Заходи БПР — Педіатрія 2026

Шановні колеги! Курс створений для лікарів, які прагнуть приймати обґрунтовані клінічні рішення та впевнено орієнтуватися у сучасних підходах до ведення пацієнтів з ІСШ. Авторами курсу виступають провідні експерти — професори Дмитро Іванов та Олег Нікітін. Інфекції сечових шляхів — одна з найпоширеніших причин звернення пацієнтів у клінічній практиці. Вони займають провідне місце серед бактеріальних інфекцій як у дорослих, так і у дітей, та нерідко мають рецидивуючий перебіг. Особливу складність становлять ускладнені форми ІСШ, зростання антибіотикорезистентності та необхідність індивідуалізації терапії для різних груп пацієнтів. Метою курсу є формування сучасного клінічного мислення у лікарів, які щодня стикаються з інфекціями сечових шляхів — від неускладненого циститу до тяжких форм, таких як пієлонефрит та уросепсис. Ви отримаєте актуальні знання щодо нових рекомендацій Європейської асоціації урології (EAU), сучасних алгоритмів діагностики та лікування, принципів раціональної антибактеріальної терапії, а також підходів до ведення складних і рецидивуючих випадків. Окрему увагу буде приділено клінічним кейсам, які допоможуть краще інтегрувати отримані знання у щоденну практику лікаря. Ви опануєте сучасні підходи до ведення ІСШ відповідно до актуальних європейських рекомендацій, зможете впевнено застосовувати клінічні алгоритми у щоденній лікарській практиці та поглибите навички диференційної діагностики інфекцій сечових шляхів. Курс допоможе сформувати раціональний підхід до антибактеріальної терапії з урахуванням проблеми резистентності та чітко зрозуміти, як обирати оптимальну тактику лікування для різних категорій пацієнтів. Це — зручний формат навчання, який дозволяє навчатись у будь-який час, з будь-якого пристрою. Даний курс віднесений до переліку заходів БПР та надає 7 балів від провайдера №2427 ГО «Національна Асоціація Медичної Освіти». Курс буде корисним для лікарів таких спеціальностей: нефрологія, дитяча нефрологія, урологія, дитяча урологія, інфекційні хвороби, педіатрія, загальна практика — сімейна медицина, внутрішні хвороби (терапія). Програма заходу • Сучасні підходи до класифікації інфекцій сечових шляхів з урахуванням клінічного перебігу, локалізації та факторів ризику. • Актуальні рекомендації EAU щодо діагностики та лікування ІСШ: що змінилось у 2026 році та як це впливає на щоденну практику лікаря. • Як правильно обирати антибактеріальну терапію з урахуванням локальних даних резистентності, індивідуальних особливостей пацієнта та безпеки лікування. • Алгоритми ведення пацієнтів із неускладненими та ускладненими ІСШ: від первинного звернення до контролю ефективності терапії. • Підходи до діагностики рецидивуючих інфекцій сечових шляхів, визначення причин рецидивів та стратегії профілактики. • Типові помилки у веденні пацієнтів із ІСШ та практичні рекомендації щодо їх уникнення. • Розбір складних клінічних випадків із практики експертів з покроковим аналізом прийняття клінічних рішень. • Особливості ведення дітей, вагітних та пацієнтів із супутньою патологією з урахуванням сучасних клінічних підходів. • 11 модулів з відеолекціями тривалістю до 10 хвилин кожна. • 12-й модуль з джерелами додаткової інформації. • Контрольні тестування після кожного модулю. • Фінальний іспит: тестування, на яке треба надати 70% правильних відповідей і більше; на проходження іспиту надається 3 спроби. • Сертифікат на 7 балів БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: • Інтерпретувати результати рутинної та тривалої відео-ЕЕГ для верифікації діагнозу. • Проводити диференційну діагностику між епілептичними нападами та неепілептичними пароксизмальними станами у дітей. • Застосовувати сучасні класифікації епілепсій та епілептичних синдромів (ILAE 2017) у клінічній практиці. • Розробляти індивідуалізовані схеми лікування на основі типу нападів та епілептичного синдрому. • Обирати протиепілептичні препарати (ПЕП) першої, другої та третьої лінії відповідно до доказових рекомендацій. • Ідентифікувати предиктори фармакорезистентності та визначати тактику ведення таких пацієнтів. • Здійснювати моніторинг ефективності та безпеки терапії, включаючи корекцію доз та менеджмент побічних реакцій. Програма заходу • Заняття №1 • Які сучасні методи нейровізуалізації (МРТ, ПЕТ) та нейрофізіології (відео-ЕЕГ моніторинг) є ключовими у діагностиці дитячої епілепсії? • Як провести диференційну діагностику епілептичних нападів з неепілептичними пароксизмальними подіями (синкопе, тики, стереотипії)? • Які клінічні «маски» епілепсії (наприклад, гастроінтестинальні, поведінкові) ускладнюють своєчасну діагностику? • Які принципи вибору стартової монотерапії протиепілептичними препаратами (ПЕП) залежно від типу нападу та синдрому? • Як розпізнати фармакорезистентну епілепсію та якою є подальша терапевтична стратегія? • Які особливості застосування нових генерацій ПЕП у педіатричній практиці: переваги та ризики? • Які критерії безпечної відміни антиконвульсантів після досягнення стійкої ремісії? • Заняття №2 • Які семіологічні ознаки дозволяють диференціювати епілептичні та неепілептичні пароксизмальні події у немовлят? • Яка роль тривалого відео-ЕЕГ моніторингу в діагностиці складних випадків дитячої епілепсії? • Як нові генетичні дані впливають на вибір терапевтичної стратегії при епілептичних енцефалопатіях? • Які показання та протипоказання до застосування нових ПЕП у педіатричній практиці? • Які оптимальні стратегії переходу між ПЕП для мінімізації ризику погіршення контролю над нападами? • Як вести епілептичний статус у дітей відповідно до останніх міжнародних клінічних настанов? • Яке місце нейропсихологічного тестування в комплексному менеджменті дитини з епілепсією? • Коли слід направляти педіатричного пацієнта до спеціалізованого центру хірургії епілепсії? • Конспект до занять • Клінічні задачі до занять • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Клінічна біохімія метаболізму: як інтерпретувати амінокислотний і органік-ацидний профіль пацієнта: Вступ: амінокислотний та органік-ацидний профіль як ключ до розуміння метаболічних порушень. Основи амінокислотного обміну Органічні кислоти як біомаркери Інтерпретація амінокислотного профілю (дефіцити, надлишки, метаболічні патерни при патологіях) Інтерпретація органік-ацидного профілю (маркери мітохондріальної дисфункції, порушення β-окиснення, вітамін-залежні зміни) Інтеграція даних у клінічну практику: алгоритм «симптом – біомаркер – шлях – діагноз» Клінічні кейси 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Електронний курс БПР присвячений веденню дітей із COVID-19 та мультисистемним запальним синдромом. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують проведення диференційної діагностики між гострим COVID-19, MIS-C та іншими гарячковими станами у дітей, інтерпретацію лабораторних маркерів для стратифікації ризиків і моніторингу, а також застосування діагностичних критеріїв ВООЗ/CDC. Курс охоплює вибір і моніторинг імуномодулюючої, антикоагулянтної та антиагрегантної терапії, визначення показань до госпіталізації у відділення інтенсивної терапії, катамнестичне спостереження після MIS-C та адаптацію міжнародних клінічних настанов до локальних умов надання медичної допомоги. Програма заходу • Заняття — 02:11:19 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Практична цінність: лікарі здобудуть навички: 1. Проводити диференційну діагностику вірусних та бактеріальних кишкових інфекцій на основі клініко-анамнестичних даних та лабораторних маркерів. 2. Оцінювати ступінь дегідратації у дітей за клінічними шкалами (ВООЗ, Gorelick) та визначати потребу в інфузійній терапії. 3. Складати індивідуальні плани оральної та парентеральної регідратації, розраховуючи об’єм та склад інфузійних розчинів. 4. Обґрунтовувати призначення етіотропної терапії відповідно до сучасних клінічних рекомендацій та даних про антибіотикорезистентність. 5. Застосовувати ад’ювантну терапію: пробіотики, ентеросорбенти, ферментні препарати, базуючись на принципах доказової медицини. 6. Розробляти стратегії профілактики ГКІ, включаючи рекомендації щодо вакцинації (ротавірусна інфекція) та гігієнічних заходів. Питання, що розглядаються: • Сучасні лабораторні маркери для диференціації бактеріальної та вірусної діареї. • Абсолютні та відносні показання до госпіталізації дитини. • Вибір стартової антибактеріальної терапії при підозрі на інвазивну діарею. • Особливості регідратаційної терапії у дітей із супутньою патологією. • Роль пробіотичних штамів LGG та S. boulardii згідно з останніми мета-аналізами. • Показання та ризики призначення антиеметичних і антидіарейних препаратів у педіатричній практиці. • Профілактика синдрому постинфекційного подразненого кишечника та вторинної лактазної недостатності. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Підвищення тропоніну та інфаркт міокарда — дві клінічні реалії, що нерідко розглядаються як синоніми, однак сучасна кардіологія вимагає значно тонішого підходу до їх диференціації. Цей онлайн-курс розроблений для лікарів, які щодня стикаються з інтерпретацією лабораторних даних і прагнуть приймати обґрунтовані клінічні рішення в умовах діагностичної невизначеності. Висока чутливість сучасних тропонінових тестів (hs-cTn) створює серйозні виклики диференційної діагностики у повсякденній клінічній практиці. Впровадження високочутливих аналізів дозволило виявляти ушкодження міокарда на ранніх етапах і суттєво скоротити час до прийняття рішення про реперфузію. Водночас зросла кількість випадків, коли підвищення тропоніну зумовлене не атеросклеротичним розривом бляшки, а іншими механізмами: перевантаженням тиском, запаленням, нирковою недостатністю чи системним стресом. Згідно з Четвертим універсальним визначенням інфаркту міокарда (Fourth Universal Definition of Myocardial Infarction), діагноз ІМ вимагає не лише зростання або зниження рівня hs-cTn, а й обов’язкової наявності клінічних ознак гострої ішемії. Алгоритми швидкої стратифікації ризику 0/1h та 0/2h, рекомендовані ESC (Європейським товариством кардіологів), дозволяють протягом 1–2 годин надійно виключити або підтвердити ГІМ з використанням серійних вимірювань hs-cTn. Після проходження курсу лікар набуде компетентностей щодо інтерпретації результатів hs-cTn у клінічному контексті, застосування Четвертого універсального визначення ІМ, диференціації гострого та хронічного пошкодження міокарда, побудови діагностичного алгоритму, використання BNP, NT-proBNP і D-димеру, визначення показань до ехокардіографії, КТ-ангіографії та МРТ серця, а також застосування протоколів 0/1h та 0/2h. Курс розроблено для кардіологів, терапевтів, лікарів відділень невідкладної допомоги та сімейних лікарів, які прагнуть підвищити клінічну компетентність у галузі біомаркерної діагностики. Навчання дає НМО-бали для безперервного професійного розвитку відповідно до вимог МОЗ України. Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Медикаментозна гіперчутливість є однією з основних причин гострих алергічних реакцій, зокрема анафілаксії. Правильне виконання, інтерпретація та нормативне обґрунтування алергопроб безпосередньо впливають на безпеку пацієнта, вибір правильного плану лікування та відповідність клінічної практики чинним регуляторним вимогам. Ця процедура дає змогу уникати діагностичних і тактичних помилок навіть у ситуаціях високого навантаження та значного потоку пацієнтів. На цьому заході ви засвоїте сучасні підходи до проведення алергологічного тестування, навчитеся визначати показання й протипоказання, обирати оптимальний тип проб залежно від клінічної ситуації, а також правильно інтерпретувати результати, зважаючи на анамнез та клінічний контекст. Ви розглянете питання безпеки пацієнта, профілактики ускладнень, організації протишокового забезпечення та правильного оформлення медичної документації, що має як клінічне, так і юридичне значення. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо доцільності проведення алергологічних проб, впевнено виконувати їх у стаціонарних умовах та інтерпретувати результати без гіпер- або гіподіагностики. • Актуальність теми: поширеність алергічних захворювань і ризики анафілаксії при медикаментозній терапії у стаціонарі. • Нормативно-правове регулювання: роль наказів МОЗ України у визначенні порядку проведення алергопроб. • Показання до проведення алергологічних проб: коли проби є клінічно виправданими. • Протипоказання та обмеження: гострі стани, анафілаксія в анамнезі, загострення алергії, важкі соматичні хвороби, приймання антигістамінних/глюкокортикостероїдів. • Організаційні вимоги у стаціонарі: інформована згода, наявність протишокового набору, доступ до реанімаційної допомоги, підготовка персоналу. • Техніка виконання проб: основні види (скарифікаційні, прик-тести, внутрішньошкірні, провокаційні), правила підготовки пацієнта. • Правила інтерпретації результатів: часові інтервали оцінювання, критерії позитивної/негативної реакції, ризики хибнопозитивних і хибнонегативних результатів, необхідність оцінювання в контексті анамнезу та клініки. • Безпека пацієнта й можливі ускладнення: місцеві реакції, генералізовані реакції, анафілаксія; алгоритм дій у разі невідкладних станів. • Оцінювання доцільності застосування: коли алергопроби справді потрібні, а коли їх проведення не має доказової цінності або може створювати додаткові ризики. • Відповіді на запитання.

FOCUS протокол 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Курс присвячений невідкладній сонографії та практичному застосуванню протоколу FOCUS. Програма заходу • Блок 1. Вступ • Урок 1 — Вступ до протоколу FOCUS • Блок 2. Основні ехокардіографічні перерізи та нормальна ехоанатомія серця • Урок 1 — Апікальний доступ. Чотирьохкамерний та двокамерний перерізи • Урок 2 — Тестування • Урок 3 — Парастернальний доступ. Переріз по довгій та короткій вісі лівого шлуночка • Урок 4 — Тестування • Урок 5 — Субксифоідальний доступ • Урок 6 — Тестування • Блок 3. Практична частина • Урок 1 — Основні налаштування апарату, оптимізація зображення • Урок 2 — Апікальний доступ. Чотирьохкамерний та двокамерний перерізи. Демонстрація на моделі • Урок 3 — Парастернальний доступ. Переріз по довгій та короткій вісі лівого шлуночка. Демонстрація на моделі • Урок 4 — Субксифоідальний доступ. Демонстрація на моделі • Блок 4. Диференційна діагностика основних типів шоку • Урок 1 — Вступ. Типи шоку. УЗ-знахідки • Урок 2 — Гіповолемічний шок • Урок 3 — Тестування • Урок 4 — Розшарування аорти • Урок 5 — Тестування • Урок 6 — Кардіогенний шок • Урок 7 — Тестування • Урок 8 — Обструктивний шок: тампонада • Урок 9 — Тестування • Урок 10 — Обструктивний шок: масивна ТЕЛА • Урок 11 — Тестування • Урок 12 — Септичний шок • Урок 13 — Тестування • Блок 5. Діагностична точність протоколу до різних типів шоку • Урок 1 — Діагностична точність протоколу до різних типів шоку • Майстер-клас з УЗД на моделі — Ультразвукове дослідження: FOCUS протокол на моделі • Майстер-клас з УЗД на моделі — Детальний алгоритм дослідження з коментарями ментора • Майстер-клас з УЗД на моделі — Від налаштувань апарату до візуалізації всіх точок протоколу Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Здійснювати цілеспрямований збір анамнезу для ідентифікації та класифікації черепно-мозкової травми (ЧМТ). 2. Застосовувати стандартизовані нейропсихологічні скринінгові інструменти для оцінки когнітивних та поведінкових порушень. 3. Проводити диференційну діагностику між нейроповедінковими наслідками ЧМТ та первинними психічними розладами (ПТСР, депресія, тривожні розлади). 4. Розробляти індивідуалізовані плани фармакотерапії, що враховують патофізіологічні механізми посттравматичних змін. 5. Алгоритмізувати підходи до менеджменту специфічних синдромів: апатії, емоційної лабільності, агресивності та виконавчої дисфункції. 6. Визначати показання для направлення пацієнта до суміжних спеціалістів (невролога, нейропсихолога, реабілітолога) для мультидисциплінарного ведення. Питання, що розглядаються: • Які патофізіологічні механізми лежать в основі розвитку афективних, когнітивних та поведінкових розладів після ЧМТ? • Як клінічно розмежувати симптоми, що є прямим наслідком ЧМТ, від проявів супутніх психічних розладів, зокрема ПТСР? • Яка роль та обмеження сучасних методів нейровізуалізації (МРТ, ПЕТ) у діагностиці та прогнозуванні нейроповедінкових наслідків ЧМТ? • Які групи психофармакологічних препаратів є препаратами вибору для корекції емоційної дисрегуляції, апатії та агресії у посттравматичному періоді? • Які існують доказові протоколи ведення пацієнтів з подвійною діагностикою ЧМТ та розладів, пов’язаних з вживанням психоактивних речовин? • Які немедикаментозні методи (когнітивна реабілітація, TBI-focused психотерапія) мають доведену ефективність у пацієнтів з наслідками ЧМТ? Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Пілонідальна хвороба є поширеною патологією серед пацієнтів молодого працездатного віку, яка часто супроводжується хронічним запаленням, абсцедуванням і рецидивним перебігом, що суттєво впливає на якість життя. Вибір тактики лікування визначає тривалість загоєння, ризик ускладнень і частоту рецидивів, а без системного підходу й актуальних методів ведення неможливо досягти стійкого результату. На цьому заході ви розглянете етіологію та патогенез пілонідальної хвороби, зокрема фактори ризику й підходи до класифікації. Ви дізнаєтеся про сучасні методи діагностики, тактику ведення гострих станів, зокрема пілонідального абсцесу, а також можливості консервативної терапії. Окрім цього, ви засвоїте малоінвазивні та хірургічні методи лікування та навчитесь обирати оптимальну техніку залежно від клінічної ситуації. Після навчання ви зможете зменшити ризик рецидивів пілонідальної хвороби, оптимізувати післяопераційне ведення й покращити довгострокові результати лікування. • Актуальність проблеми, епідеміологія і статистичні дані. • Етіологія і патогенез: вроджена чи набута хвороба? Фактори ризику. • Класифікації пілонідальної хвороби. • Діагностика: візуальна та інструментальна. • Гострий стан: пілонідальний абсцес. • Неоперативне лікування пілонідальної хвороби: за і проти. • Малоінвазивні методи лікування (pit picking, фенолізація, ендоскопія, лазер). • Хірургічні методи лікування: висічення пілонідального синуса. • Пластичні методи закриття рани після висічення. • Післяопераційне ведення пацієнтів, профілактика рецидивів, прогноз та віддалені результати. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Лікарі здобудуть навички застосування сучасних діагностичних критеріїв, проведення диференційної діагностики, розроблення індивідуалізованих схем лікування та титрування доз антихолінестеразних препаратів, кортикостероїдів і нестероїдних імуносупресантів. У програмі передбачено оцінювання показань і протипоказань до тимектомії, алгоритм невідкладних дій при міастенічному кризі, визначення доцільності застосування новітніх таргетних препаратів у рефрактерних випадках, а також ведення пацієнтів із коморбідною патологією, вагітних і пацієнтів похилого віку. Розглядаються діагностичні алгоритми при підозрі на серонегативну міастенію, переваги та обмеження електронейроміографії й декремент-тесту, вибір стартової та імуносупресивної терапії другої лінії, роль тимектомії, сучасні підходи до лікування міастенічного кризу, моніторинг безпеки довготривалої імуносупресивної терапії та особливості менеджменту у вагітних і в періопераційному періоді. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Вакцинація дорослих є не менш важливою, ніж дитяча, адже імунітет із часом слабшає, а незроблені в юності щеплення можуть обернутись небезпечними інфекційними захворюваннями. Наприклад, за даними ВООЗ, кожен третій дорослий не має захисту від дифтерії через відсутність ревакцинації, що створює ризик спалахів навіть у країнах із розвиненою медициною. Крім цього, спостерігається збільшення кількості випадків кору серед дорослих в Україні у 2025 році. Це тривожний сигнал про наслідки прогалин у вакцинації, адже тільки в січні було зареєстровано 192 випадки кору. А це вже 50% від загальної кількості зареєстрованих випадків за 2024 рік. Попри доступність вакцин, рівень охоплення щепленнями серед дорослого населення залишається низьким. У цій ситуації саме сімейний лікар має найбільший вплив на прийняття пацієнтом такого рішення. Завдяки персоналізованому підходу лікар не лише пояснює необхідність вакцинації, а й допомагає подолати страхи та гарантує безпечне щеплення. Навчальний майстер-клас «Вакцинація дорослих: що має знати сімейний лікар» буде присвячений розгляду оновленого календаря профілактичних щеплень для дорослих в Україні з акцентом на обов’язкові та рекомендовані вакцини, а також останні зміни в нормативній базі. Окремо будуть висвітлені особливості вакцинації людей різного віку, вагітних жінок та пацієнтів з хронічними захворюваннями. Також учасники знатимуть правила щеплення груп ризику: медичних працівників, мандрівників та осіб з імунодефіцитами. Будуть розглянуті техніки введення вакцин, порядок внесення даних до електронної системи охорони здоров’я та алгоритм дій у разі несприятливих подій після імунізації. Завершальна частина буде присвячена ефективним методам комунікації з пацієнтами: як відповідати на запитання, руйнувати міфи та формувати довіру до щеплень. • Оновлений календар профілактичних щеплень для дорослих в Україні: обов’язкові та рекомендовані вакцини, зміни останніх років. • Вакцини для різних вікових груп дорослих, вагітних, людей з хронічними захворюваннями. • Показання та протипоказання до вакцинації дорослих, підготовка пацієнта до щеплення. • Ревакцинація: необхідність, терміни, особливості проведення. • Вакцинопрофілактика для груп ризику: медичні працівники, мандрівники, пацієнти з імунодефіцитами. • Види вакцин і техніка їх введення: внутрішньом’язово, підшкірно, орально. • Внесення даних про щеплення в електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ). • Несприятливі події після імунізації (НППІ): профілактика, алгоритм дій, інформування пацієнта. • Методи інформування та раціоналізації: як проводити освітню бесіду, відповідати на запитання пацієнтів, пояснювати важливість і безпеку щеплень. • Відповіді на запитання.

Офтальморозацеа – це клінічно значущий стан, який часто недооцінюється через варіабельність проявів і маскування під інші патології переднього відрізка ока. Попри високу поширеність серед пацієнтів зі шкірною розацеа, своєчасна діагностика ураження органа зору залишається обмеженою. Це створює умови для прогресування захворювання з розвитком ускладнень, зокрема кератиту, неоваскуляризації та рубцевих змін рогівки. На цьому заході ви розглянете механізми розвитку офтальморозацеа, роль тригерів і хронічного запалення, а також типові клінічні випадки, коли найчастіше цей діагноз несвоєчасно діагностується. Ви навчитеся точно оцінювати функцію мейбомієвих залоз, виявляти характерні зміни під час біомікроскопії та застосовувати додаткові методи дослідження. Після навчання ви зможете впевнено діагностувати офтальморозацеа, визначати ступінь ураження й вибирати ефективну терапевтичну стратегію. • Коротке визначення розацеа та її субтипів . • Зв’язок зі шкірними проявами: • еритема, папули, пустули; • ринофіма. • Епідеміологія: поширеність, вік, стать. • Чому офтальморозацеа часто недіагностована. Значення для якості життя пацієнта. • Фактори ризику і патогенез. • Скарги пацієнта: на що варто звертати увагу. • Клініка – «маски» офтальморозацеа: • характерні порушення з боку мейбомієвих залоз; • роль демодексу в хронізації запалення. • Діагностика: • біомікроскопія; • додаткові тести; • мейбографія та інші. • Критерії встановлення діагнозу: основні моменти. • Диференційна діагностика. • Арсенал лікування: місцева та системна терапія. • Клінічні випадки. • Відповіді на запитання.

Онлайн курс «Новонароджена дитина» 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Яким має бути повний первинний огляд новонародженого? На що звернути увагу, оцінюючи немовля? Які стани найчастіше зустрічаються у перші 28 днів життя? Про це і навіть більше поговоримо на курсі. Курс допоможе вам опанувати необхідні знання та навички для впевненої роботи з новонародженими. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Курс охоплює важливі практичні теми, з якими лікарі стикаються щодня. Ви дізнаєтеся, як знання про функції клітин крові допомагають у діагностиці різних патологій, та розберетеся у діагностичному пошуку при еритроцитозі. Курс включає практичні рішення для роботи з ЕДТА-залежною псевдотромбоцитопенією, логічну послідовність диференційної діагностики усіх типів анемій, а також ключові аспекти тромбоцитопенії у вагітних. Навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Тривалість — 6 академічних годин. Сертифікат надає 6 балів БПР. Програма заходу • Лекція 1. Як працюють клітини крові • Лекція 2. Гемопоез еритроцитів. Еритроцитоз & Еритропенія • Лекція 3. MCV, MCHC, MCH : як правильно інтерпретувати • Лекція 4. ЕДТА-залежна псевдотромбоцитопенія • Лекція 5. Диференційна діагностика анемій • Лекція 6. Анемія під час вагітності: особливості, діагностика, лікування • Лекція 7. Залізодефіцитна анемія у дітей перших років життя. Скринінг та менеджмент • Лекція 8. Тромбоцитопенія у вагітних Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Системний курс з дерматології для лікарів: від будови і функцій шкіри та морфології висипу до впевненого ведення пацієнта на прийомі. Алгоритми огляду, діагностичні підказки, терапевтичні принципи та клінічні шпаргалки — усе, що потрібно для щоденної роботи з дерматологічними пацієнтами. Учасники освоять базу дерматології, навчаться системно збирати анамнез, описувати висип і формувати обґрунтований попередній та диференційний діагноз. Програма охоплює сучасні лабораторні та інструментальні методи діагностики, зокрема дерматоскопію, лампу Вуда, УЗД шкіри та біопсію, а також шкали оцінки тяжкості в дерматології: BSA, SCORAD, PASI, HADS тощо. Розглядаються принципи топічної, системної та інʼєкційної терапії, форми препаратів, FTU, профіль ефективності й безпеки, а також побічні реакції дерматологічних препаратів. Курс буде корисним дерматовенерологам, сімейним лікарям, педіатрам, лікарям суміжних спеціальностей та косметологам, які прагнуть працювати з дерматологічними пацієнтами впевнено та системно. Переваги навчання: поетапне навчання, закритий чат, обговорення кейсів, підтримка куратора, додаткові матеріали та сертифікат із балами БПР. Навчання проходить онлайн протягом 4 тижнів із супроводом куратора. Щотижня учасники отримують доступ до нового блоку програми, виконують домашні завдання та можуть спілкуватися з експертами на онлайн Q&A-сесіях у ZOOM. Учасники отримують сертифікат за проходження електронного навчального курсу з нарахуванням 7 балів БПР та сертифікат за майстер-клас (Q&A-сесії) — з 8 балів, за умови успішного проходження підсумкового тестування. Програма заходу • Онлайн лекція • БЛОК 1. Вступ в дерматологію • Лекція 1. Дерматологія як спеціальність • Лекція 2. Будова та функції шкіри • Лекція 3. Первинні морфологічні елементи висипу • Лекція 4. Вторинні морфологічні елементи висипу • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • Онлайн лекція • БЛОК 2. Діагностика в дерматології • Лекція 1. Особливості збору анамнезу та огляду пацієнта в дерматології • Лекція 2. Лабораторні методи діагностики • Лекція 3. Інструментальна діагностика: від дерматоскопії до КТ • Лекція 4. Стандартизовані шкали оцінки дерматологічного пацієнта • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • Онлайн лекція • БЛОК 3. Принципи лікування в дерматології • Лекція 1. Топічна терапія • Лекція 2. Системне лікування дерматологічної патології. Внутрішньовогнищева терапія • Лекція 3. Фототерапія, кріотерапія і хірургічне лікування • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • Онлайн лекція • БЛОК 4. 10 основних дерматологічних діагнозів, які зустрічаються найчастіше в кабінеті дерматолога • Лекція 1. Висипи по локалізаціях • Лекція 2. 10 основних дерматологічних захворювань, які має знати кожен дерматолог - частина 1 • Лекція 3. 10 основних дерматологічних захворювань, які має знати кожен дерматолог - частина 2 • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Побічні дії ліків в дерматології • Онлайн лекція • Побічні дії ліків в дерматології - частина 1 • Побічні дії ліків в дерматології - частина 2 • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Мігрень з аурою є складним станом, асоційованим із ризиком серйозних цереброваскулярних ускладнень. Необхідно досконало знати особливості ведення пацієнтів з тяжкими формами мігрені та сучасні критерії ICHD-3, щоб проводити точну диференційну діагностику між мігренню, ТІА та ішемічним інсультом, а також оцінювати фактори ризику в людей із супутньою судинною патологією, тромбофіліями чи гормональною терапією. На цьому заході ви засвоїте алгоритми ведення пацієнтів з тривалими або атиповими ауроподібними феноменами, новими неврологічними симптомами й ускладненим перебігом мігрені. Ви розглянете показання до нейровізуалізації, особливості персоналізованого оцінювання ризиків та вибору гострої і профілактичної терапії залежно від клінічного фенотипу пацієнта. Після навчання ви зможете точно оцінювати складні випадки мігрені з аурою, своєчасно розпізнавати можливі ускладнення, визначати показання до додаткового обстеження та госпіталізації, а також формувати більш обґрунтовану й персоналізовану тактику ведення пацієнтів з підвищеним ризиком цереброваскулярних подій. • Ускладнення мігрені за ICHD-3 4+2 у додатку: • мігренозний статус; • персистуюча аура без інфаркту; • мігренозний інфаркт; • епінапад, що спровокований аурою мігрені; • статус аури мігрені; • зоровий сніг (Visual Snow Syndrom). • Мігренозний інсульт: • сучасні дані щодо статистики; • кого це стосується насправді; • фактори ризику і тригери; • диференційна діагностика з інсультом, ТІА та іншими неврологічними станами. • Статус аури мігрені й тривалі ауроподібні феномени: • “red flags”; • алгоритми обстеження й тактика ведення. • Visual Snow Syndrome (синдром зорового снігу): • клініка, діагностика й сучасні уявлення про патофізіологію; • зв’язок із мігренню та коморбідними станами. • Групи підвищеного ризику: • пацієнти з мігренню з аурою; • вагітні; • пацієнти, які мають тромбофілії; • пацієнти з судинними факторами ризику й коморбідними станами. • Нейровізуалізація та додаткове дообстеження. • Персоналізований підхід до лікування та профілактики: • гостра терапія; • профілактичне лікування; • як обирати терапію залежно від ризиків та фенотипу пацієнта. • Клінічні кейси, типові діагностичні помилки та практичні алгоритми для реальної практики. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань