Заходи БПР — Радіологія 2026

Електронний курс: базові алгоритми опису та аналізу КТ головного мозку 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Цей курс навчить вас базовим алгоритмам для опису та аналізу КТ-знімків головного мозку. Ви дізнаєтесь, як ідентифікувати ключові анатомічні структури, розпізнавати поширені патології, такі як гематоми, пухлини та ішемічні ураження, а також правильно інтерпретувати клінічні дані. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

PRO CARDIO: як впровадити нові настанови ESC 2025 в практику (онлайн) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Європейський конгрес кардіологів — це найочікуваніша подія року для кардіологічної спільноти. Ми впевнені, що ви вже ознайомились з оновленими рекомендаціями — тож тепер постає питання, як впровадити їх у практику та реалії української медицини. Запрошуємо приєднатись до традиційного кардіологічного майстер-класу після конгресу ESC 2025, де детально розберемо актуальні зміни: оновлення у веденні дисліпідемій; взаємозв’язок між серцево-судинною патологією та психічним здоров’ям; як психотропні препарати впливають на серцево-судинну систему; що змінилось у лікуванні міокардиту та перикардиту у 2025 році. Реєструйтесь і будьте в курсі останніх новин кардіології! Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Цей онлайн-курс окреслює основні принципи надання допомоги травмованому постраждалому та пріоритетність дій під час його огляду на догоспітальному етапі. Матеріали курсу дають можливість учасникам отримати поглиблені знання щодо первинного огляду травмованого пацієнта. Автори курсу детально зупиняються на особливостях діагностики й лікування травм та станів, що безпосередньо загрожують життю травмованих пацієнтів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Невідкладні стани в амбулаторній практиці становлять одну з найбільш важливих сфер роботи лікаря первинної ланки, оскільки виникають раптово, часто без типової клінічної картини і потребують негайного прийняття рішень. Перші хвилини після розвитку критичного стану є визначальними для подальшого прогнозу пацієнта до моменту прибуття екстреної медичної допомоги. В умовах обмежених ресурсів і часу від лікаря вимагається чітке дотримання алгоритмів дій, швидке оцінювання стану й правильна первинна тактика. Окремо слід зважати на юридичні ризики, що виникають у разі помилок у веденні таких ситуацій. На цьому заході ви опануєте сучасні підходи до ведення невідкладних станів в амбулаторній практиці з акцентом на алгоритмічність дій. Ви розглянете організацію надання допомоги, а також первинне оцінювання пацієнта за алгоритмом ABCDE як базовий інструмент швидкої клінічної орієнтації. Окрім цього, ви проаналізуєте основні невідкладні стани, зокрема анафілаксію, гострий коронарний синдром, гіпертонічний криз, інсульт, судомний синдром, бронхіальну астму, гіпоглікемію та вазовагальні реакції. Після навчання ви зможете швидко розпізнавати критичні стани, застосовувати стандартизовані алгоритми невідкладної допомоги та організовувати своєчасний виклик і передання пацієнта бригаді ЕМД. • Організація роботи, оснащення кабінету, алгоритм дій персоналу в критичній ситуації. • Первинне оцінювання пацієнта за алгоритмом ABCDE. • Анафілаксія: розпізнавання клінічних проявів, алгоритм невідкладної допомоги, дозування та введення адреналіну, типові помилки. • Гострий коронарний синдром: ранні й атипові симптоми, дії медичного персоналу до прибуття ЕМД, медикаментозна підтримка пацієнта. • Гіпертонічний криз: диференціація невідкладного й ургентного кризу, оцінювання ураження органів-мішеней, алгоритм допомоги. • Інсульт: FAST / BE-FAST, раннє розпізнавання інсульту, критично важливі дії до госпіталізації. • Судомний синдром: алгоритм дій, безпека пацієнта, контроль дихальних шляхів, типові помилки. • Бронхіальна астма: оцінювання тяжкості стану, невідкладна терапія. • Гіпоглікемія та вазовагальні реакції: швидка диференціація причин втрати, невідкладна допомога, профілактика повторних епізодів. • Юридичні аспекти і комплектація аптечки невідкладної допомоги. Фіксація дій медичного персоналу, обов’язкове оснащення та препарати для надання допомоги. • Розбір типових помилок у наданні невідкладної допомоги в амбулаторних умовах. Реальні кейси та вирішення проблем, які трапляються найчастіше. • Відповіді на запитання.

Рентгенографія кульшового суглоба – це базовий метод візуалізації, від правильного виконання та інтерпретації якого залежить своєчасне виявлення переломів, дисплазії та дегенеративних змін. Це дослідження дає змогу швидко й неінвазивно оцінити стан суглоба, однак через помилки у виконанні укладок або аналізі знімків можна проґавити травматичні ушкодження, а також це може призвести до помилкового оцінювання остеоартрозу чи неправильного контролю після ендопротезування. На цьому заході ви матимете змогу оновити знання з анатомії та рентгенанатомії кульшового суглоба. Ви розглянете правильні рентгенологічні укладки та принципи оцінювання отриманих зображень, навчитеся визначати рентгенологічні ознаки остеоартрозу, дисплазії, травматичних ушкоджень і запальних змін, а також оцінювати стан ендопротезованого суглоба. Окрім цього, ви отримаєте чіткий алгоритм аналізу рентгенограм і вибору оптимального методу візуалізації залежно від клінічної ситуації. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати рентгенограми кульшового суглоба та виявляти основні патологічні зміни на ранніх етапах. • Анатомія кульшового суглобу • Візуалізація суглоба • Рентгенологічні укладки • Рентгенанатомія • Оцінювання рентгенограми • Остеоартроз як основна причина ендопротезування • Оцінювання протезу • Клінічні випадки

Точність інтерпретації КТ-ангіографії судин шиї – ключ до своєчасної діагностики судинної патології, правильного вибору тактики лікування та запобігання пропущеним критичним змінам. Сучасна КТ-ангіографія дозволяє не лише візуалізувати анатомію брахіоцефальних артерій, а й оцінити ступінь стенозу, стан судинної стінки, особливості кровотоку, взаємозв’язок із суміжними структурами та можливі ускладнення. У клінічній практиці саме CTA судин шиї часто стає вирішальним методом візуалізації при підозрі на ішемічний інсульт, дисекцію, атеросклеротичне ураження та інші судинні патології. Лікар повинен володіти чітким алгоритмом аналізу КТ-ангіографії судин шиї, добре орієнтуватися в анатомії артеріальної системи та розуміти основні патологічні зміни. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Оволодіти сучасними підходами до виконання та інтерпретації КТ-ангіографії судин шиї. • Навчитися розпізнавати основні патологічні зміни судин на CTA. • Проводити системний аналіз КТ-ангіографії судин шиї та не пропускати важливі знахідки. • Уникати типових помилок інтерпретації CTA брахіоцефальних артерій. • Анатомія судин шиї на CTA – особливості візуалізації сонних та хребтових артерій, варіанти анатомії та їх клінічне значення. • Основні патологічні зміни на КТ-ангіографії – атеросклеротичні стенози, оклюзії, дисекції, аневризми та патологічну звивистість судин. • Системний аналіз CTA судин шиї – послідовний алгоритм оцінки судин, просвіту, судинної стінки, кальцинатів, м’яких тканин шиї та супутніх знахідок. • Типові пастки інтерпретації CTA – які зміни найчастіше пропускають, як уникати помилок оцінки стенозів та коли необхідні додаткові методи візуалізації. • Практичний DICOM-розбір реальних клінічних випадків із покроковим аналізом CTA судин шиї. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Травма печінки потребує швидких рішень, бо на старті визначається, чи потрібне консервативне ведення, ангіоемболізація або термінова операція. На цьому заході ви розберете сучасний шлях пацієнта від FAST-протоколу та КТ до damage control surgery, packing, Pringle maneuver і післяопераційного менеджменту у дорослих і дітей. Після навчання ви зможете швидко оцінювати тяжкість ушкодження, обирати між non-operative і оперативною тактикою та уникати типових помилок у веденні пацієнтів із тяжкою травмою печінки. • Сучасна класифікація травм печінки та первинне оцінювання пацієнта: • шкали тяжкості ушкоджень; • ATLS-підхід; • особливості гемодинамічного оцінювання у дорослих і дітей. • Тактика non-operative management, межі можливостей: • показання до консервативного ведення; • роль КТ з контрастуванням; • критерії переходу до операції. • Ендоваскулярні методи контролю кровотечі: • ангіографія та емболізація при травмі печінки; • місце гібридного підходу; • доступність методу в ургентних умовах. • Оперативне лікування – damage control surgery при тяжкій травмі печінки: • packing печінки; • Pringle maneuver; • тимчасовий гемостаз; • staged surgery та повторні ревізії. • Резекційні втручання та реконструктивна хірургія: • коли виправдана анатомічна/неанатомічна резекція; • травма магістральних судин і жовчних проток; • мультидисциплінарний підхід. • Післяопераційні ускладнення та їх менеджмент: • повторна кровотеча; • білома, жовчні нориці; • абсцеси, сепсис, печінкова недостатність. • Клінічні кейси – дорослий vs дитячий пацієнт: • розбір реальних сценаріїв; • відмінності тактики. • Розбір клінічних кейсів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

У побудові робочого процесу ефективна взаємодія з керівником є обовʼязковою, оскільки стиль керування безпосередньо впливає на якість клінічних рішень, безпеку пацієнтів та робочу атмосферу в колективі. Розуміння психотипу керівника дає змогу прогнозувати його поведінку, адаптувати власну комунікацію та знижувати рівень стресу під час виконання щоденних робочих завдань. На цьому заході ви розглянете типові психотипи керівників у медичному середовищі та їхній вплив на роботу команди. Ви отримаєте інструменти для розпізнавання авторитарного, тривожно-перфекціоністичного, емоційно-нестабільного та партнерського стилів управління, а також навчитесь адаптувати комунікацію залежно від поведінкових характеристик керівника. Окрім цього, буде приділена увага помилкам у сприйнятті управлінських дій, профілактиці конфліктів, реагуванню на публічну критику та побудові професійної позиції без ескалації напруги. Після навчання ви зможете ефективніше взаємодіяти з керівником у складних робочих ситуаціях та впевнено відстоювати власну професійну позицію. • Клініка управління: як стиль керівника впливає на медичні результати. • Вплив управлінського стилю на якість клінічних рішень та життя пацієнтів. • Поведінкові реакції персоналу під тиском та їхній вплив на ефективність роботи. • Комунікація як фактор профілактики помилок та конфліктів у команді. • Типові помилки у сприйнятті керівника. • Уникнення персоналізації дій керівника та сприйняття його через професійні критерії. • Хибні інтерпретації стилю керівника, що руйнують командну взаємодію. • Вміння розпізнавати, коли проблема у сприйнятті, а не в діях керівника. • Авторитарний тип. • Поведінкові маркери керівника, який прагне контролювати все. • Вплив авторитарного стилю на команду: страх помилок і приховування ініціативи. • Наслідки для клінічної практики й безпеки пацієнтів. • Тривожно-перфекціоністичний тип. • Мікроменеджмент як прояв тривоги керівника. • Перевантаження персоналу через постійний контроль. • Уповільнення прийняття рішень і підвищений ризик помилок. • Емоційно-нестабільний тип. • Непередбачуваність керівника та її вплив на емоційний стан команди. • Імпульсивні дії, що формують хронічний стрес. • Приклади з практики, де емоційна нестабільність ускладнювала роботу. • Партнерський тип. • Відкритість і підтримка керівника як фактор мотивації команди. • Ризики відсутності структури та контролю, що призводять до плутанини. • Балансування відкритості й чітких правил для ефективної роботи. • Швидка діагностика психотипу. • Виявлення психотипу через реакції на помилки та критичні ситуації. • Вплив стилю прийняття рішень на командну роботу й терміни клінічних рішень. • Адаптація власної комунікації під різні психотипи керівника. • Складні управлінські ситуації. • Публічна критика та її демотивувальний ефект на персонал. • Перевантаження команди через високі або нереалістичні вимоги. • Ігнорування професійної думки та шляхи конструктивної адаптації. • Психологічна стійкість медичного працівника. • Розпізнавання ознак вигорання та профілактика емоційного виснаження. • Визначення власних меж відповідальності для збереження ефективності. • Практичні інструменти саморегуляції та підтримки емоційного балансу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Тип: Електронний навчальний курс. Формат: Дистанційна участь (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1027970. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проводити цілеспрямований збір анамнезу та фізикальне обстеження пацієнта з набряковим синдромом. 2. Інтерпретувати ключові клінічні ознаки для розрізнення набряків кардіального, ниркового, печінкового, венозного та лімфатичного генезу. 3. Формувати план первинного лабораторно-інструментального обстеження (загальний аналіз сечі, біохімія крові, NT-proBNP, УЗД вен). 4. Застосовувати диференційно-діагностичні алгоритми при одно- та двобічних набряках. 5. Виявляти “червоні прапорці”, що вимагають негайного направлення до профільного спеціаліста або госпіталізації. 6. Визначати базові принципи немедикаментозної та медикаментозної терапії набрякового синдрому на етапі первинної ланки. Які основні патофізіологічні механізми лежать в основі розвитку периферичних набряків? Як клінічно диференціювати набряки при серцевій недостатності, нефротичному синдромі та цирозі печінки? Який діагностичний алгоритм при гострому однобічному набряку нижньої кінцівки для виключення тромбозу глибоких вен? Яка клінічна цінність визначення рівня натрійуретичних пептидів у пацієнтів з набряками? Як розпізнати медикаментозно-індуковані набряки (напр., від амлодипіну) та яка тактика ведення? У чому полягають ключові відмінності між венозним набряком (хронічна венозна недостатність) та лімфедемою? Які особливості набрякового синдрому в осіб похилого віку та пацієнтів з коморбідною патологією? Коли сімейному лікарю слід скеровувати пацієнта з набряками на консультацію до кардіолога, нефролога чи судинного хірурга? Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рання діагностика уражень товстої кишки залежить від правильного вибору методу візуалізації. Сучасні стандарти скринінгу колоректального раку вимагають розуміння, коли доцільна відеоколоноскопія, а коли перевагу має КТ-колонографія. Якщо помилитись, можна пропустити поліпи й не виконати біопсію, коли вона потрібна. Алгоритми ESGE надають чіткі критерії тактики, отже їх потрібно впевнено застосовувати на практиці. На цьому заході ви отримаєте професійні інструменти для маршрутизації пацієнтів зі складними клінічними ситуаціями: FIT-позитивний результат, неповна колоноскопія, складна анатомія, неідеальна підготовка кишківника чи одночасне приймання антикоагулянтів. Ви навчитеся визначати показання до КТ-колонографії, оцінювати ризики й уникати типових помилок у виборі тактики. Після навчання ви зможете аргументовано визначати оптимальний діагностичний маршрут для кожної категорії пацієнтів та впевнено діяти згідно з ESGE-протоколами. • Роль колоноскопії у скринінгу колоректального раку: золотий стандарт у виявленні ранніх уражень. • Можливості відеоколоноскопії: оцінювання слизової, виявлення плоских уражень, біопсія, поліпектомія. • КТ-колонографія: принцип методу, переваги та обмеження (чутливість до дрібних поліпів, неможливість лікування). • Алгоритм вибору методу: FIT-позитивні пацієнти, неповна колоноскопія, високий анестезіологічний ризик, ASA ≥ III. • Рекомендації ESGE щодо якості ендоскопії: ADR, CIR, BBPS, час вилучення ендоскопа. • Підготовка кишківника. • Менеджмент пацієнтів на антикоагулянтах й антиагрегантах (ESGE 2021). • Клінічні приклади, рішення в реальних ситуаціях. • Підсумки та практичні рекомендації для щоденної роботи. • Вікторина. • Вступ. • Актуальність процедури. • Методика підготовки пацієнта. • Особливості укладки. • Техніка виконання. • Протоколи сканування. • Постпроцесинг КТ-зображень. • Висновки.

Фібриляція передсердь – одна з головних причин гострих порушень мозкового кровотоку. Ви можете її взяти під контроль. Але безсимптомна ФП тривалий час залишається непоміченою, а помилки в терапії можуть призвести до серцевої недостатності. Цей майстер-клас допоможе вам побачити те, що непомітне для інших. На цьому заході ви дізнаєтесь, як швидко і точно розпізнати ФП, вибрати оптимальну стратегію лікування й уникнути типових помилок у веденні пацієнтів із постковідними аритміями чи ризиком тромбоемболій. Після заходу ви впевнено діагностуватимете фібриляцію, знатимете показання до абляції та будете вміти обґрунтовано підбирати лікування навіть у складних клінічних випадках. • Фібриляція передсердь: як правильно діагностувати • Стратегії лікування ФП • Використання абляції: показання, протипоказання • Показання та відбір пацієнтів для інших методів лікування • Відповіді на запитання

Міастенія є одним із найбільш складних для діагностики автоімунних неврологічних захворювань, оскільки її клінічні прояви можуть імітувати інші патологічні стани: від інсульту й ендокринних порушень до психоемоційного виснаження чи хронічної втоми. Важливо опанувати сучасні підходи до діагностики, щоб своєчасно розпізнати недугу і запобігти розвитку життєво небезпечних ускладнень, зокрема міастенічного кризу, а також забезпечити пацієнту стабільний контроль симптомів і належну якість життя. Особливе значення у веденні хворих з міастенією має призначення препаратів-тригерів, зокрема певних антибіотиків, β-блокаторів, магнію чи інших засобів, здатних провокувати загострення. На цьому заході ви дізнаєтеся про патогенез міастенії, клінічні особливості й алгоритми діагностики. Ви розглянете її клінічні прояви, шкали оцінювання тяжкості стану (QMG, MG-ADL, FSS), роль визначення антитіл, електроміографії та візуалізації тимусу. Крім того, ви розберете сучасну терапевтичну стратегію: симптоматичне лікування, імуносупресивну терапію, використання біологічних препаратів, плазмаферез, внутрішньовенний імуноглобулін і тимектомію. Ви дізнаєтеся, як діяти у разі загострень, кризових станів та складних клінічних ситуацій, зокрема вагітності й підготовки до оперативних втручань. Після навчання ви зможете впевнено проводити діагностику міастенії, правильно оцінювати ризики загострення, підбирати ефективну терапію та організовувати довготривалий супровід пацієнта. • Актуальність міастенії. Сучасні уявлення про етіологію та патогенез. • Клінічна діагностика: типові симптоми, проби, класифікація MGFA. • Сучасні шкали й опитувальники в менеджменті пацієнтів з міастенією (алгоритми застосування шкал QMG, MG- ADL, FSS). • Параклінічна діагностика: діагностична й практична роль антитіла, ЕМГ, візуалізація тимусу. • Диференційна діагностика з іншими нервово-м’язовими хворобами. • Сучасна парадигма та практичні алгоритми лікування міастенії: • симптоматична терапія; • хворобо-модифікувальне лікування (імуносупресанти, біологічні препарати); • короткострокова терапія (роль плазмаферезу та внутрішньовенного імуноглобуліну); • хірургічне втручання (тимектомія). • Менеджмент загострень та криз. • Довгострокове ведення пацієнта: моніторинг, профілактика, особливі стани. • Клінічні кейси. • Відповіді на запитання.