Заходи БПР — Ревматологія 2026

Збалансоване харчування – це не модні дієти. Це насамперед інструмент контролю глікемії та серцево-метаболічного ризику. Правильно підібраний раціон допомагає запобігти ускладненням цукрового діабету, продовжити життя пацієнтам і зберегти їхню довіру до лікаря. На заході ви дізнаєтеся, як індивідуалізувати харчування при діабеті 2 типу, ожирінні, метаболічному синдромі, серцево-судинних захворюваннях і хронічній хворобі нирок. Ви детально розглянете сучасні рекомендації ADA та EASD, навчитеся обирати якісні вуглеводи, оптимізувати баланс білків та жирів, а також коригувати дієту в разі поєднання ЦД з артеріальною гіпертензією, дисліпідемією чи НАЖХП. Після навчання ви зможете впевнено підбирати харчування під конкретний випадок і пропонувати пацієнтам дієтичні стратегії з доведеною ефективністю. • Індивідуалізація харчування: сучасні настанови (ADA, EASD, 2023–2025) • Якість вуглеводів важливіша за кількість • Моделі харчування з доведеною ефективністю • Оптимізація білкового компоненту • Жири та серцево-метаболічний ризик • Обмеження ультраперероблених продуктів та підсолоджених напоїв • Приклад меню на добу • Відповіді на запитання учасників

Температура на субфебрильних цифрах протягом тижнів, результати обстежень нормальні, антибіотики не допомагають – знайома ситуація? Гарячка неуточненого генезу – це справжній діагностичний виклик. Помилка або затримка в пошуку причини може мати тяжкі наслідки: пропущений туберкульоз, онкопроцес чи системне аутоімунне захворювання. Необхідно вміти розпізнавати ключові ознаки, розуміти етапність обстеження й мислити ширше, ніж описують стандартні алгоритми. На цьому заході ви навчитеся вибудовувати алгоритм діагностики гарячки неясного генезу: від початкового збору анамнезу до цілеспрямованого лабораторного й інструментального пошуку. Розберете типові помилки, тривожні симптоми, навчитесь диференціювати інфекційну, онкологічну та аутоімунну природу лихоманки. Після курсу ви зможете швидко орієнтуватися у складних клінічних випадках, своєчасно виявляти небезпечні захворювання та уникати необґрунтованої антибіотикотерапії. • Вступ, актуальність. • Клінічна значимість, визначення ГНП, епідеміологія • Діагностичний алгоритм. • Класичні критерії FUO, recommended work-up, "червоні прапори" • Етіологія • Топ-5 причин, розподіл за віком та спеціальні популяції • Діагностичний пошук. • Лабораторна, інструментальна діагностика. • Менеджмент. • Стратегії лікування, специфічні підходи (антибіотики, імуномодуляція) • Проблеми та виклики • Невирішені питання, помилки, case-місменеджмент • Підсумок • Відповіді на питання

Аутоімунний тиреоїдит (тиреоїдит Хашимото) є найпоширенішою причиною набутого гіпотиреозу в дітей. Зважаючи на поширеність захворювання та його хронічний характер, необхідно вміти проводити своєчасну діагностику. Якщо оцінювання щитоподібної залози під час рутинного огляду проведено недостатньо ретельно, це може призвести до пізнього виявлення патології та розвитку ускладнень, що впливають на ріст, статеве дозрівання та когнітивні функції дитини. На цьому заході ви розглянете питання епідеміології, факторів ризику і патогенезу аутоімунного тиреоїдиту в дітей. Ви дізнаєтеся більше про різні клінічні варіанти перебігу (від безсимптомних форм до маніфестного гіпотиреозу), а також алгоритми діагностики, зокрема підходи до скринінгу груп ризику. Окрім цього, ви навчитеся правильно призначати, коригувати дозу та контролювати ефективність терапії левотироксином. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти аутоімунний тиреоїдит, проводити точну діагностику й визначати оптимальну тактику ведення пацієнтів різного віку. • Основна програма майстер-класу: • Епідеміологія та групи ризику • Патогенез: чому імунна система атакує власну залозу • Клінічна картина: від безсимптомного перебігу до маніфестного гіпотиреозу в дітей • Діагностика: алгоритм обстеження. Чи потрібен скринінг дітям? • Субклінічний гіпотиреоз у дітей та підлітків: лікувати чи спостерігати? • Лікування левотироксином: коли, скільки, як контролювати • Вплив АІТ на ріст, статеве дозрівання та когнітивні функції • Коморбідності й аутоімунний «кластер» • Нові виклики: АІТ після COVID-19 та сучасні тригери. Aутоімунний протокол у дітей • Відповіді на запитання учасників

Епілепсія є діагнозом, який здебільшого передбачає тривалу або пожиттєву фармакотерапію з потенційно значущими побічними ефектами. Помилки у диференціюванні епілептичних та неепілептичних пароксизмальних станів мають серйозні наслідки: від необґрунтованого призначення протиепілептичних препаратів і стигматизації пацієнта до несвоєчасного виявлення небезпечних соматичних станів, що можуть становити загрозу для життя. Цікаво, що серед пацієнтів із так званою резистентною епілепсією значна частка насправді має неепілептичні стани. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до класифікації епілепсії та пароксизмальних станів, а також клінічні маркери, що допомагають їх розрізнити. Ви дізнаєтеся про роль електроенцефалографії у діагностичному процесі, її можливості й обмеження та принципи інтерпретації результатів у контексті клінічної картини. Також ви проаналізуєте клінічні кейси, типові діагностичні помилки й наслідки неправильної діагностики. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати пароксизмальні стани, обґрунтовано приймати рішення щодо призначення або відтермінування терапії та своєчасно виявляти неепілептичні причини нападів. • Визначення й сучасна класифікація епілепсії, епілептичних нападів та неепілептичних пароксизмальних станів. • Клінічні маркери епілептичних нападів та неепілептичних пароксизмальних станів. • Роль ЕЕГ: золотий стандарт для підтвердження епілептичної природи пароксизму чи допоміжний інструмент? • Клінічні кейси для диференціації епілепсії та неепілептичних пароксизмальних станів. • Наслідки неправильної діагностики: • Фармакологічна агресія: призначення ПЕП при ПНЕН може погіршити стан (наприклад, фенітоїн або прегабалін іноді підвищують частоту психогенних атак). • Прогресування справжньої патології: ігнорування кардіогенних синкопе підвищує ризик раптової серцевої смерті. • Соціальна дезадаптація: втрата прав, роботи, депресія через помилковий ярлик хронічного неврологічного захворювання. • Клінічний алгоритм дій (Take-home message): • Детальний анамнез (опис початку нападу свідками). • Аналіз відеозапису зі смартфона (предиктори ПНЕН vs ЕН). • ЕКГ у всіх випадках першого нападу (виключення аритмій). • vEEG-моніторинг у разі підозри на резистентність. • МРТ за протоколом HARNESS (для пошуку структурної причини). • Відповіді на запитання.

Ультразвукове оцінювання щитоподібної залози необхідне для своєчасного розпізнавання автоімунних та дифузних захворювань. Чи знаєте ви, як відрізнити АІТ від дифузно-токсичного зоба, помітити псевдовузли та виявити ранні ознаки злоякісного процесу, які клінічно можуть бути непомітні? На цьому заході ви детально розглянете ультразвукові ознаки автоімунного тиреоїдиту, що дасть змогу відразу помічати ранні зміни і правильно оцінювати активність процесу. Навчитеся диференціювати різні форми АІТ, щоб уникати помилкових діагнозів і невиправданого лікування. Ви зможете точно відрізняти псевдовузли від справжніх вузлів, щоб приймати обґрунтовані рішення щодо пункційної біопсії. Отримаєте навички оцінювання ризику раку та лімфоми на тлі АІТ, щоб своєчасно направляти пацієнта до онколога або хірурга. Крім того, навчитеся розпізнавати ультразвукові прояви дифузно-токсичного зоба та різні форми гіпертиреозу, а також діагностувати гострий і підгострий тиреоїдит. Після навчання ви зможете закріпити знання і відпрацювати алгоритми рішень у реальних клінічних ситуаціях, обговоривши складні випадки зі спікером. • Що насправді відкрив Хашимото? • Ультразвукові ознаки автоімунного тиреоїдиту • Диференційна діагностика форм автоімунного тиреоїдиту • Що таке псевдовузол і як його відрізнити від справжнього вузла • Рак щитоподібної залози й АІТ • Ультразвукові симптоми лімфоми щитоподібної залози • Чи були знайомі Грейвс та Базедов? • Ультразвукові ознаки дифузно-токсичного зоба • Рак щитоподібної залози і ДТЗ • Диференційна ультразвукова діагностики різних форм гіпертиреозу • Ультразвукові ознаки гострого та підгострого тиреоїдиту • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Венозна патологія нижніх кінцівок є однією з найчастіших причин набряків, болю, відчуття важкості та появи трофічних змін. Від якості ультразвукового дослідження залежить точність діагностики, виявлення патологічного рефлюксу та вибір подальшої тактики лікування. Недостатнє володіння методикою дуплексного сканування може призвести до помилок в оцінці гемодинамічних порушень, локалізації рефлюксу та інтерпретації функціональних проб. На цьому заході ви розглянете анатомію та особливості венозної системи нижніх кінцівок, покази до проведення ультразвукового дослідження, алгоритм виконання дуплексного сканування та методи покращення якості візуалізації. Також ви навчитесь проводити оцінку фізіологічного та патологічного рефлюксу, виконувати функціональні проби, точно інтерпретувати отримані результатів і долати труднощі, що виникають під час обстеження. Після навчання ви зможете впевнено виконувати ультразвукове дослідження вен нижніх кінцівок, коректно оцінювати венозний рефлюкс та результати функціональних проб, виявляти ознаки варикозної хвороби, хронічної венозної недостатності та посттромботичних змін. • Анатомія та особливості венозної системи нижніх кінцівок. • Покази до проведення ультразвукового дослідження вен нижніх кінцівок. • Методика обстеження – особливості УЗ-сканів, можливості покращення зображення. • Фізіологічний та патологічний рефлюкс – проби, інтерпретація отриманих результатів. • Труднощі при обстеженні та можливості їх подолання. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

​Патологія судин шиї – поширена причина порушення мозкового кровообігу, що може призвести до серйозних ускладнень, наприклад інсульту. УЗД є базовим неінвазивним методом оцінювання стану екстракраніальних судин. Однак для достовірної діагностики необхідно вміти виводити анатомічно точні зрізи, знаходити основні орієнтири, налаштовувати параметри сканування, точно проводити вимірювання й оцінювати кровотік як якісно, так і кількісно. Брак технічних навичок та розуміння принципів доплерографії може призвести до діагностичних похибок, зокрема гіпердіагностики стенозів та гіподіагностики порушень кровотоку. Ми запускаємо серію майстер-класів з доплерографії судин голови та шиї. Навчальний захід «Доплерографія судин шиї. Соноанатомія та методика обстеження» є першим з цієї серії, і він буде присвячений вивченню цілей та показань до ультразвукового дослідження судин шиї та дуги аорти. Учасники ознайомляться з вимогами до проведення обстеження, а також з основними режимами сканування: В-режимом, кольоровим доплерівським картуванням і доплерівським скануванням. Детально розглядатиметься соноанатомія судин шиї відповідно до варіантів їхньої будови. Крім того, буде наданий чіткий алгоритм обстеження дуги аорти й приклади правильного оформлення протоколу. Окрема увага буде приділена типовим труднощам, діагностичним помилкам і способам їх усунення. • Мета ультразвукового обстеження судин шиї • Показання до проведення УЗД судин дуги аорти • Вимоги до проведення обстеження • .• Режими обстеження: В-режим, кольорове доплерівське картування і сканування • Соноанатомія судин шиї, варіанти будови • Методика обстеження судин дуги аорти й оформлення протоколу • Труднощі, помилки та шляхи їх подолання • Відповіді на запитання

Мігрень з аурою є складним станом, асоційованим із ризиком серйозних цереброваскулярних ускладнень. Необхідно досконало знати особливості ведення пацієнтів з тяжкими формами мігрені та сучасні критерії ICHD-3, щоб проводити точну диференційну діагностику між мігренню, ТІА та ішемічним інсультом, а також оцінювати фактори ризику в людей із супутньою судинною патологією, тромбофіліями чи гормональною терапією. На цьому заході ви засвоїте алгоритми ведення пацієнтів з тривалими або атиповими ауроподібними феноменами, новими неврологічними симптомами й ускладненим перебігом мігрені. Ви розглянете показання до нейровізуалізації, особливості персоналізованого оцінювання ризиків та вибору гострої і профілактичної терапії залежно від клінічного фенотипу пацієнта. Після навчання ви зможете точно оцінювати складні випадки мігрені з аурою, своєчасно розпізнавати можливі ускладнення, визначати показання до додаткового обстеження та госпіталізації, а також формувати більш обґрунтовану й персоналізовану тактику ведення пацієнтів з підвищеним ризиком цереброваскулярних подій. • Ускладнення мігрені за ICHD-3 4+2 у додатку: • мігренозний статус; • персистуюча аура без інфаркту; • мігренозний інфаркт; • епінапад, що спровокований аурою мігрені; • статус аури мігрені; • зоровий сніг (Visual Snow Syndrom). • Мігренозний інсульт: • сучасні дані щодо статистики; • кого це стосується насправді; • фактори ризику і тригери; • диференційна діагностика з інсультом, ТІА та іншими неврологічними станами. • Статус аури мігрені й тривалі ауроподібні феномени: • “red flags”; • алгоритми обстеження й тактика ведення. • Visual Snow Syndrome (синдром зорового снігу): • клініка, діагностика й сучасні уявлення про патофізіологію; • зв’язок із мігренню та коморбідними станами. • Групи підвищеного ризику: • пацієнти з мігренню з аурою; • вагітні; • пацієнти, які мають тромбофілії; • пацієнти з судинними факторами ризику й коморбідними станами. • Нейровізуалізація та додаткове дообстеження. • Персоналізований підхід до лікування та профілактики: • гостра терапія; • профілактичне лікування; • як обирати терапію залежно від ризиків та фенотипу пацієнта. • Клінічні кейси, типові діагностичні помилки та практичні алгоритми для реальної практики. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

​Порушення функції щитоподібної залози у вагітних — одна з найважливіших тем сучасної ендокринології та акушерства, адже вони можуть залишатися непоміченими, маскуючись під типові прояви гестації. Тим часом, нелікований гіпотиреоз асоціюється з підвищеним ризиком викиднів, прееклампсії, передчасних пологів і тяжкими вадами розвитку нервової системи плода, включно з кретинізмом. Гіпертиреоз під час вагітності може призводити до фетальної тахікардії, затримки внутрішньоутробного розвитку та навіть загибелі плода. Особливу клінічну настороженість мають викликати скарги на серцебиття, утруднене дихання, набряки, схуднення, екзофтальм або неможливість завагітніти — усе це може бути симптомами тиреоїдної дисфункції. Зважаючи на складність ведення вагітних із тиреотоксикозом, вузловими утвореннями або раком щитоподібної залози, клініцисту необхідні чіткі алгоритми для своєчасної діагностики та лікування. Отримати алгоритми менеджменту дисфункцій щитоподібної залози у вагітних ви зможете на курсі «Тиреоїдна рівновага: від зачаття до післяпологового контролю». Курс буде присвячений вивченню ролі щитоподібної залози в регуляції гомеостазу та її впливу на жіноче репродуктивне здоров’я — від анатомії до клінічної практики. У фокусі буде прегравідарна підготовка, зміни рівня ТТГ у різні триместри вагітності та особливості ведення пацієнток із гіпо- та гіпертиреозом згідно з сучасними рекомендаціями ETA, ATA та Endocrine Society. Окрему увагу приділено терапевтичній тактиці: показанням до призначення гормональної терапії, підбору дози та моніторингу. Також розглядатимуться реальні клінічні випадки з розбором тактичних рішень у складних ситуаціях. • Щитоподібна залоза в системі регуляції гомеостазу: від анатомії до клінічного значення • Функції, механізми контролю та недооцінена роль у жіночому репродуктивному здоров’ї • Прегравідарна підготовка • Як виявити та скоригувати порушення ще до настання вагітності? • Динаміка ТТГ під час гестації • Норми ТТГ у різних триместрах вагітності згідно з останніми рекомендаціями ETA, ATA та Endocrine Society. Практичні аспекти ведення • Як розпізнати і правильно вести пацієнток із тиреоїдною дисфункцією під час вагітності? • Терапевтична тактика: починати чи спостерігати? • Показання до призначення L-тироксину, антитиреоїдних препаратів, визначення індивідуальної дози, моніторинг і безпека. • Післяпологовий тиреоїдний контроль • Як діяти у період змін: що робити з ТТГ після пологів, лактація і контроль терапії. • Типові помилки в ендокринному супроводі вагітних • Часті клінічні помилки при веденні пацієнток із тиреоїдною патологією — і як їх не допустити. • Клінічні кейси

1. Відеолекції "Психологія медичної практики: комунікація, стрес, конфлікти, емоційний інтелект" Лекція 1. Ефективна комунікація з пацієнтом Бар’єри в комунікації лікар–пацієнт
 Вербальна і невербальна комунікація
 Як говорити про складні теми (діагноз, рекомендації, відмова)
 Як працювати з “складними” пацієнтами (тривожні, агресивні, недовірливі)
 Побудова довіри та комплаєнсу Лекція 2. Стрес і професійне вигорання у медиків Що таке стрес у медичній практиці
 Ознаки емоційного вигорання
 Фактори ризику для медиків
 Вплив стресу на рішення і комунікацію
 Базові інструменти саморегуляції
 Профілактика вигорання
 Лекція 3. Конфлікти в медичному середовищі Причини конфліктів у медичних командах
 Конфлікти з пацієнтами та родичами
 Стратегії поведінки в конфлікті
 Як деескалувати напругу
 Роль медика як комунікатора, а не “учасника конфлікту”
 Лекція 4. Емоційний інтелект у роботі медика Що таке емоційний інтелект і чому він важливий у медичній практиці
 Розпізнавання власних емоцій у роботі (роздратування, безсилля, напруга)
 Як емоції впливають на рішення та взаємодію з пацієнтами
 Розпізнавання емоцій пацієнта (страх, тривога, агресія)
 Емпатія: як підтримувати контакт, не виснажуючись
 Управління емоційними реакціями у складних ситуаціях
 Практичні техніки розвитку емоційного інтелекту 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Ви лікуєте людей, а не хвороби. Особистість пацієнта є невіддільною частиною процесу лікування. Саме тому ефективна комунікація є важливою. Пацієнти, яких не чують або неправильно інформують, можуть порушувати режим лікування і ставати джерелом конфліктів. Терапевтичних протоколів недостатньо – важливо опанувати інструменти емпатійної взаємодії, активного слухання та структурованої консультації. Це навички, що знижують ризик юридичних претензій і професійного вигорання. На цьому заході ви дізнаєтеся, як побудувати пацієнтоорієнтовану консультацію за біопсихосоціальною моделлю, застосовувати активне слухання й емпатійні техніки NURSE, перевіряти розуміння пацієнтом інформації через Teach-Back, працювати з очікуваннями та формувати довіру, яка підвищує прихильність до лікування. Ви освоїте структуровану модель Calgary–Cambridge для менеджменту клінічної консультації, що дає змогу ефективно планувати розмову від початку до завершення. Після навчання ви зможете проводити консультації, де пацієнт відчуває себе комфортно, а ви – впевненими у точності передання інформації та контролі процесу лікування. Це допоможе мінімізувати конфлікти й покращити результати терапії. • Біопсихосоціальна модель взаємодії лікар–пацієнт. Пацієнтоорієнтований підхід як основа якісної медичної допомоги. • Встановлення контакту. Перші хвилини розмови: невербальні сигнали, представлення лікаря, формування позитивного першого враження. • Активне слухання та емпатія. Емпатійна відповідь за схемою NURSE (Naming, Understanding, Respecting, Supporting, Exploring) для дослідження емоцій пацієнта. • Зрозуміли правильно? Використання техніки Teach-Back як інструмента перевірки розуміння інформації пацієнтом. • Робота з очікуваннями пацієнта. Як виявляти й узгоджувати очікування пацієнта і сім’ї, запобігати конфліктам і непорозумінням. • Побудова довіри й партнерських стосунків. Практики комунікації для підвищення прихильності пацієнта до лікування. • Менеджмент клінічної консультації. Використання моделі Calgary–Cambridge для структурування розмови: від початку консультації до завершення і планування наступних кроків. • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Надмірна сонливість є однією з найбільш недооцінених скарг. Коли пацієнти говорять «постійно хочу спати», «не висипаюсь» або «немає сил», за цим можуть приховуватися центральні розлади гіперсомнолентності, психіатричні й ендокринні захворювання, наслідки черепно-мозкової травми, порушення циркадного ритму або медикаментозно-індуковані стани. Розуміння гіперсомнії виходить далеко за межі надмірного сну – це складний нейробіологічний феномен, пов’язаний із дисфункцією систем підтримання неспання, орексинової регуляції та нейромедіаторного балансу. На цьому заході ви навчитеся проводити диференційну діагностику між сонливістю і втомою, оцінювати скарги пацієнта з позиції сучасної сомнології та формувати алгоритм діагностичного пошуку при гіперсомнії. Ви розглянете нейробіологічні механізми центральних розладів гіперсомнолентності, зокрема нарколепсію, ідіопатичну гіперсомнію та синдром Кляйне-Левіна, а також їхні клінічні прояви й сучасні діагностичні критерії. Також ви розберете розлади сну, асоційовані з надмірною денною сонливістю, наприклад синдром обструктивного апное уві сні, джетлаг та порушення циркадного ритму. Після навчання ви зможете визначати потенційно небезпечні причини гіперсомнії та обирати доцільний обсяг обстеження й лікування відповідно до клінічної ситуації. • Актуальність теми. • Гіперсомнія як нейробіологічний феномен: • як правильно інтерпретувати скаргу; • гіперсомнія vs втома. • Нарколепсія. • Ідіопатична гіперсомнія. • Синдром Кляйне–Левіна. • Розлади сну, асоційовані з гіперсомнією: • синдром обструктивного апное уві сні; • розлади циркадного ритму; • джетлаг. • Гіперсомнія як симптом соматичних захворювань: • гіпотиреоз; • наслідки черепно-мозкової травми. • Психіатричні причини гіперсомнії: • атипова депресія; • біполярний афективний розлад. • Медикаментозно-індукована гіперсомнія: • бензодіазепіни; • опіати; • антигістамінні препарати. • Висновки. • Відповіді на запитання.