Заходи БПР — Медицина невідкладних станів 2026

Електронний навчальний курс від Вищої школи БПР. Навчання платне. Щодо спеціальної ціни уточнюйте за номером 0 800 21 20 12. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний Курс БПР присвячений темі: Діагностика та лікування міастенії: як. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: Проводити диференційну діагностику міастенії з іншими нервово-м’язовими захворюваннями (синдром Ламберта-Ітона, ботулізм, БАС). Правильно інтерпретувати результати електронейроміографії (декремент-тест) та серологічних досліджень (антитіла до AChR, MuSK, LRP4). Розробляти індивідуалізовані схеми лікування з використанням антихолінестеразних препаратів, глюкокортикостероїдів та цитостатиків. Своєчасно розпізнавати та надавати невідкладну допомогу при міастенічному кризі, включаючи покази до плазмаферезу та ШВЛ. Здійснювати титрування доз імуносупресивної терапії та моніторинг побічних ефектів. Обґрунтовувати показання до тимектомії та оцінювати її ефективність. Вести пацієнтів з рефрактерними формами міастенії, застосовуючи сучасні біологічні препарати. Застосовувати сучасні класифікації міастенії (MGFA) для об’єктивної оцінки ступеня тяжкості та активності захворювання. Програма заходу • Заняття 1 • Сучасна тактика встановлення діагнозу “Міастенія”. • Актуальні методи діагностики міастенії (клінічні, лабораторні, інструментальні). • Поширені помилки при діагностиці пацієнта з проявами міастенії. • Тактика ведення пацієнтів: застосування симптоматичної терапії, підбір хворобомодифікуючих препаратів. • Уточнення ієрархії застосування лікарських засобів (так званих “ліній терапії”). • Диференційована терапевтична стратегія допомоги з урахуванням форми міастенії (генералізована, очна, ювенільна, пов’язана з тимомою, з пізнім початком і т.д.). • Порівняння підходу до вибору тактики лікування в Японії, ЄС, США, Канаді, Чілі, Великобританії, Китаї. • Поширені помилки при лікуванні пацієнта з проявами міастенії. • Заняття 2: Помірна та високоактивна міастенія: сучасні терапевтичні стратегії • Які критерії дозволяють класифікувати міастенію як високоактивну та які прогностичні маркери слід враховувати? • Яка оптимальна стартова терапія для пацієнта з генералізованою помірною міастенією: монотерапія інгібіторами АХЕ чи рання ініціація імуносупресії? • Як обрати між глюкокортикостероїдами та нестероїдними імуносупресантами як терапією першої лінії при високоактивній міастенії? • Які сучасні підходи до мінімізації побічних ефектів довготривалої терапії кортикостероїдами? • В яких клінічних ситуаціях і на якому етапі лікування слід розглядати призначення таргетної терапії (моноклональні антитіла)? • Які показання до тимектомії у пацієнтів без тимоми, зокрема з серонегативною міастенією? • Як вести пацієнтку з високоактивною міастенією під час вагітності та лактації: ризики та безпечні терапевтичні опції? • Якою є тактика ведення пацієнтів з рефрактерною міастенією, що не відповідають на стандартні схеми імуносупресії? • Конспект до заняття 1 • Клінічні задачі до заняття 1 • Конспект до заняття 2 • Клінічні задачі до заняття 2 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: • Проведення диференційної діагностики синкопальних станів: кардіогенних, вазовагальних та неврологічних. • Стратифікація ризику та ведення пацієнтів з аритміями на тлі гострих порушень мозкового кровообігу. • Діагностика та лікування стрес-індукованої кардіоміопатії (Такоцубо) згідно з сучасними рекомендаціями. • Оцінка вегетативної дисфункції як фактора ризику серцево-судинних ускладнень за допомогою клінічних та інструментальних методів. • Вибір оптимальної фармакотерапії для пацієнтів з коморбідною кардіологічною та неврологічною патологією. • Розробка алгоритму кардіологічного моніторингу пацієнтів з епілепсією та іншими розладами ЦНС. • Клінічна інтерпретація даних варіабельності серцевого ритму для оцінки нейро-кардіальної регуляції. Питання, що розглядаються: яка роль осі “мозок-серце” у патогенезі життєво небезпечних аритмій та раптової серцевої смерті? Якою є сучасна стратегія менеджменту артеріальної гіпертензії в гострому періоді ішемічного інсульту? Які ключові ЕКГ-критерії для диференційної діагностики кардіоміопатії Такоцубо та гострого коронарного синдрому? Які сучасні підходи до лікування синдрому постуральної ортостатичної тахікардії (POTS) з позиції кардіолога? Як протиепілептичні препарати впливають на серцеву провідність, реполяризацію та інтервал QT? Який алгоритм профілактики кардіоемболічного інсульту у пацієнтів з неврологічною патологією та фібриляцією передсердь? Що таке “нейрогенно-оглушений міокард” та яке його місце в диференційній діагностиці гострих станів у кардіології? Програма заходу • Заняття — 30:23 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс має на меті проінформувати надавачів медичних послуг про цілі та загальні підходи до моніторингу виконання умов договорів з НСЗУ, а також сформувати уявлення про важливість моніторингу та його позитивний вплив для розвитку програми медичних гарантій в цілому. Цей курс буде корисний: керівникам надавачів медичних послуг; лікарям та іншим медичним фахівцям; власникам закладів охорони здоров'я; представникам департаментів охорони здоров’я, а також громадським та пацієнтським організаціям, які захищають права пацієнтів на доступ до медичних послуг. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Гемодинамічно значущий стеноз артерій нижніх кінцівок може тривалий час не створювати значного дискомфорту для пацієнта, поки клінічна ситуація не переходить у стадію критичної ішемії з ризиком втрати кінцівки. Ультразвукове дуплексне сканування є основним методом раннього виявлення периферичного атеросклерозу, що дає змогу своєчасно визначити показання до реваскуляризації та вплинути на прогноз пацієнта. З огляду на те, що захворювання периферичних артерій є маркером системного атеросклерозу, правильна інтерпретація результатів дослідження має принципове значення не лише для локальної тактики, а й для загального оцінювання серцево-судинного ризику. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння сегментарної анатомії артерій нижніх кінцівок, стандартизованого алгоритму ультразвукового сканування та критеріїв гемодинамічного оцінювання стенозів, зокрема аналізу пікових швидкостей кровотоку та доплерівських спектрів. Ви розглянете складні клінічні випадки, наприклад у разі багаторівневого ураження, кальцифікації судин, цукрового діабету або прикордонних значень кісточково-плечового індексу. Також ви навчитеся правильно формувати висновок, визначати ступінь ураження і планувати подальшу тактику ведення пацієнта. Після навчання ви зможете покращити точність діагностики периферичного атеросклерозу, своєчасно направляти пацієнтів на реваскуляризацію та ефективно контролювати результати лікування. • Клінічний контекст і роль ультразвукового дуплексного сканування у разі захворювань периферичних артерій. • Анатомія артерій нижніх кінцівок. • Соноанатомія, методика проведення. Послідовність і стандартизація. Сегментарний принцип (аортоклубовий → феморо-поплітеальний → гомілковий сегменти). • Особливості нормального і патологічного кровотоку. • Кількісне оцінювання стенозу (гемодинамічне та планіметричне оцінювання). • Оклюзія. • КПІ як скринінговий показник. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1019889. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Кашель у дітей традиційно є однією з найчастіших причин звернення до лікарів різних спеціальностей: педіатрів, сімейних лікарів та пульмонологів. Його природа може варіюватися від абсолютно доброякісної до прояву серйозної патології, що потребує ретельного обстеження. Важливо не лише своєчасно розпізнати тривожні симптоми, а й дотримуватися обережності, щоб уникнути гіпердіагностики та непотрібних медичних втручань у разі, коли кашель не потребує активного лікування. Незважаючи на існування сучасних доказових рекомендацій, лікарі можуть відчувати труднощі в оцінюванні дитячого кашлю та виборі оптимальної тактики ведення пацієнтів. Найчастіше постають такі питання: «Де межа між фізіологічною нормою та патологією?», «Чи достатньо зібрати відповідний анамнез, чи потрібні додаткові обстеження?», «Коли дійсно є показання до призначення антибіотиків або інгаляційної терапії?». Важливо пам’ятати, що надмірне застосування ліків та необґрунтована медикалізація залишаються актуальними проблемами в практиці лікування дитячого кашлю. Навчальний майстер-клас «Кашель у дітей: від моніторингу до дії» спрямований на поглиблення знань щодо клінічно обґрунтованого підходу до оцінювання та ведення пацієнтів з кашлем відповідно до сучасних стандартів. Учасники матимуть змогу детально вивчити фізіологічні особливості кашльового рефлексу в різних вікових групах, навчаться розрізняти варіанти норми й симптоми серйозних захворювань. Особлива увага приділятиметься диференційній діагностиці, аналізу анамнезу, обґрунтуванню обстежень та інтерпретації їх результатів. В межах майстер-класу також будуть розглянуті типові клінічні помилки, важливість ефективної комунікації з батьками та практичні способи запобігання необґрунтованому призначенню медикаментів і процедур. • 1. Кашльовий рефлекс: фізіологія, вікові особливості та клінічне значення • Механізм виникнення кашлю • Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи у дітей • 2. Кашель як захисний механізм і як симптом патології • 3. Коли кашель не є патологією: варіанти норми та межові стани • Критерії для спостереження без втручання • 4. Етіологічна мозаїка кашлю: диференціальна діагностика відповідно до анамнезу та клініки • Гострі респіраторні захворювання з ураженням верхніх та нижніх дихальних шляхів • Кашель при глистяній інвазії, алергічних станах, ГЕРХ • Поведінковий (психогенний) кашель • 5. Алгоритм діагностичного пошуку в разі кашлю у дітей • Оцінювання анамнезу, тригерів, характеру кашлю • Фізикальне обстеження • Інструментальні методи та лабораторна діагностика • 6. Розширене діагностичне обстеження дитини з кашлем: показання, особливості. • 7. Типові клінічні помилки у менеджменті дитячого кашлю • Надмірне використання муколітиків і протикашльових препаратів • Помилки в діагностиці бактеріальної природи кашлю • Невиправдане призначення антибіотиків та інгаляцій • Відповіді на запитання учасників

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування валідизованих опитувальників та клінічних тестів для ідентифікації ноцицептивного, нейропатичного та ноципластичного компонентів болю. 2. Проведення диференційної діагностики на основі клінічних патернів та “червоних прапорців” для виключення специфічної патології хребта. 3. Розробка персоніфікованого плану лікування, що включає обґрунтований вибір фармакотерапевтичних агентів (НПЗП, антиконвульсанти, антидепресанти) відповідно до фенотипу болю. 4. Інтеграція в клінічну практику сучасних рекомендацій щодо ведення пацієнтів з гострим та хронічним болем у спині. 5. Оцінка ролі психосоціальних факторів у хронізації болю та визначення показань до мультидисциплінарного підходу. Питання, що розглядаються: Які ключові клінічні маркери дозволяють диференціювати ноцицептивний біль від нейропатичного при обстеженні пацієнта з дорсалгією? Яка роль центральної сенситизації у формуванні хронічного неспецифічного болю в спині і як діагностувати цей стан? Як інтерпретувати дані нейровізуалізації (МРТ, КТ) у пацієнтів з болем у спині в контексті їхнього больового фенотипу? Які доказові стратегії фармакотерапії існують для кожного фенотипу болю (ноцицептивного, нейропатичного, ноципластичного)? В яких випадках показана комбінована аналгетична терапія, що впливає на різні механізми болю? Які критерії ефективності лікування та коли необхідно змінювати терапевтичну тактику у пацієнтів з хронічним болем у спині? Програма заходу • Заняття — 22:05 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі тромбоцитозу та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати показники гемограми при тромбоцитозі, оцінювати морфологічні особливості тромбоцитів і супутні відхилення. У програмі передбачено опанування діагностичних алгоритмів для диференціації первинного (клонального) та вторинного (реактивного) тромбоцитозу. Розглядаються показання до проведення додаткових досліджень, зокрема визначення C-реактивного білка, феритину та молекулярно-генетичного тестування (JAK2, CALR, MPL). Учасники опрацюють критерії проведення трепанобіопсії кісткового мозку, стратифікацію ризику тромботичних і геморагічних ускладнень, вибір терапевтичної стратегії та індивідуалізований план моніторингу пацієнтів. Програма заходу • Заняття 1 • 01:48:24 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: У пацієнта тромбоцитоз: практичні рекомендації для сімейного лікаря • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які лабораторні та клінічні ознаки дозволяють запідозрити мієлопроліферативний характер тромбоцитозу? • У чому полягає послідовність діагностичного пошуку при вперше виявленому тромбоцитозі? • Які сучасні критерії ВООЗ використовуються для діагностики есенціальної тромбоцитемії (ЕТ)? • Яка роль молекулярно-генетичних маркерів JAK2, CALR, MPL у верифікації діагнозу ЕТ? • Як диференціювати есенціальну тромбоцитемію від префібротичного первинного мієлофіброзу та інших Ph-негативних МПН? • Які принципи стратифікації ризику тромбозів згідно з міжнародною шкалою IPSET-thrombosis? • Кому з пацієнтів з ЕТ показана антиагрегантна терапія та які її режими? • Які показання до призначення циторедуктивної терапії та критерії вибору препарату першої лінії? • Які особливості ведення пацієнтів з екстремально високим рівнем тромбоцитів (>1500 x 10⁹/л)? • Як здійснювати моніторинг ефективності та безпечності лікування тромбоцитозу? • Які рівні тромбоцитів вважаються клінічно значущим тромбоцитозом і вимагають дообстеження? • Як відрізнити реактивний тромбоцитоз від клонального (есенційна тромбоцитемія, інші МПН)? • Який базовий перелік лабораторних досліджень необхідний пацієнту з вперше виявленим тромбоцитозом? • У яких клінічних ситуаціях слід запідозрити мієлопроліферативне новоутворення та які симптоми є “червоними прапорцями”? • Яка роль УЗД органів черевної порожнини у первинній діагностиці причин тромбоцитозу? • Чи існує кореляція між ступенем тромбоцитозу та ризиком тромботичних ускладнень? • Яка тактика ведення пацієнта з безсимптомним тромбоцитозом на етапі первинної медичної допомоги? • Коли доцільно призначати молекулярно-генетичні дослідження (JAK2, CALR, MPL)? • Заняття: У пацієнта тромбоцитоз: практичні рекомендації для сімейного лікаря Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Об’ємна корекція обличчя потребує правильного вибору стратегії для кожного конкретного пацієнта. Один і той самий дефіцит тканин у двох різних людей може бути ефективно скоригований абсолютно різними підходами. Незнання чітких показань і можливостей кожного методу призводить до системних помилок у плануванні, втрати природності результату та зниження довіри до лікаря, навіть якщо технічно ін’єкції були виконані ідеально. На цьому заході ви навчитесь системно оцінювати пацієнта перед об’ємною корекцією, розуміти біологічні та анатомічні основи старіння обличчя, а також чітко розмежовувати показання до філерів і ліпофілінгу. Ви розглянете переваги та обмеження кожного методу, зможете визначати клінічні ситуації, де ін’єкційна корекція є достатньою, а де єдиним вдалим рішенням буде робота з власними тканинами або комбіновані протоколи. Також ви розберете типові помилки, включно з гіперкорекцією, синдромом overfilled face та неправильним плануванням об’єму. Після навчання ви зможете чітко аргументувати вибір методики для кожного пацієнта, уникати перевантаження тканин філерами та будувати довготривалі, природні та анатомічно обґрунтовані результати. • Сучасний погляд на об’ємне моделювання обличчя • Дефіцит об’єму як одна з ключових причин старіння. • Роль жирової тканини, кісткової резорбції та зміни зв’язкового апарату. • Ліпофілінг: можливості та обмеження методу • Біологічні особливості аутологічної жирової тканини. • Регенеративний потенціал жиру та вплив на якість шкіри. • Показання до ліпофілінгу в естетичній медицині та пластичній хірургії. • Фактори, що впливають на приживлення трансплантату. • Переваги та недоліки методу. • Контурна пластика філерами: сучасні можливості • Основні завдання філерів у корекції вікових змін. • Переваги та обмеження контурної пластики. • Ліпофілінг чи філер: алгоритм вибору для практикуючого лікаря • Оцінка пацієнта перед об’ємною корекцією. • Аналіз дефіциту тканин та якості шкіри. • Клінічні ситуації, де перевагу слід надати філерам. • Клінічні ситуації, де оптимальним рішенням є ліпофілінг. • Комбіновані протоколи корекції. • Типові помилки при виборі методу корекції • Гіперкорекція великих дефіцитів за допомогою філерів. • Помилки планування об’єму корекції. • Синдром «переповненого обличчя» (Overfilled Face Syndrome): причини, профілактика та шляхи корекції. • Типові ускладнення та способи їх попередження. • Розбір клінічних випадків • Практичні рекомендації та висновки • Відповіді на запитання

Лікарі здобудуть наступні навички: Диференційна діагностика гострого коронарного синдрому, асоційованого з вживанням кокаїну, амфетамінів та інших стимуляторів. Інтерпретація специфічних змін на ЕКГ, зокрема подовження інтервалу QT, аритмій та ознак ішемії, у пацієнтів, що вживають психоактивні речовини. Діагностика та ведення токсичної кардіоміопатії, індукованої опіоїдами, стимуляторами та канабіноїдами. Управління життєзагрожуючими аритміями, зокрема шлуночковою тахікардією та фібриляцією шлуночків, на тлі гострої інтоксикації. Діагностика та лікування інфекційного ендокардиту у пацієнтів з ін’єкційним вживанням наркотиків. Ведення пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертонічними кризами, спричиненими симпатоміметиками. Оцінка ризику раптової серцевої смерті у осіб, що хронічно вживають психоактивні субстанції. Застосування специфічних антидотів та фармакологічних втручань при кардіотоксичності. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Приєднуйтесь до курсу та дізнавайтесь, як працювати з планами лікування більш ефективно. Запрошуємо пройти навчання лікарів первинної та спеціалізованої медичної допомоги, а також медичних сестер та братів! Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ботулінотерапія є популярною естетичною процедурою, результат якої залежить від правильного вибору препарату, дозування, точок і техніки введення. Помилки можуть призвести до асиметрії, птозу та неприродної міміки. На цьому заході ви навчитеся обирати препарат, планувати on-label та off-label корекцію, працювати з мімічними зморшками та уникати ускладнень на реальних клінічних прикладах. Після навчання ви зможете впевнено планувати ботулінотерапію з урахуванням анатомії та м’язової активності пацієнта, а також визначати тактику при ускладненнях чи недостатньому ефекті. • 1. Будова молекули та механізм дії ботулотоксину. Порівняльні характеристики препаратів Abo-, Inco- та Onabotulinumtoxin A. • 2. On-label застосування: корекція глабелярних зморшок, горизонтальних зморшок лоба зі збереженням природної позиції брів та міміки, та периорбітальних зморшок • 3. Off-label застосування • 4. Ботулінотерапія в цифрову епоху: соціальні мережі, тренди та дезінформація • 5. Ускладнення ботулінотерапії та безпека виконання • 6. Розбір власних кейсів • 7. Розбір практичних питань за матеріалами заходу. Оцінювання набутих знань

Залізодефіцит є одним із найпоширеніших нутритивних порушень у підлітковому віці. У період інтенсивного росту потреба організму в залізі значно зростає, а поєднання швидких фізіологічних змін, особливостей харчування та менструальних втрат у дівчат сприяє формуванню як латентного дефіциту заліза, так і залізодефіцитної анемії. Нерідко ці стани залишаються недооціненими, адже клінічні прояви можуть бути неспецифічними та поступово впливати на самопочуття, когнітивні функції та якість життя підлітків. Запрошуємо лікарів на професійний захід, присвячений сучасним підходам до своєчасної діагностики, ефективного лікування та моніторингу пацієнтів у щоденній клінічній практиці. Практично, структуровано та з фокусом на сучасні клінічні підходи. Програма заходу • Залізодефіцит у підлітків: від латентного дефіциту до анемії — коли і як діяти лікарю? — онлайн лекція • Нормальний гемоглобін не виключає дефіцит заліза. Чи достатньо вам нормального гемоглобіну, щоб виключити дефіцит заліза? • Латентний дефіцит — це вже стан, який впливає на когнітивні функції та самопочуття підлітка. Чи вмієте ви виявляти дефіцит до розвитку анемії? • Феритин може бути «нормальним», але вводити лікаря в оману. Чи завжди ви правильно інтерпретуєте феритин? • У підлітків дефіцит часто проявляється неспецифічними симптомами, які легко пропустити. Скільки підлітків із «втомою» насправді мають дефіцит заліза? • Рання діагностика дозволяє запобігти анемії, а не лікувати її наслідки. Коли ви починаєте діяти — після анемії чи ще до неї? • Жигаль Юлія • Залізодефіцит та ЗДА у підлітків без помилок: ефективні стратегії лікування та моніторинг результатів — онлайн лекція • Чи точно ви не пропускаєте дефіцит заліза без анемії? Пацієнт «нормальний», а симптоми є? Дізнайтесь, коли починати лікування ще до падіння Hb і які аналізи справді потрібні. • Ваше лікування ЗДА у підлітків дає стабільний результат? Якщо ні — розберемо чіткий алгоритм: дози, режими, тривалість і контроль без хаосу та перевантаження. • Чому «залізо не працює» у ваших пацієнтів? 5 ключових причин неефективності терапії + як підвищити комплаєнс у підлітків у реальному житті, а не «в ідеальних умовах». • Пероральне чи парентеральне залізо: ви впевнені у своєму виборі? Клінічні сценарії, де помиляються навіть досвідчені лікарі — і як обрати оптимальну стратегію лікування. • Це точно ЗДА чи вже щось інше? Червоні прапори, диференційна діагностика та критерії відповіді на терапію, які допоможуть не пропустити серйозну патологію. • Павленко Єгор • Сучасна терапія дефіциту заліза: можливості оптимізації лікування в амбулаторній практиці* — онлайн лекція • Опис лекції уточнюється • *Доповідь здійснюється за підтримки компанії Egis та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку • Костенчак-Свистак Ольга Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ожиріння серед хірургічних пацієнтів – вже не рідкість. Хворі з надлишковою масою тіла демонструють найвищий ризик ускладнень під час індукції, інтубації та екстубації. Ранні десатурації, складна анатомія та значний ризик обструкції вимагають від анестезіолога високого рівня майстерності, адже стандартні підходи тут можуть виявитись неефективними. На цьому заході ви отримаєте практичні інструменти для безпечної роботи з пацієнтами з ожирінням. Ви дізнаєтеся про правильне позиціонування й преоксигенацію, побачите техніку використання відеоларингоскопії та знатимете, як адаптувати алгоритми плану А–B–C–D. Ви навчитеся передбачати складні дихальні шляхи, оптимізувати вентиляцію та контролювати ризики навіть у ситуації «не можу інтубувати, не можу вентилювати». Після навчання індукція та інтубація у пацієнтів з ожирінням стануть передбачуваними й безпечними. • Вступ: чому пацієнти з ожирінням – група високого ризику • Поширеність ожиріння та його значення для анестезіології. • Чому саме дихальні шляхи є головною проблемою: дані міжнародних рекомендацій ASA, DAS, SAMBA. • Патофізіологічні механізми дихальних порушень при ожирінні • Зниження FRC, швидке виснаження кисневих резервів та рання десатурація при апное. • Рестриктивний тип вентиляційних порушень: роль маси грудної клітки й діафрагмальної компресії. • Підвищене робоче навантаження дихальних м’язів, збільшена потреба в O₂. • Ожиріння-асоційований гіповентиляційний синдром (OHS) та обструктивне апное сну (ОАС): ризики для індукції та відновлення. • Анатомічні зміни та сучасний підхід до прогнозування складних дихальних шляхів • Орофарингеальний простір: вплив жирової тканини на обструкцію та колапс. • Обмеження рухливості шиї та цервікоторакальних з’єднань. • STOP-BANG: клінічне оцінювання ОАС перед анестезією. • Чому Mallampati часто помиляється при ожирінні. • Формування індивідуального профілю ризику комплексно: анатомія + фізіологія + коморбідність. • Інструментальні методи оцінювання складних ДШ у пацієнтів з морбідним ожирінням • Роль ультразвуку для оцінювання верхніх дихальних шляхів: ширина м’яких тканин, предиктори важкої інтубації. • Сонографія для вибору місця крикотиреотомії при надлишкових м’яких тканинах. • Використання відеоларингоскопів як частина оцінювання та планування. • Позиціонування – фундамент успішної інтубації • Концепція оптимального вирівнювання осей дихальних шляхів. • Ramped position як стандарт при морбідному ожирінні. • Порівняння зі sniffing position. • Reverse Trendelenburg: вплив на FRC, сатурацію та гемодинаміку. • Практичні алгоритми позиціонування в операційній. • Оптимізація преоксигенації та максимальна оксигенація • Чому класична преоксигенація “3 хвилини” не працює при ожирінні. • Застосування CPAP/PEEP у преоксигенації. • High-Flow Nasal Oxygen (HFNO): подовження safe apnea time. • Апное-оксигенація під час індукції. • Тактики для пацієнтів з тяжким ОАС. • Алгоритми забезпечення прохідності дихальних шляхів: план А–B–C–D • Відеоларингоскопія як метод першої лінії: доказова база. • Коли обирати супраглоткові пристрої при ожирінні. • Awake fiberoptic: показання, підготовка, основні технічні моменти. • Командний підхід: інтеграція рекомендацій ASA, DAS, VORTEX. • Підготовка плану контролю ризиків перед індукцією. • Безпечна екстубація – найкритичніший етап • Критерії повного відновлення для пацієнтів з ожирінням. • Позиціонування під час екстубації: sitting, reverse Trendelenburg. • Post-extubation CPAP/NIV: профілактика обструкції та гіпоксії. • Специфіка у хворих з ОАС та OHS. • Постійний моніторинг та профілактика респіраторних ускладнень. • Клінічні кейси та розбір складних ситуацій • Прогнозовані важкі ДШ у пацієнтів з морбідним ожирінням. • Невдала відеоларингоскопія: алгоритм переходу на інші методи. • Сценарій «can’t intubate, can’t ventilate»: дії, вибір інструментів, роль ультразвуку. • Висновки та практичні рекомендації для щоденної роботи. • Q&A

Хронічний закреп – це не просто функціональне порушення, а складний синдром із багатофакторним етіопатогенезом, який часто поєднує гастроентерологічні, ендокринологічні, неврологічні та психосоматичні механізми. Ігнорування цих причин може призводити до того, що не будуть помічені небезпечні симптоми – так звані червоні прапорці. Діагностика не буде своєчасною, як і початок терапії, а за таких умов можуть виникнути тяжкі ускладнення. Згідно з даними епідеміологічного аналізу, до 20% дорослого населення періодично страждає від хронічного закрепу, а серед людей похилого віку цей показник сягає 30–40%, що суттєво впливає на якість життя й потребує комплексного підходу до оцінювання стану пацієнта. Знання про механізми розвитку закрепу дають лікарю змогу не лише своєчасно виявити серйозні порушення, а й обґрунтовано обирати ефективні діагностичні та лікувальні стратегії. Уміння інтерпретувати результати лабораторних, функціональних і візуалізаційних досліджень є особливо важливим у разі закрепу, який є резистентним до лікування, або ж появи тривожних симптомів, які потребують точної та швидкої диференційної діагностики. Навчальний захід «Закреп у дорослих: діагностика, червоні прапорці та сучасний менеджмент» буде присвячений вивченню основних причин розвитку закрепу в дорослих та діагностичних критеріїв кожної з них. Особливу увагу буде приділено виявленню симптомів небезпечної патології, методам верифікації етіопатогенетичних факторів і сучасним підходам до ефективного менеджменту закрепу. Практична частина заходу містить розгляд реальних клінічних випадків для закріплення теоретичних знань. • · Критерії діагностики закрепу в дорослих. • · Основні причини (етіологія) закрепу в дорослих. • · Червоні прапорці при закрепах у дорослих. • · Методи верифікації етіопатогенетичних факторів закрепу. • · Сучасний менеджмент закрепу в дорослих • · Розгляд клінічних кейсів. • Відповіді на запитання

Гострі урологічні стани у дітей – це завжди виклик, навіть для досвідченого лікаря. Дитина не завжди може точно описати свої симптоми, а зволікання з діагностикою чи лікуванням може коштувати функції нирок та репродуктивної системи. Лікарям первинної ланки, хірургам і педіатрам важливо чітко розуміти, що робити в таких ситуаціях, адже будь-які зволікання можуть створити додаткові ризики. На цьому майстер-класі ви відпрацюєте алгоритми огляду та невідкладної допомоги дітям із гострими патологіями нирок, сечового міхура, яєчок і статевого члена. Ви розглянете реальні клінічні випадки, типові помилки й пастки і навчитеся швидко визначати, коли потрібне термінове втручання, а коли достатньо стабілізації та спостереження. Після навчання ви зможете швидко оцінювати стан пацієнта, обирати ефективну тактику допомоги й мінімізувати ризики ускладнень. • Вступ. Концепція ургентних станів в урології • Основні принципи надання невідкладної допомоги в урології • Організація ургентної допомоги та взаємодія з суміжними спеціалістами • Алгоритм первинного оцінювання урологічного пацієнта • Первинний огляд, основні клінічні симптоми та об’єктивні ознаки урологічних станів • Лабораторна та інструментальна діагностика у невідкладних станах • Ургентні стани нирок: діагностичний алгоритм і невідкладні втручання • Гостра обструкція верхніх сечових шляхів (ниркова коліка, обструктивна уропатія) • Гострий пієлонефрит, емпієма нирки, абсцес • Ургентні стани сечоводів і сечового міхура: критерії госпіталізації • Гостра затримка сечі, забій або розрив сечового міхура • Пошкодження сечоводів (ятрогенні, травматичні) • Ургентні стани яєчок і калитки: диференційна діагностика • Синдром гострої калитки: діагностика, часові межі реперфузії, хірургічна тактика • ГЗЯ і травматичні пошкодження калитки: класифікація, ургентна допомога • Ургентні стани статевого члена • Пріапізм: патофізіологія, діагностика, протокол ургентної терапії • Травматичні пошкодження статевого члена, сторонні тіла, розриви • Диференційна діагностика ургентних урологічних синдромів • Відмежування урологічних ургенцій від патології інших органів (апендицит, грижа, гінекологічна патологія) • Клінічні «пастки» і типові діагностичні помилки • Протокол надання ургентної урологічної допомоги • Вибір тактики: стабілізація, катетеризація, дренування, хірургічне втручання • Доказові клінічні рекомендації (EAU, AUA) та адаптація до українських стандартів • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Самопошкоджувальна поведінка у дітей та підлітків часто залишається непоміченою або неправильно інтерпретується як «маніпуляція», «привернення уваги» чи особливості характеру. Водночас за такими діями нерідко стоїть глибокий емоційний дистрес, труднощі з регуляцією почуттів, депресивні або тривожні розлади, а інколи — суїцидальний ризик, який потребує своєчасного виявлення. У клінічній практиці лікаря первинної ланки або дитячого психіатра самопошкодження може маскуватися під соматичні скарги, поведінкові зміни чи замкнутість підлітка. Через стигматизацію теми, страх батьків і самих дітей, а також відсутність чітких алгоритмів дій такі пацієнти часто залишаються без належної допомоги. В умовах хронічного стресу, соціальної нестабільності та травматичних подій актуальність цієї проблеми стрімко зростає. Клінічні кейси, структуровані алгоритми та практичні інструменти для щоденної роботи — щоб ви могли впевнено діяти навіть у складних і емоційно навантажених ситуаціях. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • сучасне розуміння self-harm: функції, типи та механізми формування • «червоні прапори» та ранні ознаки, які не можна пропустити на прийомі • оцінка суїцидального ризику: коли діяти негайно • диференційна діагностика (депресивні розлади, тривожні стани, ПТСР, РДУГ, розлади особистості) • алгоритми дій лікаря: від першого контакту до маршрутизації пацієнта • принципи комунікації з підлітком і батьками в чутливій темі • доказові підходи до психотерапевтичної та фармакологічної допомоги • профілактика рецидивів і міждисциплінарна взаємодія Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера