Заходи БПР — Неврологія 2026

Практика, що змінює підхід до пацієнтів — і до себе. Упродовж двох днів інтенсиву учасники навчаться не просто «говорити» з пацієнтами, а комунікувати усвідомлено, впевнено та професійно — у складних ситуаціях та з різними пацієнтами. Цей курс — для лікарів, які хочуть покращити якість комунікації з пацієнтами та знизити емоційну напругу в роботі. Для того, щоб успішно завершити курс і отримати сертифікат, необхідно бути присутнім протягом усього офлайн-тренінгу та пройти теоретичне оцінювання. Для кого: всі лікарські спеціальності. Звертаємо увагу! Ви будете зараховані на тренінг тільки після підтвердження участі адміністратором навчально-тренінгового центру. Місце на тренінгу бронюється тільки після оплати навчання. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Черепно-мозкова травма внаслідок бойових дій є складним викликом на кожному етапі допомоги: від тріажу до операційної. На майстер-класі «ЧМТ у поранених на різних етапах надання допомоги: скоординований погляд анестезіолога та нейрохірурга» ви дізнаєтесь, як діяти в умовах обмеженого часу та розпізнавати види бойової ЧМТ. Ви зможете виявляти ознаки дислокації мозку навіть без КТ. А також ви розглянете питання патофізіології первинних і вторинних ушкоджень і навчитесь оперативно реагувати на небезпечні ускладнення. Після заходу ви зможете грамотно вести пацієнтів із ЧМТ на будь-якому етапі: від стабілізації на полі до тривалої підтримки без доступу до нейрохірурга. Навчитеся правильно призначати гіперосмолярну терапію, проводити седацію, організовувати нейромоніторинг і приймати рішення щодо хірургії навіть у непристосованих умовах. Крім цього, ви зрозумієте, як інтегрувати підходи JTS/CPG в українські реалії. ЧМТ потребують злагодженої роботи нейрохірурга та анестезіолога. Це навчання допоможе вам поглянути на ці ушкодження з обох боків. • 1. Епідеміологія та особливості ЧМТ в бойових умовах • Види ЧМТ: вибухова, проникна, закрита • Основні механізми ушкоджень: вибух, удар, падіння, постріли • Тримодальний розподіл смертності при травмі • 2. Патофізіологія травматичного ушкодження головного мозку • Первинні та вторинні ушкодження мозку • Механізми набряку: цитотоксичний, вазогенний • Гіпоксія, гіпотензія, порушення метаболізму • 3. Клінічна діагностика тяжкості ЧМТ • Шкала коми Глазго та AVPU • Симптоми латералізації та дислокації мозку • Патологічні реакції зіниць та моторні відповіді • 4. Алгоритми оцінювання та первинної допомоги (HEADS, IED, IED-E) • Швидкий неврологічний огляд • Сортування пацієнтів на етапі CLS/Medic • Роль УЗД зорового нерва у разі підозри на підвищений ВЧТ • 5. Інтенсивна терапія ЧМТ • Підтримка прохідності дихальних шляхів та ШВЛ • Цільові показники SaO₂, PaCO₂, САТ, ВЧТ, ЦПТ • Контроль судом, температури, глюкози, натрію • Введення гіперосмолярних розчинів: 3%, 23,4% NaCl • Протокол седації та анальгезії • 6. Нейромоніторинг і візуалізація • Показання до КТ, WBCT, доплерографії • Типи моніторингу ВЧТ та церебральної оксиметрії • Зони дислокації та їх клінічна діагностика • 7. Етапність медичної допомоги при ЧМТ (R1–R3) • Можливості та обмеження медичних ролей • Принципи DCR/DCS на кожному етапі • Prolonged Field Care: тактика ведення без доступу до нейрохірургії • 8. Хірургічна допомога та краніоектомія в бойових умовах • Показання до втручання у непристосованих умовах • Роль телемедицини у прийнятті рішень • Підготовка та виконання DCS при ЧМТ • 9. Висновки та Q&A • Підсумковий алгоритм лікування ЧМТ на різних етапах. • Уніфікований підхід JTS/CPG: застосування в українських умовах. • Відповіді на запитання слухачів. • 1. Сучасні рекомендації керівництва фонду черепно-мозкової травми (Brain Trauma Foundation) щодо лікування проникаючої черепно-мозкової травми (пЧМТ) • 2. Застосування сучасних методів діагностики внутрішньочерепних гематом та внутрішньочерепної гіпертензії в суворих умовах (Combat/Austere conditions) • 3. Терміновість нейрохірургії: • Екстрена хірургія проти спостереження • Відкладення для кращих операційних умов • 4. Декомпресивна краніектомія при проникаючій ЧМТ (покази, методики виконання, попередження ускладнень) • 5. Локальна обробка (дебридмент) та надійне закриття мозкової рани • 6. Ступінь очищення рани: • Радикальне чи консервативне очищення мозкової рани • Дії із сторонніми тілами в мозковій рані • 7. Попередження ліквореї (раньової, назальної, очної, вушної) при пЧМТ • 8. Хірургія проникаючих поранень основи черепа (передньої, середньої та задньої черепної ями) • 9. Лікування післятравматичних псевдоаневризм судин головного мозку • 10. Поранення дуральних венозних синусів головного мозку • 11. Терміни проведення краніопластики при проникаючій ЧМТ • 12. Мультидисциплінарний хірургічний підхід в лікуванні пЧМТ • 13. Висновки та Q&A. Відповіді на запитання слухачів.

Сучасну реабілітацію важко уявити без бандажів та ортезів. Велика кількість людей звертаються по допомогу з травмами, пораненнями й ускладненнями після операцій. Тому, лікарям постійно доводиться вирішувати: який бандаж чи ортез справді допоможе цьому пацієнту, адже просто застосувати стандартний виріб – неефективна тактика. Уміння правильно підібрати та призначити бандажі й ортези є обов'язковою навичкою для фахівців, які працюють у сфері реабілітації. Навчальний захід «Бандажування та ортезування в реабілітації» буде присвячений систематизованому вивченню застосування бандажів й ортезів, починаючи з основ. Які бувають вироби, чим відрізняються статичні ортези від динамічних, як обрати правильний варіант у клінічній ситуації – усе це буде розглянуто на практичних прикладах. Окрім цього, будуть висвітлені показання, протипоказання, поширені помилки й нюанси матеріалів та підгонки. І головне – ви дізнаєтесь, як зробити так, щоб ортез дійсно працював на користь пацієнта. • Вступ. Визначення бандажування та ортезування, роль у реабілітаційному процесі. • Бандажування: види бандажів, принципи застосування, показання до використання. • Ортезування: типи ортезів (статичні, динамічні). Матеріали для виготовлення ортезів. Цілі використання в реабілітації. • Клінічні показання до бандажування й ортезування. • Процес призначення та підбору за станом пацієнта, алгоритм вибору відповідного бандажа/ортеза, індивідуальне налаштування. • Переваги використання бандажів та ортезів. Можливі ризики й застереження до використання. • Комбінування з іншими методами реабілітації. Ефективність бандажування й ортезування в реабілітації. Перспективи розвитку технологій у цій галузі. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

Післяпологові зміни промежини та тазового дна є поширеною причиною дискомфорту у пацієнток. За ними можуть стояти стресове нетримання, диспареунія та функціональні порушення без явного пролапсу. На цьому заході ви розберете, як відбирати пацієнток на реконструктивне лікування, коли доцільні кольпорафія, лабіопластика чи ліпофілінг, і як обирати обсяг втручання. Після навчання ви зможете краще оцінювати приховані дефекти тазового дна, приймати обґрунтовані рішення щодо тактики та зменшувати ризик післяопераційних ускладнень і повторних операцій. • Післяпологові скарги без явного пролапсу: як мислити хірургу. • Коли пацієнтка має симптоми, але пролапс візуально мінімальний або відсутній • Приховані дефекти тазового дна й перинеальної зони • Коли проблема функціональна, а коли анатомічна • Сучасна діагностика та відбір пацієнток на хірургічну корекцію. • Клінічний огляд та функціональне оцінювання • Показання до операції у разі мінімальних об’єктивних змін • Типові помилки первинної консультації • Хірургічна корекція післяпологових дефектів: що реально працює. • Вагінопластика й перинеопластика • Відновлення промежини після пологових травм • Корекція рубцевих деформацій • Комбіновані операції у разі післяпологових змін. • Корекція стресового нетримання сечі (СНС) + пластика тазового дна • Лабіопластика + вагінопластика • Ліпофілінг інтимної зони як частина реконструкції • Поєднані втручання за один етап: показання й обмеження • Пролапс і нетримання сечі: як не лікувати одне, ігноруючи інше. • Поєднання пролапсу зі стресовим нетриманням сечі • Коли потрібна одночасна корекція • Вибір тактики залежно від віку, пологів, тканин і симптомів • Ускладнення та недостатній клінічний ефект після операцій: як уникнути помилок? • Рецидив симптомів без рецидиву пролапсу • Біль, диспареунія, рубцеві деформації • Як мінімізувати ризики та правильно вести пацієнтку • Розбір клінічних кейсів. • Практичний алгоритм прийняття рішення. • Кого оперувати, кого спостерігати • Як обрати обсяг втручання • Як пояснювати прогноз пацієнтці • Післяопераційний супровід та профілактика рецидиву • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Ішемічна хвороба серця (ІХС) — одна з провідних причин інвалідизації та смертності у світі. Її своєчасне виявлення та точна оцінка ризику безпосередньо впливають на прогноз і якість життя пацієнтів. Часто ішемія міокарда може перебігати без типового болю, без характерних змін на ЕКГ або маскуватися під неспецифічні симптоми. У таких випадках ключову роль відіграють навантажувальні тести. Тредміл-тест, велоергометрія та strain-ехокардіографія дають змогу виявити приховану ішемію, оцінити функціональні резерви серця та визначити подальшу тактику лікування. Володіння сучасними методами проведення та інтерпретації цих тестів є обов’язковою навичкою для лікаря, який працює з пацієнтами із підозрою на ІХС. Навчальний захід буде присвячений розгляду: • показань та протипоказань до проведення навантажувальних тестів; • алгоритмів вибору між тредміл-тестом, велоергометрією та strain-ехокардіографією; • інтерпретації результатів та визначення подальших кроків у діагностиці й лікуванні. Окремо розглянемо сучасні рекомендації з ведення пацієнтів із ІХС, поєднання діагностичних і терапевтичних стратегій, а також клінічні приклади з практики. • Хронічний коронарний синдром: оцінка клінічної ймовірності обструктивної ІХС • Неінвазивні методи діагностики ХКС: • Велоергометрія • Тредміл-тест • Стрейн-ЕХО • Коронарографія - покази, протипокази, розбір клінічних випадків • Покази до реваскуляризації при стабільній стенокардії • Медикаментозне лікування ХКС • Клінічні випадки • Відповіді на запитання

Запрошуємо 30 серпня до участі у авторському тренінгу під керівництвом Ростислава Волощука. Рівень: поглиблений! Лише 10 учасників! Цільова аудиторія: анестезіологія, дитяча анестезіологія, неврологія, ортопедія і травматологія, ультразвукова діагностика, хірургія. Сертифікат 12 балів БПР (8 академічних годин). Місце проведення: Львів, МЦ ІнМед, Хімічна 4. Готелі поблизу: https://coinhotels.com.ua/ (локація Хімічна), https://www.fest-hotel.com/ (локація Лемківська). Програма заходу • 30.08.2026 09:00 - 15:00 • Виконувати блокади грудної та черевної стінки • Ідентифікувати і селективно блокувати окремі нерви плечового сплетення на різних рівнях • Ідентифікувати і блокувати нерви нижньої кінцівки на будь-якому рівні • Безпечно маніпулювати голкою на великій глибині та в незручних умовах • Катетеризувати нерви і сплетення для тривалого знеболення Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Семінар «Етичні та деонтологічні проблеми сучасної медицини. Позитивна медицина» 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Фаховий онлайновий семінар з тематики етики та деонтології в медицині. Програма заходу • Програма проведення заходу: https://mphu.edu.ua/upload/files/fpo/med_BPR/January%202024/Etika10godALL.pdf • Електронна реєстрація: https://forms.gle/k7VVxtf1ykHbH6uCA Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Хронічна м’язова слабкість не завжди має неврологічну причину. Але завжди це клінічний виклик. Цей дводенний майстер-клас допоможе вам зʼясувати складну тему міопатій і впевнено ставити діагноз там, де інші фахівці роками «лікують остеохондроз» без жодних результатів. Ви навчитеся розпізнавати спадкові, запальні, токсичні й метаболічні міопатії, відрізняти їх від нейропатій, оцінювати ступінь ризику, визначати подальшу тактику, направлення на генетичні або імунологічні дослідження. Отримаєте алгоритм дій у разі слабкості, що прогресує, підозри на дистрофію, ураження серця чи дихальних м’язів. Зрозумієте, як діяти, коли пацієнт не може підвестись на ноги, а на КТ не видно жодних проблем. У програмі: 2 дні повноцінної роботи, поділ на спадкові й набуті міопатії, практичні алгоритми та поради щодо ведення пацієнтів з рідкісними формами. • Алгоритм ведення пацієнта з м’язовою слабкістю: характерні симптоми, клініка, діагностичний скринінг. • Спадкові міопатії: • 1. М’язові дистрофії: • Дистрофінопатії (Дюшена, Беккера) • Міотонічні мʼязові дистрофії (тип 1 і тип 2) • Лицево-лопатково-плечова міодистрофія Ландузі-Дежеріна (тип 1 і тип 2) • Мʼязова дистрофія Емері-Дрейфуса • Кінцівково-поясні мʼязові дистрофії • Окулофарингеальна мʼязова дистрофія • Міотонічні дистрофії 1-2 типу • Дистальні міопатії • 2. Вроджені міопатії • 3. Метаболічні: глікогенові, ліпідні, мітохондріальні тощо • 4. Каналопатії: • Періодичний параліч • Недистрофічні міотонії • Відповіді на запитання учасників • Набуті міопатії: • 1. Запальні: • Дерматоміозит • Поліміозит • Антисинтетазний синдром • Імуноопосередкована некротична міопатія • Міопатія з включеними тільцями • 2. Паранеопластичні, токсичні й медикаментозно індуковані, ендокринні, вторинно метаболічні, інфекційні тощо • Доступні варіанти лікування міопатій. • Відповіді на запитання учасників