Заходи БПР — Ревматологія 2026

Стопа має складну анатомічну структуру і причини болю тут виявити важко. Це може бути фасціопатія, нейропатія або прихований розрив фасції, який легко проґавити без точного УЗ-дослідження. Правильна візуалізація підошви дає змогу за кілька хвилин визначити джерело болю, відрізнити фасціїт від фасціозу, виявити компресію нерва чи фіброматоз і одразу обрати ефективну тактику лікування. Без зайвих додаткових обстежень. На заході ви розглянете анатомічні орієнтири підошви, навчитеся швидко позиціонувати датчик та інтерпретувати складні випадки: від класичних фасціопатій до рідкісних нейропатій. Це унікальний курс, який вперше проводиться саме у нас – жодних аналогів у відкритому доступі. Навчання проводить визнана експертка із м’язово-скелетного УЗД, яка ділиться практичними знаннями з реальної клініки. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати стан фасції, м’язів та нервів, розпізнавати джерело болю й уникати хронізації симптомів. • 1. Вступ • Мета заходу • Основні клінічні запити у разі болю підошви • Технічні аспекти: датчик, позиціонування, режими • 2. Анатомічні орієнтири підошви в УЗД • Поверхнева та глибока фасції • М’язи першого шару: abductor hallucis, flexor digitorum brevis, abductor digiti minimi • Судинно-нервові пучки: медіальний та латеральний плантарні нерви • Орієнтири для швидкого сканування й типові помилки • 3. Плантарна фасція • Нормальна анатомія та візуалізація • Патологія прикріплення: потовщення, дегенерація, частковий розрив • Диференціація фасціозу, фасціїту, фіброзу • Кейси: класичний фасціїт, післятравматичні зміни • 4. Інші джерела болю підошви • Паратеноніт довгого згинача великого пальця • Теносиновіт короткого згинача пальців • Атрофія жирової подушки • Плантарний фіброматоз • 5. Нервові структури підошви • Медіальний, латеральний та Baxter's nerve: топографія та візуалізація • Ознаки компресії та нейропатії • Диференціація з фасціїтом і тендопатією • 6. Підсумки • Алгоритм диференційної діагностики болю підошви • Типові помилки в інтерпретації • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Переломи гомілки у дітей є одними з найпоширеніших травм у дітей і причин звернень до травмпунктів. Особливості будови дитячої кісткової тканини, наявність зон росту й високий рівень пластичності скелету вимагають від лікаря чіткого розуміння вікових механізмів травми, специфіки діагностики й принципів тактики лікування. Невчасне розпізнавання ускладнень може призвести до порушення росту, вторинних деформацій або неправильного зрощення, коли допомогти зможуть тільки складні реконструктивні втручання. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до менеджменту переломів гомілки у дітей, зокрема малоінвазивні методи і стандартизовані протоколи фіксації. Ви навчитесь оцінювати механізми травм у різних вікових групах, визначати, де можливе природне ремоделювання, а де необхідне втручання, а також обирати оптимальну тактику лікування. Після завершення навчання ви зможете точно діагностувати й ефективно лікувати переломи гомілок у дітей, мінімізуючи ризики ускладнень. • Анатомофізіологічні особливості росту кістки й періосту в дітей. • Механізми травми у різних вікових групах. • Принцип ремоделювання: де він працює, а де ні. • Тактичне мислення: як обрати оптимальний метод лікування. • Аналіз основних методів лікування переломів кісток гомілки. • Клінічні випадки й результати. • Практичні рекомендації для щоденної роботи. • Запитання та відповіді.

Порушення з боку ендокринної системи часто маскуються під інші патології, що ускладнює встановлення правильного діагнозу. Наприклад, інциденталома наднирника виявляється випадково у 3–10% пацієнтів, які проходять КТ з іншої причини, але до 20% таких утворень можуть бути гормонально активними або злоякісними. А типовий симптом гіпертиреозу – тривожність – легко сплутати з психоемоційними розладами. За таких умов можна пропустити клінічні прояви або призначити застарілі чи неефективні схеми лікування, що підриває довіру пацієнтів. Сучасна клінічна практика вимагає від лікаря впевненості у веденні складних випадків: від первинної діагностики до раціонального маршруту пацієнта. Так, оновлені рекомендації Американської діабетологічної асоціації (ADA) акцентували увагу на необхідності скринінгу на моногенний діабет у молодих пацієнтів із нехарактерним перебігом. А виявлення гіперкальціємії вимагає диференціації її причин не лише з гіперпаратиреозом, а й з онкологічними процесами. Знання нових підходів важливі для дотримання міжнародних стандартів та ефективної допомоги пацієнтам. Навчальний майстер-клас «Останні досягнення ендокринології 2025 року» буде присвячений вивченню найсвіжіших змін у підходах до діагностики та профілактики ендокринних захворювань. Будуть розглянуті нові рекомендації щодо ведення пацієнток із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Окрему увагу буде приділено впливу навколишнього середовища на ендокринну систему. Учасники майстер-класу дізнаються про останні відкриття у сфері репродуктивної ендокринології: буде обговорений найновіший гайдлайн щодо цукрового діабету вагітних. Також у фокусі – оновлений погляд на захворювання паращитоподібних залоз та наднирників. • Зміна парадигми в діагностиці та профілактиці цукрового діабету 1 типу. • Новини в діагностиці та лікуванні СПКЯ. • Як навколишнє середовище впливає на наші гормони. • New у світі репродуктивної ендокринології. • Презентація гайдлайну щодо цукрового діабету у вагітних. • Як ми можемо допомогти дітям, хворим на генетичне ожиріння? • Нове в ендокринології: акценти на наднирники та паращитоподібні залози з Європейського конгресу. • Відповіді на запитання учасників

Speckle-tracking допомагає побачити те, що раніше лишалося непомітним. За допомогою нього можна виявити порушення скоротливості міокарда ще до появи клінічних симптомів, відкриваючи вікно для ранньої діагностики ІХС, кардіоміопатій і міокардитів. Вчасне виявлення змін міокарда дає змогу запобігти тяжким незворотним наслідкам та поліпшити прогноз пацієнта. На цьому заході ви отримаєте детальний розбір анатомії лівого шлуночка, принципів роботи speckle-tracking, понять strain і strain rate, а також клінічних показань до застосування методу. Окремо поговоримо про діагностику ІХС та міокардитів за допомогою speckle-tracking і навчимося правильно інтерпретувати зміни міокарда відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати speckle-tracking у повсякденній клінічній практиці, підвищуючи точність діагностики серцевих патологій на ранніх етапах. • Анатомія міокарда ЛШ • Основи методу SPECKLE-TRACKING • Поняття стрейн і стрейн рейт • За яких захворювань серця необхідно проводити SPECKLE-TRACKING • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків • Можливості діагностики ІХС • Діагностика міокардитів за допомогою SPECKLE-TRACKING • Розбір на прикладах діагностики захворювань серця • Останні світові рекомендації з трактування змін у міокарді за допомогою SPECKLE-TRACKING • Відповіді на запитання, розгляд складних клінічних ситуацій

Атипові форми діабетичної нейропатії трапляються у значної частини хворих, часто безсимптомно, і несуть високий ризик тяжких ускладнень. До поширених ускладнень належать виразки стоп, нейроостеоартропатії, падіння через ортостатичну гіпотензію, когнітивні порушення й тяжкі серцево-судинні події. Вчасне розпізнавання нетипових проявів дає змогу запобігти інвалідизації, ампутації та раптовій смерті. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми діагностики атипових форм діабетичної нейропатії та їхніх соматичних, автономних, центральних, краніальних та м’язово-скелетних проявів. Ви дізнаєтесь, як виявляти нетипові нейропатії, оцінювати ризики і планувати раціональне обстеження, уникаючи непотрібних та інвазивних методів. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати атипові прояви діабетичної нейропатії та обирати ефективні алгоритми діагностики та лікування. • I. Атипові соматичні нейропатії • Краніальні нейропатії • Мононейропатії • Компресійні нейропатії (тунельні синдроми) • Плексопатії • Діабетична аміотрофія • ЦД та ХДЗП • II. Автономна нейропатія • Ортостатична гіпотензія • Нейрогенний міхур • Тахікардія, "німі" інфаркти • III. Центральна нервова система • Когнітивні порушення • Діабетична енцефалопатія • Стріатопатія (геміхорея) • Ураження мозочка • IV. Порушення ковтання • Дисфагія (автономна або краніальна дисфункція) • V. М'язово-скелетні прояви • Тендоміопатія • Нейроартропатія • VI. Інші супутні стани • Синдром неспокійних ніг • Апное уві сні • Тривожні/депресивні стани • Відповіді на запитання

Менопауза — складний перехідний період, який потребує уважності від лікаря. Гормональні, метаболічні та психоемоційні зміни в цей час можуть кардинально впливати на якість життя жінки. Від настрою і сну до сексуального здоров’я та серцево-судинних ризиків — доводиться брати до уваги багато факторів. На цьому заході ви розглянете патогенез і симптоматику менопаузи, навчитеся грамотно підбирати МГТ, уникати типових помилок та ефективно допомагати жінкам навіть у складних випадках. Ви знатимете, як відповідати на запитання різних категорій пацієнток: від онкохворих до тих, кого цікавлять «натуральні» методи. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнток з дефіцитом естрогенів, пояснювати свої рішення зрозумілою мовою та забезпечувати вищу якість життя жінок у менопаузі. • Менопауза: класифікація, клінічні прояви, віддалені наслідки. • Тактика ведення пацієнток з різним ступенем вираженості симптомів. • Менопаузальна гормональна терапія: основні принципи призначення. • Негормональні засоби: можливості та ефективність. • Менопаузальна гормональна терапія у пацієнток з онкологічними захворюваннями, ендометріозом. • Менопауза та якість життя жінки: вплив на психоемоційний стан, сон, працездатність і сексуальність: як зберегти гармонію та задоволення? • "Даблпауза": суть поняття і клінічне значення. • Сесія відповідей на запитання

Причини запаморочення й порушення рівноваги не завжди очевидні, але своєчасна діагностика рятує від помилок та ускладнень. На цьому заході ви навчитеся системно оцінювати вестибулярні порушення: від доброякісного пароксизмального позиційного запаморочення до складних отоневрологічних станів. Ви зрозумієте, як правильно проводити специфічні позиційні проби, диференціювати вертеброгенні й отогенні порушення і складати чіткий алгоритм діагностики навіть у разі атипової клінічної картини. Запаморочення, шум у вухах і порушення координації можуть бути джерелом сумнівів. Після заходу ваші пацієнти завжди отримуватимуть своєчасну ефективну терапію, а ваша впевненість у прийнятті рішень зросте. • 1. Топічна анатомія та фізіологія вестибулярної системи. Роль вестибулоокулярного рефлексу. • 2. Від субʼєктивних симптомів до вестибулярних синдромів: • анамнез хвороби • тривалість запаморочення • що запитувати у пацієнта • 3. Отоневрологічне клінічне обстеження. Оцінювання окорухової функції. • 4. Види ністагму, локалізація порушення. • 5. HINTS-тест, позиційні тести, інші вестибулярні тести. • 6. Диференційна діагностика вестибулярних розладів: центр vs периферія, підводні камені. • 7. Додаткові інструментальні методи обстеження: відеоністагмографія, vHIT та коли проводимо МРТ головного мозку. • Відповіді на запитання учасників.

Поперековий відділ хребта – основна біомеханічна ланка опорно-рухового апарату, яка щоденно зазнає значних осьових і ротаційних навантажень. Через це вона часто стає джерелом болю, функціональних обмежень і неврологічної симптоматики. Важливо досконало розуміти анатомію, біомеханіку й клінічне значення структур поперекового відділу, щоб правильно інтерпретувати соноанатомію та обґрунтовано використовувати ультразвуковий метод діагностики. На цьому заході ви розглянете анатомію та біомеханіку поперекового відділу хребта, соноанатомічні орієнтири, клінічне значення, показання й протипоказання до ультразвукового дослідження, а також патологічні стани, які можуть бути достовірно виявлені за допомогою УЗД. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати ультразвукове дослідження у пацієнтів з болем у попереку, після травм чи фізичних перевантажень, у разі дегенеративно-дистрофічних змін, а також у ситуаціях, коли МРТ протипоказане або недоступне. • Анатомія поперекового відділу хребта. • Біомеханіка поперекового відділу хребта. • Клінічне значення, показання й протипоказання до УЗД поперекового відділу хребта. • Соноанатомія поперекового відділу хребта. • Патології, які ми здатні достовірно виявити за допомогою УЗД. • Клінічні випадки патологій, що виявляються на УЗД поперекового відділу хребта. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Інтервенційний ультразвук є невід’ємною складовою сучасної малоінвазивної медицини, поєднуючи можливості точної діагностики та лікування без необхідності виконання відкритих хірургічних втручань. Особливості анатомії шиї, велика кількість судинно-нервових структур та різноманіття патологічних процесів вимагають чіткого розуміння принципів навігації, вибору оптимального доступу та володіння сучасними методиками інтервенцій під контролем ультразвуку. На цьому заході ви розглянете принципи інтервенційного ультразвуку, особливості вибору безпечного акустичного вікна, правила навігації та візуалізації інструментів, а також актуальні рекомендації EFSUMB щодо виконання втручань на органах шиї. Також ви навчитись робити вірний вібір між тонкоголковою аспіраційною біопсією та core-біопсією та засвоїте принципи склерозування та абляції різних патологічних утворень. Після навчання ви зможете грамотно планувати втручання, обирати оптимальну методику, мінімізувати ризик ускладнень та виконувати процедури відповідно до сучасних стандартів. • Інтервенційний ультразвук – ефективна малоінвазивна технологія для діагностики та лікування. • Базові принципи інтервенцій під контролем УЗ. • Обладнання, девайси та інструменти для інтервенцій під контролем УЗ. • Вибір «безпечного акустичного вікна» та типу втручання під контролем УЗ. • Принципи навігації та візуалізації инструмента під час втручання під контролем УЗ. • Європейські рекомендації (EFSUMB) з інтервенційного ультразвуку на органах шиї. • Діагностичні маніпуляції під контролем УЗ на органах шиї (щитоподібна залоза, лімфатичні вузли, слинні залози) • Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія чи гістологічна core-біопсія: яку методику краще використовувати? • Кісти та абсцеси шиї – чи можливо малоінвазивне лікування? • Процедури склерозування та абляції під контролем УЗ різних патологій органів шиї. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Якщо не розпізнати розсіяний склероз своєчасно, якість життя пацієнта буде під загрозою, а ви не зможете ефективно впливати на перебіг хвороби. Ранні ознаки РС часто непомітні або неспецифічні, тому знання критеріїв діагностики дозволяє вчасно запідозрити захворювання, направити пацієнта на необхідні обстеження та розпочати лікування. На цьому заході ви дізнаєтесь, як розпізнавати дебютні симптоми РС та відрізнити їх від інших неврологічних станів. Ви зможете формувати чіткий алгоритм дій для своєчасної діагностики та початку терапії. Окремо будуть розглянуті оновлені критерії МакДональда 2024, червоні прапорці при огляді та прогностичне значення раннього виявлення хвороби. Після курсу ви отримаєте чіткий алгоритм дій, який дозволить впевнено орієнтуватися у випадках підозри на РС та брати захворювання під контроль. • Епідеміологічні дані поширеності РС • Клінічні прояви дебюту РС • Оновлення критеріїв діагностики РС згідно опублікованих критеріїв МакДональда 2024 • Червоні прапорці на огляді, що вказують на можливу демієлінізацію • Прогностичне значення раннього виявлення РС • Висновки та майбутні перспективи • Відповідді на питаня

Відкрити власну медичну практику значно складніше, ніж просто зареєструвати ФОП чи отримати ліцензію, адже помилки на старті можуть призвести до зайвих витрат, затримки запуску та юридичних ризиків. На цьому заході ви розберете покроковий алгоритм відкриття приватної практики: від вибору формату роботи й ліцензування до фінансового планування, роботи з ЕСОЗ та залучення перших пацієнтів. Після навчання ви матимете чіткий план запуску власної практики, зможете уникнути типових організаційних помилок і впевнено перейти від ідеї до прийому перших пацієнтів. • 1. Чи готові ви до приватної практики? Коли власна практика справді вигідна • 2. Формати приватної практики: від мінімального старту до власної клініки • 3. ФОП, податки та приймання оплати • 4. Ліцензія на медичну практику: покроковий алгоритм • 5. Приміщення, обладнання та медична безпека • 6. ЕСОЗ, медична документація та захист лікаря • 7. Фінансова модель приватної практики • 8. Як залучити перших пацієнтів • 9. План запуску за 30 днів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Слова медичного працівника можуть стати початком тривалої співпраці з пацієнтом або причиною відмови від лікування. Професійна комунікація формує прихильність до терапії і безпосередньо впливає на клінічні результати. Вона визначає, чи буде пацієнт співпрацювати, чи вирішить чинити опір, сформує недовіру і почне писати скарги. В умовах сучасної української медицини, де зростає кількість людей із травматичним досвідом, інвалідністю та психологічною вразливістю, інклюзивна й етична взаємодія стає професійною необхідністю. На цьому заході ви навчитеся практичних підходів до комунікації зі складними та вразливими пацієнтами, пояснювати складні діагнози зрозуміло і без втрати професійного авторитету, зберігати контроль у конфліктних ситуаціях і водночас демонструвати повагу та емпатію. Особливу увагу буде приділено роботі з людьми з інвалідністю, ментальними порушеннями, агресивною поведінкою або бойовим досвідом, а також взаємодії з родичами та всередині медичної команди. Після навчання ви зможете поводитися впевнено навіть у напружених розмовах, знизити рівень конфліктності й зміцнити професійну репутацію. • Основи медичної етики у комунікації. • Етичні дилеми в комунікації: • баланс між правдою та психологічною підтримкою; • конфіденційність інформації; • відмова пацієнта від лікування; • комунікація з родичами та інше. • Основні принципи інклюзивної комунікації. • Стигматизуючі формулювання. • Комунікація з пацієнтами з бойовим і травматичним досвідом. • Правила професійної комунікації в медичному колективі. • Відповіді на запитання.

Складні розмови в медицині є щоденною реальністю. Вони виникають на перетині високої емоційної напруги, дефіциту часу та важливих клінічних рішень. Повідомлення діагнозу після КТ, обговорення несприятливого прогнозу чи взаємодія з агресивними родичами потребують не лише клінічної компетентності, а й структурованих комунікативних вмінь. Відсутність таких навичок призводить до ескалації конфліктів, втрати довіри, підвищення медико-правових ризиків і значного емоційного виснаження лікаря. На цьому заході ви навчитеся застосовувати структуровані протоколи ведення складних медичних розмов, зокрема алгоритм SPIKES для повідомлення поганих новин, а також підходи до деескалації конфліктних ситуацій і роботи з емоційними реакціями пацієнтів та їхніх родичів. Ви розглянете стратегії поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом, протокол емпатичної взаємодії (Емоція – Валідація – Емпатична відповідь), а також практичні інструменти комунікації в разі ургентних станів чи термінальних стадій захворювань. Після навчання ви зможете впевнено структурувати складні розмови, знижувати рівень емоційної напруги в комунікації, підтримувати професійні межі та мінімізувати ризики конфліктів і скарг, водночас зберігаючи власну психологічну стійкість. • Поняття поганої новини в медичному контексті. Як методика повідомлення поганих новин може допомогти і лікарю, і пацієнту? • Повідомлення поганих новин: шестикроковий протокол SPIKES або як не розгубитися під час складної розмови? • 5 стратегій поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом. • Догляд у кінці життя, повідомлення про смерть, кризові емоційні стани – практичні поради. • Пацієнт у складній ситуації: 6 правил спілкування. • Протокол ЕВЕ (Емоція – Валідація емоції – Емпатична відповідь). • Чого слід уникати, розмовляючи з розлюченими пацієнтами. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

У побудові робочого процесу ефективна взаємодія з керівником є обовʼязковою, оскільки стиль керування безпосередньо впливає на якість клінічних рішень, безпеку пацієнтів та робочу атмосферу в колективі. Розуміння психотипу керівника дає змогу прогнозувати його поведінку, адаптувати власну комунікацію та знижувати рівень стресу під час виконання щоденних робочих завдань. На цьому заході ви розглянете типові психотипи керівників у медичному середовищі та їхній вплив на роботу команди. Ви отримаєте інструменти для розпізнавання авторитарного, тривожно-перфекціоністичного, емоційно-нестабільного та партнерського стилів управління, а також навчитесь адаптувати комунікацію залежно від поведінкових характеристик керівника. Окрім цього, буде приділена увага помилкам у сприйнятті управлінських дій, профілактиці конфліктів, реагуванню на публічну критику та побудові професійної позиції без ескалації напруги. Після навчання ви зможете ефективніше взаємодіяти з керівником у складних робочих ситуаціях та впевнено відстоювати власну професійну позицію. • Клініка управління: як стиль керівника впливає на медичні результати. • Вплив управлінського стилю на якість клінічних рішень та життя пацієнтів. • Поведінкові реакції персоналу під тиском та їхній вплив на ефективність роботи. • Комунікація як фактор профілактики помилок та конфліктів у команді. • Типові помилки у сприйнятті керівника. • Уникнення персоналізації дій керівника та сприйняття його через професійні критерії. • Хибні інтерпретації стилю керівника, що руйнують командну взаємодію. • Вміння розпізнавати, коли проблема у сприйнятті, а не в діях керівника. • Авторитарний тип. • Поведінкові маркери керівника, який прагне контролювати все. • Вплив авторитарного стилю на команду: страх помилок і приховування ініціативи. • Наслідки для клінічної практики й безпеки пацієнтів. • Тривожно-перфекціоністичний тип. • Мікроменеджмент як прояв тривоги керівника. • Перевантаження персоналу через постійний контроль. • Уповільнення прийняття рішень і підвищений ризик помилок. • Емоційно-нестабільний тип. • Непередбачуваність керівника та її вплив на емоційний стан команди. • Імпульсивні дії, що формують хронічний стрес. • Приклади з практики, де емоційна нестабільність ускладнювала роботу. • Партнерський тип. • Відкритість і підтримка керівника як фактор мотивації команди. • Ризики відсутності структури та контролю, що призводять до плутанини. • Балансування відкритості й чітких правил для ефективної роботи. • Швидка діагностика психотипу. • Виявлення психотипу через реакції на помилки та критичні ситуації. • Вплив стилю прийняття рішень на командну роботу й терміни клінічних рішень. • Адаптація власної комунікації під різні психотипи керівника. • Складні управлінські ситуації. • Публічна критика та її демотивувальний ефект на персонал. • Перевантаження команди через високі або нереалістичні вимоги. • Ігнорування професійної думки та шляхи конструктивної адаптації. • Психологічна стійкість медичного працівника. • Розпізнавання ознак вигорання та профілактика емоційного виснаження. • Визначення власних меж відповідальності для збереження ефективності. • Практичні інструменти саморегуляції та підтримки емоційного балансу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Оцінка патології колінного суглоба не завжди обмежується стандартною рентгенографією у двох проекціях. У багатьох клінічних ситуаціях функціональні укладки, дослідження під навантаженням та методи рентгеноморфометрії дозволяють побачити зміни, які можуть бути непомітними на рутинних знімках. Розуміння можливостей спеціальних проекцій і принципів цифрових вимірювань є важливою складовою сучасної променевої та ортопедичної діагностики, оскільки від точності оцінки біомеханіки суглоба та осі кінцівки залежить подальша тактика ведення пацієнта. На цьому заході ви навчитеся оцінювати якість стандартних укладок, опануєте базові принципи рентгеноморфометрії та розрахунку основних індексів. Ви розглянете принципи діагностики дегенеративних змін, пателофеморальної патології, прихованої нестабільності та особливості передопераційного планування. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати рентгенограми колінного суглоба, використовувати функціональні укладки у складних випадках, виконувати необхідні морфометричні вимірювання та формувати коректні висновки. • Вступ: чому 99.9% обстежень колінного суглоба — це лише дві проекції (пряма та бічна). • Анатомія колінного суглоба на рентгенограмі. • Пряма проекція (Anteroposterior): анатомічні орієнтири та критерії правильної укладки «золотого стандарту». • Бічна проекція (Lateral): тонкощі укладки для точної оцінки суглобової щілини та взаєморозташування кісток. • Рентгеноморфометрія: базові вимірювання. • Рентгеноморфометрія: індекси. • Клінічні кейси. • Висновки. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Надмірне потовиділення – дрібниця тільки на перший погляд. Для пацієнта це щоденний стрес, соціальна ізоляція та постійне відчуття сорому. Це виклик, який вимагає точного діагнозу й розуміння, адже антиперспіранти вже не працюють і ризик інфекційних ускладнень зростає щодня. На цьому заході ви детально розглянете типи гіпергідрозу (від локалізованого до генералізованого), а також навчитеся проводити диференційну діагностику між первинними і вторинними формами. Дізнаєтесь, як використовувати тест Мінора, обирати тактику лікування й поєднувати медикаментозні, ін’єкційні та фізіотерапевтичні методи. Окремо будуть розглянуті інноваційні методики ботулінотерапії. Після навчання ви зможете ефективно контролювати симптоми, індивідуалізувати підхід до кожного пацієнта й запобігати ускладненням. • Вступ • Огляд гіпергідрозу: визначення, класифікація (первинний, вторинний) • Вплив гіпергідрозу на якість життя пацієнтів • Етіологія, патогенез, клінічна картина • Діагностика гіпергідрозу • Збір анамнезу та оцінювання симптомів • Використання тесту Мінора для визначення поширеності потовиділення • Диференціальна діагностика з іншими станами • Сучасні методи лікування • Медикаментозні методи • Ін'єкції ботулінічного токсину • Іонофорез, локальні терапевтичні процедури • Хірургічні методи та їхня роль у лікуванні складних випадків • Підсумки та рекомендації • Важливість комплексного підходу • Актуальні настанови і рекомендації • Відповіді на запитання

Небажаним ефектам анальгетиків можна легко запобігти, якщо знати чіткий алгоритм дій. Безпека знеболення залежить не лише від вибору препарату, а й від моніторингу, своєчасного розпізнавання тривожних симптомів та вміння діяти в умовах обмеженої інформації. Для первинної ланки це особливо важливо, адже темп роботи вимагає швидкого прийняття рішень без зайвих зволікань. На цьому заході ви навчитеся структурувати роботу з пацієнтами, які отримують анальгетики. Знатимете, яких обстежень вони потребують та як оцінювати ризики для шлунково-кишкового тракту, нирок і серцево-судинної системи. Ви зрозумієте, як спланувати безпечну схему тривалого приймання НПЗП, запобігти небажаним ефектам опіоїдів і контролювати вживання антидепресантів. Формат навчання побудований на розгляді реальних клінічних випадків. Після зустрічі ви будете впевненіше запобігати ускладненням, зменшите кількість терапевтичних помилок і підвищите рівень безпеки пацієнтів з гострим і хронічним болем. • Моніторинг пацієнта: які обстеження потрібні для безпеки в разі приймання ліків проти болю. • НПЗП: контроль ризиків для шлунка, нирок і серця. • НПЗП: необхідні дослідження та обстеження в разі тривалого приймання. • Опіоїдні анальгетики: як уникнути запору, седативного ефекту і падінь. • Антидепресанти: вибір препарату для мінімізації побічних ефектів. • Ключі для практики: уникнення поліпрагмазії та перевірка взаємодій. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

Гостра серцева недостатність потребує швидкого та водночас зваженого контролю застою, адже ефективна деконгестія є одним із ключових компонентів лікування таких пацієнтів. Недостатня оцінка ступеня перевантаження об’ємом або неефективна терапія можуть ускладнювати перебіг захворювання, сприяти погіршенню функції нирок, розвитку діуретичної резистентності та підвищувати ризик повторних госпіталізацій. Сучасні підходи до деконгестії передбачають не лише застосування діуретиків, а й персоналізований вибір терапевтичної стратегії з урахуванням клінічних особливостей пацієнта. На цьому заході ви навчитеся оцінювати ступінь перевантаження об’ємом за допомогою клінічних, лабораторних та інструментальних маркерів, розберете сучасні підходи до деконгестії та принципи раціонального використання діуретичної терапії. Ви дізнаєтеся, як обирати препарати та їх дозування, як діяти при діуретичній резистентності, а також яку роль відіграють комбіновані стратегії лікування та персоналізований підхід. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів із гострою декомпенсацією серцевої недостатності, легеневим або системним застоєм, набряковим синдромом та рефрактерним перевантаженням об’ємом. • Патофізіологія застою при гострій серцевій недостатності • Оцінка ступеня перевантаження об’ємом: клінічні, лабораторні та інструментальні маркери • Сучасні підходи до деконгестії: можливості та обмеження • Діуретична терапія: вибір препарату, дози та тактики застосування • Подолання діуретичної резистентності
 в практиці лікаря • Роль комбінованих стратегій лікування та персоналізованого підходу • Моніторинг ефективності та безпеки деконгестивної терапії • Клінічні кейси та практичні рекомендації • Відповіді на запитання учасників

Сучасна клінічна практика рідко має справу з ізольованими нозологіями. Натомість доводиться працювати з коморбідним пацієнтом, у якого поєднуються серцево-судинні, ендокринні, нефрологічні та метаболічні порушення. У таких умовах стандартні клінічні протоколи часто не враховують взаємний вплив захворювань, що підвищує ризик помилкових рішень. На цьому заході ви розглянете основні принципи ведення коморбідних пацієнтів, причини неефективності стандартних протоколів у разі поєднання кількох захворювань, а також типові клінічні помилки, зокрема поліпрагмазію та конфлікт рекомендацій між різними спеціалістами. Ви навчитеся діяти в ситуаціях, коли лікування одного стану погіршує перебіг іншого або коли наявні дані є суперечливими чи недостатніми. Після навчання ви зможете системно оцінювати складного пацієнта, визначати пріоритети лікування та вибудовувати індивідуальну тактику ведення, зважаючи на всі супутні патології. • Хто такий коморбідний пацієнт у реальній клінічній практиці, а не в протоколах. • Чому клінічні протоколи “ламаються” у разі поєднання кількох захворювань. • Типові помилки лікаря у веденні пацієнта з 3–5 діагнозами. • Поліпрагмазія: коли лікування шкодить більше, ніж хвороба. • Конфлікт рекомендацій різних спеціалістів: як з цього вийти. • Клінічне мислення vs формальне дотримання протоколів. • Пріоритети лікування: що лікувати першим, а що – відкласти. • Реальні клінічні кейси коморбідних пацієнтів. • Алгоритм прийняття рішень щодо складного пацієнта. • Сесія запитання-відповіді.

Фіброміалгія – одна з найбільш недооцінених і водночас складних патологій. Відсутність специфічного біомаркера, поєднання больового синдрому з психічною коморбідністю та розмитість меж між ревматологічними, неврологічними й психіатричними проявами призводять до затримки встановлення діагнозу. У багатьох випадках пацієнти протягом кількох років отримують симптоматичне лікування, а це призводить до хронізації болю та значного зниження якості життя. Так згодом формується стійка недовіра до системи охорони здоров’я. На цьому заході ви розглянете патофізіологію фіброміалгії, зокрема роль центральної сенситизації та нейрохімічних механізмів болю, пов’язаних із дефіцитом серотоніну й норадреналіну. Ви розберете особливості можливих психіатричних коморбідностей, зокрема депресію, тривожні розлади й посттравматичний стресовий розлад, а також навчитеся проводити диференційну діагностику між фіброміалгією і соматоформними розладами. Окремо будуть висвітлені питання сучасних діагностичних критеріїв, принципів раціональної фармакотерапії та ролі нефармакологічних методів лікування. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати клінічні ознаки фіброміалгії та уникати типових клінічних помилок, зокрема необґрунтованої поліпрагмазії та недооцінення психічної коморбідності, а також формувати раціональну, патогенетично обґрунтовану терапевтичну стратегію. • 1. Фіброміалгія як розлад центральної сенситизації. • 2. Психіатрична коморбідність: депресія, тривога, ПТСР. • 3. Чи є відмінності між соматоформним розладом та фіброміалгією? • 4. Нейрохімія болю: дефіцит серотоніну й норадреналіну. • 5. Діагностичні критерії ACR чи МКХ. • 6. Раціональна фармакотерапія: антидепресанти й габапентиноїди. • 7. Нефармакологічні методи: роль КПТ і психоосвіти. • 8. Розбір реального кейсу: 7 років блукань між ревматологом, неврологом, гастроентерологом, де система зламалась і що зробив психіатр. • 9. Як говорити з пацієнтом без стигматизації: конкретні фрази для пояснення центральної сенситизації. • 10. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Біль у плечовому суглобі є однією з найчастіших причин звернення до ортопедів, ревматологів, лікарів спортивної медицини та спеціалістів ультразвукової діагностики. Володіння сучасними протоколами УЗД плечового суглоба та розуміння сонографічної анатомії мають вирішальне значення для своєчасного виявлення патології ротаторної манжети, сухожилля довгої голівки біцепса, бурситів та інших причин больового синдрому. Недостатнє знання ультразвукових критеріїв може ускладнювати диференційну діагностику, призводити до хибної інтерпретації знахідок і затримки призначення оптимального лікування. На цьому майстер-класі ви розберете нормальну сонографічну анатомію плечового суглоба, сучасний протокол ультразвукового дослідження та типові патологічні зміни. Ви навчитеся оцінювати стан довгої голівки біцепса, субскапуляріса, надостьового та підостьового м’язів, виявляти субакроміально-субдельтоподібний бурсит, діагностувати розриви ротаторної манжети, дегенеративні зміни акроміально-ключичного суглоба, а також розпізнавати ознаки адгезивного капсуліту та спортивних ушкоджень плеча. Після навчання ви зможете впевнено та послідовно виконувати УЗД плечового суглоба відповідно до сучасних рекомендацій, проводити диференційну діагностику найпоширеніших патологічних станів і формулювати клінічно значущі висновки. • Основи ультразвукового дослідження плечового суглоба • Довга голівка біцепса • Субскапуляріс • Надостьовий м’яз • Підостьовий м’яз та teres minor • Субакроміально-субдельтоподібна бурса • Акроміально-ключичний суглоб • Гленогумеральний суглоб • Дельтоподібний м’яз та м’які тканини • Повний протокол УЗД плечового суглоба • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Патологія довгої голівки біцепса • Патологія субскапуляріса • Патологія надостьового сухожилля • Патологія підостьового м’яза та teres minor • Субакроміально-субдельтоподібний бурсит • Розриви ротаторної манжети • Патологія акроміально-ключичного суглоба • Заморожене плече • Нестабільність та спортивна патологія плеча • Клінічні кейси • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань