Заходи БПР — Судинна хірургія 2026

Фібриляція передсердь – одна з головних причин гострих порушень мозкового кровотоку. Ви можете її взяти під контроль. Але безсимптомна ФП тривалий час залишається непоміченою, а помилки в терапії можуть призвести до серцевої недостатності. Цей майстер-клас допоможе вам побачити те, що непомітне для інших. На цьому заході ви дізнаєтесь, як швидко і точно розпізнати ФП, вибрати оптимальну стратегію лікування й уникнути типових помилок у веденні пацієнтів із постковідними аритміями чи ризиком тромбоемболій. Після заходу ви впевнено діагностуватимете фібриляцію, знатимете показання до абляції та будете вміти обґрунтовано підбирати лікування навіть у складних клінічних випадках. • Фібриляція передсердь: як правильно діагностувати • Стратегії лікування ФП • Використання абляції: показання, протипоказання • Показання та відбір пацієнтів для інших методів лікування • Відповіді на запитання

Післяопераційний біль є клінічним фактором, що безпосередньо впливає на гемодинамічну стабільність, частоту ускладнень, тривалість госпіталізації та ризик хронізації больового синдрому. Ефективна аналгезія – це питання безпеки та якості періопераційного ведення, що може забезпечити ранню мобілізацію, швидке відновлення та позитивний кінцевий результат лікування. В умовах відсутності універсальної схеми аналгезії персоніфікований підхід є необхідністю сучасної клінічної практики та складовою протоколів ERAS. На цьому заході ви розглянете концепцію персоніфікованої аналгезії як системного підходу, що передбачає індивідуальний підбір методів і препаратів відповідно до типу оперативного втручання, очікуваної інтенсивності болю, віку, супутніх захворювань, наявності хронічного больового синдрому та психоемоційного стану пацієнта. Ви дізнаєтеся про основні принципи мультимодальності, процедуроорієнтовані стратегії згідно з рекомендаціями PROSPECT і перспективи фармакогенетики у виборі анальгетиків. Після навчання ви зможете впевнено планувати післяопераційну аналгезію, застосовуючи базові препарати і ад’юванти, інтегрувати нефармакологічні методи, PCA-помпи та проводити сучасний моніторинг ефективності знеболення. • Актуальність проблеми • Післяопераційний біль: ключовий фактор відновлення. • Відсутність універсальної схеми аналгезії. • Ризик хронізації гострого болю. • Персоніфікована аналгезія: концепція • Індивідуальний підбір методів і препаратів. • Основні фактори: тип операції, інтенсивність болю, вік, стать, супутні захворювання, наявність хронічного болю, психоемоційний стан. • Основні принципи • Мультимодальність (поєднання різних механізмів дії). • Індивідуальний підхід. • Процедуроорієнтована стратегія (PROSPECT). • Перспективи фармакогенетики. • Інструменти реалізації • Регіонарна аналгезія (епідуральна, блокади). • Базові препарати: парацетамол, НПЗП. • Ад’юванти: кетамін, габапентиноїди. • Опіоїди – за показаннями. • Нефармакологічні методи. • PCA-помпи та сучасний моніторинг. • Фактори ризику інтенсивного болю • Хронічний больовий синдром. • Попереднє приймання анальгетиків. • Недостатній контроль гострого болю. • Висновки • Відповіді на запитання від учасників

Кожна неточність під час УЗД гомілковостопного суглоба може стати причиною затримки в діагностиці травм або розвитку хронічної нестабільності. Правильна техніка, досконале знання нормальної соноанатомії та стандартних площин сканування дають змогу ставити точні діагнози і планувати лікування в разі широкого спектра захворювань: від тендинопатій до сублюксацій та стрес-переломів. На цьому заході ви навчитеся використовувати різні типи датчиків для УЗ-сканування кожного відділу гомілковостопного суглоба, налаштовувати апарат під кожне конкретне завдання та правильно позиціонувати пацієнта. Ви зможете відрізняти нормальні анатомічні варіанти від патології, правильно оцінювати стан сухожилків, зв’язок, суглобової сумки та периферичних нервів, виявляти нестабільність і сублюксації під час динамічного огляду, а також формувати точний ультразвуковий висновок. Після навчання ви зможете швидко і точно проводити обстеження гомілковостопного суглоба в разі спортивних і побутових травм та обирати клінічно обґрунтовану тактику лікування або реабілітації. • Техніка ультразвукового дослідження (типи датчиків, оптимальні налаштування апарата, позиціонування пацієнта, стандартні площини сканування) • Сонографічна анатомія переднього відділу • Сонографічна анатомія латерального відділу • Сонографічна анатомія медіального відділу • Сонографічна анатомія заднього відділу • Периферичні нерви в ділянці гомілковостопного суглоба • Нормальні ультразвукові варіанти сухожилків, зв’язок та бурси • Стандартний протокол УЗД гомілковостопного суглоба (послідовність сканування, основні анатомічні орієнтири) • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Механізми травм гомілковостопного суглоба (інверсійні, еверсійні та спортивні травми) • Травми латерального зв’язкового комплексу • Травми медіального зв’язкового комплексу • Травми сухожилків • Ахіллове сухожилля • Бурсити • Переломи та авульсії • Стрес-переломи • Компресійні невропатії • Динамічне УЗД: оцінювання нестабільності зв’язок та сублюксації сухожилків • Клінічні кейси. Аналіз типових патологій гомілковостопного суглоба • Алгоритм ультразвукового обстеження в разі патології. Послідовність оцінювання структур та основні діагностичні критерії • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Офлайн тренінги PBLS: базові реанімаційні заходи для дітей 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Реєстрація на офлайн тренінги від ВГО «Всеукраїнська рада реанімації (ресусцитації) та екстреної медичної допомоги». ВГО «Всеукраїнська рада реанімації та екстреної медичної допомоги» — офіційний провайдер безперервного професійного розвитку (БПР), № 2065. «Сумуляційні тренінги» або «Тренінги з оволодіння практичними навичками» відповідають актуальним міжнародним протоколам ERC — European Resuscitation Council (Європейської ради реанімації) та ASC — American Surgeon College (Американської колегії хірургів), орієнтовані на практику та зараховуються до системи БПР для медичних працівників (вищої медичної та середньої спеціальної освіти). Виберіть, будь ласка, номер заходу в Е-БПР і курс, на який хочете потрапити: PBLS (Paediatric Basic Life Support) — Базові реанімаційні заходи для дітей. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

УЗД колінного суглоба – один із основних методів діагностики, що дає змогу в режимі реального часу оцінити стан структур суглоба та прийняти точне й обґрунтоване рішення щодо подальшої тактики. Але без досконалого знання протоколів дослідження й технічних особливостей методу можна припуститися помилок у документуванні та інтерпретації результатів. Це означає ризик несвоєчасного виявлення значущої патології або, навпаки, її гіпердіагностики. На цьому заході ви сформуєте структурований підхід до проведення УЗД колінного суглоба: від базових налаштувань апарата й правильного позиціонування до повноцінного протоколу обстеження з урахуванням усіх доступів. Ви розглянете нормальну соноанатомію переднього, медіального, латерального та заднього відділів, а також артефакти й типові помилки інтерпретації. Окрім цього, ви навчитеся впевнено визначати патологічні зміни (випіт, синовіт, ураження сухожилків і зв’язок, бурсит, дегенеративні й запальні процеси) та диференціювати утворення підколінної ямки. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати алгоритм проведення й опису дослідження, що допоможе вам підвищити точність діагностики та приймати правильні рішення щодо подальшої тактики ведення пацієнта. • Базові принципи УЗД колінного суглоба: • показання та можливості методу; • обмеження УЗД коліна; • підготовка, положення пацієнта і датчика; • вибір датчика, частоти, глибини, фокусу, доплера. • Стандартизований протокол дослідження (доступи, варіанти сканування, порівняння, обов’язкова фотофіксація). • Передній відділ коліна в нормі. • Медіальний відділ коліна в нормі. • Латеральний відділ коліна в нормі. • Задній відділ коліна в нормі. • Хрящ, кісткові контури, динамічні проби. • Нормальний протокол і типові помилки: • опис нормального дослідження; • структури, які не можна пропустити; • анізотропія, компресія, хибна оцінка рідини. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Випіт, синовіт, гіпертрофія синовії. • Патологія сухожилків переднього відділу. • Бурсити і патологія жирового тіла. • Пошкодження медіальних і латеральних стабілізаторів. • Меніски та параменіскові утворення. • Кіста Бейкера і патологія підколінної ямки. • Дегенеративні та запальні зміни. • Спортивна та післяопераційна патологія. • Алгоритм опису патології: • структура протоколу при травмі; • структура протоколу при хронічному болю та перевантаженні; • червоні прапорці та показання до інших методів візуалізації; • розбір клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Інтервенційний ультразвук є невід’ємною складовою сучасної малоінвазивної медицини, поєднуючи можливості точної діагностики та лікування без необхідності виконання відкритих хірургічних втручань. Особливості анатомії шиї, велика кількість судинно-нервових структур та різноманіття патологічних процесів вимагають чіткого розуміння принципів навігації, вибору оптимального доступу та володіння сучасними методиками інтервенцій під контролем ультразвуку. На цьому заході ви розглянете принципи інтервенційного ультразвуку, особливості вибору безпечного акустичного вікна, правила навігації та візуалізації інструментів, а також актуальні рекомендації EFSUMB щодо виконання втручань на органах шиї. Також ви навчитись робити вірний вібір між тонкоголковою аспіраційною біопсією та core-біопсією та засвоїте принципи склерозування та абляції різних патологічних утворень. Після навчання ви зможете грамотно планувати втручання, обирати оптимальну методику, мінімізувати ризик ускладнень та виконувати процедури відповідно до сучасних стандартів. • Інтервенційний ультразвук – ефективна малоінвазивна технологія для діагностики та лікування. • Базові принципи інтервенцій під контролем УЗ. • Обладнання, девайси та інструменти для інтервенцій під контролем УЗ. • Вибір «безпечного акустичного вікна» та типу втручання під контролем УЗ. • Принципи навігації та візуалізації инструмента під час втручання під контролем УЗ. • Європейські рекомендації (EFSUMB) з інтервенційного ультразвуку на органах шиї. • Діагностичні маніпуляції під контролем УЗ на органах шиї (щитоподібна залоза, лімфатичні вузли, слинні залози) • Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія чи гістологічна core-біопсія: яку методику краще використовувати? • Кісти та абсцеси шиї – чи можливо малоінвазивне лікування? • Процедури склерозування та абляції під контролем УЗ різних патологій органів шиї. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Післяпологові зміни тазового дна не завжди супроводжуються вираженим анатомічним пролапсом, однак можуть суттєво впливати на функціональний стан та якість життя пацієнтки. Нерідко трапляється ситуація, коли суб’єктивні скарги значно переважають об’єктивні зміни під час огляду. Сучасний підхід до післяпологової реконструкції тазового дна потребує не лише анатомічного оцінювання, а й комплексного аналізу функціональних порушень, симптомів та очікувань пацієнтки. На цьому заході ви розглянете принципи діагностики та хірургічної корекції післяпологових дефектів тазового дна, зокрема мінімальних та прихованих форм пролапсу. Ви навчитеся визначати критерії відбору пацієнток для оперативного лікування, засвоїте особливості ведення жінок із диспареунією, рубцевими деформаціями промежини і стресовим нетриманням сечі, а також дізнаєтеся про можливості комбінованих реконструктивних втручань. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення щодо спостереження, реконструктивного лікування чи поєднаних оперативних втручань та забезпечувати функціональний результат і сприятливий довгостроковий прогноз. • Післяпологові скарги без явного пролапсу: як мислити хірургу. • Коли пацієнтка має симптоми, але пролапс візуально мінімальний або відсутній • Приховані дефекти тазового дна й перинеальної зони • Коли проблема функціональна, а коли анатомічна • Сучасна діагностика та відбір пацієнток на хірургічну корекцію. • Клінічний огляд та функціональне оцінювання • Показання до операції у разі мінімальних об’єктивних змін • Типові помилки первинної консультації • Хірургічна корекція післяпологових дефектів: що реально працює. • Вагінопластика й перинеопластика • Відновлення промежини після пологових травм • Корекція рубцевих деформацій • Комбіновані операції у разі післяпологових змін. • Корекція стресового нетримання сечі (СНС) + пластика тазового дна • Лабіопластика + вагінопластика • Ліпофілінг інтимної зони як частина реконструкції • Поєднані втручання за один етап: показання й обмеження • Пролапс і нетримання сечі: як не лікувати одне, ігноруючи інше. • Поєднання пролапсу зі стресовим нетриманням сечі • Коли потрібна одночасна корекція • Вибір тактики залежно від віку, пологів, тканин і симптомів • Ускладнення та недостатній клінічний ефект після операцій: як уникнути помилок? • Рецидив симптомів без рецидиву пролапсу • Біль, диспареунія, рубцеві деформації • Як мінімізувати ризики та правильно вести пацієнтку • Розбір клінічних кейсів. • Практичний алгоритм прийняття рішення. • Кого оперувати, кого спостерігати • Як обрати обсяг втручання • Як пояснювати прогноз пацієнтці • Післяопераційний супровід та профілактика рецидиву • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Травма та критичний стан не завершуються після операції чи стабілізації гемодинаміки. Саме період відновлення часто визначає виживання пацієнта, ризик ускладнень, тривалість ШВЛ, функціональний результат і якість життя після ВІТ. Сучасна концепція ERATIC (Enhanced Recovery After Trauma and Intensive Care) змінює підхід до ведення критичних пацієнтів: від ізольованого “лікування проблем” - до системної стратегії раннього відновлення. Приєднуйтесь, якщо хочете впроваджувати сучасні recovery-протоколи та приймати клінічно обґрунтовані рішення у веденні критичних пацієнтів! Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • концепцію ERATIC: чому recovery починається вже в перші години інтенсивної терапії • гемодинамічну стабілізацію без надлишкової інфузії та перевантаження рідиною • мультимодальну аналгезію: контроль болю без надмірної седації • ранню мобілізацію пацієнтів у ВІТ: коли починати та чому це критично • нутритивну підтримку: раннє ентеральне харчування та метаболічний контроль • респіраторну підтримку та стратегії раннього відлучення від ШВЛ • профілактику ICU-acquired weakness, делірію та когнітивних ускладнень • сучасний підхід до transfusion management, temperature control та damage control resuscitation • командну взаємодію в recovery-моделі: анестезіолог, інтенсивіст, хірург, реабілітолог, медсестра • типові помилки: надмірна седація, затримка мобілізації, необґрунтовані обмеження харчування, агресивна інфузійна терапія Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Чи легко ви можете відрізнити глаукому від інших оптичних нейропатій? Оптичні нейропатії можуть маскуватися під глаукому – і навпаки. Помилка на етапі діагностики може стати причиною незворотного порушення зору в пацієнта. А для лікаря – причиною втрати впевненості у своїх рішеннях. На цьому заході розглянемо основні відмінності глаукомної та неглаукомної нейропатій з погляду патогенезу та клініки. Ви розглянете діагностичні алгоритми й типові помилки в процесі діагностики і зможете впевнено діяти у разі нетипової картини, коли вимірювання ВОТ не пояснює причину нейропатії. Після навчання ви будете легко проводити диференційну діагностику оптичних нейропатій, обирати ефективну тактику ведення та вчасно залучати невролога чи нейрохірурга. • Актуальність проблеми • Патогенетичні механізми глаукомної оптичної нейропатії • Патогенез неглаукомних оптичних нейропатій • Клінічні особливості глаукомної оптичної нейропатії • Клінічні особливості неглаукомної оптичної нейропатії • Методи діагностики • Практичні аспекти диференційної діагностики • Концепти доказового менеджменту • Відповіді на запитання

Масивна кровотеча – це момент істини для будь-якої команди невідкладної допомоги. Коли хірургічне втручання неможливе, методика REBOA (Resuscitative Endovascular Balloon Occlusion of the Aorta) стає тим самим інструментом, який дає змогу виграти час, стабілізувати гемодинаміку й доставити пацієнта до операційної. На цьому заході ви розглянете фізіологічні принципи методу, навчитеся безпечних алгоритмів виконання REBOA, дізнаєтеся про сучасні системи ER-REBOA® і pREBOA-PRO®, а також побачите реальні приклади з військової та цивільної практики. Окремо розглянете часткову оклюзію аорти – сучасний підхід, який подовжує безпечний час маніпуляції та зменшує ризики ішемії. Після навчання ви будете впевнено орієнтуватися в показаннях, техніці та ускладненнях REBOA, розуміти, коли і як методику інтегрувати у протоколи Damage Control Resuscitation, TCCC чи ATLS. • Роль REBOA у невідкладній та військовій медицині • Концепція «виграти час, коли хірург недоступний» • Визначення та призначення REBOA • Суть методики та фізіологічні принципи • Зони оклюзії та показання до застосування • Значення в екстремальних умовах • Використання на полі бою, догоспітальному етапі та в цивільних сценаріях • Організаційні та логістичні переваги • Історія та еволюція методу • Витоки у військовій медицині 1950-х • Перехід до сучасних протоколів з частковою оклюзією • Комплектація та адаптація обладнання • Основні компоненти набору REBOA • Особливості систем ER-REBOA® і pREBOA-PRO® • Модифікації для екстремальних умов (портативність, простота, швидкість доступу) • Техніка постановки та інтеграція в протоколи • Алгоритм виконання й контрольна точка безпеки • Рекомендації ACS Committee on Trauma • Застосування нехірургічними командами • Роль анестезіолога, лікаря невідкладної допомоги, військового медика • Освітня й тренінгова підготовка • Безпечне використання на догоспітальному етапі • Мінімізація ризиків і моніторинг • Типові ускладнення, профілактика, критерії припинення оклюзії • Переваги й обмеження методу • Протоколи застосування та клінічні приклади • Розгляд клінічних кейсів • Q&A

Лікарі, які працюють з дітьми, нерідко стикаються із ситуаціями невизначеності, коли скарги, анамнез та об’єктивні дані не формують цілісної картини. Повторні травми, неспецифічні соматичні симптоми, поведінкові зміни або регрес розвитку можуть не мати чіткої інтерпретації, що ускладнює прийняття рішень. У таких випадках важливо вміти виявити ознаки можливого насильства, а також впевнено приймати рішення в умовах обмеженої доказової бази та високої відповідальності. На цьому заході ви розглянете клінічні, поведінкові та соматичні прояви різних форм насильства над дитиною, зокрема ситуації, коли воно маскується під інші стани. Ви навчитеся виявляти тривожні ознаки, аналізувати невідповідності між анамнезом і клінічною картиною, а також засвоїте принципи безпечної та недирективної комунікації з дитиною та її опікунами. Окремо ви розберете алгоритми документування й оцінювання ризиків, щоб забезпечити як захист дитини, так і вашу професійну безпеку. Після навчання ви зможете системно оцінювати складні клінічні ситуації, розпізнавати можливі ознаки насильства навіть за відсутності прямих доказів, правильно будувати комунікацію та приймати рішення відповідно до чинного законодавства. • 1. Лікар як перша ланка виявлення насильства, роль медичного працівника у ранньому розпізнаванні. Кейс: повторні звернення дитини до різних закладів без чіткої причини. • 2. Види насильства та їхні прояви. Кейс: хронічне недоїдання як прояв нехтування. • 3. Поведінкові червоні прапорці: страх, регрес, уникання контакту, надмірна покірність. Кейс: дитина мовчить у присутності опікуна, активна без нього. • 4. Соматичні ознаки, травми, що не відповідають анамнезу або віку. Кейс: множинні гематоми різної давності внаслідок «падіння з ліжка». • 5. Ознаки сексуального насильства. Кейс: сексуалізована поведінка без вікових причин. • 6. Комунікація з дитиною, безпечні, недирективні питання. Кейс: як уточнити підозру без тиску. • 7. Робота з батьками або опікунами. Кейс: контроль і перебивання дитини опікуном. • 8. Алгоритм дій лікаря: фіксація, маршрутизація, повідомлення служб. Кейс: підозра без прямих доказів. • 9. Емоційний стан лікаря, профілактика вигорання та вторинної травматизації. Кейс: складний випадок, що викликає тривале емоційне напруження. • 10. Відповіді на запитання учасників.

Якщо не брати до уваги анатомічні варіації, навіть рутинна холецистектомія може перетворитися на складний клінічний кейс. Ятрогенні ушкодження жовчних проток – одні з найнебезпечніших ускладнень абдомінальної хірургії. Всі вони мають серйозні наслідки для пацієнта і загрожують відповідальністю для хірургів. На цьому заході ви дізнаєтеся, як запобігти помилкам під час лапароскопічних і відкритих холецистектомій та своєчасно розпізнати пошкодження. Ви навчитеся системного підходу до профілактики, діагностики й лікування у разі ятрогенних травм жовчних проток. Це навчання для хірургів, які прагнуть працювати впевнено навіть у найскладніших випадках. В програмі: алгоритми дій у разі пошкоджень, інтра- й післяопераційна тактика та юридичні аспекти ситуацій. • Визначення понять, епідеміологія та частота. • Наслідки пошкоджень жовчних проток для пацієнта й хірурга. • Класифікації пошкоджень. • Причини виникнення ушкоджень. • Анатомічні варіанти жовчних шляхів (короткий огляд). • Профілактика ушкоджень (що робити, щоб не виникли). • Інтраопераційна діагностика. • Післяопераційна діагностика. • Інтраопераційна лікувальна тактика. • Післяопераційна лікувальна тактика. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Врятувати життя — під силу кожному! Велика кількість громадян дізнаються про серцево-легеневу реанімацію, отримують навички та вивчають її особливості. Серцево-легенева реанімація — це складний комплекс дій, спрямований на усунення оборотних причин смерті та відновлення спонтанного кровообігу. Головний меседж ERC 2025 — «не лише відновити серце, а дати людині шанс на якісне продовження життя». Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • роль диспетчера МНС, наявності AED, поняття про оновлений ланцюг виживання • суттєві зміни у СЛР за різних обставин у дорослих • суттєві зміни у СЛР за різних обставин у дітей Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасний практичний курс для лікарів, присвячений ультразвуковій діагностиці судин верхніх та нижніх кінцівок — від базової анатомії та налаштування УЗД-апарата до складних клінічних випадків і невідкладних станів. Курс побудований на поєднанні анатомії, гемодинаміки та клінічного мислення, що дозволяє не просто візуалізувати судини, а правильно оцінювати кровотік, виявляти патологічні зміни та розуміти їх клінічне значення. Особлива увага приділяється атеросклерозу, тромбозам, варикозній хворобі, аневризмам, судинним травмам та тромбоемболіям. Учасники працюватимуть з алгоритмами обстеження, розберуть типові помилки та отримають практичні інструменти для щоденної роботи. Онлайн курс із супроводом куратора. Переваги: поетапне навчання — перегляд, обговорення, перевірка та закріплення матеріалу; закритий чат, обговорення кейсів і підтримка куратора; додаткові матеріали для поглиблення знань; сертифікат із балами БПР. Навчання відбувається онлайн у зручному кабінеті: щотижня відкривається новий блок програми, а перегляд матеріалів займає 2–3 години на тиждень. Після кожного блоку учасники виконують домашні завдання та отримують супровід куратора і менеджера платформи. Щотижня експерти проводять онлайн-сесії питань-відповідей у ZOOM. Учасники можуть отримати сертифікат за проходження електронного навчального курсу з нарахуванням 11 балів БПР та сертифікат за майстер-клас (Q&A-сесії) — з 8 балами. Програма заходу • Дата початку: 16 червня 2026 • Дата закінчення: 9 липня 2026 • БЛОК 1. Загальні принципи УЗД судин: налаштування УЗД-апарата та базова УЗД-анатомія артерій та вен верхніх та нижніх кінцівок • Лекція 1. Базові налаштування УЗД-апарата та датчиків, шляхи оптимізації отриманого зображення • Лекція 2. Методологія дослідження та УЗД-анатомія артерій та вен верхніх кінцівок • Лекція 3. Методологія дослідження та УЗД-анатомія артерій нижніх кінцівок • Лекція 4. Методологія дослідження та УЗД-анатомія вен нижніх кінцівок • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. УЗД при патології артерій верхніх та нижніх кінцівок • Лекція 1. УЗД при атеросклерозі артерій нижніх кінцівок • Лекція 2. УЗД при неатеросклеротичних ураженнях артерій нижніх кінцівок • Лекція 3. УЗД при патології артерій верхніх кінцівок • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. УЗД при патології вен верхніх та нижніх кінцівок • Лекція 1. УЗД при варикозній хворобі вен нижніх кінцівок • Лекція 2. УЗД при тромбозах поверхневих та глибоких вен нижніх кінцівок • Лекція 3. УЗД при захворюваннях вен верхніх кінцівок • Лекція 4. Оцінка змін навколишніх тканин в УЗ-діагностиці патології судин • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. УЗД судин при невідкладній допомозі • Лекція 1. Судинна травма: як діяти у невідкладній ситуації • Лекція 2. Аневризми артерій: межа між плановою та ургентною ситуацією • Лекція 3. Артеріальні тромбози та тромбоемболії • Лекція 4. Екстравазальна компресія судин різних локалізацій: клінічні прояви та УЗД • Лекція 5. УЗ-оцінка змін після операцій на судинах • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Складні клінічні кейси в УЗД судин: вроджені аномалії розвитку артерій та вен, екстравазальна компресія судин, артеріо-венозні нориці • Лекція 1. УЗД при вроджених аномаліях розвитку судин верхніх та нижніх кінцівок • Лекція 2. УЗД артеріовенозних нориць та оцінка змін гемодинаміки • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Точні хірургічні рішення починаються з точного ультразвукового зображення. Але дослідження передньої черевної стінки та пахової ділянки вимагають глибокого розуміння топографії слабких місць, класифікації гриж і особливості їх візуалізації. Чи виявите ви дефект на ранній стадії, чи проґавите ускладнення, за якого знадобиться велика операція? Це питання практики. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати типові ультразвукові орієнтири, відрізняти грижі від діастазу, гематом і пухлинних утворень, а також оцінювати складність дефекту і стан вмісту грижового мішка. Ви зрозумієте логіку диференційної діагностики. Кожна грижа – це потенційна ішемія або некроз петлі кишківника. Після навчання ви зможете впевнено обстежувати пацієнтів із випинаннями на передній черевній стінці, болем у животі та післяопераційними рубцями. • Ультразвукова анатомія передньої черевної стінки, слабкі місця. • Класифікація гриж: • за походженням; • за розташуванням; • за частотою. • Особливості візуалізації гриж: передніх, бічних відділів черевної стінки, пахових. • Неускладнені та ускладнені грижі. • Диференційна діагностика та інші патології: • діастаз; • атрофія м'язів; • гематоми; • об'ємні утворення черевної стінки. • Відповіді на запитання учасників

Точність інтерпретації КТ-ангіографії судин шиї – ключ до своєчасної діагностики судинної патології, правильного вибору тактики лікування та запобігання пропущеним критичним змінам. Сучасна КТ-ангіографія дозволяє не лише візуалізувати анатомію брахіоцефальних артерій, а й оцінити ступінь стенозу, стан судинної стінки, особливості кровотоку, взаємозв’язок із суміжними структурами та можливі ускладнення. У клінічній практиці саме CTA судин шиї часто стає вирішальним методом візуалізації при підозрі на ішемічний інсульт, дисекцію, атеросклеротичне ураження та інші судинні патології. Лікар повинен володіти чітким алгоритмом аналізу КТ-ангіографії судин шиї, добре орієнтуватися в анатомії артеріальної системи та розуміти основні патологічні зміни. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Оволодіти сучасними підходами до виконання та інтерпретації КТ-ангіографії судин шиї. • Навчитися розпізнавати основні патологічні зміни судин на CTA. • Проводити системний аналіз КТ-ангіографії судин шиї та не пропускати важливі знахідки. • Уникати типових помилок інтерпретації CTA брахіоцефальних артерій. • Анатомія судин шиї на CTA – особливості візуалізації сонних та хребтових артерій, варіанти анатомії та їх клінічне значення. • Основні патологічні зміни на КТ-ангіографії – атеросклеротичні стенози, оклюзії, дисекції, аневризми та патологічну звивистість судин. • Системний аналіз CTA судин шиї – послідовний алгоритм оцінки судин, просвіту, судинної стінки, кальцинатів, м’яких тканин шиї та супутніх знахідок. • Типові пастки інтерпретації CTA – які зміни найчастіше пропускають, як уникати помилок оцінки стенозів та коли необхідні додаткові методи візуалізації. • Практичний DICOM-розбір реальних клінічних випадків із покроковим аналізом CTA судин шиї. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рецептурні помилки є однією з найчастіших причин відмови у відпуску лікарських засобів, юридичних ризиків для медичного працівника та затримки лікування пацієнта. На цьому заході ви розберете сучасні вимоги до оформлення рецептів, типові помилки під час їх виписування та практичні алгоритми роботи з паперовими й електронними рецептами. Після навчання ви зможете впевнено оформлювати рецепти відповідно до чинних нормативних вимог і уникати типових помилок у вашій практиці. • 1. Чотири рішення, які лікар має прийняти до створення рецепта • 2. Клінічне призначення як основа коректного рецепта • 3. Матриця вибору рецепта • 4. Е-рецепт у ЕСОЗ: що відбувається до і після натискання кнопки «Створити» • 5. Рецепти підвищеного ризику • 6. Якщо рецепт уже створено невірно. Алгоритм дій лікаря • 7. Дистанційний і повторний рецепт: межі допустимого. Ситуації, коли рецепт можна створити без очного візиту. • 8. Лікар — пацієнт — аптека: конфліктні ситуації. • 9. Практикум: «Рецепти, у яких легко помилитися» • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Опікова травма є системним ураженням, при якому дії в перші години після травми визначають прогноз пацієнта. На цьому заході ви розберете сучасні алгоритми первинного огляду, інфузійної терапії та інтенсивного лікування тяжких опіків, а також типові помилки, які можуть погіршити стан пацієнта ще до госпіталізації в опіковий центр. Після навчання ви знатимете, як діяти при опіковому шоці, правильно проводити інфузійну ресусцитацію, своєчасно розпізнавати небезпечні ускладнення та приймати обґрунтовані рішення на ранньому госпітальному етапі. • 1. Актуальність, етіологія та анатомо-патофізіологічні основи опіків • Вступ та актуальність • Етіологія травми • Анатомія шкіри • Патофізіологія опікового шоку • Три зони опікового ураження • 2. Класифікація, оцінка глибини та площі опіків • Класифікація за глибиною • Тактика ведення пухирів • Методи визначення площі опіку (TBSA) • 3. Первинний огляд, догоспітальна допомога та евакуація • Алгоритм XABCDE • Типові помилки первинного огляду • Дихальні шляхи • Дихання та кровообіг • Термічний та хімічний захист • Пов'язки • Критерії скерування до опікового центру • 4. Госпітальна інтенсивна терапія: інфузії, коагулопатія, вазопресори та сепсис • Принципи інфузійної ресусцитації • Формули розрахунку рідини (перші 24 години) • Моніторинг діурезу • Коагулопатія та ендотеліопатія опіків • Застосування вазопресорів • Поліорганна недостатність (ПОН) та сепсис • 5. Підсумки та узагальнені рекомендації • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Сепсис – один із головних викликів сучасної інтенсивної терапії. Для вдалого ведення цього небезпечного стану анестезіологу необхідно опанувати найсучасніші підходи для раннього розпізнавання, точного прогнозу й ефективного лікування. Зараз ця тема має особливу актуальність, оскільки була розроблена оновлена шкала SOFA-2 (2025/2026) для оцінювання органної дисфункції та прогнозу, а також новітні підходи до дитячого сепсису і специфіки ведення у воєнних умовах. На цьому заході ви дізнаєтеся, як розпізнати сепсис у дорослого та дитини ще до появи критичної гіпотензії, уникнути пасток «тривожної тахікардії» та обирати оптимальні антибіотики відповідно до мікробіологічного пейзажу бойової травми. Ви навчитеся застосовувати алгоритми SSC 2021 від першого болюсу до прецизійного використання вазопресорів та інотропів, а також проводити прицільний моніторинг серцевого викиду методами PiCCO, Сван-Ганц та ЕхоКГ для забезпечення персоналізованого лікування. Після навчання ви будете впевнено інтегрувати сучасні шкали і протоколи в інтенсивну терапію сепсису та значно підвищите ефективність лікування. • Вступ та актуальність теми • Епідеміологія та етіологія • Локалізація вогнищ • Збудники інфекції • Статистика госпіталізацій • Сучасні дефініції та діагностичні концепції • Визначення (Sepsis-3) • Зміна термінології • Скринінг qSOFA • Патофізіологія шоку і транспорту кисню • Природа шоку • Баланс кисню • Клітинний каскад • Класифікація за механізмом • Клінічні ознаки та діагностика органної дисфункції • Системні прояви • Критерії септичного шоку • Алгоритм невідкладної допомоги (SSC 2021) • Принцип «золотої години» • Рідинна ресусцитація • Контроль інфекції • Специфіка бойових поранень • Гемодинамічний контроль та моніторинг • Вибір рідин • Вазопресорна підтримка • Інструментальний моніторинг • Оцінювання за шкалою SOFA • Обмеження SOFA-1 • Переваги SOFA-2 (оновлення 2025) • Респіраторна підтримка і додаткова терапія • Вентиляція при ГРДС • Метаболічний контроль • Специфічні засоби • Специфіка дитячого сепсису (Pediatric Sepsis) • Діагностичні виклики • Ознаки підтвердженого сепсису • Особливості ресусцитації • Q&A-сесія

Випадки насильства – складна медико-соціальна проблема, з якою медичні працівники стикаються на практиці незалежно від спеціальності. Заклади охорони здоров’я можуть виявитися першою точкою контакту для постраждалих осіб, тому від своєчасності й правильності дій медичного працівника залежить не лише якість наданої допомоги, а й подальша безпека пацієнта. Саме тому необхідно чітко орієнтуватися в чинній нормативно-правовій базі, алгоритмах реагування та принципах міжсекторальної взаємодії у разі виявлення насильства. На цьому заході ви розглянете законодавчі та нормативні аспекти запобігання й протидії насильству, а також алгоритми дій медичних працівників у разі виявлення ознак фізичного, психологічного, сексуального чи домашнього насильства. Окрім цього, ви засвоїте особливості ведення обов’язкової медичної документації у таких випадках, навчитеся взаємодіяти з правоохоронними органами та соціальними службами, а також правильно інформувати постраждалих осіб про їхні права й доступні сервіси допомоги. Після навчання ви зможете організовувати процес реагування на випадки насильства відповідно до чинного законодавства та професійних стандартів, мінімізувати юридичні ризики й забезпечити подальший захист постраждалої особи. • 1. Нормативно-правова база та основні поняття • Огляд ключових нормативно-правових актів, що регулюють запобігання та протидію насильству. Визначення базових термінів і понять. Форми домашнього насильства. Роль законодавства у захисті прав постраждалих осіб та забезпеченні доступу до допомоги. • 2. Роль та відповідальність закладів охорони здоров’я • Повноваження закладів охорони здоров’я у разі виявлення насильства. Обов’язки щодо реагування та взаємодії з іншими суб’єктами системи протидії насильству. • 3. Обов’язкові дії медичних працівників у перші 24 години • Інформування уповноважених органів (зокрема поліції). Ведення «Журналу реєстрації фактів виявлення» (відповідно до Постанови №658). Надання медичної допомоги постраждалій особі. • 4. Документування випадку та юридично значима фіксація інформації • Оформлення медичної документації: фіксація тілесних ушкоджень, збір анамнезу (Наказ № 278). Вимоги до якості й повноти документування. • 5. Права постраждалої особи й етичні аспекти взаємодії • Інформування постраждалої особи про її права та доступні сервіси допомоги. Забезпечення конфіденційності. Отримання інформованої згоди. Дотримання етичних принципів у роботі. • 6. Алгоритм правових дій медичного працівника • Покроковий алгоритм дій: первинне оцінювання ситуації, отримання згоди, документування, повідомлення відповідних органів, координація з іншими фахівцями. • 7. Практична частина: розбір правового кейсу • Аналіз реалістичної клінічної ситуації гендерно зумовленого насильства з відпрацюванням алгоритму дій медичного працівника відповідно до правових вимог. • 8. Відповіді на запитання учасників

Перші 60 хвилин після надходження пацієнта до приймального відділення визначають подальший прогноз захворювання. На цьому етапі необхідно швидко оцінити тяжкість стану, виявити ознаки загрозливих станів, визначити пріоритетність діагностичних і лікувальних заходів та обрати оптимальний маршрут пацієнта. Помилки первинного сортування, затримка призначення антибіотиків, інфузійної терапії або необґрунтоване очікування даних додаткових досліджень можуть призводити до погіршення клінічних результатів. Під час майстер-класу ви опануєте сучасні підходи до ведення хворих у першу годину після госпіталізації, алгоритм ABCDE, принципи первинного сортування та визначення пріоритетів у пацієнтів з гострою абдомінальною патологією. Ви навчитеся своєчасно розпізнавати сепсис, внутрішньочеревні кровотечі, кишкову ішемію та перфорацію, вибирати оптимальний обсяг лабораторних досліджень і методів візуалізації та застосовувати концепцію damage control. Також ви розглянете критерії направлення до операційної чи відділення інтенсивної терапії та типові помилки, які виникають у приймальному відділенні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати критичні стани, раціонально використовувати доступні ресурси й ухвалювати клінічні рішення в умовах дефіциту часу. • Перша хвилина: оцінювання не діагнозу, а ризику • Чому клінічна стабільність важливіша за встановлення точного діагнозу на старті. • Ознаки гемодинамічної нестабільності та шоку. • Як швидко розпізнати сепсис і септичний шок. • Клінічні прояви внутрішньочеревної кровотечі, ішемії та перфорації. • Визначення пріоритетності пацієнта й рівня невідкладності допомоги. • ABCDE як базовий алгоритм швидкого оцінювання стану пацієнта • Airway: оцінювання прохідності дихальних шляхів. • Breathing: аналіз дихання та оксигенації. • Circulation: оцінювання кровообігу та ознак шоку. • Disability: швидке неврологічне оцінювання. • Exposure: повний огляд пацієнта без втрати часу. • Перші 15 хвилин: мінімальний пакет обстежень • Стандартизований первинний огляд пацієнта. • Контроль життєвих показників та їх інтерпретація. • Лабораторні дослідження, які не можна відкладати. • Роль лактату, коагулограми та визначення групи крові. • Коли необхідно виконати ЕКГ навіть при хірургічній патології. • Red flags гострого живота • Симптоми перитоніту та їхнє клінічне значення. • Ознаки кишкової ішемії та загрози некрозу. • Підозра на перфорацію порожнистого органа. • Критерії підозри на внутрішню кровотечу. • Клінічні сценарії першої години • Розбір типових помилок у приймальному покої. • Алгоритм дій у разі нестабільного стану пацієнта. • Пріоритезація завдань в умовах дефіциту часу. • Комунікація між черговими спеціалістами. • Формування первинного плану ведення пацієнта. • Візуалізація має відповідати клінічному питанню • Принципи вибору методу візуалізації. • FAST-протокол у критичних пацієнтів. • Можливості й обмеження ургентного УЗД. • КТ як інструмент підтвердження хірургічної патології. • Типові помилки у призначенні візуалізації. • Сепсис у приймальному покої: що потрібно зробити негайно • Рання діагностика сепсису. • Інфузійна терапія першої години. • Антибактеріальна терапія без невиправданих затримок. • Пошук та контроль джерела інфекції. • Моніторинг ефективності первинних заходів. • Damage control у критичного пацієнта • Концепція damage control surgery. • Тимчасовий контроль кровотечі. • Усунення контамінації та профілактика подальшого ушкодження. • Роль реанімаційних заходів у стабілізації пацієнта. • Показання до поетапного хірургічного лікування. • Хірург як координатор процесу • Організація роботи мультидисциплінарної команди. • Взаємодія з анестезіологом та відділенням інтенсивної терапії. • Підготовка операційної та забезпечення компонентами крові. • Медична документація в умовах ургентності. • Управління часом та ресурсами в критичних ситуаціях. • Головне рішення першої години: маршрут пацієнта • Критерії направлення в операційну. • Коли пацієнту необхідна КТ перед подальшими рішеннями. • Показання до госпіталізації в ICU. • Коли можливе динамічне спостереження. • Формування чіткого плану дій та відповідальності команди на наступні години. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань