Заходи БПР — Неврологія 2026

Застосовувати стандартизовані діагностичні опитувальники (DN4, LANSS) для скринінгу нейропатичного болю. Проводити диференційну діагностику між нейропатичним, ноцицептивним та ноципластичним больовими синдромами. Виконувати та інтерпретувати дані таргетного неврологічного огляду для топічної діагностики ураження. Розробляти індивідуалізовані схеми фармакотерапії згідно з актуальними клінічними настановами, включаючи препарати першої та другої лінії. Здійснювати титрацію доз та моніторинг побічних ефектів основних груп препаратів (антиконвульсанти, антидепресанти). Ідентифікувати «червоні прапорці» для своєчасного скерування пацієнта до вузького спеціаліста (невролога, алголога). Надавати пацієнтам рекомендації щодо немедикаментозних методів корекції болю та модифікації способу життя. Застосовувати алгоритми диференційної діагностики болю в спині для виявлення “червоних прапорців” та специфічних причин. Проводити та інтерпретувати дані клінічного неврологічного обстеження пацієнтів з дорсалгіями та радикулопатіями. Обґрунтовувати показання до нейровізуалізаційних методів дослідження (МРТ, КТ) та інтерпретувати їх результати. Розробляти індивідуалізовані схеми фармакотерапії з використанням НПЗП, міорелаксантів, антиконвульсантів та антидепресантів. Інтегрувати немедикаментозні методи лікування, включаючи фізичну терапію, мануальні техніки та освітні програми для пацієнтів. Визначати критерії для направлення пацієнтів на консультацію до нейрохірурга та на інтервенційні методи лікування болю. Формувати стратегії ведення пацієнтів із хронічним больовим синдромом, враховуючи біопсихосоціальну модель болю. Програма заходу • Навчальна програма • Заняття 1: Нейропатичний біль у практиці сімейного лікаря • 20:40 • Конспект до заняття 1: Нейропатичний біль у практиці сімейного лікаря • Клінічні задачі до заняття 1: Нейропатичний біль у практиці сімейного лікаря • Заняття 2: Біль в спині. Сучасний підхід до діагностики та лікування пацієнтів • Конспект до заняття 2: Біль в спині. Сучасний підхід до діагностики та лікування пацієнтів • Клінічні задачі до заняття 2: Біль в спині. Сучасний підхід до діагностики та лікування пацієнтів • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Діабетичні гіперглікемічні кризи, зокрема діабетичний кетоацидоз (ДКА) та гіперосмолярний гіперглікемічний стан (ГОС), становлять пряму загрозу життю пацієнтів і є частими супутниками критичних станів, що вимагають інтенсивної терапії. Для анестезіологів, інтенсивістів і лікарів невідкладної допомоги знання сучасних протоколів і алгоритмів є не лише вимогою стандартів, а й питанням безпеки та ефективності. Попри те, що ДКА і ГОС традиційно асоціюються з відділеннями інтенсивної терапії, перші прояви кризів часто виникають в амбулаторній або загальностаціонарній практиці. Тому, ендокринологи, терапевти, хірурги, інфекціоністи, неврологи та інші спеціалісти повинні знати особливості цих станів. У роботі з пацієнтами, які мають ризик метаболічної декомпенсації, вкрай важливою є своєчасна діагностика й ретельне планування лікувальної тактики. Навчальний захід «Кетоацидоз і гіперосмолярний стан в інтенсивній терапії: алгоритми дій» буде присвячений вивченню клінічних особливостей і диференційної діагностики ДКА та ГОС, аналізу сучасних алгоритмів інтенсивної терапії згідно з рекомендаціями ADA 2025 і NICE 2023. Будуть розглянуті типові помилки, що впливають на виживаність пацієнтів, і способи їх уникнення. Окрема увага буде приділена змішаним формам гіперглікемічних кризів, корекції ацидозу та електролітних порушень, а також етапному переходу на підшкірну інсулінотерапію. Цей захід буде корисний усім лікарям, які прагнуть уникнути помилок у веденні метаболічних кризів. • Актуальність проблеми невідкладних діабетичних станів. • Діабетичний кетоацидоз (ДКА) • Етіологія, патогенез • Клініка, діагностичні критерії • Алгоритм інтенсивної терапії • Типові помилки • Гіперосмолярний гіперглікемічний стан (ГОС) • Фактори ризику, патогенез • Клінічні особливості • Принципи лікування в ІТ • Критичні помилки ведення • Диференційна діагностика. Змішаний криз • Відмінності між ДКА та ГОС • Спільні принципи моніторингу та лікування • Особливості змішаного типу • Алгоритми дій (ADA 2025, NICE 2023) • Інфузійна терапія • Інсулінотерапія • Корекція ацидозу та електролітних порушень • Перехід на підшкірний інсулін • Клінічні кейси • Практичний розбір випадків ДКА і ГОС • Аналіз рішень і типових помилок • Відповіді на запитання учасників

Ускладнення жовчнокам’яної хвороби можуть не лише суттєво погіршити стан пацієнта, а й становити пряму загрозу життю. Несвоєчасна діагностика або помилкова тактика лікування призводять до тяжких уражень печінки та підшлункової залози, септичних станів, перитоніту або поліорганної недостатності. Кожна помилка ускладнює командну взаємодію та збільшує ризики летальних випадків. Знання про ускладнення холелітіазу особливо важливі для лікарів, які працюють у приймальних відділеннях, відділеннях інтенсивної терапії, гастроентерології або хірургії, а також для лікарів первинної ланки. Навчальний захід «Жовчнокам’яна хвороба та її небезпечні ускладнення: тандем гастроентеролога і хірурга» буде присвячений вивченню ускладнень жовчнокам’яної хвороби, зокрема ролі холелітіазу як тригера гострого панкреатиту. Буде розглянутий патогенез міграції каменів та обструкції жовчних і панкреатичних проток. Учасники дізнаються про ризик розвитку раку жовчного міхура при хронічному холелітіазі та обґрунтовану роль лапароскопічної холецистектомії як єдиного методу профілактики біліарного панкреатиту. Окрема увага буде приділена сучасним клінічним рішенням для профілактики ускладнень та міждисциплінарній тактиці ведення таких пацієнтів. Цей захід допоможе лікарю впевнено діяти в разі гострих станів, пов’язаних із гепатобіліарною патологією. • Жовчнокам’яна хвороба як причина гострого панкреатиту (50–60% випадків). • Міграція каменів та обструкція жовчних проток і головної панкреатичної протоки: наслідки та загрози. • Ризик розвитку раку жовчного міхура за наявності холелітіазу. • Лапароскопічна холецистектомія як єдиний метод профілактики біліарного панкреатиту. • Профілактика ускладнень жовчнокам’яної хвороби: клінічні підходи та рішення. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Запрошуємо 30 серпня до участі у авторському тренінгу під керівництвом Ростислава Волощука. Рівень: поглиблений! Лише 10 учасників! Цільова аудиторія: анестезіологія, дитяча анестезіологія, неврологія, ортопедія і травматологія, ультразвукова діагностика, хірургія. Сертифікат 12 балів БПР (8 академічних годин). Місце проведення: Львів, МЦ ІнМед, Хімічна 4. Готелі поблизу: https://coinhotels.com.ua/ (локація Хімічна), https://www.fest-hotel.com/ (локація Лемківська). Програма заходу • 30.08.2026 09:00 - 15:00 • Виконувати блокади грудної та черевної стінки • Ідентифікувати і селективно блокувати окремі нерви плечового сплетення на різних рівнях • Ідентифікувати і блокувати нерви нижньої кінцівки на будь-якому рівні • Безпечно маніпулювати голкою на великій глибині та в незручних умовах • Катетеризувати нерви і сплетення для тривалого знеболення Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасна рефракційна хірургія потребує точності, індивідуального підходу й глибокого розуміння анатомо-функціональних особливостей ока. Помилки у виборі методу або нехтування деталями – як-от топографія, товщина рогівки чи pupillary offset – можуть призвести до непередбачуваних ускладнень, зниження гостроти зору, регресу ефекту або навіть до ектазії. Особливої уваги потребують пацієнти з нестандартною анатомією, залишковою аметропією, супутньою глаукомою або перенесеними рефракційними втручаннями в анамнезі. Такі випадки потребують досконалого знання чинних протоколів. Навчальний захід «Ексимерлазерна хірургія зору. Погляд офтальмолога та офтальмохірурга» буде присвячений вивченню індивідуалізованого підходу до рефракційної хірургії зору, зокрема вибору оптимального методу корекції – PRK, TransPRK, LASIK або FemtoLASIK – відповідно до топографічних характеристик рогівки. Будуть розглянуті алгоритми прийняття клінічних рішень, оцінювання pupillary offset і тактика ведення пацієнтів з підвищеним ризиком ектазії. Окрема увага буде приділена поєднанню CXL з лазерною корекцією, підбору контактних лінз у разі залишкової аметропії, а також розрахуванню характеристик ІОЛ після рефракційної хірургії з використанням онлайн-калькуляторів. В програмі заходу також будуть представлені сучасні підходи до ведення хвороби сухого ока, профілактика й менеджмент ускладнень, післяопераційні протоколи та моніторинг довготривалих результатів. Цей захід допоможе офтальмологу підвищити рівень безпеки, точності й передбачуваності результатів лазерної корекції зору. Партнер заходу — медичний центр "Гіппократ" • Вступ. Погляд рефракційного хірурга • Актуальність проблеми • Зміна підходів до корекції зору • Роль хірурга в сучасній рефракційній хірургії • Вибір методу: індивідуалізований підхід • Методи (PRK, TransPRK, LASIK, FemtoLASIK) • Алгоритм вибору методу • Вплив топографії, товщини рогівки, pupillary offset • Клінічний випадок • Пацієнт, анамнез, скарги • Обстеження, параметри рогівки, тип рефракції • Вибір методу, технічні параметри • Результати (1 день, 1 тиждень, 1 місяць) • Хірургічні аспекти • Ускладнення: клінічний погляд • Післяопераційне ведення • Протокол медикаментозного супроводу • Реабілітація • Контрольні візити і показники • Ефективність і довготривалі результати • Дані досліджень (FDA, ESCRS) • Відсоток повторних втручань • Якість життя пацієнтів після процедури • Висновки • Значення персоналізованого підходу • Прогноз розвитку технологій • Роль клінічного досвіду хірурга • Відповіді на запитання учасників • Поєднання CXL з ексимер лазерною корекцією зору, можливо? • Плюси та мінуси • Коли це можливо • Недоліки • Ускладнення після ЕЛК: клінічний погляд • Хвороба сухого ока - стратегії менеджменту • Ектазії рогівки – індукований кератоконус • Зниження чутливості рогівки та невропатичний біль • Міркування після рефракційної хірургії • Розрахунки інтраокулярних кришталиків після рефракційної хірургії • Онлайн - калькулятор оптичної сили IOL для пост-рефракційної інтраокулярної корекції • Використання контактних лінз після рефракційної хірургії (показання) • Контактні лінзи після поверхневої абляції та LASIK • Відповіді на запитання учасників

Післяпологові зміни промежини та тазового дна є поширеною причиною дискомфорту у пацієнток. За ними можуть стояти стресове нетримання, диспареунія та функціональні порушення без явного пролапсу. На цьому заході ви розберете, як відбирати пацієнток на реконструктивне лікування, коли доцільні кольпорафія, лабіопластика чи ліпофілінг, і як обирати обсяг втручання. Після навчання ви зможете краще оцінювати приховані дефекти тазового дна, приймати обґрунтовані рішення щодо тактики та зменшувати ризик післяопераційних ускладнень і повторних операцій. • Післяпологові скарги без явного пролапсу: як мислити хірургу. • Коли пацієнтка має симптоми, але пролапс візуально мінімальний або відсутній • Приховані дефекти тазового дна й перинеальної зони • Коли проблема функціональна, а коли анатомічна • Сучасна діагностика та відбір пацієнток на хірургічну корекцію. • Клінічний огляд та функціональне оцінювання • Показання до операції у разі мінімальних об’єктивних змін • Типові помилки первинної консультації • Хірургічна корекція післяпологових дефектів: що реально працює. • Вагінопластика й перинеопластика • Відновлення промежини після пологових травм • Корекція рубцевих деформацій • Комбіновані операції у разі післяпологових змін. • Корекція стресового нетримання сечі (СНС) + пластика тазового дна • Лабіопластика + вагінопластика • Ліпофілінг інтимної зони як частина реконструкції • Поєднані втручання за один етап: показання й обмеження • Пролапс і нетримання сечі: як не лікувати одне, ігноруючи інше. • Поєднання пролапсу зі стресовим нетриманням сечі • Коли потрібна одночасна корекція • Вибір тактики залежно від віку, пологів, тканин і симптомів • Ускладнення та недостатній клінічний ефект після операцій: як уникнути помилок? • Рецидив симптомів без рецидиву пролапсу • Біль, диспареунія, рубцеві деформації • Як мінімізувати ризики та правильно вести пацієнтку • Розбір клінічних кейсів. • Практичний алгоритм прийняття рішення. • Кого оперувати, кого спостерігати • Як обрати обсяг втручання • Як пояснювати прогноз пацієнтці • Післяопераційний супровід та профілактика рецидиву • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Харчування може впливати на процеси старіння так само сильно, як і генетика. Мікронутрієнти нашої їжі – це сигнальні молекули, які здатні активувати або гальмувати основні шляхи старіння, запалення й регенерації. Саме тому сучасний лікар має знати не тільки про БЖВ, а й про AMPK, mTOR, бутират і поліфеноли. На вебінарі «Молекулярні механізми впливу нутрієнтів на процеси старіння» ви дізнаєтеся, як окремі нутрієнти впливають на епігенетику, бар’єрну функцію кишківника, метаболізм глюкози, запалення та нейродегенерацію. Ви навчитесь орієнтуватися в складних молекулярних шляхах – від IGF-1 до мікроРНК – і використовувати ці знання для персоналізованого підходу до харчування пацієнтів у зрілому віці. Зрозумієте, як вітамінні дефіцити пов’язані з когнітивними погіршеннями і чому поліфеноли – це потенційні геронтобіотики. Лекцію читає відомий генетик та дослідник старіння, популярний блогер – тому буде не лише детально, а й захопливо. • Біологія старіння: основи процесу • Старіння як біологічний процес, пов'язаний з накопиченням клітинних пошкоджень (ДНК, білків, метаболітів) • Роль нутрієнтів у модуляції молекулярних шляхів старіння • Мікронутрієнти та малі молекули: вплив на темпи старіння • Сучасні наукові дані про вплив нутрієнтів на механізми старіння • Здатність певних речовин впливати на швидкість і траєкторію старіння організму • Калорійне обмеження та молекули-міметики голодування • Поліфеноли, метформін, ресвератрол як активатори AMPK-шляху • Вплив на окисний стрес та функцію мітохондрій • Глюкозо-інсуліновий каскад як фактор прискореного старіння • Роль надлишку глюкози та шляху IGF-1/PI3K/mTOR • Вплив дієт, фізичної активності й нутрієнтів (наприклад, лейцин) на пригнічення цього каскаду • Омега-3 ПНЖК та контроль запалення • Протизапальна дія омега-3 жирних кислот у контексті хронічного запалення (inflammaging) • Метаболіти мікробіоти та їхній системний вплив • Бутират і його дія на епігенетику, бар’єрну функцію кишечника та експресію генів • Поліфеноли як геронтобіотики • Куркумін, кверцетин, EGCG як слабкі стресори, що активують адаптаційні шляхи клітин • Епігенетичні впливи нутрієнтів • Вплив на метилування ДНК, модифікацію гістонів, мікроРНК • Регуляція активності генів старіння та довголіття • Дефіцити вітамінів та нейродегенерація • Зв’язок дефіциту В12 і фолату з порушенням метаболізму метіоніну, гомоцистеїну та ризиком нейродегенеративних змін • Відповіді на питання учасників

Лікарі здобудуть навички диференційної діагностики основних тривожних розладів згідно з МКХ-11. Застосування валідизованих шкал HADS, GAD-7 та Шкали Шихана для об’єктивізації ступеня тривоги й моніторингу ефективності терапії. Алгоритми призначення бензодіазепінів та інших анксіолітиків короткої дії з урахуванням ризиків залежності. Принципи підбору та титрування доз СІЗЗС, СІЗЗСН та інших препаратів для довготривалої терапії. Інтеграція когнітивно-поведінкової та експозиційної терапії в довгостроковий план лікування. Керування побічними ефектами антидепресантів та анксіолітиків. Розробка індивідуалізованих планів лікування для пацієнтів із коморбідною депресією, соматичними захворюваннями чи розладами сну. Програма заходу • Заняття — 55:50 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера