Заходи БПР — Психофізіологія 2026

Складні розмови в медицині є щоденною реальністю. Вони виникають на перетині високої емоційної напруги, дефіциту часу та важливих клінічних рішень. Повідомлення діагнозу після КТ, обговорення несприятливого прогнозу чи взаємодія з агресивними родичами потребують не лише клінічної компетентності, а й структурованих комунікативних вмінь. Відсутність таких навичок призводить до ескалації конфліктів, втрати довіри, підвищення медико-правових ризиків і значного емоційного виснаження лікаря. На цьому заході ви навчитеся застосовувати структуровані протоколи ведення складних медичних розмов, зокрема алгоритм SPIKES для повідомлення поганих новин, а також підходи до деескалації конфліктних ситуацій і роботи з емоційними реакціями пацієнтів та їхніх родичів. Ви розглянете стратегії поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом, протокол емпатичної взаємодії (Емоція – Валідація – Емпатична відповідь), а також практичні інструменти комунікації в разі ургентних станів чи термінальних стадій захворювань. Після навчання ви зможете впевнено структурувати складні розмови, знижувати рівень емоційної напруги в комунікації, підтримувати професійні межі та мінімізувати ризики конфліктів і скарг, водночас зберігаючи власну психологічну стійкість. • Поняття поганої новини в медичному контексті. Як методика повідомлення поганих новин може допомогти і лікарю, і пацієнту? • Повідомлення поганих новин: шестикроковий протокол SPIKES або як не розгубитися під час складної розмови? • 5 стратегій поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом. • Догляд у кінці життя, повідомлення про смерть, кризові емоційні стани – практичні поради. • Пацієнт у складній ситуації: 6 правил спілкування. • Протокол ЕВЕ (Емоція – Валідація емоції – Емпатична відповідь). • Чого слід уникати, розмовляючи з розлюченими пацієнтами. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Цей навчальний онлайн курс створений за принципами доказової медицини і має на меті покращити знання та розуміння медичних фахівців, зокрема лікарів первинної медичної допомоги, у питаннях визначення хронічної хвороби нирок та популяції її пацієнтів, загальних ознак, симптомів та супутніх захворювань, а також ознайомити слухачів з доступними методами лікування пацієнтів на термінальних стадіях ниркової недостатності. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування сучасної класифікації ILAE для епілептичних нападів та епілепсій. 2. Інтерпретація ключових патернів ЕЕГ, специфічних для педіатричних епілептичних синдромів. 3. Алгоритмізація диференційної діагностики епілептичних та неепілептичних пароксизмальних станів. 4. Вибір протиепілептичних препаратів (ПЕП) першої та другої лінії на основі доказової бази. 5. Ведення та моніторинг побічних ефектів ПЕП у педіатричній популяції. 6. Ідентифікація пацієнтів-кандидатів для немедикаментозних методів лікування (кетогенна дієта, VNS, хірургія). 7. Розробка терапевтичних планів для дітей з фармакорезистентною епілепсією. 8. Консультування батьків щодо прогнозу, лікування та модифікації способу життя дитини. Питання, що розглядаються: Які семіологічні ознаки дозволяють диференціювати епілептичні та неепілептичні пароксизмальні події у немовлят? Яка роль тривалого відео-ЕЕГ моніторингу в діагностиці складних випадків дитячої епілепсії? Як нові генетичні дані впливають на вибір терапевтичної стратегії при епілептичних енцефалопатіях? Які показання та протипоказання до застосування нових ПЕП у педіатричній практиці? Які оптимальні стратегії переходу між ПЕП для мінімізації ризику погіршення контролю над нападами? Як вести епілептичний статус у дітей відповідно до останніх міжнародних клінічних настанов? Яке місце нейропсихологічного тестування в комплексному менеджменті дитини з епілепсією? Коли слід направляти педіатричного пацієнта до спеціалізованого центру хірургії епілепсії? Програма заходу • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Програма заходу: завантажити програму заходу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1027862. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Відкрити власну медичну практику значно складніше, ніж просто зареєструвати ФОП чи отримати ліцензію, адже помилки на старті можуть призвести до зайвих витрат, затримки запуску та юридичних ризиків. На цьому заході ви розберете покроковий алгоритм відкриття приватної практики: від вибору формату роботи й ліцензування до фінансового планування, роботи з ЕСОЗ та залучення перших пацієнтів. Після навчання ви матимете чіткий план запуску власної практики, зможете уникнути типових організаційних помилок і впевнено перейти від ідеї до прийому перших пацієнтів. • 1. Чи готові ви до приватної практики? Коли власна практика справді вигідна • 2. Формати приватної практики: від мінімального старту до власної клініки • 3. ФОП, податки та приймання оплати • 4. Ліцензія на медичну практику: покроковий алгоритм • 5. Приміщення, обладнання та медична безпека • 6. ЕСОЗ, медична документація та захист лікаря • 7. Фінансова модель приватної практики • 8. Як залучити перших пацієнтів • 9. План запуску за 30 днів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Інформована згода пацієнта: як оформити правильно і захистити себе: Як оформлювати правильно Коли підпис не рятує Відмова від лікування Фото/відеофіксація 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Даний курс БПР присвячений темі лейкопенії та лейкоцитозу. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: Інтерпретація гемограми з лейкоцитарною формулою на основі сучасних клінічних настанов. Диференційна діагностика між реактивними змінами (інфекційними, запальними, медикаментозними) та неопластичними процесами. Побудова покрокового діагностичного алгоритму для пацієнта з лейкопенією або лейкоцитозом. Ідентифікація клініко-лабораторних «червоних прапорців», що вказують на високий ризик гемобластозу. Визначення чітких критеріїв та показань для термінового скерування пацієнта до гематолога/онколога. Оцінка морфології клітин периферичної крові та її діагностична цінність. Тактика ведення пацієнтів з медикаментозно-індукованими цитопеніями/цитозами. Програма заходу • Заняття №1 • Які референтні та критичні значення лейкоцитів та їх субпопуляцій вимагають негайних клінічних дій? • Як диференціювати лейкемоїдну реакцію від дебюту хронічного мієлоїдного лейкозу? • Який діагностичний алгоритм при персистуючій нейтропенії неясного генезу в амбулаторній практиці? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють клінічно значущі зміни у лейкоцитарній формулі? • Які абсолютні показання до проведення стернальної пункції та/або трепанобіопсії кісткового мозку? • Як інфекційний мононуклеоз та інші вірусні інфекції можуть імітувати гострий лейкоз? • Яка роль та показання до призначення проточної цитометрії периферичної крові? • Які морфологічні зміни лейкоцитів у мазку крові (тільця Ауера, клітини Боткіна-Гумпрехта) є патогномонічними для онкогематології? • Чи є абсолютний лімфоцитоз у пацієнта похилого віку безумовним показанням для виключення хронічного лімфолейкозу? • Заняття №2: Лейкопенії в практиці сімейного лікаря • Який діагностичний алгоритм дій сімейного лікаря при вперше виявленій лейкопенії у дорослого пацієнта? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють розвиток медикаментозної лейкопенії і яка тактика її ведення? • Як диференціювати доброякісну етнічну нейтропенію від патологічних станів? • Які клініко-лабораторні критерії дозволяють запідозрити мієлодиспластичний синдром (МДС) на етапі первинної ланки? • Які абсолютні показання до скерування пацієнта з лейкопенією на консультацію до гематолога та проведення стернальної пункції? • Як відрізнити реактивну лімфопенію на тлі вірусної інфекції від дебюту імунодефіцитного стану або лімфопроліферативного захворювання? • Яка роль інструментальних методів (УЗД органів черевної порожнини) в первинній діагностиці причин лейкопенії? • Чи існують специфічні патерни змін у гемограмі, що вказують на вроджений характер нейтропенії? • 01:42:08 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Мігрень належить до найбільш поширених хронічних больових синдромів. Вона характеризується складним патогенезом і значною варіабельністю клінічних проявів, нерідко поєднуючись із психічними розладами, зокрема депресією, тривожними станами, посттравматичним стресовим розладом і порушеннями сну. Важливо розуміти нейробіологічні механізми формування мігрені та її взаємозв’язок з психоемоційними факторами, щоб обрати ефективний план лікування. На цьому заході ви розглянете алгоритми діагностики мігрені відповідно до критеріїв ICHD-3, клінічні типи захворювання та принципи диференційної діагностики із вторинними цефалгіями. Ви засвоїте патофізіологічні аспекти недуги, зокрема роль тригеміноваскулярної системи, CGRP та центральної сенситизації. Також ви дізнаєтеся про взаємозвʼязок мігрені з психічними коморбідностями, вплив способу життя та опануєте сучасні підходи до ведення нападів і профілактичного лікування. Після навчання ви зможете проводити комплексне оцінювання пацієнтів з мігренню, своєчасно виявляти супутні психічні розлади та визначати фактори, що сприяють хронізації больового синдрому. • Мігрень і психічні розлади: депресія, тривожні розлади, посттравматичний стресовий розлад, порушення сну та їхній вплив на перебіг болю. • Сучасна діагностика: ICHD-3, діагностичні критерії, клінічні типи мігрені. • Мігрень як хронічний біль: центральна сенситизація, коморбідні больові синдроми. • Диференційна діагностика: коли це не мігрень. Червоні прапорці та вторинні головні болі. • Мігрень як нейробіологічний розлад: CGRP, тригеміноваскулярна система, центральна сенситизація. • Тригери та спосіб життя: стрес, гормональні фактори, сон, харчування, практичні підходи до модифікації, а не уникнення. • Купірування нападу: триптани, нестероїдні протизапальні засоби, гепанти, сучасні алгоритми і стратифікований підхід. • Профілактичне та немедикаментозне лікування. • Практичні кейси.

Гендерно зумовлений дистрес у підлітків часто проявляється через неспецифічну психопатологію, що ускладнює клінічне оцінювання та призводить до діагностичних помилок. Якщо не зважати на гендерний компонент, клінічну картину можна інтерпретувати лише крізь призму афективних або тривожних розладів, через що терапія може виявитися неефективною та може виникнути хибне уявлення про резистентність стану. На цьому заході ви розглянете клінічні критерії гендерної дисфорії відповідно до DSM-5 та МКХ-11, навчитеся диференціювати гендерно зумовлений дистрес від інших психічних станів і правильно оцінювати коморбідність. Ви засвоїте алгоритми клінічного оцінювання, принципи психотерапевтичної підтримки та фармакотерапії, але лише в разі супутніх розладів. Через поетапний розбір реального клінічного кейсу ви побачите типові діагностичні помилки, ризики симптомоорієнтованого підходу та принципи міждисциплінарної взаємодії. Після навчання вам буде легше інтерпретувати складні клінічні прояви у підлітків та будувати підтримувальну, безпечну стратегію ведення без патологізації гендерної ідентичності. • Визначення та поширеність • Гендерна дисфорія: клінічно значущий дистрес через невідповідність ідентичності та приписаної при народженні статі. • Частота у підлітків, недооцінення через маскування під депресивні чи тривожні симптоми. • Місце в дитячо-підлітковій психіатрії • Неспецифічні психіатричні прояви: тривожність, депресія, соціальна ізоляція, самопошкодження. • Ризик хибної діагностики та неефективної терапії без оцінювання гендерного компоненту. • Класифікація • DSM-5: Gender Dysphoria in Adolescents – стійка невідповідність ≥6 місяців, клінічно значущий дистрес або порушення функціонування. • МКХ-11: Gender incongruence of adolescence and adulthood – перенесено до категорії сексуального здоров’я, підкреслюючи непатологічний характер ідентичності. • Принципи психотерапевтичної допомоги • Підтримувальна психотерапія і КПТ для роботи з афективними й тривожними симптомами. • Сімейна терапія і травма-інформований підхід; створення безпечного простору для дослідження ідентичності. • Фармакотерапія (за наявності коморбідних розладів) • Призначення лише у разі коморбідних станів: депресія, тривожні розлади, ПТСР, ОКР. • Виключення застосування фармакотерапії для зміни гендерної ідентичності. • Робота з родиною • Психоедукація батьків щодо гендерної різноманітності й мінімізації страхів. • Формування підтримувального та безпечного домашнього середовища без нав’язування рішень. • Динамічне спостереження • Регулярне оцінювання психічного стану, суїцидального ризику та коморбідних симптомів. • Гнучке коригування плану ведення відповідно до розвитку підлітка та соціального контексту. • Роль міждисциплінарної взаємодії • Координація між психіатром, клінічним психологом, сімейним терапевтом, педіатром/ендокринологом та соціальним працівником. • Обмін інформацією для оптимізації ведення та мінімізації клінічних ризиків. • Баланс підтримки та уникнення поспішних рішень • Підтримка підлітка без форсування медичних чи соціальних рішень. • Обережність у прийнятті рішень без заперечення або патологізації гендерної ідентичності. • Q&A: клінічне обговорення кейсів

Функціональні та психосоматичні симптоми становлять значну частку звернень як у первинній, так і у спеціалізованій медичній практиці, водночас вони не супроводжуються виявленням структурної органічної патології. Для прийняття точних рішень необхідно вміти інтегрувати результати обстежень із нейробіологічними та психосоціальними механізмами формування симптомів. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до інтерпретації функціональних соматичних синдромів, зокрема алгоритми диференційної діагностики та визначення доцільності додаткових обстежень. Ви навчитеся вести пацієнтів із хронічним больовим синдромом без чіткої органічної основи, маскованою депресією, тривожними розладами із соматичним домінуванням, а також полісимптомними станами з негативними результатами стандартної діагностики. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати психоемоційні чинники, що модулюють симптоматику, оптимізувати клінічний маршрут хворого та підвищити ефективність взаємодії з пацієнтом у складних клінічних випадках. • Симптом без діагнозу: клінічна реальність. • Діагностичні помилки і пастки мислення при функціональних скаргах. • Психосоматика в DSM-5-TR та ICD-11: як класифікувати. • Як мозок формує симптом: нейробіологія без органічної причини. • Диференційна діагностика: червоні прапорці й межі обстеження. • Соматичні маски психічних розладів: як розпізнати. • Пацієнт, який «ходить по лікарях»: поведінкові патерни і doctor shopping. • Алгоритм ведення: комунікація, фармакотерапія, психотерапія. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

1. Організаційні питання щодо курсу 2. Основна лекційна частина курсу 3. Тестування БПР

Даний курс БПР присвячений застосуванню пробіотиків у клінічній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники аналізуватимуть ключові відмінності між пробіотичними штамами, видами та родами, а також їхнє клінічне значення. Курс допоможе застосовувати критерії доказовості для вибору пробіотика, інтерпретувати дані рандомізованих клінічних досліджень і мета-аналізів та формувати штамоспецифічні протоколи пробіотикотерапії. Розглядаються підходи до лікування пацієнтів різних вікових груп, диференційований підбір препаратів при функціональних розладах шлунково-кишкового тракту, а також доцільність призначення синбіотиків і постбіотиків. Окрему увагу приділено консультуванню пацієнтів щодо тривалості курсу, дозування та правил прийому пробіотиків для досягнення максимального клінічного ефекту й комплаєнсу. Програма заходу • Заняття №1: Можливості застосування пробіотичних препаратів при інфекціях дихальних шляхів • Патогенетичні механізми концепції осі «кишківник-легені» та її роль у респіраторному здоров’ї • Штами пробіотиків із доведеною клінічною ефективністю у профілактиці та лікуванні респіраторних інфекцій • Вплив пробіотиків на вроджений та адаптивний імунітет слизових оболонок дихальних шляхів • Результати РКД та мета-аналізів щодо зниження частоти й тяжкості ГРВІ у дітей та дорослих • Докази ефективності пробіотиків у пацієнтів із ХОЗЛ та бронхіальною астмою • Оптимальні дозування, тривалість курсу та критерії вибору пробіотичних препаратів • Інтеграція пробіотикотерапії в клінічні протоколи лікування респіраторних інфекцій і профілактики антибіотик-асоційованої діареї • Потенційні ризики та протипоказання, зокрема для імуноскомпрометованих пацієнтів • Заняття №2 • Пробіотичні штами з найвищим рівнем доказовості при профілактиці та лікуванні антибіотик-асоційованої діареї • Механізми дії Saccharomyces boulardii при інфекції Clostridioides difficile • Диференційоване призначення пробіотиків при СПК-Д та СПК-З • Доказові дані щодо підтримки ремісії при виразковому коліті та хворобі Крона • Застосування пробіотиків при ерадикації Helicobacter pylori та синергічний ефект з антибіотикотерапією • Оптимальні дози та тривалість пробіотикотерапії згідно з рекомендаціями WGO та ESPGHAN • Критерії якості та безпеки комерційних пробіотичних препаратів: КУО, життєздатність, стабільність • Роль пробіотиків у корекції мікробіоти при метаболічному синдромі та неалкогольній жировій хворобі печінки • 02:56:39 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Матеріали для самостійного опрацювання • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Метою курсу є вдосконалення знань щодо особливостей роботи з пацієнтами з легкою черепно-мозковою травмою, а зокрема — з лікування ветеранів війни в Україні; підсилення розуміння механізму виникнення травми, її симптомів і ознак, визначення правильних дефініцій щодо травми, проведення діагностики і лікування, техніки відновлення та підтримки пацієнта в процесі лікування; поліпшення навичок діагностики та лікування травми, а також її наслідків, які можуть супроводжувати ветеранів у цивільному житті. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Головний біль у дитини не завжди є маркером неврологічної патології. Часто він виникає через шкільний стрес, тривогу, порушення сну, емоційне виснаження або хронічне перевантаження, яке прийнято списувати на перехідний вік чи зловживання екранним часом. Важливо вміти своєчасно відрізнити мігрень від функціонального болю та не пропустити супутню психічну патологію, адже у разі помилок пацієнт може тривалий час приймати симптоматичну терапію, яка не матиме задовільного ефекту. На цьому заході ви розберете сучасні підходи до діагностики головного болю в дітей відповідно до ICHD-3, розглянете центральні механізми виникнення болю та психоемоційні тригери формування симптоматики, а також навчитеся будувати повноцінну біопсихосоціальну модель ведення пацієнта. Ви отримаєте практичні алгоритми оцінювання психоемоційного стану дитини і зможете правильно комбінувати медикаментозні й немедикаментозні методи терапії. Після навчання ви будете впевнено працювати з дітьми та підлітками, які мають хронічний або рецидивний головний біль чи супутні психоемоційні порушення, і планувати ефективну терапевтичну стратегію. • Визначення та поширеність головного болю в дітей як одного з найчастіших неврологічних синдромів у дитячій практиці. • Ймовірні механізми патогенезу з акцентом на нейробіологічні та центральні механізми болю. • Критерії діагностики відповідно до сучасної класифікації ICHD-3 та клінічних підходів. • Роль психоемоційних факторів у формуванні й тригерах головного болю в дітей. • Біопсихосоціальна модель розвитку головного болю відповідно до багатофакторності процесу. • Коморбідні психіатричні розлади як фактор ускладнення та хронізації симптоматики. • Складнощі діагностики й типові клінічні помилки у веденні пацієнтів. • Немедикаментозні та фармакологічні методи лікування нападів і профілактики. • Прогноз перебігу головного болю в дітей залежно від своєчасності діагностики й підходу до лікування. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

1. Відеолекція Етичні принципи психіатричної та психологічної допомоги в умовах війни: Психічне здоров’я в умовах масової травматизації Етичні дилеми воєнного часу Поняття уразливих категорій Дискримінація в сфері психічного здоров’я Нормативна база Клінічні кейси 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Лікарі здобудуть навички застосування стандартизованих діагностичних критеріїв (DSM-5, МКХ-11) для верифікації діагнозу. Проводитиметься нейропсихологічне тестування для оцінки виконавчих функцій: робочої пам’яті, інгібіторного контролю та когнітивної гнучкості. Учасники навчаться диференціювати розлади розвитку та коморбідні стани, розробляти індивідуалізовані програми нейропсихологічної корекції, використовувати методики тренування уваги, самоконтролю та навичок планування. Розглядатимуться сучасні нейробіологічні концепції патогенезу, диференційна діагностика з розладами аутистичного спектра, тривожними розладами та розладами поведінки, а також валідизовані нейропсихологічні інструменти для різних вікових груп. Окрему увагу приділено принципам побудови індивідуальної програми корекції, методикам корекції виконавчих функцій, ролі когнітивно-поведінкової терапії, залученню батьків і педагогів та оцінюванню ефективності корекційних заходів. Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс має на меті проінформувати надавачів медичних послуг про цілі та загальні підходи до моніторингу виконання умов договорів з НСЗУ, а також сформувати уявлення про важливість моніторингу та його позитивний вплив для розвитку програми медичних гарантій в цілому. Цей курс буде корисний: керівникам надавачів медичних послуг; лікарям та іншим медичним фахівцям; власникам закладів охорони здоров'я; представникам департаментів охорони здоров’я, а також громадським та пацієнтським організаціям, які захищають права пацієнтів на доступ до медичних послуг. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У побудові робочого процесу ефективна взаємодія з керівником є обовʼязковою, оскільки стиль керування безпосередньо впливає на якість клінічних рішень, безпеку пацієнтів та робочу атмосферу в колективі. Розуміння психотипу керівника дає змогу прогнозувати його поведінку, адаптувати власну комунікацію та знижувати рівень стресу під час виконання щоденних робочих завдань. На цьому заході ви розглянете типові психотипи керівників у медичному середовищі та їхній вплив на роботу команди. Ви отримаєте інструменти для розпізнавання авторитарного, тривожно-перфекціоністичного, емоційно-нестабільного та партнерського стилів управління, а також навчитесь адаптувати комунікацію залежно від поведінкових характеристик керівника. Окрім цього, буде приділена увага помилкам у сприйнятті управлінських дій, профілактиці конфліктів, реагуванню на публічну критику та побудові професійної позиції без ескалації напруги. Після навчання ви зможете ефективніше взаємодіяти з керівником у складних робочих ситуаціях та впевнено відстоювати власну професійну позицію. • Клініка управління: як стиль керівника впливає на медичні результати. • Вплив управлінського стилю на якість клінічних рішень та життя пацієнтів. • Поведінкові реакції персоналу під тиском та їхній вплив на ефективність роботи. • Комунікація як фактор профілактики помилок та конфліктів у команді. • Типові помилки у сприйнятті керівника. • Уникнення персоналізації дій керівника та сприйняття його через професійні критерії. • Хибні інтерпретації стилю керівника, що руйнують командну взаємодію. • Вміння розпізнавати, коли проблема у сприйнятті, а не в діях керівника. • Авторитарний тип. • Поведінкові маркери керівника, який прагне контролювати все. • Вплив авторитарного стилю на команду: страх помилок і приховування ініціативи. • Наслідки для клінічної практики й безпеки пацієнтів. • Тривожно-перфекціоністичний тип. • Мікроменеджмент як прояв тривоги керівника. • Перевантаження персоналу через постійний контроль. • Уповільнення прийняття рішень і підвищений ризик помилок. • Емоційно-нестабільний тип. • Непередбачуваність керівника та її вплив на емоційний стан команди. • Імпульсивні дії, що формують хронічний стрес. • Приклади з практики, де емоційна нестабільність ускладнювала роботу. • Партнерський тип. • Відкритість і підтримка керівника як фактор мотивації команди. • Ризики відсутності структури та контролю, що призводять до плутанини. • Балансування відкритості й чітких правил для ефективної роботи. • Швидка діагностика психотипу. • Виявлення психотипу через реакції на помилки та критичні ситуації. • Вплив стилю прийняття рішень на командну роботу й терміни клінічних рішень. • Адаптація власної комунікації під різні психотипи керівника. • Складні управлінські ситуації. • Публічна критика та її демотивувальний ефект на персонал. • Перевантаження команди через високі або нереалістичні вимоги. • Ігнорування професійної думки та шляхи конструктивної адаптації. • Психологічна стійкість медичного працівника. • Розпізнавання ознак вигорання та профілактика емоційного виснаження. • Визначення власних меж відповідальності для збереження ефективності. • Практичні інструменти саморегуляції та підтримки емоційного балансу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

​Біполярний афективний розлад (БАР) — це одне з найскладніших психічних захворювань, що суттєво впливає на якість життя пацієнтів. За даними ВООЗ, приблизно 40 мільйонів людей у світі мають діагноз БАР. Цей розлад часто супроводжується високим ризиком суїцидальної поведінки: дослідження показують, що 15–20% пацієнтів із БАР помирають внаслідок суїциду, а 30–60% здійснюють принаймні одну спробу. В умовах переходу до МКХ-11 та впровадження сучасних клінічних протоколів, актуальність теми БАР для лікарів-психіатрів є надзвичайно високою. Навчальний захід «Сучасний погляд на БАР: від класифікації до терапії коморбідних станів» буде присвячений вивченню епідеміології, етіопатогенезу та тригерів розвитку БАР, а також змін у його класифікації згідно з МКХ-11. У програмі — клінічні типи БАР, сучасні підходи до фармакотерапії, немедикаментозні методи лікування та актуальні клінічні рекомендації. Особливу увагу буде приділено коморбідним психічним і соматичним станам, які супроводжують цей розлад, і тактиці менеджменту цих захворювань. Розглядатимуться типові помилки у веденні таких пацієнтів на прикладі реальних клінічних випадків. • Актуальні епідеміологічні дані щодо БАР • Етіопатогенез і тригерні фактори розвитку БАР • Зміни класифікації БАР: порівняння МКХ-10 та МКХ-11 • Клінічні типи БАР: особливості перебігу та проявів • Фармакотерапія БАР: сучасні підходи та клінічні рекомендації • Огляд інших методів лікування БАР • Коморбідні психічні розлади при БАР: тривога, безсоння, ПТСР тощо • БАР у поєднанні із соматичними захворюваннями: особливості ведення • Типові помилки у веденні пацієнтів з БАР • Клінічні кейси: аналіз, обговорення, висновки. • Обговорення складних клінічних випадків, з якими учасники стикались у своїй практиці. • Запитання та відповіді: уточнення алгоритмів дій у конкретних клінічних ситуаціях.