Заходи БПР — Медицина невідкладних станів 2026

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати діагностичні критерії відповідно до МКХ-11. 2. Проводити диференційну діагностику між іпохондрією, соматизованим розладом та генералізованим тривожним розладом. 3. Використовувати валідизовані скринінгові шкали для об’єктивізації симптомів, зокрема SHAI. 4. Формувати терапевтичний альянс із пацієнтами, що мають схильність до «doctor shopping». 5. Розробляти індивідуалізований план лікування, що включає когнітивно-поведінкову терапію та психофармакотерапію. 6. Ідентифікувати та корегувати когнітивні упередження, пов’язані зі здоров’ям. 7. Керувати соматичними скаргами, уникаючи надлишкових обстежень без чітких клінічних показань. Питання, що розглядаються: • Ключові зміни в класифікації іпохондричного розладу при переході від МКХ-10 до МКХ-11. • Клінічне розмежування розладу тривоги за здоров’я, соматизованого розладу та дисморфофобії. • Валідні психометричні інструменти для діагностики іпохондрії. • Роль нейровізуалізаційних методів у розумінні патофізіології розладу. • Препарати першої лінії фармакотерапії та їхні терапевтичні дози. • Комунікація з пацієнтом, який заперечує психогенну природу симптомів. • Техніки когнітивно-поведінкової терапії, зокрема експозиція та запобігання реакції. • Коморбідні стани та їхній вплив на тактику ведення пацієнта. Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Домашнє насильство щодо дітей та підлітків: алгоритм дій та медична документація: Кібернасильство як частина домашнього та сексуального насильства щодо дітей та підлітків.
 Правові питання визначення домашнього насильства у дітей та підлітків.
 Компетентності в документуванні домашнього насильства.
 Алгоритм дій при фіксації домашнього насильства у дітей та підлітків:
 - особливості опитування, огляду; - надання медичної допомоги; - взаємодія з правоохоронними органами та соціальними службами у справах дітей; Рекомендації та профілактичні заходи з попередження домашнього насильства у дітей та підлітків. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Даний курс БПР присвячений практичному застосуванню отоскопії. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують диференційну діагностику різних форм середнього отиту за отоскопічними ознаками, ідентифікацію запальних процесів у зовнішньому слуховому проході та розпізнавання травматичних ушкоджень барабанної перетинки й структур середнього вуха. Курс охоплює виявлення ознак холестеатоми, інтерпретацію атипових отоскопічних картин, техніку пневматичної отоскопії, оцінювання змін після тимпаностомії та мірингопластики, а також особливості проведення й інтерпретації отоскопії у пацієнтів педіатричного профілю. Програма заходу • Заняття — 01:53:10 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рентгенографія є базовим та найчастіше першим методом візуалізації патології колінного суглоба, і її правильна інтерпретація визначає подальшу діагностичну та лікувальну тактику. Більшість патологічних процесів мають ранні рентгенологічні прояви, які можуть бути виявлені вже на первинному етапі, але тільки за умови системного підходу до аналізу зображень. Знання нормальної рентгеноанатомії та її варіантів є критично важливим для диференціації між фізіологічними особливостями й патологічними змінами. На цьому заході ви матимете змогу сформувати структурований підхід до аналізу рентгенограм колінного суглоба з акцентом на анатомічну основу, типові патологічні зміни у разі дегенеративних, запальних, кристалічних і пухлинних процесів, а також травматичних уражень. Окрім цього, ви розглянете рентгенологічні пастки й типові діагностичні помилки, які найчастіше призводять до неправильних висновків. Після навчання ви зможете точно аналізувати рентгенограми колінного суглоба, впевнено розпізнавати патологічні зміни на ранніх стадіях та формувати обґрунтований алгоритм подальшого обстеження пацієнтів із патологією коліна. • Анатомія та біомеханіка колінного суглоба як основа рентгенологічного оцінювання • Нормальна рентгеноанатомія та варіанти розвитку • Дегенеративні захворювання колінного суглоба • Запальні та кристалічні артропатії • Пухлинні й пухлиноподібні ураження навколо колінного суглоба • Травматичні та післятравматичні зміни • Типові діагностичні помилки та рентгенологічні пастки • Практичний алгоритм опису рентгенограм колінного суглоба • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Онлайн-навчання з будь-якої точки світу тривалістю 3 місяці. Програма призначена для психологів, психотерапевтів, лікарів, студентів старших курсів та фахівців допомагаючих професій, які працюють або планують працювати з наслідками стресу, травми, втрати, кризовими станами, ПТСР і КПТСР. Учасники отримають системне, інтегративне й практично орієнтоване розуміння сучасної травмотерапії, зокрема стабілізаційних технік, когнітивно-поведінкових інструментів, кризового консультування, ізраїльських протоколів, роботи з дітьми та підлітками й використання VR-технологій. Програма включає сучасну доказову базу, практичні інструменти, роботу з кейсами та підтримку куратора. Навчання охоплює роботу з гострими реакціями на стрес, травматичними подіями, втратою, сексуальною травмою, дисоціацією, хронічним стресом і складними клінічними випадками. Викладає інтернаціональна команда фахівців-психотерапевтів та кризових консультантів з України, США та Ізраїлю з міжнародним визнанням. Після успішної атестації учасники можуть отримати сертифікат про проходження курсу, свідоцтво про підвищення кваліфікації з 6 кредитами ЄКТС, а медичні працівники — сертифікат на 180 балів БПР після додаткового тестування. Програма має ознайомчий та освітній характер. Організатор не здійснює підготовку EMDR-терапевтів, не видає сертифікатів, що надають право на офіційне застосування повного методу EMDR, і не є акредитованим навчальним центром EMDR Europe або EMDRIA. Передбачені живі Zoom-сесії, доступ до записів, Interactive Learning Workbook®, чат технічної підтримки, чат із куратором та доступ до матеріалів після навчання. Програма заходу • Формат: онлайн / українською мовою. • Тривалість: 3 місяці, 12 тижнів навчання. • 13 жовтня 2026 року — старт потоку. • 29 лекцій, 11 практичних занять та реальних кейсів. • 4 модулі, 180 академічних годин. • Практики в Zoom, повна підтримка у навчанні. • + 7 бонусних лекцій від спікерів UpPro School. • Модуль 1: Робота з наслідками травматичних подій в психологічному консультуванні та короткотерміновій психотерапії. • Лекція № 1: Основні поняття: Стрес, Криза, Травма. Травма на шкалі часу: гостра стресова реакція — гострий стресовий розлад (ГСР) — посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — комплексний ПТСР (КПТСР). • Лекція № 2: Психофізіологія стресу і наслідків травматичних подій. Гостра стресова реакція та протокол саморегуляції на зменшення її впливу на загальний стан. • Лекція № 3: Правила надання первинної емоційної підтримки. Протокол «МААСЕ» як приклад застосування основних інструментів КПТ. • Лекція № 4: Поведінкова активація за допомогою моделі «З’єднуючий міст» (BASIC Ph). • Лекція № 5: Когнітивна складова в роботі з наслідками травматичних подій. Інструменти роботи за КПТ. • Лекція № 6: Первинне інтерв’ю — основні моменти і маркери. • Лекція № 7: Основні інструменти і методи в роботі з посттравматичними розладами: експозиції та десенситизація. • Лекція № 8: Приклади протоколів щодо роботи з наслідками травматичних подій. • Лекція № 9: Приклади різних методів роботи з наслідками травматичних подій, які базуються на методі десенситизації. • Лекція № 10: Ризики допомагаючих професій і профілактика професійного вигорання. • Практика 1: Симптоми та маркери ГС-розладу, ПТСР та КПТСР та пролонгована симптоматика під час довготривалого стресу. • Практика 2: Симптоми та маркери ГС-розладу, ПТСР та КПТСР та пролонгована симптоматика під час довготривалого стресу. • Практика 3: Відпрацювання роботи з негативними когніціями, які з’явилися внаслідок травматичних подій. Відпрацювання елементів первинного інтерв’ю. • Практика 4: Відпрацювання елементів протоколів. • Практика 5: Побудова індивідуальних планів профілактики професійного вигорання. • Модуль 2: Огляд підходу десенсибілізації та репроцесінгу за допомогою рухів очей (ДПРО). • Лекція № 1: Підхід EMDR терапії, механізм і методологія. • Лекція № 2: Модель адаптивної обробки інформації (AIP): основні гіпотези, клінічні наслідки, відмінності від інших моделей. • Лекція № 3: Методи стабілізації психіки. Ознаки готовності клієнта. • Лекція № 4: Техніки для підвищення безпеки. • Лекція № 5: Фаза 1: Збір анамнезу, концептуалізація випадку. • Лекція № 6: Фаза 2: Підготовка клієнта, розвиток ресурсів, техніки стабілізації. • Лекція № 7: Фаза 3: Оцінка (шкали оцінювання); Фаза 4: Десенсибілізація. • Лекція № 8: Фаза 5: Інсталяція; Фаза 6: Сканування тіла. • Лекція № 9: Фаза 7: Завершення; Фаза 8: Переоцінка. • Лекція № 10: Використання когнітивних інтервенцій, робота з блоками, управління дисоціацією. • Практика 1: Огляд основ білатеральної стимуляції та техніки усвідомленості. • Практика 2: Вправи на стабілізацію, техніка «Спокійне місце», демонстрація ISP протоколу при гострому стресовому стані. • Практика 3: Практичне відпрацювання вправ на стабілізацію. • Практика 4: Демо-огляд фаз 3–6: визначення негативних когніцій, використання шкал SUD та VOC, огляд проведення десенсибілізації. • Практика 5: Техніка G-TEP для стабілізації емоційного стану. • Модуль 3: Робота з дітьми та підлітками. • Лекція № 1: Робота з дітьми до 8 років. Травми розвитку. • Лекція № 2: Робота з дітьми після 8 років. Секвенційна травма. • Практика 1: Відпрацювання технік роботи з дітьми та підлітками. • Модуль 4: Інтегративний підхід та використання VR технологій в роботі з травмою. • Лекція № 1: Використання VR технологій (VR терапія) за протоколами експозиційної КПТ та EMDR. • Лекція № 2: Інтегративний підхід: Ізраїльський досвід поєднання EMDR з КПТ. • Лекція № 3: EMDR у роботі із сексуальною проблематикою та травмою. • Лекція № 4: Поєднання EMDR з арт-терапією. • Лекція № 5: Як працює EMDR зі складними клінічними випадками. • Лекція № 6: Кризове консультування (телефонне або онлайн). • Лекція № 7: Базові принципи психологічного консультування при роботі з гострим стресом і втратою у надзвичайних ситуаціях. • Бонус № 1: Основні принципи практики (6 основних принципів). • Бонус № 2: Базові принципи психологічного консультування при роботі з гострим стресом і втратою у надзвичайних ситуаціях. • Бонус № 3: Застереження щодо використання підходу десенсибілізації та репроцесінгу за допомогою рухів очей. • Бонус № 4: Що таке EMDR, історія EMDR, розвиток методу від EMD до EMDR, огляд досліджень. • Бонус № 5: Легалізація практики в Україні психологів та фахівців допомагаючих професій. • Бонус № 6: Формулювання пріоритетів опрацювання травми нового досвіду. • Бонус № 7: Введення в травмофокусовану терапію (третя хвиля КПТ). Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс присвячений міжнародному досвіду, клінічним випадкам і терапевтичним дилемам у веденні пацієнтів із міастенією. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опрацюють диференціацію клінічних форм і серологічних підтипів, міжнародні діагностичні критерії, нейрофізіологічні тести та валідовані клінічні шкали QMG, MG-ADL і MG-QoL15. Курс охоплює сучасні підходи до антихолінестеразної, базисної імуносупресивної та таргетної терапії, показання до тимектомії, менеджмент міастенічного кризу, особливості лікування вагітних, дітей, пацієнтів похилого віку та людей із коморбідністю. Окрему увагу приділено рефрактерним формам, біологічним препаратам, безпеці антигіпертензивної терапії, профілактиці ускладнень і локальним ін’єкціям для корекції резистентної диплопії. Програма заходу • Заняття 1: Світовий досвід у діагностиці та лікуванні. Порівняння настанов США, Великобританії, ЄС, Німеччини, Казахстану, Японії, Китаю, Австралії • Які ключові відмінності існують у діагностичних алгоритмах між протоколами США (AAN) та Європи (EFNS/EAN)? • Як різняться підходи до застосування кортикостероїдів та нестероїдних імуносупресантів у Німеччині та Великобританії (NICE)? • Які специфічні рекомендації щодо лікування серонегативної форми пропонують японські та китайські настанови? • У чому полягають розбіжності в показаннях до тимектомії у пацієнтів без тимоми згідно з різними міжнародними гайдлайнами? • Які особливості ведення пацієнтів у дитячому віці та під час вагітності регламентовані в різних країнах? • Як регулюється застосування новітніх таргетних препаратів у різних системах охорони здоров’я? • Які критерії оцінки відповіді на терапію та ремісії використовуються в клінічних настановах Австралії та Казахстану? • Заняття 2: Діагностика та лікування: як уникнути помилок • Які клінічні «червоні прапорці» дозволяють запідозрити захворювання на ранніх стадіях? • Як уникнути хибнонегативних результатів при проведенні прозеринового тесту та ЕНМГ? • Якою є діагностична тактика при підозрі на серонегативну форму? • Коли і як починати імуносупресивну терапію: вибір стартового препарату та схеми титрування • Які абсолютні та відносні протипокази до призначення різних груп препаратів? • Як вести пацієнток під час вагітності та лактації? • Яка роль тимектомії в сучасних протоколах лікування та як визначити оптимальний час для операції? • Що робити у разі неефективності стандартної терапії: алгоритм дій при рефрактерному перебігу • Заняття 3: Виклики в лікуванні та корекція побічної дії препаратів • Які критерії вибору стартової імуносупресивної терапії при генералізованій формі? • Як оптимізувати схему та дозування глюкокортикостероїдів для досягнення ремісії з мінімальними побічними ефектами? • Які лабораторні та інструментальні маркери необхідно моніторувати при лікуванні азатіоприном та мофетилу мікофенолатом? • Терапевтична тактика при розвитку кризу: роль та місце ВВІГ та плазмаферезу • Як вести пацієнтку під час вагітності та лактації? • Які сучасні підходи застосовують при рефрактерному перебігу, що не відповідає на стандартну терапію? • Роль тимектомії в сучасних протоколах: кому, коли і яким методом? • Побічні ефекти таргетної терапії: профілактика та менеджмент • Як диференціювати погіршення стану: прогресування захворювання чи побічна дія ліків? • Особливості лікування очної форми: коли переходити до системної імуносупресії? • Заняття 4: Клінічні варіанти: світовий диференційований підхід до лікування • Які клінічні та параклінічні критерії лежать в основі класифікації на сучасні фенотипи? • Як серологічний статус пацієнта (AChR, MuSK, LRP4, серонегативний) детермінує вибір терапевтичної стратегії? • Які переваги та ризики довготривалої імуносупресивної терапії у пацієнтів з генералізованою формою? • Яка роль тимектомії в лікуванні AChR-позитивної форми та чи є вона доцільною для інших підтипів? • Які алгоритми ведення пацієнтів із рефрактерним перебігом та які нові біологічні препарати є найбільш ефективними? • У чому полягають особливості діагностики та лікування очної форми та як запобігти її генералізації? • Як диференціювати криз від холінергічного та які протоколи невідкладної допомоги є обґрунтованими? • Які існують підходи до менеджменту у вагітних, дітей та пацієнтів похилого віку? • Заняття 5: Відповіді на поширені питання на основі настанов світу • Які діагностичні алгоритми рекомендовані для пацієнтів із підозрою на серонегативну форму? • Які переваги та обмеження має електронейроміографія (ЕНМГ) та метод дослідження нервово-м’язової передачі (декремент-тест)? • Як обрати оптимальну стартову терапію: антихолінестеразні препарати, кортикостероїди чи їх комбінація? • Які критерії вибору імуносупресивної терапії другої лінії? • Яка роль тимектомії у пацієнтів з AChR-позитивною та AChR-негативною формою без тимоми? • Які сучасні підходи застосовують при кризі: порівняльна ефективність плазмаферезу та ВВІГ? • Яка тактика ведення пацієнтів, рефрактерних до стандартної імуносупресивної терапії? • Як здійснювати моніторинг безпеки довготривалої імуносупресивної терапії? • Особливості менеджменту у вагітних та в періопераційному періоді • Заняття 6: Помірна та високоактивна форма: шляхи порятунку пацієнта • Які ключові відмінності у діагностичних підходах згідно з протоколами Німеччини, Казахстану, Японії та Китаю? • Як об’єктивно оцінювати активність захворювання та якість життя за допомогою стандартизованих шкал (QMG, MG-ADL, MGFA)? • Які сучасні критерії визначення рефрактерної форми та чим вони відрізняються від поняття високоактивного перебігу? • Який доказовий поетапний алгоритм імуносупресивної терапії при нерефрактерній генералізованій формі? • У чому полягають особливості японського протоколу лікування та його потенційні переваги? • Які терапевтичні опції існують для пацієнтів, рефрактерних до стандартної імуносупресії? • Яка роль плазмаферезу та внутрішньовенного імуноглобуліну в менеджменті загострень та рефрактерного перебігу? • Чим пояснюється вища поширеність погано контрольованого захворювання в українській популяції порівняно зі світовими даними? • Як проводити імуносупресивну терапію у пацієнтів зі значними коморбідностями, зокрема вірусним гепатитом