Заходи БПР для медсестер 2026

Травма – одна з головних причин дитячої смертності. Більшості цих випадків можна було б запобігти, але найчастіше все вирішує перша хвилина: чи правильно оцінено стан, чи розпізнано загрозу, чи виконано базові дії. Ці навички гарантують вам впевненість під час надання допомоги дитині з травмою. На цьому заході ви навчитеся проводити первинний огляд травмованої дитини за алгоритмом XABCDE, розглянете основні анатомо-фізіологічні відмінності дитячого організму, а також відпрацюєте специфічні життєрятувальні втручання на кожному етапі. Особливий акцент буде на командній взаємодії, роботі з батьками й адаптації дорослих протоколів до педіатрії. Після заходу ви будете впевнено діяти в перші хвилини після отримання травми, навіть у стресових умовах. • Первинний огляд травмованої дитини за алгоритмом XABCDE. • Анатомічні та фізіологічні особливості дитячого віку, які впливають на надання допомоги травмованій дитині. • Життєрятувальні втручання на кожному етапі огляду. • Базові препарати для надання допомоги травмованій дитині на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах. • Особливості взаємодії з травмованою дитиною та її батьками/опікунами. Виклики, з якими стикаються лікарі під час надання допомоги травмованій дитині. • Демонстрація первинного огляду травмованої дитини з життєрятувальними втручаннями. • Деконструкція демонстрації з розбором клінічного випадку. • Сесія запитань та відповідей. • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

· Поточне прибирання (щоденне): мета, завдання та періодичність · Генеральне прибирання (планове): організація та особливості проведення · Принцип «трьох відер» у системі прибирання · Етапність проведення прибирання · Дезінфекція: основні принципи та вимоги · Персонал та оснащення для проведення прибирання · Заключний етап: контроль якості та оцінка результатів · Документування процесів прибирання

Своєчасне розпізнавання ішемічних змін на ЕКГ є критично важливим для ранньої діагностики гострого коронарного синдрому та вибору правильної тактики ведення пацієнта. У щоденній клінічній практиці трапляються не лише класичні ЕКГ-прояви STEMI, а й мінімальні, атипові або неоднозначні зміни, які потребують глибокого розуміння патофізіології ішемії та чіткої інтерпретації електрокардіограми. Саме тому важливо вміти клінічно мислити в контексті ішемічних змін, оцінювати їхню значущість та швидко приймати рішення в умовах обмеженого часу. Особливу складність становлять випадки з БЛНПГ, синдромом Wellens, інфарктом правого шлуночка, псевдоішемічними змінами та non-STEMI. На цьому заході ви систематизуєте знання щодо патофізіології ішемії, ушкодження й некрозу міокарда, навчитесь аналізувати ЕКГ-ознаки та локалізувати інфаркт міокарда за відведеннями. Також ви дізнаєтеся, як диференціювати STEMI та non-STEMI, розпізнавати складні ішемічні патерни і засвоїте алгоритми дій у разі підозри на гострий коронарний синдром. Після навчання ви зможете оцінювати зміни на ЕКГ, уникати типових помилок інтерпретації та визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Анатомія коронарного кровопостачання та відповідність ЕКГ-відведень зонам міокарда • Патофізіологія ішемії, ушкодження та некрозу міокарда • ЕКГ-ознаки ішемії: інверсія зубця Т, депресія сегмента ST • ЕКГ-ознаки гострого ушкодження міокарда і STEMI • Патологічний зубець Q та ознаки некрозу • Локалізація інфаркту міокарда за ЕКГ • STEMI та non-STEMI: клінічні й електрокардіографічні відмінності • Особливі випадки: синдром Wellens, БЛНПГ, інфаркт правого шлуночка • Диференційна діагностика ішемічних змін та псевдоішемічних ЕКГ-патернів на прикладі клінічних кейсів • Алгоритм дій медичного працівника у разі підозри на гострий коронарний синдром • Відповіді на запитання учасників

