Заходи БПР — Неврологія 2026

Вітамін D — це більше, ніж про кістки. У 2024–2025 роках він залишається у фокусі міжнародних рекомендацій не лише через вплив на кістково-м’язову систему, але й завдяки своїй важливій ролі в імунній регуляції, профілактиці падінь, підтримці м’язового тонусу, перебігу хронічних захворювань і навіть ефективності медикаментозної терапії. На майстер-класі ви дізнаєтесь: Коли дійсно потрібно визначати рівень 25(OH)D — а коли це зайве Як грамотно інтерпретувати результати аналізу з урахуванням різних міжнародних шкал Як підібрати дозу для профілактики чи лікування, уникнувши токсичності У яких клінічних випадках вітамін D — важливий допоміжний інструмент Як корекція рівня D може змінити перебіг захворювання — на прикладі реальних клінічних кейсів

Спірометрія є одним із найважливіших інструментів у діагностиці підгострого та хронічного кашлю і його основних причин, як-от бронхіальна астма, ХОЗЛ, первинний легеневий фіброз та саркоїдоз. Це дослідження дає змогу не лише підтвердити діагноз, але й обрати найефективнішу тактику лікування, оцінити динаміку захворювання та своєчасно скоригувати терапію. Важливо, що інтерпретація спірограм необхідна не тільки пульмонологам, а й лікарям загальної практики, адже пацієнти зі скаргами на кашель і задишку звертаються спочатку до них, зокрема з таким складним станом, як «кашльова» бронхіальна астма. За даними дослідження American College of Chest Physicians, до 30% випадків хронічного кашлю в дорослих пов’язані саме з цією формою астми, але залишаються недіагностованими через відсутність базової функціональної діагностики легень. Саме тому спірометрія має стати рутинною практикою для сімейних лікарів. Навчальний захід буде присвячений вивченню основних положень методу спірометрії, показань до проведення дослідження й умов отримання якісних результатів. Учасники майстер-класу детально розглянуть основні показники спірограми, правила проведення бронходилатаційного тесту і рекомендації щодо інтерпретації результатів. Здобуті знання будуть закріплені під час практичного модулю з аналізу спірограм. • Вступ, основні положення методу спірометрії. Показання до проведення, використання в клінічній практиці. • Умови проведення якісної спірограми. Підготування до дослідження. • Основні показники спірограми. Бронходилатаційний тест. Рекомендації щодо інтерпретації результатів. • Практичний модуль: аналіз спірограм. • Відповіді на запитання учасників

Триває набір на курс 2026 року. Після реєстрації ми звʼяжемося з Вами. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Транскраніальне дуплексне дослідження дає змогу дослідити мозковий кровообіг без інвазивних втручань. Досвідчений фахівець зможе помітити патологічні зміни ще до появи симптомів, оцінити колатералі й запобігти тяжким ускладненням: від повторних ТІА до інсульту. На цьому заході ви дізнаєтеся, як ефективно застосовувати ТКДС на практиці: від показань і техніки проведення до тонкощів інтерпретації результатів. Ви навчитеся співвідносити клінічну картину з даними сканування, визначати стенози й ризики ішемії. Після навчання ви почуватиметеся впевнено, працюючи з пацієнтами, які мають порушення мозкового кровообігу. ТКДС стане вашим надійним інструментом для точного оцінювання стану судин і прийняття зважених рішень у повсякденній практиці. • Анатомія та особливості функціонування мозкових судин • Показання до проведення транскраніального обстеження судин • Методика обстеження: особливості УЗ-сканів, можливості покращення зображення • Інтерпретація отриманих результатів • Співвідношення клініки та отриманих результатів обстеження • Патологічні зміни та шляхи колатеральної компенсації • Відповіді на запитання учасників

Актуальність теми зумовлена зростанням ролі етичних принципів у сфері громадського здоров’я в умовах трансформації системи охорони здоров’я, кризових ситуацій та підвищених очікувань суспільства щодо якості та прозорості медичних послуг. Сучасні виклики, зокрема пандемії, воєнні дії, обмеженість ресурсів та необхідність прийняття швидких управлінських рішень, потребують від фахівців громадського здоров’я не лише професійної компетентності, а й здатності діяти відповідно до етичних норм, забезпечуючи баланс між інтересами окремої людини та суспільства. Особливої значущості набувають питання довіри до системи громадського здоров’я, ефективної комунікації з населенням, прозорості рішень та відповідальності за їх наслідки. Недостатня увага до етичних аспектів може призводити до зниження довіри, конфліктів та неефективності заходів у сфері громадського здоров’я. У цьому контексті безперервний професійний розвиток медичних працівників з питань етики є необхідною складовою підвищення якості професійної діяльності, формування єдиних підходів до прийняття рішень та зміцнення довіри суспільства до системи охорони здоров’я. Формат навчання: дистанційний електронний курс з доступом до матеріалів 24/7, що дозволяє проходити курс у власному темпі без відриву від роботи та клінічної практики, надається на наступний день після оплати курсу. Цільова аудиторія: всі лікарські спеціальності медико-лабораторного профілю та медико-профілактичного; всі лікарські спеціальності; всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров'я; всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я. Програма заходу • 1. Відео-лекція. • Актуальність теми та важливість етики у сфері громадського здоров'я. • Базові етичні принципи. Етичні стандарти у системі охорони здоров’я. Нормативно-правові аспекти та професійна відповідальність. • Етичні виклики у громадському здоров'ї. Прийняття рішень в умовах обмежених ресурсів. Баланс між правами індивіда та інтересами суспільства. Етичні аспекти під час криз (епідемії, воєнні умови, надзвичайні ситуації). • Комунікація та довіра у громадському здоров'ї. Етична комунікація з населенням. Робота з чутливою інформацією. Формування довіри до медичної системи. • Практичний блок: розбір кейсів. Аналіз реальних або змодельованих ситуацій. Етичні дилеми у щоденній практиці. • Прийняття рішень та їх аргументація. • 2. Робота з першоджерелами. • 3. Заключне тестування: перевірка засвоєння навчального матеріалу курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1027860. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобувають наступні навички: Застосування сучасних серологічних та генетичних маркерів (HLA-DQ2/DQ8) для скринінгу та діагностики целіакії. Інтерпретація результатів ендоскопічного дослідження з біопсією тонкої кишки відповідно до гістологічної класифікації Marsh-Oberhuber. Проведення диференційної діагностики між целіакією, алергією на пшеницю та нецеліакійною чутливістю до глютену. Розробка індивідуалізованих планів дієтотерапії, зокрема безглютенової дієти, та моніторинг комплаєнсу. Клінічний менеджмент пацієнтів з рефрактерною формою целіакії та іншими ускладненнями, такими як герпетиформний дерматит. Використання діагностичних критеріїв Salerno для валідації діагнозу нецеліакійної чутливості до глютену. Консультування пацієнтів щодо довгострокових ризиків та стратегій профілактики ускладнень. Питання, що розглядаються: Які сучасні діагностичні критерії целіакії згідно з останніми рекомендаціями ESPGHAN та ACG? Яка роль генетичного тестування (HLA-DQ2/DQ8) у діагностичному алгоритмі та його прогностичне значення? Як клінічно та лабораторно диференціювати нецеліакійну чутливість до глютену від синдрому подразненого кишечника та інших функціональних розладів? Які патоморфологічні зміни слизової оболонки дванадцятипалої кишки є патогномонічними для целіакії? У чому полягають особливості діагностики та менеджменту герпетиформного дерматиту Дюринга як шкірного прояву целіакії? Які серологічні маркери (anti-tTG, EMA, anti-DGP) є найбільш специфічними та чутливими? Які стратегії ведення пацієнтів із серонегативною целіакією? Які довгострокові ускладнення (остеопороз, мальнутриція, онкологічні ризики) асоційовані з нелікованою целіакією? Які особливості менеджменту глютен-залежних захворювань у педіатричній практиці? Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Післяпологовий період — етап, якому в клінічній практиці приділяється значно менше уваги, ніж він потребує. Саме в післяпологовому періоді закладаються довгострокові ризики для здоров’я жінки: серцево-судинні, ендокринні, тромботичні, психоемоційні. Цей захід — про системний, доказовий підхід до «четвертого триместру»: як не втратити пацієнтку після виписки з пологового, кого і коли реально потрібно дообстежувати, та як перетворити післяпологовий візит з формальності на інструмент профілактики. Приєднуйтеся, щоб отримати не лише клінічні знання, а й практичні інструменти для ефективного ведення пацієнток в післяпологовому періоді! Сучасно, практично, evidence-based! Ключові особливості • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • «Четвертий триместр»: чому ведення пацієнтки не завершується пологами. Які органи і системи зазнають найбільших змін після вагітності? • Післяпологові «червоні прапорці»: на що варто звернути увагу • Групи підвищеного ризику: кому стандартного огляду недостатньо. Як ідентифікувати пацієнток, яким показаний розширений післяпологовий check-up, і які дослідження мають реальну клінічну цінність. • Час має значення: оптимальні терміни контролю після прееклампсії, гестаційного цукрового діабету, анемії, тромботичних ускладнень. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

УЗД ока дає змогу розглядати орган зору як частину центральної нервової системи й «вікно» до внутрішньочерепних процесів. Це важлива навичка, яка допомагає швидко та безпечно оцінити стан пацієнта у разі підозри на внутрішньочерепну гіпертензію, судинні катастрофи чи нейрозапальні ураження. Розуміння ультразвукової анатомії, фізичних основ методу та клінічної інтерпретації знахідок дає змогу інтегрувати дані УЗД ока в цілісну клінічну тактику. На цьому заході ви розглянете анатомію ока й орбіти з позиції нейросонології, навчитесь орієнтуватися в нормальній ехокартині та розпізнавати патологічні зміни з боку кришталика, склоподібного тіла, сітківки, судинної оболонки й ретробульбарного простору. Ви дізнаєтеся, як вимірювати оболонки зорового нерва, працювати з доплерівськими режимами, інтерпретувати судинні кейси і корелювати ультразвукові дані з МРТ та клінічною картиною. Після навчання ви зможете впевнено інтегрувати УЗД ока у власні клінічні алгоритми, швидше орієнтуватися в складних офтальмоневрологічних станах і зменшити ризик діагностичних помилок. • Вступ. • Око як «вікно» до мозку: історичний та сучасний погляди. • Переваги нейросонології в оцінюванні ЦНС. • Анатомія ока та орбіти. • Зоровий нерв як частина ЦНС. • Фізичні основи й техніка УЗД ока. • Нормальна ультразвукова анатомія ока. • Судини ока та доплер. • УЗ-патологія ока: • патологія кришталика; • патологія склоподібного тіла; • патологія сітківки; • патологія судинної оболонки; • ретробульбарний простір. • Патологія зорового нерва (глаукома, нейродегенеративні захворювання, компресійні та об’ємні процеси, атрофія зорового нерва). • Око як індикатор внутрішньочерепних процесів (внутрішньочерепна гіпертензія, псевдопухлина мозку, травматичне ушкодження мозку). • Кореляція з нейровізуалізацією (УЗД ↔ МРТ, ONSD & люмбальна пункція, динамічне спостереження). • Судинна вісь «мозок-око» (каротидна патологія, емболічні механізми, amaurosis fugax). • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Пацієнти з невідкладними станами потребують швидких рішень, що зумовлює зростання важливості методів швидкої візуалізаційної діагностики. Інтеграція bedside-ультразвуку (POCUS) у щоденну роботу дає змогу підвищити точність діагностики та своєчасно визначити подальшу тактику ведення хворого. Недостатнє знання цих методів асоціюється з ризиком затримки діагностики критичних станів, зокрема тампонади серця, гострої серцевої недостатності, пневмотораксу і тромбоемболії легеневої артерії, що може поставити життя пацієнта під загрозу. На цьому заході ви розглянете теоретичні й практичні аспекти застосування POCUS у клінічній практиці. Ви дізнаєтеся про можливості й обмеження методу, його місце в сучасних діагностичних алгоритмах, а також стандартизовані підходи до проведення протоколів FOCUS та BLUE. Окрім цього, ви навчитесь інтерпретувати основні сонографічні патерни, оцінювати гемодинаміку та диференціювати причини гострої задишки й шоку відповідно до даних кардіального і легеневого УЗ-сканування. Після навчання ви зможете ефективно застосовувати POCUS у пацієнтів з гострою дихальною недостатністю, болем у грудній клітці, гемодинамічною нестабільністю й шоком різного генезу. • Роль POCUS в сучасній клінічній практиці: можливості, обмеження та місце у діагностичних алгоритмах • FOCUS-протокол: стандартизований підхід до швидкого ехокардіографічного оцінювання у разі невідкладних станів • BLUE-протокол: ультразвукове оцінювання причин гострої дихальної недостатності • Сонографічні патерни та їх клінічна інтерпретація: A-lines, B-lines, консолідації, плевральний випіт • Оцінювання гемодинаміки за допомогою FOCUS: функція шлуночків, перикардіальний випіт, ознаки перевантаження • Диференційна діагностика задишки та шоку: інтеграція кардіального й легеневого УЗД • Алгоритмізація клінічного мислення: поєднання FOCUS і BLUE у прийнятті клінічних рішень • Типові діагностичні помилки й обмеження методів: клінічні пастки та шляхи їх уникнення • Клінічні кейси: застосування інтегрованого підходу в пацієнтів з невідкладними станами
і практичні рекомендації щодо впровадження POCUS у щоденну практику лікаря • Відповіді на запитання учасників

Курс присвячений основним алгоритмам медичної евакуації пацієнтів від стабілізаційного пункту до шпиталю 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Курс присвячений основним алгоритмам медичної евакуації пацієнтів від стабілізаційного пункту до шпиталю. Даний курс віднесений до переліку заходів БПР та надає 12 балів від провайдера №2073 МБФ «Здоров'я українського народу». Навчальний курс стане настільною книгою всіх лікарів, які дотичні до медичної евакуації: від оснащення евакуаційного автомобіля та взаємодії лікарів і водіїв до практичних рекомендацій щодо стабілізації гемодинаміки, адекватної вентиляції та взаємодії з агресивними пацієнтами, а також моніторингових показників і рекомендацій, що можуть врятувати життя на етапі евакуації. Курс створений для всіх лікарських спеціальностей. Програма заходу • Мета та завдання евакуаційної бригади • Відмінності роботи медеваку від КШД • Медичне обладнання • Моніторинг та профілактика крововтрати пацієнта • Транспортування пораненого з нестабільної гемодинамікою • Транспортування пацієнтів без свідомості та з ЗЧМТ • Додаткові матеріалу курсу • Іспит Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Критичний стан із високою летальністю, де кожне рішення анестезіолога безпосередньо впливає на виживання пацієнта. Це не просто гіпотензія, а комплексна гемодинамічна катастрофа з порушенням перфузії, серцевого викиду та тканинної оксигенації. У реальній практиці саме анестезіолог часто стає ключовою ланкою у стабілізації пацієнта: від швидкої діагностики до вибору вазоактивної підтримки та тактики ведення. Головне завдання — не просто «підняти тиск», а відновити ефективну перфузію, не погіршивши стан міокарда і не загнавши пацієнта в ще глибшу декомпенсацію. Практично- та клінічно-орієнтований формат із фокусом на рішення, які реально працюють. Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Патофізіологія кардіогенного шоку: що насправді відбувається з гемодинамікою • Диференціація типів шоку: як не пропустити змішаний або гіповолемічний компонент • Роль ехокардіографії та базового моніторингу в прийнятті рішень • Інотропи та вазопресори: добутамін, норадреналін, адреналін: коли, кому і чому • Помилки у веденні: надлишкова вазоконстрикція, пізній старт інотропної підтримки, неправильна інфузійна тактика • Алгоритм дій при гострій декомпенсації: від операційної до ВІТ • Практичні сценарії: гострий ІМ, післяопераційна серцева недостатність, септичний пацієнт з кардіальною дисфункцією Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати скринінгові шкали (GAD-7, PHQ-9) для виявлення тривожних та депресивних розладів. 2. Проводити диференційну діагностику між соматичними захворюваннями та соматоформними розладами. 3. Розпізнавати “червоні прапорці” для виключення органічної патології при поліморфних скаргах. 4. Використовувати валідовані діагностичні критерії (DSM-5, МКХ-11) для психосоматичних розладів. 5. Формувати терапевтичний альянс із пацієнтами, що мають соматизовані скарги. 6. Розробляти початковий план менеджменту, включаючи освітні інтервенції та немедикаментозну корекцію. 7. Визначати показання для направлення пацієнта до вузьких спеціалістів (психіатра, психотерапевта). 8. Обирати базові фармакотерапевтичні стратегії при коморбідній тривозі в межах компетенції сімейного лікаря. Питання, що розглядаються: Які клінічні “маски” тривоги та депресії найчастіше зустрічаються у загальнолікарській практиці? Як провести диференційну діагностику між функціональним соматичним синдромом та органічним захворюванням? Який алгоритм обстеження пацієнта з поліморфними, неспецифічними соматичними скаргами? Які інструменти та шкали є валідними для використання сімейним лікарем для скринінгу психосоматичних розладів? Які принципи комунікації з пацієнтом, що пред’являє соматизовані скарги, для побудови комплаєнсу? Які немедикаментозні методи (когнітивно-поведінкові техніки, модифікація способу життя) може рекомендувати сімейний лікар? Коли призначення анксіолітиків або антидепресантів є доцільним на первинній ланці? Які критерії для термінового та планового направлення пацієнта на консультацію до психіатра? Програма заходу • Заняття — 25:26 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати алгоритми диференційної діагностики вірусних геморагічних гарячок на догоспітальному та госпітальному етапах. 2. Інтерпретувати клініко-лабораторні дані для своєчасної ідентифікації підозрілих випадків. 3. Оцінювати епідеміологічний анамнез пацієнтів з гарячкою неясного ґенезу, враховуючи ендемічні зони. 4. Визначати тактику ведення пацієнтів на основі принципів інтенсивної підтримуючої терапії. 5. Впроваджувати стандартизовані заходи інфекційного контролю та біобезпеки при веденні пацієнтів з підозрою на хворобу Марбург. Програма заходу • Яка етіологія, таксономія та життєвий цикл вірусу Марбург? • Які сучасні дані щодо епідеміології, природних резервуарів та шляхів передачі інфекції? • Патогенетичні механізми розвитку системної запальної відповіді, геморагічного синдрому та поліорганної недостатності. • Клінічна картина та стадійність перебігу: від інкубаційного періоду до критичної фази. • Які методи лабораторної діагностики (ПЛР, ІФА) є референтними для верифікації діагнозу? • Принципи інтенсивної терапії та підтримуючого лікування: контроль гемодинаміки, водно-електролітного балансу, корекція коагулопатії. • Які заходи постконтактної профілактики та інфекційного контролю є ефективними? • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Із порушеннями ліпідного обміну у пацієнтів стикаються усі лікарі, незалежно від спеціалізації. Часто безсимптомні дисліпідемії виявляються лише під час обстежень, створюючи оманливе відчуття безпеки. Даний курс надасть вам практичні знання для вчасного виявлення та ефективного контролю таких станів. Ви дізнаєтесь, яка інформація про ліпідний обмін необхідна клініцистам, що ми знаємо та як контролюємо ЛПНЩ, чому варто звернути увагу на Lp (a), а також про тригліцериди як маркер кардіоваскулярного ризику. Окремо розглядаються цілі контролю ліпідів після ГКС та інсульту і тактика при побічних діях ліпідзнижувальної терапії. Навчання відбувається у власному темпі у зручний час. Доступ до лекцій надається протягом 1 року, також доступні додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Тривалість — 6 академічних годин. Сертифікат містить 6 балів БПР. Програма заходу • Лекція 1. Lp (a) – що варто знати усім? – Марія Черська • Лекція 2. Тригліцериди – новий або старий маркер кардіоваскулярного ризику – Кіра Писаревська • Лекція 3. Статинотерапія після серцево-судинних подій: ГКС та інсульту – Вікторія Боднар • Лекція 4. Порушення ліпідного обміну та ліпідознижувальна терапія в ендокринологічних пацієнтів – Тетяна Данілевич • Лекція 5. Неврологічні розлади, що пов’язані з порушенням обміну ліпідів – Олександра Щебет • Лекція 6. Побічні дії та непереносимість статинів: тактика лікаря – Олександр Лиманський Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Патології верхніх дихальних шляхів у новонароджених потребують раннього розпізнавання та чіткої міждисциплінарної взаємодії. Для лікаря-отоларинголога розуміння особливостей дихання, анатомії та клінічних проявів у цьому віці є особливо важливим, оскільки своєчасна діагностика безпосередньо впливає на стабільність стану дитини. Недостатнє знання сучасних підходів до оцінювання новонароджених з респіраторними симптомами ускладнює співпрацю з неонатологом та призводить до затримки встановлення діагнозу й хибного вибору лікувальної тактики. На цьому заході ви отримаєте практичні алгоритми ведення новонароджених із шумним або ускладненим диханням, підозрою на вроджений стридор, двобічну чи однобічну атрезію хоан. Ви розглянете показання до невідкладної допомоги, обсяг діагностичних заходів, принципи лікування та догляду за носовою порожниною відповідно до вікових особливостей. Після навчання ви будете впевнено діяти у разі респіраторного дистресу в новонародженого, правильно оцінювати клінічну ситуацію, своєчасно залучати суміжних спеціалістів та ефективно взаємодіяти з неонатологом для скоординованого ведення пацієнта. • Актуальність питання ранньої діагностики патології верхніх дихальних шляхів у новонароджених. • Місце і роль лікарів-отоларингологів у медичному супроводі новонародженої дитини. • Проблеми менеджменту новонародженої дитини з підозрою на вроджений стридор. • Диференційна діагностика вродженого стридору, лікувальний алгоритм. • Діагностика двобічної атрезії хоан, невідкладна допомога, лікувальний алгоритм. • Менеджмент дитини з підозрою на однобічну атрезію хоан. • Особливості догляду за носовою порожниною у новонароджених. • Відповіді на запитання.

УЗД шийного відділу хребта дає змогу швидко виявляти м’язово-скелетні причини болю, оцінити дрібні суглоби, зв’язки, м’язи та міжхребцеві проміжки у режимі реального часу і без променевого навантаження. Чи легко ви можете відрізнити фізіологію від патології, визначити джерело болю та зрозуміти, коли необхідно направити пацієнта на МРТ або КТ? На цьому заході ви детально розглянете соноанатомію шийного відділу хребта й навчитеся точно оцінювати структури, що найчастіше стають причиною болю. Ви опануєте типові ультразвукові доступи і зможете уникати хибних висновків, що призводять до пропуску протрузій, гриж, лістезів та міофасціальних порушень. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати алгоритм оцінювання шийного відділу й обирати правильну лікувальну тактику. • Анатомія шийного відділу хребта. • Біомеханіка шийного відділу хребта. • Клінічне значення, показання й протипоказання до УЗД шийного відділу хребта. • Соноанатомія норми шийного відділу хребта. • Патології, які ми достовірно здатні виявити за допомогою УЗД. • Грижі, протрузії. • Функціональні порушення хребта й навколишніх мʼязів. • Відповіді на запитання учасників.