Заходи БПР — Судинна хірургія 2026

У зв'язку з поширенням методу екстракорпоральної мембранної оксигенації (ECMO) в сучасній інтенсивній терапії сучасним інтенсивістам важливо розуміти основи фізіології ECMO та догляду за пацієнтами, які її отримують. Це особливо актуально для фахівців, які працюють з тими, хто має критичну серцево-судинну або дихальну недостатність, зокрема випадки тяжкого ГРДС. Незнання принципів ECMO може призвести до фатальних наслідків через неправильне ведення пацієнта або керування апаратурою. Як було зазначено в огляді “The Promise and Challenges of ECMO”, опублікованому в Respiratory Therapy, широке впровадження ECMO стикається з численними викликами, зокрема високими витратами й необхідністю значних ресурсів. Крім того, пацієнти на ECMO мають підвищений ризик неврологічних ускладнень, як-от внутрішньочерепні крововиливи та ішемічні інсульти. Це підкреслює важливість належного навчання та підготування медичного персоналу для ефективного й безпечного використання ECMO в клінічній практиці. Навчальний майстер-клас «ECMO для анестезіолога: алгоритми, ризики, рішення» буде присвячений вивченню основ ECMО: її типів, показань, протипоказань і принципу роботи системи. Учасники розглянуть фізіологічні особливості веновенозної (VV) та веноартеріальної (VA) підтримки, зокрема питання гемодинаміки, оксигенації та перфузії. Значну увагу буде приділено принципам інтенсивної терапії: веденню антикоагулянтної терапії, моніторингу життєвих функцій, профілактиці ускладнень та ролі анестезіолога в мультидисциплінарній ECMO-команді. Практичні аспекти догляду за пацієнтами розглядатимуться окремо для VA-ECMO (при кардіогенному шоку) та VV-ECMO (при тяжкій дихальній недостатності). • Основи екстракорпоральної мембранної оксигенації (ECMO) • Що таке ECMO: типи, призначення, показання й протипоказання. • Компоненти системи ECMO та принцип її роботи. • Порівняння з іншими методами штучної підтримки життя. • Фізіологічні аспекти VA- та VV-ECMO • Відмінності між веновенозною (VV) та веноартеріальною (VA) підтримкою. • Гемодинаміка, оксигенація, вентиляція і перфузія під час різних типів ECMO. • Основні показники для моніторингу ефективності. • Загальні принципи інтенсивної терапії ECMO-пацієнтів • Антикоагулянтна терапія: як уникнути тромбозів та кровотеч. • Роль анестезіолога в мультидисциплінарній команді ECMO. • Безпека: профілактика ускладнень та моніторинг життєвих функцій. • Інтенсивна терапія при VA-ECMO • Ведення пацієнтів з кардіогенним шоком. • Підтримка серцевої діяльності та регулювання постнавантаження. • Взаємодія з ІВЛ, нутритивна підтримка, рання мобілізація. • Інтенсивна терапія при VV-ECMO • Менеджмент у разі тяжкої дихальної недостатності (ARDS, COVID-19). • Встановлення режимів ІВЛ під час VV-ECMO. • Особливості антибіотикотерапії, респіраторної фізіотерапії. • Відповіді на запитання.

Онлайн курс PRO: периопераційне ведення хірургічних пацієнтів 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «PRO периопераційне ведення хірургічних пацієнтів» — комплексний підхід до управління всіма етапами хірургічного лікування, спрямований на оптимізацію результатів, мінімізацію ускладнень та прискорення одужання пацієнтів. Ефективне периопераційне ведення вимагає системного підходу, заснованого на доказовій медицині та мультидисциплінарній взаємодії. У програмі розглядаються: стратифікація ризиків, медикаментозна підготовка (протоколи відміни та збереження препаратів), поетапна підготовка пацієнта (за 1–2 тижні, 1–2 дні та 1–2 години до операції), інтраопераційний моніторинг (волемічний статус, гемодинаміка, антибіотикопрофілактика, терморегуляція) та постопераційні протоколи в перші 72 години, які доведено знижують частоту ускладнень і прискорюють одужання. Захід орієнтований на хірургів, анестезіологів, лікарів інтенсивної терапії та інших фахівців, які прагнуть впровадити сучасні принципи периопераційної медицини у клінічну практику. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Оптимізація ультразвукового зображення — одна з основних навичок, адже навіть сучасний апарат не гарантує якісної діагностики без правильних налаштувань. Помилки у виборі режимів сканування, частоти датчика, глибини, фокуса чи посилення можуть приховати патологію, ускладнити візуалізацію анатомічних структур і призвести до хибної інтерпретації результатів. На цьому заході ви навчитеся впевнено працювати з основними та розширеними параметрами сучасних УЗ-сканерів, оптимізувати зображення залежно від типу дослідження, використовувати режими доплера, правильно налаштовувати фокус, глибину, динамічний діапазон та інші ключові параметри. Ви отримаєте практичні алгоритми, які допоможуть швидше отримувати якісне зображення, уникати типових технічних помилок і максимально використовувати можливості ультразвукового обладнання незалежно від виробника. Після навчання ви зможете швидше та точніше виконувати ультразвукові дослідження, покращите якість візуалізації навіть у складних клінічних випадках, навчитеся впевнено працювати з функціоналом сучасних УЗ-систем та приймати обґрунтовані діагностичні рішення. • Організація робочого місця лікаря УЗД • Початок дослідження: актуальність ведення бази пацієнтів, вибір датчика залежно від клінічної задачі та анатомічної зони. • Основні параметри B-режиму: частота, глибина, фокус, динамічний діапазон, підсилення. • Оптимізація зображення в реальному часі: алгоритм швидкого налаштування апарата. • Артефакти в ультразвуковій діагностиці: причини виникнення та практичне використання. • Кольоровий, енергетичний та спектральний доплер: ключові налаштування та типові помилки. • Сучасні технології покращення зображення (harmonic imaging, speckle reduction, compound imaging та ін.). • Особливості налаштування апарата для різних клінічних напрямків: абдомінальні дослідження, судини, кардіологія, акушерство та гінекологія. • Типові помилки користувачів, які погіршують якість візуалізації та діагностичну цінність дослідження. • На що звертати увагу при підборі УЗ сканера для досліджень. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Травми кисті можуть здаватися дрібницею, але навіть невелике ушкодження здатне надовго обмежити функцію руки та якість життя пацієнта. Відновлення після травм кисті вимагає не лише повернення нормальної анатомічної структури, а й збереження тонкої моторики, сенсорики й естетики. Сучасні методи шкірно-фасціальних клаптів дають змогу швидко та ефективно виконувати реконструкцію з мінімальним ризиком ускладнень. На цьому заході ви навчитеся правильно підбирати пацієнтів для реконструкції, готувати рану й виконувати трьохетапне закриття дефектів абдомінальним клаптем. Розглянете реальні випадки успішних і складних реконструкцій, а також навчитеся передбачати можливі ускладнення. Після заходу ви зможете проводити реконструктивні втручання ефективніше та успішно відновлювати функціональність кисті й передпліччя. • Актуальність проблеми: поширеність бойових травм кисті та передпліччя, їх вплив на функціональність і якість життя пацієнтів. • Показання та протипоказання до використання абдомінальних шкірно-фасціальних клаптів: ключові аспекти відбору пацієнтів. • Підготовка рани до реконструкції: можливі проблеми та шляхи їх подолання. • Методика трьохетапного закриття дефектів абдомінальним клаптем: технічні особливості підйому клаптя, інтраопераційний контроль та ведення пацієнта. • Клінічні приклади успішного застосування: 3 кейси реконструкції дефектів кисті та передпліччя з позитивним результатом. • Розбір ускладнень і неуспішних випадків: 1–2 приклади з аналізом причин невдачі та помилок. • Підведення підсумків і ключові висновки: сучасні можливості та перспективи розвитку клаптевої хірургії кисті. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання набутих знань.

ЕКМО є методом інтенсивної терапії, який рятує життя навіть у найтяжчих випадках, але ціна кожної помилки – дуже висока. Результат залежить не стільки від технічних характеристик обладнання, скільки від злагодженості дій мультидисциплінарної команди. Людський фактор, відсутність чітких алгоритмів і несинхронність дій найчастіше стають причиною критичних ускладнень, тому необхідно опанувати структуровані підходи до ініціації та моніторингу пацієнта на ЕКМО. На цьому заході ви розглянете основні етапи роботи з ЕКМО з акцентом на практичні аспекти: підготовка до ініціації, технічна перевірка системи, безпечна канюляція та запобігання раннім ускладненням. Ви засвоїте алгоритми безперервного моніторингу параметрів системи і стану пацієнта, зокрема контроль гемодинаміки, коагуляції та функцій органів. Також ви навчитеся правильно розподіляти ролі в команді та опануєте принципи швидкого реагування на критичні ситуації, як-от тромбоз, гемоліз та повітряна емболія. Після навчання ви зможете підвищити рівень контролю над процедурою ЕКМО, мінімізувати ризики ускладнень і тримати під контролем процеси інтенсивної терапії. • Підготовка до ініціації ЕКМО • Підготовка стерильного інструментарію, контуру та канюль. • Перевірка цілісності системи, заповнення контуру (priming). • Контроль наявності антикоагулянтної терапії. • Підготовка моніторингового обладнання. • Забезпечення асептики під час канюляції. • Моніторинг параметрів системи • Контроль швидкості потоку крові (blood flow), газового потоку (sweep gas), FiO₂. • Спостереження за тиском у контурі, ознаками тромбозу або гемолізу. • Оцінювання кольору крові у венозній та артеріальній частинах контуру. • Своєчасне виявлення повітря в системі або витоків. • Моніторинг пацієнта • Контроль гемодинаміки (АТ, ЧСС, ЦВТ SatO2). • Спостереження за неврологічним статусом. • Контроль діурезу, функції нирок. • Оцінювання ознак кровотечі або тромбозу. • Контроль стану канюляційних ділянок (кровотеча, інфекція, гематома). • Антикоагуляція та безпека • Адміністрування та контроль гепарину або альтернативних антикоагулянтів. • Регулярний моніторинг (забір) показників коагуляції. • Дотримання протоколів у разі підвищеного ризику кровотечі. • Профілактика ускладнень • Раннє виявлення механічних несправностей системи. • Контроль інфекційних ускладнень. • Профілактика пролежнів та тромбозів. • Безпечне транспортування пацієнта на ЕКМО. • Догляд за пацієнтом на ЕКМО • Проведення гігієнічного догляду відповідно до гемодинамічної стабільності. • Контроль положення канюль. • Командна взаємодія під час маніпуляцій і процедур. • Документація • Фіксація щогодинних параметрів системи. • Документування змін у стані пацієнта. • Реєстрація ускладнень та проведених втручань.

Онлайн майстер-клас «Ад’юванти в нейроаксіальній анестезії» 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Ад’юванти в нейроаксіальній анестезії» — це фармакологічні засоби, що потенційно підвищують якість блоку, пролонгують аналгезію та знижують потребу в системних анальгетиках. Водночас їх використання потребує критичної оцінки доказової бази, усвідомлення ризиків і дотримання протоколів безпеки. Запрошуємо на майстер-клас, де розглянемо найбільш вивчені ад’юванти (опіоїди, α2-агоністи, вазоконстриктори та інші) та рівень доказів щодо їх ефективності; алгоритми вибору залежно від типу операції, тривалості втручання та профілю пацієнта; огляд побічних ефектів і стандартизовані підходи до моніторингу та профілактики ускладнень; а також клінічні кейси та практичні рекомендації для інтеграції в щоденну роботу. Захід орієнтований на лікарів-анестезіологів та фахівців, які прагнуть поглибити знання про сучасні тенденції в нейроаксіальній анестезії. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Аорта – це головний магістральний судинний стовбур. В її черевному відділі будь-яка діагностична помилка може мати критичні наслідки. Ультразвукова доплерографія дає змогу побачити структуру стінки, просвіт аорти, а також оцінити кровотік, турбулентність та гемодинамічні зміни в її гілках. Аневризми, тромбози, стенози та дисекції часто протікають безсимптомно, а завдяки УЗД можна виявити ці проблеми своєчасно. На цьому заході ви навчитеся застосовувати мультипараметричний підхід до оцінювання морфології та гемодинаміки у черевному відділі аорти, правильно обирати зрізи й інтерпретувати швидкісні параметри кровотоку. Ви розглянете типові помилки та реальні клінічні випадки. Після навчання ви будете впевнено проводити УЗД в пацієнта з болем у животі неясного генезу, в разі підозри на аневризму чи розшарування аорти, ішемію кишківника. Ви знатимете, як правильно оцінювати кровотік та вчасно скеровувати пацієнтів до судинного хірурга. • Вступ • Мета обстеження • Клінічне значення • Ембріогенез та анатомія аорти • Методика ультразвукового дослідження аорти • Підготовка пацієнта • Протокол сканування. Мультипараметричний підхід у дослідженні • Нормальна УЗ-картина • Патологічні зміни аорти • Аневризма аорти • Розшарування (дисекція) • Тромбоз/емболія • Атеросклероз • Васкуліти (Такаясу, гігантоклітинний) • Післяопераційні зміни/ендопротези • Вроджені аномалії (коарктація, персистуюча дуга) • Клінічні випадки • Типові помилки • Відповіді на запитання учасників

Хронічна анальна тріщина – часта причина болю та дискомфорту в пацієнтів і важливо вміти швидко визначити її на ранній стадії. Від правильної діагностики залежить вибір тактики лікування, а своєчасне втручання дає змогу запобігти хронізації процесу та ускладненням. На цьому заході ви навчитеся диференціювати гострі та хронічні тріщини анального каналу, відрізняти тріщину від геморою чи інших патологій, оцінювати спазм сфінктера, а також підбирати оптимальні методи консервативного та хірургічного лікування. Ви зрозумієте, як працювати з пацієнтами, які скаржаться на біль, рецидиви, але мають страх перед процедурою, і як правильно з ними комунікувати. Після навчання ви знатимете, як швидко визначити показання до втручання, уникнути хронізації тріщини та мінімізувати ризик ускладнень. • Анатомія анального каналу. • Гострі та хронічні стани анального каналу: в чому різниця. • Причини виникнення патології анального каналу. • Хірургічне лікування. • Профілактика патологій анального каналу. • Відповіді на запитання.

Критичні емболічні ускладнення в акушерстві – одні з найбільш небезпечних і непередбачуваних клінічних ситуацій у практиці лікаря. Тромбоемболія легеневої артерії є однією з найпоширеніших причин материнської смертності у світі, водночас емболія навколоплідними водами – рідкісний, але катастрофічний стан, що виникає раптово. Своєчасне розпізнавання цих ускладнень і правильна тактика ведення є важливими для надання ефективної допомоги та збереження життя матері. На цьому дводенному навчальному заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики та лікування тромбоемболії легеневої артерії у вагітних і в післяпологовому періоді відповідно до оновлених міжнародних рекомендацій щодо ведення венозного тромбоемболізму (AHA 2026). Ви детально розберете патофізіологію, фактори ризику, клінічні прояви, алгоритми діагностики і стратифікації ризику, а також сучасні підходи до лікування, зокрема тромболізис, катетерні методи і застосування ECMO у критичних випадках. Окрім цього, ви дізнаєтеся більше про емболію навколоплідними водами, її етіопатогенез і клінічні критерії та опануєте сучасні підходи до терапії. Після навчання ви зможете швидко розпізнавати емболічні стани у вагітних і породіль, проводити обґрунтовану діагностику та приймати своєчасні й правильні рішення. • Вступ: чому тема критично важлива • Патофізіологія та фактори ризику • Клінічна презентація: коли потрібно підозрювати ТЕЛА • Сучасна діагностика ТЕЛА у вагітних • Ризик-стратифікація і категоризація тяжкості • Лікування ТЕЛА під час вагітності • ТЕЛА високого ризику: тромболізис, катетерні методи, ECMO • Перипартальне введення • Розгляд клінічного кейсу • Відповіді на запитання • Вступ: чому ЕНВ залишається діагнозом-викликом • Сучасне уявлення про патофізіологію • Клінічні критерії та диференційна діагностика • Діагностика: що реально може допомогти, а що ні • Невідкладне ведення в перші хвилини • Коагулопатія та масивна трансфузія • Специфічні терапевтичні підходи • ЕНВ і ТЕЛА: фінальний диференційний блок • Розгляд клінічного кейсу • Відповіді на запитання

Судинні катастрофи черевної порожнини часто маскуються під неспецифічний абдомінальний біль, і водночас вони є станами з критично обмеженим часом для діагностики та втручання. У цих ситуаціях судинний компонент моє бути одним із пріоритетних діагностичних напрямів. Ультразвукове дослідження в перші хвилини огляду дає змогу швидко оцінити стан аорти й магістральних судин, виявити ознаки тромбозу, ішемії чи активної кровотечі та визначити подальшу тактику: від негайної КТ-ангіографії до термінового інтервенційного втручання. На цьому заході ви зможете сформувати чітке клінічне бачення судинної патології як причини абдомінального болю, розглянете стартовий алгоритм ургентної УЗД, підходи до оцінювання аорти й великих судин, діагностику гострої мезентеріальної ішемії, портально-мезентеріального тромбозу, органних інфарктів і псевдоаневризм. Також ви дізнаєтеся про можливості CEUS як інструмента уточнювальної діагностики та проаналізуєте реальні клінічні кейси з практики. Після проходження майстер-класу ви зможете швидко і структуровано оцінювати пацієнтів з гострим болем у животі та приймати обґрунтовані рішення щодо подальшої тактики ведення. • Чому ця тема критична? • “Біль у животі” як судинний діагноз: коли рахунок іде на години. • Межі УЗД і де саме УЗД дає найбільшу цінність у перші 10 хвилин. • Стартовий ургент-алгоритм УЗД. • Аорта і великі судини. • Гостра мезентеріальна ішемія. • Портально-мезентеріальний тромбоз: від випадкової знахідки до сепсису. • Органні інфаркти й судинні “маски” (інфаркт селезінки, інфаркт нирки, печінкова артеріальна катастрофа). • Псевдоаневризми й активна кровотеча після процедур, панкреатиту. • Можливості CEUS як “вирішального” інструмента в судинних катастрофах. • Типові помилки навіть у досвідчених та шляхи запобігання їм. • Практичні інструменти: • чекліст ургентного протоколу; • алгоритми “УЗ-ознака → наступний крок” (КТ-ангіографія/ангіо/хірург); • показові кейси із розбором. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

У системі фінансування охорони здоров’я медичне кодування набуло стратегічного значення, безпосередньо впливаючи на фінансові надходження закладу, результати моніторингів НСЗУ та репутацію медичної установи. Водночас у практиці більшості закладів зберігається системна проблема – відсутність єдиного розуміння логіки прийняття рішень під час кодування діагнозів та процедур. На цьому заході ви розглянете принципи і структуру Australian Coding Standards (ACS) як системного підходу до медичного кодування, що базується на чіткій клінічній логіці та стандартизованих правилах. Ви навчитеся визначати основний діагноз за принципом «після дослідження», розберете критерії відбору супутніх станів, підходи до кодування процедур та інтервенцій, а також правила відображення ускладнень. Практична частина дасть вам змогу покроково розібрати реальні кейси із поясненням логіки прийняття рішень та сформувати цілісне розуміння процесу кодування. Після навчання ви зможете застосовувати єдиний обґрунтований підхід до медичного кодування та мінімізувати ризики фінансових втрат під час аудитів. • Основи Australian Coding Standards (ACS): логіка та структура. Принципи ACS, підхід до прийняття рішень у кодуванні, відмінності від інтуїтивного/локального підходу. • Визначення основного діагнозу: принцип “після дослідження”. Алгоритм вибору основного діагнозу. Клінічна логіка vs адміністративні помилки. Практичні приклади. • Супутні діагнози: критерії значущості та правила кодування. Які стани підлягають кодуванню. Вплив супутньої патології на складність випадку. Часті помилки. • Кодування процедур та інтервенцій. Принципи вибору кодів для втручань. Взаємозв’язок між діагнозами та процедурами. Типові кейси. • Ускладнення та їх відображення в кодуванні. Відмежування від супутніх станів. Вплив на клінічну та фінансову оцінку випадку. • Типові помилки і “пастки” кодування в ПМГ. Аналіз поширених кейсів, що призводять до заниження складності випадку, фінансових втрат і ризиків під час перевірок. • Практичний блок: розбір клінічних кейсів. Покрокове кодування медичних випадків із поясненням логіки прийняття рішень. • Кодування як інструмент керування якістю та ризиками. Вплив кодування на результати моніторингів НСЗУ, фінансову стабільність закладу і репутацію. • Висновки та впровадження в практику. Як інтегрувати підходи ACS у щоденну роботу закладу. Формування єдиного підходу в командах. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації. • Оцінювання здобутих знань.

Під час масового інциденту система охорони здоров’я починає працювати на повну силу. В цей момент видно, хто вміє приймати рішення швидко і структуровано, а кому бракує впевненості. Ситуації MASCAL визначають якість підготовки всієї команди, коли постраждалих більше, ніж доступних рук, часу й ресурсів. Важливо розуміти логіку тріажу та довести алгоритми дій до автоматизму. На цьому заході ви дізнаєтесь, як відрізняється сортування у разі буденних інцидентів, стихійних лих, радіаційних, біологічних, хімічних подій та у бойовому середовищі. Ви побачите, як працює взаємодія в роботі передової команди і що має бути в плані ліквідації масштабної події. Крім цього, ви пройдете тренінг з документування, комунікації та ведення пацієнтів у складних сценаріях. Після проходження навчання ви будете працювати впевненіше у разі масових інцидентів, зможете отримати максимальний результат в умовах дефіциту ресурсів та приймати правильні рішення без затримок. • Поняття масових втрат і MASCAL • Визначення подій з великою кількістю постраждалих. • Особливості роботи при MASCAL: дефіцит ресурсів, швидкість, пріоритизація. • Порівняння звичайного інциденту, надзвичайної події та бойового середовища. • Історичний розвиток сортування • Види сортування та їхні особливості • Щоденне. • У разі нещасних випадків. • У разі стихійних лих. • Військове/тактичне. • У разі особливих випадків (CBRN – хімічні, біологічні, радіаційні події). • Чому парадигма змінюється залежно від рівня навантаження системи. • Помилки сортування: недооцінення та надмірне сортування • Категорії сортування • Основні принципи ефективного сортування • Тріаж – динамічний процес. • Постійне переоцінювання пацієнтів. • Спрощені алгоритми і протоколи. • Прийняття складних рішень в умовах дефіциту ресурсів. • Важливість командної роботи. • Планування ліквідації масштабної події (MCI Planning) • Чому планування критичне. • Структура плану надзвичайних ситуацій. • Робота передової команди та Casualty Collection Point (CCP) • Менеджмент пацієнтів та документування • Ідентифікація та облік постраждалих. • Тріажні картки, фото, реєстрація. • Збереження даних та конфіденційність. • Комунікація з лікарнею, диспетчерськими службами. • Розгляд практичних кейсів • Q&A-сесія

Після мастектомії не існує універсальної реконструктивної тактики: вибір залежить від анатомічних особливостей пацієнтки, характеристик пухлини, стану покривних тканин і плану променевої терапії. На цьому заході ви розберете алгоритм вибору реконструкції, підбір імпланта та його покриття, показання до використання сіток, а також особливості планування операції при птозі, асиметрії та майбутній променевій терапії. Після навчання ви зможете впевнено обирати тип мастектомії та реконструктивну тактику для конкретної пацієнтки, поєднуючи онкологічну безпеку з прогнозованим результатом. • Види та типи мастектомій. Доказова база щодо безпечності NSM та SSM. • Класифікація BTCC за Rancati: практичні рекомендації. • Алгоритм вибору реконструкції за М. Nava. • Вибір типу імплантів та їх покриття. Показання до використання сіток. • Тактика при плануванні променевої терапії. • Залишкова тканина молочної залози після мастектомії: зони найчастішої локалізації, допустимий обсяг залишкової тканини, огляд сучасної наукової літератури. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Patient Blood Management (PBM) – необхідна складова безпечної клінічної практики. Переливання компонентів крові є інтервенцією з чіткими показаннями й протипоказаннями, ризиками та віддаленими наслідками. Ускладнення, асоційовані з трансфуцією, обмежені донорські ресурси, підвищення вартості компонентів крові та нестабільність системи кровопостачання, зокрема в умовах воєнного часу, роблять впровадження PBM важливим для українських закладів охорони здоров’я. На цьому заході ви розглянете доказову базу трьох основних стовпів PBM, сучасні підходи до оцінювання доцільності трансфузій, відмінності між терапевтичними та профілактичними переливаннями, а також менеджмент складних трансфузійних ситуацій, зокрема рефрактерності до тромбоцитів. Окремо ви дізнаєтесь, як діяти у клінічних сценаріях з підвищеним трансфузійним ризиком: онкологічні та гематологічні захворювання, хронічні кровотечі й хірургія високого ризику. Після навчання ви зможете інтегрувати PBM у роботу відділення або лікарні, адаптуючи міжнародний досвід до українських реалій. • 1. Три стовпи PBM: оптимізація еритропоезу, мінімізація крововтрати, толерантність до анемії – що реально працює? Які інтервенції довели ефективність у дослідженнях? • 2. PBM у різних клінічних сценаріях: • онкологія та гематологія; • хронічні кровотечі; • хірургія високого ризику • 3. Терапевтичні vs профілактичні трансфузії: • показання • доказовість профілактики, чому профілактика часто не працює • ризики непотрібних трансфузій • групи пацієнтів, де профілактика НЕ рекомендована • сучасні порогові значення Hb, PLT • 4. Рефрактерність до трансфузій тромбоцитів: • як не проґавити; • алгоритм діагностики • менеджмент імунних та неімунних причин • 5. Як впровадити PBM у лікарні: • алгоритми; • чеклісти для відділень • роль мультидисциплінарної команди • успішне впровадження PBM в Австралії • українські реалії: як впровадити PBM в лікарні без великих ресурсів • навчання персоналу • PBM vs. стандарти трансфузії • що реально змінює практику • 6. PBM-індикатори та система контролю якості: • як їх впроваджували в ЄС/Австралії • які метрики реально вимірювати в Україні • 7. Відповіді на запитання учасників

Складні розмови в медицині є щоденною реальністю. Вони виникають на перетині високої емоційної напруги, дефіциту часу та важливих клінічних рішень. Повідомлення діагнозу після КТ, обговорення несприятливого прогнозу чи взаємодія з агресивними родичами потребують не лише клінічної компетентності, а й структурованих комунікативних вмінь. Відсутність таких навичок призводить до ескалації конфліктів, втрати довіри, підвищення медико-правових ризиків і значного емоційного виснаження лікаря. На цьому заході ви навчитеся застосовувати структуровані протоколи ведення складних медичних розмов, зокрема алгоритм SPIKES для повідомлення поганих новин, а також підходи до деескалації конфліктних ситуацій і роботи з емоційними реакціями пацієнтів та їхніх родичів. Ви розглянете стратегії поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом, протокол емпатичної взаємодії (Емоція – Валідація – Емпатична відповідь), а також практичні інструменти комунікації в разі ургентних станів чи термінальних стадій захворювань. Після навчання ви зможете впевнено структурувати складні розмови, знижувати рівень емоційної напруги в комунікації, підтримувати професійні межі та мінімізувати ризики конфліктів і скарг, водночас зберігаючи власну психологічну стійкість. • Поняття поганої новини в медичному контексті. Як методика повідомлення поганих новин може допомогти і лікарю, і пацієнту? • Повідомлення поганих новин: шестикроковий протокол SPIKES або як не розгубитися під час складної розмови? • 5 стратегій поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом. • Догляд у кінці життя, повідомлення про смерть, кризові емоційні стани – практичні поради. • Пацієнт у складній ситуації: 6 правил спілкування. • Протокол ЕВЕ (Емоція – Валідація емоції – Емпатична відповідь). • Чого слід уникати, розмовляючи з розлюченими пацієнтами. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

MEDEVAC: блок «CH» алгоритму MARCH – кровообіг, контроль кровотечі, причини шоку в поранених і профілактика гіпотермії. Після опанування першої частини алгоритму MARCH (MAR) настав час перейти до етапів «C» (Circulation) та «H» (Head Injuries & Hypothermia), де головний фокус – ефективний контроль кровотечі та гемостаз. На цьому заході ви навчитеся своєчасно оцінювати і лікувати крововтрату, правильно проводити конверсію та заміну турнікетів, організовувати гемотрансфузію та інтегрувати ці дії в загальний алгоритм MARCH. Додатково ви отримаєте практичні навички оцінювання тяжких травм голови та очей, запобігання ускладнень від гіпотермії та стабілізації гемодинаміки. Після навчання ви зможете чітко оцінити стан пораненого за шкалами AVPU та Глазго, контролювати кровотечу й гемостаз, правильно використовувати турнікети і трансфузійну терапію, а також інтегрувати ці дії в комплексну тактичну й цивільну медичну допомогу. • MEDEVAC та MARCH • Місія медичного забезпечення у військових операціях • Концепція «MARCH» на етапі MEDEVAC, розбір літер «С» та «Н» • Пріоритети допомоги: збереження життя і запобігання ускладненням • Оцінювання кровообігу та джерел кровотечі • Первинний огляд: зовнішня та внутрішня кровотеча • Клінічні критерії оцінювання пульсу, кольору шкіри, АТ • Особливості оцінювання переломів великих кісток і таза • Контроль зовнішніх кровотеч • Методи зупинки: прямий тиск, тампонада, компресійні бандажі, iTClamp • Турнікет: правила накладання, конверсія, повторне оцінювання • Первинна хірургічна обробка в польових умовах • Діагностика і контроль внутрішніх кровотеч • Масивний гемоторакс: діагностика, лікування, реінфузія крові • Тампонада серця: алгоритм перикардіоцентезу • Переломи таза: анатомія, діагностика, тактика іммобілізації • Переломи довгих кісток і ризик шоку • Крововтрата і шок • Види шоку в бойових умовах • Геморагічний шок: клінічні прояви, правило «5Р» • Інфузійна терапія: цілі, принципи низькооб’ємної ресусцитації • Вибір розчинів: кристалоїди, колоїди, плазма, цільна кров • Трансфузійні стратегії в умовах MEDEVAC • Цільна кров як золотий стандарт • “Buddy transfusion” і польові протоколи • Використання лейкофільтрів та сучасних контейнерів • Практичні кейси з бойових операцій • Супровідні аспекти допомоги • Анальгезія: кетамін, фентаніл, ТССС-набір • Антибіотикопрофілактика в разі відкритих поранень • Транексамова кислота в разі масивних кровотеч • Контроль гіпотермії як основний фактор виживання • Особливі травми • Проникні травми ока: алгоритм допомоги • Черепно-мозкові та спінальні травми: оцінювання, шкала Глазго, AVPU • Показання до термінової евакуації • Q&A-сесія

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Післяпологові зміни тазового дна не завжди супроводжуються вираженим анатомічним пролапсом, однак можуть суттєво впливати на функціональний стан та якість життя пацієнтки. Нерідко трапляється ситуація, коли суб’єктивні скарги значно переважають об’єктивні зміни під час огляду. Сучасний підхід до післяпологової реконструкції тазового дна потребує не лише анатомічного оцінювання, а й комплексного аналізу функціональних порушень, симптомів та очікувань пацієнтки. На цьому заході ви розглянете принципи діагностики та хірургічної корекції післяпологових дефектів тазового дна, зокрема мінімальних та прихованих форм пролапсу. Ви навчитеся визначати критерії відбору пацієнток для оперативного лікування, засвоїте особливості ведення жінок із диспареунією, рубцевими деформаціями промежини і стресовим нетриманням сечі, а також дізнаєтеся про можливості комбінованих реконструктивних втручань. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення щодо спостереження, реконструктивного лікування чи поєднаних оперативних втручань та забезпечувати функціональний результат і сприятливий довгостроковий прогноз. • Післяпологові скарги без явного пролапсу: як мислити хірургу. • Коли пацієнтка має симптоми, але пролапс візуально мінімальний або відсутній • Приховані дефекти тазового дна й перинеальної зони • Коли проблема функціональна, а коли анатомічна • Сучасна діагностика та відбір пацієнток на хірургічну корекцію. • Клінічний огляд та функціональне оцінювання • Показання до операції у разі мінімальних об’єктивних змін • Типові помилки первинної консультації • Хірургічна корекція післяпологових дефектів: що реально працює. • Вагінопластика й перинеопластика • Відновлення промежини після пологових травм • Корекція рубцевих деформацій • Комбіновані операції у разі післяпологових змін. • Корекція стресового нетримання сечі (СНС) + пластика тазового дна • Лабіопластика + вагінопластика • Ліпофілінг інтимної зони як частина реконструкції • Поєднані втручання за один етап: показання й обмеження • Пролапс і нетримання сечі: як не лікувати одне, ігноруючи інше. • Поєднання пролапсу зі стресовим нетриманням сечі • Коли потрібна одночасна корекція • Вибір тактики залежно від віку, пологів, тканин і симптомів • Ускладнення та недостатній клінічний ефект після операцій: як уникнути помилок? • Рецидив симптомів без рецидиву пролапсу • Біль, диспареунія, рубцеві деформації • Як мінімізувати ризики та правильно вести пацієнтку • Розбір клінічних кейсів. • Практичний алгоритм прийняття рішення. • Кого оперувати, кого спостерігати • Як обрати обсяг втручання • Як пояснювати прогноз пацієнтці • Післяопераційний супровід та профілактика рецидиву • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 4. Номер в системі БПР: 1019948. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Робота лікаря первинної медичної допомоги в Україні функціонує в чітко регламентованій системі НСЗУ, яка визначає обсяг гарантованих послуг, механізми фінансування, правила маршрутизації пацієнтів та юридичну відповідальність працівника. У цій системі клінічні рішення лікаря нерозривно пов’язані з нормативними вимогами, електронною документацією та контрактними зобов’язаннями закладу. Без чіткого розуміння цих правил можна припуститися системних помилок і натрапити на ризик адміністративного навантаження. На цьому заході ви розглянете основні принципи роботи системи НСЗУ на рівні ПМД, функціонування електронної системи охорони здоров’я та медичних інформаційних систем, роль декларацій як основи фінансування, а також перелік гарантованих безкоштовних послуг. Окрім цього, ви розглянете механізми формування направлень, логіку маршрутизації пацієнтів, типові операційні помилки у роботі з ЕСОЗ, а також практичні аспекти мінімізації ризиків перевірок і штрафів. Після навчання ви зможете орієнтуватися в межах пакету НСЗУ, правильно оформлювати медичну документацію та працювати в межах нормативних вимог без втрати клінічної ефективності та юридичної безпеки. • Вступ: як працює НСЗУ на ПМД. Основні принципи, роль лікаря, очікування системи. • Електронна система НСЗУ (ЕСОЗ + МІС). Як працює на практиці, типові сценарії використання. • Декларації: фундамент усієї системи. Вплив на фінансування, поширені операційні нюанси. • Що гарантовано безкоштовно. Межі пакету, часті запитання пацієнтів. • Оплата: де «ламається» логіка пацієнта. Очікування vs реальність системи. • Направлення: механіка системи. Як працюють маршрути, типові складнощі. • Типові складнощі в роботі з НСЗУ та як їх уникати. Де найчастіше виникають помилки в роботі з деклараціями, направленнями, ЕСОЗ, “слабкі місця” у взаємодії з системою. • Як діяти, щоб мінімізувати ризики перевірок і штрафів. • Практичні поради для щоденної роботи. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Випадки насильства – складна медико-соціальна проблема, з якою медичні працівники стикаються на практиці незалежно від спеціальності. Заклади охорони здоров’я можуть виявитися першою точкою контакту для постраждалих осіб, тому від своєчасності й правильності дій медичного працівника залежить не лише якість наданої допомоги, а й подальша безпека пацієнта. Саме тому необхідно чітко орієнтуватися в чинній нормативно-правовій базі, алгоритмах реагування та принципах міжсекторальної взаємодії у разі виявлення насильства. На цьому заході ви розглянете законодавчі та нормативні аспекти запобігання й протидії насильству, а також алгоритми дій медичних працівників у разі виявлення ознак фізичного, психологічного, сексуального чи домашнього насильства. Окрім цього, ви засвоїте особливості ведення обов’язкової медичної документації у таких випадках, навчитеся взаємодіяти з правоохоронними органами та соціальними службами, а також правильно інформувати постраждалих осіб про їхні права й доступні сервіси допомоги. Після навчання ви зможете організовувати процес реагування на випадки насильства відповідно до чинного законодавства та професійних стандартів, мінімізувати юридичні ризики й забезпечити подальший захист постраждалої особи. • 1. Нормативно-правова база та основні поняття • Огляд ключових нормативно-правових актів, що регулюють запобігання та протидію насильству. Визначення базових термінів і понять. Форми домашнього насильства. Роль законодавства у захисті прав постраждалих осіб та забезпеченні доступу до допомоги. • 2. Роль та відповідальність закладів охорони здоров’я • Повноваження закладів охорони здоров’я у разі виявлення насильства. Обов’язки щодо реагування та взаємодії з іншими суб’єктами системи протидії насильству. • 3. Обов’язкові дії медичних працівників у перші 24 години • Інформування уповноважених органів (зокрема поліції). Ведення «Журналу реєстрації фактів виявлення» (відповідно до Постанови №658). Надання медичної допомоги постраждалій особі. • 4. Документування випадку та юридично значима фіксація інформації • Оформлення медичної документації: фіксація тілесних ушкоджень, збір анамнезу (Наказ № 278). Вимоги до якості й повноти документування. • 5. Права постраждалої особи й етичні аспекти взаємодії • Інформування постраждалої особи про її права та доступні сервіси допомоги. Забезпечення конфіденційності. Отримання інформованої згоди. Дотримання етичних принципів у роботі. • 6. Алгоритм правових дій медичного працівника • Покроковий алгоритм дій: первинне оцінювання ситуації, отримання згоди, документування, повідомлення відповідних органів, координація з іншими фахівцями. • 7. Практична частина: розбір правового кейсу • Аналіз реалістичної клінічної ситуації гендерно зумовленого насильства з відпрацюванням алгоритму дій медичного працівника відповідно до правових вимог. • 8. Відповіді на запитання учасників