Заходи БПР — Офтальмологія 2026

Повідомлення поганих новин є одним із найбільш складних і водночас важливих аспектів клінічної практики. Онкологічні діагнози, хронічні та інвалідизуючі захворювання, несприятливі прогнози, ускладнення або неефективність лікування супроводжують роботу лікарів незалежно від спеціальності. Водночас у більшості фахівців відсутня системна підготовка з клінічної комунікації, зокрема щодо структурованого й етично вивіреного повідомлення поганих новин. Як наслідок, така взаємодія часто відбувається інтуїтивно, що підвищує ризик емоційної ескалації, конфліктів, професійного вигорання та юридичних наслідків для закладу охорони здоров’я. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння клінічної комунікації та опануєте практичні інструменти повідомлення складної інформації. Учасники ознайомляться з міжнародно визнаними підходами й моделями, зокрема протоколами SPIKES і NURSE, а також Калгарі-Кембриджською моделлю. Окрім цього, буде висвітлена їх адаптація до українського культурного та клінічного контексту. Після навчання ви зможете структуровано проводити складні розмови з пацієнтами та їхніми близькими, зменшуючи емоційне навантаження і ризик конфліктів. • Загальні поняття клінічної комунікації • Роль комунікації у формуванні довіри та прихильності до лікування • Типові помилки лікарів у спілкуванні з пацієнтами • Межі відповідальності лікаря в комунікації • Вербальні та невербальні компоненти клінічного діалогу • Повідомлення поганих новин: клінічний та етичний контекст • Емоційні реакції пацієнтів і родичів: страх, заперечення, гнів, шок • Вплив контексту: амбулаторний прийом, стаціонар, ургентні ситуації • Етичні принципи інформування. Типові сценарії «невдалого повідомлення» та їхні наслідки • Структуровані підходи: протоколи SPIKES та NURSE • Приклади клінічних ситуацій застосування протоколів • Адаптація протоколів до українського культурного контексту • Часті помилки під час формального використання протоколів • Калгарі–Кембриджська модель клінічної комунікації • Загальна логіка та структура моделі • Побудова контакту з пацієнтом. Активне слухання й уточнення очікувань. Спільне формування розуміння проблеми. Узгодження плану лікування • Практичні приклади застосування моделі в складних розмовах • Проблемна комунікація в клінічній практиці • Пацієнт у стані емоційної дестабілізації • Запити на «неправду», приховування діагнозу • Комунікація з членами родини за тяжких прогнозів • Конфліктні ситуації та профілактика скарг • Межі професійної емпатії та самозахист лікаря • Пацієнтоорієнтована комунікація • Принципи пацієнтоорієнтованого підходу • Поважання автономії пацієнта • Спільне прийняття рішень (shared decision-making). Адаптація інформації до рівня розуміння пацієнта • Практичний воркшоп (інтерактив) • Рольові сценарії повідомлення поганих новин • Аналіз реальних клінічних кейсів учасників • Відпрацювання протоколів SPIKES та NURSE • Розбір типових помилок у безпечному середовищі • Формування індивідуального алгоритму комунікації • Відповіді на запитання

Обстеження постраждалих осіб у випадках статевих злочинів (дистанційно) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Дистанційний курс з використанням електронних навчальних ресурсів українською мовою. Обов’язковий курс у межах медичного обстеження та документування результатів. Програма заходу • Блок 1. Вступ • Урок 1 — Знайомство з ментором. Актуальність курсу (Ментор: Аліна Плетенецька) • Блок 2. Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи • Урок 1 — Процесуальні основи проведення судово-медичних експертиз. Приводи їх призначення • Урок 2 — Тестування • Блок 3. Загальні правила огляду постраждалих у випадках статевих станів • Урок 1 — Огляд постраждалих. Спеціальний анамнез • Урок 2 — Тестування • Блок 4. Встановлення порушення цілосності дівочої пліви • Урок 1 — Варіанти будови дівочої перетинки. Порядок опису ушкоджень • Урок 2 — Тестування • Блок 5. Встановлення характеру та механізму виникнення ушкоджень при скоєнні насильницького статевого акту • Урок 1 — Експертиза зґвалтування • Урок 2 — Тестування • Блок 6. Розбещені дії. Встановлення факту зґвалтування • Урок 1 — Встановлення характеру механізму виникнення ушкоджень та змін при скоєнні розбещених дій • Урок 2 — Тестування • Блок 7. Дії лікаря при роботі з пацієнтом у випадках підозри на статеві злочини • Урок 1 — Опис ушкоджень. Повідомлення про випадок • Урок 2 — Тестування Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосування валідованих скринінгових шкал для виявлення тривожних розладів. Проведення диференційної діагностики між генералізованим тривожним розладом, панічними атаками та соматоформними розладами. Визначення показань для призначення анксіолітичної терапії та вибір препарату з урахуванням коморбідності. Ідентифікація “червоних прапорців” у пацієнтів з тривогою, що вимагають консультації психіатра. Розробка алгоритму ведення пацієнта з тривогою, коморбідною з кардіологічною чи гастроентерологічною патологією. Формування ефективного запиту на консультацію до психіатра. Навички психоедукації пацієнта щодо природи його стану та необхідності співпраці з психіатром. Інтерпретація висновків психіатра для інтеграції в план лікування соматичного захворювання. Питання, що розглядаються: Які діагностичні критерії дозволяють розмежувати соматичні прояви тривоги від органічної патології? Як обрати стартову терапію для пацієнта з уперше діагностованим тривожним розладом в умовах первинної ланки? У яких клінічних ситуаціях призначення бензодіазепінів є виправданим, а коли їх слід уникати? Які особливості ведення пацієнтів з тривогою на тлі хронічних захворювань (ІХС, ЦД, ХОЗЛ)? Коли лікар загальної практики повинен скерувати пацієнта до психіатра, а коли – до психотерапевта? Як побудувати комунікацію з пацієнтом, який заперечує психогенну природу своїх симптомів? Яка тактика ведення пацієнта у разі неефективності першої лінії терапії тривожного розладу? Як юридично та етично коректно організувати консультацію психіатра для пацієнта? Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Косоокість є поширеною патологією дитячого віку, що трапляється у 2-5% людей і є однією з провідних причин розвитку амбліопії та порушення формування бінокулярного зору. Клінічне ведення таких пацієнтів потребує чіткої страбізмологічної діагностики, оскільки неправильний вибір оптичної корекції може не лише не покращити стан, а й ускладнити перебіг окремих форм косоокості. Водночас несвоєчасне направлення на хірургічне лікування зменшує ймовірність відновлення повноцінного бінокулярного зору, тоді як частина пацієнтів взагалі не потребує активного втручання, обмежуючись спостереженням. На цьому заході ви засвоїте сучасний підхід до страбізмологічної діагностики з акцентом на визначення типу косоокості, диференційну діагностику та побудову поетапного алгоритму ведення пацієнта. Ви розглянете роль оптичної корекції як першого терапевтичного етапу, критерії вибору тактики спостереження, консервативного або хірургічного лікування, а також розберете реальні клінічні кейси з типовими діагностичними й тактичними помилками. Після навчання ви зможете виконувати базову діагностику косоокості, обґрунтовано визначати показання до оптичної корекції, спостереження або оперативного втручання, а також приймати рішення на основі структурованого алгоритму. • Сучасний погляд на косоокість: чому рання діагностика має значення. • Алгоритм обстеження пацієнта з косоокістю. • Диференційна діагностика різних форм косоокості. • Оптична корекція як перший етап лікування. • Спостерігати чи лікувати/оперувати: прийняття клінічного рішення. • Алгоритми ведення основних типів косоокості. • Практичні клінічні кейси та розбір типових помилок. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Диференціювати резистентну диплопію міастенічного генезу від інших причин окорухових розладів. 2. Визначати критерії відбору пацієнтів для проведення локальної ін’єкційної терапії при неефективності стандартних схем лікування. 3. Розробляти протокол процедури: вибір препарату, розрахунок дози, ідентифікація цільових екстраокулярних м’язів. 4. Застосовувати техніку проведення ін’єкцій в окорухові м’язи під контролем. 5. Прогнозувати та вести потенційні ускладнення, зокрема птоз або гіперкорекцію. 6. Оцінювати динаміку клінічного стану та визначати необхідність повторних втручань. 7. Інтегрувати метод в комплексну терапевтичну стратегію пацієнта з генералізованою міастенією. Питання, що розглядаються: • Які патофізіологічні механізми зумовлюють розвиток ізольованої резистентної диплопії у пацієнтів з генералізованою міастенією? • Які об’єктивні критерії дозволяють класифікувати диплопію як рефрактерну до стандартної імуносупресивної та симптоматичної терапії? • Який алгоритм вибору цільового екстраокулярного м’яза для ін’єкції та які методи його точної локалізації застосовуються? • Які препарати для локальних ін’єкцій (наприклад, ботулотоксин типу А) є препаратами вибору, та які протоколи їх дозування є найбільш обґрунтованими? • Як співвідноситься ефективність локальної терапії з системним лікуванням міастенії та чи впливає вона на загальний перебіг захворювання? • Які короткострокові та довгострокові побічні ефекти та ускладнення характерні для даної процедури? • Якою є доказова база щодо довготривалої ефективності та безпеки повторних локальних ін’єкцій при міастенічній диплопії? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Що таке тейп: міфи, правда, біомеханіка впливу Показання та протипоказання до тейпування Основи дії кінезіотейпів у реабілітації Демонстрація та відпрацювання: – Тейпування коліна – Тейпування передпліччя, зап’ястка, першого пальця руки Лімфотейпування (дренажне): передпліччя та плече Тейпування рубців Типові помилки та технічні нюанси 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Природна естетика – головний світовий тренд сучасної косметології. Колагеностимулятори стали тим інструментом, який дає змогу створити довготривалий, природний та прогнозований результат без агресивних втручань. Розуміння їх механізмів і правильний підбір доз – це великий плюс до вашої конкурентоспроможності й буквально квиток у «вищу лігу» індустрії. На цьому заході ви дізнаєтеся, які препарати працюють у глибоких шарах дерми і чому результат накопичується протягом декількох сеансів. Ви отримаєте алгоритми, які допоможуть вам уникати ускладнень та обирати техніку ін’єкції залежно від віку, стану шкіри й побажань пацієнта і почати керувати процесом впевнено та безпечно. Після навчання ви зможете ефективно працювати з віковими змінами, втратою об’єму, рубцями, набряками, «втомленим» виглядом, складними контурами й пацієнтами з протипоказаннями до гіалуронатів. • Сучасні колагеностимулятори: види, механізм дії та особливості застосування. • Показання та протипоказання до використання у дерматовенерологічній практиці. • Ін’єкційні техніки: базові, векторні та 3D-методи. Зонування й принципи безпеки. • Комбіновані протоколи з іншими процедурами (лазер, пілінги, екзосоми тощо). • Персоналізований підхід та аналіз клінічних кейсів: корекція птозу, омолодження, відновлення каркасу тканин. • Побічні ефекти, ускладнення, менеджмент пацієнта після процедури. • Протоколи постпроцедурного догляду та реабілітації. • Відповіді на запитання.

​Десмургія — одна з базових, але часто недооцінених навичок середнього медичного персоналу, від якої залежить безпека та комфорт пацієнта. Неправильно накладена пов’язка може стати причиною ішемії тканин, вторинного інфікування або затримки загоєння, особливо у пацієнтів із діабетом чи судинною патологією. Водночас дослідження показують, що правильно обрана техніка пов’язки може скоротити час загоєння ран на 25–50%. Медичні сестри та брати є першими на черзі, хто застосовує ці навички в умовах невідкладної допомоги, хірургічного стаціонару або паліативної практики. Тому системне оновлення знань у сфері сучасної десмургії є необхідним для зниження частоти ускладнень і підвищення ефективності догляду. Навчальний захід «Десмургія. Види та техніка накладання пов'язок» буде присвячений вивченню класифікації та властивостей сучасних перев’язувальних матеріалів, а також критеріям їх вибору залежно від клінічної ситуації. Учасники розглянуть техніку накладання м’яких, жорстких і вистигаючих пов’язок, правила іммобілізації при травмах та особливості догляду за пацієнтом після фіксації. Також у фокусі – ефективність накладеної пов’язки, профілактика ускладнень, контроль за станом кінцівки та правильне переміщення постраждалого. Закріпити отриманні знання можна буде під час розгляду реальних клінічних випадків. • 1. Класифікація пов’язок і перев’язувальних матеріалів. • Основні типи пов’язок: м’які, жорсткі, комбіновані. Властивості сучасних перев’язувальних матеріалів та критерії їх вибору залежно від клінічної ситуації. • 2. М’які пов’язки: техніки накладання та показання до застосування. • Бинтові, косинкові, трубчасті пов’язки. Алгоритм накладання пов’язки залежно від зони ураження та цілі (фіксація, компресія, захист). • 3. Жорсткі пов’язки та іммобілізаційні засоби: шини, лонгети, ортези. • Показання до іммобілізації, види шин (стандартні та імпровізовані), техніка накладання та правила контролю за станом кінцівки. • 4. Вистигаючі пов’язки: гіпсові, полімерні, комбіновані матеріали. • Переваги сучасних вистигаючих матеріалів, техніка їх використання, показання та протипоказання. • 5. Принципи іммобілізації при травмах та гострих станах. • Основні правила надання першої допомоги при підозрі на перелом, вивих, розрив зв’язок. Алгоритм дій медичної сестри до та після іммобілізації. • 6. Оцінка ефективності накладеної пов’язки та профілактика ускладнень. Ознаки правильної пов’язки, контроль за кровообігом, шкірними покривами, запобігання тисковим ураженням і набрякам. • 7. Переміщення та транспортування постраждалого з фіксацією ушкоджених ділянок. Техніки безпечного переміщення, використання допоміжних засобів, командна взаємодія в надзвичайних ситуаціях. • 8. Розгляд складних клінічних кейсів. • Відповіді на запитання

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1019988. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Післяпологові зміни тазового дна не завжди супроводжуються вираженим анатомічним пролапсом, однак можуть суттєво впливати на функціональний стан та якість життя пацієнтки. Нерідко трапляється ситуація, коли суб’єктивні скарги значно переважають об’єктивні зміни під час огляду. Сучасний підхід до післяпологової реконструкції тазового дна потребує не лише анатомічного оцінювання, а й комплексного аналізу функціональних порушень, симптомів та очікувань пацієнтки. На цьому заході ви розглянете принципи діагностики та хірургічної корекції післяпологових дефектів тазового дна, зокрема мінімальних та прихованих форм пролапсу. Ви навчитеся визначати критерії відбору пацієнток для оперативного лікування, засвоїте особливості ведення жінок із диспареунією, рубцевими деформаціями промежини і стресовим нетриманням сечі, а також дізнаєтеся про можливості комбінованих реконструктивних втручань. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення щодо спостереження, реконструктивного лікування чи поєднаних оперативних втручань та забезпечувати функціональний результат і сприятливий довгостроковий прогноз. • Післяпологові скарги без явного пролапсу: як мислити хірургу. • Коли пацієнтка має симптоми, але пролапс візуально мінімальний або відсутній • Приховані дефекти тазового дна й перинеальної зони • Коли проблема функціональна, а коли анатомічна • Сучасна діагностика та відбір пацієнток на хірургічну корекцію. • Клінічний огляд та функціональне оцінювання • Показання до операції у разі мінімальних об’єктивних змін • Типові помилки первинної консультації • Хірургічна корекція післяпологових дефектів: що реально працює. • Вагінопластика й перинеопластика • Відновлення промежини після пологових травм • Корекція рубцевих деформацій • Комбіновані операції у разі післяпологових змін. • Корекція стресового нетримання сечі (СНС) + пластика тазового дна • Лабіопластика + вагінопластика • Ліпофілінг інтимної зони як частина реконструкції • Поєднані втручання за один етап: показання й обмеження • Пролапс і нетримання сечі: як не лікувати одне, ігноруючи інше. • Поєднання пролапсу зі стресовим нетриманням сечі • Коли потрібна одночасна корекція • Вибір тактики залежно від віку, пологів, тканин і симптомів • Ускладнення та недостатній клінічний ефект після операцій: як уникнути помилок? • Рецидив симптомів без рецидиву пролапсу • Біль, диспареунія, рубцеві деформації • Як мінімізувати ризики та правильно вести пацієнтку • Розбір клінічних кейсів. • Практичний алгоритм прийняття рішення. • Кого оперувати, кого спостерігати • Як обрати обсяг втручання • Як пояснювати прогноз пацієнтці • Післяопераційний супровід та профілактика рецидиву • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Електронний навчальний курс присвячений застосуванню технік когнітивно-поведінкової психотерапії в медичній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Програма заходу • Оволодієте техніками діагностики та концептуалізації клінічних випадків у рамках моделі КПТ. • Ідентифікація та класифікація когнітивних спотворень (катастрофізація, дихотомічне мислення) у пацієнтів із соматичною патологією. • Застосування техніки Сократівського діалогу для корекції дезадаптивних переконань пацієнта щодо хвороби та лікування. • Впровадження протоколів поведінкової активації для пацієнтів з ангедонією, апатією та низькою мотивацією. • Надання структурованої психоедукації щодо взаємозв’язку між когніціями, емоціями та фізіологічними реакціями. • Оволодіння алгоритмами роботи з тривогою про здоров’я (нозофобією) та больовою поведінкою. • Формування навичок встановлення терапевтичного альянсу та підвищення комплаєнсу через КПТ-орієнтований підхід. • Застосування технік усвідомленості (mindfulness) для управління стресом та хронічним болем. • Заняття №1 • Як клінічно розмежувати раціональне занепокоєння щодо симптомів та патологічну тривогу про здоров’я? • Які «червоні прапорці» вказують на необхідність консультації психіатра? • Як інтегрувати когнітивну модель (модель ABC) в обмежений час клінічного прийому? • Які техніки КПТ є доказово ефективними для менеджменту хронічних больових синдромів? • Який алгоритм дій при роботі з пацієнтом, що катастрофізує побічні ефекти фармакотерапії? • Як використовувати техніки поведінкової активації для пацієнтів з астенією та депресивними симптомами? • Як коректно формулювати Сократівські питання, щоб не викликати у пацієнта відчуття знецінення його скарг? • Які валідизовані скринінгові шкали для виявлення тривоги та депресії можна використовувати на соматичному прийомі? • Заняття №2 • Яка доказова база ефективності КПТ при основних нозологіях: великому депресивному розладі, генералізованому тривожному розладі, ПТСР, обсесивно-компульсивному розладі? • Які ключові диференційні критерії КПТ порівняно з іншими психотерапевтичними напрямами? • Як проводити клінічну концептуалізацію випадку в рамках КПТ-моделі? • Які показання та протипоказання до застосування КПТ? • Як інтегрувати КПТ з фармакотерапією: принципи комбінованого лікування? • Які алгоритми роботи з терапевтичним опором та низьким комплаєнсом пацієнта? • Як адаптувати техніки КПТ для пацієнтів з коморбідною соматичною патологією? • Які методики КПТ є ефективними для профілактики рецидивів психічних розладів? • 02:13:46 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Чхання, закладеність носа, свербіж, сльозотеча — саме з такими скаргами пацієнти масово звертаються до лікаря у період сезонної алергії. Попри поширеність цих симптомів, контроль захворювання часто залишається недостатнім: пацієнти роками отримують симптоматичне лікування без досягнення стабільного ефекту. Сучасний підхід передбачає не лише швидке полегшення симптомів, а й глибше розуміння причин захворювання, правильну діагностику та вибір довгострокової стратегії лікування. Розглядаються ключові клінічні та практичні аспекти ведення пацієнтів: вибір препаратів для симптоматичної терапії, типові помилки, роль лабораторної діагностики у виявленні алергенів, інтерпретація результатів алергологічних обстежень, показання до алерген-специфічної імунотерапії та перехід від контролю симптомів до контролю захворювання. Учасники отримають практичні знання про поширені синдроми та нозології, комплексний розбір взаємопов’язаних тем і методик обстеження, а також можливість поставити питання спікерам у прямому ефірі. Програма заходу • Симптоматичне лікування сезонної алергії: як швидко і ефективно досягти контролю — онлайн лекція • Персоналізований підхід при сезонній алергії: від лабораторної діагностики до АСІТ — онлайн лекція • Сезонна алергія у дітей: прості відповіді на складні питання щоденної практики — онлайн лекція • Доповідь здійснюється за підтримки компанії ПРО-ФАРМА та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера