Заходи БПР — Педіатрія 2026

Колоноскопія – це мистецтво бачити те, що інші можуть не помітити. Від якості огляду залежить точність діагностики і своєчасність виявлення передракових змін. Помилки у підготовці до процедури, технічні неточності чи поспіх можуть обернутися пропущеними поліпами та виразковими змінами, що у подальшому спричинить тяжкі запальні або злоякісні процеси. На цьому заході ви зʼясуєте, як ретельно зібраний анамнез і підготовка впливають на візуалізацію слизової, як візуалізувати «сліпі зони» та оцінити підозрілі ділянки. Дізнаєтесь, коли достатньо лише побачити й описати, а коли потрібно діяти – брати біопсію чи видаляти утворення. Після зустрічі ви зможете системно підходити до кожного дослідження, підвищити власні показники якості (ADR, повнота огляду, адекватність документування) та впевнено ухвалювати клінічні рішення. • Як впливає анамнез на результат колоноскопії. • Скарги та їхній вплив на обсяг маніпуляцій при колоноскопії. • Підготовка до колоноскопії. • Введення колоноскопа: з оглядом чи без? • Критерії якості огляду. • Способи покращення візуалізації та ефективності пошуку патології. • Тактика у разі виявлення патології: опис, біопсія, видалення – що обрати? • Самоаналіз і робота над помилками. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Пацієнти з проявами артеріальної гіпертензії, цукрового діабету ІІ типу та хронічної хвороби нирок становлять значну частину щоденної практики. Ведення цієї категорії хворих є складним через тісний взаємозв’язок кардіоваскулярної, ендокринної та нефрологічної патології. Помилки можуть призводити до підвищення ризику інсульту, інфаркту міокарда, серцевої недостатності та прогресування ниркової дисфункції, тому комплексний підхід до ведення таких пацієнтів є обовʼязковим. На цьому заході ви розглянете концепцію кардіорено-ендокринного континууму та сучасні підходи до стратифікації ризику в пацієнтів із поєднаною патологією. Ви навчитеся проводити інтегроване оцінювання основних показників, зокрема артеріального тиску, глікемії, ліпідного профілю, рівня альбумінурії та швидкості клубочкової фільтрації. Окрім цього, ви дізнаєтеся про принципи оптимального контролю артеріального тиску при ХХН, сучасні стратегії цукрознижувальної терапії, а також роль нефро- та кардіопротективних препаратів. Після навчання ви зможете зменшити ризик прогресування хронічної хвороби нирок, оптимізувати контроль супутніх станів та покращити прогноз пацієнтів. • Кардіорено-ендокринний континуум: чому АГ, ЦД2 і ХХН не можна розглядати окремо. • Як правильно оцінити ризик у пацієнта: рШКФ, альбумінурія, артеріальний тиск, глікемія, ліпіди. • Контроль артеріального тиску при ХХН: як знижувати серцевий ризик без погіршення функції нирок. • ЦД2 і нирки: сучасний підхід до цукрознижувальної терапії у пацієнтів із ХХН. • Роль іАПФ, БРА, SGLT2 та інших нефро- і кардіопротективних стратегій у щоденній практиці. • Типові помилки у веденні пацієнта з АГ, ЦД2 і ХХН. • Як інтерпретувати зміни креатиніну, калію та альбумінурії на тлі лікування. • Коли потрібна корекція терапії, а коли – консультація нефролога або суміжного спеціаліста. • Практичні клінічні алгоритми для лікаря. Розбір клінічних кейсів. • Відповіді на запитання учасників.

Підвищення рівня виживаності новонароджених з гестаційним віком 22–24 тижні є значним досягненням сучасної неонатології. Згідно з дослідженням, опублікованим у Journal of Perinatology, серед немовлят, які отримували реанімаційні заходи, виживаність до виписки зі стаціонару становила 33,2% для 22 тижнів, 45,6% для 23 тижнів і 67,1% для 24 тижнів. Ці дані свідчать про необхідність високої професійної готовності медичних сестер до роботи з такою вразливою категорією пацієнтів – новонародженими з екстремально низьким гестаційним віком. Сестринський догляд має вирішальне значення для запобігання ускладненням, зменшення больового та стресового навантаження на дитину, підтримки терморегуляції, догляду за незрілою шкірою та забезпечення стабільного середовища в умовах інтенсивної терапії. Крім того, впровадження сімейно-орієнтованого підходу (FICare) дає змогу активно залучати батьків до догляду за дитиною, що сприяє покращенню результатів лікування та зменшенню стресу в батьків. Навчальний майстер-клас «Передчасно народжені діти в реанімації: алгоритми безпечного та делікатного догляду» буде присвячений вивченню актуальних аспектів догляду за новонародженими з екстремально низьким гестаційним віком – дітьми, народженими на межі життєздатності (22–24 тижні). Учасники розглянуть сучасні виклики та значення високоякісного сестринського догляду для покращення прогнозу для цих пацієнтів, буде розглянутий вплив терморегуляції, догляду за шкірою, водного балансу й позиціонування на перебіг лікування. Особлива увага буде приділена інтеграції батьків у процес догляду відповідно до принципів Family Integrated Care (FICare). Також розглядатимуться методи зменшення болю і стресу в немовлят через кластеризацію маніпуляцій та створення комфортного середовища. • Вступ: сучасні виклики та значення сестринського догляду • Особливості виживання новонароджених на межі життєздатності (22–24 тижні). • Вплив якості сестринського догляду на коротко- та довготривалі наслідки. • Сімейно-інтегрований догляд (Family Integrated Care, FICare) • Роль батьків у догляді з моменту народження до виписки. • Техніки залучення батьків: від годування до участі в медичних обходах. • Психоемоційна підтримка родини в умовах відділення інтенсивної терапії новонароджених. • Догляд за незрілою шкірою та менеджмент втрати води • Тонкощі бар’єрної функції шкіри в недоношених. • Вплив вологості інкубатора на втрати води й теплообмін. • Підбір доглядового середовища: інкубатор, грілка, контакт шкіра-до-шкіри. • Моніторинг температури тіла й терморегуляція • Сучасні методи контролю: зондові, шкірні, аксилярні. • Цільові показники температури в надзвичайно недоношених дітей. • Зменшення болю та стресу • Тактики мінімізації болючих процедур протягом перших тижнів життя. • Кластеризація доглядових маніпуляцій. • Позиціонування і підтримка комфорту новонародженого. • Безпечний догляд за шкірою • Використання клеїв, пов’язок і дезінфекційних засобів. • Профілактика та лікування пошкоджень шкіри. • Рекомендовані засоби й техніки під час оброблення ран та інфекцій. • Контакт шкіра-до-шкіри (Skin-to-Skin Care, SSC) • Безпечне впровадження SSC у перші дні життя. • Організація середовища та участь батьків. • Якість догляду й простір для покращень • Необхідність стандартизації догляду. • Роль навчання, досвіду й командної роботи. • 18:30-19:00 Q&A-сесія. • Обговорення складних клінічних випадків, з якими учасники стикались у своїй практиці. • Запитання та відповіді: уточнення алгоритмів дій у конкретних клінічних ситуаціях.

Шкірні прояви можуть бути першими сигналами системної катастрофи в організмі. Своєчасне виявлення критичних станів є вкрай важливим для порятунку життя пацієнта. Перші прояви анафілаксії можуть виглядати як шкірний висип та набряк. Синдром Стівенса-Джонсона й токсичний епідермальний некроліз хоч і рідкісні, та мають високий рівень летальності у дорослих і потребують негайної діагностики саме на дерматологічному етапі. Гострі шкірні прояви можуть бути наслідком як системної патології, так і медикаментозної токсичності, зокрема DRESS-синдрому або гострих герпетичних інфекцій. У цих випадках саме дерматолог має стати першим, хто може надати невідкладну допомогу. Незнання клінічних ознак і відсутність чіткого алгоритму дій у таких ситуаціях призводять до затримки допомоги, підвищення рівня смертності та інвалідизації. Знання невідкладних станів є обов’язковим для лікаря будь-якої спеціальності. Навчальний захід «Невідкладні стани в дерматології» буде присвячений вивченню найпоширеніших ургентних ситуацій в практиці дерматолога. Учасники ознайомляться з класифікацією та клінічними різновидами токсикодермій, синдрому Стівенса-Джонсона і токсичного епідермального некролізу. Розглядатимуться особливості клінічної картини, диференційна діагностика з іншими бульозними дерматозами й оцінювання ступеня ураження шкіри за допомогою шкал (наприклад, SCORTEN). Окрему увагу буде приділено інструментальним методам діагностики, зокрема дерматоскопії. Учасники вивчать покрокові алгоритми дій дерматолога у разі виявлення гострих станів в амбулаторній практиці. Також розглядатиметься тактика взаємодії з фахівцями інших напрямів і показання до госпіталізації. • Невідкладні стани в дерматології: • Класифікація/види • Клінічна діагностика • Особливості клінічної картини токсикодермій, СЖС, ТЕН у практиці дерматолога. • Дерматоскопія та інші інструментальні методи для швидкої діагностики. • Диференційна діагностика з іншими дерматозами (пемфігус, бульозний пемфігоїд, гострий генералізований екзантематозний пустульоз тощо). • Визначення ступеня ураження шкіри (SCORTEN, інші шкали). • Алгоритми дій для дерматолога у разі невідкладних станів • Покроковий алгоритм дій у кабінеті дерматолога у разі підозри на токсикодермію/СЖС. • Взаємодія з суміжними спеціалістами (терапевт, реаніматолог, алерголог). • Показання до госпіталізації у стаціонар/опіковий центр. • Техніка ведення пацієнтів з токсикодерміями та СЖС для дерматолога • Вибір системної терапії. • Місцева терапія. • Ведення уражень слизових. • Особливості ведення пацієнтів з супутньою патологією. • Відповіді на запитання учасників

Пахова герніопластика не обмежується однією стандартною операцією. Це широкий спектр технік і стратегій, що вимагають системного підходу до класифікації та вибору методу лікування. Хірург, який орієнтується лише на звичну методику, може припуститися помилки в підборі техніки та спричинити ускладнення чи сформувати хронічний післяопераційний больовий синдром. Необхідно чітко знати показання й обмеження як відкритих, так і малоінвазивних втручань. На цьому заході ви розглянете класифікацію пахових гриж, навчитеся обґрунтовано обирати між відкритими й лапароскопічними підходами, а також оцінювати доцільність роботичної герніопластики. Ви побачите основні відмінності між методиками, проаналізуєте нестандартні клінічні ситуації та навчитесь обирати тактику в разі інтра- й післяопераційних ускладнень. Після навчання ви зможете впевнено планувати операцію при первинних та рецидивних пахових грижах, аргументовано пояснювати пацієнту вибір методики та мінімізувати ризик ускладнень і рецидивів. • 1. Класифікація гриж пахової зони. • 2. Диференційований вибір методу лікування пахових гриж. • 3. Відкриті методи пахової герніопластики: Шоулдайс, Ліхтенштейн. • 4. Лапароскопічні методи пахової герніопластики: ТАРР, ТЕР, еТЕР. • 5. Ускладнення й нестандартні ситуації: діагностика і лікувальна тактика. • 6. Роботична герніопластика: мода чи майбутнє? • 6. Роботична герніопластика: мода чи майбутнє? • 7. Де шукати інформацію? • 8. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікарі здобудть наступні навички: 1. Алгоритм асептичної обробки місця інсерції ПВК та накладання стерильної пов’язки. 2. Техніка промивання та закриття катетера («створення замка») з використанням фізіологічного розчину. 3. Критерії вибору та заміни оклюзійних пов’язок відповідно до клінічних протоколів. 4. Рання діагностика та диференціація ускладнень: флебіт, інфільтрація, екстравазація, тромбоз, локальна та системна інфекція. 5. Оцінка функціональності катетера та методи усунення оклюзії. 6. Протоколи рутинного моніторингу та ведення медичної документації щодо стану ПВК. 7. Визначення показань та техніка безпечного видалення периферичного венозного катетера. Питання, що розглядаються: • Яка оптимальна частота заміни прозорих та марлевих пов’язок на місці інсерції ПВК? • Які переваги та недоліки використання натрію хлориду 0,9% для промивання катетера порівняно з гепаринізованими розчинами? • Які клінічні ознаки та шкали оцінки (напр., VIP Score) використовуються для діагностики флебіту, асоційованого з ПВК? • Як диференціювати інфільтрацію та екстравазацію та яка тактика лікаря при виникненні цих ускладнень? • Чи існують абсолютні показання до рутинної заміни ПВК, чи слід керуватися виключно клінічними показаннями? • Які заходи профілактики катетер-асоційованих інфекцій кровотоку є найбільш ефективними згідно з останніми клінічними настановами? Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • 00:00 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс надасть лікарям практичні знання щодо основ введення прикорму, принципів чуйного годування та методів роботи з дітьми, які мають алергію на білок коров'ячого молока. Ви дізнаєтесь про підхід до неофобії та вибірковості у харчуванні, як допомагти дітям поступово освоювати нові продукти та зберігати позитивне ставлення до їжі. Курс стане цінним ресурсом для педіатрів і сімейних лікарів, які прагнуть надати батькам обґрунтовані рекомендації та підтримати дітей у формуванні здорових харчових звичок із самого початку. Основні принципи введення прикорму та групи продуктів. Формування здорових харчових звичок у дітей різного віку. Тактику ведення дітей з алергією на білок коров’ячого молока (АБКМ) під час введення прикорму. Розпізнавання неофобії та порушень харчової поведінки у дітей. Навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали, сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Основи прикорму та його види. Коли та як починаємо • Лекція 2. Групи продуктів. Суперфуди • Лекція 3. Як батькам формувати здорові харчові звички • Лекція 4. Чуйне годування дітей без порушення нейророзвитку • Лекція 5. Молочні продукти та прикорм у дітей з АБКМ. Тактика ведення раціону • Лекція 6. Здорові діти та вибірковість харчування. Неофобія чи вже порушення харчових звичок Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: Диференційна діагностика гострого коронарного синдрому, асоційованого з вживанням кокаїну, амфетамінів та інших стимуляторів. Інтерпретація специфічних змін на ЕКГ, зокрема подовження інтервалу QT, аритмій та ознак ішемії, у пацієнтів, що вживають психоактивні речовини. Діагностика та ведення токсичної кардіоміопатії, індукованої опіоїдами, стимуляторами та канабіноїдами. Управління життєзагрожуючими аритміями, зокрема шлуночковою тахікардією та фібриляцією шлуночків, на тлі гострої інтоксикації. Діагностика та лікування інфекційного ендокардиту у пацієнтів з ін’єкційним вживанням наркотиків. Ведення пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертонічними кризами, спричиненими симпатоміметиками. Оцінка ризику раптової серцевої смерті у осіб, що хронічно вживають психоактивні субстанції. Застосування специфічних антидотів та фармакологічних втручань при кардіотоксичності. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Анемії та підозра на залізодефіцит є однією з найчастіших причин звернень і призначення лабораторних досліджень, однак на цьому етапі найчастіше виникають діагностичні помилки. Надмірна опора на окремі показники (феритин, сироваткове залізо) без оцінювання запального статусу, морфології еритроцитів та альтернативних механізмів анемії призводить до спрощеного трактування складних клінічних станів і формування хибного діагнозу. На цьому заході ви навчитесь інтерпретувати лабораторні показники при анеміях, розглянете основні диференційно-діагностичні сценарії (залізодефіцитна анемія, анемія хронічного запалення, B12/фолат-дефіцит, таласемія-носійство), а також клінічно значущі зміни морфології периферичної крові. Також ви детально проаналізуєте неоднозначні лабораторні профілі та ситуації, коли стандартні маркери не відображають реальний стан еритропоезу. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати загальний аналіз крові та показники обміну заліза, уникати типових діагностичних пасток і своєчасно розпізнавати причини анемії. • Залізодефіцит – найчастіший помилковий діагноз у лабораторній практиці. • Покажу, чому так стається і як лікарю не потрапляти в цю пастку. • Феритин – аналіз, який часто “заспокоює неправильно”. • Зʼясуємо, у яких ситуаціях феритин вводить в оману навіть досвідчених. • Анемія не дорівнює дефіциту заліза і навпаки: є щонайменше 5 сценаріїв, які виглядають однаково. • Навчу швидко відрізняти “двійників” залізодефіциту без зайвих обстежень. • Мікроцитоз – не завжди про залізо. • Покажу, як за “простими” показниками ОАК не сплутати різні причини мікроцитозу. • “Нормальний гемоглобін” може маскувати проблему. • Розглянемо ситуації, коли “все ще в межах норми”, але пацієнт уже в зоні ризику. • Коли цифри не сходяться: суперечливі профілі феритину/заліза/трансферину і чому це не “дивна лабораторія”. • Покажу типові комбінації, які найчастіше призводять до неправильних висновків. • Морфологія крові, яку ігнорують: анізохромія, поліхроматофілія, пойкілоцитоз, нормобласти. • Що з цього реально змінює сценарій, а що часто трактують неправильно. • “Анемія, яка не піддається логіці” – це часто не рідкісна хвороба, а помилка маршруту. • Зʼясуємо, де саме зазвичай “ламається” логіка діагностики. • 3 аналізи й 1 рішення: мінімум, який знімає 80% помилок. • Покажу, як не проґавити важливе і не загнати пацієнта в зайві обстеження. • 3 клінічні кейси “роками йшли не туди, а реальна причина інша ”. • Розглянемо приклади, які змінюють мислення: що було не так і які дані “викрили” помилку. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Ультразвукова візуалізація молочних залоз у період вагітності й лактації – це окрема діагностична категорія, що потребує чіткого розуміння фізіологічних змін тканини молочної залози та їх диференціації з патологічними процесами. Під впливом гормональних змін у цей період відбувається гіперплазія залозистої тканини, зміна ехогенності, розширення протоків і посилення васкуляризації, що значно ускладнює інтерпретацію ультразвукової картини. На цьому тлі як запальні процеси, так і доброякісні чи злоякісні утворення можуть мати атипові сонографічні характеристики, через що зростає ризик діагностичних помилок. На цьому заході ви розберете особливості нормальної ультразвукової візуалізації молочних залоз у вагітних та жінок у період лактації, а також сучасні підходи до диференційної діагностики запальних, доброякісних і злоякісних процесів. Ви розглянете УЗ-ознаки післяпологового й гранульоматозного маститу, особливості візуалізації галактоцеле, лактаційної аденоми та фіброаденом із лактаційними змінами. Після навчання ви зможете правильно оцінювати ультразвукову картину молочних залоз у період вагітності й лактації, диференціювати фізіологічні зміни від патологічних та визначати показання до подальших діагностичних втручань. • Особливості нормальної УЗ-візуалізації молочних залоз під час лактації. • Запальні та інфекційні процеси в молочних залозах: • післяпологовий мастит; • гранульоматозний мастит. • Тривалий мастит, що не лікується: діагностичні пастки. • Доброякісні захворювання у період лактації та вагітності: • галактоцеле; • лактаційна аденома; • фіброаденоми: зміни, які відбуваються під час лактації. • Вагітність: асоційований рак молочної залози. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікарі здобудуть навички застосування концепції ВООЗ «5 моментів для гігієни рук» у клінічній практиці для мінімізації ризику перехресного інфікування. Учасники опанують стандартизовану техніку гігієнічної та хірургічної антисептики рук згідно з чинними національними та міжнародними протоколами, а також навчаться диференціювати показання до миття рук з милом і водою та використання спиртовмісних антисептиків залежно від клінічної ситуації. Розглядаються обґрунтований вибір антисептичних засобів з урахуванням їх спектра дії, експозиції та впливу на мікрофлору шкіри, профілактика й менеджмент контактного дерматиту, асоційованого з частою обробкою рук. Учасники опанують організацію системи моніторингу та аудиту дотримання правил гігієни рук персоналом у закладі охорони здоров’я. Програма заходу • Відеозаняття — 46:49 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Останні рекомендації ВООЗ та CDC щодо гігієни рук у закладах охорони здоров’я • Роль гігієни рук у запобіганні поширенню мультирезистентних штамів (MRSA, VRE, CRE) • Порівняльна ефективність та показання до використання спиртовмісних антисептиків і миття рук з милом, зокрема при контакті з пацієнтами з Clostridioides difficile • Поєднання використання медичних рукавичок та гігієнічної обробки рук • Поширені помилки при виконанні техніки обробки рук та способи їх уникнення • Доказові стратегії підвищення комплаєнсу медичного персоналу до виконання правил гігієни рук Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички проведення диференційної діагностики тривалої гарячки з урахуванням черевного тифу, ВІЛ-інфекції та псевдотуберкульозу. Учасники навчаться інтерпретувати результати специфічних лабораторних досліджень: гемокультури, реакції Відаля, імунограми (CD4) та серологічних маркерів. Розглядатимуться підходи до верифікації та ведення пацієнтів із коінфекцією ВІЛ та опортуністичними захворюваннями. Учасники зможуть диференціювати гостру неврологічну симптоматику при ботулізмі, ішемічному інсульті та лістеріозі, а також розпізнавати клінічні маски інфекційних хвороб. Окрему увагу приділено діагностиці сказу та дирофіляріозу, алгоритмам екстреної профілактики сказу після контакту з потенційно інфікованою твариною. Розглядатимуться ризики та ускладнення хронічних вірусних гепатитів, зокрема гепатоцелюлярна карцинома на тлі цирозу печінки, а також терапевтична тактика при черевному тифі з урахуванням регіональних даних антибіотикорезистентності. Програма заходу • Заняття — 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретація показників загального аналізу крові та специфічних лабораторних маркерів (феритин, трансферин, вітамін B12, фолієва кислота) для верифікації типу анемії. 2. Проведення диференційної діагностики між залізодефіцитною анемією, анемією хронічних захворювань, B12- та фолієводефіцитною анемією. 3. Розробка алгоритму діагностичного пошуку при анеміях невстановленого генезу. 4. Вибір оптимальної тактики лікування залізодефіцитної анемії: критерії для призначення пероральних та парентеральних препаратів заліза. 5. Володіння принципами терапії анемії хронічних захворювань, включаючи застосування стимуляторів еритропоезу. 6. Моніторинг ефективності та безпечності терапії, критерії досягнення цільових рівнів гемоглобіну та феритину. 7. Ідентифікація “червоних прапорців” при анемічному синдромі, що вимагають негайного дообстеження та консультації гематолога. 8. Корекція анемії у пацієнтів з коморбідною патологією (ХХН, СН, онкологічні захворювання). Програма заходу • Заняття №1 Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Які сучасні лабораторні маркери є найбільш інформативними для діагностики латентного дефіциту заліза та ЗДА? • Як інтерпретувати рівень феритину у пацієнтів із супутніми запальними процесами або патологією печінки? • Які абсолютні та відносні показання до призначення парентеральних препаратів заліза? • Які переваги та недоліки різних хімічних форм пероральних препаратів заліза? • Яка оптимальна тактика ведення пацієнток із ЗДА під час вагітності та в післяпологовому періоді? • Як проводити диференційну діагностику мікроцитарних гіпохромних анемій? • Які критерії свідчать про адекватну відповідь на терапію препаратами заліза та яка тривалість лікування? • Які особливості лікування ЗДА у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту? • Які сучасні лабораторні маркери є ключовими для диференційної діагностики анемій? • Як інтерпретувати показники феритину в умовах системного запалення? • Анемія хронічних захворювань vs. залізодефіцитна анемія: клініко-лабораторні паралелі та відмінності. • Який патогенетичний механізм лежить в основі функціонального дефіциту заліза? • Які критерії вибору препарату заліза (пероральний vs. парентеральний) та оптимальні схеми дозування? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до призначення еритропоез-стимулюючих препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з рефрактерною до лікування залізодефіцитною анемією? • У яких клінічних ситуаціях показано визначення рівня вітаміну В12 та фолієвої кислоти як скринінговий тест? • Які особливості діагностики та лікування анемії у пацієнтів похилого віку з поліморбідністю? • Заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Заняття 1: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • 23:37 • Конспект до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Клінічні задачі до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Конспект до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Клінічні задачі до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Тривалий час розлад аутистичного спектра (РАС) у дорослих був поза фокусом клінічної психіатрії та психотерапії, що зумовило значну кількість пізніх та помилкових діагнозів. РАС часто маскується під тривожні, депресивні або особистісні розлади, оскільки пацієнт звертається не з первинними нейророзвитковими особливостями, а з вторинними психічними ускладненнями. Неправильна нозологічна кваліфікація призводить до неефективної фармакотерапії та поліпрагмазії, що в подальшому може негативно вплинути на прихильність пацієнта до лікування і призвести до втрати терапевтичного альянсу. На цьому заході ви розглянете сучасну діагностичну парадигму РАС у дорослих відповідно до змін після впровадження DSM-5 та МКХ-11, феномен пізньої діагностики та історичні причини недооцінення цього розладу. Ви дізнаєтеся про особливості клінічної картини у дорослих: специфіку соціальної комунікації, ригідність мислення, сенсорну гіпер- та гіпочутливість, особливості інтересів і нейрокогнітивний профіль. Окрім цього, ви проаналізуєте феномен маскування, аутичне вигорання, коморбідність із тривожними, афективними розладами і СДУГ, а також алгоритми диференційної діагностики з іншими психічними розладами. Після навчання ви зможете легше оцінювати випадки багаторічної «резистентної» тривожно-депресивної симптоматики, соціальної дезадаптації без психотичної продукції та успішно планувати ефективну терапевтичну тактику. • Чому дорослий РАС довго залишався «недіагностованим» • Історична орієнтація критеріїв на дитячий вік • Зміни діагностичної парадигми після впровадження DSM-5 та МКХ-11 • Феномен пізньої діагностики • Клінічна картина РАС у дорослих • Особливості соціальної комунікації • Ригідність мислення • Сенсорна гіпер-/гіпочутливість • Специфіка інтересів • Маскування та його наслідки • Соціальне копіювання • Хронічне виснаження • Аутичне вигорання • Підвищений ризик тривожних і депресивних розладів • Диференційна діагностика • Межовий розлад особистості • Соціальна тривога • Обсесивно-компульсивний розлад • СДУГ • Шизотиповий розлад • Жінки з РАС: гендерні особливості • Відмінності у презентації симптомів • Підвищений рівень маскування • Часті помилкові діагнози • Нейрокогнітивний профіль • Теорія розуму • Виконавчі функції • Централізована когерентність • Сенсорна обробка • Психотерапевтичний супровід дорослих з РАС • Адаптована КПТ • Робота з емоційною регуляцією • Психоосвіта • Навчання соціальних навичок • Принципи довготривалої підтримки • Підхід, орієнтований на сильні сторони • Профілактика вигорання • Підтримка ідентичності • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Метаболічні пастки при епілепсії: сліпі зони в діагностиці Вступ: чому метаболічні фактори важливі при епілепсії
 Енергетичний метаболізм мозку та нейромедіаторний баланс
 Порушення іонного обміну (Na⁺, K⁺, Ca²⁺, Mg²⁺)
 Сліпі зони (мітохондріальні порушення, дефіцити вітамінів та мінералів, амінокислотні порушення та гормонально-метаболічні фактори
 Клінічні наслідки непомічених пасток
 Сучасні інструменти діагностики
 Клінічні кейси та терапевтичні стратегії 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проведення диференційної діагностики між функціональними неврологічними розладами та органічними ураженнями ЦНС після травматичних подій. 2. Застосування валідованих шкал для скринінгу та діагностики ПТСР, тривожних та депресивних розладів. 3. Ідентифікація «червоних прапорців» при обстеженні пацієнтів зі скаргами на головний біль, запаморочення та когнітивні порушення після лЧМТ. 4. Розробка індивідуалізованих планів фармакотерапії, що враховують коморбідність психіатричних та неврологічних симптомів. 5. Ведення пацієнтів із соматоформними розладами та хронічним больовим синдромом, пов’язаним із психологічною травмою. 6. Побудова ефективної комунікації та визначення оптимальних шляхів скерування пацієнта між неврологом, психіатром та психотерапевтом. Питання, що розглядаються: Які клінічні та параклінічні критерії дозволяють диференціювати посткомоційний синдром від проявів генералізованого тривожного розладу? Як розмежувати симптоми функціонального неврологічного розладу, пов’язаного з травмою, від органічного ураження ЦНС? Які алгоритми ведення пацієнтів з хронічним посттравматичним головним болем на перетині неврології та психіатрії? В яких клінічних ситуаціях невролог має призначати психофармакотерапію, а коли необхідне скерування до психіатра? Яка роль нейрозапалення у формуванні довготривалих неврологічних та психіатричних наслідків психотравми та лЧМТ? Як вести розмову з пацієнтом, що заперечує психологічний компонент своїх соматичних скарг, та мотивувати його до консультації профільного фахівця? Програма заходу • Заняття — 01:39:35 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестувння БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У критичній ситуації ефективність дій анестезіолога визначається рівнем його підготовки. Гайдлайни 2025 року – це повноцінна зміна підходу: від інтуїтивної ресусцитації до фізіологічно обґрунтованої, цифрово підтриманої системи дій. Настав час навчитися працювати за новими правилами та відповідати міжнародному стандарту або ризикувати припуститися помилки у ситуаціях, де кожна неправильна деталь ставить життя дитини під загрозу. На цьому заході ви розглянете зміни, які вже зараз визначають стандарт педіатричної та неонатальної реанімації, нові підходи до оксигенації та дозування адреналіну, пріоритети моніторингу з раннім використанням ЕКГ, а також роль новітніх технологій: від пристроїв зворотного зв’язку до ШІ-помічників у прийнятті рішень. Ви навчитеся діяти в умовах високого навантаження без втрати якості. Після навчання ви зможете діяти без зайвих сумнівів навіть у складних ситуаціях, не посилаючись на застарілі алгоритми. • Вступ та "Золота хвилина" • Чому гайдлайни 2025 змінили пріоритети? • Новонароджені: концепція "Золота хвилина" у 2025 році – фокус на терморегуляції та фізіологічному перетисканні пуповини. • Головна зміна: нові підходи до стартової концентрації кисню для доношених і недоношених. • Реанімація новонароджених (NLS): оновлені алгоритми • Дихання понад усе: техніка вентиляції під позитивним тиском (PPV). Використання Т-систем проти мішків Амбу. • Моніторинг: чому ЕКГ тепер рекомендовано раніше, ніж пульсоксиметрія для визначення ЧСС. • Медикаменти: оновлені дозування адреналіну та шляхи введення. • Сучасний акцент: підтримка сім'ї під час реанімації в пологовому залі. • Педіатрична реанімація (PALS): від немовлят до підлітків • Алгоритм C-A-B чи A-B-C? Останні дебати ERC vs AHA щодо послідовності дій. • Якість компресій: використання пристроїв зворотного зв’язку в реальному часі. • Дихальні шляхи: "Step-wise approach" – чому маскова вентиляція часто краща за інтубацію у дітей. • Дефібриляція: корекція енергії розряду та ведення рефрактерних ритмів. • Особливі стани й постреанімаційна допомога • Сепсис та рідинна терапія: обережність з болюсами. • Нейропротекція: цільовий температурний менеджмент (TTM) – де ми зараз? • Прогнозування: коли зупинитися? Етичні аспекти згідно з новими протоколами. • Робота в команді • Human Factors: роль лідера та CRM (Crew Resource Management) у критичних ситуаціях. • Цифрові помічники: мобільні додатки та ШІ-калькулятори доз, схвалені ERC. • Q&A-сесія

:null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера