Заходи БПР — Рентгенологія 2026

Попри сучасні міжнародні протоколи, астма у дітей досі сприймається батьками як вирок, а для лікарів первинної ланки – як складний діагностичний і терапевтичний виклик. Недооцінення тяжкості захворювання та пізнє направлення до спеціаліста призводять до втрати «золотого часу» для контролю над хворобою, а це збільшує ризик ускладнень. На цьому заході ви навчитеся своєчасно виявляти бронхіальну астму й вести пацієнтів згідно з чинними настановами: від діагностики у ранньому віці та використання FENO до спірометрії, правильного підбору доставкових пристроїв і застосування сучасних протоколів лікування за GINA 2025. Після навчання ви зможете впевнено діагностувати астму на ранніх стадіях, уникати помилок і забезпечувати пацієнтам повноцінне активне життя з контролем захворювання. • Епідеміологія астми у дітей та підлітків. • Особливості діагностики астми у ранньому дитячому віці. Роль FENO. • Спірометрія та діти: кому, коли і як? • Сучасний підхід до лікування БА у дітей та підлітків згідно з GINA 2025. • Важливість адекватного підбору доставкового пристрою для інгаляційної терапії як запорука її ефективності. • Розбір клінічних випадків • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

На сьогодні біологічна терапія є основою хворобомодифікуючого лікування у неврології. Вона уповільнює прогресування захворювань та зменшує рецидиви на 30-70%. Але без чіткого розуміння механізмів, показань і протоколів вона призводить до швидкого накопичення уражень, атрофії мозку, частіших рецидивів і зниження якості життя пацієнтів. На цьому заході ви дізнаєтеся про принципи й механізми дії біологічних препаратів, зокрема моноклональних антитіл та рекомбінантних білків. Ви навитеся підбирати терапію в разі розсіяного склерозу, міастенії gravis, NMOSD/MOGAD, спастичності та хронічної мігрені, оцінювати ризики інфекцій та ПМЕ, проводити моніторинг стану пацієнтів і застосовувати сучасні протоколи. Клінічні кейси допоможуть закріпити знання на реальних прикладах складних та атипових ситуацій. Після навчання ви одразу зможете застосовувати біологічну терапію в повсякденній практиці, приймати обґрунтовані рішення щодо показань і дозування, моніторити безпеку пацієнта й підвищувати ефективність лікування. • Поняття біологічної терапії: визначення, класи, місце в сучасній неврології. • Імунопатогенетичні та нейробіологічні мішені біологічних препаратів. • Моноклональні антитіла й рекомбінантні білки: механізми дії. • Біологічна терапія у разі розсіяного склерозу: доказова база та клінічні стратегії. • CGRP-орієнтована терапія мігрені. • Показання, критерії відбору пацієнтів і таймінг призначення. • Профіль безпеки: імунологічні ризики та моніторинг. • Клінічні кейси: складні й атипові сценарії застосування. • Перспективи розвитку біологічної терапії в неврології та нейроімунології. • Відповіді на запитання.

Вагітність супроводжується гормональними, судинними й метаболічними змінами, які безпосередньо впливають на орган зору. Офтальмолог нерідко першим помічає прояви прееклампсії, діабетичної ретинопатії, ускладнень міопії або гіпертензивних станів. Через неправильне трактування цих змін можна не помітити небезпечні стани, а також це може призвести до необґрунтованого лікування та ризику серйозних ускладнень, аж до повної втрати зору або життєво загрозливих ситуацій. На цьому заході ви дізнаєтеся про фізіологічні й патологічні зміни зору під час вагітності з чітким клінічним розмежуванням норми і патології. Ви навчитесь оцінювати скарги на фотопсії, затуманення зору, сухість очей, коливання рефракції, вести пацієнток з міопією середнього й високого ступеня, цукровим діабетом та гіпертензивними станами. Окремо ви розглянете тактику ведення прееклампсії, діабетичної ретинопатії, глаукоми у вагітних, відшарування сітківки, а також безпечну корекцію терапії перед пологами. Після заходу ви зможете впевнено орієнтуватися в офтальмологічних змінах під час вагітності, своєчасно виявляти загрозливі стани і приймати обґрунтовані клінічні рішення. • Фізіологічні зміни зору під час вагітності. • Патологічні стани, пов’язані з вагітністю. • Діагностика та обстеження вагітних. • Принципи ведення пацієнток. • Рекомендації для вагітних. • Практична частина: кейси. • Відповіді на запитання.

Бронхіальна астма – одне з найпоширеніших хронічних захворювань дихальних шляхів у світі. Згідно з даними Глобальної ініціативи з астми (GINA), у 2023 році від цього захворювання страждало близько 300 мільйонів людей, а у деяких регіонах поширеність сягала 18% населення. В Україні, за інформацією Центру громадського здоров’я, понад мільйон людей живуть з цією хворобою, хоча реальні цифри, ймовірно, є вищими через недіагностовані випадки. Оновлені рекомендації GINA 2025 акцентують на необхідності персоналізованого підходу до ведення пацієнтів, зміні алгоритмів лікування у дітей і дорослих, а також на профілактиці загострень та підвищенні комплаєнсу. У новій редакції детально висвітлено ролі ІКС/формотеролу як стартової терапії та чітко розмежовано термінологію лікарських засобів. Для фахівців охорони здоров’я важливо актуалізувати знання з цієї сфери, адже, за оцінками ВООЗ, щорічно від БА у світі помирає до 461 тисячі людей. Навчальний майстер-клас «Особливості лікування бронхіальної астми. Оновлення рекомендацій GINA 2025» буде присвячений найновішій інформації щодо ведення бронхіальної астми з акцентом на найважливіші зміни в міжнародних клінічних настановах. Учасники детально розглянуть нові підходи до класифікації та діагностики БА відповідно до останніх наукових даних, а також буде приділено увагу актуалізованим стратегіям лікування. Будуть висвітлені особливості ведення БА у дітей, вагітних, а також осіб із супутніми захворюваннями. Окремо будуть розглянуті алгоритми менеджменту загострень БА й підбір терапії для складних випадків. • Особливості лікування бронхіальної астми. Оновлення рекомендацій GINA 2025 • Оновлення рекомендацій GINA 2025. • Огляд основних змін у клінічних настановах. • Нові підходи до класифікації та діагностики БА. • Зміни у стратегіях лікування бронхіальної астми. • Практичні аспекти лікування БА • Вибір інгаляційної терапії. • Особливості лікування у дітей, вагітних, пацієнтів з коморбідними станами. • Менеджмент загострень: сучасні алгоритми. • Практичні аспекти ведення пацієнтів. Як підібрати терапію складному пацієнту? • Відповіді на запитання

Ультразвукова діагностика молочних залоз – ефективний інструмент для раннього виявлення доброякісних змін, а також злоякісних новоутворень. Якість УЗ-обстеження залежить не лише від апаратури, а насамперед від розуміння фізики ультразвуку, анатомії молочних залоз, особливостей сірошкального режиму, доплерівських методик і соноеластографії. Правильне оцінювання нормальної сонографічної картини й регіонарних зон лімфовідтоку є основою для своєчасного розпізнавання патологічних змін. На цьому заході ви розглянете методику дослідження, принципи мультипараметричного оцінювання утворень, критерії диференціації запальних, доброякісних і злоякісних процесів, а також правила застосування міжнародної термінології та системи US-BIRADS. Ви дізнаєтеся про типові діагностичні помилки, які призводять до хибнопозитивних або хибнонегативних висновків і навчитеся їх уникати. Після навчання ви зможете обґрунтовано формувати УЗ-висновки, правильно класифікувати утворення за US-BIRADS та своєчасно направляти пацієнток на додаткові методи обстеження або інвазивну діагностику. • Основи ультразвукової діагностики: фізика ультразвуку, базова термінологія. Мультипараметричний підхід в УЗД: метод «сірої шкали», доплерівські методики, соноеластографія. • Методика УЗ-дослідження молочних залоз та зон лімфовідтоку. • Нормальна анатомія і морфологія молочних залоз. Сонографічна ехоструктура молочних залоз у різні вікові й фізіологічні періоди. • Запальні захворювання молочних залоз: мастит, абсцес молочної залози. Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика доброякісних утворень молочної залози (кісти, фіброаденоми, ліпоми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика злоякісних утворень молочної залози (карциноми in situ, інвазивні карциноми, набряково-інфільтративні форми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Мультимодальний підхід в мамології: застосування інших методів досліджень (мамографії, МРТ, КТ, ПЕТ КТ). • Принципи формування УЗ-протоколу, міжнародна термінологія. Система US-BIRADS v2025 (6 видання) в комплексній діагностиці патології молочних залоз. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Епілепсія є діагнозом, який здебільшого передбачає тривалу або пожиттєву фармакотерапію з потенційно значущими побічними ефектами. Помилки у диференціюванні епілептичних та неепілептичних пароксизмальних станів мають серйозні наслідки: від необґрунтованого призначення протиепілептичних препаратів і стигматизації пацієнта до несвоєчасного виявлення небезпечних соматичних станів, що можуть становити загрозу для життя. Цікаво, що серед пацієнтів із так званою резистентною епілепсією значна частка насправді має неепілептичні стани. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до класифікації епілепсії та пароксизмальних станів, а також клінічні маркери, що допомагають їх розрізнити. Ви дізнаєтеся про роль електроенцефалографії у діагностичному процесі, її можливості й обмеження та принципи інтерпретації результатів у контексті клінічної картини. Також ви проаналізуєте клінічні кейси, типові діагностичні помилки й наслідки неправильної діагностики. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати пароксизмальні стани, обґрунтовано приймати рішення щодо призначення або відтермінування терапії та своєчасно виявляти неепілептичні причини нападів. • Визначення й сучасна класифікація епілепсії, епілептичних нападів та неепілептичних пароксизмальних станів. • Клінічні маркери епілептичних нападів та неепілептичних пароксизмальних станів. • Роль ЕЕГ: золотий стандарт для підтвердження епілептичної природи пароксизму чи допоміжний інструмент? • Клінічні кейси для диференціації епілепсії та неепілептичних пароксизмальних станів. • Наслідки неправильної діагностики: • Фармакологічна агресія: призначення ПЕП при ПНЕН може погіршити стан (наприклад, фенітоїн або прегабалін іноді підвищують частоту психогенних атак). • Прогресування справжньої патології: ігнорування кардіогенних синкопе підвищує ризик раптової серцевої смерті. • Соціальна дезадаптація: втрата прав, роботи, депресія через помилковий ярлик хронічного неврологічного захворювання. • Клінічний алгоритм дій (Take-home message): • Детальний анамнез (опис початку нападу свідками). • Аналіз відеозапису зі смартфона (предиктори ПНЕН vs ЕН). • ЕКГ у всіх випадках першого нападу (виключення аритмій). • vEEG-моніторинг у разі підозри на резистентність. • МРТ за протоколом HARNESS (для пошуку структурної причини). • Відповіді на запитання.

Ультразвукове оцінювання щитоподібної залози необхідне для своєчасного розпізнавання автоімунних та дифузних захворювань. Чи знаєте ви, як відрізнити АІТ від дифузно-токсичного зоба, помітити псевдовузли та виявити ранні ознаки злоякісного процесу, які клінічно можуть бути непомітні? На цьому заході ви детально розглянете ультразвукові ознаки автоімунного тиреоїдиту, що дасть змогу відразу помічати ранні зміни і правильно оцінювати активність процесу. Навчитеся диференціювати різні форми АІТ, щоб уникати помилкових діагнозів і невиправданого лікування. Ви зможете точно відрізняти псевдовузли від справжніх вузлів, щоб приймати обґрунтовані рішення щодо пункційної біопсії. Отримаєте навички оцінювання ризику раку та лімфоми на тлі АІТ, щоб своєчасно направляти пацієнта до онколога або хірурга. Крім того, навчитеся розпізнавати ультразвукові прояви дифузно-токсичного зоба та різні форми гіпертиреозу, а також діагностувати гострий і підгострий тиреоїдит. Після навчання ви зможете закріпити знання і відпрацювати алгоритми рішень у реальних клінічних ситуаціях, обговоривши складні випадки зі спікером. • Що насправді відкрив Хашимото? • Ультразвукові ознаки автоімунного тиреоїдиту • Диференційна діагностика форм автоімунного тиреоїдиту • Що таке псевдовузол і як його відрізнити від справжнього вузла • Рак щитоподібної залози й АІТ • Ультразвукові симптоми лімфоми щитоподібної залози • Чи були знайомі Грейвс та Базедов? • Ультразвукові ознаки дифузно-токсичного зоба • Рак щитоподібної залози і ДТЗ • Диференційна ультразвукова діагностики різних форм гіпертиреозу • Ультразвукові ознаки гострого та підгострого тиреоїдиту • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Післяопераційні ультразвукові зміни іноді нелегко відрізнити від ускладнень, а помилка в інтерпретації може призвести як до пропущеного абсцесу чи жовчної колекції, так і до необґрунтованих повторних втручань. На цьому заході ви навчитеся оцінювати УЗ-картину після найпоширеніших операцій, розпізнавати нормальні післяопераційні зміни та своєчасно виявляти патологію. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати результати УЗД після оперативних втручань і визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Особливості УЗД після холецистектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД після апендектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД гриж післяопераційних рубців, ендометріоз передньої черевної стінки • Особливості УЗД після пластики гриж • Особливості УЗД після тиреоїдектомії • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Венозна патологія нижніх кінцівок є однією з найчастіших причин набряків, болю, відчуття важкості та появи трофічних змін. Від якості ультразвукового дослідження залежить точність діагностики, виявлення патологічного рефлюксу та вибір подальшої тактики лікування. Недостатнє володіння методикою дуплексного сканування може призвести до помилок в оцінці гемодинамічних порушень, локалізації рефлюксу та інтерпретації функціональних проб. На цьому заході ви розглянете анатомію та особливості венозної системи нижніх кінцівок, покази до проведення ультразвукового дослідження, алгоритм виконання дуплексного сканування та методи покращення якості візуалізації. Також ви навчитесь проводити оцінку фізіологічного та патологічного рефлюксу, виконувати функціональні проби, точно інтерпретувати отримані результатів і долати труднощі, що виникають під час обстеження. Після навчання ви зможете впевнено виконувати ультразвукове дослідження вен нижніх кінцівок, коректно оцінювати венозний рефлюкс та результати функціональних проб, виявляти ознаки варикозної хвороби, хронічної венозної недостатності та посттромботичних змін. • Анатомія та особливості венозної системи нижніх кінцівок. • Покази до проведення ультразвукового дослідження вен нижніх кінцівок. • Методика обстеження – особливості УЗ-сканів, можливості покращення зображення. • Фізіологічний та патологічний рефлюкс – проби, інтерпретація отриманих результатів. • Труднощі при обстеженні та можливості їх подолання. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

​Патологія судин шиї – поширена причина порушення мозкового кровообігу, що може призвести до серйозних ускладнень, наприклад інсульту. УЗД є базовим неінвазивним методом оцінювання стану екстракраніальних судин. Однак для достовірної діагностики необхідно вміти виводити анатомічно точні зрізи, знаходити основні орієнтири, налаштовувати параметри сканування, точно проводити вимірювання й оцінювати кровотік як якісно, так і кількісно. Брак технічних навичок та розуміння принципів доплерографії може призвести до діагностичних похибок, зокрема гіпердіагностики стенозів та гіподіагностики порушень кровотоку. Ми запускаємо серію майстер-класів з доплерографії судин голови та шиї. Навчальний захід «Доплерографія судин шиї. Соноанатомія та методика обстеження» є першим з цієї серії, і він буде присвячений вивченню цілей та показань до ультразвукового дослідження судин шиї та дуги аорти. Учасники ознайомляться з вимогами до проведення обстеження, а також з основними режимами сканування: В-режимом, кольоровим доплерівським картуванням і доплерівським скануванням. Детально розглядатиметься соноанатомія судин шиї відповідно до варіантів їхньої будови. Крім того, буде наданий чіткий алгоритм обстеження дуги аорти й приклади правильного оформлення протоколу. Окрема увага буде приділена типовим труднощам, діагностичним помилкам і способам їх усунення. • Мета ультразвукового обстеження судин шиї • Показання до проведення УЗД судин дуги аорти • Вимоги до проведення обстеження • .• Режими обстеження: В-режим, кольорове доплерівське картування і сканування • Соноанатомія судин шиї, варіанти будови • Методика обстеження судин дуги аорти й оформлення протоколу • Труднощі, помилки та шляхи їх подолання • Відповіді на запитання

Рентгенографія часто є першим методом візуалізації при ургентних станах, але схожі рентгенологічні зміни можуть свідчити про різні патології, від яких залежить подальша тактика лікування. На цьому заході ви навчитеся швидко інтерпретувати рентгенограми при набряку легень, ARDS, аспіраційних синдромах та інших невідкладних станах, проводити диференційну діагностику та уникати помилок, що затримують початок лікування. Після навчання ви зможете точно оцінити невідкладні рентгенологічні зміни легень, обирати правильну тактику ведення пацієнта та швидко надавати необхідну допомогу в критичних ситуаціях. • Набряки легень • Респіраторний дистрес-синдром новонароджених • Гострий респіраторний дистрес-синдром • Аспіраційна пневмонія у дорослих • Меконіальна аспірація у новонароджених • Утоплення • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Мігрень з аурою є складним станом, асоційованим із ризиком серйозних цереброваскулярних ускладнень. Необхідно досконало знати особливості ведення пацієнтів з тяжкими формами мігрені та сучасні критерії ICHD-3, щоб проводити точну диференційну діагностику між мігренню, ТІА та ішемічним інсультом, а також оцінювати фактори ризику в людей із супутньою судинною патологією, тромбофіліями чи гормональною терапією. На цьому заході ви засвоїте алгоритми ведення пацієнтів з тривалими або атиповими ауроподібними феноменами, новими неврологічними симптомами й ускладненим перебігом мігрені. Ви розглянете показання до нейровізуалізації, особливості персоналізованого оцінювання ризиків та вибору гострої і профілактичної терапії залежно від клінічного фенотипу пацієнта. Після навчання ви зможете точно оцінювати складні випадки мігрені з аурою, своєчасно розпізнавати можливі ускладнення, визначати показання до додаткового обстеження та госпіталізації, а також формувати більш обґрунтовану й персоналізовану тактику ведення пацієнтів з підвищеним ризиком цереброваскулярних подій. • Ускладнення мігрені за ICHD-3 4+2 у додатку: • мігренозний статус; • персистуюча аура без інфаркту; • мігренозний інфаркт; • епінапад, що спровокований аурою мігрені; • статус аури мігрені; • зоровий сніг (Visual Snow Syndrom). • Мігренозний інсульт: • сучасні дані щодо статистики; • кого це стосується насправді; • фактори ризику і тригери; • диференційна діагностика з інсультом, ТІА та іншими неврологічними станами. • Статус аури мігрені й тривалі ауроподібні феномени: • “red flags”; • алгоритми обстеження й тактика ведення. • Visual Snow Syndrome (синдром зорового снігу): • клініка, діагностика й сучасні уявлення про патофізіологію; • зв’язок із мігренню та коморбідними станами. • Групи підвищеного ризику: • пацієнти з мігренню з аурою; • вагітні; • пацієнти, які мають тромбофілії; • пацієнти з судинними факторами ризику й коморбідними станами. • Нейровізуалізація та додаткове дообстеження. • Персоналізований підхід до лікування та профілактики: • гостра терапія; • профілактичне лікування; • як обирати терапію залежно від ризиків та фенотипу пацієнта. • Клінічні кейси, типові діагностичні помилки та практичні алгоритми для реальної практики. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Прищитоподібні залози часто не візуалізуються під час рутинного УЗД, а їх патологію можна сплутати з вузлом щитоподібної залози або лімфатичним вузлом. На цьому заході ви навчитеся знаходити прищитоподібні залози за анатомічними орієнтирами, оцінювати їх сонографічні ознаки при аденомі, гіперплазії, карциномі та кісті, а також проводити диференційну діагностику з іншими утвореннями шиї. Після навчання ви зможете впевнено локалізувати патологічно змінені прищитоподібні залози, використовувати доплерографію у складних випадках і правильно визначати подальшу тактику обстеження пацієнта. • Ультразвукова анатомія та топографія прищитоподібних залоз: • Ехо-будова нормальних прищитоподібних залоз та чи можна їх побачити при рутинному обстеженні • Варіанти кількості • Типове та атипове розташування • Фізіологія та патофізіологія прищитоподібних залоз: поняття про первинний, вторинний та третинний гіперпаратиреоз. • Коли і чому виникає гіпопаратиреоз? • Клінічна картина та лабораторна діагностика гіперпаратиреозу та гіпопаратиреозу. • Класифікація захворювань та сонографічна картина прищитоподібних залоз: • Гіперплазія • Аденома • Карцинома • Кіста • Коли треба «шукати» прищитоподібні залози та як це робити? • Ультразвукова диференційна діагностика: утворення прищитоподібної залози/вузол щитоподібної залози/лімфатичний вузол (ультразвукові критерії, роль доплерографії). • Складні випадки та помилки: розбір реальних клінічних кейсів. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Інгаляційна терапія – один із базових інструментів лікування пацієнтів із захворюваннями дихальної системи. Проте її ефективність визначається не лише вибором препарата, а насамперед правильністю використання доставкового пристрою. Помилки у техніці інгаляції значно погіршують клінічний результат навіть за умов призначення сучасних засобів, тому навчання пацієнта і контроль техніки є важливою складовою щоденної практики. На цьому заході ви розглянете підходи до вибору доставкових пристроїв залежно від клінічної ситуації, віку пацієнта й рівня комплаєнсу. Ви дізнаєтеся про класифікацію інгаляторів, принципи їхньої роботи, відповідність препаратів конкретним пристроям, а також навчитесь уникати типових помилок в їх призначенні та застосуванні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати доцільність використання спейсера чи небулайзера та своєчасно виявляти причини неефективності лікування. Вам буде значно легше навчати пацієнтів правильної техніки застосування доставкових пристроїв. • 1. Актуальність використання доставкових пристроїв та вплив на ефективність лікування. • 1.1. Актуальність інгаляційної терапії в загальній практиці. • 1.2. Вплив вибору пристрою на клінічний результат. • 1.3. Типові причини неефективності лікування. • 2. Класифікація доставкових пристроїв для інгаляційної терапії. • 2.1. Дозовані аерозольні інгалятори (ДАІ). • 2.2. Порошкові інгалятори (ДПІ): спейсери; небулайзери. • 2.3. Клінічні показання, переваги й обмеження кожного типу. • 3. Спейсер vs небулайзер: клінічний вибір у реальній практиці. • 3.1. Вік пацієнта, стан, комплаєнс як фактори вибору. • 3.2. Поширені міфи використання. • 4. Препарати для інгаляційної терапії: можливості та обмеження. • 4.1 Основні групи препаратів. • 4.2. Відповідність препарату доставковому пристрою. • 4.3. Типові помилки у призначенні. • 5. Обмеження та застереження в первинній ланці. • 5.1. Обробка та догляд за доставковими пристроями. • 5.2. Основні правила очищення та дезінфекції. • 6. Практичні нюанси, які впливають на ефективність і безпеку. • 6.1. Контроль техніки інгаляції як основний компонент лікування. • 6.2. Як і коли перевіряти правильність використання пристрою. • 6.3. Роль лікаря та медичної сестри у навчанні пацієнта, інструменти підвищення прихильності до лікування. • 7. Клінічні приклади: аналіз помилок і правильних рішень. Типові ситуації з практики. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Ви лікуєте людей, а не хвороби. Особистість пацієнта є невіддільною частиною процесу лікування. Саме тому ефективна комунікація є важливою. Пацієнти, яких не чують або неправильно інформують, можуть порушувати режим лікування і ставати джерелом конфліктів. Терапевтичних протоколів недостатньо – важливо опанувати інструменти емпатійної взаємодії, активного слухання та структурованої консультації. Це навички, що знижують ризик юридичних претензій і професійного вигорання. На цьому заході ви дізнаєтеся, як побудувати пацієнтоорієнтовану консультацію за біопсихосоціальною моделлю, застосовувати активне слухання й емпатійні техніки NURSE, перевіряти розуміння пацієнтом інформації через Teach-Back, працювати з очікуваннями та формувати довіру, яка підвищує прихильність до лікування. Ви освоїте структуровану модель Calgary–Cambridge для менеджменту клінічної консультації, що дає змогу ефективно планувати розмову від початку до завершення. Після навчання ви зможете проводити консультації, де пацієнт відчуває себе комфортно, а ви – впевненими у точності передання інформації та контролі процесу лікування. Це допоможе мінімізувати конфлікти й покращити результати терапії. • Біопсихосоціальна модель взаємодії лікар–пацієнт. Пацієнтоорієнтований підхід як основа якісної медичної допомоги. • Встановлення контакту. Перші хвилини розмови: невербальні сигнали, представлення лікаря, формування позитивного першого враження. • Активне слухання та емпатія. Емпатійна відповідь за схемою NURSE (Naming, Understanding, Respecting, Supporting, Exploring) для дослідження емоцій пацієнта. • Зрозуміли правильно? Використання техніки Teach-Back як інструмента перевірки розуміння інформації пацієнтом. • Робота з очікуваннями пацієнта. Як виявляти й узгоджувати очікування пацієнта і сім’ї, запобігати конфліктам і непорозумінням. • Побудова довіри й партнерських стосунків. Практики комунікації для підвищення прихильності пацієнта до лікування. • Менеджмент клінічної консультації. Використання моделі Calgary–Cambridge для структурування розмови: від початку консультації до завершення і планування наступних кроків. • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

На початкових етапах захворювання інвертовану папілому ЛОР-органів можна легко недооцінити, але потім дуже складно виправити її ускладнення. Попри доброякісну природу, це локально агресивне новоутворення з високим ризиком рецидиву та потенціалом малігнізації. Її візуалізаційні ознаки часто маскуються під запальні процеси навколоносових пазух, тому важливо орієнтуватися в діагностичних можливостях КТ і МРТ, щоб своєчасно розпізнати патологію та правильно спланувати тактику лікування. На цьому заході ви розглянете радіологічні ознаки інвертованої папіломи та їхнє практичне значення. Ви дізнаєтеся, як КТ допомагає виявляти характерні кісткові зміни, зокрема ремоделювання, ерозію та гіперостоз у ділянці прикріплення пухлини, а також яку роль відіграє МРТ у тканинній характеристиці новоутворення. Окрім цього, ви навчитеся визначати МР-ознаки, зокрема cerebriform pattern, і диференціювати інвертовану папілому від синуситів, поліпів та злоякісних пухлин. Після навчання ви будете краще орієнтуватись у разі однобічної закладеності носа, рецидивних поліпів або підозрілих змін за даними візуалізації, зможете правильно інтерпретувати КТ- та МРТ-зображення й ефективно проводити моніторинг динаміки захворювання. • Інвертована папілома (ІП) – доброякісна, але локально агресивна пухлина ЛОР-органів з високим ризиком рецидиву та можливістю малігнізації, що потребує точного променевого оцінювання. • КТ є методом вибору для оцінювання кісткових змін: ремоделювання, ерозії, гіперостозу, який часто відповідає місцю прикріплення пухлини. • МРТ має вирішальне значення для тканинної характеристики та диференціації інвертованої папіломи від запальних змін і злоякісних новоутворень. • Cerebriform pattern на Т2-зважених і контрастно-підсилених Т1-зображеннях МРТ є найбільш специфічною ознакою інвертованої папіломи. • Комбіноване використання КТ і МРТ значно підвищує точність локалізації пухлини та визначення її поширення перед хірургічним лікуванням. • Ознаки порушення типової МР-структури, нерівномірного накопичення контрасту й агресивної деструкції кісток можуть свідчити про малігнізацію інвертованої папіломи. • Післяопераційна МРТ з контрастним підсиленням є методом вибору для раннього виявлення рецидиву, особливо у складних анатомічних ділянках. • Стандартизований підхід до опису результатів КТ і МРТ покращує комунікацію між радіологом та ЛОР-хірургом і безпосередньо впливає на вибір тактики лікування.