Заходи БПР — Неврологія 2026

Раптова зупинка кровообігу може статись не тільки у відділенні інтенсивної терапії, а й там, де її не чекають – коридорах поліклініки чи під час планового прийому. Якість базової СЛР, швидкість дефібриляції та готовність команди до дій визначають, чи вдасться відновити серцеву діяльність. Головна проблема – відсутність відпрацьованих алгоритмів, командної взаємодії та впевненості у власних діях. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до розпізнавання раптової зупинки кровообігу, навчитеся діяти за алгоритмом BLS, працювати з АЗД й уникати комунікаційних помилок у стресовій ситуації. Ви побачите сценарії командної роботи лікаря й медсестри, розберете реальні клінічні випадки та дізнаєтесь, як інтегрувати алгоритми з Наказу МОЗ №1259 і рекомендацій ERC 2025 у щоденну практику первинної ланки. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі зупинки серця в амбулаторії, правильно розподіляти ролі в команді, а ще швидко починати й ефективно проводити СЛР. • Вступ • Значення СЛР у позалікарняних та амбулаторних умовах. • Статистика виживаності та роль первинної ланки. • Короткий огляд Наказу МОЗ №1259 (2024) та ERC Guidelines 2025. • Раптова зупинка кровообігу в поліклініці: алгоритм дій • Раннє розпізнавання: симптоми-передвісники, моніторинг ризикових пацієнтів (згідно з наказом МОЗ). • Алгоритм BLS (ERC 2025): перевірка свідомості, дихання, виклик допомоги. • Використання АЗД у поліклініці: доступність та відповідальність персоналу. • Командна робота лікаря та медичної сестри • Розподіл ролей: хто починає компресії, хто викликає екстрену допомогу. • Принципи closed-loop communication (ERC 2025). • Приклади командних сценаріїв. • Практичні навички базової СЛР • Техніка компресій. • Співвідношення компресії до вдихів. • Використання мішка Амбу та кисню. • Методи забезпечення прохідності дихальних шляхів. • Відеодемонстрація алгоритму. • Розширені заходи й особливі ситуації • Введення адреналіну та аміодарону. • СЛР за особливих обставин. • Постреанімаційна допомога. • Взаємодія з бригадою екстреної допомоги. • Інтерактивна частина • Розбір клінічних кейсів: раптова зупинка серця у кабінеті лікаря. • Підсумки та основні повідомлення • Ланцюг виживання: раннє розпізнавання, якісна СЛР, вчасна дефібриляція, постреанімаційна допомога. • Важливість регулярних тренінгів для персоналу первинної ланки. • Заклик до впровадження симуляційних навчань у поліклініках. • Відповіді на запитання.

Функціональні та психосоматичні симптоми становлять значну частку звернень як у первинній, так і у спеціалізованій медичній практиці, водночас вони не супроводжуються виявленням структурної органічної патології. Для прийняття точних рішень необхідно вміти інтегрувати результати обстежень із нейробіологічними та психосоціальними механізмами формування симптомів. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до інтерпретації функціональних соматичних синдромів, зокрема алгоритми диференційної діагностики та визначення доцільності додаткових обстежень. Ви навчитеся вести пацієнтів із хронічним больовим синдромом без чіткої органічної основи, маскованою депресією, тривожними розладами із соматичним домінуванням, а також полісимптомними станами з негативними результатами стандартної діагностики. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати психоемоційні чинники, що модулюють симптоматику, оптимізувати клінічний маршрут хворого та підвищити ефективність взаємодії з пацієнтом у складних клінічних випадках. • Симптом без діагнозу: клінічна реальність. • Діагностичні помилки і пастки мислення при функціональних скаргах. • Психосоматика в DSM-5-TR та ICD-11: як класифікувати. • Як мозок формує симптом: нейробіологія без органічної причини. • Диференційна діагностика: червоні прапорці й межі обстеження. • Соматичні маски психічних розладів: як розпізнати. • Пацієнт, який «ходить по лікарях»: поведінкові патерни і doctor shopping. • Алгоритм ведення: комунікація, фармакотерапія, психотерапія. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Постійна забудькуватість, «хаос у голові», труднощі з концентрацією та хронічна втома у дівчат і жінок часто сприймаються як риса характеру або наслідок перевантаження. Вони можуть виглядати організованими й відповідальними, але ціною значного внутрішнього виснаження. РДУГ у жінок і дівчат нерідко має менш помітний перебіг і маскується під тривогу, депресію чи перфекціонізм, тому залишається недіагностованим роками. В умовах хронічного стресу та високих очікувань це суттєво впливає на якість життя, навчання, роботу й самооцінку. Запрошуємо на практичний майстер-клас, присвячений РДУГ у жінок і дівчат. Клінічні кейси, практичні інструменти для щоденної роботи лікаря та сучасні міжнародні рекомендації допоможуть бачити більше, ніж «просто неорганізованість», і вчасно допомагати пацієнткам. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • гендерні особливості проявів РДУГ та причини недодіагностики • ранні маркери у дівчат і підлітків, які легко пропустити • сучасні критерії діагностики та валідовані скринінгові інструменти • диференційну діагностику з тривожними, депресивними розладами та розладами особистості • вплив гормональних змін (ПМС, вагітність, перименопауза) на симптоми РДУГ • доказові підходи до лікування: психотерапія, фармакотерапія, психоедукація • алгоритм ведення пацієнток і комунікації без стигматизації Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

На сьогодні біологічна терапія є основою хворобомодифікуючого лікування у неврології. Вона уповільнює прогресування захворювань та зменшує рецидиви на 30-70%. Але без чіткого розуміння механізмів, показань і протоколів вона призводить до швидкого накопичення уражень, атрофії мозку, частіших рецидивів і зниження якості життя пацієнтів. На цьому заході ви дізнаєтеся про принципи й механізми дії біологічних препаратів, зокрема моноклональних антитіл та рекомбінантних білків. Ви навитеся підбирати терапію в разі розсіяного склерозу, міастенії gravis, NMOSD/MOGAD, спастичності та хронічної мігрені, оцінювати ризики інфекцій та ПМЕ, проводити моніторинг стану пацієнтів і застосовувати сучасні протоколи. Клінічні кейси допоможуть закріпити знання на реальних прикладах складних та атипових ситуацій. Після навчання ви одразу зможете застосовувати біологічну терапію в повсякденній практиці, приймати обґрунтовані рішення щодо показань і дозування, моніторити безпеку пацієнта й підвищувати ефективність лікування. • Поняття біологічної терапії: визначення, класи, місце в сучасній неврології. • Імунопатогенетичні та нейробіологічні мішені біологічних препаратів. • Моноклональні антитіла й рекомбінантні білки: механізми дії. • Біологічна терапія у разі розсіяного склерозу: доказова база та клінічні стратегії. • CGRP-орієнтована терапія мігрені. • Показання, критерії відбору пацієнтів і таймінг призначення. • Профіль безпеки: імунологічні ризики та моніторинг. • Клінічні кейси: складні й атипові сценарії застосування. • Перспективи розвитку біологічної терапії в неврології та нейроімунології. • Відповіді на запитання.

1. Відеолекція Медичні аспекти документування домашнього насильства 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Дистанційна участь з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «цифрова компетентність». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сепсис залишається однією з головних причин смертності у відділеннях інтенсивної терапії, а 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Сепсис залишається однією з головних причин смертності у відділеннях інтенсивної терапії, а оновлені клінічні підходи відіграють ключову роль у зниженні ризиків і підвищенні ефективності лікування. Запрошуємо анестезіологів та лікарів інтенсивної терапії на онлайн-захід, присвячений сучасним стратегіям ведення пацієнтів із сепсисом. У фокусі — актуальні міжнародні рекомендації та їх практичне застосування, рання діагностика та моніторинг стану пацієнта, сучасні підходи до інфузійної терапії та вибору антибіотиків, а також роль мультидисциплінарної взаємодії в успішному менеджменті сепсису. Формат передбачає практично орієнтовану доповідь, розбір клінічних випадків та сесію запитань і відповідей. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Тремор є одним із найчастіших рухових розладів, з яким пацієнти звертаються до лікарів різних спеціальностей. Його клінічна варіабельність та подібність до проявів інших захворювань ускладнюють діагностику вже на етапі первинного огляду. Важливо вміти швидко класифікувати тремор за клінічними ознаками, щоб своєчасно визначити подальшу тактику ведення пацієнта, оскільки тип тремору безпосередньо впливає на вибір плану обстеження та лікування. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до класифікації тремору, принципи диференціювання ізольованих та поєднаних форм, а також алгоритми діагностики відповідно до клінічних особливостей. Окрім цього, ви навчитеся відрізняти типи тремору, визначати показання до інструментальних і лабораторних методів обстеження, зокрема нейровізуалізації та нейрофізіологічних досліджень. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати клінічні прояви тремору, уникати діагностичних помилок та призначати обґрунтовану терапію. • Сучасна класифікація та етіологія тремору. • Клінічні синдроми тремору. • Підходи до менеджменту найпоширеніших типів тремору: есенційного та паркінсонічного. • Хірургічне лікування тремору: кому, коли і як? • Клінічні випадки.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати алгоритми диференційної діагностики вірусних геморагічних гарячок на догоспітальному та госпітальному етапах. 2. Інтерпретувати клініко-лабораторні дані для своєчасної ідентифікації підозрілих випадків. 3. Оцінювати епідеміологічний анамнез пацієнтів з гарячкою неясного ґенезу, враховуючи ендемічні зони. 4. Визначати тактику ведення пацієнтів на основі принципів інтенсивної підтримуючої терапії. 5. Впроваджувати стандартизовані заходи інфекційного контролю та біобезпеки при веденні пацієнтів з підозрою на хворобу Марбург. Програма заходу • Яка етіологія, таксономія та життєвий цикл вірусу Марбург? • Які сучасні дані щодо епідеміології, природних резервуарів та шляхів передачі інфекції? • Патогенетичні механізми розвитку системної запальної відповіді, геморагічного синдрому та поліорганної недостатності. • Клінічна картина та стадійність перебігу: від інкубаційного періоду до критичної фази. • Які методи лабораторної діагностики (ПЛР, ІФА) є референтними для верифікації діагнозу? • Принципи інтенсивної терапії та підтримуючого лікування: контроль гемодинаміки, водно-електролітного балансу, корекція коагулопатії. • Які заходи постконтактної профілактики та інфекційного контролю є ефективними? • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Неврологічні розлади в практиці лікаря первинної медичної допомоги: головний біль, порушення сну та запаморочення: І Розділ - «Посттравматичний головний біль: мігрень, ГБ напруги. Медикаментозно-індукований та інші види ГБ» Початкова оцінка та маршрут пацієнтів з посттравматичним головним болем. Супутні стани при ПГТБ. Червоні прапорці у пацієнта з головним болем. Діагностика та клінічні особливості мігрені та ГБН. Лікування головного болю при мігрені. Лікування головного болю напруги та цервікогенного головного болю. Інші підтипи посттравматичного головного болю. Медикаментозно-індукований головний біль. ІІ Розділ - «Первинні та посттравматичні порушення сну. Безсоння, обструктивне апное уві сні, синдром недостатнього сну. Парасомнії» Цілеспрямована оцінка сну Червоні прапорці. Фактори впливу. Препарати, що здатні порушувати сон. Критерії діагностики та лікування безсоння. Обструктивне апное та синдром недостатнього сну. Розлад циркадного ритму сну-неспання. Синдром неспокійних ніг. Парасомнії. ІІІ Розділ - «Головокружіння. Баротравма, доброякісне позиційне пароксизмальне запаморочення. Струс лабіринту, цервікогенне запаморочення» Початкова оцінка запоморочення. Запаморочення асоційоване з баротравмою. Доброякісне позиційне пароксизмальне головокружіння. Цервікогенне запаморочення. Струс лабіринту. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Травматичний анофтальм є одним із найскладніших викликів в офтальмохірургії. Він супроводжується дефіцитом тканин, рубцевими змінами та порушенням анатомії орбіти, що суттєво ускладнює реконструкцію та подальше протезування. В умовах збільшення кількості бойових і мінно-вибухових травм правильна тактика з перших етапів допомоги визначає не лише хірургічний результат, а і якість життя пацієнта на роки. На цьому заході ви детально розглянете алгоритм оцінювання пацієнта з травматичним анофтальмом, принципи первинної хірургічної обробки з радикальною санацією та збереженням життєздатних тканин, а також сучасні підходи до відновлення об’єму орбіти. Ви дізнаєтеся, як обирати між силіконовими імплантами, пористим поліетиленом, гідроксіапатитом і дермо-жировими трансплантатами, а також як виконувати реконструктивні втручання у разі рубцевих змін, симблефарону й дефіциту покривних тканин. Після навчання ви зможете формувати стабільну орбітальну куксу, відновлювати анатомічний об’єм, а також готувати орбіту до протезування і планувати поетапну реконструкцію навіть у складних клінічних випадках. • Оцінювання стану пацієнта з травматичним анофтальмом. • Первинна хірургічна обробка: радикальна санація, адекватний гемостаз, збереження максимальної кількості життєздатних тканин. • Формування кукси та відновлення об’єму орбіти: • силіконовий імплант; • пористий поліетилен; • гідроксіапатит; • дермо-жировий трансплантат. • Поетапний реконструктивний підхід: • корекція рубцевих змін; • пластика кон’юнктиви; • слизові або інші трансплантати у разі дефіциту покриття. • Протезування. • Реабілітація. • Відповіді на запитання.

Кожна неточність під час УЗД гомілковостопного суглоба може стати причиною затримки в діагностиці травм або розвитку хронічної нестабільності. Правильна техніка, досконале знання нормальної соноанатомії та стандартних площин сканування дають змогу ставити точні діагнози і планувати лікування в разі широкого спектра захворювань: від тендинопатій до сублюксацій та стрес-переломів. На цьому заході ви навчитеся використовувати різні типи датчиків для УЗ-сканування кожного відділу гомілковостопного суглоба, налаштовувати апарат під кожне конкретне завдання та правильно позиціонувати пацієнта. Ви зможете відрізняти нормальні анатомічні варіанти від патології, правильно оцінювати стан сухожилків, зв’язок, суглобової сумки та периферичних нервів, виявляти нестабільність і сублюксації під час динамічного огляду, а також формувати точний ультразвуковий висновок. Після навчання ви зможете швидко і точно проводити обстеження гомілковостопного суглоба в разі спортивних і побутових травм та обирати клінічно обґрунтовану тактику лікування або реабілітації. • Техніка ультразвукового дослідження (типи датчиків, оптимальні налаштування апарата, позиціонування пацієнта, стандартні площини сканування) • Сонографічна анатомія переднього відділу • Сонографічна анатомія латерального відділу • Сонографічна анатомія медіального відділу • Сонографічна анатомія заднього відділу • Периферичні нерви в ділянці гомілковостопного суглоба • Нормальні ультразвукові варіанти сухожилків, зв’язок та бурси • Стандартний протокол УЗД гомілковостопного суглоба (послідовність сканування, основні анатомічні орієнтири) • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Механізми травм гомілковостопного суглоба (інверсійні, еверсійні та спортивні травми) • Травми латерального зв’язкового комплексу • Травми медіального зв’язкового комплексу • Травми сухожилків • Ахіллове сухожилля • Бурсити • Переломи та авульсії • Стрес-переломи • Компресійні невропатії • Динамічне УЗД: оцінювання нестабільності зв’язок та сублюксації сухожилків • Клінічні кейси. Аналіз типових патологій гомілковостопного суглоба • Алгоритм ультразвукового обстеження в разі патології. Послідовність оцінювання структур та основні діагностичні критерії • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Лікарі здобудуть навички інтерпретації результатів молекулярної алергодіагностики з розрізненням мажорних і мінорних алергенних компонентів. У програмі передбачено опанування диференційної діагностики між справжньою полісенсибілізацією та перехресною реактивністю на основі профілю сенсибілізації до білкових родин. Розглядається стратифікація ризиків розвитку системних анафілактичних реакцій залежно від специфічних молекул, зокрема LTP, PR-10 і профілінів. Учасники навчаться обґрунтовувати вибір пацієнтів для проведення алерген-специфічної імунотерапії на основі виявлення сенсибілізації до мажорних алергенів. Окрему увагу приділено розробленню індивідуалізованих дієтичних рекомендацій для пацієнтів із харчовою алергією з урахуванням термостабільності алергенних компонентів, а також формуванню раціонального алгоритму обстеження пацієнта з алергологічним анамнезом на первинній ланці. Питання, що розглядаються: клінічні сценарії для призначення компонентної алергодіагностики на первинній ланці; розмежування справжньої сенсибілізації до пилку та перехресної реактивності на харчові продукти; значення одночасної сенсибілізації до профілінів і полікальцинів; клінічне значення сенсибілізації до білків-переносників ліпідів; вплив результатів компонентної діагностики на вибір препарату для АСІТ і прогноз її ефективності; молекулярні компоненти, асоційовані з високим ризиком системних реакцій при харчовій алергії; інтерпретація результатів при негативному шкірному прик-тесті та позитивних sIgE до специфічних компонентів; роль компонентної діагностики у веденні пацієнтів із синдромом «пилок-їжа». Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Післяпологовий період — етап, якому в клінічній практиці приділяється значно менше уваги, ніж він потребує. Саме в післяпологовому періоді закладаються довгострокові ризики для здоров’я жінки: серцево-судинні, ендокринні, тромботичні, психоемоційні. Цей захід — про системний, доказовий підхід до «четвертого триместру»: як не втратити пацієнтку після виписки з пологового, кого і коли реально потрібно дообстежувати, та як перетворити післяпологовий візит з формальності на інструмент профілактики. Приєднуйтеся, щоб отримати не лише клінічні знання, а й практичні інструменти для ефективного ведення пацієнток в післяпологовому періоді! Сучасно, практично, evidence-based! Ключові особливості • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • «Четвертий триместр»: чому ведення пацієнтки не завершується пологами. Які органи і системи зазнають найбільших змін після вагітності? • Післяпологові «червоні прапорці»: на що варто звернути увагу • Групи підвищеного ризику: кому стандартного огляду недостатньо. Як ідентифікувати пацієнток, яким показаний розширений післяпологовий check-up, і які дослідження мають реальну клінічну цінність. • Час має значення: оптимальні терміни контролю після прееклампсії, гестаційного цукрового діабету, анемії, тромботичних ускладнень. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1019988. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс має на меті проінформувати слухачів про Програму медичних гарантій, передумови її створення та подальший розвиток, медичну реформу в Україні та основні концепції, які лежали в її основі. А також розповісти про діяльність Національної служби здоров'я України, її структуру, основні функції і завдання, а також проєкти Академії НСЗУ. Тож ми впевнені, що це навчання буде корисним та цікавим як медичним фахівцям та управлінцям, так і студентам та викладачам закладів медичної освіти, пацієнтам та представникам громадськості. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера