Заходи БПР — Неврологія 2026

Синдром хронічної втоми – це не просто стан, коли «немає сил». Це виснаження, яке не минає після сну, порушує концентрацію, пам’ять і навіть заважає виконувати звичні повсякденні дії. Пацієнти довго шукають відповіді, ходять від одного спеціаліста до іншого, а справжня причина лишається невиявленою. На цьому заході ви дізнаєтеся, як відрізнити міалгічний енцефаломієліт/синдром хронічної втоми (МЕ/СХВ) від інших схожих хвороб. Ви зрозумієте, чому симптоми часто доповнюються депресією, фіброміалгією чи неврозами і не пропустите цей діагноз навіть у складних випадках. Ви отримаєте практичні алгоритми обстеження, критерії діагностики та розуміння, коли залучати мультидисциплінарну команду. Після навчання ви зможете вчасно розпізнавати синдром хронічної втоми, будувати ефективну стратегію лікування та координувати роботу з неврологами, психіатрами, фізіотерапевтами й імунологами. Це допоможе пацієнтам повернутися до нормального життя, зменшить ризик хронізації стану й полегшить психоемоційний тягар від «невидимого» захворювання. • Визначення поняття міалгічний енцефаломієліт/синдром хронічної втоми • Загальна характеристика захворювання • Теоретичні аспекти міалгічного енцефаломієліту/синдрому хронічної втоми • Епідеміологія • Етіологія • Патофізіологія (центральна, вегетативна, імунна системи, метаболізм, мікробіом) • Класифікація • Клінічна картина та діагностика міалгічного енцефаломієліту/синдрому хронічної втоми • Клінічні прояви (втома, когнітивна дисфункція, сон, вегетативні розлади) • Фактори ризику • Діагностичний підхід у дорослих (зокрема з post-COVID fatigue) • Обстеження • Диференціальна діагностика • Критерії (Канада, IOM/NAM, NICE) • Менеджмент і лікування • Загальний підхід • Варіанти лікування (фармакологічні, немедикаментозні) • Емпіричні та нові методи • Моніторинг • Ускладнення • Прогноз • Міждисциплінарний підхід • Роль команди (невролог, імунолог, психіатр, фізіотерапевт тощо) • Координація та комунікація для покращення результатів • Відповіді на запитання

Хронічний больовий синдром часто не відповідає на стандартну медикаментозну терапію або поодинокі інвазивні втручання. Він потребує системного, поетапного й пацієнтоорієнтованого підходу. Неправильний вибір методу або передчасна ескалація інвазивних втручань знижують ефективність лікування та сприяють хронізації болю. На цьому заході ви отримаєте чіткий алгоритм поетапного інвазивного лікування хронічного болю: від периферичних блокад до нейромодуляції та імплантованих систем доставки препаратів. Окрім цього, ви розглянете роль пробних втручань у діагностиці та плануванні лікування, а також знатимете, коли треба змінити тактику в разі недостатньої ефективності попереднього етапу. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати інвазивну стратегію залежно від клінічного стану пацієнта, типу болю й функціонального статусу. • Поетапна стратегія інвазивного лікування • Послідовність терапевтичних методів: периферичні блокади → радіочастотна абляція (RFA) → нейромодуляція → імплантовані системи доставки препаратів (помпи). • Пацієнтоорієнтований відбір методів • Принципова орієнтація на клінічний стан та індивідуальні потреби пацієнта: кому і коли застосовувати метод, а не наявність навичок лікаря. • Критерії відбору: характер болю, анатомічні особливості, функціональний статус і супутні захворювання. • Роль пробних втручань у діагностиці та плануванні терапії • Пробні блокади або тестові нейромодуляційні. • Оцінювання результатів терапії • Основний показник ефективності – не лише зменшення інтенсивності болю, а й функціональні та якісні параметри життя пацієнта. • Ціль лікування – повернення пацієнта до активного життя при контрольованому болю. • Основні меседжі

Коли складно визначитися з діагнозом, а різні фахівці бачать у пацієнта різні захворювання (від межового розладу особистості до біполярного афективного розладу) – ви маєте зʼясувати, що насправді стоїть за цим хаосом. Емоційна нестабільність, імпульсивність, суїцидальні думки – симптоми схожі, але механізми й підходи лікування кардинально різні. На цьому заході ви навчитеся впевнено розрізняти межовий розлад особистості, БАР і ПТСР навіть у випадках, коли клінічна картина здається розмитою. Зрозумієте, як емоційна нестабільність при МРО відрізняється від афективних фаз БАР, а травматичні реакції ПТСР – від депресивних епізодів. Отримаєте чіткі клінічні орієнтири, щоб визначати, коли потрібні нормотиміки чи антидепресанти, а коли достатньо психотерапевтичної роботи. Після навчання ви зможете швидше знаходити істинну причину емоційних розладів, точніше формулювати діагнози й запобігати типовим помилкам, за якими слідує неефективне лікування. • Типові клінічні помилки та прогностичне значення правильної диференціації. • Міжособистісна чутливість як маркер: відмінності між тригерами при МРО, БАР і ПТСР. • Депресія при межовому розладі особистості. • Ефект медикаментів як діагностичний маркер. • Клінічна поведінка в період ремісії. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Курс є першим із чотирьох онлайн-курсів циклу «Надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі». Він присвячений основним принципам розпізнавання пацієнта в критичному стані та пріоритетності дій щодо надання йому екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі. Успішне опанування матеріалів онлайн-курсу підвищить рівень професійних компетентностей лікарів, фельдшерів і парамедиків системи екстреної медичної допомоги та сформує в них готовність до швидкого й дієвого реагування на критичні ситуації як в умовах лікарні, так і поза її межами. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рівень HbA1c більше не є достатнім показником для повноцінного оцінювання компенсації цукрового діабету. Два пацієнти з однаковим HbA1c можуть мати принципово різні профілі глікемії, зокрема приховані епізоди гіпоглікемії та високу варіабельність, які найбільше впливають на ризик ускладнень. Без аналізу даних безперервного моніторингу глюкози (CGM) корекція терапії часто відбувається без урахування реальної динаміки глікемії. Використання показників Time-in-Range (TIR), Time-Below-Range (TBR), Time-Above-Range (TAR) та коефіцієнта варіабельності дає змогу сформувати персоналізований контроль над захворюванням. На цьому заході ви навчитесь інтерпретувати AGP-звіт, оцінювати глікемічну варіабельність і правильно використовувати основні метрики CGM для прийняття клінічних рішень. Ви розглянете реальні клінічні ситуації інтенсифікації інсулінотерапії, частих гіпоглікемій, декомпенсації на тлі нормального HbA1c, вагітності, хронічної хвороби нирок та високого серцево-судинного ризику. Ви дізнаєтесь, як оцінювати вплив інсуліну, харчування та способу життя на глікемічний профіль та як на основі цих даних безпечно коригувати лікування. Після навчання ви зможете використовувати CGM як інструмент персоналізації терапії уникати необґрунтованої ескалації лікування та значно покращити клінічні результати. • Еволюція моніторингу глікемії: від глюкометра до CGM • Типи систем моніторингу глюкози • Основні метрики CGM: як читати звіт правильно • Клінічні сценарії використання CGM • CGM як інструмент персоналізації терапії • Харчування + CGM: нова ера дієтології • Психосоціальний аспект CGM • Відповіді на запитання учасників

Тривалий час розлад аутистичного спектра (РАС) у дорослих був поза фокусом клінічної психіатрії та психотерапії, що зумовило значну кількість пізніх та помилкових діагнозів. РАС часто маскується під тривожні, депресивні або особистісні розлади, оскільки пацієнт звертається не з первинними нейророзвитковими особливостями, а з вторинними психічними ускладненнями. Неправильна нозологічна кваліфікація призводить до неефективної фармакотерапії та поліпрагмазії, що в подальшому може негативно вплинути на прихильність пацієнта до лікування і призвести до втрати терапевтичного альянсу. На цьому заході ви розглянете сучасну діагностичну парадигму РАС у дорослих відповідно до змін після впровадження DSM-5 та МКХ-11, феномен пізньої діагностики та історичні причини недооцінення цього розладу. Ви дізнаєтеся про особливості клінічної картини у дорослих: специфіку соціальної комунікації, ригідність мислення, сенсорну гіпер- та гіпочутливість, особливості інтересів і нейрокогнітивний профіль. Окрім цього, ви проаналізуєте феномен маскування, аутичне вигорання, коморбідність із тривожними, афективними розладами і СДУГ, а також алгоритми диференційної діагностики з іншими психічними розладами. Після навчання ви зможете легше оцінювати випадки багаторічної «резистентної» тривожно-депресивної симптоматики, соціальної дезадаптації без психотичної продукції та успішно планувати ефективну терапевтичну тактику. • Чому дорослий РАС довго залишався «недіагностованим» • Історична орієнтація критеріїв на дитячий вік • Зміни діагностичної парадигми після впровадження DSM-5 та МКХ-11 • Феномен пізньої діагностики • Клінічна картина РАС у дорослих • Особливості соціальної комунікації • Ригідність мислення • Сенсорна гіпер-/гіпочутливість • Специфіка інтересів • Маскування та його наслідки • Соціальне копіювання • Хронічне виснаження • Аутичне вигорання • Підвищений ризик тривожних і депресивних розладів • Диференційна діагностика • Межовий розлад особистості • Соціальна тривога • Обсесивно-компульсивний розлад • СДУГ • Шизотиповий розлад • Жінки з РАС: гендерні особливості • Відмінності у презентації симптомів • Підвищений рівень маскування • Часті помилкові діагнози • Нейрокогнітивний профіль • Теорія розуму • Виконавчі функції • Централізована когерентність • Сенсорна обробка • Психотерапевтичний супровід дорослих з РАС • Адаптована КПТ • Робота з емоційною регуляцією • Психоосвіта • Навчання соціальних навичок • Принципи довготривалої підтримки • Підхід, орієнтований на сильні сторони • Профілактика вигорання • Підтримка ідентичності • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Медичні помилки неможливо виключити повністю. Їхні наслідки часто зачіпають не лише пацієнта, а й самого лікаря. На цьому заході ви дізнаєтеся, як розпізнати синдром «другої жертви», підтримати себе та колег після критичних подій, а також діяти відповідно до сучасних принципів безпеки пацієнтів і медичного персоналу. Після навчання ви зможете зменшити ризик повторних помилок, зберегти професійну ефективність і впроваджувати культуру безпечного реагування на несприятливі події. • 1. Ілюзія «безпомилкової» медицини та жорстка реальність • Чого від нас чекають vs що маємо насправді: суспільство чекає від анестезіолога та лікаря ЕМД роботи робота — 100% точності 24/7. Але ми працюємо в умовах хаосу, дефіциту часу та важких станів. • Хто така «перша жертва»: пацієнт та його родина. • Що кажуть світ і ВООЗ: чому провідні медичні системи давно відмовилися від «пошуку винного» і чому Гельсінська декларація безпеки прямо вимагає захищати й підтримувати медичний персонал. • 2. Закон, етика та українські реалії: чому ми мовчимо? • Де межа між вимушеним ризиком і помилкою: коли ти інтубуєш на виклику в темному коридорі або встановлюєш катетер на зупинці — де закінчується важкість стану і починається помилка? • Український пасток-ефект: відсутність декриміналізації медичних помилок. Чому лікар в Україні залишається один на один із кримінальним кодексом, страхом перед адміністрацією та «стіною мовчання» серед колег. • 3. Коли постраждалим стає лікар: розбір синдрому та живі кейси • Хто така «друга жертва»: чому лікар після важкої втрати чи ускладнення сам потребує негайної допомоги. • Руйнівні наслідки для лікаря: ПТСР, флешбеки, деструктивний копінг, вигорання та вихід із професії. • Реальні клінічні кейси з українських ВАІТ та ЕМД • Каскад помилок: чому лікар у стані важкого стресу й провина майже гарантовано припуститься нової помилки на наступному чергуванні. • 4. Західні протоколи у дії: чек-листи та алгоритми дій • Як це працює у США та Європі: досвід колег (програми RISE, Scott Model, Just Culture). Як за кордоном рятують лікарів від професійного вигорання та суїцидів після критичних інцидентів. • Готовий чек-лист та алгоритм реагування • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Курс призначений для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховані бали БПР. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1019980. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «цифрова компетентність». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Пухлини головного мозку є актуальною проблемою нейроонкології, оскільки вони мають значну морфологічну та молекулярну різноманітність, характеризуються агресивним перебігом, а терапевтичні можливості для таких захворювань є обмеженими. Незважаючи на прогрес у медицині, рівень виживаності пацієнтів з деякими формами цих новоутворень залишається низьким, що підкреслює необхідність удосконалення підходів до діагностики та терапії. Інтеграція молекулярно-генетичних маркерів та сучасних методів нейровізуалізації значно покращила класифікацію пухлин, дала змогу індивідуалізувати лікування і зменшити ризики під час операцій. Ведення таких хворих вимагає злагодженої роботи команди фахівців різних напрямів, щоб забезпечити найкращий результат і зберегти якість життя пацієнта. Навчальний майстер-клас «Пухлини головного мозку. Сучасні підходи в діагностиці та лікуванні» буде присвячений вивченню актуальних діагностичних методів, зокрема молекулярно-генетичних маркерів та інноваційних технологій нейровізуалізації. Особлива увага буде приділена показанням і протипоказанням до хірургічного лікування, а також сучасним підходам у класифікації новоутворень. Будуть розглянуті первинні пухлини і метастатичне ураження головного мозку. Учасники ознайомляться з практичними аспектами застосування інтраопераційних методів і матимуть змогу розглянути клінічні випадки. • Сучасні методи діагностики новоутворень головного мозку • Показання та протипоказання до хірургічних втручань • Сучасні аспекти класифікації новоутворень головного мозку • Первинні пухлини головного мозку • Метастатичні ураження головного мозку • Представлення інтраопераційних відеоматеріалів • Розгляд клінічних кейсів • Відповіді на запитання учасників

Вагітність супроводжується гормональними, судинними й метаболічними змінами, які безпосередньо впливають на орган зору. Офтальмолог нерідко першим помічає прояви прееклампсії, діабетичної ретинопатії, ускладнень міопії або гіпертензивних станів. Через неправильне трактування цих змін можна не помітити небезпечні стани, а також це може призвести до необґрунтованого лікування та ризику серйозних ускладнень, аж до повної втрати зору або життєво загрозливих ситуацій. На цьому заході ви дізнаєтеся про фізіологічні й патологічні зміни зору під час вагітності з чітким клінічним розмежуванням норми і патології. Ви навчитесь оцінювати скарги на фотопсії, затуманення зору, сухість очей, коливання рефракції, вести пацієнток з міопією середнього й високого ступеня, цукровим діабетом та гіпертензивними станами. Окремо ви розглянете тактику ведення прееклампсії, діабетичної ретинопатії, глаукоми у вагітних, відшарування сітківки, а також безпечну корекцію терапії перед пологами. Після заходу ви зможете впевнено орієнтуватися в офтальмологічних змінах під час вагітності, своєчасно виявляти загрозливі стани і приймати обґрунтовані клінічні рішення. • Фізіологічні зміни зору під час вагітності. • Патологічні стани, пов’язані з вагітністю. • Діагностика та обстеження вагітних. • Принципи ведення пацієнток. • Рекомендації для вагітних. • Практична частина: кейси. • Відповіді на запитання.

Чи знаєте ви, що 90% медичних справ у судах пов’язані з відсутністю або неналежним застосуванням клінічних протоколів? В Україні не всі клінічні протоколи мають юридичну силу — і важливо знати, які саме. Впровадження нових клінічних протоколів у практику лікаря є не лише медичною, а й юридичною необхідністю. Курс допоможе лікарям та надавачам медичних послуг правильно інтегрувати сучасні рекомендації у свою практику, щоб залишатися ефективними та юридично захищеними. Учасники дізнаються, які клінічні протоколи є обов’язковими до виконання, як уникнути юридичних помилок при оновленні медичної документації, чи можна перетворити закордонні джерела та стандарти на нові клінічні протоколи, як правильно документувати відхилення від протоколу та як уникати типових юридичних помилок. Переваги: навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали, сертифікат із балами БПР. Сертифікат із балами БПР надається за умови успішного проходження тестування наприкінці курсу — 70% правильних відповідей. Програма заходу • Лекція 1. Нові клінічні протоколи: інструмент чи експеримент • Формат участі: онлайн • Тривалість: 4 академічні години • Кількість балів БПР: 4 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ви лікуєте людей, а не хвороби. Особистість пацієнта є невіддільною частиною процесу лікування. Саме тому ефективна комунікація є важливою. Пацієнти, яких не чують або неправильно інформують, можуть порушувати режим лікування і ставати джерелом конфліктів. Терапевтичних протоколів недостатньо – важливо опанувати інструменти емпатійної взаємодії, активного слухання та структурованої консультації. Це навички, що знижують ризик юридичних претензій і професійного вигорання. На цьому заході ви дізнаєтеся, як побудувати пацієнтоорієнтовану консультацію за біопсихосоціальною моделлю, застосовувати активне слухання й емпатійні техніки NURSE, перевіряти розуміння пацієнтом інформації через Teach-Back, працювати з очікуваннями та формувати довіру, яка підвищує прихильність до лікування. Ви освоїте структуровану модель Calgary–Cambridge для менеджменту клінічної консультації, що дає змогу ефективно планувати розмову від початку до завершення. Після навчання ви зможете проводити консультації, де пацієнт відчуває себе комфортно, а ви – впевненими у точності передання інформації та контролі процесу лікування. Це допоможе мінімізувати конфлікти й покращити результати терапії. • Біопсихосоціальна модель взаємодії лікар–пацієнт. Пацієнтоорієнтований підхід як основа якісної медичної допомоги. • Встановлення контакту. Перші хвилини розмови: невербальні сигнали, представлення лікаря, формування позитивного першого враження. • Активне слухання та емпатія. Емпатійна відповідь за схемою NURSE (Naming, Understanding, Respecting, Supporting, Exploring) для дослідження емоцій пацієнта. • Зрозуміли правильно? Використання техніки Teach-Back як інструмента перевірки розуміння інформації пацієнтом. • Робота з очікуваннями пацієнта. Як виявляти й узгоджувати очікування пацієнта і сім’ї, запобігати конфліктам і непорозумінням. • Побудова довіри й партнерських стосунків. Практики комунікації для підвищення прихильності пацієнта до лікування. • Менеджмент клінічної консультації. Використання моделі Calgary–Cambridge для структурування розмови: від початку консультації до завершення і планування наступних кроків. • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Раннє розпізнавання порушень мови та мовлення – ключ до своєчасної діагностики нейророзвиткових порушень у дітей. Лікар первинної ланки має вміти відрізнити варіант норми від патології, розуміти вікові межі формування мовлення та критичні періоди розвитку. Це дасть змогу уникнути затримок у направленні до спеціалістів та зайвих медикаментозних призначень, а також своєчасно взяти ситуацію під контроль. На цьому заході ви отримаєте структуровані знання щодо сучасних уявлень про мовну функцію, нейропсихологічні основи, вікові норми та ранні ознаки порушень. Ви проаналізуєте реальні клінічні сценарії: від відсутності фразового мовлення після 2 років і регресу мовлення до порушень розуміння зверненої мови та підозр на РАС чи РДУГ. Окрім цього, ви розглянете алгоритми первинного скринінгу та базової диференційної діагностики. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти критичні порушення мови та мовлення, а також організовувати ефективний план лікування пацієнта, базуючись на сучасних стандартах і досвіді провідних спеціалістів. • Мова та мовлення: сучасні уявлення про структуру мовної функції, нейропсихологічні основи та клінічне значення розмежування понять. • Норми розвитку мовлення у дітей: етапи формування мовлення, вікові показники та критичні періоди розвитку. • Ранні клінічні маркери порушень: червоні прапорці затримки мовленнєвого розвитку та їхнє прогностичне значення. • Класифікація порушень мовлення і мови: основні нозологічні форми, сучасні підходи до систематизації. • Первинний етап обстеження: алгоритм дій лікаря первинної ланки, роль педіатра та сімейного лікаря, необхідність аудіологічного скринінгу. • Спеціалізована діагностика: роль невролога, дитячого психіатра та логопеда у встановленні діагнозу. • Психометричні інструменти: стандартизовані шкали, опитувальники й методики оцінювання мовленнєвого розвитку. • Маршрут пацієнта: мультидисциплінарний підхід до діагностики та лікування порушень мовлення. • Диференційна діагностика й типові клінічні помилки: наслідки гіпо- та гіпердіагностики, приклади клінічних сценаріїв. • Класифікаційні підходи та діагностичні помилки: відмінності МКХ-10 та МКХ-11, проблема некоректних і нефахових діагностичних формулювань.