Заходи БПР — Організація і управління охороною здоров’я 2026

Перші 24 години після операції є критичними. Медична сестра проводить із пацієнтом найбільше часу в цей період. Вона першою помічає відхилення у стані, початок ускладнень та зміни поведінки, що дає змогу своєчасно зреагувати й уникнути погіршень. Незнання основних алгоритмів може призвести до прогресування післяопераційних ускладнень, підвищеної тривожності пацієнта і навіть загрози життю. На цьому заході ви навчитеся діяти у разі раннього виявлення дихальних, серцево-судинних і геморагічних ускладнень, контролювати післяопераційний біль та психоемоційний стан пацієнта. Ви дізнаєтеся, як оцінювати життєві показники, розпізнавати ознаки інфекційного процесу, проводити профілактичні та коригувальні заходи, а також працювати в команді з лікарем у критичних ситуаціях. Після навчання ви зможете впевнено діяти за чіткими алгоритмами у разі післяопераційних ускладнень. • Вступ • Чому перші 24 години після операції є критичними • Коротко про статистику післяопераційних ускладнень: акцент на практичні ризики • Роль медичної сестри як ключової ланки безпеки пацієнта • Мета майстер-класу та очікувані результати навчання • Перші 24 години: фізіологія післяопераційного періоду • Що відбувається з організмом пацієнта після операції • Реакція на анестезію та хірургічну травму • Поняття «золотих годин» після хірургічного втручання • Основні ризики перших 24 годин • Дихальні порушення: гіпоксія, аспірація, ателектази • Серцево-судинні ускладнення: коливання артеріального тиску, аритмії, порушення перфузії • Кровотечі й геморагічні стани: ранні та приховані крововтрати, червоні прапорці • Больовий синдром як фактор розвитку ускладнень • Роль медичної сестри в ранньому виявленні загроз та профілактиці • Інфекційні ризики протягом перших 24 годин • Ознаки раннього інфекційного процесу • Асептика й антисептика у догляді за раною, катетерами, дренажами • Типові помилки медичного персоналу • Контроль життєвих показників: що не можна проґавити • Температура тіла, ЧДР, SpO₂, діурез • Частота й обсяг моніторингу • Документування: чому «не записали = не зробили» • Алгоритми дій медичної сестри у разі ускладнень • Чітка послідовність дій у критичній ситуації • Принцип «побачила – оцінила – діяла – повідомила» • Командна робота з лікарем • Типові помилки та клінічні кейси • Реальні ситуації з практики • Аналіз помилок і правильних рішень • Як можна було запобігти? • Психологічний стан пацієнта протягом перших 24 годин • Тривога, страх, дезорієнтація після операції • Роль медичної сестри в стабілізації психоемоційного стану • Комунікація з родичами пацієнта • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

1. Відеолекція Офісний біль: анатомічні передумови, ергономіка та рухова корекція Вплив тривалої сидячої роботи на опорно-руховий апарат Найбільш поширені больові синдроми та скарги пацієнтів офісного типу Ергономіка робочого місця та побуту: профілактика болю Терапевтичні вправи та корекція рухових навичок у пацієнтів із офісним болем 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

· Теоретичні основи стерильності · Методи стерилізації · Практика операційної: стерильне поле · Хірургічна антисептика та підготовка команди · Контроль стерильності · Типові помилки та культура безпеки

Успішне лікування у відділенні інтенсивної терапії починається з дрібниць. Стерильність кожної маніпуляції, правильна фіксація катетера і своєчасна заміна системи часто вирішують більше, ніж сучасна апаратура. Ретельний догляд за катетерами, зондами, ендотрахеальними трубками та інфузійними системами визначає, чи вдасться стабілізувати стан пацієнта, чи в нього розвинуться тяжкі інфекційні ускладнення. На заході ви засвоїте алгоритми щоденного догляду за хворими у тяжкому або критичному стані, навчитеся працювати з інвазивними доступами так, щоб мінімізувати ризик інфекцій, та опануєте асистування під час інвазивних процедур. Ви навчитеся безпечного забору крові та правил роботи з інфузійними системами. Після навчання ви зможете безпечно та якісно доглядати за пацієнтами у ВІТ, швидко помічати небезпечні зміни й запобігати інфекційним ускладненням. • 1. Вступ • Значення якісного щоденного догляду у ВІТ для зниження рівня летальності та зменшення ускладнень. • Основні принципи інфекційного контролю як базис безпеки хворого. • Роль мультидисциплінарної команди у підтримці критичного пацієнта. • 2. Щоденний догляд за критичним пацієнтом • Моніторинг життєво важливих функцій та оцінювання стану. • Гігієнічні процедури відповідно до інфекційного контролю. • Профілактика пролежнів, аспірації та інших ускладнень. • 3. Догляд за катетерами, зондами й ендотрахеальними трубками • Принципи догляду за інвазивними доступами. • Профілактика катетер-асоційованих інфекцій кровотоку. • Запобігання вентилятор-асоційованим інфекціям. • 4. Асептика й антисептика під час інвазивних процедур • Підготовка операційного поля для стерильних маніпуляцій. • Асистування під час встановлення периферичних і центральних венозних катетерів. • Практичні навички: катетеризація, пункція, дренування, перев’язки. • Забезпечення суворої стерильності й безпеки пацієнта. • 5. Підготовка до забору крові та робота з інфузійними системами • Алгоритм безпечного забору крові з периферичних і центральних вен. • Техніка мінімізації ризику контамінації зразка та профілактики флебіту. • Зміна та приєднання інфузійних систем: правила асептики, уникнення контамінації. • Контроль за тривалістю використання інфузійних систем і катетерів. • 6. Командна взаємодія лікаря та медичної сестри • Взаємодія як основний фактор безпеки пацієнта у ВІТ. • Розподіл ролей: лікар – прийняття клінічних рішень, медична сестра – реалізація догляду та моніторинг. • Ефективна комунікація: чіткі інструкції, зворотний зв’язок, спільне планування процедур. • Підтримка командної культури довіри та відповідальності. • Приклади ситуацій, де узгодженість дій лікаря та медичної сестри запобігає критичним ускладненням. • 7. Відповіді на запитання учасників

:null, Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Малоінвазивна хірургія в гінекології демонструє стійку тенденцію до розширення показань і збільшення кількості втручань, що зумовлює підвищення вимог до анестезіологічного супроводу й безпеки пацієнток. Актуальність теми підсилюється оновленнями міжнародних рекомендацій (ESAIC, 2025-2026), що сформували нові стандарти ведення пацієнток у периопераційному періоді. На цьому заході ви навчитеся точно оцінювати операційний ризик з використанням валідованих шкал (ASA, STOP-BANG, Caprini), безпечно вести складні дихальні шляхи й аналізувати супутні патології. Ви дізнаєтеся, як вибрати метод анестезії при лапароскопічних втручаннях, зокрема розглянете порівняння TIVA та інгаляційної анестезії, а також сучасні стратегії мультимодальної аналгезії з мінімізацією використання опіоїдів. Окрім цього, ви розберете фізіологічні зміни, пов’язані з CO₂-пневмоперитонеумом та позицією Тренделенбурга, їхній вплив на гемодинаміку, респіраторну систему й на організм в цілому. Після навчання ви зможете точно прогнозувати і своєчасно розпізнавати інтраопераційні ускладнення гінекологічних втручань, зокрема гемодинамічну нестабільність, гіперкапнію, газову емболію та труднощі вентиляції. • Вступ. Передопераційне оцінювання пацієнтки • Оцінювання ризиків за шкалами ASA, STOP-BANG (ризик ОАС), Caprini (тромбози) • Виявлення факторів складної вентиляції/інтубації • Аналіз супутньої патології: серцево-судинної, респіраторної, ендокринної • Вибір та планування анестезії • Загальна анестезія як стандарт для лапароскопії: показання та обґрунтування • Вибір методики: TIVA vs інгаляційна анестезія • Стратегії знеболення: мультимодальна аналгезія, підхід opioid-sparing • Використання регіонарних блокад (TAP-block, інфільтрація портів) • Фізіологія пневмоперитонеуму та позицій • Вплив CO₂-пневмоперитонеуму на гемодинаміку • Респіраторні зміни під час оперативного лікування • Позиція Тренделенбурга: вплив на серце, легені, ВЧТ, очний тиск • Інтраопераційні ризики та ускладнення • Гемодинамічна нестабільність • Гіперкапнія та респіраторний ацидоз • Газова емболія CO₂ • Пошкодження судин/органів при введенні троакарів • Проблеми з вентиляцією (високий тиск, десатурація) • Критичні стани: що робити негайно • Дії у разі масивної кровотечі • Розпізнавання та лікування CO₂-емболії • Критична гіпоксія/неможлива вентиляція: алгоритм difficult airway • Гемодинамічний колапс: диференційна діагностика • Стратегії профілактики • Позиціонування відповідно до ризиків (захист нервів, профілактика компартмент-синдрому) • Профілактика ТЕЛА • Профілактика ПОНБ (комбінована терапія) • Чеклісти безпеки (WHO Surgical Safety Checklist) • Післяопераційне ведення • Моніторинг у PACU: свідомість, біль, дихання, гемодинаміка • Рання мобілізація та відновлення (протоколи ERAS) • Контроль болю: мультимодальний підхід • Рання діагностика ускладнень (кровотеча, інфекція, ТЕЛА) • Клінічні кейси • Відповіді на запитання

Онлайн курс PRO: комунікацію як інструмент 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Hard skills у медичній практиці — основа професійної діяльності лікаря, але для якісного пацієнт-орієнтованого менеджменту важливу роль відіграють soft skills. Діалог між лікарем і пацієнтом — це вміння правильно побудувати комунікацію, критично оцінити отриману інформацію та пояснити складні терміни. Під час курсу розглядаються ключові аспекти взаємодії з пацієнтами: технічні та нетехнічні навички в роботі лікаря, роль комунікації для комплаєнсу, побудова діалогу зі «складним пацієнтом», а також як інструмент teach-back покращує дотримання медичних рекомендацій. У результаті учасники отримують практичні алгоритми спільного прийняття рішень із пацієнтом, дієві поради для щоденної роботи та комунікативні підходи до пацієнтів різних поколінь. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Курс розроблено щоб сформувати розуміння процесу та основних вимог для коректного виписування електронного рецепта в електронній системі охорони здоров'я. Ви дізнаєтесь про передумови виписування електронного рецепта в електронній системі охорони здоров'я, а також про особливості створення та використовування електронного рецепта. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

ЕКМО є методом інтенсивної терапії, який рятує життя навіть у найтяжчих випадках, але ціна кожної помилки – дуже висока. Результат залежить не стільки від технічних характеристик обладнання, скільки від злагодженості дій мультидисциплінарної команди. Людський фактор, відсутність чітких алгоритмів і несинхронність дій найчастіше стають причиною критичних ускладнень, тому необхідно опанувати структуровані підходи до ініціації та моніторингу пацієнта на ЕКМО. На цьому заході ви розглянете основні етапи роботи з ЕКМО з акцентом на практичні аспекти: підготовка до ініціації, технічна перевірка системи, безпечна канюляція та запобігання раннім ускладненням. Ви засвоїте алгоритми безперервного моніторингу параметрів системи і стану пацієнта, зокрема контроль гемодинаміки, коагуляції та функцій органів. Також ви навчитеся правильно розподіляти ролі в команді та опануєте принципи швидкого реагування на критичні ситуації, як-от тромбоз, гемоліз та повітряна емболія. Після навчання ви зможете підвищити рівень контролю над процедурою ЕКМО, мінімізувати ризики ускладнень і тримати під контролем процеси інтенсивної терапії. • Підготовка до ініціації ЕКМО • Підготовка стерильного інструментарію, контуру та канюль. • Перевірка цілісності системи, заповнення контуру (priming). • Контроль наявності антикоагулянтної терапії. • Підготовка моніторингового обладнання. • Забезпечення асептики під час канюляції. • Моніторинг параметрів системи • Контроль швидкості потоку крові (blood flow), газового потоку (sweep gas), FiO₂. • Спостереження за тиском у контурі, ознаками тромбозу або гемолізу. • Оцінювання кольору крові у венозній та артеріальній частинах контуру. • Своєчасне виявлення повітря в системі або витоків. • Моніторинг пацієнта • Контроль гемодинаміки (АТ, ЧСС, ЦВТ SatO2). • Спостереження за неврологічним статусом. • Контроль діурезу, функції нирок. • Оцінювання ознак кровотечі або тромбозу. • Контроль стану канюляційних ділянок (кровотеча, інфекція, гематома). • Антикоагуляція та безпека • Адміністрування та контроль гепарину або альтернативних антикоагулянтів. • Регулярний моніторинг (забір) показників коагуляції. • Дотримання протоколів у разі підвищеного ризику кровотечі. • Профілактика ускладнень • Раннє виявлення механічних несправностей системи. • Контроль інфекційних ускладнень. • Профілактика пролежнів та тромбозів. • Безпечне транспортування пацієнта на ЕКМО. • Догляд за пацієнтом на ЕКМО • Проведення гігієнічного догляду відповідно до гемодинамічної стабільності. • Контроль положення канюль. • Командна взаємодія під час маніпуляцій і процедур. • Документація • Фіксація щогодинних параметрів системи. • Документування змін у стані пацієнта. • Реєстрація ускладнень та проведених втручань.

Ефективність пластичної операції залежить від злагодженої роботи всієї операційної команди. Операційна медична сестра має розуміти етапи втручання, логіку дій хірурга, послідовність використання інструментарію та організацію операційного процесу, адже це впливає на швидкість, безпеку та якість операції. На цьому заході ви розглянете роль операційної медичної сестри в пластичній хірургії, принципи підготовки операційної та пацієнта до втручання, основні правила комунікації з хірургом і командою, а також алгоритми асистенції на всіх етапах операції. Ви дізнаєтесь більше про критичні моменти в операційній, типові помилки та способи їх уникнення, а також розберете реальні практичні кейси. Після навчання ви зможете впевнено працювати в операційній при пластичних оперативних втручаннях, швидко орієнтуватися в ході операції, передбачати дії хірурга та діяти точно і своєчасно. • Роль операційної медсестри в пластичній хірургії • місце медсестри в хірургічній команді • підготовка операційної та пацієнта до втручання • принципи ефективної комунікації з хірургом та командою • Інструменти пластичного хірурга: від бази до практики • основний набір інструментів для пластичних операцій • особливості подачі інструментів та роботи з ними • розхідні матеріали та їх правильне використання • Асистенція на етапах пластичної операції • підготовка до початку операції • робота під час ключових етапів втручання • що операційна медсестра має передбачати наперед • Критичні моменти в операційній: на що звертати увагу • контроль стерильності та операційного поля • взаємодія з хірургом у динаміці операції • ситуації, які потребують швидкої реакції • Як уникнути помилок в роботі операційної медсестри • типові помилки під час асистенції • як правильно організувати робоче місце • чек-листи та звички, які підвищують безпеку операції • Практичний блок: алгоритми роботи та розбір операційних кейсів • аналіз типових ситуацій з операційної • розбір «складних моментів» • рекомендації для впевненої роботи в пластичній хірургії • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Інфекційний контроль у кабінеті вакцинації – невіддільна складова безпеки пацієнтів і медичного персоналу та обов’язкова вимога сучасної системи охорони здоров’я. Недотримання стандартів асептики й правил безпеки ін’єкцій створює ризик передавання інфекцій, розвитку післяін’єкційних ускладнень і професійного інфікування медичних працівників. Важливою умовою дотримання санітарних вимог та мінімізації юридичних ризиків для медичного закладу є чітке дотримання установлених норм усіма працівниками. На цьому заході ви розглянете принципи гігієни рук, безпеки ін’єкцій, забезпечення «холодового ланцюга», правильного поводження з медичними відходами та ведення обов’язкової документації. Ви засвоїте алгоритми дій у разі виникнення ускладнень, зокрема анафілактичних реакцій, порушень асептики або випадків забруднення, а також навчитеся виявляти протипоказання до вакцинації та проводити підготовку пацієнтів до процедури імунізації. Після навчання ви зможете безпечно організовувати та проводити вакцинацію, своєчасно виявляти ризики та запобігати розвитку ускладнень. • Нормативно-правова база. • Чисті руки як складова інфекційного контролю в кабінеті щеплень. • Основні складові «холодового ланцюга». • Безпека ін’єкцій. • Ускладнення, які можуть виникнути в разі недотримання умов інфекційного контролю. • Відходи, які утворюються в кабінеті щеплень. • Маркування, збирання, сортування та утилізація відходів. • Обов’язкові СОП у кабінеті щеплень. • Відповіді на запитання.