Заходи БПР — Неонатологія 2026

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проводити диференційну діагностику затяжного кашлю, розпізнаючи стерті форми кашлюка на тлі інших респіраторних захворювань. 2. Інтерпретувати результати лабораторних досліджень (загальний аналіз крові з характерним лейкоцитозом та лімфоцитозом, ПЛР-діагностика). 3. Обґрунтовувати вибір ПЛР-методу як золотого стандарту діагностики у вакцинованих пацієнтів. 4. Призначати антибактеріальну терапію згідно з міжнародними протоколами (азитроміцин, кларитроміцин) з дотриманням рекомендованих доз та тривалості курсу. 5. Застосовувати алгоритми постконтактної профілактики для груп ризику (немовлята, вагітні, імуноскомпрометовані особи). 6. Консультувати пацієнтів щодо причин захворювання у вакцинованих осіб, пояснюючи феномени ослаблення імунітету та ефективності різних типів вакцин. 7. Визначати показання для госпіталізації та ідентифікувати «червоні прапорці» у перебігу хвороби. 8. Формувати рекомендації щодо симптоматичного лікування та режиму пацієнта. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс надасть лікарям практичні знання щодо основ введення прикорму, принципів чуйного годування та методів роботи з дітьми, які мають алергію на білок коров'ячого молока. Ви дізнаєтесь про підхід до неофобії та вибірковості у харчуванні, як допомагти дітям поступово освоювати нові продукти та зберігати позитивне ставлення до їжі. Курс стане цінним ресурсом для педіатрів і сімейних лікарів, які прагнуть надати батькам обґрунтовані рекомендації та підтримати дітей у формуванні здорових харчових звичок із самого початку. Основні принципи введення прикорму та групи продуктів. Формування здорових харчових звичок у дітей різного віку. Тактику ведення дітей з алергією на білок коров’ячого молока (АБКМ) під час введення прикорму. Розпізнавання неофобії та порушень харчової поведінки у дітей. Навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали, сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Основи прикорму та його види. Коли та як починаємо • Лекція 2. Групи продуктів. Суперфуди • Лекція 3. Як батькам формувати здорові харчові звички • Лекція 4. Чуйне годування дітей без порушення нейророзвитку • Лекція 5. Молочні продукти та прикорм у дітей з АБКМ. Тактика ведення раціону • Лекція 6. Здорові діти та вибірковість харчування. Неофобія чи вже порушення харчових звичок Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Перші 60 хвилин після надходження пацієнта до приймального відділення визначають подальший прогноз захворювання. На цьому етапі необхідно швидко оцінити тяжкість стану, виявити ознаки загрозливих станів, визначити пріоритетність діагностичних і лікувальних заходів та обрати оптимальний маршрут пацієнта. Помилки первинного сортування, затримка призначення антибіотиків, інфузійної терапії або необґрунтоване очікування даних додаткових досліджень можуть призводити до погіршення клінічних результатів. Під час майстер-класу ви опануєте сучасні підходи до ведення хворих у першу годину після госпіталізації, алгоритм ABCDE, принципи первинного сортування та визначення пріоритетів у пацієнтів з гострою абдомінальною патологією. Ви навчитеся своєчасно розпізнавати сепсис, внутрішньочеревні кровотечі, кишкову ішемію та перфорацію, вибирати оптимальний обсяг лабораторних досліджень і методів візуалізації та застосовувати концепцію damage control. Також ви розглянете критерії направлення до операційної чи відділення інтенсивної терапії та типові помилки, які виникають у приймальному відділенні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати критичні стани, раціонально використовувати доступні ресурси й ухвалювати клінічні рішення в умовах дефіциту часу. • Перша хвилина: оцінювання не діагнозу, а ризику • Чому клінічна стабільність важливіша за встановлення точного діагнозу на старті. • Ознаки гемодинамічної нестабільності та шоку. • Як швидко розпізнати сепсис і септичний шок. • Клінічні прояви внутрішньочеревної кровотечі, ішемії та перфорації. • Визначення пріоритетності пацієнта й рівня невідкладності допомоги. • ABCDE як базовий алгоритм швидкого оцінювання стану пацієнта • Airway: оцінювання прохідності дихальних шляхів. • Breathing: аналіз дихання та оксигенації. • Circulation: оцінювання кровообігу та ознак шоку. • Disability: швидке неврологічне оцінювання. • Exposure: повний огляд пацієнта без втрати часу. • Перші 15 хвилин: мінімальний пакет обстежень • Стандартизований первинний огляд пацієнта. • Контроль життєвих показників та їх інтерпретація. • Лабораторні дослідження, які не можна відкладати. • Роль лактату, коагулограми та визначення групи крові. • Коли необхідно виконати ЕКГ навіть при хірургічній патології. • Red flags гострого живота • Симптоми перитоніту та їхнє клінічне значення. • Ознаки кишкової ішемії та загрози некрозу. • Підозра на перфорацію порожнистого органа. • Критерії підозри на внутрішню кровотечу. • Клінічні сценарії першої години • Розбір типових помилок у приймальному покої. • Алгоритм дій у разі нестабільного стану пацієнта. • Пріоритезація завдань в умовах дефіциту часу. • Комунікація між черговими спеціалістами. • Формування первинного плану ведення пацієнта. • Візуалізація має відповідати клінічному питанню • Принципи вибору методу візуалізації. • FAST-протокол у критичних пацієнтів. • Можливості й обмеження ургентного УЗД. • КТ як інструмент підтвердження хірургічної патології. • Типові помилки у призначенні візуалізації. • Сепсис у приймальному покої: що потрібно зробити негайно • Рання діагностика сепсису. • Інфузійна терапія першої години. • Антибактеріальна терапія без невиправданих затримок. • Пошук та контроль джерела інфекції. • Моніторинг ефективності первинних заходів. • Damage control у критичного пацієнта • Концепція damage control surgery. • Тимчасовий контроль кровотечі. • Усунення контамінації та профілактика подальшого ушкодження. • Роль реанімаційних заходів у стабілізації пацієнта. • Показання до поетапного хірургічного лікування. • Хірург як координатор процесу • Організація роботи мультидисциплінарної команди. • Взаємодія з анестезіологом та відділенням інтенсивної терапії. • Підготовка операційної та забезпечення компонентами крові. • Медична документація в умовах ургентності. • Управління часом та ресурсами в критичних ситуаціях. • Головне рішення першої години: маршрут пацієнта • Критерії направлення в операційну. • Коли пацієнту необхідна КТ перед подальшими рішеннями. • Показання до госпіталізації в ICU. • Коли можливе динамічне спостереження. • Формування чіткого плану дій та відповідальності команди на наступні години. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Медикаментозна гіперчутливість є однією з основних причин гострих алергічних реакцій, зокрема анафілаксії. Правильне виконання, інтерпретація та нормативне обґрунтування алергопроб безпосередньо впливають на безпеку пацієнта, вибір правильного плану лікування та відповідність клінічної практики чинним регуляторним вимогам. Ця процедура дає змогу уникати діагностичних і тактичних помилок навіть у ситуаціях високого навантаження та значного потоку пацієнтів. На цьому заході ви засвоїте сучасні підходи до проведення алергологічного тестування, навчитеся визначати показання й протипоказання, обирати оптимальний тип проб залежно від клінічної ситуації, а також правильно інтерпретувати результати, зважаючи на анамнез та клінічний контекст. Ви розглянете питання безпеки пацієнта, профілактики ускладнень, організації протишокового забезпечення та правильного оформлення медичної документації, що має як клінічне, так і юридичне значення. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо доцільності проведення алергологічних проб, впевнено виконувати їх у стаціонарних умовах та інтерпретувати результати без гіпер- або гіподіагностики. • Актуальність теми: поширеність алергічних захворювань і ризики анафілаксії при медикаментозній терапії у стаціонарі. • Нормативно-правове регулювання: роль наказів МОЗ України у визначенні порядку проведення алергопроб. • Показання до проведення алергологічних проб: коли проби є клінічно виправданими. • Протипоказання та обмеження: гострі стани, анафілаксія в анамнезі, загострення алергії, важкі соматичні хвороби, приймання антигістамінних/глюкокортикостероїдів. • Організаційні вимоги у стаціонарі: інформована згода, наявність протишокового набору, доступ до реанімаційної допомоги, підготовка персоналу. • Техніка виконання проб: основні види (скарифікаційні, прик-тести, внутрішньошкірні, провокаційні), правила підготовки пацієнта. • Правила інтерпретації результатів: часові інтервали оцінювання, критерії позитивної/негативної реакції, ризики хибнопозитивних і хибнонегативних результатів, необхідність оцінювання в контексті анамнезу та клініки. • Безпека пацієнта й можливі ускладнення: місцеві реакції, генералізовані реакції, анафілаксія; алгоритм дій у разі невідкладних станів. • Оцінювання доцільності застосування: коли алергопроби справді потрібні, а коли їх проведення не має доказової цінності або може створювати додаткові ризики. • Відповіді на запитання.

1. Відеолекція Фізична терапія для фахівців: як не вигоріти тілом, коли вигорів емоційно Як виглядає тілесне вигорання: мікроознаки Основи тілесної саморегуляції для фахівця (під час роботи та після) Межі в роботі з “емоційно важкими” пацієнтами Протокол “швидкого перезавантаження” за 3–5 хвилин Превенція вигорання: щоденні мікрозвички 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Онлайн курс PRO: диференційна діагностика інфекційних висипів у дітей 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Висип у дітей — один із найпоширеніших симптомів у практиці клініциста. Він може свідчити як про доброякісні, так і про небезпечні для життя стани, які потребують негайних рішень і дій. Цей вебінар буде корисним насамперед для спеціалістів, які надають допомогу дітям в амбулаторних і стаціонарних умовах: педіатрам і сімейним лікарям, а також усім лікарям із вузькою педіатричною спеціалізацією. Цікавим він буде й для лікарів, які працюють із дорослими, — для розширення знань про інфекційні висипи та погляду на тему під новим кутом. Мета заходу — надати чіткий алгоритм диференційної діагностики інфекційних і неінфекційних висипів у дітей. Після перегляду вебінару ви зможете структурувати підхід до оцінки висипів, відрізняти безпечні прояви від загрозливих станів та визначати показання до спостереження чи госпіталізації. Приєднуйтесь, щоб навчитися швидко й впевнено орієнтуватися в диференційній діагностиці дитячих висипів. Progress — впевненість, що базується на знаннях. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) є методом із вищою прогностичною цінністю щодо серцево-судинних подій порівняно з офісним вимірювання. Воно дає змогу виявляти клінічно значущі феномени, недоступні за разових вимірювань, та допомагає діагностувати масковану, нічну й медикаментозну гіпертензію, гіпертензію білого халата і порушення циркадного профілю. Неправильна інтерпретація або недооцінення цих даних може призвести до гіпердіагностики, необґрунтованої ескалації терапії та високого ризику серцево-судинних подій. На цьому заході ви дізнаєтеся про показання до проведення ДМАТ, принципи правильного виконання дослідження та критерії якості запису. Ви навчитесь інтерпретувати середні показники, аналізувати циркадний профіль і варіабельність артеріального тиску, визначати клінічно значущі феномени та зіставляти результати з клінічним станом пацієнта. Після навчання ви зможете обґрунтовано використовувати ДМАТ у клінічній практиці для уточнення діагнозу гіпертонічної хвороби, оцінювання ефективності лікування та виявлення прихованих факторів ризику. • Проводити ДМАТ? • Підозра на гіпертензію білого халата • Маскована гіпертензія • Резистентна АГ • Оцінювання ефективності терапії • Симптомна гіпотензія • Ортостатичні реакції • Поліпрагмазія в літніх пацієнтів • Серцева недостатність з низьким АТ • Як правильно провести ДМАТ? • Вибір валідованого пристрою • Підбір манжети • Інтервали вимірювань • Критерії якості запису • Інструктаж пацієнта • Типові помилки • Як оцінювати результати? Покроковий алгоритм • Перевірка якості запису • Середні показники • Циркадний профіль • Варіабельність • Щоденник • Клінічні випадки • Сесія запитання-відповіді

Patient Blood Management (PBM) – це сучасна стратегія, яку рекомендують ВООЗ та провідні міжнародні професійні товариства, що спрямована на раціональний менеджмент ресурсами крові пацієнта, профілактику анемії та зменшення потреби у переливанні донорських компонентів крові. У сфері акушерства та гінекології ця концепція має особливе значення, адже дає змогу системно підходити до ведення вагітних із ризиком анемії, планування пологів та профілактики акушерських кровотеч. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи PBM в акушерстві, фізіологічні зміни складу крові під час вагітності, а також алгоритми скринінгу та лікування анемії у вагітних. Ви розберете менеджмент залізодефіциту, зокрема використання пероральних і внутрішньовенних препаратів заліза та контроль ефективності терапії. Окрім цього, ви дізнаєтеся про механізми алоімунізації, скринінг ризику гемолітичної хвороби плода й новонародженого і сучасні підходи до ведення RhD-негативної вагітності. Після після навчання ви зможете системно застосовувати принципи Patient Blood Management у щоденній практиці та своєчасно брати під контроль акушерські кровотечі. • 1. Основи PBM в акушерстві. Концепція Patient Blood Management. Чому вагітні – група високого ризику крововтрат. Три стовпи PBM в акушерстві. • 2. Гематологічні та фізіологічні зміни під час вагітності: циркуляторні зміни та зміни системи коагуляції. Роль плаценти і матки в гемодинаміці. Клінічні наслідки змін під час вагітності. • 3. Потреба у залізі залежно від триметра вагітності. Скринінг анемії у вагітних, інтерпретація лабораторних показників. • 4. Менеджмент залізодефіциту: пероральні препарати заліза; побічні ефекти та їх корекція; показання до внутрішньовенного заліза. Контроль ефективності лікування залізодефіциту. Післяпологова анемія. • 5. Третій період пологів та фізіологія крововтрати: механізм відшарування плаценти; нормальна крововтрата під час пологів; методи оцінювання крововтрати. Чому візуальне оцінювання часто дає хибні результати. • 6. Гемолітична хвороба плода й новонародженого. Механізм алоімунізації, клінічні наслідки для плода та новонародженого. Скринінг вагітних із ризиком HDFN. • 7. Ведення RhD-негативної вагітності: алгоритм спостереження. Застосування RhD-імуноглобуліну, профілактика алоімунізації, можливі побічні реакції. • 8. Клінічні кейси: аналіз клінічних випадків. Формування плану ведення пацієнтки. Застосування принципів PBM. • 9. Відповіді на запитання учасників.

УЗД серця плода в першому триместрі – це складний та дуже важливий етап пренатального обстеження. Цей метод дає змогу виявити критичні вади розвитку ще на ранніх термінах гестації. Своєчасне виявлення ознак серцевих патологій істотно впливає на тактику ведення вагітності, потребу в додаткових обстеженнях і своєчасне направлення до спеціалізованих центрів. Тяжкі вроджені вади серця можна виявити вже на 11–13 тижнях, але за умови дотримання сучасних стандартів під час проведення обстеження. Крім цього, рання діагностика має не лише клінічне, а й психологічне значення для сім’ї, яка отримує час і змогу для усвідомленого прийняття рішень. Серце плода – це одна з найскладніших анатомічних структур для оцінювання в І триместрі, яка вимагає глибокого розуміння нормальної та патологічної анатомії, чітких технічних навичок і знання актуальних рекомендацій. Виявлення серйозної вади на цьому етапі дає змогу значно раніше розпочати мультидисциплінарне планування тактики ведення вагітності й новонародженого. За даними ISUOG, підвищення кваліфікації лікарів у сфері ранньої ехокардіографії плода може суттєво зменшити кількість пропущених діагнозів. Навчальний захід «Ультразвукова діагностика серця плода у І триместрі» буде присвячений вивченню сучасних підходів до ультразвукового оцінювання серця плода в першому триместрі вагітності. Розглядатимуться вимоги до проведення огляду й опису серця згідно з Наказом №1437, аналіз основних тез і типових помилок. Особливу увагу буде приділено клінічному значенню ранньої діагностики вроджених вад, огляду венозної системи плода і формуванню потоків для направлення на експертну ехокардіографію. Окрім цього, на навчанні будуть висвітлені основні рекомендації ISUOG і представлені реальні клінічні приклади виявлених вад розвитку в першому триместрі. • Вимоги до ультразвукового огляду серця в І триместрі; • Вимоги до опису (Наказ № 1437) та аналіз основних зрізів; • Формування потоків для експертної ехокардіографії плода на підставі результатів раннього пренатального скринінгу; • Огляд основних настанов ISUOG; • Клінічне значення ранньої діагностики вроджених вад розвитку; • Аналіз помилок під час огляду серця плода; • Основні види патології, доступні для діагностики в І триместрі; • Клінічні приклади діагностованих вроджених вад розвитку в І триместрі; • Огляд венозної системи плода, оцінювання, види аномалій, клінічне значення. • Відповіді на запитання учасників.

Сучасні підходи до лікування шоку значно змінилися за останні роки. Інтенсивна терапія ґрунтується не лише на корекції артеріального тиску, а насамперед на оцінці тканинної перфузії, ранньому застосуванні вазопресорів, мультимодальному моніторингу та індивідуалізації лікування залежно від клінічного фенотипу пацієнта. Водночас шок може розвиватись навіть за нормальних показників артеріального тиску, а універсального алгоритму чи єдиного правильного вазопресора не існує. Недостатня увага до ранніх ознак порушення перфузії, шаблонний підхід до вибору препаратів або відсутність розуміння сучасних можливостей POCUS можуть ускладнювати ведення критичних пацієнтів. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати компенсований шок, використовувати POCUS та ехокардіографію для визначення типу шоку відповідно до сучасних рекомендацій, а також розберете принципи вибору та призначення вазопресорної терапії. Ви дізнаєтеся, коли доцільно розпочинати вазопресорну підтримку, чи можна вводити норадреналін через периферичний катетер, чим сучасні підходи відрізняються від традиційних уявлень та які можливості існують у випадках рефрактерного шоку. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів із шоком, орієнтуватися не лише на цифри артеріального тиску, а й на показники адекватної перфузії та раціонально використовувати вазопресори. • Як змінювалися гайдлайни ESICM (2006–2025) у розумінні природи шоку та методів моніторингу. • Шок без гіпотензії: чому нормальний артеріальний тиск не виключає шок? Поняття компенсованого шоку. • Ультразвук (POCUS): ЕхоКГ як інструмент першої лінії для визначення типу шоку (ESICM 2025). • Стратегія застосування вазопресорів. Коли починати? • Вибір препарату: старе проти нового. • Порівняльна характеристика препаратів. • Рефрактерний шок - що робити, коли нічого не допомагає? • Складні випадки та індивідуальний підхід. Чи існує універсальний пресор? • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Травма печінки – одна з найбільш клінічно значущих проблем ургентної хірургії, що асоціюється зі значним ризиком масивної кровотечі, гемодинамічної нестабільності, біліарних ускладнень і високим рівнем летальності. Вибір тактики ведення пацієнта – від консервативного підходу до ендоваскулярних втручань чи невідкладної операції – безпосередньо впливає на його прогноз. Для цього необхідно досконало знати сучасні рекомендації, принципи ATLS, застосування шкал тяжкості ушкоджень і концепцію damage control surgery. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до первинного оцінювання пацієнта з травмою печінки, зокрема використання валідованих шкал тяжкості й алгоритмів ATLS. Ви побачите можливості non-operative management, показання до консервативного ведення та роль комп’ютерної томографії з контрастуванням у прийнятті клінічних рішень. Окрім цього, ви опануєте ендоваскулярні методи контролю кровотечі, принципи оперативного лікування із застосуванням damage control surgery, а також сучасні підходи до резекційних і реконструктивних втручань. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати ознаки внутрішньої кровотечі, об’єктивно оцінити тяжкість стану пацієнта й обрати оптимальну тактику лікування залежно від клінічної ситуації. • Сучасна класифікація травм печінки та первинне оцінювання пацієнта: • шкали тяжкості ушкоджень; • ATLS-підхід; • особливості гемодинамічного оцінювання у дорослих і дітей. • Тактика non-operative management, межі можливостей: • показання до консервативного ведення; • роль КТ з контрастуванням; • критерії переходу до операції. • Ендоваскулярні методи контролю кровотечі: • ангіографія та емболізація при травмі печінки; • місце гібридного підходу; • доступність методу в ургентних умовах. • Оперативне лікування – damage control surgery при тяжкій травмі печінки: • packing печінки; • Pringle maneuver; • тимчасовий гемостаз; • staged surgery та повторні ревізії. • Резекційні втручання та реконструктивна хірургія: • коли виправдана анатомічна/неанатомічна резекція; • травма магістральних судин і жовчних проток; • мультидисциплінарний підхід. • Післяопераційні ускладнення та їх менеджмент: • повторна кровотеча; • білома, жовчні нориці; • абсцеси, сепсис, печінкова недостатність. • Клінічні кейси – дорослий vs дитячий пацієнт: • розбір реальних сценаріїв; • відмінності тактики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Мета навчання: пояснити поняття стресу, його стадії, поняття емоційного вигорання, основні симптоми. Розкрити причини схильності вигорання у лікарів. Навчити розпізнавати передвісники вигорання у себе і в колег через пояснення етапів розвитку професійного вигорання, методів профілактики та діагностики синдрому емоційного вигорання. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онлайн-навчання допомагає медичному персоналу зберігати емоційну стабільність у складних ситуаціях під час спілкування з пацієнтами, знаходити підхід до різних типів людей і вирішувати конфліктні ситуації будь-якого рівня складності. Учасники розвиватимуть навички пацієнт-орієнтованої комунікації, покращать командну роботу та зменшать рівень стресу. Навчальні матеріали доступні в записі на онлайн-платформі, що дає змогу опрацьовувати уроки у зручний час і з будь-якого гаджета. У вартість входять доступ до навчальних матеріалів, підтримка на онлайн-платформі, домашні завдання з перевіркою та зворотним зв’язком від куратора, супровід у Telegram, тестування після завершення навчання та електронний сертифікат. За проходження учасник отримує 12 балів БПР. Програма заходу • Модуль 1. Пацієнт-орієнтована взаємодія. Роль медичної сестри у сервісному функціонуванні медичного закладу • Очікування пацієнтів • Роль та зона впливу медичної сестри • Корпоративні ціннності і сервісні стандарти • Теорія «Емоційного банківського рахунку» • Модуль 2. Створення і підтримання контакту з пацієнтом • Техніки створення атмосфери довіри з пацієнтом • Невербальна комунікація: як підсилити контакт без слів • Супровід пацієнта в медичному закладі • Модуль 3. Типи поведінки людей DISC - ключі до ефективної комунікації • Чому люди різні і як на це реагувати? • 4 типи особистості DISC - особливості підходу • Потенційні конфлікти між різними типами і стратегії поведінки для їх уникнення • Модуль 4. Особливості робочої взаємодії в клініці • з пацієнтами • з лікарями • з адміністративним персоналом • Модуль 5. Алгоритм поведінки в конфліктних ситуаціях • Що є хорошого у конфліктах? • Чому пацієнти бувають конфліктними • Емоції під час конфлікту • 8 крокова формула для уникнення конфлікту • Помилки, якими можна посилити конфлікт • Модуль 6. Інструменти професійного саморозвитку. Методи профілактики професійного вигоряння • Що почитати? • Як зберігати баланс життя/робота? • Як відпочивати, щоб повноцінно відновлюватись Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Доступна система охорони здоров’я починається з доступних просторів медичних закладів. У цьому курсі ви дізнаєтеся, як правильно їх облаштовувати. Ми подивимося на вимоги державних будівельних норм та розберемося на реальних прикладах, чому вони саме такі. За цими формальностями стоять люди, для яких ми створюємо комфортні умови. Відвідувачі на кріслах колісних, з порушеннями зору чи слуху, ветерани з протезами, нейрорізноманітні чи літні люди та загалом всі, хто потрапляє до вас у заклад. Ви отримаєте чіткі рекомендації, як зробити простір закладу охорони здоров’я доступним. Та зможете почати змінювати його вже зараз. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Майстер-клас: екзантеми інфекційного генезу та дерматологічні маски 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Запрошуємо Вас взяти участь у майстер-класі «Екзантеми інфекційного генезу: дерматологічні маски різних захворювань». Метою проведення є вивчення клінічних симптомів великої групи інфекційних захворювань, які супроводжуються різним висипом на шкірі з урахуванням атипових форм, обговорення методів сучасної діагностики, диференціального діагнозу та деяких аспектів лікування. Анотація заходу. У щоденній практиці лікарю будь-якого профілю доводиться мати справу не тільки з істинними проявами шкірних захворювань, а й з інфекційними хворобами, представленими різними елементами висипу (інфекційними екзантемами). Інформація майстер-класу викладена в доступній формі, містить ілюстративний матеріал і демонстрацію клінічних випадків, буде корисною для широкої аудиторії медичних фахівців. Захід розраховано на лікарів-дерматологів, венерологів, лікарів загальної практики – сімейної медицини та лікарів усіх спеціальностей. Для підтвердження участі потрібно зареєструватися, надіславши заявку на електронну адресу nanvuz@ukr.net (форма додається). Програма заходу • 14 квітня 2026 року, 13:00–16:00 (ZOOM) • Одержання зум-посилання: 13.04.2026 р. • Успішне проходження тестування — сертифікат із зазначенням 3 балів БПР (провайдер № 2072). • Реєстрацію відкрито до 13.04.2026 року (до 12:00 включно). Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

:null, Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений діагностиці Лайм-бореліозу та веденню вагітних із цим захворюванням. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опрацюють застосування двоетапного протоколу серологічної діагностики згідно з міжнародними та національними рекомендаціями, інтерпретацію результатів ІФА для виявлення антитіл класів IgM та IgG до Borrelia burgdorferi sensu lato, а також призначення й клінічну оцінку підтверджуючого тесту Western Blot. Курс допоможе проводити диференційну діагностику Лайм-бореліозу, ідентифікувати хибнопозитивні та хибнонегативні результати серологічних досліджень, визначати показання до додаткових досліджень ліквору та синовіальної рідини й формулювати клінічний діагноз на основі епідеміологічного анамнезу, клінічних проявів та лабораторних даних. Окрему увагу приділено інтерпретації серологічних результатів у вагітних, вибору безпечних схем антибіотикотерапії залежно від триместру та клінічної форми захворювання, веденню після укусу кліща, консультуванню щодо ризиків вертикальної передачі інфекції та антенатальному моніторингу. Програма заходу • Заняття 1: алгоритм діагностики та інтерпретація результатів • Який алгоритм діагностики є оптимальним при підозрі на хворобу Лайма на різних стадіях захворювання? • Як правильно інтерпретувати результати ІФА на IgG та IgM до Borrelia burgdorferi? • В яких клінічних ситуаціях є обов’язковим проведення підтверджуючого тесту імуноблот (Western Blot)? • Які критерії інтерпретації імуноблоту є валідними для підтвердження діагнозу? • Що таке «серологічне вікно» при Лайм-бореліозі та як воно впливає на тактику обстеження? • Які основні причини хибнопозитивних результатів серологічних тестів на бореліоз? • Як диференціювати серологічну картину гострої інфекції від перенесеної інфекції? • Чи є доцільним повторне серологічне тестування для контролю ефективності антибіотикотерапії? • Які показання до дослідження спинномозкової рідини (ліквору) та які критерії діагностики нейробореліозу? • Які особливості діагностики Лайм-артриту та яка роль ПЛР-дослідження синовіальної рідини? • Тривалість заняття: 01:42:07 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: Ведення вагітних з хворобою Лайма • Яка доказова база щодо вертикальної трансмісії Borrelia burgdorferi та які потенційні наслідки для плода та новонародженого? • Які особливості серологічної діагностики (IgM, IgG) у вагітних та як уникнути гіпердіагностики? • Які антибактеріальні препарати є препаратами вибору для лікування різних стадій хвороби Лайма на різних термінах гестації, а які категорично протипоказані? • Чи є доцільним серологічний скринінг на хворобу Лайма у безсимптомних вагітних, що проживають в ендемічних зонах? • Якою є тактика ведення вагітної пацієнтки з фактом укусу іксодового кліща за відсутності клінічних проявів? • Як вести пацієнтку з неврологічними або кардіальними ускладненнями бореліозу під час вагітності? • Чи існують специфічні рекомендації щодо ультразвукового моніторингу плода у жінок з діагностованою хворобою Лайма? • Які рекомендації щодо грудного вигодовування для жінок, які отримують лікування з приводу хвороби Лайма? • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Під час ведення вагітної з екстрагенітальною патологією лікар має визначити фармакотерапію з належним профілем безпечності. Звичний підхід до лікування потребує перегляду з урахуванням вагітності. Помилка у виборі терапевтичної тактики може зробити призначення небезпечним і ускладнити ведення пацієнтки. На майстер-класі ми розберемо логіку вибору безпечної фармакотерапії екстрагенітальної патології під час вагітності. Зосередимося на оцінці терапевтичної тактики та обґрунтуванні призначень з урахуванням вагітності. Після заходу ви зможете оцінювати безпечність фармакотерапії під час вагітності, добирати терапевтичну тактику при екстрагенітальній патології, обґрунтовувати призначення та переглядати вибір лікування з урахуванням вагітності. Програма • Безпека препаратів. Їх вплив • Типові приклади препаратів під час вагітності • Клінічні задачі • Де перевіряти безпечність препаратів під час вагітності • Висновки