Заходи БПР — Терапія 2026

Колінні суглоби зазнають значного навантаження у військовослужбовців, особливо в умовах бойових дій. Розриви, удари, вибухові травми – усе це знижує рухливість та значно впливає на якість життя пацієнтів. Своєчасна й грамотно побудована реабілітація відіграє провідну роль у відновленні функції та поверненні до активного способу життя. Важливо опанувати сучасні підходи до фізичної терапії коліна, зважаючи як на анатомо-функціональні особливості суглоба, так і на специфіку бойової травми. Обізнаність з цієї теми дає змогу провести ефективну реабілітацію пацієнту, а також запобігти ускладненням та повторним травмам. Навчальний майстер-клас «Фізична реабілітація військовослужбовців після травм та поранень колінних суглобів» буде присвячений вивченню фізичної терапії у разі травм колінного суглоба. Будуть розглянуті типові механізми розривів меніска, особливості клінічної картини та індивідуалізація реабілітації. Окрема увага буде приділена пошкодженням зв’язок та їх відновленню після падінь або бойових навантажень. Детально буде висвітлена проблема кумулятивного навантаження та вплив хронічного болю. Учасники дізнаються про комплексну профілактику, зокрема тренування координації, м’язової активності та пропріоцепції, а також про ефективні засоби зовнішнього захисту коліна та їх застосування в польових умовах. • Розриви меніска: типові механізми травми, клінічна картина та підходи до відновлення. Основи діагностики, індивідуалізація фізичної терапії залежно від типу ушкодження. • Пошкодження зв’язкового апарату колінного суглоба внаслідок падінь та бойових навантажень. Особливості реабілітації у разі розривів зв’язок у військовослужбовців. • Кумулятивне навантаження: як бойові завдання впливають на функціональний стан колінних суглобів. Перевантаження, хронічний біль, функціональні обмеження. • Комплексна профілактика. Роль м’язової активності, координації та пропріоцепції у підтриманні стабільності. • Засоби зовнішнього захисту: показання, вибір, правильне використання. Практичні аспекти застосування в польових умовах. • Адаптовані фізичні вправи для виконання в бойових умовах або обмеженому просторі. Функціональні комплекси для підтримання мобільності й сили. • Клінічні кейси: розгляд ситуацій, алгоритми дій, робота з ускладненнями. Приклади з реабілітаційної практики: що спрацювало і чому. • Відповіді на запитання учасників

УЗД серця плода в першому триместрі – це складний та дуже важливий етап пренатального обстеження. Цей метод дає змогу виявити критичні вади розвитку ще на ранніх термінах гестації. Своєчасне виявлення ознак серцевих патологій істотно впливає на тактику ведення вагітності, потребу в додаткових обстеженнях і своєчасне направлення до спеціалізованих центрів. Тяжкі вроджені вади серця можна виявити вже на 11–13 тижнях, але за умови дотримання сучасних стандартів під час проведення обстеження. Крім цього, рання діагностика має не лише клінічне, а й психологічне значення для сім’ї, яка отримує час і змогу для усвідомленого прийняття рішень. Серце плода – це одна з найскладніших анатомічних структур для оцінювання в І триместрі, яка вимагає глибокого розуміння нормальної та патологічної анатомії, чітких технічних навичок і знання актуальних рекомендацій. Виявлення серйозної вади на цьому етапі дає змогу значно раніше розпочати мультидисциплінарне планування тактики ведення вагітності й новонародженого. За даними ISUOG, підвищення кваліфікації лікарів у сфері ранньої ехокардіографії плода може суттєво зменшити кількість пропущених діагнозів. Навчальний захід «Ультразвукова діагностика серця плода у І триместрі» буде присвячений вивченню сучасних підходів до ультразвукового оцінювання серця плода в першому триместрі вагітності. Розглядатимуться вимоги до проведення огляду й опису серця згідно з Наказом №1437, аналіз основних тез і типових помилок. Особливу увагу буде приділено клінічному значенню ранньої діагностики вроджених вад, огляду венозної системи плода і формуванню потоків для направлення на експертну ехокардіографію. Окрім цього, на навчанні будуть висвітлені основні рекомендації ISUOG і представлені реальні клінічні приклади виявлених вад розвитку в першому триместрі. • Вимоги до ультразвукового огляду серця в І триместрі; • Вимоги до опису (Наказ № 1437) та аналіз основних зрізів; • Формування потоків для експертної ехокардіографії плода на підставі результатів раннього пренатального скринінгу; • Огляд основних настанов ISUOG; • Клінічне значення ранньої діагностики вроджених вад розвитку; • Аналіз помилок під час огляду серця плода; • Основні види патології, доступні для діагностики в І триместрі; • Клінічні приклади діагностованих вроджених вад розвитку в І триместрі; • Огляд венозної системи плода, оцінювання, види аномалій, клінічне значення. • Відповіді на запитання учасників.

​Підготовка пацієнта до транспортування в умовах бойових дій чи надзвичайних ситуацій є важливою умовою для виживання та збереження стабільного стану потерпілого. Війна, часті катастрофи, теракти й масові ураження створюють постійну потребу в готовності медиків – як військових, так і цивільних – діяти швидко, грамотно та відповідно до сучасних протоколів. Стандартизовані підходи до евакуації, засновані на рекомендаціях TCCC та JTS, дають змогу не лише уникнути погіршення стану пацієнта під час транспортування, а й знизити рівень летальності протягом перших годин після травми. Освоєння цих алгоритмів стає обов’язковою навичкою для медичних працівників, які перебувають в зоні бойових дій або можуть бути залучені до роботи під час надзвичайних подій, особливо в умовах обмежених ресурсів і нестабільного середовища. Навчальний майстер-клас «TCCC у дії: алгоритми підготовки пацієнта до транспортування» буде присвячений вивченню адаптації алгоритмів тактичної медицини (TCCC, MARCH, MIST) до потреб цивільних лікарів у надзвичайних ситуаціях, зокрема в разі масових уражень та міжлікарняних перевезень. Учасники отримають практичні рекомендації зі стабілізування стану пацієнта до транспортування, планування маршруту й оснащення відповідно до обставин, а також забезпечення безперервності лікування за допомогою стандартизованого передавання інформації. Особлива увага буде приділена запобіганню ускладненням у дорозі: гіпотермії, вторинним травмам і порушенню життєвих функцій. • Вступ: актуальність та основи TCCC/JTS у підготовці до транспортування. • Алгоритм підготовки пацієнта до транспортування: безпека, доступ, організація. • Практика: оцінювання стану за MARCH, протокол MIST, контрольний список підготовки. • Підготовка обладнання, медикаментів, документації. • Організація командної роботи та комунікації (9-line, MIST). • Особливості транспортування в умовах бойових дій та цивільних катастроф. • Розгляд типових помилок та кейсів. • Q&A-сесія.

Цей навчальний курс розроблений Академією НСЗУ для формування комплексного розуміння особливостей ведення медичних записів пацієнтів, які потребують паліативної допомоги та знеболення лікарськими засобами, включеними до програми реімбурсації за напрямком “Лікарські засоби для лікування болю та надання паліативної допомоги”. Він допоможе систематизувати та поглибити знання лікарів щодо принципів коректного ведення електронних медичних записів паліативних пацієнтів на рівні первинної медичної допомоги та амбулаторної спеціалізованої медичної допомоги. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Порушення з боку ендокринної системи часто маскуються під інші патології, що ускладнює встановлення правильного діагнозу. Наприклад, інциденталома наднирника виявляється випадково у 3–10% пацієнтів, які проходять КТ з іншої причини, але до 20% таких утворень можуть бути гормонально активними або злоякісними. А типовий симптом гіпертиреозу – тривожність – легко сплутати з психоемоційними розладами. За таких умов можна пропустити клінічні прояви або призначити застарілі чи неефективні схеми лікування, що підриває довіру пацієнтів. Сучасна клінічна практика вимагає від лікаря впевненості у веденні складних випадків: від первинної діагностики до раціонального маршруту пацієнта. Так, оновлені рекомендації Американської діабетологічної асоціації (ADA) акцентували увагу на необхідності скринінгу на моногенний діабет у молодих пацієнтів із нехарактерним перебігом. А виявлення гіперкальціємії вимагає диференціації її причин не лише з гіперпаратиреозом, а й з онкологічними процесами. Знання нових підходів важливі для дотримання міжнародних стандартів та ефективної допомоги пацієнтам. Навчальний майстер-клас «Останні досягнення ендокринології 2025 року» буде присвячений вивченню найсвіжіших змін у підходах до діагностики та профілактики ендокринних захворювань. Будуть розглянуті нові рекомендації щодо ведення пацієнток із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Окрему увагу буде приділено впливу навколишнього середовища на ендокринну систему. Учасники майстер-класу дізнаються про останні відкриття у сфері репродуктивної ендокринології: буде обговорений найновіший гайдлайн щодо цукрового діабету вагітних. Також у фокусі – оновлений погляд на захворювання паращитоподібних залоз та наднирників. • Зміна парадигми в діагностиці та профілактиці цукрового діабету 1 типу. • Новини в діагностиці та лікуванні СПКЯ. • Як навколишнє середовище впливає на наші гормони. • New у світі репродуктивної ендокринології. • Презентація гайдлайну щодо цукрового діабету у вагітних. • Як ми можемо допомогти дітям, хворим на генетичне ожиріння? • Нове в ендокринології: акценти на наднирники та паращитоподібні залози з Європейського конгресу. • Відповіді на запитання учасників

​Хронічний біль — це медико-соціальна проблема, яка охоплює значну частину населення. За даними Європейської федерації болю, близько 150 мільйонів європейців страждають від хронічного болю, що приблизно дорівнює населенню Франції та Німеччини разом узятих. Це явище має серйозні наслідки для якості життя пацієнтів, включаючи обмеження рухливості, соціальну ізоляцію та підвищений ризик депресії. Особливо вразливими є пацієнти з травматичними ураженнями, де хронічний біль може поєднуватися з неврологічними та психічними порушеннями, що потребує комплексного підходу до діагностики та лікування. Сучасні лікарі повинні бути обізнані з різними типами больових синдромів, такими як абузусний головний біль, вертеброгенні, міофасціальні, нейропатичні та центральні больові синдроми, особливо у пацієнтів із хронічним болем на тлі травматичних уражень. Незнання цих станів може призвести до хронізації болю, надмірного застосування анальгетиків, формування медикаментозної залежності та зниження якості життя пацієнтів. Особливо це актуально для військовослужбовців з посттравматичним головним болем, мононейропатіями нижніх кінцівок, наслідками спінальних травм та тривалими больовими станами зі складною поведінковою компонентою. Навчальний курс «Хронічний біль і анальгетична пастка: між неврологічною дисфункцією та психічною залежністю» буде присвячений вивченню особливостей хронічного болю, зокрема абузусного головного болю та больових синдромів, що супроводжують травматичні ураження. Будуть розглянуті проблеми зловживання анальгетиками, а також механізми формування залежності. Окрема увага буде приділена клінічним ознакам опіоїдної залежності та сучасним підходам до її лікування — від фармакотерапії до психотерапевтичних стратегій. Крім цього, програма заходу включає розгляд мультимодального підходу до менеджменту хронічного болю як альтернативу опіоїдній монотерапії. Завершить майстер-клас обговорення клінічних випадків з уточненням алгоритмів дій у складних ситуаціях. • Абузусний головний біль • Хронічні больові синдроми • Проблема із зловживанням анальгетиків • Вчасне залучення психіатра — ключ до попередження розвитку залежності • Клінічні кейси • Анальгетична пастка: як формується залежність • Опіоїди та ризик залежності: хто у групі ризику • Клінічні ознаки формування опіоїдного розладу та діагностика опіоїдної залежності • Лікування опіоїдної залежності – фармакотерапія та психотерапія (мотиваційне інтерв’ю — робота зі спротивом і запереченням, групова терапія, участь родини) • Перехід до мультимодального підходу при хронічному болі, заміна опіоїдної монотерапії на антидепресанти, антиконвульсанти, психотерапію • Q&A-сесія

Шкірні прояви можуть бути першими сигналами системної катастрофи в організмі. Своєчасне виявлення критичних станів є вкрай важливим для порятунку життя пацієнта. Перші прояви анафілаксії можуть виглядати як шкірний висип та набряк. Синдром Стівенса-Джонсона й токсичний епідермальний некроліз хоч і рідкісні, та мають високий рівень летальності у дорослих і потребують негайної діагностики саме на дерматологічному етапі. Гострі шкірні прояви можуть бути наслідком як системної патології, так і медикаментозної токсичності, зокрема DRESS-синдрому або гострих герпетичних інфекцій. У цих випадках саме дерматолог має стати першим, хто може надати невідкладну допомогу. Незнання клінічних ознак і відсутність чіткого алгоритму дій у таких ситуаціях призводять до затримки допомоги, підвищення рівня смертності та інвалідизації. Знання невідкладних станів є обов’язковим для лікаря будь-якої спеціальності. Навчальний захід «Невідкладні стани в дерматології» буде присвячений вивченню найпоширеніших ургентних ситуацій в практиці дерматолога. Учасники ознайомляться з класифікацією та клінічними різновидами токсикодермій, синдрому Стівенса-Джонсона і токсичного епідермального некролізу. Розглядатимуться особливості клінічної картини, диференційна діагностика з іншими бульозними дерматозами й оцінювання ступеня ураження шкіри за допомогою шкал (наприклад, SCORTEN). Окрему увагу буде приділено інструментальним методам діагностики, зокрема дерматоскопії. Учасники вивчать покрокові алгоритми дій дерматолога у разі виявлення гострих станів в амбулаторній практиці. Також розглядатиметься тактика взаємодії з фахівцями інших напрямів і показання до госпіталізації. • Невідкладні стани в дерматології: • Класифікація/види • Клінічна діагностика • Особливості клінічної картини токсикодермій, СЖС, ТЕН у практиці дерматолога. • Дерматоскопія та інші інструментальні методи для швидкої діагностики. • Диференційна діагностика з іншими дерматозами (пемфігус, бульозний пемфігоїд, гострий генералізований екзантематозний пустульоз тощо). • Визначення ступеня ураження шкіри (SCORTEN, інші шкали). • Алгоритми дій для дерматолога у разі невідкладних станів • Покроковий алгоритм дій у кабінеті дерматолога у разі підозри на токсикодермію/СЖС. • Взаємодія з суміжними спеціалістами (терапевт, реаніматолог, алерголог). • Показання до госпіталізації у стаціонар/опіковий центр. • Техніка ведення пацієнтів з токсикодерміями та СЖС для дерматолога • Вибір системної терапії. • Місцева терапія. • Ведення уражень слизових. • Особливості ведення пацієнтів з супутньою патологією. • Відповіді на запитання учасників

Мета курсу: Навчити лікарів первинної медичної допомоги забезпечувати належну підтримку пацієнтам з COVID-19, що потребують використання кисневих концентраторів. Кількість балів: 4 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Спірометрія є одним із найважливіших інструментів у діагностиці підгострого та хронічного кашлю і його основних причин, як-от бронхіальна астма, ХОЗЛ, первинний легеневий фіброз та саркоїдоз. Це дослідження дає змогу не лише підтвердити діагноз, але й обрати найефективнішу тактику лікування, оцінити динаміку захворювання та своєчасно скоригувати терапію. Важливо, що інтерпретація спірограм необхідна не тільки пульмонологам, а й лікарям загальної практики, адже пацієнти зі скаргами на кашель і задишку звертаються спочатку до них, зокрема з таким складним станом, як «кашльова» бронхіальна астма. За даними дослідження American College of Chest Physicians, до 30% випадків хронічного кашлю в дорослих пов’язані саме з цією формою астми, але залишаються недіагностованими через відсутність базової функціональної діагностики легень. Саме тому спірометрія має стати рутинною практикою для сімейних лікарів. Навчальний захід буде присвячений вивченню основних положень методу спірометрії, показань до проведення дослідження й умов отримання якісних результатів. Учасники майстер-класу детально розглянуть основні показники спірограми, правила проведення бронходилатаційного тесту і рекомендації щодо інтерпретації результатів. Здобуті знання будуть закріплені під час практичного модулю з аналізу спірограм. • Вступ, основні положення методу спірометрії. Показання до проведення, використання в клінічній практиці. • Умови проведення якісної спірограми. Підготування до дослідження. • Основні показники спірограми. Бронходилатаційний тест. Рекомендації щодо інтерпретації результатів. • Практичний модуль: аналіз спірограм. • Відповіді на запитання учасників

​Вторинні імунодефіцити (ВІД) – це розлади, які можуть розвиватися практично в кожного пацієнта під впливом різних чинників: від хронічних хвороб до медикаментозної терапії, операцій, травм, виснаження чи старіння. Ці стани є більш поширеними, ніж первинні імунодефіцити, тому потребують більшої уваги. Вони не є самостійною нозологією, однак суттєво ускладнюють перебіг основного захворювання, збільшують ризик тяжких та атипових інфекцій і можуть стати причиною смерті або інвалідизації. Імунокомпроментовані пацієнти потребують особливого клінічного підходу, адже їхнє лікування та профілактика ускладнень мають бути персоналізованими. З огляду на ці міркування фахівцям необхідні знання про сучасні алгоритми діагностики, моніторингу і критерії призначення замісної терапії. Це важливо не лише для забезпечення ефективного лікування, а й для запобігання летальним ускладненням. Навчальний майстер-клас «Вторинні імунодефіцити: сучасні підходи до діагностики, моніторингу та терапії» буде присвячений вивченню відмінностей між первинними і вторинними імунодефіцитами, їхньої епідеміології та основних етіологічних чинників: від ВІЛ та онкозахворювань до хронічних станів й імуносупресії. Будуть розглянуті клінічні прояви ВІД, зокрема часті рецидивні або атипові інфекції, особливості перебігу в дітей. Крім цього, в програмі заходу будуть представлені практичні аспекти діагностики: оцінювання функціональних показників імунітету, моніторинг імуноглобулінів та аналіз супутніх чинників. Окрема увага буде приділена призначенню замісної терапії, антибіотикопрофілактиці й сучасним принципам лікування. • Вступ: • Визначення і класифікація імунодефіцитів: первинні vs вторинні. • Епідеміологія. • Основні етіологічні фактори виникнення вторинних імунодефіцитів: • ВІЛ-інфекція та інші вірусні захворювання. • Онкологічні, гематологічні захворювання, поліхіміотерапія, імуносупресивна терапія. • Хронічні захворювання. • Клінічні прояви вторинних імунодефіцитів: • Основний симптом – підвищена схильність до інфекцій: пневмонії, синусити, отити, глибокі інфекції, грибкові ураження. • Особливості перебігу в дітей. • Діагностика: • Оцінювання кількісних і функціональних показників імунної системи. • Динамічний моніторинг рівня імуноглобулінів у пацієнтів з ризиком вторинних імунодефіцитів (до, під час і після хіміотерапії). • Виявлення супутніх захворювань та факторів ризику. • Сучасні підходи до лікування та профілактики: • Лікування основного захворювання/стану, що призвів до імунодефіциту. • Замісна терапія імуноглобулінами (показання, моніторинг ефективності). • Протимікробна профілактика і терапія у разі високого ризику інфекцій. • Відповіді на запитання учасників

Акне у дорослих є хронічним дерматологічним захворюванням, яке часто вказує на глибші системні порушення. Його поява у жінок після 25 років може бути наслідком гіперандрогенії, полікістозу яєчників, стресу чи метаболічних змін. У таких випадках стандартні схеми лікування виявляються неефективними, що потребує більш глибокого підходу до діагностики і терапії. За даними Journal of Clinical and Aesthetic Dermatology, близько 50% жінок з акне в дорослому віці мають супутні гормональні порушення, які потребують ретельного лабораторного обстеження та мультидисциплінарного підходу до лікування. Ігнорування системного підґрунтя акне або призначення симптоматичного лікування без оцінювання супутніх станів може призвести до хронізації процесу, утворення рубців, постзапальної гіперпігментації та, що не менш важливо, психоемоційного виснаження жінки. За даними дослідження в British Journal of Dermatology, у пацієнтів із середнім та важким перебігом акне ризик розвитку депресії зростає на 63%, якщо порівнювати з людьми без висипань. Навчальний захід «Акне у дорослих пацієнток: від лабораторної оцінки до корекції терапії» буде присвячений вивченню акне у дорослих жінок як комплексного хронічного захворювання, зокрема його епідеміології, факторів ризику та клінічних особливостей. Розглядатимуться відмінності перебігу акне в підлітковому й дорослому віці, типові форми, локалізації та роль гормональних порушень у патогенезі. Особлива увага буде приділена диференційній діагностиці з іншими дерматозами та ситуаціям, коли пацієнтці потрібна консультація гінеколога або ендокринолога. У фокусі також будуть сучасні підходи до терапії: від топічного й системного лікування до косметологічних і апаратних методик. • Вступ • Актуальність проблеми акне у дорослих жінок • Епідеміологія: поширеність, фактори ризику • Клінічні особливості акне у жінок • Відмінності перебігу акне у підлітків і дорослих жінок • Класифікація та форми акне • Типові локалізації та морфологічні особливості • Роль гормональних факторів • Диференційна діагностика • Відмінності акне від інших дерматозів • Коли потрібна консультація гінеколога чи ендокринолога • Сучасні підходи до лікування • Топічна терапія • Системна терапія • Косметологічні й апаратні методики • Відповіді на запитання

Потреба у висококваліфікованих медичних сестрах, які опанували всі аспекти проведення вакцинації, є значною. Адже саме вони відповідають за дотримання стандартів зберігання і транспортування вакцин, що є важливим для збереження їхніх властивостей. Порушення таких умов можуть призвести до зниження ефективності препаратів, що відповідно може спричинити необхідність повторної вакцинації та втрату довіри пацієнтів до медичної системи. Належна підготовка медсестер також охоплює вміння розпізнавати і реагувати на поствакцинальні реакції, як-от анафілактичний шок або місцеві запальні процеси. Фахівці мають бути добре обізнані з протоколами надання невідкладної допомоги й мати навички ефективної комунікації з пацієнтами щодо можливих побічних ефектів вакцинації. Навчальний захід «Поводження з вакцинами у практиці медичної сестри» буде присвячений вивченню основних принципів транспортування, зберігання й підготування вакцин відповідно до чинних нормативів. Учасники ознайомляться з вимогами до облаштування кабінету щеплень і дотриманням норм асептики під час ін’єкцій. Буде докладно розглянуто ведення медичної документації, зокрема правильне внесення даних до ЕСОЗ. Окрема увага буде приділена протипоказанням до вакцинації та роботі з пацієнтами з хронічними захворюваннями, імунодефіцитами, алергіями. Навчання також охоплює дії медсестри у разі виникнення поствакцинальних реакцій, зокрема надання невідкладної допомоги. • Нормативно-правова база • Законодавче регулювання імунопрофілактики в Україні. • Положення про організацію та проведення профілактичних щеплень. • Відповідальність медичної сестри в роботі з вакцинами. • Практичні аспекти роботи з вакцинами • Підготування до вакцинації: огляд пацієнта, інформування про щеплення. • Техніка проведення щеплень. • Холодовий ланцюг: зберігання, транспортування та нові вимоги до обладнання. • Організація робочого місця й матеріальне забезпечення кабінету щеплень. • Безпека та інфекційний контроль • Інфекційний контроль під час проведення щеплень. • Вимоги до дезінфекції, утилізації відходів. • Протипоказання та побічні реакції • Протипоказання до вакцинації. • Реакції на щеплення: легкі, середні, тяжкі. • Рекомендований підхід до вакцинації осіб з можливою алергією. • Невідкладна допомога у разі алергічних та анафілактичних реакцій. • Документація та комунікація • Оформлення документації до та після проведення щеплень. • Комунікація з пацієнтами та їхніми родичами: як інформувати про важливість вакцинації. • Відповіді на запитання учасників

Завдяки цьому навчальному курсу медичні фахівці зможуть глибше зрозуміти, чому донорство крові має критичне значення для збереження життя, як гарантується його безпека та які є сучасні підходи до рекрутингу донорів. Вони отримають чітке уявлення про роль медичних працівників у формуванні культури донорства та зможуть впевнено й коректно відповідати на запитання пацієнтів, розвіювати поширені міфи і підтримувати їх у прийнятті рішення. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс має на меті проінформувати слухачів про Програму медичних гарантій, передумови її створення та подальший розвиток, медичну реформу в Україні та основні концепції, які лежали в її основі. А також розповісти про діяльність Національної служби здоров'я України, її структуру, основні функції і завдання, а також проєкти Академії НСЗУ. Тож ми впевнені, що це навчання буде корисним та цікавим як медичним фахівцям та управлінцям, так і студентам та викладачам закладів медичної освіти, пацієнтам та представникам громадськості. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Незважаючи на порівняно малий розмір, пальці є анатомічно складними структурами. На крихітній площі в них зосереджено велику кількість сухожилків, зв’язок, синовіальних оболонок, судин і суглобів. Через це точна діагностика патологій пальців вимагає високої чутливості й деталізації. УЗД – це один із небагатьох методів, який дає змогу швидко, безболісно і без променевого навантаження виявити навіть незначні зміни у м’яких тканинах. Зокрема, високочастотна УЗД допомагає виявити запальні чи дегенеративні процеси ще до того, як вони стануть помітними на рентгенограмі. Навчальний майстер-клас «Ультразвукова діагностика пальців кисті» буде присвячений вивченню ультразвукової діагностики пальців кисті як у нормі, так і за патологічних станів. Першого дня учасники ознайомляться з анатомічними орієнтирами для УЗД, зокрема особливостями будови дорзальної та долонної поверхні пальців, а також детально розглянуть нормальну соноанатомію згиначів, розгиначів, зв’язок та інших структур. Особливу увагу буде приділено відмінностям обстеження великого пальця й перевагам високочастотного ультразвуку. Другого дня буде розглянуто характерні УЗ-ознаки поширених патологій: теносиновітів, паратенонітів, розривів сухожилків, ушкоджень зв’язок, а також змін при остеоартриті, псоріатичному та ревматоїдному артритах. Завершальною частиною стануть практичні поради щодо уникнення поширених помилок та формування чіткого алгоритму обстеження. • Вступ: • Коротко про мету вебінару. • Роль УЗД у діагностиці патології пальців. • Переваги високочастотної УЗД. • Анатомічна основа для УЗД: • Анатомія дорзальної поверхні пальців. • Анатомія долонної поверхні пальців. • Соноанатомія пальців (норма): • Соноанатомія згиначів пальців. • Соноанатомія кільцеподібних зв’язок (пуллі). • Соноанатомія розгиначів пальців. • Соноанатомія капюшона розгинача (extensor hood). • Особливості соноанатомії великого пальця. • Відповіді на запитання • Патологія пальців: ознаки на УЗД • Патологія згиначів і розгиначів. • Теносиновіт згиначів: потовщення синовіальної оболонки, наявність рідини, гіперваскуляризація. • Паратеноніт розгиначів: гіпоехогенна зона навколо сухожилка, гіперваскуляризація по периферії. • Часткові або повні розриви. • Пошкодження зв’язок: • Пуллі-зв’язки: A2, A4. • Колатеральні зв’язки ПІФ, ДІФ та МФС. • Дегенеративно-запальні артропатії: • Остеоартрит: остеофіти, синовіт, субхондральні зміни. • Псоріатичний артрит: дактиліт, ерозії, периостит. • Ревматоїдний артрит: ерозії, гіперваскуляризований синовіт, потовщення синовіальної оболонки. • Підсумок • Основні точки для запам’ятовування. • Часті помилки під час УЗД пальців. • Відповіді на запитання

Цей навчальний курс вивчає особливості призначення, видачі та подальшого обліку медичних виробів в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ). Завдання навчального курсу: описати нові підходи до призначення медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації навести покроковий алгоритм формування запиту на медичний виріб/допоміжний засіб реабілітації описати особливості видачі та погашення запиту на медичні вироби/допоміжний засіб реабілітації Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Мета курсу - спростувати міф щодо існування труднощів під час роботи з ЕСОЗ з переглядом даних, які були внесені іншим закладом, або через іншу МІС. І розглянути причини, чому лікар може “не бачити” записи про здоровʼя пацієнта, які зробив інший медик, визначити як уникнути таких ситуацій та хто та за яких умов може переглядати дані про пацієнта в ЕСОЗ. Визначити як подати запит та як здійснюється доступ до даних пацієнта та дати відповіді на поширені запитання медиків. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Метою курсу є розкрити питання стандартів у сфері охорони здоров’я та контролю якості медичної допомоги, а також визначення законодавчого забезпечення здійснення клініко-експертної оцінки якості Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Захворювання рогівки, як-от нейротрофічний кератит, кератит Тайгесона й ендотеліальна дистрофія Фукса, є одними з найбільш складних для діагностики та менеджменту. Їх об’єднує хронічний перебіг, непередбачуваний клінічний розвиток і ризик незворотного погіршення зору. Зокрема, нейротрофічний кератит часто перебігає безболісно через пошкодження рогівкових нервів, що може призвести до пізньої діагностики та перфорації рогівки. Згідно з даними дослідження TFOS DEWS II Report, пошкодження іннервації рогівки фіксується у до 60% пацієнтів з цукровим діабетом та після офтальмохірургії. Кератит Тайгесона має ідіопатичну природу, може рецидивувати роками й імітувати вірусні ураження, що часто призводить до надмірного або хибного застосування місцевих стероїдів. У разі дистрофії Фукса основним моментом є своєчасне виявлення декомпенсації ендотелію, адже затримка з направленням на кератопластику погіршує прогноз. Для прийняття правильного рішення необхідно досконало розуміти патогенез, диференційні ознаки й сучасні діагностичні підходи. Навчальний майстер-клас «Комплексний аналіз складних патологій рогівки» буде присвячений вивченню клініко-анатомічних, патогенетичних та діагностичних аспектів нейротрофічного кератиту, зокрема його етіології, типових біомікроскопічних ознак, стратифікації за класифікацією Mackie й методів перевірки рогівкової чутливості. Окрема увага буде приділена диференціальній діагностиці з іншими ураженнями рогівки, наприклад кератитом Тайгесона, для якого розглядатимуться особливості перебігу, морфологічні ознаки та лікувальні підходи. У фокусі також буде первинна ендотеліальна дистрофія Фукса: від класифікації дистрофій і терміну cornea guttata до змін ендотелію, методів візуалізації, стратифікації стадій захворювання та визначення показань до кератопластики. Буде розглянуто сучасний алгоритм прийняття рішень: консервативне чи хірургічне лікування залежно від клінічної ситуації. Загалом навчання охоплює як базові, так і спеціалізовані знання, необхідні для точного діагностування та ефективного менеджменту хронічних патологій рогівки. • Нейротрофічний кератит: • · Анатомічні особливості рогівки ока. • · Етіологія та епідеміологія нейротрофічного кератиту. • · Патогенез нейротрофічного кератиту. • · Скарги пацієнтів. • · Клініка та ознаки. • · Класифікація Mackie. • · 2 рівні діагностики: перевірка чутливості рогівки, біомікроскопія та додаткові методи. Базиси встановлення діагнозу. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Сучасний підхід до лікування. • Кератит Тайгесона: • · Етіологія та патогенез. • · Клінічна картина та біомікроскопічні особливості. • · Методи діагностики. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Лікування та прогноз. • Первинна ендотеліальна дистрофія рогівки Фукса: • · Класифікація дистрофій рогівки. • · Поняття «cornea guttata». • · Особливості ендотелію в нормі та при патології. • · Патогенез. • · Класифікація та стадії захворювання. • · Основні симптоми захворювання. • · Методи діагностики: - біомікроскопічні особливості; - додаткові методи обстеження рогівки. • · Особливості оперативного лікування. • · Сучасний менеджмент. • Відповіді на запитання учасників