • Практична перевірка: як зіставити очікувану й фактичну оплати. • Щомісячний контроль виплат: впровадження алгоритму в роботу закладу. • Використання розрахунків для внутрішнього фінансового аналізу. • Відповіді на запитання.

Якість МРТ-дослідження залежить не тільки від здатності апаратури, а й від дій МРТ-лаборанта, який відповідає за підготовку пацієнта, укладку, позиціонування та контроль інформативності отриманих серій. На цьому етапі закладається діагностична цінність дослідження та безпечність процедури. Недостатнє знання цих принципів може призвести до появи артефактів, спотворення анатомічних структур, технічно неінформативних зображень і необхідності повторних сканувань. На цьому заході ви дізнаєтеся про принципи правильної підготовки пацієнта, вибору котушок, укладки й центрування зони дослідження. Ви навчитеся розпізнавати типові технічні помилки і запобігати їм, контролювати параметри сканування й оцінювати якість серій у режимі реального часу. Також ви розглянете алгоритми дій у нестандартних ситуаціях, зокрема в разі клаустрофобії, рухових артефактів, больового синдрому або підозри на гостру патологію. Подання матеріалу супроводжуватиметься великою кількістю фото- й відеоматеріалів, що дасть змогу наочно закріпити правильний підхід до роботи. Після навчання ви зможете забезпечити отримання діагностично якісних МРТ-зображень і своєчасно виявляти технічні недоліки під час сканування. • Роль МРТ-лаборанта у проведенні діагностично якісного дослідження. • Підготовка пацієнта й контроль безпеки перед МРТ. • Укладка пацієнта як базовий фактор якості зображень. • Типові помилки укладок, що призводять до спотворення серій. • Позиціонування і центрування зони інтересу. • Вибір котушок та їхній вплив на якість МРТ-зображення. • Контроль технічних параметрів сканування. • Артефакти, пов’язані з роботою лаборанта, та способи їх мінімізації. • Контроль якості під час сканування й оцінювання інформативності серій. • Нестандартні ситуації та червоні прапорці у щоденній практиці. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.