​Інфекційний контроль у регіонарній анестезії та лікуванні болю є одним із найважливіших аспектів сучасної анестезіології. Інфекційні ускладнення, зокрема хірургічні інфекції місця втручання (SSI), залишаються однією з провідних причин підвищення рівня захворюваності, смертності й економічних витрат у пацієнтів після регіонарних блокад та інтервенцій для контролю болю, згідно з консенсусними рекомендаціями ASRA Pain Medicine (2025). За даними CDC та ASRA, до 50% таких інфекцій можна було б запобігти за умови дотримання актуальних стандартів інфекційного контролю, однак їх впровадження залишається недостатнім як в Україні, так і в усьому світі. Особливої обережності потребують пацієнти з імуносупресією, цукровим діабетом, імплантованими пристроями, а також ті, кому процедури виконуються в умовах амбулаторії, стаціонару чи операційної, оскільки ризик інфікування в такому разі зростає. Навчальний захід «ASRA 2025: інфекційний контроль у регіонарній анестезії» буде присвячений вивченню сучасних підходів до інфекційного контролю в регіонарній анестезії та лікуванні болю відповідно до актуальних рекомендацій ASRA, CDC та ВООЗ. Учасники розглянуть найпоширеніші інфекційні агенти, фактори ризику та класифікацію процедур за рівнем інфекційної небезпеки: від периферичних блокад до нейроаксіальних втручань. Будуть детально проаналізовані алгоритми профілактики: підготування пацієнта, антисептика, антибіотикопрофілактика, техніка створення стерильного поля й використання обладнання. Окрему увагу буде приділено менеджменту ускладнень та інтеграції рекомендацій в повсякденну роботу. • Вступ. Актуальність інфекційного контролю в регіонарній анестезії та лікуванні болю (огляд даних ASRA, CDC, WHO). • Основні патогени й фактори ризику інфекційних ускладнень. • Класифікація процедур за ризиком інфекцій (PNB, нейроаксіальні блокади, імплантація пристроїв). • Алгоритми інфекційного контролю: підготування пацієнта (скринінг, деколонізація, оцінювання ризиків), вибір антисептиків і техніка асептики, антибіотикопрофілактика (показання, вибір, тривалість), організація стерильного поля та використання обладнання. • Менеджмент інфекційних ускладнень: діагностика, моніторинг, клінічні маркери. • Тактика лікування (антибіотики, дренування, видалення імплантів). • Розгляд клінічних кейсів (епідуральний абсцес, інфекція після периферичного блока). • Інтеграція рекомендацій ASRA у повсякденну практику. • Q&A-сесія.

Рентгенологічні ознаки метаболічних порушень часто є першими та єдиними об’єктивними маркерами системних захворювань. Від правильної інтерпретації цих змін залежить подальша тактика обстеження та лікування пацієнта. Якщо не розпізнати метаболічні синдроми кісток, то це може призвести до помилкових діагнозів, несвоєчасного лікування, прогресування хвороби і розвитку ускладнень, зокрема патологічних переломів та деформацій. На цьому заході ви навчитеся орієнтуватись у рентгенологічних патернах метаболічних уражень скелета, диференціювати метаболічну патологію від пухлинної, запальної та дегенеративної, оцінювати зміни у разі остеопорозу, остеомаляції, рахіту, порушень кальцій-фосфорного обміну, патології паращитоподібної залози, кристал-індукованої артропатії, подагри, хондрокальцинозу та інших станіів. Після навчання ви зможете інтерпретувати рентгенологічні зміни у пацієнтів з генералізованими або системними порушеннями кісток, правильно оцінювати ризики ускладнень та приймати обґрунтовані клінічні рішення. • Актуальність метаболічних уражень скелета в клінічній практиці. Основні точки оцінювання рентгенограм у разі метаболічної патології. • Класифікація мінерально-обмінних порушень. • Порушення кальцій-фосфорного обміну та мінералізації кістки: загальні рентгенологічні синдроми цієї групи. • Рентгенологічне оцінювання остеопорозу. • Променева діагностика порушень, пов’язаних з обміном вітаміну D. • Ознаки захворювань прищитоподібних залоз на рентгенограмах. • Порушення пуринового та пірофосфатного обміну (кристал-індуковані артропатії): основні рентгенологічні патерни. • Подагра та гіперурикемія: рентгенологічна діагностика. Хондрокальциноз (CPPD). Пірофосфатна й оксалатна артропатія. • Порушення обміну мікроелементів. Загальні механізми ураження скелета у разі накопичення мікроелементів.

1. Відеолекція Соматичний ресурс медичного працівника: психофізіологія стресу та методи відновлення: Розділ 1 – Теоретична частина Психофізіологія стресу та базові механізми саморегуляції Що таке стрес з точки зору нейрофізіології та полівагальної теорії стресу Вплив стресу на різні системи організму Як тіло сигналізує про стрес (ранні маркери, практика тілесно-орієнтованої психотерапії: «Сканування тіла») Розділ 2. Роль тіла та емоцій у стабілізації стресового стану медичних працівників Взаємозв’язок тіла та емоцій з точки зору тілесно-орієнтованої психотерапії (теорія В.Райха) Принципи психосоматичної психотерапії в процесах саморегуляції Ознайомлення з базовими практиками тілесно-орієнтованої психотерапії для відновлення контакту з власним тілом Ознайомлення з техніками, стабілізації власного стану в процесі виконання професійних обов’язків Розділ 3. Відновлення ресурсу ( практики, техніки та вправи) Відновлення фізіологічного та нервового балансу після стресу і робочого навантаження Повернення контакту з тілом, емоціями та внутрішніми ресурсами Формування навички самостійного швидкого відновлення та профілактики виснаження 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Рентгенівський знімок або візуалізує патологію, або її приховує – залежить від укладки. Шийний відділ хребта є однією з найскладніших анатомічних зон для візуалізації, а патологічні стани у цій ділянці – одні з найнебезпечніших. Нестабільність, мікротравми, дегенеративні зміни чи компресія – все це потребує негайної уваги. Тому, точність рентген-укладки у цих випадках є вкрай важливою. На майстер-класі ви розглянете всі основні укладки для дослідження шийного відділу: від стандартних ( задньої та бокової) до спеціальних (проєкція за Фухом, положення "плавця"). Дізнаєтесь, як обрати оптимальну позицію для візуалізації різних структур та уникнути спотворення зображення. Зважаючи на важливість оцінювання нестабільності, також увага буде приділена функціональним пробам – згинанню та розгинанню. Після навчання ви зможете впевнено визначати, яку укладку застосувати в конкретній клінічній ситуації: у разі травм, дегенеративних процесів. Рівень точності вашої діагностики стане вищим, а ризик пропустити патологію – нижчим. • Основи рентген-анатомії та анатомічні особливості ШВХ. • Основні та спеціальні: укладки та проєкції для рентген-досліджень ШВХ задля виявлення можливих патологічних змін. • Аксіальні проєкції та дослідження в анатомічному положенні для візуалізації С3-С7. Спеціальні проєкції для візуалізації С1-С2. • Бічні укладки в орто-, латеропозиції та у положенні "плавця". • Косі укладки та функціональні проби. • Критерії оцінювання правильного виконання рентгенограм ШВХ. • Клінічна значущість спеціальних видів укладок. • Короткий огдяд деяких патологічних станів ШВХ, що зустрічаються найчастіше. • Відповіді на запитання учасників.

Коли монітор раптом сигналізує про аритмію – секунди вирішують усе. Медична сестра першою помічає зміни, оцінює стан пацієнта і починає дії, які можуть врятувати життя. Гострі порушення ритму – це одна з найпоширеніших причин раптового погіршення стану в стаціонарах та операційних. Необхідно вміти діяти швидко і правильно. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми дій у разі бради- й тахіаритмій, розглянете основи розпізнавання небезпечних ритмів, навчитеся користуватися дефібрилятором, кардіостимулятором та підбирати необхідні препарати. Окрема увага буде приділена практичним ситуаціям: що робити, коли лікаря ще немає поруч, а рішення треба приймати негайно. Після заняття ви зможете впевнено реагувати на будь-які порушення серцевого ритму, уникати типових помилок та підтримувати стабільність пацієнта навіть у критичні моменти. • Вступ. Актуальність теми • Роль медичної сестри у ранньому виявленні змін ритму та своєчасному реагуванні. • Командний підхід до надання невідкладної допомоги. • Основи розпізнавання порушень ритму • Ознаки бради- й тахіаритмій. • Відмінності між небезпечними та відносно стабільними ритмами. • Моніторинг ЕКГ: що має знати медична сестра. • Алгоритм дій у разі аритмій • Первинне оцінювання стану пацієнта (A–B–C, пульс, свідомість, сатурація). • Коли розпочинати СЛР. • Виклик лікаря/команди реанімації. • Підготовка медикаментів та апаратури. • Препарати для невідкладної допомоги • Основні антиаритмічні засоби. • Підготовка шприців та дозування. • Зберігання й готовність лікарських засобів до введення. • Апаратура та дії при електричній терапії • Використання дефібрилятора: підготовка, безпечне застосування. • Кардіоверсія та пейсинг: роль медичної сестри. • Перевірка обладнання перед чергуванням. • Профілактика помилок і роль тренінгів • Типові помилки у роботі з аритміями. • Значення регулярних симуляційних занять для медсестринського персоналу. • Психологічна готовність до дій у критичній ситуації. • Підсумок та обговорення клінічних кейсів • Відповіді на запитання учасників

Інструментальний сетап є невіддільною складовою ефективності роботи операційної бригади. Від правильного підбору, структурування та організації інструментів безпосередньо залежать тривалість оперативного втручання, обсяг крововтрати й ризик інфекційних ускладнень. Операційна медична сестра виконує головну роль у підготовці до втручання, забезпечуючи безперервність процесу, оптимальний темп роботи і злагоджену командну роботу. Важливо знати не тільки стандартні набори, але й формувати клінічне мислення, щоб прогнозувати перебіг операції та діяти проактивно. У складних клінічних ситуаціях, зокрема в разі ускладнень або зміни тактики втручання, недоліки підготування сетапу можуть призводити до подовження тривалості анестезії та підвищення ризику для пацієнта. На цьому заході ви розглянете принципи формування раціонального інструментального сетапу відповідно до типу оперативного втручання, клінічної ситуації та доступних ресурсів. Ви опануєте підходи до швидкого аналізу операції перед підготовкою, концепцію мінімально достатнього набору, побудову сетапу з орієнтацією на критичні етапи втручання, а також інтеграцію інструментів та обладнання в єдиний робочий процес. Ви знатимете алгоритми дій у планових та ургентних ситуаціях, зокрема у разі інтраопераційних ускладнень, конверсії доступу та в умовах обмеженого часу. Після навчання ви зможете ефективно орієнтуватися в стандартних і нестандартних клінічних ситуаціях, забезпечувати своєчасне подання інструментів та адаптувати сетап відповідно до перебігу втручання. • Сетап як частина безпеки пацієнта. • Швидкий аналіз операції перед збором. • Мінімально достатній набір (концепція «lean сетапу»). • Побудова сетапу від критичних моментів. • Інструменти + обладнання = один процес. • Логіка роботи на столі. • Динамічний сетап під час операції. • Планові операції: що має бути «за замовчуванням». • Ургентні ситуації: збір за 5 хвилин. • Практичні інструменти для щоденної роботи. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).