Заходи БПР — Психотерапія 2026

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Головний біль – поширена скарга, але цей симптом може свідчити про широкий спектр захворювань, які до того ж мають відмінності залежно від статі. У практичних умовах можна побачити, що мігрень, кластерний головний біль або головний біль напруги відрізняються за частотою, тригерами, інтенсивністю та відповіддю на терапію у чоловіків і жінок. Ці відмінності формуються через складну взаємодію нейробіологічних механізмів болю, гормонального фону, генетичних факторів і психоемоційних реакцій. Сукупність цих чинників безпосередньо впливає на тактику ведення пацієнта. На цьому заході ви детально розберете нейробіологічні механізми формування головного болю та зрозумієте, як статеві гормони впливають на ноцицептивну обробку, тригеміноваскулярну систему й гіпоталамічні структури. Ви дізнаєтеся, чому мігрень значно частіше буває у жінок, як гормональні коливання змінюють її перебіг та які особливості має менструальна мігрень. Також ви розглянете сучасні дані щодо кластерного головного болю та гендерні відмінності головного болю напруги. Після навчання ви зможете оцінювати патофізіологічні механізми різних форм головного болю, враховувати гормональний статус пацієнта і застосовувати більш персоналізований підхід до діагностики та лікування. • Актуальність теми. • Головний біль як нейробіологічний феномен. • Патофізіологія головного болю: статеві відмінності в нейробіології болю. • Мігрень: • гендерні відмінності у перебігу мігрені; • менструальна мігрень та гормонозалежні форми; • вплив гормонального статусу на вибір терапії. • Кластерний головний біль: • патофізіологія кластерного головного болю; • статеві відмінності у поширеності та клінічних проявах; • вплив тестостерону й мелатоніну; • вибір терапії залежно від статі пацієнта. • Головний біль напруги: • периферичні та центральні механізми головного болю напруги; • гендерні відмінності у м’язовій напрузі та больовій чутливості; • клінічні наслідки для вибору терапії. • Висновки. • Відповіді на запитання.

Психіатрія: сучасні підходи до діагностики та реабілітації (онлайн) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Електронний навчальний курс з дистанційною участю та доступом до матеріалів у зручний для працівників сфери охорони здоров’я час. Розглядаються організація психіатричної допомоги, методи дослідження, психодіагностика, сучасні підходи до лікування та реабілітації, а також пропедевтика різних груп психічних розладів (від нейропсихічного розвитку та ендогенних розладів до розладів, пов’язаних зі стресом, органічних станів та хімічної залежності). Програма заходу • Модуль 1. Організація психіатричної допомоги. Методи дослідження психічно хворих. Психодіагностика. Основні методи лікування та реабілітації осіб з психічними розладами. - 20 год • Модуль 2. Семіологія та пропедевтика порушень психічної сфери людини. Загальна психопатологія. - 20 год • Модуль 3. Пропедевтика порушення нейропсихічного розвитку: порушення інтелектуального та мовленнєвого розвитку, розлади аутистичного спектру, порушення розвитку навчальних навичок та розвитку координації рухів. Пропедевтика синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю та розладів стереотипних рухів. - 20 год • Модуль 4. Пропедевтика ендогенних психічних розладів: шизофренія, кататонія та інші первинні психотичні порушення, депресивні, біполярні та подібні розлади. - 20 год • Модуль 5. Пропедевтика невротичних порушень: розлади, які пов’язані з тривогою і страхом, обсесивно-компульсивні, дисоціативні та імітовані захворювання, розлади тілесних відчуттів і переживань (соматоформні та психосоматичні захворювання), елімінаційні розлади. Пропедевтика розладів, специфічно пов’язаних зі стресом. Основи суїцидології. - 20 год • Модуль 6. Пропедевтика розладів особистості та особистісних рис. Пропедевтика розладів харчової та адиктивної поведінки, порушень контролю спонукань. Пропедевтика парафілічних, деструктивних та дисоціальних поведінкових розладів. - 20 год • Модуль 7. Пропедевтика органічних та симптоматичних психічних розладів: нейрокогнітивні розлади, деменції, психічні розлади внаслідок інфекційних, соматичних захворювань, інтоксикації, ЧМТ, пухлини, судинні захворювання головного мозку, нейроінфекції, психічні та поведінкові розлади, пов’язані з вагітністю, пологами та післяпологовим періодом. - 20 год • Модуль 8. Пропедевтика хімічної залежності та психічних порушень, внаслідок вживання психоактивних речовин: алкоголь, каннабіс, опіоїди, седативно-снотворні засоби, кокаїн, психостимуляторі, кофеїн, МДМА, фенциклідін, галюциногени, нікотин, леткі інгалянти. - 20 год Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Акне — одна з найпоширеніших дерматологічних проблем у дітей та підлітків, яка може суттєво впливати не лише на стан шкіри, а й на самооцінку, емоційний стан та якість життя дитини. Своєчасне розпізнавання причин, правильна оцінка тяжкості та ранній початок лікування допомагають запобігти ускладненням, рубцюванню та хронізації процесу. Наш майстер-клас призначений для педіатрів, сімейних лікарів, дерматологів та інших фахівців, які працюють із дітьми та підлітками. Мета заходу — надати сучасні практичні алгоритми діагностики, ведення та лікування акне у щоденній клінічній практиці. Після майстер-класу ви отримаєте чіткий алгоритм оцінки та ведення дітей і підлітків з акне. Після майстер-класу ви навчитесь визначати ступінь тяжкості та підбирати оптимальну тактику лікування. Після майстер-класу ви зрозумієте, коли потрібне додаткове обстеження та консультації суміжних спеціалістів. Після майстер-класу ви отримаєте практичні рекомендації щодо догляду за шкірою та комунікації з підлітками і батьками. Після майстер-класу ви зможете впевнено працювати з пацієнтами з акне на різних етапах лікування. Програма заходу • сучасні уявлення про патогенез акне у дітей та підлітків • клінічні форми акне: як оцінити ступінь тяжкості та не пропустити тривожні симптоми • диференційну діагностику: коли це не “звичайне акне” • обстеження: коли потрібні додаткові аналізи та консультації суміжних спеціалістів • лікування: місцева терапія, системні препарати, догляд за шкірою та типові помилки у веденні пацієнтів • психоемоційний вплив акне: як підтримати підлітка та побудувати ефективну комунікацію з сім’єю • маршрутизацію пацієнта: коли достатньо ведення на первинній ланці, а коли потрібне направлення до дерматолога чи інших спеціалістів Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Весняний період є клінічно значущим фактором дестабілізації психічного стану пацієнтів з афективними, психотичними і тривожними розладами. Навесні зростає ризик суїцидальних дій, маніакальних та змішаних епізодів, а також психотичних декомпенсацій. Водночас зовнішнє «покращення» стану пацієнта часто має оманливий характер і може маскувати високоризикові клінічні стани. Якщо не знати про сезонну дестабілізацію, то можна неправильно трактувати активізацію як ремісію, не провести своєчасну корекцію терапії та не помітити суїцидальний або психотичний ризик. Це особливо небезпечно у пацієнтів з депресією, біполярним афективним розладом, ПТСР, інсомнією та імпульсивними розладами, де весняна активація може швидко перейти у кризовий стан. На цьому заході ви розглянете нейробіологічні, гормональні та клінічні механізми сезонності психічних розладів з фокусом на весняні кризові стани. Ви навчитеся розпізнавати небезпечні зміни, правильно оцінювати клінічні маркери ризику, своєчасно коригувати лікування та застосовувати випереджувальні профілактичні стратегії. • Весна як біологічний тригер психічних кризів • Весняний період як фаза різкої перебудови циркадних ритмів та нейробіологічної регуляції настрою. • Вплив температурних коливань і соціальної активізації на вразливі нейронні системи. • Весна як критичне «вікно ризику» для афективних, психотичних і тривожних розладів. • Нейромедіаторні та гормональні механізми сезонності • Зниження рівня мелатоніну й дестабілізація серотонін-дофамінового балансу. • Активація гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі та зростання кортизолозалежної тривожності. • Патофізіологія дисоціації між психомоторною активацією та афективною регуляцією. • Парадокс весняного суїцидального ризику • Механізми зростання суїцидальної поведінки на тлі часткового редукування депресивної загальмованості. • Імпульсивні суїцидальні дії як наслідок відновлення енергії без емоційної стабілізації. • Клінічні маркери високого ризику: ажитація, інсомнія, дратівливість, внутрішнє напруження, псевдопокращення. • Біполярний розлад і змішані стани навесні • Весняна активація як тригер маніакальних та гіпоманіакальних епізодів. • Змішані стани: поєднання депресивного афекту з маніакальною активацією. • Ризики антидепресант-індукованої дестабілізації та принципи корекції терапії у весняний період. • Випереджувальна профілактика та роль лікаря • Сезонно орієнтоване клінічне мислення та динамічний моніторинг пацієнтів групи ризику. • Превентивна фармакологічна стратегія: стабілізатори настрою, контроль інсомнії, уникнення надмірної стимуляції. • Психоосвіта пацієнтів і родичів, посилення спостереження та міждисциплінарна взаємодія. • Q&A-сесія: клінічні запитання, розбір практичних ситуацій, обговорення зі спікером.

Електронний навчальний курс для лікарів та медичних фахівців, присвячений нейрогенним порушенням функції нижніх сечових шляхів. Лікарі здобувають навички застосування діагностичних алгоритмів, інтерпретації даних комплексного уродинамічного дослідження та стратифікації ризиків ураження верхніх сечових шляхів. У межах курсу розглядаються підбір і титрування фармакотерапії, показання та протипоказання до ін’єкцій ботулотоксину типу А, принципи чистої періодичної катетеризації, профілактика ускладнень і довгострокове мультидисциплінарне ведення пацієнтів. Програма заходу • Заняття 1 • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Тривалість: 210 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано бали БПР. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Дитяча психіатрія, Психіатрія, Психотерапія, Психофізіологія. Бали БПР: 210. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Формування толерантного ставлення до людей, які хворіють на ТБ та представників груп найвищого ризику, задля запобігання проявів стигми і дискримінації — найбільш суттєвих бар’єрів, пов’язаних з порушенням прав людини на шляху до подолання ТБ. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування фундаментальних знань з нейроанатомії та нейрофізіології для інтерпретації клінічної картини. 2. Проведення диференційної діагностики між ураженнями центральної, периферичної та вегетативної нервової системи. 3. Алгоритмізація процесу визначення рівня ураження: від кори головного мозку до периферичного нерва та м’яза. 4. Розпізнавання та топічна інтерпретація ключових неврологічних синдромів (пірамідного, екстрапірамідного, мозочкового, сенсорних розладів). 5. Визначення локалізації ураження в стовбурі головного мозку на основі аналізу альтернуючих синдромів. 6. Топічна діагностика патологічних процесів на рівні спинного мозку (синдроми повного та часткового поперечного ураження, ураження передніх рогів). 7. Диференціація мононевропатій, поліневропатій, плексопатій та радикулопатій. 8. Формування діагностичної гіпотези для цілеспрямованого призначення параклінічних обстежень (МРТ, КТ, ЕНМГ). Питання, що розглядаються: Який алгоритм диференціації центрального та периферичного рухового нейрона? Як клінічно встановити рівень ураження стовбура головного мозку (середній мозок, міст, довгастий мозок)? Які клінічні ознаки дозволяють запідозрити ураження на рівні мозочка та його провідних шляхів? Як провести топічну діагностику сенсорних розладів (корковий, провідниковий, сегментарний, периферичний типи)? На основі яких симптомів проводиться диференційна діагностика уражень спинного мозку по поперечнику та поздовжнику? Які особливості клінічної картини уражень кінського хвоста (cauda equina) та мозкового конуса (conus medullaris)? Як, спираючись на клініку, відрізнити ураження плечового сплетення від корінцевого синдрому шийного рівня? Яка роль аналізу вищих мозкових функцій (афазія, апраксія, агнозія) в топічній діагностиці уражень кори головного мозку? Програма заходу • Тривалість заняття: 35:50 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Молекулярне тестування є невід’ємною складовою ведення пацієнтів із метастатичним раком шлунка, адже результати визначення біомаркерів визначають напрямок персоналізованої терапії. Неповне молекулярне обстеження або неправильна інтерпретація його результатів можуть призвести до втрати часу та несвоєчасного призначення таргетної чи імунотерапії. Пацієнт може втратити доступ до сучасних методів лікування. На цьому заході ви дізнаєтесь, які молекулярні дослідження є обов’язковими при метастатичному раку шлунка, навчитесь інтерпретувати результати тестування HER2, PD-L1, MSI/MMR, CLDN18.2 і FGFR2b та використовувати їх для вибору оптимальної системної терапії. Ви отримаєте практичні алгоритми прийняття рішень, розберете сучасні можливості таргетної та імунотерапії, а також розберете клінічні кейси, що допоможуть застосовувати отримані знання у щоденній практиці. Після навчання ви зможете впевнено визначати необхідний обсяг молекулярного тестування, правильно інтерпретувати його результати, обирати персоналізовану тактику лікування відповідно до біомаркерів та своєчасно направляти пацієнтів на необхідні методи терапії. • Сучасна епідеміологія метастатичного раку шлунка. • Біологічна та молекулярна гетерогенність пухлин шлунка. • Основні біомаркери: HER2, PD-L1, MSI/MMR, CLDN18.2, FGFR2b. • Вплив молекулярного профілю на вибір системної терапії. • Таргетна терапія та імунотерапія в сучасному лікуванні. • Нові терапевтичні мішені та перспективні напрями. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Електронний навчальний курс БПР присвячений медикаментозним алергіям, їхньому вчасному розпізнаванню та нюансам невідкладної допомоги. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники набудуть навичок диференційної діагностики між IgE-опосередкованими, не-IgE-опосередкованими реакціями та псевдоалергічними станами. Курс охоплює алгоритми верифікації діагнозу з урахуванням клінічних проявів, даних анамнезу та специфічних тестів, а також протоколи надання невідкладної допомоги при анафілаксії, включаючи техніку введення та дозування адреналіну (епінефрину) в різних клінічних ситуаціях. Розглядаються тактика ведення пацієнтів із тяжкими шкірними побічними реакціями (SCARs), показання та протипоказання до застосування глюкокортикостероїдів і антигістамінних препаратів у гострій фазі реакції гіперчутливості. Окрема увага приділяється подальшому веденню пацієнта після перенесеної алергічної реакції, зокрема рекомендаціям щодо уникнення тригерних препаратів та перехресно-реактивних сполук. Програма заходу • Заняття 1 • Як клінічно диференціювати анафілактичну реакцію від вазовагального синкопе, панічної атаки чи кардіогенного шоку? • Які сучасні лабораторні та інструментальні методи (in vitro, in vivo) використовуються для верифікації діагнозу медикаментозної алергії? • Які особливості надання невідкладної допомоги при медикаментозній алергії у пацієнтів з коморбідною серцево-судинною патологією, що приймають бета-блокатори? • Який алгоритм дій при виникненні реакції гіперчутливості на введення рентгенконтрастних речовин або анестетиків? • У яких клінічних ситуаціях доцільне проведення провокаційних тестів з медикаментами та які протоколи їх безпечного виконання? • Які існують патерни перехресної реактивності між різними класами антибіотиків, НПЗП та іншими групами препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з відтермінованими реакціями гіперчутливості, зокрема DRESS-синдромом та гострим генералізованим екзантематозним пустульозом (AGEP)? • Як запобігти алергічним реакціям під час проведення хіміотерапії або введення біологічних препаратів? • Заняття 2 • Які клінічні патерни дозволяють запідозрити IgE-опосередковану та T-клітинно-опосередковану медикаментозну алергію? • Як відрізнити анафілаксію від вазовагального епізоду або панічної атаки в клінічній практиці? • Яка діагностична цінність та обмеження шкірних тестів та in vitro діагностики при алергії на антибіотики та НПЗП? • Який алгоритм дій при підозрі на алергічну реакцію на місцеві анестетики чи рентгенконтрастні речовини? • Перехресна реактивність між бета-лактамними антибіотиками: сучасний погляд та клінічні рекомендації. • Коли і як безпечно проводити провокаційні медикаментозні тести? Протокол та умови проведення. • Тактика ведення пацієнта з полівалентною медикаментозною алергією: чи існує безпечний вибір? • Які особливості діагностики та лікування тяжких шкірних побічних реакцій (SCARs), таких як синдром Стівенса-Джонсона? • Відеозаняття — 01:57:35 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття 2 • Клінічні задачі до заняття 2 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі функціональних розладів шлунково-кишкового тракту. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники здобудуть навички: • Застосовувати Римські критерії IV для діагностики функціональних розладів ШКТ. • Використовувати біопсихосоціальну модель для комплексного збору анамнезу. • Ідентифікувати симптоми тривоги («червоні прапорці») для виключення органічної патології. • Інтерпретувати результати специфічних досліджень: фекального кальпротектину, серології на целіакію та дихального тесту. • Призначати та контролювати дієтотерапію, зокрема дієту з низьким вмістом FODMAP. • Обирати та титрувати фармакотерапію: спазмолітики, пробіотики та нейромодулятори. • Застосовувати валідовані шкали для об’єктивізації стану пацієнта. • Вести пацієнтів із синдромом перехресту, зокрема при поєднанні функціональних розладів ШКТ та ГЕРХ. • Адаптувати тактику лікування для вагітних жінок і дітей. • Проводити консультування щодо модифікації способу життя та важливості психотерапії. Програма заходу • Заняття • 02:52:53 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Як диференціювати функціональні та органічні захворювання ШКТ, використовуючи «червоні прапорці»? • Які патогенетичні механізми лежать в основі вісцеральної гіперчутливості та як на них впливати терапевтично? • Як застосовувати біопсихосоціальну модель для побудови довірливих стосунків з пацієнтом та підвищення комплаєнсу? • Які особливості збору анамнезу у пацієнтів з підозрою на функціональний розлад? • Яка роль дієтичних інтервенцій, зокрема FODMAP-дієти, у лікуванні синдрому подразненого кишечника (СПК)? • Як обґрунтовано обирати пробіотичні препарати, враховуючи штамоспецифічність їхніх ефектів? • Які існують алгоритми лікування СПК та функціональної диспепсії залежно від домінуючих симптомів? • У яких випадках доцільне призначення нейромодуляторів (антидепресантів) і як обрати оптимальний препарат? • Які особливості ведення пацієнтів з синдромом перехресту (overlap syndrome)? • Які підходи до терапії функціональних розладів є безпечними для вагітних жінок та дітей? • Яка тактика ведення пацієнтів з функціональною диспепсією, асоційованою з H. pylori? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Тип: Електронний навчальний курс. Формат: Дистанційна участь (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Місце проведення: Online. Тривалість: 6 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 6. Номер в системі БПР: 1027962. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "цифрова компетентність". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онлайн-курс для психологів, психотерапевтів, студентів психологічних спеціальностей. Програма розроблена на основі багаторічного досвіду роботи з постраждалими від війни та викладання дисципліни «Екстремальна психологія та психологія травмуючих ситуацій». Навчання поєднує теорію і практику, передбачає відпрацювання в парах і групах. Програма курсу сертифікована УНМЦ практичної психології і соціальної роботи Національної академії педагогічних наук. Учасники отримають чітке розуміння природи психологічних криз, травматичного стресу та особливостей реагування людини на травматичні події, практичні алгоритми надання першої психологічної допомоги й кризових інтервенцій у гострих ситуаціях. Курс допоможе опанувати інструменти роботи з втратою, суїцидальним ризиком, домашнім насильством, а також психологічної підтримки дітей і підлітків; навички картографії та концептуалізації випадку, підготовки кейсів до супервізії. Учасники отримають розуміння етичних принципів кризового консультування, особливостей взаємодії з клієнтом у кризі, практичні підходи до психогігієни психолога та профілактики професійного виснаження. Передбачено безстроковий доступ до групи курсу, електронний та паперовий сертифікат від УНМЦ практичної психології та соціальної роботи НАПН України, а також можливість отримання сертифікатів від Клубу психологів освіти України та ГО «Агенція екстреної медичної допомоги». Програма заходу • 26 живих зустрічей по 5 годин у Zoom • 25 квітня 2026 р. - 27 березня 2027 р. • Дві суботи на місяць, 14.00-19.00 • Модуль 1. Теоретичні та етичні основи кризового консультування • Базові поняття та категорії кризової психології. • Професійні принципи роботи кризового психолога. • Рівні надання психологічної допомоги. • Модальності психологічного консультування та психотерапії. • Етичні аспекти, психогігієна та відносини кризового психолога з клієнтом. • Особливості і труднощі роботи з «важкими» кризовими клієнтами. • Перенесення та контрперенесення в кризовому консультуванні. • Модуль 2. Кризові інтервенції • Світові моделі кризового реагування та стратегії подолання кризи. • Види криз. Психологічні кризові та транскризові стани. • Робота психолога на етапі гострої травми. Перша психологічна допомога. • Програма кризової допомоги як моделі розв’язання проблем. Схема втручання при кризі. • Картографія кейсу. • Концептуалізація та план подання кейсу на супервізію. • Модуль 3. Практики психологічного кризового консультування • Кризове консультування постраждалих від домашнього насильства. • Психологічне консультування клієнтів з суїцидальним ризиком. • Кризові інтервенції при втраті. • Кризові інтервенції та психологічна підтримка дітей та підлітків. • Сертифікація • Виконання сертифікаційного тесту • Орієнтовні дати проведення занять та правила навчання на курсі Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ознайомлення сімейних лікарів, медичних сестер та братів із сучасним розумінням феномену залежностей від психоактивних речовин (ПАР) та алкоголю, підходами до профілактики, раннього виявлення та ведення пацієнтів із розладами, пов’язаними з вживанням ПАР, алкоголю, зловживанням лікарськими засобами, а також для отримання зворотного звʼязку з цієї теми. Кількість балів: 3 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати показники феритину, сатурації трансферину та гепсидину для диференційної діагностики латентного залізодефіциту й анемії хронічних захворювань. Програма охоплює сучасні діагностичні алгоритми для виявлення причин залізодефіциту у пацієнтів із коморбідною патологією та формування стратегії лікування з вибором між пероральними й парентеральними препаратами заліза на основі клінічного профілю пацієнта та даних доказової медицини. Розглядається корекція залізодефіциту у вагітних, пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та запальними захворюваннями кишківника, а також планування моніторингу ефективності терапії, визначення критеріїв її завершення та профілактики рецидивів. Учасники опанують підходи до ведення пацієнтів із рефрактерною до лікування залізодефіцитною анемією та застосування протоколів передопераційної підготовки пацієнтів з анемією для зниження ризику гемотрансфузій та ускладнень. Програма заходу • Заняття — 01:42:22 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які лабораторні критерії дозволяють розмежувати абсолютний та функціональний дефіцит заліза? • Як впливає хронічне запалення (при ХСН, ЗЗК, онкопатології) на метаболізм заліза та інтерпретацію діагностичних маркерів? • Які покази до призначення парентеральних форм заліза є абсолютними, а які – відносними в різних клінічних групах? • Яка оптимальна тактика ведення вагітних з латентним дефіцитом заліза та маніфестною анемією? • У чому полягають особливості діагностики та корекції залізодефіциту в кардіологічних, гастроентерологічних та хірургічних пацієнтів? • Як коректно оцінити ефективність феротерапії та які цільові рівні гемоглобіну та феритину в залежності від клінічної ситуації? • Які негематологічні прояви залізодефіциту (синдром неспокійних ніг, когнітивні порушення) та як їх менеджувати? • Чи існують уніфіковані протоколи скринінгу залізодефіциту для груп ризику в українській клінічній практиці? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Ведення медичної документації: як уникнути типових помилок та юридичних ризиків: Як правильно вести медичну карту Типові помилки в записах Що «рятує» лікаря в суді? Електронна vs паперова документація 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.