Заходи БПР — Радіологія 2026

Слова медичного працівника можуть стати початком тривалої співпраці з пацієнтом або причиною відмови від лікування. Професійна комунікація формує прихильність до терапії і безпосередньо впливає на клінічні результати. Вона визначає, чи буде пацієнт співпрацювати, чи вирішить чинити опір, сформує недовіру і почне писати скарги. В умовах сучасної української медицини, де зростає кількість людей із травматичним досвідом, інвалідністю та психологічною вразливістю, інклюзивна й етична взаємодія стає професійною необхідністю. На цьому заході ви навчитеся практичних підходів до комунікації зі складними та вразливими пацієнтами, пояснювати складні діагнози зрозуміло і без втрати професійного авторитету, зберігати контроль у конфліктних ситуаціях і водночас демонструвати повагу та емпатію. Особливу увагу буде приділено роботі з людьми з інвалідністю, ментальними порушеннями, агресивною поведінкою або бойовим досвідом, а також взаємодії з родичами та всередині медичної команди. Після навчання ви зможете поводитися впевнено навіть у напружених розмовах, знизити рівень конфліктності й зміцнити професійну репутацію. • Основи медичної етики у комунікації. • Етичні дилеми в комунікації: • баланс між правдою та психологічною підтримкою; • конфіденційність інформації; • відмова пацієнта від лікування; • комунікація з родичами та інше. • Основні принципи інклюзивної комунікації. • Стигматизуючі формулювання. • Комунікація з пацієнтами з бойовим і травматичним досвідом. • Правила професійної комунікації в медичному колективі. • Відповіді на запитання.

Інсульт – серйозний виклик для життя пацієнта і його сім’ї. Щоб зберегти активність та самостійність людини, потрібно вміти швидко розпізнати симптоми й обрати правильну тактику лікування. Важливо вчасно оцінити стан, відрізнити ішемічний інсульт від геморагічного й діяти за алгоритмом, щоб мінімізувати ускладнення. На цьому заході ви навчитесь оперативно оцінювати пацієнта з підозрою на інсульт, проводити первинну діагностику за алгоритмами FAST і ROSIER, аналізувати дані методів візуалізації та лабораторні аналізи, а також використовувати цифрові інструменти і штучний інтелект для стратифікації ризику. Ви розглянете реальні клінічні кейси інсультів з атиповими проявами, незвичною етіологією та випадки в молодих людей, а також навчитесь уникати типових помилок на всіх етапах ведення. Після навчання ви зможете впевнено діагностувати цей стан, зменшувати ризик ускладнень та правильно проводити профілактику повторних інсультів. • Клінічні ознаки та первинний скринінг ГПМК: алгоритми FAST і ROSIER. • Основи сучасної нейровізуалізації в гострому періоді (КТ, МРТ, ангіографія): показання та інтерпретація результатів. • Лабораторна діагностика: маркери ішемії, коагуляції, виявлення фібриляції передсердь. • Диференціальна діагностика. • Використання штучного інтелекту й нових цифрових інструментів для швидкої стратифікації пацієнта. • Специфічні клінічні кейси: атипові симптоми, інсульт у молодих, інсульт із незвичайною етіологією. • Помилки на етапах діагностики та способи їх уникнення. • Відповіді на запитання

Ультразвукова діагностика молочних залоз – ефективний інструмент для раннього виявлення доброякісних змін, а також злоякісних новоутворень. Якість УЗ-обстеження залежить не лише від апаратури, а насамперед від розуміння фізики ультразвуку, анатомії молочних залоз, особливостей сірошкального режиму, доплерівських методик і соноеластографії. Правильне оцінювання нормальної сонографічної картини й регіонарних зон лімфовідтоку є основою для своєчасного розпізнавання патологічних змін. На цьому заході ви розглянете методику дослідження, принципи мультипараметричного оцінювання утворень, критерії диференціації запальних, доброякісних і злоякісних процесів, а також правила застосування міжнародної термінології та системи US-BIRADS. Ви дізнаєтеся про типові діагностичні помилки, які призводять до хибнопозитивних або хибнонегативних висновків і навчитеся їх уникати. Після навчання ви зможете обґрунтовано формувати УЗ-висновки, правильно класифікувати утворення за US-BIRADS та своєчасно направляти пацієнток на додаткові методи обстеження або інвазивну діагностику. • Основи ультразвукової діагностики: фізика ультразвуку, базова термінологія. Мультипараметричний підхід в УЗД: метод «сірої шкали», доплерівські методики, соноеластографія. • Методика УЗ-дослідження молочних залоз та зон лімфовідтоку. • Нормальна анатомія і морфологія молочних залоз. Сонографічна ехоструктура молочних залоз у різні вікові й фізіологічні періоди. • Запальні захворювання молочних залоз: мастит, абсцес молочної залози. Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика доброякісних утворень молочної залози (кісти, фіброаденоми, ліпоми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика злоякісних утворень молочної залози (карциноми in situ, інвазивні карциноми, набряково-інфільтративні форми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Мультимодальний підхід в мамології: застосування інших методів досліджень (мамографії, МРТ, КТ, ПЕТ КТ). • Принципи формування УЗ-протоколу, міжнародна термінологія. Система US-BIRADS v2025 (6 видання) в комплексній діагностиці патології молочних залоз. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Ультразвукова діагностика м’язів і м’яких тканин на сьогодні є повноцінним інструментом для прийняття правильного клінічного рішення в травматології, спортивній медицині, хірургії, ревматології та ургентній практиці. УЗД дає змогу швидко диференціювати м’язову травму, гематому, абсцес, післяопераційне ускладнення чи пухлиноподібне утворення без затримки на складніші методи візуалізації. І навіть один неправильний кут датчика може стати причиною невиявлення ушкодження або навпаки – гіпердіагностики за відсутності патології. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до ультразвукового оцінювання м’язів і м’яких тканин. Ви детально розберете сонографічну анатомію м’язів, фасцій, сухожильно-м’язових переходів та підшкірної клітковини, навчитеся правильно обирати датчик і налаштування апарата, виконувати динамічне дослідження й уникати типових помилок. Також ви засвоїте принципи диференційної діагностики травматичних, запальних, післяопераційних та пухлиноподібних змін м’яких тканин. Цей майстер-клас не є базовим оглядом теми. Він сфокусований на найбільш складних, клінічно значущих і часто недооцінених аспектах ультразвукової діагностики м’язів і м’яких тканин. Після навчання ви зможете оцінювати Grade 1–3 muscle injuries, виявляти часткові та повні розриви м’язів, диференціювати організовану гематому від утворення мʼяких тканин, розпізнавати абсцеси, флегмони, післяопераційні сероми і патологічну васкуляризацію. • Актуальність ультразвукової діагностики м’язів і м’яких тканин. • Переваги та обмеження ультразвукового методу. • Типові помилки інтерпретації. • Основні принципи обстеження м’яких тканин. • Сонографічна анатомія м’язів і м’яких тканин: • нормальна ехоструктура м’яза; • фасції та міжм’язові перегородки; • сухожильно-м’язовий перехід; • підшкірна жирова клітковина. • Особливості васкуляризації. • Динамічне дослідження, вибір датчика, частота й налаштування. • Анізотропія. • Класифікація м’язових травм: • Grade 1–3 muscle injuries; • часткові та повні розриви м’язів. • Рідинні утворення та післятравматичні зміни м’яких тканин: гематоми, організація гематом, сероми, післяопераційні гематоми. • Запальні та інфекційні процеси м’яких тканин: целюліт, абсцеси, флегмони, панікуліт, міозити, осифікуючий міозит. • Хронічні та післяопераційні зміни: фіброз, рубцеві зміни. • Доброякісні утворення м’яких тканин: ліпоми, епідермальні кісти, гангліони. • Судинні утворення м’яких тканин: гемангіоми та інші судинні мальформації. • Диференційна діагностика новоутворень м’яких тканин. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Гострі вірусні інфекції – найпоширеніша причина захворюваності серед дітей раннього віку. Бронхіти й пневмонії є найчастішими ускладненнями, тому своєчасна та правильна рентгенологічна діагностика в цій віковій групі має вирішальне значення, адже клінічна картина часто є неспецифічною. Водночас ризик швидкого прогресування ускладнень завжди є високим. На цьому заході ви розглянете анатомо-фізіологічні особливості дихальних шляхів у дітей раннього віку, які визначають характер перебігу запальних процесів у бронхах і легенях. Ви дізнаєтеся більше про класичні рентгенологічні ознаки гострих запальних неспецифічних захворювань, а також навчитесь інтерпретувати некласичні рентгенологічні картини, що потребують проведення диференційної діагностики з вадами розвитку легень та іншою патологією органів грудної клітки. Після навчання ви будете впевнено оцінювати рентгенологічні зміни при гострому бронхіті, бронхіоліті та пневмонії у дітей, своєчасно виявляти ускладнення і правильно формулювати рентгенологічний висновок. • Вступ. • Актуальність питання. • Класифікація гострих запальних неспецифічних захворювань бронхів та легень у дітей. • Показання до проведення рентгенологічних методів діагностики запальних захворювань бронхів та легень у дітей. • Рентгенодіагностика гострого бронхіту й бронхіоліту в дітей. • Рентгенодіагностика пневмоній у дітей. • Рентгенодіагностика ускладнень гострих запальних неспецифічних захворювань бронхів та легень у дітей. • Висновки.

​Вторинні імунодефіцити (ВІД) – це розлади, які можуть розвиватися практично в кожного пацієнта під впливом різних чинників: від хронічних хвороб до медикаментозної терапії, операцій, травм, виснаження чи старіння. Ці стани є більш поширеними, ніж первинні імунодефіцити, тому потребують більшої уваги. Вони не є самостійною нозологією, однак суттєво ускладнюють перебіг основного захворювання, збільшують ризик тяжких та атипових інфекцій і можуть стати причиною смерті або інвалідизації. Імунокомпроментовані пацієнти потребують особливого клінічного підходу, адже їхнє лікування та профілактика ускладнень мають бути персоналізованими. З огляду на ці міркування фахівцям необхідні знання про сучасні алгоритми діагностики, моніторингу і критерії призначення замісної терапії. Це важливо не лише для забезпечення ефективного лікування, а й для запобігання летальним ускладненням. Навчальний майстер-клас «Вторинні імунодефіцити: сучасні підходи до діагностики, моніторингу та терапії» буде присвячений вивченню відмінностей між первинними і вторинними імунодефіцитами, їхньої епідеміології та основних етіологічних чинників: від ВІЛ та онкозахворювань до хронічних станів й імуносупресії. Будуть розглянуті клінічні прояви ВІД, зокрема часті рецидивні або атипові інфекції, особливості перебігу в дітей. Крім цього, в програмі заходу будуть представлені практичні аспекти діагностики: оцінювання функціональних показників імунітету, моніторинг імуноглобулінів та аналіз супутніх чинників. Окрема увага буде приділена призначенню замісної терапії, антибіотикопрофілактиці й сучасним принципам лікування. • Вступ: • Визначення і класифікація імунодефіцитів: первинні vs вторинні. • Епідеміологія. • Основні етіологічні фактори виникнення вторинних імунодефіцитів: • ВІЛ-інфекція та інші вірусні захворювання. • Онкологічні, гематологічні захворювання, поліхіміотерапія, імуносупресивна терапія. • Хронічні захворювання. • Клінічні прояви вторинних імунодефіцитів: • Основний симптом – підвищена схильність до інфекцій: пневмонії, синусити, отити, глибокі інфекції, грибкові ураження. • Особливості перебігу в дітей. • Діагностика: • Оцінювання кількісних і функціональних показників імунної системи. • Динамічний моніторинг рівня імуноглобулінів у пацієнтів з ризиком вторинних імунодефіцитів (до, під час і після хіміотерапії). • Виявлення супутніх захворювань та факторів ризику. • Сучасні підходи до лікування та профілактики: • Лікування основного захворювання/стану, що призвів до імунодефіциту. • Замісна терапія імуноглобулінами (показання, моніторинг ефективності). • Протимікробна профілактика і терапія у разі високого ризику інфекцій. • Відповіді на запитання учасників

​Отоларингологам завжди необхідно брати до уваги індивідуальні анатомічні варіанти приносових пазух і навколоносових структур під час планування ендоназальних хірургічних втручань. За даними анатомо-радіологічних досліджень, різні варіації в будові решітчастого лабіринту, клиноподібної пазухи, розташуванні артерій (зокрема, крилопіднебінної) і пластинки основи черепа трапляються у понад 60% пацієнтів. Неналежне врахування цих особливостей підвищує ризик інтраопераційних ускладнень, як-от ліквореї, кровотечі, травмування орбіти або проникнення в порожнину черепа. Правильна інтерпретація КТ-анатомії дає хірургу змогу точно визначити межі втручання, вибрати оптимальний хірургічний доступ та мінімізувати оперативні ризики. Це особливо актуально в разі атипового перебігу патології, необхідності селективного втручання або повторних операцій у складній анатомічній зоні. Навчальний захід «Значення КТ-анатомії носа та приносових пазух при плануванні FESS та ESS» буде присвячений вивченню складних анатомічних варіантів приносових пазух, що мають прямий вплив на безпечність та ефективність ендоназальних хірургічних втручань. Розглядатимуться особливості будови гачкоподібного відростка, носослізного каналу (зокрема в контексті прелакрімального доступу), даху решітчастого лабіринту за класифікацією Keros та основної пазухи. Окрема увага буде приділена КТ-оцінюванню лобної пазухи в умовах анатомічної варіабельності й аналізу зон підвищеного ризику, наприклад решітчастої артерії, латеральної пластинки та крилопіднебінної артерії. Здобуті знання сприятимуть зниженню ризику інтра- й післяопераційних ускладнень та оптимізації хірургічної тактики. • Мета вивчення анатомії пацієнта – профілактика ускладнень (інтраопераційних і післяопераційних). • Варіанти розташування гачкоподібного відростка та їхнє значення. • Варіанти розташування носослізного каналу та їхнє значення для прелакрімального доступу й можливості післяопераційних ускладнень. • КТ-діагностика лобної пазухи за різних варіантів будови. • Будова даху решітчастого лабіринту за Keros. • Варіанти будови основної пазухи. • Критичні ділянки, які потрібно вивчати перед хірургічним втручанням для уникнення ускладнень (решітчасті артерії, латеральна пластинка, крилопіднебінна артерія). • Відповіді на запитання

Ліки можуть рятувати життя, але важливо подбати, щоб вони не спричиняли залежність. На цьому заході ви дізнаєтесь, як безпечно працювати з рецептурними препаратами, розпізнавати ранні ознаки залежності та не допустити її розвитку у своїх пацієнтів. Ви навчитеся контролювати призначення ліків, оцінювати ризики, вчасно помічати абстинентний синдром, грамотно комунікувати з пацієнтом і пропонувати безпечні альтернативи. Ви знатимете, як уникнути помилок, які можуть призвести до хронічного болю, передозування чи психоемоційних зривів. Протягом заходу ви зʼясуєте, як правильно застосовувати бензодіазепіни, коли варто припиняти терапію, які стратегії профілактики справді працюють і як вибудувати ефективну взаємодію з пацієнтами й колегами. Окрема увага буде приділена розгляду реальних клінічних випадків. • Розуміння проблеми залежності від рецептурних препаратів. • Ранні ознаки формування залежності. • Ризики неправильного призначення лікарських засобів. • Профілактика розвитку залежності. • Альтернативні методи лікування. • Стратегії безпечного припинення терапії. • Психоосвіта й ефективна комунікація з пацієнтом. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Ожиріння та патологічний набір маси тіла є багатофакторним клінічним станом, що формується на перетині ендокринних, метаболічних, медикаментозних і поведінкових механізмів. Пацієнти з надлишковою вагою часто тривалий час можуть отримувати спрощені або симптоматичні рекомендації без виявлення первинної причини метаболічних змін. Це призводить до втрати діагностичного фокусу та ігнорування станів, які безпосередньо впливають на енергетичний баланс і регуляцію маси тіла. Під час ведення пацієнта з ожирінням необхідно зважати на роль ендокринних розладів, медикаментозних впливів, порушень сну та репродуктивних факторів. На цьому заході ви навчитеся розрізняти первинні та вторинні механізми набору ваги, а також визначати клінічну значущість інсулінорезистентності, гіпотиреозу, СПКЯ, менопаузальних змін, порушень сну й медикаментозно-індукованого ожиріння. Ви розглянете сучасний підхід до інтерпретації лабораторних показників і принципи раціонального призначення обстежень. Також ви отримаєте алгоритм клінічного мислення при наборі ваги без очевидної причини, зокрема оцінювання факторів способу життя, фармакотерапії та ендокринного статусу. Після навчання ви зможе диференціювати механізми набору маси тіла, уникати надлишкових обстежень і помилкових інтерпретацій, а також формувати доказову, структуровану тактику ведення пацієнтів з ожирінням та метаболічними порушеннями. • Надлишкова вага чи ожиріння: де проходить межа? • Чому пацієнт набирає вагу, навіть коли “майже нічого не їсть”? • Інсулінорезистентність: головний винуватець чи лише свідок? • Гіпотиреоз: чи справді ТТГ пояснює зайві кілограми? • СПКЯ, менопауза, сон і стрес: приховані тригери набору ваги • Ліки, після яких “раптово” з’являються +10 кг • Які обстеження реально допомагають, а які лише створюють шум? • Пацієнт із набором ваги: як мислити лікарю, а не TikTok-експерту • Найдорожчі помилки в діагностиці ожиріння та метаболічних порушень • Відповіді на запитання учасників

Іноді чекати на рентген просто немає часу. А пацієнт уже поруч, і рішення потрібно приймати тут і зараз. УЗД грудної клітки є тим самим інструментом «швидкої відповіді» для лікарів інтенсивної терапії, пульмонологів, торакальних хірургів та онкологів. Це безпечний метод, який дає змогу за хвилини побачити стан легень, плеври й середостіння. На цьому заході ви освоїте практичні навички: як відрізнити пневмонію від пухлини, як впевнено діагностувати гідроторакс і як правильно застосувати BLUE-протокол у пацієнтів з гострою задишкою. Ви навчитеся безпечно виконувати плевральну пункцію та дренування під контролем УЗД, а також використовувати цей метод у веденні пацієнтів з COVID-19 чи іншими вірусними пневмоніями, що набуває особливої актуальності в розпалі сезону ГРВІ. Після заняття ви будете відчувати себе впевнено у складних клінічних ситуаціях: швидше приймати рішення, уникати ускладнень і діяти на рівні сучасних міжнародних стандартів. • Особливості і труднощі проведення УЗД середостіння та легень • Основні ультразвукові ознаки різних захворювань легень • Основні ультразвукові профілі патології легень • Особливості діагностики гідротораксу • Плевральна пункція та дренування плевральної порожнини під контролем УЗ • Можливості УЗД при COVID-19 • Принципи BLUE-протоколу • Ультразвукова діагностика й діапевтика пухлин переднього середостіння • Ультразвукова діагностика й діапевтика периферичних пухлин легенів • Відповіді на запитання учасників.

Порушення ходьби – це чіткий неврологічний сигнал, який дає змогу локалізувати ураження ще до МРТ. Тип ходи напряму вказує на рівень патології: атаксична – на мозочок або вестибулярну систему, спастична – на пірамідні шляхи, паркінсонівська – на екстрапірамідні розлади. Якщо ці ознаки не помітити або не відрізнити, можна втратити багато часу, а хвороба прогресуватиме далі. На цьому заході ви більше дізнаєтеся про порушення ходи у разі мозочкових та вестибулярних станів, вертебробазилярної недостатності, екстрапірамідних і дегенеративних захворювань, сенсорних атаксiй та периферичних невропатій, а також у разі центральних уражень (інсульт, ТІА, розсіяний склероз, мієлопатія). Ви навчитеся диференціювати атаксичну, спастичну, паркінсонівську, степажну й анталгічну типи ходи і розуміти, який механізм за цим стоїть. Після навчання ви знатимете, як діяти під час першого контакту з пацієнтом із порушенням ходи, коли терміново скеровувати як невідкладний стан, а коли потрібна планова неврологічна діагностика, а також зможете виявляти випадки, де причина не неврологічна. • Порушення ходи – неврологічний симптом. • Фізіологія ходи: фази, яку роль відіграють різні структури мозку. • Класифікація порушень ходи та диференційна діагностика причин. • Порушення ходи як невідкладний стан. • Не неврологічні причини порушення ходи. • Практичний алгоритм огляду пацієнта з порушенням ходи. • Клінічні випадки. • Відповіді на запитання.

Рентгенівський знімок або візуалізує патологію, або її приховує – залежить від укладки. Шийний відділ хребта є однією з найскладніших анатомічних зон для візуалізації, а патологічні стани у цій ділянці – одні з найнебезпечніших. Нестабільність, мікротравми, дегенеративні зміни чи компресія – все це потребує негайної уваги. Тому, точність рентген-укладки у цих випадках є вкрай важливою. На майстер-класі ви розглянете всі основні укладки для дослідження шийного відділу: від стандартних ( задньої та бокової) до спеціальних (проєкція за Фухом, положення "плавця"). Дізнаєтесь, як обрати оптимальну позицію для візуалізації різних структур та уникнути спотворення зображення. Зважаючи на важливість оцінювання нестабільності, також увага буде приділена функціональним пробам – згинанню та розгинанню. Після навчання ви зможете впевнено визначати, яку укладку застосувати в конкретній клінічній ситуації: у разі травм, дегенеративних процесів. Рівень точності вашої діагностики стане вищим, а ризик пропустити патологію – нижчим. • Основи рентген-анатомії та анатомічні особливості ШВХ. • Основні та спеціальні: укладки та проєкції для рентген-досліджень ШВХ задля виявлення можливих патологічних змін. • Аксіальні проєкції та дослідження в анатомічному положенні для візуалізації С3-С7. Спеціальні проєкції для візуалізації С1-С2. • Бічні укладки в орто-, латеропозиції та у положенні "плавця". • Косі укладки та функціональні проби. • Критерії оцінювання правильного виконання рентгенограм ШВХ. • Клінічна значущість спеціальних видів укладок. • Короткий огдяд деяких патологічних станів ШВХ, що зустрічаються найчастіше. • Відповіді на запитання учасників.

Якість МРТ-дослідження залежить не тільки від здатності апаратури, а й від дій МРТ-лаборанта, який відповідає за підготовку пацієнта, укладку, позиціонування та контроль інформативності отриманих серій. На цьому етапі закладається діагностична цінність дослідження та безпечність процедури. Недостатнє знання цих принципів може призвести до появи артефактів, спотворення анатомічних структур, технічно неінформативних зображень і необхідності повторних сканувань. На цьому заході ви дізнаєтеся про принципи правильної підготовки пацієнта, вибору котушок, укладки й центрування зони дослідження. Ви навчитеся розпізнавати типові технічні помилки і запобігати їм, контролювати параметри сканування й оцінювати якість серій у режимі реального часу. Також ви розглянете алгоритми дій у нестандартних ситуаціях, зокрема в разі клаустрофобії, рухових артефактів, больового синдрому або підозри на гостру патологію. Подання матеріалу супроводжуватиметься великою кількістю фото- й відеоматеріалів, що дасть змогу наочно закріпити правильний підхід до роботи. Після навчання ви зможете забезпечити отримання діагностично якісних МРТ-зображень і своєчасно виявляти технічні недоліки під час сканування. • Роль МРТ-лаборанта у проведенні діагностично якісного дослідження. • Підготовка пацієнта й контроль безпеки перед МРТ. • Укладка пацієнта як базовий фактор якості зображень. • Типові помилки укладок, що призводять до спотворення серій. • Позиціонування і центрування зони інтересу. • Вибір котушок та їхній вплив на якість МРТ-зображення. • Контроль технічних параметрів сканування. • Артефакти, пов’язані з роботою лаборанта, та способи їх мінімізації. • Контроль якості під час сканування й оцінювання інформативності серій. • Нестандартні ситуації та червоні прапорці у щоденній практиці. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Placenta accreta spectrum (PAS) є одним із найбільш небезпечних ускладнень вагітності, що супроводжується високим ризиком масивної акушерської кровотечі. Своєчасне виявлення патологічної імплантації плаценти має вирішальне значення для прогнозу, оскільки дає змогу заздалегідь спланувати ведення вагітності, маршрут пацієнтки й підготовку до пологів. В умовах підвищення частоти оперативних втручань на матці актуальність проблеми PAS також зростає. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до формування груп ризику, класифікації та патогенезу placenta accreta spectrum. Ви навчитеся виявляти ультразвукові критерії діагностики PAS, зокрема оцінювання у В-режимі, доплерографію і застосування 3D-реконструкцій. Окрім цього, ви зможете диференціювати ультразвукові прояви залежно від ступеня інвазії (accreta, increta, percreta), а також засвоїте стратегії ведення складних клінічних випадків. Після навчання ви зможете підвищити точність ультразвукової діагностики, своєчасно ідентифікувати пацієнток групи ризику та впевнено планувати подальшу тактику ведення вагітності й пологів. • Формування групи ризику PAS: звідки чекати біду. • Основні поняття про PAS: класифікація, механізм виникнення, розвиток подій. • УЗ-критерії діагнозу PAS: від В-режиму до 3D-реконструкцій. • Спектр УЗ-проявів відповідно до ступеня патологічної імплантації. • Розбір стратегії 4 А для забезпечення доброго виходу PAS. • Розбір клінічних випадків PAS. • Технічні аспекти УЗ-дослідження при PAS. • Відповіді на запитання від учасників.