чи онкологічним анамнезом? • Які стратегії можна застосувати для подолання низького комплаєнсу та страху пацієнтів перед цитостатичними препаратами? • Заняття 7: Гіпертонічна хвороба і міастенія: як допомогти і не нашкодити • Які патофізіологічні механізми лежать в основі негативного впливу β-адреноблокаторів та блокаторів кальцієвих каналів на нервово-м’язову передачу? • Які конкретні антигіпертензивні препарати є абсолютно протипоказаними, а які можуть застосовуватися з обережністю? • Які класи препаратів є терапією вибору для лікування артеріальної гіпертензії згідно з доказовою базою? • Тактика ведення пацієнтів з рефрактерною артеріальною гіпертензією на тлі міастенії • Особливості застосування діуретиків та ризики електролітних порушень, що можуть провокувати м’язову слабкість • Чи впливає терапія на ефективність та безпеку антигіпертензивних препаратів? • Алгоритм дій при розвитку гіпертензивного кризу у пацієнта з міастенічним кризом • Заняття 8: Використання локальних ін’єкцій для корекції ізольованої резистентної диплопії у пацієнта з генералізованою міастенією • Які патофізіологічні механізми зумовлюють розвиток ізольованої резистентної диплопії? • Які об’єктивні критерії дозволяють класифікувати диплопію як рефрактерну до стандартної імуносупресивної та симптоматичної терапії? • Який алгоритм вибору цільового екстраокулярного м’яза для ін’єкції та які методи його точної локалізації застосовуються? • Які препарати для локальних ін’єкцій є препаратами вибору та які протоколи їх дозування є найбільш обґрунтованими? • Як співвідноситься ефективність локальної терапії із системним лікуванням та чи впливає вона на загальний перебіг захворювання? • Які короткострокові та довгострокові побічні ефекти й ускладнення характерні для процедури? • Якою є доказова база щодо довготривалої ефективності та безпеки повторних локальних ін’єкцій при міастенічній диплопії? • 02:32:30 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Прохідність дихальних шляхів та своєчасна оксигенація – базові навички, від яких безпосередньо залежить життя пацієнта у критичних станах. Медична сестра чи фельдшер часто першими стикаються з дихальною недостатністю, тому важливо добре опанувати методи відновлення та підтримки дихання. На цьому заході ви засвоїте й відпрацюєте практичні алгоритми сучасної невідкладної допомоги: позиціонування пацієнта, використання повітроводів, маскову вентиляцію мішком Амбу, подачу кисню через різні системи та непрямі методи моніторингу оксигенації. Ви будете впевнено забезпечувати ефективність дихальної підтримки та діяти за міжнародними протоколами в умовах будь-якого відділення або транспортування пацієнта. Після навчання ви зможете працювати ефективніше у команді, надаючи допомогу пацієнтам у критичному стані, та зменшите ризик ускладнень і летальності. • Базові методи забезпечення прохідності дихальних шляхів: прийом Сафара, позиціонування пацієнта. • Використання повітроводів. Орофарингеальний та назофарингеальний повітроводи: показання, техніка введення, ускладнення. • Маскова вентиляція мішком Амбу: алгоритм, типові помилки та їх корекція. • Використання кисневих масок та носових канюль: вибір системи, подача потоків кисню. • Непрямі методи моніторингу оксигенації: пульсоксиметрія, спостереження за клінічними ознаками. • Протоколи кисневої терапії в разі гіпоксії у дорослих та дітей. • Підтримка дихальних шляхів у пацієнтів із травмами (шийний комір, аспірація, кровотечі). • Роль медичної сестри/фельдшера у команді під час інтубації (асистування, підготовка обладнання, контроль стану пацієнта). • Q&A-сесія

Курс створений з метою підвищення рівня знань та навичок керівників закладів охорони здоров’я у сфері управління комунікаціями. Курс має на меті надати слухачам чітке розуміння того, як будувати системні комунікації медичного закладу, як працюють та пов’язані між собою основні складові системи стратегічних комунікацій. Під час курсу слухачі отримають навички, які допоможуть підсилити зовнішні комунікації медичного закладу з пацієнтами, громадою та іншими зацікавленими сторонами, покращити внутрішні комунікації та командну роботу у закладі, а також налагодити систему отримання зворотного зв’язку від співробітників та пацієнтів. Крім того, керівники медичної сфери покращать особисті комунікаційні навички, необхідні для їхньої роботи. Аудиторія курсу: Керівники закладів охорони здоров’я, фахівці, які працюють чи планують працювати з комунікаціями безпосередньо у закладі охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

За вагінальною кровотечою у до 22 тижні вагітності віку можуть стояти потенційно загрозливі для життя патології. Важливо знати чіткий алгоритм диференційної діагностики та швидко визначати причину таких виділень, адже цей симптом є одна із найпоширеніших причин звернення до гінеколога і може бути пов’язаний із ранніми ускладненнями вагітності, позаматковою вагітністю, гінекологічними новоутвореннями або порушеннями системи гемостазу. Найбільші труднощі виникають у ситуаціях з неоднозначною клінічною картиною: пацієнтка скаржиться на кров’янисті виділення, біль унизу живота, затримку менструації або нерегулярні кровотечі, але причина симптомів не є очевидною. На цій освітній події вам запропонують обґрунтовані алгоритми клініко-діагностичних кроків при кровотечах в ранні терміни вагітності. Буде розглянуто клінічні алгоритми оцінки пацієнток із вагінальними кровотечами, а також особливості диференційної діагностики акушерських, гінекологічних та екстрагенітальних причин цього симптому. Після навчання вам буде простіше орієнтуватися у складних клінічних кейсах, коли причину вагінальної кровотечі виявити складно та правильно вибудовувати послідовність обстеження. • Актуальність проблеми вагінальних кровотеч у жінок репродуктивного віку та їхнє клінічне значення, зокрема у ранні строки вагітності • Основні причини вагінальних кровотеч у жінок репродуктивного віку: акушерські, гінекологічні та екстрагенітальні стани • Клінічний алгоритм первинного оцінювання пацієнтки з вагінальною кровотечею: збір анамнезу, оцінювання гемодинаміки та гінекологічне обстеження • Роль лабораторних та інструментальних методів дослідження у диференційній діагностиці вагінальних кровотеч (β-ХГЛ, загальноклінічні аналізи, УЗД, інвазивні методи) • Диференційна діагностика акушерських причин вагінальних кровотеч: імплантаційна кровотеча, невиношування вагітності, позаматкова вагітність, гестаційна трофобластична хвороба • Диференційна діагностика гінекологічних причин вагінальних кровотеч: патологія піхви, шийки та тіла матки (ектопія, поліпи, міома, гіперплазія, новоутворення) • Екстрагенітальні причини вагінальних кровотеч, травми та роль порушень системи гемостазу у виникненні кровотеч • Покрокова клінічна тактика ведення пацієнток із вагінальними кровотечами залежно від встановленої причини • Відповіді на запитання учасників

Патології верхніх дихальних шляхів у новонароджених потребують раннього розпізнавання та чіткої міждисциплінарної взаємодії. Для лікаря-отоларинголога розуміння особливостей дихання, анатомії та клінічних проявів у цьому віці є особливо важливим, оскільки своєчасна діагностика безпосередньо впливає на стабільність стану дитини. Недостатнє знання сучасних підходів до оцінювання новонароджених з респіраторними симптомами ускладнює співпрацю з неонатологом та призводить до затримки встановлення діагнозу й хибного вибору лікувальної тактики. На цьому заході ви отримаєте практичні алгоритми ведення новонароджених із шумним або ускладненим диханням, підозрою на вроджений стридор, двобічну чи однобічну атрезію хоан. Ви розглянете показання до невідкладної допомоги, обсяг діагностичних заходів, принципи лікування та догляду за носовою порожниною відповідно до вікових особливостей. Після навчання ви будете впевнено діяти у разі респіраторного дистресу в новонародженого, правильно оцінювати клінічну ситуацію, своєчасно залучати суміжних спеціалістів та ефективно взаємодіяти з неонатологом для скоординованого ведення пацієнта. • Актуальність питання ранньої діагностики патології верхніх дихальних шляхів у новонароджених. • Місце і роль лікарів-отоларингологів у медичному супроводі новонародженої дитини. • Проблеми менеджменту новонародженої дитини з підозрою на вроджений стридор. • Диференційна діагностика вродженого стридору, лікувальний алгоритм. • Діагностика двобічної атрезії хоан, невідкладна допомога, лікувальний алгоритм. • Менеджмент дитини з підозрою на однобічну атрезію хоан. • Особливості догляду за носовою порожниною у новонароджених. • Відповіді на запитання.

1. Відеолекція Офісний біль: анатомічні передумови, ергономіка та рухова корекція Вплив тривалої сидячої роботи на опорно-руховий апарат Найбільш поширені больові синдроми та скарги пацієнтів офісного типу Ергономіка робочого місця та побуту: профілактика болю Терапевтичні вправи та корекція рухових навичок у пацієнтів із офісним болем 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

1. Відеолекція Фіксації випадків сексуального насильства: алгоритм дій працівника сфери охорони здоров’я Сексуальне насильство, поняття, види сексуального насильства. Кібернасильство як частина сексуального насильства.
 Сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом. Правові аспекти визначення сексуального насильства.
 Компетентності та алгоритм дії при зверненні особи, постраждалої від сексуального насильства. Особливості опитування, огляду та надання медичної допомоги постраждалим від сексуального насильства.
 Маршрут «пацієнта» у випадках сексуального насильства.
 Рекомендації та профілактичні заходи з попередження сексуального насильства. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Цей курс допомагає перетворити невідкладну допомогу з набору окремих знань на зрозумілу командну дію. Учасники розберуть, як організувати перші хвилини при погіршенні стану пацієнта: хто оцінює ABCDE, хто викликає допомогу, хто готує дефібрилятор, кисень, венозний доступ, препарати та документи для передачі. Окремий акцент зроблено на клініках без реанімаційного відділення: курс не передбачає, що команда має інтенсивістські ресурси. Навпаки, він навчає працювати з реальним мінімумом – базовим обладнанням, чітким алгоритмом, візком невідкладної допомоги, чек-листами і вчасною ескалацією. Програма охоплює найважливіші сценарії, які мають бути відпрацьовані до автоматизму: зупинка серця, СЛР і дефібриляція; дихальні шляхи та гостра дихальна недостатність; анафілаксія; гіпотензія, шок, кровотеча і сепсис; судоми, кома, гіпоглікемія та токсичність. Після проходження курсу команда має отримати не лише теоретичне розуміння, а й готову логіку дій: як зібрати людей, як говорити вголос, як документувати подію, як контролювати час і як передати пацієнта так, щоб наступна команда отримала всю критично важливу інформацію. БПР: курс у процесі реєстрації. Кількість балів буде додана після внесення заходу до системи БПР. Програма заходу • Модуль 1 — Командний алгоритм ABCDE і виклик допомоги: оцінка Airway, Breathing, Circulation, Disability, Exposure; ролі в команді; тривожна кнопка або виклик 103; візок невідкладної допомоги; чек-лист; підготовка до передачі пацієнта. • Модуль 2 — Зупинка серця, СЛР і дефібриляція: розпізнавання зупинки кровообігу, якісні компресії, вентиляція, AED/дефібрилятор, безпечна робота з розрядом, мінімізація пауз і командна комунікація під час реанімації. • Модуль 3 — Дихальні шляхи і гостра дихальна недостатність: кисень, позиціонування, аспірація, маскова вентиляція, мішок Амбу, бронхоспазм, аспіраційний синдром, важка інтубація та сценарій «не можу інтубувати/не можу вентилювати». • Модуль 4 — Анафілаксія і гострі алергічні реакції: раннє розпізнавання анафілаксії, адреналін як препарат першої лінії, інфузія, бронхоспазм, моніторинг, повторна оцінка та рішення про переведення. • Модуль 5 — Шок, гіпотензія, кровотеча і сепсис: оцінка перфузії, венозний доступ, інфузійна терапія, контроль кровотечі, ранні ознаки сепсису, стартова антибактеріальна логіка, підготовка до транспортування. • Модуль 6 — Судоми, кома, глікемічні порушення і токсичність: безпечне положення пацієнта, бензодіазепіни при судомах, кома невідомої етіології, гіпоглікемія, кетоацидоз, антидоти, LAST-синдром і медикаментозна токсичність. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера