Заходи БПР — Пластична хірургія 2026

Пігментація є однією з найскладніших проблем у косметології: навіть після успішної корекції пацієнти нерідко повертаються з рецидивом. На цьому заході ви навчитеся диференціювати основні види гіперпігментації, підбирати ефективні комбіновані протоколи лікування та профілактики, а також дізнаєтесь, як поєднувати апаратні, ін’єкційні й домашні методи догляду. Після навчання ви зможете будувати обґрунтовану тактику ведення пацієнтів, мінімізувати ризик рецидивів і досягати стійких результатів лікування. • Пігментація, що нового? • Патогенез, види та особливочті формування • Вплив продуктів харчування та препаратів • Методи лікування пігментації • Все про лазери (ефективність, доказова база) • Дослідження з ефективності • Місцеве лікування: препарати, комбінації, протоколи процедур • Системне лікування: дослідження • Ін’єкційне лікування (PDRN, гіалуронова кислота, комплексні препарати) • Комбінація методів лікування, скільки методів можна поєднати в один візит? • Клінічні кейси, ДО/ПІСЛЯ • Чому стається рецидив? • Правила профілактики: підбір домашнього догляду. Види сонцезахисних засобів, їх особливості. Підказки з процедур. Підказки з домашнього догляду. Рекомендації для пацієнта • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Інтерпретація ультразвукової картини ендометрію є одним із базових, але водночас найвідповідальніших завдань у щоденній практиці лікаря ультразвукової діагностики та гінеколога. Норма ендометрію не є сталою величиною – вона змінюється залежно від фази менструального циклу, гормонального фону, віку або медикаментозної терапії. Правильне оцінювання товщини, ехоструктури і васкуляризації ендометрію потребує системного підходу й чіткого розуміння ультразвукових дескрипторів. На цьому заході ви розглянете ультразвукову картину нормального ендометрію в різні фази циклу та навчитеся використовувати сучасні дескриптори для оцінювання патологічних змін. Ви опануєте основні підходи до диференціації гіперпластичних процесів, поліпів та вогнищевих змін, зрозумієте особливості інтерпретації УЗ-картини в пацієнток у менопаузі й у тих, хто отримує тамоксифен. Окрім цього, ви дізнаєтеся більше про алгоритми оцінювання ендометрію в разі підозри на ранню вагітність, позаматкову вагітність і трофобластичну хворобу, а також про застосування ультразвукової соногістероскопії як методу уточнення внутрішньопорожнинної патології. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати ультразвукові зміни ендометрію, відрізняти фізіологічні варіанти від патології та формувати обґрунтований висновок. • Ультразвукова картина нормального ендометрію в різні фази • Основні ультразвукові дескриптори патологічних змін ендометрію • Поліпи, гіперплазія та вогнищева гіперплазія ендометрію • Особливості візуалізації ендометрію в менопаузі • Ендометрій під час приймання тамоксифену • УЗД вагітності малого строку, позаматкової вагітності • Трофобластична хвороба • Ультразвукова соногістероскопія • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Контурні і функціональні ускладнення після естетичних операцій часто визначають кінцевий результат лікування та задоволеність пацієнта. Багато проблем проявляються не в ранньому післяопераційному періоді, а через тижні або місяці після втручання, коли помилки легко сплутати з нормальним процесом загоєння. Своєчасне розпізнавання сером, рубцевих змін, фіброзу, контурних деформацій чи асиметрій дозволяє обрати правильну тактику та уникнути повторних операцій. На цьому заході ви навчитеся відрізняти фізіологічні післяопераційні зміни від ускладнень, визначати причини формування контурних деформацій після абдомінопластики, ліпосакції, брахіопластики та інших втручань, обирати між консервативною і хірургічною тактикою корекції, а також аналізувати типові технічні помилки, які призводять до ревізійних операцій. Ви розберете реальні клінічні кейси, сучасні методи корекції та алгоритми прийняття рішень на практиці. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати віддалені результати естетичних операцій, своєчасно виявляти ускладнення, правильно визначати момент, коли ще можливе консервативне ведення, а коли необхідна ревізійна корекція. • Абдомінопластика: коли результат “псується з часом” • контурні деформації та їх механізми виникнення • рубцеві зміни та їх вплив на естетику • деформації пупка як маркер технічних помилок • хронічні та капсулізовані сероми • Тактика корекції після абдомінопластики • коли працює консервативний підхід • покази до ревізійної хірургії • як обрати правильну стратегію • Типові помилки при абдомінопластиціі • надмірна напруга тканин • помилки планування резекції • Ліпосакція: ціна “агресивної техніки” • нерівномірність контурів і хвилеподібність шкіри • оverresection vs underresection • фіброз, індурація, adhesions (tethering) • асиметрія як наслідок технічних рішень • Причини ускладнень після ліпосакції • рівень виконання (superficial vs deep) • агресивність техніки • якість тканин пацієнта • Тактика корекції після ліпосакції • ліпофілінг як інструмент відновлення об’єму • субцизія при tethering • робота з фіброзом (хірургічні та energy-based підходи) • Типові помилки при ліпосакції • поверхнева агресивна ліпосакція • недооцінка якості тканин • Брахіопластика: проблема виражених рубців • особливості рубцювання • розширення та гіпертрофія рубців • видимість як естетичний компроміс • Тайтопластика: контурні та функціональні ускладнення • деформації контурів • ризики неправильного планування розрізів • вивертання статевих губ як наслідок помилок • Типові помилки в body contouring хірургії • неправильні вектори натягу • агресивна резекція • ігнорування якості тканин • помилки дизайну розрізів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Шлунково-кишкові кровотечі є одним із найчастіших ургентних станів у приймальних відділеннях, хірургії та інтенсивній терапії, де результат безпосередньо залежить від швидкості прийняття рішень і правильної маршрутизації пацієнта. Важливо не лише розпізнати джерело кровотечі, а й знати повний алгоритм ведення: від первинного оцінювання і стабілізації до ендоскопічного гемостазу або хірургічного втручання. Але що робити, якщо джерело виявити складно або взагалі немає видимих ознак кровотечі? На цьому заході ви отримаєте структурований клінічний алгоритм ведення пацієнтів з верхніми та нижніми ШКК, зокрема буде висвітлено первинний тріаж за ABCDE, сучасні принципи інфузійно-трансфузійної терапії, критерії вибору тактики лікування й показання до ургентної ендоскопії чи операції. Окрім цього, ви розберете типові складні сценарії: варикозні, виразкові й антикоагулянт-асоційовані кровотечі, а також стани з геморагічним шоком. Після навчання ви зможете діяти за чітким алгоритмом у разі ШКК, швидше оцінювати тяжкість стану пацієнта й приймати обґрунтовані рішення щодо тактики лікування. • Шлунково-кишкові кровотечі як ургентний стан: сучасний погляд. • Епідеміологія, летальність, основні причини ШКК. Чому саме час і маршрутизація визначають результат лікування. • Первинне оцінювання пацієнта в приймальному відділенні. • Тріаж, підхід ABCDE, оцінювання гемодинаміки, ознаки масивної крововтрати й раннього геморагічного шоку. • Клінічні прояви та диференційна діагностика ШКК. • Гематемезис, мелена, гематохезія, окультна крововтрата. Відмінності верхніх та нижніх ШКК. • Невідкладна стабілізація пацієнта. • Інфузійна терапія, трансфузійна підтримка, венозний доступ, моніторинг, принципи ресусцитації при крововтраті. • Діагностичний маршрут: від приймального відділення до верифікації джерела кровотечі. • Лабораторна діагностика, шкали ризику, роль ендоскопії, КТ й додаткових методів обстеження. • Ендоскопічний гемостаз та ургентна ендоскопія. • Показання, терміни проведення, можливості ендоскопічної зупинки кровотечі, критерії ефективності. • Коли консервативна тактика вже не працює: показання до операційної. • Критерії переходу до хірургічного лікування, повторні кровотечі, нестабільна гемодинаміка, неефективність гемостазу. • Маршрут пацієнта: приймальне відділення – ВІТ – ендоскопія – операційна. • Алгоритм взаємодії між хірургом, анестезіологом, ендоскопістом та командою невідкладної допомоги. • Розбір клінічних кейсів і типові помилки ведення пацієнтів із ШКК. • Практичні сценарії: виразкові кровотечі, кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу, антикоагулянт-асоційовані ШКК, геморагічний шок. • Відповіді на запитання.

Баріатрична хірургія – це більше, ніж сама лише редукція шлунка. Сучасні підходи зробили її механізмом контролю метаболічних захворювань. Необхідно чітко орієнтуватися не тільки в техніках втручань, а й у показаннях, коморбідних станах і довгострокових наслідках обраної тактики. На цьому заході ви розглянете сучасні баріатричні підходи: від критеріїв відбору пацієнтів і передопераційної підготовки до технічних особливостей sleeve gastrectomy, OAGB/MGB і шунтувальних операцій. Ви навчитеся вибирати метод втручання залежно від клінічного профілю, оцінювати ризики, прогнозувати результати й грамотно вести пацієнта в післяопераційному періоді, зокрема проводити нутритивну підтримку. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати техніку втручання, знижувати ризик ускладнень, уникати ревізійних операцій і досягати стабільних клінічних результатів у пацієнтів з ожирінням і метаболічними порушеннями. • Ожиріння як сучасна хірургічна проблема: • поширеність та клінічне значення; • коморбідні стани; • місце баріатрії в лікуванні. • Показання до баріатричних операцій: • сучасні критерії відбору; • роль ІМТ та супутніх захворювань; • передопераційна підготовка пацієнта. • Основні види операцій та сучасні тренди: • sleeve gastrectomy; • OAGB/MGB; • bypass-операції та revisional surgery. • Як обрати оптимальну операцію: • індивідуальні особливості пацієнта; • метаболічні порушення, ГЕРХ; • очікуваний результат і ризики. • Техніка поздовжньої резекції шлунка: • основні етапи операції; • технічні нюанси; • типові помилки та профілактика ускладнень. • Техніка шунтування шлунка з одним анастомозом: • формування pouch та анастомозу; • вибір довжини кишкової петлі; • технічні ризики та їх уникнення. • Післяопераційний супровід пацієнта: • ранній післяопераційний період; • нутритивна підтримка; • довгострокове спостереження. • Клінічні кейси та дискусія: • розбір реальних випадків; • вибір тактики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Хронічний вплив ультрафіолетового випромінювання – один із основних факторів розвитку передракових і злоякісних захворювань шкіри. Пацієнти з вираженими ознаками фотопошкодження, актинічними змінами й множинними ураженнями, що формують так зване поле канцеризації, потребують особливї уваги, оскільки ці зміни створюють підґрунтя для розвитку плоскоклітинного раку та інших злоякісних новоутворень із потенційно несприятливим прогнозом. На цьому заході ви детально розберете патогенез фотопошкодження шкіри й механізми формування поля канцеризації. Ви розглянете клінічні ризики розвитку злоякісних новоутворень у пацієнтів з хронічним УФ-ураженням, а також навчитеся проводити диференційну діагностику передракових і злоякісних процесів. Ви матимете змогу провести порівняльне оцінювання ефективності різних терапевтичних підходів та навчитися вибирати найефективніший метод для кожного кейсу. Після навчання ви зможете визначати ступінь онкологічного ризику в разі фотоуражень шкіри й формувати обґрунтований алгоритм діагностики, лікування та профілактики. • Вступ, актуальність • Концепція поля канцеризації: патофізіологія + клініка • Клінічні пастки при актинічному кератозі • Реальні ризики переходу в c-r • Методи терапії поля канцеризації (PDT, топічна, кріо) • Алгоритм дій та тактика ведення пацієнтів • Найчастіші системні помилки • Відповіді на запитання

Пацієнти очікують від вас точного діагнозу, навіть коли симптоми приховані. Пропустити ранні стадії атеросклерозу чи рідкісні патології – означає поставити пацієнта під загрозу серйозних ускладнень. Сучасні УЗД-методики дозволяють точно оцінити судини, уникнути типових помилок і спланувати правильну клінічну тактику. На цьому майстер-класі ви дізнаєтесь, як визначати покази до УЗД судин дуги аорти, навчитесь оцінювати як часті, так і рідкісні патології (атеросклероз, ангіодисплазії, системні васкуліти, «Steal-syndrome») та точно оцінювати ступінь стенозу. Ви одразу зможете інтегрувати ці знання у щоденну практику для своєчасної діагностики та мінімізації ризиків ускладнень. Ви отримаєте знання, які дійсно покращують клінічний результат та впевненість у власних рішеннях. • Покази до проведення УЗД судин дуги аорти. • Основна патологія – атеросклероз, ангіодисплазії, оклюзії. • Менш часта патологія - системні васкуліти, «Steel - syndrome». • Оцінка ступеню стенозу артерії – планіметричні та гемодинамічні методики, особливості. • Проведення, «сильні та слабкі» сторони кожної з методик. • Класифікація атеросклеротичних змін артерій дуги аорти. • Труднощі, помилки та шляхи їх подолання. • Відповіді на питання учасників

Природна естетика – головний світовий тренд сучасної косметології. Колагеностимулятори стали тим інструментом, який дає змогу створити довготривалий, природний та прогнозований результат без агресивних втручань. Розуміння їх механізмів і правильний підбір доз – це великий плюс до вашої конкурентоспроможності й буквально квиток у «вищу лігу» індустрії. На цьому заході ви дізнаєтеся, які препарати працюють у глибоких шарах дерми і чому результат накопичується протягом декількох сеансів. Ви отримаєте алгоритми, які допоможуть вам уникати ускладнень та обирати техніку ін’єкції залежно від віку, стану шкіри й побажань пацієнта і почати керувати процесом впевнено та безпечно. Після навчання ви зможете ефективно працювати з віковими змінами, втратою об’єму, рубцями, набряками, «втомленим» виглядом, складними контурами й пацієнтами з протипоказаннями до гіалуронатів. • Сучасні колагеностимулятори: види, механізм дії та особливості застосування. • Показання та протипоказання до використання у дерматовенерологічній практиці. • Ін’єкційні техніки: базові, векторні та 3D-методи. Зонування й принципи безпеки. • Комбіновані протоколи з іншими процедурами (лазер, пілінги, екзосоми тощо). • Персоналізований підхід та аналіз клінічних кейсів: корекція птозу, омолодження, відновлення каркасу тканин. • Побічні ефекти, ускладнення, менеджмент пацієнта після процедури. • Протоколи постпроцедурного догляду та реабілітації. • Відповіді на запитання.

У пластичній та реконструктивній хірургії ранній післяопераційний період визначає не тільки естетичний результат, а й життєздатність тканин, функціональний прогноз і безпеку пацієнта. У перші 72 години слід памʼятати про високий ризик ішемії, компресії, інфекційних ускладнень та системної відповіді організму. На цьому заході ви дізнаєтеся про невідкладні ускладнення в пластичній та реконструктивній хірургії з позиції патофізіології тканин і принципів Damage Control. Ви розглянете основи ведення гематом і компресійних станів, оцінювання перфузії клаптів та реконструйованих зон, синдром натягу, ранні інфекційні ускладнення й межі застосування NPWT-терапії. Також ви навчитеся визначати критичні часові вікна, стратифікувати ризики та орієнтуватися в ситуаціях, коли мінімальне втручання рятує тканини і коли надмірна реконструкція погіршує перебіг післяопераційного періоду. Особливість подачі матеріалу полягає у погодинному розборі викликів післяопераційного періоду. Після навчання ви зможете швидко оцінювати післяопераційний стан пацієнта і приймати правильні рішення у перші години після втручання. Ви знатимете, коли треба провести негайну ревізію, декомпресію або хірургічний «відступ». • Вступ. Філософія хірургічного порятунку в ПРХ • ПРХ як велика хірургія, а не «покращення зовнішності» • Досвід комбустіолога в управлінні тканинною катастрофою • Ціна часу, затримки та «вичікувальної тактики» • Етап 0–6 годин. «Година гематом» і критичний тиск • Патофізіологія компресії: коли ішемія стає незворотною • Клінічні маркери небезпечної гематоми • Обличчя, молочні залози, орбітальна зона: особливості та ризики • Тактика негайного втручання: що робити одразу, без «спостереження» • Типові помилки, які коштують тканин • Етап 6–24 години. «Золоте вікно судин» • Критичні строки для ревізії та відновлення прохідності • Судинні компроміси після ПРХ-втручань • Клінічні й інструментальні методи оцінювання перфузії • Показання до повторного втручання • Межа між порятунком і невиправданим ризиком • Синдром натягу. Декомпресія як метод порятунку • Синдром натягу: патогенез і ранні прояви • Концепція «хірургічного відступу» • Декомпресія швів: коли це рятує, а коли – шкодить • Прийняття рішень у складних реконструктивних зонах • Етап 24–72 години. Інфекційна агресія та Damage Control у ПРХ • Коли локальне ускладнення стає системною проблемою • Ознаки прогресувальної тканинної деструкції • Принципи Damage Control у пластичній та реконструктивній хірургії • Тактика серійних ревізій та контроль джерела інфекції • Помилки «надмірної реконструкції» в гострий період • NPWT-терапія. Алгоритми стабілізації складних ран • Показання до NPWT у ПРХ • Вибір режимів і типові помилки • NPWT як етап, а не кінцева точка лікування • Коли вакуум шкодить і затягує відновлення • Підсумки. Алгоритм дій та професійна відповідальність • Чекліст ПРХ-хірурга у разі невідкладних ускладнень • «Укладка тривоги»: що має бути готовим завжди • Комунікація з пацієнтом і командою в кризовій ситуації • Етичні рішення у разі виникнення ускладнень • 3 фатальні помилки, яких не можна припускатися • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Рідкісні дерматози, зокрема пігментне пруриго, хвороба Гровера та ліхеноїдний контактний дерматит, становлять клінічну складність через здатність імітувати більш поширені захворювання шкіри. Ці стани можна неправильно трактувати як атопічний дерматит, екзему або червоний плоский лишай, що призводить до помилок у виборі лікувальної стратегії. На цьому заході ви розглянете системний підхід до діагностики зазначених станів на основі розбору клінічних випадків. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику сверблячих папульозних висипів, акантолітичних дерматозів та ліхеноїдних уражень шкіри. Також ви дізнаєтеся, як інтерпретувати клінічні ознаки, визначати показання до біопсії та використовувати патч-тестування. Після навчання ви зможете вчасно виявляти рідкісні дерматози, проводити необхідну диференційну діагностику й обирати обґрунтовану тактику лікування. • Кейс 1 – Пігментне пруриго • Кейс 2 – Хвороба Гровера • Кейс 3 – Ліхеноїдний контактний дерматит • Відповіді на запитання

Ультразвукова діагностика є одним із базових і найшвидших методів виявлення сечокам’яної хвороби та її ускладнень, даючи змогу оцінити наявність конкрементів, ознаки обструкції та ступінь дилатації чашково-мискової системи. Правильна інтерпретація УЗ-картини має критичне значення для своєчасного прийняття клінічних рішень, особливо в ургентних станах. Недостатній рівень опанування методики може призводити до несвоєчасного виявлення конкрементів, пізньої діагностики обструкції сечових шляхів, прогресування гідронефрозу, розвитку інфекційних ускладнень і втрати функціонального потенціалу нирки. На цьому заході ви навчитеся системно оцінювати ультразвукову картину при сечокам’яній хворобі, зокрема виявляти конкременти різної локалізації, ознаки обструкції та вторинні зміни у нирках. Ви розглянете методики ультразвукової діагностики при нирковій коліці й алгоритми інтерпретації знахідок у разі гострих станів. Також ви зможете точно оцінювати ступінь гідронефрозу в дорослих та дітей із використанням клінічно прийнятих класифікацій (SFU, Radiology, Onen) і діагностувати піонефроз та інші складні випадки. Після проходження майстер-класу ви зможете впевнено інтерпретувати УЗ-ознаки сечокам’яної хвороби та її ускладнень, своєчасно виявляти обструкцію та обґрунтовано визначати тактику ведення пацієнта: від спостереження до ургентного втручання. • Нефролітіаз, уретеролітіаз, цистолітіаз: можливості й обмеження УЗД. • УЗД при нирковій коліці. • УЗ-оцінювання ступеня гідронефрозу в дорослих та дітей (SFU, Radiology, Onen). • Піонефроз. • Складнощі диференціальної діагностики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Вузлові утворення щитоподібної залози – поширена патологія, з якою можна зіткнутися майже щодня. Але від якості первинного ультразвукового висновку залежить подальша клінічна тактика в кожному такому випадку. Помилки інтерпретації колоїдних змін, кістозних структур чи ехогенних включень можуть призвести як до надмірних інвазивних втручань, так і до невчасного виявлення злоякісного процесу. На цьому заході ви за два дні детально розглянете ультразвукові критерії доброякісних вузлів, колоїдних кіст і макрофолікулів, навчитеся відрізняти гіперехогенні включення від мікрокальцинатів та правильно оцінювати шийно-медіастинальний зоб. Ви дізнаєтеся про принципи стратифікації ризику раку щитоподібної залози, сучасні шкали оцінювання, ехографічні ознаки злоякісності й ролі УЗД у діагностиці медулярного раку. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати складні ехографічні картини, уникати гіпердіагностики і вчасно виявляти клінічно значущу патологію. • Вузловий колоїдний зоб – хвороба чи стан щитоподібної залози? • Ультразвукові критерії вузлового та багатовузлового зоба • Колоїдні кісти й макрофолікули: що ми бачимо та як до цього ставитися? • Ультразвукові критерії кістозних вузлів щитоподібної залози • Як відрізнити вузол від псевдовузла на тлі автоімунного захворювання? • Гіперехогенні включення й мікрокальцинати: подібність та різниця • Про що говорить тип кровоплину в доброякісному вузлі щитоподібної залози? • Особливості діагностики шийно-медіастинального зоба • Шкали стратифікації ризику раку щитоподібної залози • Ультразвукові критерії раку щитоподібної залози • Особливості діагностики різних форм раку щитоподібної залози • Зміни лімфатичних вузлів шиї при раку щитоподібної залози • Діагностика медулярного раку щитоподібної залози • Післяопераційний ультразвуковий моніторинг пацієнтів з раком щитоподібної залози • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

​Інфекція, спричинена вірусом папіломи людини (ВПЛ), є найпоширенішою вірусною інфекцією, що передається статевим шляхом, і причиною приблизно 5% усіх випадків раку у світі. Окрім раку шийки матки, ВПЛ асоційований із розвитком раку анального каналу, ротоглотки, вульви, піхви і статевого члена, а також з аногенітальними бородавками та передраковими дисплазіями. Найефективнішим методом профілактики ВПЛ-асоційованих патологій є вакцинація: дані численних досліджень показують зниження ризику розвитку цервікальної інтраепітеліальної неоплазії 2–3 ступеня на 99% у разі вакцинації до початку статевого життя. Незважаючи на це, рівень охоплення вакцинацією залишається недостатнім, а лікарі часто зіштовхуються з міфами, недовірою пацієнтів і власною невпевненістю у виборі вакцини й стратегії ведення. У цих умовах роль лікаря полягає не лише в призначенні, а й у грамотній комунікації, яка базується на доказах і знанні сучасних міжнародних рекомендацій. Навчальний захід «Вакцинація проти ВПЛ: стратегії, клінічне значення та практичні аспекти» буде присвячений вивченню сучасних викликів, пов’язаних із ВПЛ-асоційованими захворюваннями, їхнього клінічного значення та ролі профілактики. Учасники детально розглянуть типи вакцин проти ВПЛ, їхній склад, механізм дії, ефективність та профіль безпеки. Окрему увагу буде приділено стратегії впровадження вакцинації в Україні: кого, коли та як вакцинувати відповідно до сучасних рекомендацій. Крім цього, будуть висвітлені поради щодо комунікації з пацієнтами: як переконливо відповідати на сумніви, розвіювати міфи та формувати довіру до вакцинації. Також буде обговорено перспективи майбутнього розширення вакцинального охоплення. • ВПЛ-асоційовані захворювання: сучасні виклики та клінічне значення. • Вакцини проти ВПЛ: типи, склад, механізм дії, ефективність, профіль безпеки. • Стратегія впровадження вакцинації проти ВПЛ в Україні: що, кому, коли і як? • Комунікація з пацієнтом про вакцинацію: як руйнувати міфи та хибні переконання. • Перспективи та майбутні можливості вакцинації проти ВПЛ. • Відповіді на запитання учасників

Аноректальні абсцеси та нориці залишаються однією з найскладніших зон у колопроктології через високий ризик рецидивів і функціональних ускладнень. Основна клінічна проблема полягає не лише у лікуванні гострого процесу, а у правильному визначенні анатомії норицевого ходу та виборі тактики, яка дозволяє одночасно усунути інфекційне вогнище і зберегти функцію анального сфінктера. Помилки на етапі первинного втручання часто запускають каскад повторних операцій, хронічного запалення та погіршення якості життя пацієнта. На цьому заході ви отримаєте структурований підхід до ведення пацієнтів із аноректальними абсцесами та складними норицями: від первинної оцінки до вибору хірургічної тактики. Ви розглянете критерії складності ураження, клінічні маркери прихованих фістульних ходів, покази до інструментальної діагностики та алгоритми прийняття рішень. Також ви засвоїте сучасні сфінктерозберігаючі підходи та принципи вибору між радикальністю втручання і мінімізацією функціональних ризиків. Після навчання ви зможете орієнтуватися у складних клінічних ситуаціях, визначати тактику лікування аноректальних абсцесів і нориць з урахуванням ризику рецидиву та ушкодження сфінктерного апарату, а також приймати обґрунтовані рішення щодо необхідності додаткової діагностики або направлення пацієнта. • Аноректальний абсцес: сучасний погляд на патогенез та класифікацію • Криптогландулярна теорія та альтернативні причини • Типи абсцесів і їх клінічне значення • Чому «простий абсцес» часто є лише верхівкою айсберга • Діагностика прихованих нориць: коли дренування недостатньо • Клінічні маркери складної патології • Роль огляду, пальцевого дослідження та аноскопії • Коли необхідні МРТ, ендоанальне УЗД та консультація проктолога • Вибір тактики лікування: від розтину абсцесу до радикального втручання • Показання до екстрених і планових операцій • Коли шукати внутрішній отвір нориці • Алгоритм прийняття рішень залежно від типу ураження • Складні анальні нориці: сучасні хірургічні підходи • Фістулотомія, сетони, LIFT, advancement flap та інші методики • Переваги, обмеження та критерії вибору методу • Баланс між радикальністю лікування та збереженням функції сфінктера • Як уникати помилок, що призводять до рецидивів та повторних операцій • Найчастіші діагностичні та тактичні помилки • Недооцінка поширеності норицевого ходу • Неповне дренування та відсутність подальшого обстеження • Помилки маршрутизації пацієнтів між первинною та спеціалізованою ланкою • Особливі клінічні ситуації та «червоні прапорці» • Рецидивні абсцеси • Нориці при хворобі Крона та інших системних захворюваннях • Атипові нориці, онкологічна настороженість та диференційна діагностика • Клінічні кейси та розбір складних рішень • Реальні випадки з практики • Аналіз причин невдалого первинного лікування • Покроковий розбір тактики, що дозволила уникнути повторних втручань • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Патологічні зміни в ділянці шиї та обличчя можуть зовні виглядати однаково, але їхня етіологія і тактика лікування принципово різні. Знання анатомії, розуміння типових запальних процесів та об’ємних утворень дозволяє лікарю швидко диференціювати стан, вчасно виявити небезпечні зміни та спрямувати пацієнта на правильне лікування. На заході ви дізнаєтесь, як правильно оцінювати запальні та обструктивні процеси у слинних залозах, виявляти та диференціювати об’ємні утворення шкіри та підшкірної клітковини, оцінювати зміни лімфатичних вузлів і приймати обґрунтовані рішення навіть у складних клінічних випадках. Ви навчитесь уникати діагностичних помилок і вибирати оптимальний обсяг обстежень та лікування. Після лекції ви зможете впевнено вести пацієнтів із набряками, болем, ущільненнями чи новоутвореннями в ділянці шиї та обличчя. • Анатомія шиї та обличчя. • Анатомічні особливості поверхневих органів (слинні залози та лімфатичні вузли). • Запальні процеси, об'ємні утворення шкіри та ПЖК. • Запальна й обструктивна патологія слинних залоз. • Вибрані питання утворів слинних залоз. • Реактивні й запальні зміни лімфатичних вузлів голови та шиї. • Відповіді на запитання учасників.

Рубці та шрами – це не просто косметичний дефект. Вони можуть завдавати справжній фізичний дискомфорт: біль, свербіж, відчуття стягування шкіри, а іноді й обмеження рухів. Окрім того, рубці часто стають причиною емоційних переживань, погіршуючи якість життя пацієнта – особливо, якщо йдеться про післяопераційні, посттравматичні, опікові рубці чи стрії. На жаль, помилки в лікуванні шрамів досить поширені: неправильний вибір методу, несвоєчасне втручання чи невміння розрізнити тип рубця можуть призвести до ускладнень, рецидиву або навіть до погіршення стану шкіри. Тому, для лікаря важливо не лише мати сучасні знання, а й розуміти потреби кожного пацієнта, щоб обрати найкращий підхід до корекції пошкоджень. Навчальний майстер-клас «Дерматологія рубців: ефективні стратегії лікування» дає вам змогу поглибити знання про сучасні стратегії лікування різних типів рубців. Буде обговорено: - як правильно класифікувати рубці (нормотрофічні, атрофічні, гіпертрофічні, келоїдні); - оптимальний час для втручання в процес загоєння; - вибір методів корекції: від топічних засобів та ін’єкцій до лазерів і хірургії – залежно від фази й виду рубця. Окрема увага буде приділена комбінованим протоколам, профілактиці утворення шрамів, а також веденню пацієнтів з травмами бойового походження. Ви навчитесь уникати типових помилок та отримаєте чіткі алгоритми дій для щоденної практики. • Вступ • Рубець як глобальна проблема: функціональні, психологічні та соціальні наслідки • Класифікація рубців – основа ефективної терапії • Види рубців: нормотрофічні, гіпертрофічні, келоїдні, атрофічні, постакне, травматичні. • Клінічні приклади й алгоритми диференціації. • Біологія загоєння ран • Фази загоєння: запалення, проліферація, ремоделювання. • Ключові моменти для втручання: коли і як впливати на процес формування рубця. • Сучасні мультифакторні стратегії лікування рубців • Хірургічні методи: показання, обмеження, профілактика ускладнень. • Ін’єкційна терапія: кортикостероїди, ферменти, біологічні препарати. • Апаратні технології: лазери, радіочастотна терапія (RF), мікронідлінг. • Топічна терапія: силіконові гелі, зволоження, SPF-захист. • Ранній старт лікування: докази та практичні рекомендації • Оптимальні терміни початку терапії: чому важливо діяти з 5–7 дня після зняття швів. • Вибір тактики залежно від фази загоєння. • Комбіновані протоколи: максимальна ефективність. • Переваги поєднання методик у складних випадках, зокрема у пацієнтів з травмами бойового походження. • Профілактика рубців: стандарт сучасної хірургії та дерматології • Тиск, зволоження, SPF, мінімізація натягу шкіри – практичні підходи. • Роль мультидисциплінарної команди у профілактиці патологічних рубців. • Відповіді на запитання учасників

Під час активних бойових дій змінюється сама логіка хірургічного мислення. Умови масових втрат, обмеженого ресурсу та дефіциту часу змушують лікаря приймати безпомилкові рішення, оскільки правильний вибір обсягу втручання на кожному етапі евакуації є визначальним фактором виживання. Чітке розуміння Role 1–4, принципів damage control та меж хірургічної допомоги є фундаментом сучасної військової медицини. На цьому заході ви зможете систематизувати знання про структуру системи медичної евакуації, критерії сортування та маршрутизації поранених і показання до хірургічних втручань на кожному рівні. Ви дізнаєтеся, який мінімально достатній обсяг допомоги забезпечує виживання, коли необхідно застосовувати damage control surgery, а коли пріоритетом є негайна евакуація. Також ви навчитесь ефективно контролювати кровотечу, обирати і впроваджувати тимчасові хірургічні рішення та профілактувати ускладнення під час транспортування між етапами. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі масивної кровотечі, політравми, проникних і комбінованих поранень, а також приймати обґрунтовані рішення в умовах обмежених ресурсів, уникати надмірних або несвоєчасних втручань та правильно готувати пораненого до евакуації. • Вступ • Актуальність поетапної хірургічної допомоги в умовах бойових дій • Структура системи медичної евакуації • Принцип "damage control" у військовій хірургії • Догоспітальний етап (Role 1) • Завдання хірурга на передовому рівні • Мінімально необхідний обсяг втручань для порятунку життя • Підготовка пораненого до евакуації • Критерії терміновості транспортування • Рівень стабілізації (Role 2) • Показання до невідкладних оперативних втручань • Damage Control Surgery: показання та межі • Контроль кровотечі, профілактика інфекційних ускладнень • Тимчасові хірургічні рішення до наступного етапу • Спеціалізований рівень (Role 3–4) • Розширені хірургічні втручання • Реконструктивний етап лікування • Принципи повторних ревізій • Тактика ведення складних комбінованих поранень • Медичне сортування та маршрутизація • Хірургічні критерії сортування • Вплив тяжкості травми на вибір маршруту • Комунікація між етапами евакуації • Клінічні кейси • Аналіз типових бойових травм • Обговорення обсягу допомоги на різних етапах • Типові помилки та ускладнення • Підсумки та дискусія • Алгоритм прийняття хірургічного рішення в умовах обмеженого ресурсу • Фінальне відео • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Травма печінки потребує швидких рішень, бо на старті визначається, чи потрібне консервативне ведення, ангіоемболізація або термінова операція. На цьому заході ви розберете сучасний шлях пацієнта від FAST-протоколу та КТ до damage control surgery, packing, Pringle maneuver і післяопераційного менеджменту у дорослих і дітей. Після навчання ви зможете швидко оцінювати тяжкість ушкодження, обирати між non-operative і оперативною тактикою та уникати типових помилок у веденні пацієнтів із тяжкою травмою печінки. • Сучасна класифікація травм печінки та первинне оцінювання пацієнта: • шкали тяжкості ушкоджень; • ATLS-підхід; • особливості гемодинамічного оцінювання у дорослих і дітей. • Тактика non-operative management, межі можливостей: • показання до консервативного ведення; • роль КТ з контрастуванням; • критерії переходу до операції. • Ендоваскулярні методи контролю кровотечі: • ангіографія та емболізація при травмі печінки; • місце гібридного підходу; • доступність методу в ургентних умовах. • Оперативне лікування – damage control surgery при тяжкій травмі печінки: • packing печінки; • Pringle maneuver; • тимчасовий гемостаз; • staged surgery та повторні ревізії. • Резекційні втручання та реконструктивна хірургія: • коли виправдана анатомічна/неанатомічна резекція; • травма магістральних судин і жовчних проток; • мультидисциплінарний підхід. • Післяопераційні ускладнення та їх менеджмент: • повторна кровотеча; • білома, жовчні нориці; • абсцеси, сепсис, печінкова недостатність. • Клінічні кейси – дорослий vs дитячий пацієнт: • розбір реальних сценаріїв; • відмінності тактики. • Розбір клінічних кейсів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Молекулярне тестування є невід’ємною складовою ведення пацієнтів із метастатичним раком шлунка, адже результати визначення біомаркерів визначають напрямок персоналізованої терапії. Неповне молекулярне обстеження або неправильна інтерпретація його результатів можуть призвести до втрати часу та несвоєчасного призначення таргетної чи імунотерапії. Пацієнт може втратити доступ до сучасних методів лікування. На цьому заході ви дізнаєтесь, які молекулярні дослідження є обов’язковими при метастатичному раку шлунка, навчитесь інтерпретувати результати тестування HER2, PD-L1, MSI/MMR, CLDN18.2 і FGFR2b та використовувати їх для вибору оптимальної системної терапії. Ви отримаєте практичні алгоритми прийняття рішень, розберете сучасні можливості таргетної та імунотерапії, а також розберете клінічні кейси, що допоможуть застосовувати отримані знання у щоденній практиці. Після навчання ви зможете впевнено визначати необхідний обсяг молекулярного тестування, правильно інтерпретувати його результати, обирати персоналізовану тактику лікування відповідно до біомаркерів та своєчасно направляти пацієнтів на необхідні методи терапії. • Сучасна епідеміологія метастатичного раку шлунка. • Біологічна та молекулярна гетерогенність пухлин шлунка. • Основні біомаркери: HER2, PD-L1, MSI/MMR, CLDN18.2, FGFR2b. • Вплив молекулярного профілю на вибір системної терапії. • Таргетна терапія та імунотерапія в сучасному лікуванні. • Нові терапевтичні мішені та перспективні напрями. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Щоб забезпечити точність діагностики в дерматології, необхідно досконало розуміти патоморфологічні зміни у шкірі. Інтерпретація морфологічного висновку без належного рівня підготовки значно ускладнює встановлення остаточного діагнозу. Невміння проводити клініко-морфологічну кореляцію призводить до діагностичних помилок і, як наслідок, до вибору неправильної тактики лікування, що особливо небезпечно у разі неопластичних захворювань шкіри. На цьому заході ви розглянете базові принципи дерматопатології, необхідні для щоденної практики лікаря-дерматолога. Ви зможете сформувати системний підхід до класифікації запальних захворювань шкіри, а також проаналізувати основні морфологічні прояви і патерни, що лежать в основі дерматопатологічної діагностики. Ви дізнаєтеся про основні нозологічні форми та їхні морфологічні характеристики і навчитесь інтегрувати отримані дані з клінічною картиною. Після навчання вам буде легше інтерпретувати дерматопатологічні висновки, ідентифікувати основні морфологічні патерни при запальних та неопластичних захворюваннях шкіри, а також проводити обґрунтовану клініко-морфологічну кореляцію. • Класифікація запальних захворювань. • Базові морфологічні прояви. • Визначення патернів. • Типові нозології. • Клініко-морфологічна кореляція. • Відповіді на запитання.