Заходи БПР — Ортопедія і травматологія 2026

1. Відеолекція Біомеханіка тіла: як рух впливає на біль і функцію Що таке біомеханіка? Центр маси й опора Аналіз базових рухів: ходьба, присідання, підйом предметів Типові помилки, що створюють зайве навантаження і біль Як невеликі зміни руху можуть зменшити симптоми 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Післяопераційний біль є клінічним фактором, що безпосередньо впливає на гемодинамічну стабільність, частоту ускладнень, тривалість госпіталізації та ризик хронізації больового синдрому. Ефективна аналгезія – це питання безпеки та якості періопераційного ведення, що може забезпечити ранню мобілізацію, швидке відновлення та позитивний кінцевий результат лікування. В умовах відсутності універсальної схеми аналгезії персоніфікований підхід є необхідністю сучасної клінічної практики та складовою протоколів ERAS. На цьому заході ви розглянете концепцію персоніфікованої аналгезії як системного підходу, що передбачає індивідуальний підбір методів і препаратів відповідно до типу оперативного втручання, очікуваної інтенсивності болю, віку, супутніх захворювань, наявності хронічного больового синдрому та психоемоційного стану пацієнта. Ви дізнаєтеся про основні принципи мультимодальності, процедуроорієнтовані стратегії згідно з рекомендаціями PROSPECT і перспективи фармакогенетики у виборі анальгетиків. Після навчання ви зможете впевнено планувати післяопераційну аналгезію, застосовуючи базові препарати і ад’юванти, інтегрувати нефармакологічні методи, PCA-помпи та проводити сучасний моніторинг ефективності знеболення. • Актуальність проблеми • Післяопераційний біль: ключовий фактор відновлення. • Відсутність універсальної схеми аналгезії. • Ризик хронізації гострого болю. • Персоніфікована аналгезія: концепція • Індивідуальний підбір методів і препаратів. • Основні фактори: тип операції, інтенсивність болю, вік, стать, супутні захворювання, наявність хронічного болю, психоемоційний стан. • Основні принципи • Мультимодальність (поєднання різних механізмів дії). • Індивідуальний підхід. • Процедуроорієнтована стратегія (PROSPECT). • Перспективи фармакогенетики. • Інструменти реалізації • Регіонарна аналгезія (епідуральна, блокади). • Базові препарати: парацетамол, НПЗП. • Ад’юванти: кетамін, габапентиноїди. • Опіоїди – за показаннями. • Нефармакологічні методи. • PCA-помпи та сучасний моніторинг. • Фактори ризику інтенсивного болю • Хронічний больовий синдром. • Попереднє приймання анальгетиків. • Недостатній контроль гострого болю. • Висновки • Відповіді на запитання від учасників

Лікарі здобудуть навички оцінки доцільності кожного лікарського засобу у пацієнта з мультиморбідністю та використання стандартизованих інструментів для виявлення потенційно невідповідних призначень, зокрема критеріїв STOPP/START і Бірса. Програма охоплює розробку індивідуалізованих стратегій депрескрайбінгу, ідентифікацію та менеджмент клінічно значущих лікарських взаємодій, корекцію терапії при поєднанні артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, ХХН та ІХС. Учасники опанують ефективну комунікацію з пацієнтом і його родиною щодо змін у схемі лікування, ведення медичної документації, аналіз фармакокінетичних і фармакодинамічних механізмів взаємодій, а також використання електронних ресурсів і баз даних для їх перевірки. Розглядаються стратегії менеджменту побічних реакцій, пов’язаних із взаємодіями антибіотиків, НПЗП і протигрибкових засобів, вплив взаємодій на терапію при ІХС, артеріальній гіпертензії, фібриляції передсердь і серцевій недостатності та методи запобігання ятрогенним ускладненням. Окремі навички стосуються пацієнтів із ЦД 2 типу: системного аналізу фармакотерапії, інтерпретації взаємодій за участі системи цитохрому P450, планування лабораторного моніторингу, консультування щодо самолікування та оцінки ризиків взаємодій цукрознижувальних, антигіпертензивних і гіполіпідемічних засобів. Також розглядаються стратифікація ризиків перед призначенням антидепресантів, вибір препарату з урахуванням профілю безпеки, титрація дози, менеджмент небажаних явищ, моніторинг серотонінового синдрому та суїцидального ризику, мінімізація синдрому відміни й аналіз клінічно значущих взаємодій антидепресантів. Програма заходу • Заняття 1: Коморбідний пацієнт в практиці сімейного лікаря: менеджмент ризиків поліфармації • Які сучасні критерії визначають поліфармацію та клінічно значущу поліпрагмазію? • Як інтегрувати інструменти STOPP/START та критерії Бірса в рутинну клінічну практику сімейного лікаря? • Які існують доказові алгоритми та протоколи депрескрайбінгу для основних груп препаратів (ІПП, статини, антигіпертензивні)? • Як збалансувати рекомендації різних клінічних настанов при веденні пацієнта з 3+ хронічними захворюваннями? • Які є правові та етичні аспекти корекції призначень, зроблених вузькими спеціалістами? • Як управляти ризиками синдрому відміни при депрескрайбінгу? • Які специфічні лікарські взаємодії є найбільш небезпечними у пацієнтів похилого віку з коморбідністю? • Як оцінити вплив поліфармації на когнітивний статус та ризик падінь у геріатричних пацієнтів? • Заняття 2: Менеджмент ризиків взаємодії лікарських засобів у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями • Які механізми лежать в основі взаємодії інгібіторів та індукторів системи цитохрому P450 з кардіологічними препаратами (статини, антикоагулянти)? • Як стратифікувати ризик кровотеч при комбінованій антитромботичній терапії у пацієнтів після ЧКВ або з фібриляцією передсердь? • Який вплив мають НПЗП на ефективність антигіпертензивної терапії та функцію нирок? • Клінічно значущі взаємодії аміодарону: як безпечно поєднувати його з варфарином, дигоксином та статинами? • Які принципи вибору антибактеріальної терапії у пацієнта, що отримує прямі оральні антикоагулянти (ПОАК)? • Подовження інтервалу QT як наслідок лікарських взаємодій: які комбінації є найбільш небезпечними? • Як управляти ризиками при одночасному призначенні інгібіторів АПФ/БРА та калійзберігаючих діуретиків? • Які існують підходи до депрескрайбінгу та оптимізації схем лікування у коморбідних пацієнтів похилого віку? • Заняття 3: Менеджмент ризиків взаємодії лікарських засобів у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу • Які лікарські взаємодії є найбільш клінічно значущими у пацієнтів з ЦД 2 типу та супутньою серцево-судинною патологією? • Як оцінити ризик лактат-ацидозу при призначенні метформіну на тлі інших препаратів та за наявності ниркової дисфункції? • Які особливості взаємодії інгібіторів НЗКТГ-2 з діуретиками щодо ризику гіповолемії та гострого ураження нирок? • Як керувати ризиком гіпоглікемії при комбінації препаратів сульфонілсечовини з іншими лікарськими засобами (бета-блокаторами, НПЗП)? • Який вплив агоністів рецепторів ГПП-1 на абсорбцію пероральних препаратів з вузьким терапевтичним індексом? • Як враховувати вплив індукторів та інгібіторів CYP3A4 на метаболізм цукрознижувальних препаратів? • Які існують алгоритми дій при призначенні короткострокової терапії (напр., антибіотикотерапії) пацієнту з ЦД 2 типу на тлі поліпрагмазії? • Як оптимізувати фармакотерапію та провести депрескрайбінг для мінімізації ризиків у геріатричних пацієнтів з ЦД 2 типу? • Заняття 4: Менеджмент ризиків застосування антидепресантів при тривожних розладах • Які критерії вибору стартової терапії при генералізованому тривожному розладі з супутньою кардіоваскулярною патологією? • Як диференціювати початкове посилення тривоги, індуковане СІЗЗС, від погіршення перебігу основного захворювання? • Які сучасні протоколи ведення пацієнтів з ризиком суїцидальної поведінки на початкових етапах терапії антидепресантами? • Тактика лікаря при розвитку серотонінового синдрому: діагностичні критерії, невідкладна допомога та подальший менеджмент. • Як управляти довгостроковими метаболічними ризиками (збільшення ваги, дисліпідемія) на тлі терапії пароксетином або міртазапіном? • Стратегії переключення між різними класами антидепресантів: протоколи крос-титрації та періоди “відмивання”. • Особливості застосування антидепресантів у вагітних з тривожними розладами: оцінка співвідношення ризик/користь. • Які лабораторні та інструментальні методи моніторингу є обов’язковими при тривалій терапії антидепресантами? • Навчальна програма: заняття 1 — 01:46:22. • Конспект до заняття 1. • Клінічні задачі до заняття 1. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онлайн-курс PRO: базові принципи ведення літніх пацієнтів для сімейного лікаря 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Пацієнти літнього та похилого віку потребують особливого підходу до діагностики, лікування та профілактики ускладнень. Під час заходу обговоримо ключові питання для кожного сімейного лікаря та терапевта: вікові зміни організму, подолання поліпрагмазії (зважений підхід до призначення ліків у літніх людей), запаморочення у похилому віці (диференційна діагностика і тактика ведення), профілактика падінь та алгоритм дій лікаря, а також особливості лікування артеріальної гіпертензії та цукрового діабету у зрілому віці. Вчасне розпізнавання цих станів має ключове значення для збереження якості життя пацієнта, правильного вибору тактики лікування та підтримки родини. Поговоримо про практичні інструменти диференційної діагностики та можливості терапевтичних підходів на рівні первинної медичної допомоги. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Навчання призначене для лікарів різних спеціальностей, практикуючих нутриціологів і спеціалістів, які хочуть систематизувати та оновити свої знання відповідно до сучасних доказових рекомендацій. Навчання відбувається онлайн: учасники дивляться уроки на зручній платформі, виконують домашні завдання, складають фінальний іспит і отримують сертифікат. Сертифікат з балами БПР надається за умови успішного проходження тестування наприкінці курсу — 70% правильних відповідей. У результаті навчання учасники навчаться критично аналізувати наукову літературу та інтерпретувати результати досліджень, опанують алгоритм проведення нутриціологічної консультації, зможуть складати персоналізовані програми харчування та використовувати харчування як інструмент профілактики й комплексного лікування неінфекційних захворювань. Також учасники опанують інструменти ефективного консультування, навчаться виявляти червоні прапорці розладів харчової поведінки та отримають практичні рекомендації щодо розвитку консультаційної практики. Програма заходу • Старт 29 червня • Формат навчання: онлайн • 20 балів БПР • Модуль 1. Вдалий старт — 2,4 акад.год • Лекція 1. Роль харчування у підтримці здоров’я: на що воно дійсно впливає і чому ми можемо це коригувати. Що таке здорове, збалансоване харчування. • Тривалість: 58,41 хвилин • Лекція 2. Пошук доказової інформації. Інтерпретація досліджень та рекомендацій з харчування. • Тривалість: 82,29 хвилин • Модуль 2. Макро й мікронутрієнти — 7,27 акад.год • Лекція 1. Вуглеводи. Харчові волокна. Наслідки дефіциту та надлишку. Цукор, цукрозамінники. • Тривалість: 128 хвилин • Лекція 2. Білки. Функції, типи, наслідки дефіциту й профіциту. • Тривалість: 49 хвилин • Лекція 3. Жири. Функції, типи, наслідки дефіциту й профіциту. • Тривалість: 47 хвилин • Лекція 4. Мікронутрієнти: огляд, пошир дефіцити, антинутрієнти. Часті дефіцити. • Тривалість: 52 хвилини • Лекція 5. Питний режим: що, скільки і коли пити. Найпоширеніші міфи. • Тривалість: 51 хвилин • Модуль 3. Консультування — 3,31 акад.год • Лекція 1. Послуги та типи пацієнтів, постановка реалістичної цілі. Інструменти для збору інформації про підопічного. • Тривалість: 49 хвилин • Лекція 2. Оцінка харчового профілю, підрахунок калорій: за і проти. Побудова раціону. • Тривалість: 100 хвилин • Модуль 4. Дієтотерапія при поширених захворюваннях — 7,11 акад.год • Лекція 1. Корекція ваги. Ожиріння: діагностика, корекція способу життя та харчування. • Тривалість: 107 хвилин • Лекція 2. Метаболічний синдром, інсулінорезистентність. Діагностика, лікування. Діабет та харчування. Огляд рекомендацій ADA, EASD. • Тривалість: 63 хвилини • Лекція 3. Харчування і захворювання серцево-судинної системи. • Тривалість: 45 хвилин • Лекція 4. Дієти для гастропацієнтів: що ефективно і що ні. Чому "столи за Певзнером" неефективні. • Тривалість: 56 хвилин • Лекція 5. Харчування вегетаріанців та веганів: на що маємо звернути увагу для збалансування раціону. • Тривалість: 49 хвилин • Лекція 6. Подагра. Підвищення сечової кислоти. Особливості харчування • Модуль 5. Психологія для роботи — 3,11 акад.год • Лекція 1. РХП та переїдання: як розрізняти і виявити "червоні прапорці" і що не варто казати пацієнту. • Лекція 2. Емоційне переїдання, заїдання стресу: як допомогти пацієнту налагодити харчову поведінку. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) є методом із вищою прогностичною цінністю щодо серцево-судинних подій порівняно з офісним вимірювання. Воно дає змогу виявляти клінічно значущі феномени, недоступні за разових вимірювань, та допомагає діагностувати масковану, нічну й медикаментозну гіпертензію, гіпертензію білого халата і порушення циркадного профілю. Неправильна інтерпретація або недооцінення цих даних може призвести до гіпердіагностики, необґрунтованої ескалації терапії та високого ризику серцево-судинних подій. На цьому заході ви дізнаєтеся про показання до проведення ДМАТ, принципи правильного виконання дослідження та критерії якості запису. Ви навчитесь інтерпретувати середні показники, аналізувати циркадний профіль і варіабельність артеріального тиску, визначати клінічно значущі феномени та зіставляти результати з клінічним станом пацієнта. Після навчання ви зможете обґрунтовано використовувати ДМАТ у клінічній практиці для уточнення діагнозу гіпертонічної хвороби, оцінювання ефективності лікування та виявлення прихованих факторів ризику. • Проводити ДМАТ? • Підозра на гіпертензію білого халата • Маскована гіпертензія • Резистентна АГ • Оцінювання ефективності терапії • Симптомна гіпотензія • Ортостатичні реакції • Поліпрагмазія в літніх пацієнтів • Серцева недостатність з низьким АТ • Як правильно провести ДМАТ? • Вибір валідованого пристрою • Підбір манжети • Інтервали вимірювань • Критерії якості запису • Інструктаж пацієнта • Типові помилки • Як оцінювати результати? Покроковий алгоритм • Перевірка якості запису • Середні показники • Циркадний профіль • Варіабельність • Щоденник • Клінічні випадки • Сесія запитання-відповіді

Баріатрична хірургія – це більше, ніж сама лише редукція шлунка. Сучасні підходи зробили її механізмом контролю метаболічних захворювань. Необхідно чітко орієнтуватися не тільки в техніках втручань, а й у показаннях, коморбідних станах і довгострокових наслідках обраної тактики. На цьому заході ви розглянете сучасні баріатричні підходи: від критеріїв відбору пацієнтів і передопераційної підготовки до технічних особливостей sleeve gastrectomy, OAGB/MGB і шунтувальних операцій. Ви навчитеся вибирати метод втручання залежно від клінічного профілю, оцінювати ризики, прогнозувати результати й грамотно вести пацієнта в післяопераційному періоді, зокрема проводити нутритивну підтримку. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати техніку втручання, знижувати ризик ускладнень, уникати ревізійних операцій і досягати стабільних клінічних результатів у пацієнтів з ожирінням і метаболічними порушеннями. • Ожиріння як сучасна хірургічна проблема: • поширеність та клінічне значення; • коморбідні стани; • місце баріатрії в лікуванні. • Показання до баріатричних операцій: • сучасні критерії відбору; • роль ІМТ та супутніх захворювань; • передопераційна підготовка пацієнта. • Основні види операцій та сучасні тренди: • sleeve gastrectomy; • OAGB/MGB; • bypass-операції та revisional surgery. • Як обрати оптимальну операцію: • індивідуальні особливості пацієнта; • метаболічні порушення, ГЕРХ; • очікуваний результат і ризики. • Техніка поздовжньої резекції шлунка: • основні етапи операції; • технічні нюанси; • типові помилки та профілактика ускладнень. • Техніка шунтування шлунка з одним анастомозом: • формування pouch та анастомозу; • вибір довжини кишкової петлі; • технічні ризики та їх уникнення. • Післяопераційний супровід пацієнта: • ранній післяопераційний період; • нутритивна підтримка; • довгострокове спостереження. • Клінічні кейси та дискусія: • розбір реальних випадків; • вибір тактики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

GVP: функції та відповідальність уповноваженої/контактної особи з фармаконагляду 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ 8 балів БПР. Код заходу БПР: 1022548 Тривалість: 8 академічних годин. Вартість: • 7 000 грн. для 1-го учасника • 6 300 грн. – 2-й та кожен наступний учасник від компанії До вартості входить: доступ до відео на каналі YouYube на 30 днів + навчальні матеріали в електронному вигляді + сертифікат. Курс записано українською мовою. Для доступу потрібна Google-пошта учасника (із закінченням gmail.com). Програма заходу • ✅ Вимоги до кваліфікації уповноваженої особи відповідальної за фармаконагляд. • Специфічні процеси: обмін інформацією з РВ; використання термінології; збереження даних та можливість пошуку; оновлення та актуальність даних. • ✅ Вимоги до локальної особи відповідальної за фармаконагляд. • ✅ Вимоги до кваліфікації та освіти фахівців з фармаконагляду. • ✅ Система документації глобальної системи фармаконагляду. • ✅ Документація. • ✅ Система менеджменту якості до системи фармаконагляду. • ✅ Навчання у системі фармаконагляду. • ✅ Угоди щодо обміну інформацією з безпеки ЛЗ з бізнес-партнерами, дистриб’торами, виробниками. • ✅ Майстер – файл системи фармаконагляду. • ✅ Аудити системи фармаконгляду. • ✅ Процес управління повідомленнями про побічні реакції (ICSRs). • ✅ Бази даних з фармаконагляду (2 частини). • ✅ Моніторинг літератури та інтернет-джерел, сайтів регуляторних органів щодо інформації/повідомлень про побічні реакції/відсутності ефективності ЛЗ. • ✅ Зв’язок глобальної системи фармаконагляду із матеріалами реєстраційного досьє. • ✅ Система управління ризиками. • ✅ Періодичний звіт із безпеки. • ✅ Визначення співвідношення користь-ризик. • ✅ Заходи мінімізації ризиками. • ✅ Інспекція системи ФН на глобальному та локальному рівнях. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Унікальний інтенсивний курс з УЗД в педіатрії для лікарів, які працюють із дітьми! Як не просто “бачити картинку” на екрані, а розуміти вікові анатомічні особливості, правильно проводити ультразвукове дослідження у дітей, інтерпретувати знахідки та поєднувати їх із клінічною картиною для прийняття обгрунтованих рішень. Учасники опанують базові принципи дитячої ультразвукової діагностики, вікові особливості ехоанатомії органів і систем, стандарти сканування та вимірювань, а також підходи до діагностики патологій органів черевної порожнини, сечовидільної та репродуктивної систем у дітей. Програма охоплює алгоритми ультразвукової оцінки “гострого живота”, нейросонографію у новонароджених та немовлят, УЗД суглобів і м’яких тканин, скринінг дисплазії кульшових суглобів та методику Graf. Курс має практичний клінічний фокус і допомагає розвивати клінічне мислення через розбір практичних кейсів та реальних клінічних сценаріїв. Навчання відбувається онлайн із супроводом куратора, доступом до навчальних матеріалів, закритою групою в Telegram, домашніми завданнями та щотижневими онлайн Q&A-сесіями в ZOOM. Учасники можуть отримати сертифікат із балами БПР. Передбачено два сертифікати: 20 балів БПР за електронний курс та 8 балів БПР за майстер-класи (Q&A-сесії), за умови успішного проходження підсумкового тестування. Програма заходу • Дата початку: 21 липня 2026 • Дата закінчення: 12 вересня 2026 • БЛОК 1. ОСНОВИ ПЕДІАТРИЧНОГО УЗД • З чого починається дитяча ультразвукова діагностика • Особливості УЗД у дітей • УЗД тимусу у дітей • Ультразвукове дослідження наднирників • БЛОК 2. УЗД ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ В ПЕДІАТРІЇ • Від кольок до гострого живота • Підшлункова залоза • Печінка та жовчовивідні шляхи • Селезінка • Q&A сесія з куратором на основі першого та другого блоку • БЛОК 3. УЗД ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ В ПЕДІАТРІЇ • Частина 2 • УЗД кишківника - частина перша • УЗД кишківника - частина друга • Практикум «гострий живіт» • БЛОК 4. СЕЧОВИДІЛЬНА СИСТЕМА • Нирки та сечові шляхи у дітей • Нирки: норма та варіанти розвитку • Інфекції та обструкції • Сечовий міхур • Q&A сесія з куратором на основі третього та четвертого блоку • БЛОК 5. УЗД ОРГАНІВ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ У ДІВЧАТОК І ХЛОПЧИКІВ • УЗД калитки • УЗД малого таза у дівчаток • Патології пахових каналів у хлопчиків та дівчаток • БЛОК 6. НЕЙРОСОНОГРАФІЯ • Нормальна ехоанатомія головного мозку. Вікна доступу • Стандарти вимірювань і знахідки - варіанти норми • Крововиливи. Перивентрикулярна лейкомаляція. Кісти • Обрані вроджені вади головного мозку • Q&A сесія з куратором на основі п'ятого та шостого блоку • БЛОК 7. УЗД В ДИТЯЧІЙ ОРТОПЕДІЇ • УЗД суглобів у дітей • М’які тканини • Цікаві клінічні кейси • БЛОК 8. УЗД КУЛЬШОВИХ СУГЛОБІВ • Нормальна ехоанатомія кульшового суглоба, дисплазія. Методики УЗД кульшових суглобів новонароджених • Основи скринінгу кульшових суглобів • Q&A сесія з куратором на основі сьомого та восьмого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. УЗД М'ЯКИХ (ПОВЕРХНЕВИХ) ТКАНИН • Гемангіоми • Утворення шиї у дітей • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасна клінічна практика рідко має справу з ізольованими нозологіями. Натомість доводиться працювати з коморбідним пацієнтом, у якого поєднуються серцево-судинні, ендокринні, нефрологічні та метаболічні порушення. У таких умовах стандартні клінічні протоколи часто не враховують взаємний вплив захворювань, що підвищує ризик помилкових рішень. На цьому заході ви розглянете основні принципи ведення коморбідних пацієнтів, причини неефективності стандартних протоколів у разі поєднання кількох захворювань, а також типові клінічні помилки, зокрема поліпрагмазію та конфлікт рекомендацій між різними спеціалістами. Ви навчитеся діяти в ситуаціях, коли лікування одного стану погіршує перебіг іншого або коли наявні дані є суперечливими чи недостатніми. Після навчання ви зможете системно оцінювати складного пацієнта, визначати пріоритети лікування та вибудовувати індивідуальну тактику ведення, зважаючи на всі супутні патології. • Хто такий коморбідний пацієнт у реальній клінічній практиці, а не в протоколах. • Чому клінічні протоколи “ламаються” у разі поєднання кількох захворювань. • Типові помилки лікаря у веденні пацієнта з 3–5 діагнозами. • Поліпрагмазія: коли лікування шкодить більше, ніж хвороба. • Конфлікт рекомендацій різних спеціалістів: як з цього вийти. • Клінічне мислення vs формальне дотримання протоколів. • Пріоритети лікування: що лікувати першим, а що – відкласти. • Реальні клінічні кейси коморбідних пацієнтів. • Алгоритм прийняття рішень щодо складного пацієнта. • Сесія запитання-відповіді.

Від професіоналізму рентгенолаборанта залежить якість та інформативність рентгенологічного дослідження. Уміння правильно обрати укладку, зважаючи на клінічне завдання, та чітко позиціонувати пацієнта – важливі навички, особливо під час обстеження складних анатомічних структур, як-от турецьке сідло чи приносові пазухи. Дослідження показують, що помилки у позиціонуванні можуть знизити діагностичну цінність знімка до 30% (Journal of Radiologic Technology, 2018). Тому, рентгенолаборант – це не просто технічний виконавець, а кваліфікований фахівець, який повинен досконало орієнтуватися в анатомії, проєкціях та клінічних показаннях, щоб забезпечити точну візуалізацію та допомогти лікарю у встановленні діагнозу. Навчальний майстер-клас «Рентгенологічна діагностика черепа для рентгенолаборантів» буде присвячений вивченню факторів, які впливають на якість та інформативність рентгенограми черепа з акцентом на особливості її проведення у нормі та при патологіях. Учасники детально розглянуть рентген-анатомію і топографічні орієнтири, необхідні для точної діагностики. Значна увага приділятиметься стандартним і спеціалізованим методам укладок для візуалізації різних структур черепа: від візуалізації турецького сідла до правильної проєкції для обстеження скроневих кісток. Окремий блок буде присвячений рентген-діагностиці невідкладних станів і типовим помилкам під час укладки. • Основні аспекти, що впливають на якість та інформативність рентгенограми: організація і методи проведення, особливості й умови виконання рентген-досліджень у нормі, за наявності травматичних пошкоджень та інших патологічних станів черепа. • Рентген-анатомія і топографічні орієнтири під час діагностики черепа в практиці рентгенолаборанта. • Стандартні та спеціалізовані методи рентген-укладок у разі травматичних та нетравматичних станів задля виявлення можливих патологій: • кісток мозкового черепа (спеціальні укладки за Тауном, Кодвелом, Хаасом; рентгенограма турецького сідла); • кісток лицевого черепа (очниці, кістки носа, зорові отвори, вилична дуга, нижня щелепа, скронево-нижньощелепні суглоби); • приносових пазух; • соскоподібного відростка; • скроневої кістки. • Невідкладна рентген-діагностика у разі травматичних пошкоджень. Правильний вибір рентген-укладки відповідно до стану пацієнта й підозри на відповідну патологію. Загальні положення та можливі причини помилок під час виконання рентген-укладок. • Порівняння норма/патологія • Відповіді на запитання

Електронний навчальний курс | 7 балів БПР | Номер заходу № 1021838. Тестування ЕНК необхідно пройти з 04.02.2026-02.04.2028. Раннє виявлення: своєчасна діагностика кривошиї дозволяє уникнути хронічних деформацій шийного відділу та обличчя. Диференційна діагностика: розуміння різних типів кривошиї допомагає відрізнити ортопедичні, неврологічні та інші причини. Оптимальне ведення пацієнта: знання сучасних методів лікування дозволяє підібрати правильну тактику — від консервативної терапії до хірургічної корекції. Клінічні “пастки” для лікарів: пропуск ранніх симптомів, неправильна диференціація та перебільшена інвазивність. Практичні навички: оцінка та вимір шийного нахилу, підбір консервативної терапії, а також визначення, коли потрібна консультація суміжних спеціалістів або хірургічна корекція. Програма заходу • Види кривошиї: вроджена, набута, постуральна • Клінічна картина: як не пропустити важливі симптоми • Диференційна діагностика (ортопедичні, неврологічні, офтальмологічні причини) • Сучасні методи діагностики: огляд, УЗД, рентген, КТ • Лікувальна тактика: від консервативної терапії до хірургічної корекції • Роль фізіотерапії, масажу, ЛФК • Коли направляти до суміжних спеціалістів • Практичні поради для щоденної роботи лікаря Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера