Заходи БПР — Ревматологія 2026

Лікарі здобудуть навички інтерпретації результатів загального аналізу сечі, бактеріологічного посіву та визначення чутливості до антибіотиків. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику між циститом, пієлонефритом, уретритом і простатитом. Розглядатиметься вибір оптимальних методів інструментальної діагностики, зокрема УЗД і КТ, залежно від клінічної ситуації. Курс допоможе розробляти схеми емпіричної та етіотропної антибактеріальної терапії з урахуванням локальних даних про антибіотикорезистентність. Окрему увагу приділено веденню пацієнтів з ускладненими та рецидивуючими інфекціями сечовивідних шляхів, застосуванню сучасних клінічних протоколів і настанов EAU та AUA, а також алгоритмізації ведення пацієнтів на різних етапах надання медичної допомоги. Програма заходу • Заняття — 02:26:54 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ви лікуєте людей, а не хвороби. Особистість пацієнта є невіддільною частиною процесу лікування. Саме тому ефективна комунікація є важливою. Пацієнти, яких не чують або неправильно інформують, можуть порушувати режим лікування і ставати джерелом конфліктів. Терапевтичних протоколів недостатньо – важливо опанувати інструменти емпатійної взаємодії, активного слухання та структурованої консультації. Це навички, що знижують ризик юридичних претензій і професійного вигорання. На цьому заході ви дізнаєтеся, як побудувати пацієнтоорієнтовану консультацію за біопсихосоціальною моделлю, застосовувати активне слухання й емпатійні техніки NURSE, перевіряти розуміння пацієнтом інформації через Teach-Back, працювати з очікуваннями та формувати довіру, яка підвищує прихильність до лікування. Ви освоїте структуровану модель Calgary–Cambridge для менеджменту клінічної консультації, що дає змогу ефективно планувати розмову від початку до завершення. Після навчання ви зможете проводити консультації, де пацієнт відчуває себе комфортно, а ви – впевненими у точності передання інформації та контролі процесу лікування. Це допоможе мінімізувати конфлікти й покращити результати терапії. • Біопсихосоціальна модель взаємодії лікар–пацієнт. Пацієнтоорієнтований підхід як основа якісної медичної допомоги. • Встановлення контакту. Перші хвилини розмови: невербальні сигнали, представлення лікаря, формування позитивного першого враження. • Активне слухання та емпатія. Емпатійна відповідь за схемою NURSE (Naming, Understanding, Respecting, Supporting, Exploring) для дослідження емоцій пацієнта. • Зрозуміли правильно? Використання техніки Teach-Back як інструмента перевірки розуміння інформації пацієнтом. • Робота з очікуваннями пацієнта. Як виявляти й узгоджувати очікування пацієнта і сім’ї, запобігати конфліктам і непорозумінням. • Побудова довіри й партнерських стосунків. Практики комунікації для підвищення прихильності пацієнта до лікування. • Менеджмент клінічної консультації. Використання моделі Calgary–Cambridge для структурування розмови: від початку консультації до завершення і планування наступних кроків. • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Хронічна хвороба нирок: сучасна діагностика та лікування від раннього виявлення до трансплантації 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Даний курс віднесений до переліку заходів БПР та надає 13 балів від провайдера №2427 — ГО «Національна Асоціація Медичної Освіти». Курс присвячений ранній діагностиці та сучасним підходам до ведення пацієнтів із хронічною хворобою нирок. ХХН часто залишається недіагностованою до пізніх стадій, а її ускладнення можуть бути фатальними — саме тому особливо важливими є раннє виявлення, мультидисциплінарний підхід і персоналізоване лікування. Експерт з багаторічним клінічним і науковим досвідом у сфері нефрології Дмитро Дмитрович Іванов представить цілісний підхід до ХХН: від патофізіології та сучасних методів діагностики до лікування, моніторингу, інтерпретації новітніх біомаркерів та ролі кишкової мікробіоти. Програма включає мультидисциплінарний підхід: медикаментозну терапію, дієту, фізичну активність і мікробіоту, а також психосоціальні аспекти допомоги пацієнтам і роль сім’ї. Окрема частина присвячена діалізу та трансплантації як фінальним етапам ведення пацієнтів. Учасники отримають алгоритми моніторингу та реагування на зміни стану. Зверніть, будь ласка, увагу: звіт по сертифікатах подаватиметься щомісячно, а останньою датою генерації сертифіката є 31.12.2026. Програма заходу • ХХН: визначення, класифікація та прогноз • Функціональний нирковий резерв та фактори ризику ХХН • Діагностика ХХН: від скринінгу до біопсії • Нефроздоров’я: немедикаментозний підхід до ХХН • Контроль тиску та фармакотерапія при ХХН • Мікробіота, анемія і нові горизонти лікування ХХН • Ниркова замісна терапія: вибір часу і методу. Моніторинг ХХН • Додаткові матеріалу курсу • Іспит Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Електронний навчальний курс «Антидепресанти на первинній ланці» 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Антидепресанти — тема, яку й досі оточують міфи як серед пацієнтів, так і серед медиків. Часто лікарі первинної ланки уникають їх призначення, втрачаючи дорогоцінний час. Але ж саме вони найчастіше бачать пацієнта першими та користуються його довірою. Запрошуємо на вебінар, під час якого розглянемо: чому антидепресанти лікують, а не маскують симптоми; найпоширеніші міфи, які заважають пацієнтам і лікарям; основні групи антидепресантів, що реально використовуються в практиці сімейного лікаря; побічні ефекти та взаємодії з іншими препаратами (кардіо-, антибіотики тощо); практичні поради — коли починати, як коригувати дозу, коли змінювати молекулу; як пояснити пацієнтові потребу в лікуванні та сформувати прихильність до терапії. Цей захід — для тих, хто хоче впевнено та без страху використовувати антидепресанти у рутинній практиці, розуміти їх механізми дії та розширені покази — від депресії до хронічного болю чи безсоння. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Медикаментозна гіперчутливість є однією з основних причин гострих алергічних реакцій, зокрема анафілаксії. Правильне виконання, інтерпретація та нормативне обґрунтування алергопроб безпосередньо впливають на безпеку пацієнта, вибір правильного плану лікування та відповідність клінічної практики чинним регуляторним вимогам. Ця процедура дає змогу уникати діагностичних і тактичних помилок навіть у ситуаціях високого навантаження та значного потоку пацієнтів. На цьому заході ви засвоїте сучасні підходи до проведення алергологічного тестування, навчитеся визначати показання й протипоказання, обирати оптимальний тип проб залежно від клінічної ситуації, а також правильно інтерпретувати результати, зважаючи на анамнез та клінічний контекст. Ви розглянете питання безпеки пацієнта, профілактики ускладнень, організації протишокового забезпечення та правильного оформлення медичної документації, що має як клінічне, так і юридичне значення. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо доцільності проведення алергологічних проб, впевнено виконувати їх у стаціонарних умовах та інтерпретувати результати без гіпер- або гіподіагностики. • Актуальність теми: поширеність алергічних захворювань і ризики анафілаксії при медикаментозній терапії у стаціонарі. • Нормативно-правове регулювання: роль наказів МОЗ України у визначенні порядку проведення алергопроб. • Показання до проведення алергологічних проб: коли проби є клінічно виправданими. • Протипоказання та обмеження: гострі стани, анафілаксія в анамнезі, загострення алергії, важкі соматичні хвороби, приймання антигістамінних/глюкокортикостероїдів. • Організаційні вимоги у стаціонарі: інформована згода, наявність протишокового набору, доступ до реанімаційної допомоги, підготовка персоналу. • Техніка виконання проб: основні види (скарифікаційні, прик-тести, внутрішньошкірні, провокаційні), правила підготовки пацієнта. • Правила інтерпретації результатів: часові інтервали оцінювання, критерії позитивної/негативної реакції, ризики хибнопозитивних і хибнонегативних результатів, необхідність оцінювання в контексті анамнезу та клініки. • Безпека пацієнта й можливі ускладнення: місцеві реакції, генералізовані реакції, анафілаксія; алгоритм дій у разі невідкладних станів. • Оцінювання доцільності застосування: коли алергопроби справді потрібні, а коли їх проведення не має доказової цінності або може створювати додаткові ризики. • Відповіді на запитання.

Тремор є одним із найчастіших рухових розладів, з яким пацієнти звертаються до лікарів різних спеціальностей. Його клінічна варіабельність та подібність до проявів інших захворювань ускладнюють діагностику вже на етапі первинного огляду. Важливо вміти швидко класифікувати тремор за клінічними ознаками, щоб своєчасно визначити подальшу тактику ведення пацієнта, оскільки тип тремору безпосередньо впливає на вибір плану обстеження та лікування. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до класифікації тремору, принципи диференціювання ізольованих та поєднаних форм, а також алгоритми діагностики відповідно до клінічних особливостей. Окрім цього, ви навчитеся відрізняти типи тремору, визначати показання до інструментальних і лабораторних методів обстеження, зокрема нейровізуалізації та нейрофізіологічних досліджень. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати клінічні прояви тремору, уникати діагностичних помилок та призначати обґрунтовану терапію. • Сучасна класифікація та етіологія тремору. • Клінічні синдроми тремору. • Підходи до менеджменту найпоширеніших типів тремору: есенційного та паркінсонічного. • Хірургічне лікування тремору: кому, коли і як? • Клінічні випадки.

1. Відеолекція Фізична терапія для фахівців: як не вигоріти тілом, коли вигорів емоційно Як виглядає тілесне вигорання: мікроознаки Основи тілесної саморегуляції для фахівця (під час роботи та після) Межі в роботі з “емоційно важкими” пацієнтами Протокол “швидкого перезавантаження” за 3–5 хвилин Превенція вигорання: щоденні мікрозвички 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) є методом із вищою прогностичною цінністю щодо серцево-судинних подій порівняно з офісним вимірювання. Воно дає змогу виявляти клінічно значущі феномени, недоступні за разових вимірювань, та допомагає діагностувати масковану, нічну й медикаментозну гіпертензію, гіпертензію білого халата і порушення циркадного профілю. Неправильна інтерпретація або недооцінення цих даних може призвести до гіпердіагностики, необґрунтованої ескалації терапії та високого ризику серцево-судинних подій. На цьому заході ви дізнаєтеся про показання до проведення ДМАТ, принципи правильного виконання дослідження та критерії якості запису. Ви навчитесь інтерпретувати середні показники, аналізувати циркадний профіль і варіабельність артеріального тиску, визначати клінічно значущі феномени та зіставляти результати з клінічним станом пацієнта. Після навчання ви зможете обґрунтовано використовувати ДМАТ у клінічній практиці для уточнення діагнозу гіпертонічної хвороби, оцінювання ефективності лікування та виявлення прихованих факторів ризику. • Проводити ДМАТ? • Підозра на гіпертензію білого халата • Маскована гіпертензія • Резистентна АГ • Оцінювання ефективності терапії • Симптомна гіпотензія • Ортостатичні реакції • Поліпрагмазія в літніх пацієнтів • Серцева недостатність з низьким АТ • Як правильно провести ДМАТ? • Вибір валідованого пристрою • Підбір манжети • Інтервали вимірювань • Критерії якості запису • Інструктаж пацієнта • Типові помилки • Як оцінювати результати? Покроковий алгоритм • Перевірка якості запису • Середні показники • Циркадний профіль • Варіабельність • Щоденник • Клінічні випадки • Сесія запитання-відповіді

Аутоімунні запальні міопатії не обмежуються ураженням м’язової тканини. Це складні системні захворювання, своєчасне розпізнавання яких визначає прогноз, тактику лікування та інколи дає змогу виявити приховану онкопатологію. Вони часто маскуються під пульмонологічні, ревматологічні або навіть психіатричні захворювання, супроводжуються ураженням легень, серця та інших органів, тож завжди потребують високого рівня клінічної настороженості. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про сучасну класифікацію аутоімунних запальних міопатій, їхні клінічні прояви та основні патогномонічні ознаки. Ви навчитеся інтерпретувати лабораторні показники, зокрема рівень КФК і спектр міозит-специфічних антитіл, визначати їхнє прогностичне значення та використовувати у виборі подальшої тактики. Також ви розглянете роль інструментальних методів, алгоритми диференційної діагностики, принципи онкологічного скринінгу та сучасні підходи до лікування і довготривалого моніторингу пацієнтів. Після навчання ви зможете своєчасно запідозрити аутоімунну міопатію в пацієнтів з проксимальною м’язовою слабкістю, підвищенням м’язових ферментів або інтерстиційним ураженням легень нез’ясованого генезу. • Сучасна класифікація аутоімунних запальних міопатій: поліміозит, дерматоміозит, імунноопосередкована некротична міопатія, антисинтетазний синдром, міозит із включеннями, overlap-синдроми. • Клінічні прояви та червоні прапорці, що дають змогу запідозрити міозит на ранніх етапах. • Лабораторна діагностика та інтерпретація: • - рівня КФК та інших ферментів; • - міозит-специфічних та міозит-асоційованих автоантитіл; • - клінічного значення окремих імунологічних профілів. • Роль інструментальних методів у діагностиці: • - електронейроміографії; • - МРТ м’язів; • - біопсії м’яза – коли, де і навіщо. • Алгоритми диференційної діагностики. • Онкологічна настороженість у разі міозитів: кому, коли і в якому обсязі проводити онкопошук. • Сучасні підходи до лікування: довготривале ведення пацієнтів, зокрема реабілітація та моніторинг активності захворювання. • Клінічні кейси з реальної практики з розбором типових помилок та складних діагностичних ситуацій. • Відповіді на запитання.

Рецидивні інфекції не є самостійною клінічною проблемою, а часто є маркером глибших порушень, зокрема первинних та набутих імунодефіцитів, хронічних інфекційних вогнищ, анатомічних аномалій або системних захворювань. Незнання сучасних алгоритмів ведення пацієнтів з рецидивними інфекціями призводить до повторних курсів антибактеріальної терапії без встановлення етіології, несвоєчасного направлення до профільних спеціалістів, пізнього виявлення потенційно серйозних діагнозів та проведення нецільових обстежень. На цьому заході ви розглянете підходи до оцінювання хворих з частими інфекціями, зокрема з набутими та вродженими імунодефіцитними станами. Також ви навчитеся працювати з пацієнтами з онкологічними захворюваннями, аутоімунною патологією, після трансплантації та на тлі імуносупресивної терапії. Окремо ви розберете імунодефіцити у дорослих, наприклад варіабельний імунодефіцит, дефіцити антитілоутворення та клітинної ланки імунітету. Після навчання ви зможете застосувати причинний підхід у веденні хворих з рецидивними інфекціями, своєчасно виявляти пацієнтів групи ризику та формувати обґрунтовану діагностичну стратегію. • Часті інфекції у пацієнта: з чого почати? • Набуті імунодефіцити у дорослих: підходи до пацієнта для запобігання частим інфекціям. • Хворобомодифікувальна терапія при розсіяному склерозі. • Автоімунні запальні ревматологічні захворювання у дорослих. • Онкологічні захворювання. • Трансплантація солідних органів. • Вроджені імунодефіцити у дорослих. • Загальний варіабельний імунодефіцит. • Селективний дефіцит імуноглобуліну А. • Гіперімуноглобулін-Е-імунодефіцит. • Дефіцит специфічних антитіл. • Синдром дефіциту натуральних кілерів. • Дефіцит GATA-2. • Висновки. Найчастіші системні помилки у діагностичному пошуку. • Відповіді на питання.

Доступна система охорони здоров’я починається з доступних просторів медичних закладів. У цьому курсі ви дізнаєтеся, як правильно їх облаштовувати. Ми подивимося на вимоги державних будівельних норм та розберемося на реальних прикладах, чому вони саме такі. За цими формальностями стоять люди, для яких ми створюємо комфортні умови. Відвідувачі на кріслах колісних, з порушеннями зору чи слуху, ветерани з протезами, нейрорізноманітні чи літні люди та загалом всі, хто потрапляє до вас у заклад. Ви отримаєте чіткі рекомендації, як зробити простір закладу охорони здоров’я доступним. Та зможете почати змінювати його вже зараз. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Оформлення медичної документації на перший погляд не є складною задачею. Але помилка в оформлені протоколу чи реєстрації пацієнта, може стати пасткою для лікаря навіть, якщо він успішний діагност. Медична документація стає ключовим доказом під час судово-медичної експертизи, перевірок НСЗУ та розгляду конфліктних ситуацій, і може бути вашим захистом, а може призвести до відповідальності. На цьому заході ви розберете юридичну вагу протоколу, принципи системного та повного опису досліджень, а також правила фіксації обмежень як інструменту професійного захисту. Ви навчитесь формувати протоколи при невідкладних станах, документувати палатні обстеження і правильно оформлювати документацію у разі ризику виникнення конфліктних ситуацій. Після навчання ви зможете впевнено вести медичну документацію відповідно до правових вимог і професійних стандартів, аргументовано захищати свої діагностичні висновки та уникати претензій та правових наслідків. • Вступ. • Юридична вага протоколу. • Фіксація обмежень як засіб захисту. • Системність та повнота опису. • Особливості формування протоколів у разі невідкладних станів. • Юридична безпека й етика. • Терміни зберігання документації. • Регламент надання результатів.

Патології стопи та нігтів часто є першими клінічними маркерами як локальних, так і системних захворювань, а подолог у багатьох випадках стає спеціалістом, який першим фіксує ці зміни. Без чіткої взаємодії між лікарем і подологом неможлива своєчасна діагностика. Ускладнення швидко прогресують, особливо у пацієнтів з хронічними ураженнями стопи, болем, інфекційними або метаболічними порушеннями. Тому, сучасна практика вимагає зрозумілого розподілу ролей і скоординованого міждисциплінарного підходу. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння ролі подолога, меж його компетенції й точок ефективної взаємодії з суміжними фахівцями. Ви розглянете клінічне оцінювання стопи та нігтів з позиції лікаря, типові помилки у разі відсутності співпраці, причини професійних конфліктів і шляхи запобігання їм. Після навчання ви зможете своєчасно залучати подолога до лікування пацієнта й побудувати ефективну модель спільного ведення. • Подолог в сучасній системі охорони здоровʼя. • Причини конфліктів між лікарями та подологами. • Межі компетенції подолога та лікаря. • Клінічне оцінювання стопи й нігтів: що важливо для лікаря. • Подолог як перша ланка виявлення патологій. • Типові помилки у разі відсутності співпраці. • Клінічні кейси міждисциплінарної взаємодії. • Алгоритм ефективної співпраці подолога й лікаря. • Як співпраця підсилює результати лікування. • Відповіді на запитання.