Заходи БПР — Медицина невідкладних станів 2026

1. Відеолекція Аварійні ситуації в роботі медичних працівників: Причини аварійних ситуацій Різновиди: - травмування на робочому місці - розлив біологічних рідин на різні поверхні - аварійні ситуації з відходами, вакцинами, ртутьвмісними виробами медичного призначення, дезінфекційними засобами Дії медичних працівників в залежності від виду ситуацій – СОПи Захист медичних працівників – використання ЗІЗ відповідно ризиків Профілактика професійних захворювань 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Серцебиття, перебої в роботі серця, задишка або випадково виявлена аритмія — саме з такими ситуаціями лікарі щодня стикаються у практиці при веденні пацієнтів із фібриляцією передсердь. Водночас за цим поширеним порушенням ритму стоять складні клінічні рішення: контроль ритму чи частоти, вибір антиаритмічної терапії та оцінка ризику інсульту. Сучасний підхід до ведення пацієнтів із фібриляцією передсердь потребує чіткого розуміння показань до терапії, індивідуалізації лікування та міждисциплінарної взаємодії між кардіологом і неврологом. Розглянемо ключові клінічні та практичні аспекти теми: коли і кому показаний контроль ритму, як обрати антиаритмічний препарат залежно від клінічної ситуації, сучасні стратегії контролю ритму, оцінювання ризику інсульту та роль міждисциплінарного підходу у веденні пацієнтів. Цей захід допоможе вам впевнено орієнтуватися у виборі антиаритмічної терапії, приймати обґрунтовані рішення щодо стратегії лікування, своєчасно оцінювати ризик інсульту та запобігати ускладненням, а також підвищити ефективність ведення пацієнтів у щоденній практиці. Формат заходу поєднує сучасні наукові дані та практичні клінічні підходи, які можна одразу застосувати у роботі з пацієнтами. Програма заходу • Антиаритмічні препарати: коли, які і для чого — Онлайн лекція — Писаревська Кіра • Сучасна стратегія контролю ритму при фібриляції передсердь: місце флекаїніду* — Онлайн лекція — Стасишена Оксана • Тема уточнюється — Онлайн лекція — Лебединець Дмитро • Еліквіс у фокусі: ефективність та безпека** — Онлайн лекція — Лебединець Дмитро • Тема уточнюється — Онлайн лекція — Спікер уточнюється • Антикоагулянтна терапія при ФП. Що важливо знати сімейному лікарю?** — Онлайн лекція — Романова Олена • Які підводні камені можуть стати перешкодою до ефективності та безпеки лікарського засобу?** — Онлайн лекція — Зайченко Ганна • *Доповідь здійснюється за підтримки компанії Acino та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку • **Доповідь здійснюється за підтримки компанії Pfizer та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Тинітус – це не просто нав’язливий шум у вухах. Це симптом, що може бути дзвінком, який свідчить про серйозні діагнози: від ішемії мозку до пухлин слухового нерва. За даними Американської академії отоларингології, від 10 до 15% дорослого населення стикаються з цим явищем, а у 20% із них стан вимагає медичного втручання через виражений дискомфорт. З віком ризик лише зростає: якщо серед молоді тинітус виникає у 1,6% випадків, то серед людей 60+ років – вже у 9%. Часто цей симптом супроводжується тривожністю, депресією, порушенням сну і значно погіршує якість життя. Найнебезпечніше, що можна зробити – це недооцінити цей симптом. Неправильне трактування тинітусу як суто ЛОР-проблеми може призвести до пропущеної неврологічної патології, затримки лікування і навіть небезпечних для життя ускладнень. Глибоке розуміння природи цього стану є важливим для лікарів різних спеціальностей. Навчальний захід «Тинітус у неврологічній практиці: диференційна діагностика й тактика ведення пацієнта» буде присвячений вивченню клінічної значущості тинітусу в неврології з акцентом на його епідеміологію, патофізіологію та мультидисциплінарну роль лікаря. Особливу увагу буде приділено неврологічним причинам такого стану: від акустичної невриноми до шийної мієлопатії та патології краніоцервікального переходу. Окремим блоком будуть представлені функціональні й психогенні порушення з розглядом соматоформних станів і тривожно-депресивної коморбідності. Також буде розглянуто алгоритм неврологічного обстеження та варіанти терапевтичної тактики, зокрема фармакотерапія та реабілітація. • Клінічна значущість тинітусу в неврології • Епідеміологія та патофізіологічні механізми. • Роль невролога в мультидисциплінарному підході. • Класифікація тинітусу: ключ до правильної маршрутизації • Об’єктивний vs суб’єктивний тинітус. • Пульсувальний тинітус: коли запідозрити судинну патологію. • Однобічний тинітус: червоні прапорці. • Неврологічно значущі етіології шуму у вухах • Вестибулярна шваннома (акустична невринома). • Синдром верхньої мозочкової артерії. • Мігрень, розсіяний склероз, нейросифіліс. • Черепно-мозкова травма, шийна мієлопатія. • Патологія краніоцервікального переходу. • Функціональні та психогенні порушення • Соматоформні розлади. • Коморбідна тривожна/депресивна симптоматика. • Психогенний тинітус: критерії підозри. • Алгоритм неврологічного обстеження при тинітусі • Структурований неврологічний скринінг. • Показання до нейровізуалізації. • Аудіологічне оцінювання та співпраця з отоларингологом. • Судинна діагностика: дуплекс судин шиї/голови, МР-ангіографія. • Практичні аспекти менеджменту • Коли призначати фармакотерапію і яку. • Неврологічна реабілітація, когнітивно-поведінкова терапія. • Показання до вузькоспеціалізованих консультацій.

Кардіоміопатії можуть маскуватися під інші стани, а ехокардіографія дає змогу виявити ознаки генетичних, інфільтративних чи запальних уражень міокарда. Правильне визначення фенотипу кардіоміопатії (КМП) формує подальшу тактику обстеження, терапії та прогнозування перебігу. Помилки призводять до несвоєчасної діагностики, хибної інтерпретації ехознахідок і втрати того «золотого часу», коли втручання може суттєво покращити стан. На цьому заході ви розглянете основні ехокардіографічні патерни гіпертрофічної, дилатаційної, рестриктивної та некомпактної КМП, навчитеся використовувати strain-аналіз для раннього виявлення дисфункції, оцінювати GLS, PASP, діастолічні параметри й інші показники, що вказують на інфільтративні, генетичні або запальні процеси. Ви побачите типові діагностичні помилки та алгоритми, що дають змогу відрізнити первинні КМП від вторинних причин. Після навчання ви будете впевнено орієнтуватись у разі підозри на ГКМП, амілоїдоз чи саркоїдоз і точно оцінювати обструкцію, діастолічну дисфункцію або рефрактерну серцеву недостатність. • ЕхоКГ як метод першої лінії в діагностиці кардіоміопатій, що забезпечує оцінювання морфології, функції, діастолічних параметрів, легеневої гемодинаміки та перикарду; доступна, повторювана, безпечна. • Визначення фенотипу як основний етап: гіпертрофічна, дилатаційна, рестриктивна, некласифікована кардіоміопатія – кожна має характерний ехокардіографічний патерн. • Роль strain-аналізу: GLS є чутливішим маркером дисфункції ЛШ, ніж ФВ; дає змогу рано виявити кардіотоксичність, амілоїдоз, початкові стадії ДКМП і ГКМП. • Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП): oцінювання максимальної товщини стінки, локалізації гіпертрофії, SAM-мітрального клапана, LVOT-градієнта у спокої та в разі провокації. • Дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП): диференціювання первинної ДКМП від вторинної (ішемічної, клапанної, токсичної). Омновні параметри: діаметри, ФВ, глобальна та регіональна функція, ступінь ТР і легеневий тиск. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків. • Рестриктивні кардіоміопатії та амілоїдоз: нормальні або зменшені розміри ЛШ при значно збільшених ЛП, збережена ФВ, тяжка діастолічна дисфункція; апікальний sparring-патерн на strain. • Критерії некомпактної кардіоміопатії: співвідношення некомпактного/компактного шару >2:1 у систолу, зниження GLS; важлива диференціація з гіпертрофією та нормальними варіантами. • Стандартні алгоритми оцінювання діастолічної функції. • Комбіноване застосування ЕхоКГ + МРТ серця. • ЕхоКГ у стратифікації ризику: виявлення обструкції при ГКМП, тяжкої дисфункції ПШ, значної ТР, високого PASP, дилатації ЛП та зниженого GLS – основні параметри прогнозу. • Відповіді на запитання, розгляд складних клінічних ситуацій.

Рання діагностика уражень товстої кишки залежить від правильного вибору методу візуалізації. Сучасні стандарти скринінгу колоректального раку вимагають розуміння, коли доцільна відеоколоноскопія, а коли перевагу має КТ-колонографія. Якщо помилитись, можна пропустити поліпи й не виконати біопсію, коли вона потрібна. Алгоритми ESGE надають чіткі критерії тактики, отже їх потрібно впевнено застосовувати на практиці. На цьому заході ви отримаєте професійні інструменти для маршрутизації пацієнтів зі складними клінічними ситуаціями: FIT-позитивний результат, неповна колоноскопія, складна анатомія, неідеальна підготовка кишківника чи одночасне приймання антикоагулянтів. Ви навчитеся визначати показання до КТ-колонографії, оцінювати ризики й уникати типових помилок у виборі тактики. Після навчання ви зможете аргументовано визначати оптимальний діагностичний маршрут для кожної категорії пацієнтів та впевнено діяти згідно з ESGE-протоколами. • Роль колоноскопії у скринінгу колоректального раку: золотий стандарт у виявленні ранніх уражень. • Можливості відеоколоноскопії: оцінювання слизової, виявлення плоских уражень, біопсія, поліпектомія. • КТ-колонографія: принцип методу, переваги та обмеження (чутливість до дрібних поліпів, неможливість лікування). • Алгоритм вибору методу: FIT-позитивні пацієнти, неповна колоноскопія, високий анестезіологічний ризик, ASA ≥ III. • Рекомендації ESGE щодо якості ендоскопії: ADR, CIR, BBPS, час вилучення ендоскопа. • Підготовка кишківника. • Менеджмент пацієнтів на антикоагулянтах й антиагрегантах (ESGE 2021). • Клінічні приклади, рішення в реальних ситуаціях. • Підсумки та практичні рекомендації для щоденної роботи. • Вікторина. • Вступ. • Актуальність процедури. • Методика підготовки пацієнта. • Особливості укладки. • Техніка виконання. • Протоколи сканування. • Постпроцесинг КТ-зображень. • Висновки.

Вітамін D — це більше, ніж про кістки. У 2024–2025 роках він залишається у фокусі міжнародних рекомендацій не лише через вплив на кістково-м’язову систему, але й завдяки своїй важливій ролі в імунній регуляції, профілактиці падінь, підтримці м’язового тонусу, перебігу хронічних захворювань і навіть ефективності медикаментозної терапії. На майстер-класі ви дізнаєтесь: Коли дійсно потрібно визначати рівень 25(OH)D — а коли це зайве Як грамотно інтерпретувати результати аналізу з урахуванням різних міжнародних шкал Як підібрати дозу для профілактики чи лікування, уникнувши токсичності У яких клінічних випадках вітамін D — важливий допоміжний інструмент Як корекція рівня D може змінити перебіг захворювання — на прикладі реальних клінічних кейсів

У курсі розкриті сучасні принципи розпізнавання критичного педіатричного пацієнта та алгоритм дій із надання екстреної медичної допомоги дітям на догоспітальному етапі. Успішне опанування матеріалів онлайн-курсу підвищить рівень професійних компетентностей лікарів, фельдшерів і парамедиків системи екстреної медичної допомоги та сформує в них готовність до швидкого й дієвого реагування на критичні ситуації як в умовах лікарні, так і поза її межами. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дисліпідемії – це один із найважливіших факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Відповідно, ці захворювання – головна причина смертності у світі. Більшість летальних випадків при ІХС асоційована з атеросклерозом коронарних судин, який прямо пов’язаний із порушенням ліпідного обміну. У 2025 році відбулися основні оновлення в підходах до стратифікації ризику, визначення цільових рівнів ЛПНЩ та алгоритмів ведення пацієнтів з дисліпідеміями – ці зміни стосуються не лише вузькоспеціалізованої кардіологічної допомоги. Оскільки саме лікарі первинної ланки, терапевти, ендокринологи, нефрологи та неврологи найчастіше першими виявляють підвищений ліпідний профіль або супутні патології, від їхніх дій залежить, чи вдасться запобігти прогресуванню атеросклерозу, інфарктам, інсультам, діабетичній нефропатії або навіть деменції. Оновлені рекомендації допоможуть розпочати ефективну гіполіпідемічну терапію вже під час рутинних профілактичних оглядів, коли клініка ще відсутня, але ризик – уже високий. Навчальний захід «Гіполіпідемічна терапія 2025: нові алгоритми без шаблонів» буде присвячений вивченню нових рекомендацій ESC/EAS 2023–2025, які розширюють фокус гіполіпідемічної терапії за межі LDL-C, зокрема non-HDL, ApoB та Lp(a). Учасники ознайомляться з принципом раннього початку лікування для покращення прогнозу навіть у пацієнтів без клінічних проявів. Особлива увага буде приділена мультидисциплінарному підходу під час призначення терапії пацієнтам із цукровим діабетом 2 типу, хронічною хворобою нирок, ожирінням та іншими супутніми станами. Також будуть розглянуті поширені міфи про статини й сучасні стратегії комбінованої терапії за допомогою езетимібу, інгібіторів PCSK9 та бемпедоєвої кислоти. Учасники майстер-класу зможуть навчитися оцінювати серцево-судинний ризик з використанням калькуляторів SCORE2 і SCORE2-OP та дізнатися про підходи до лікування пацієнтів літнього віку. Наприкінці заходу буде висвітлено, як ефективно мотивувати пацієнтів до лікування та дотримання правильної дієти. • LDL – головна терапевтична ціль, але не єдина • Нові рекомендації (ESC/EAS 2023–2025) розширюють фокус: акцент не лише на LDL-C, але і на non-HDL, ApoB, Lp(a). • “The lower, the better. The earlier, the better” • Ранній початок гіполіпідемічної терапії змінює прогноз навіть у пацієнтів без яскравої клініки – стратегія «профілактики у профілактиці». • Гіполіпідемічна терапія – не лише про ССЗ • Показання до призначення: ЦД 2 типу, ХХН, гіпотиреоз, ожиріння, інсулінорезистентність, метаболічний синдром – мультидисциплінарний підхід. • Міфи про статини: час зруйнувати страхи пацієнтів і лікарів • Розгляд найпоширеніших заперечень, зокрема «печінка», «м’язи», «старіння», «онкологія». • Коли статинів недостатньо – комбінована терапія • Езетиміб, інгібітори PCSK9, бемпедоєва кислота: сучасні схеми, коли і як комбінувати для досягнення цільових значень. • Оцінювання ризику = основа прийняття рішень • Як правильно користуватись калькуляторами SCORE2, SCORE2-OP, і кому потрібен агресивний підхід навіть за «нормальних» цифр. • Гіполіпідемічна терапія у людей похилого віку – так чи ні? • Огляд доказів, коли варто і не варто починати або продовжувати лікування в пацієнтів 75+. • Ваша тактика за «нормального» холестерину, але високого ризику • Коли в лабораторії «все добре», але пацієнт уже на межі інфаркту: як не пропустити показання до терапії. • Мотивація пацієнта: як зробити з ним команду • Комунікація, метафори, візуалізації – як пояснити сенс лікування простою мовою і досягти прихильності. • Розгляд кейсів: 3 пацієнти, 3 стратегії лікування • Ілюстративні клінічні ситуації: терапевт, ендокринолог і кардіолог бачать пацієнта по-різному, але об’єднує одне – високий ризик. • Відповіді на запитання учасників

Коли складно визначитися з діагнозом, а різні фахівці бачать у пацієнта різні захворювання (від межового розладу особистості до біполярного афективного розладу) – ви маєте зʼясувати, що насправді стоїть за цим хаосом. Емоційна нестабільність, імпульсивність, суїцидальні думки – симптоми схожі, але механізми й підходи лікування кардинально різні. На цьому заході ви навчитеся впевнено розрізняти межовий розлад особистості, БАР і ПТСР навіть у випадках, коли клінічна картина здається розмитою. Зрозумієте, як емоційна нестабільність при МРО відрізняється від афективних фаз БАР, а травматичні реакції ПТСР – від депресивних епізодів. Отримаєте чіткі клінічні орієнтири, щоб визначати, коли потрібні нормотиміки чи антидепресанти, а коли достатньо психотерапевтичної роботи. Після навчання ви зможете швидше знаходити істинну причину емоційних розладів, точніше формулювати діагнози й запобігати типовим помилкам, за якими слідує неефективне лікування. • Типові клінічні помилки та прогностичне значення правильної диференціації. • Міжособистісна чутливість як маркер: відмінності між тригерами при МРО, БАР і ПТСР. • Депресія при межовому розладі особистості. • Ефект медикаментів як діагностичний маркер. • Клінічна поведінка в період ремісії. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Навчання призначене для лікарів різних спеціальностей, практикуючих нутриціологів і спеціалістів, які хочуть систематизувати та оновити свої знання відповідно до сучасних доказових рекомендацій. Навчання відбувається онлайн: учасники дивляться уроки на зручній платформі, виконують домашні завдання, складають фінальний іспит і отримують сертифікат. Сертифікат з балами БПР надається за умови успішного проходження тестування наприкінці курсу — 70% правильних відповідей. У результаті навчання учасники навчаться критично аналізувати наукову літературу та інтерпретувати результати досліджень, опанують алгоритм проведення нутриціологічної консультації, зможуть складати персоналізовані програми харчування та використовувати харчування як інструмент профілактики й комплексного лікування неінфекційних захворювань. Також учасники опанують інструменти ефективного консультування, навчаться виявляти червоні прапорці розладів харчової поведінки та отримають практичні рекомендації щодо розвитку консультаційної практики. Програма заходу • Старт 29 червня • Формат навчання: онлайн • 20 балів БПР • Модуль 1. Вдалий старт — 2,4 акад.год • Лекція 1. Роль харчування у підтримці здоров’я: на що воно дійсно впливає і чому ми можемо це коригувати. Що таке здорове, збалансоване харчування. • Тривалість: 58,41 хвилин • Лекція 2. Пошук доказової інформації. Інтерпретація досліджень та рекомендацій з харчування. • Тривалість: 82,29 хвилин • Модуль 2. Макро й мікронутрієнти — 7,27 акад.год • Лекція 1. Вуглеводи. Харчові волокна. Наслідки дефіциту та надлишку. Цукор, цукрозамінники. • Тривалість: 128 хвилин • Лекція 2. Білки. Функції, типи, наслідки дефіциту й профіциту. • Тривалість: 49 хвилин • Лекція 3. Жири. Функції, типи, наслідки дефіциту й профіциту. • Тривалість: 47 хвилин • Лекція 4. Мікронутрієнти: огляд, пошир дефіцити, антинутрієнти. Часті дефіцити. • Тривалість: 52 хвилини • Лекція 5. Питний режим: що, скільки і коли пити. Найпоширеніші міфи. • Тривалість: 51 хвилин • Модуль 3. Консультування — 3,31 акад.год • Лекція 1. Послуги та типи пацієнтів, постановка реалістичної цілі. Інструменти для збору інформації про підопічного. • Тривалість: 49 хвилин • Лекція 2. Оцінка харчового профілю, підрахунок калорій: за і проти. Побудова раціону. • Тривалість: 100 хвилин • Модуль 4. Дієтотерапія при поширених захворюваннях — 7,11 акад.год • Лекція 1. Корекція ваги. Ожиріння: діагностика, корекція способу життя та харчування. • Тривалість: 107 хвилин • Лекція 2. Метаболічний синдром, інсулінорезистентність. Діагностика, лікування. Діабет та харчування. Огляд рекомендацій ADA, EASD. • Тривалість: 63 хвилини • Лекція 3. Харчування і захворювання серцево-судинної системи. • Тривалість: 45 хвилин • Лекція 4. Дієти для гастропацієнтів: що ефективно і що ні. Чому "столи за Певзнером" неефективні. • Тривалість: 56 хвилин • Лекція 5. Харчування вегетаріанців та веганів: на що маємо звернути увагу для збалансування раціону. • Тривалість: 49 хвилин • Лекція 6. Подагра. Підвищення сечової кислоти. Особливості харчування • Модуль 5. Психологія для роботи — 3,11 акад.год • Лекція 1. РХП та переїдання: як розрізняти і виявити "червоні прапорці" і що не варто казати пацієнту. • Лекція 2. Емоційне переїдання, заїдання стресу: як допомогти пацієнту налагодити харчову поведінку. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс БПР присвячений послідовним і супутнім проявам атопії та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Курс допомагає розуміти взаємозв’язок між атопічним дерматитом, алергічним ринітом і бронхіальною астмою, виявляти ранні ознаки захворювань та запобігати їх прогресуванню завдяки ранній діагностиці й інтервенції. Учасники опрацьовують інтеграцію клінічних, лабораторних та інструментальних даних, диференційну діагностику, вибір алергологічних тестів, базову та спеціалізовану терапію, ведення харчової алергії, анафілаксії й бронхіальної астми. Окрему увагу приділено мультидисциплінарній взаємодії, індивідуальним планам ведення, профілактиці ускладнень, контролю якості життя пацієнтів і родин, нутритивній підтримці та динамічному спостереженню. Формат: онлайн. Мова: українська. Рівень: експерт. Сертифікат: 43 балів БПР. Термін реєстрації: 365 днів. Програма заходу • Заняття 1: Атопічний дерматит: нюанси менеджменту пацієнта • Тривалість заняття 1: 01:55:00 • Конспект до заняття 1 • Клінічні задачі до заняття 1 • Тестування до заняття 1 • Заняття 2: Алергічний риніт. Клініка і менеджмент пацієнта в рамках мультидисциплінарного підходу • Заняття 3: Харчова алергія. Клініка і менеджмент пацієнта в рамках мультидисциплінарного підходу • Заняття 4: Бронхіальна астма у дітей: клінічні аспекти та мультидисциплінарний менеджмент • Заняття 5: Атопічний дерматит у дітей. Клініка і менеджмент пацієнта в рамках мультидисциплінарного підходу • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Заняття 1. Яка патофізіологічна роль дисфункції епідермального бар’єру та дефіциту філагрину в патогенезі атопічного дерматиту? • Заняття 1. Як клінічно реалізується концепція “атопічного маршу” та яка імовірність прогресування АД в алергічний риніт та астму? • Заняття 1. Які діагностичні критерії є ключовими для постановки діагнозу АД, та в яких клінічних ситуаціях виправдане визначення специфічних IgE? • Заняття 1. Як змінюється клінічна картина та типова локалізація уражень шкіри при АД залежно від вікової групи пацієнта (немовлята, діти, дорослі)? • Заняття 1. Які принципи диференційної діагностики атопічного дерматиту та псоріазу в дитячому віці? • Заняття 1. Який алгоритм вибору топічного кортикостероїду за класом активності для різних ділянок тіла (обличчя, тулуб, згинальні поверхні)? • Заняття 1. В чому полягає тактика проактивної терапії АД, та яке місце в ній займають топічні інгібітори кальциневрину? • Заняття 1. Які покази та методика проведення вологих обгортань (wet-wrap therapy) в менеджменті загострень АД? • Заняття 1. Які сучасні рекомендації щодо харчування та вакцинації у пацієнтів з АД? • Заняття 1. Коли лікар первинної ланки повинен скерувати пацієнта з АД на консультацію до дерматолога або алерголога? • Заняття 2. Яка роль алергічного риніту в концепції “атопічного маршу” та його зв’язок з атопічним дерматитом і бронхіальною астмою? • Заняття 2. Як провести диференційну діагностику між алергічним, неалергічним та інфекційним ринітом/риносинуситом? • Заняття 2. Які ключові фактори ризику (генетичні, статеві, середовищні) розвитку алергічного риніту? • Заняття 2. Класифікація алергічного риніту (інтермітуючий, сезонний, цілорічний): клінічні особливості та тригерні фактори. • Заняття 2. Як правильно зібрати алергологічний анамнез для визначення потенційних причинних алергенів? • Заняття 2. Які об’єктивні ознаки та фізикальні знахідки (риноскопія, отоскопія) є характерними для алергічного риніту? • Заняття 2. Яка діагностична цінність рутинних лабораторних тестів (загальний IgE) порівняно зі специфічними тестами (прік-тести, специфічні IgE)? • Заняття 2. Коли показана молекулярна алергодіагностика та як її результати впливають на вибір тактики лікування та призначення АСІТ? • Заняття 2. Які сучасні алгоритми фармакотерапії алергічного риніту? Роль інтраназальних ГКС, антигістамінних препаратів та їх комбінацій. • Заняття 2. Які критерії відбору пацієнтів для проведення алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ)? • Заняття 3. Які патогенетичні механізми лежать в основі розвитку харчової алергії як першого етапу атопічного маршу? • Заняття 3. Як клінічно диференціювати IgE-опосередковані, не-IgE-опосередковані та змішані форми харчової алергії? • Заняття 3. Яке місце компонент-роздільної діагностики (CRD) у прогнозуванні тяжкості реакцій та ризику системних проявів? • Заняття 3. Які сучасні підходи до дієтотерапії: стратегії елімінації, ризики нутритивної недостатності та протоколи безпечного введення продуктів? • Заняття 3. В чому полягає тактика ведення пацієнтів з рідкісними формами харчової алергії (FPIES, FPIAP, еозинофільний езофагіт)? • Заняття 3. Яка роль мікробіоти та стану кишкового бар’єра у формуванні оральної толерантності або сенсибілізації? • Заняття 3. Як визначити оптимальні терміни та методику проведення орального провокаційного тесту в клінічній практиці? • Заняття 3. Які принципи мультидисциплінарного менеджменту пацієнта з харчовою алергією та супутніми гастроінтестинальними і шкірними проявами? • Заняття 3. Які існують доказові стратегії профілактики харчової алергії та запобігання прогресуванню атопічного маршу? • Заняття 4. Які патогенетичні механізми лежать в основі взаємозв’язку бронхіальної астми та інших проявів атопічного маршу (атопічний дерматит, алергічний риніт)? • Заняття 4. Які сучасні біомаркери можуть бути використані для ранньої діагностики та прогнозування розвитку бронхіальної астми у дітей? • Заняття 4. Як клінічно диференціювати фенотипи та ендотипи бронхіальної астми в педіатричній практиці та як це впливає на вибір терапевтичної тактики? • Заняття 4. Які ключові оновлення в рекомендаціях GINA щодо діагностики та лікування астми у дітей? • Заняття 4. Як менеджмент супутнього алергічного риніту впливає на контроль бронхіальної астми в рамках концепції “єдині дихальні шляхи, єдине захворювання”? • Заняття 4. Які критерії тяжкої терапевтично-резистентної астми у дітей та які алгоритми ведення таких пацієнтів, включаючи показання до біологічної терапії? • Заняття 4. Яка роль отоларинголога та дерматолога у мультидисциплінарній команді при веденні дитини з бронхіальною астмою та коморбідною патологією? • Заняття 5. Які сучасні уявлення про патогенез атопічного дерматиту, зокрема про роль філагрину та дисфункції епідермального бар’єра? • Заняття 5. Як клінічно діагностувати атопічний дерматит та які його основні та додаткові критерії? Чому свербіж є ключовим симптомом? • Заняття 5. Як змінюється локалізація та морфологія висипань при атопічному дерматиті залежно від віку пацієнта (немовля, дитина, дорослий)? • Заняття 5. Який взаємозв’язок між атопічним дерматитом та алергічними захворюваннями в контексті «атопічного маршу»? Коли обґрунтоване алергологічне обстеження? • Заняття 5. Які принципи базової терапії? Як правильно підібрати та застосовувати емолієнти для відновлення шкірного бар’єра? • Заняття 5. Як вести пацієнтів із загостреннями легкого та середнього ступеня? Алгоритм вибору топічних кортикостероїдів за силою дії та формою випуску. • Заняття 5. Які сучасні рекомендації щодо купання пацієнтів з атопічним дерматитом? Що таке лікувальні ванни з гіпохлоритом натрію? • Заняття 5. Які неспецифічні тригерні фактори (кліматичні, побутові, стресові) провокують загострення та як їх модифікувати? • Заняття 5. Як розподіляються компетенції між лікарем первинної ланки, алергологом та дерматологом при веденні пацієнта з атопічним дерматитом? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукове дослідження лімфатичних вузлів — один із ключових методів оцінки пацієнтів із лімфаденопатією різного генезу. Особливе місце займає УЗД шийних лімфатичних вузлів, адже саме вони найчастіше стають причиною звернення пацієнтів і можуть бути проявом як банальних інфекційних процесів, так і серйозної онкопатології. Саме УЗД дозволяє оцінити морфологію вузла, його структуру, васкуляризацію та взаємозв’язок із навколишніми тканинами, виявити патологічні зміни на ранніх етапах і визначити подальшу тактику ведення пацієнта — від спостереження до термінового направлення. Чому варто приєднатися? Отримаєте чіткий, структурований алгоритм УЗД-оцінки лімфатичних вузлів (форма, розміри, кортикальний шар, ворота, васкуляризація). Навчитесь впевнено відрізняти нормальні лімфатичні вузли від патологічно змінених у щоденній практиці. Розберете УЗ-ознаки реактивної, інфекційної та злоякісної лімфаденопатії. Навчитесь проводити диференційну діагностику утворень шиї (кісти, атероми, гемангіоми та ін.). Освоїте можливості кольорового доплера для оцінки васкуляризації та підвищення діагностичної точності. Отримаєте чіткі критерії “red flags”, які потребують дообстеження або термінового направлення. Зрозумієте, які інфекційні причини найчастіше стоять за “доброякісною” лімфаденопатією. Навчитесь формувати УЗД-висновок так, щоб він реально впливав на подальшу тактику ведення пацієнта. Не пропустіть шанс розширити свої професійні можливості та покращити навички роботи з ультразвуковим обладнанням. Зареєструйтеся на майстер-клас уже сьогодні! Сучасно, практично, evidence-based! Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Порушення харчової поведінки у немовлят та труднощі переходу від зондового до орального годування є складною мультидисциплінарною проблемою, яка набуває більшого значення зі зростанням виживаності передчасно народжених дітей та пацієнтів із тяжкою неонатальною патологією. Формування навичок годування залежить не лише від соматичного стану дитини, а й від розвитку орально-моторних функцій, сенсорного досвіду та взаємодії з батьками. Відсутність чітких знань щодо механізмів розвитку харчової аверсії та сучасних підходів до її корекції ускладнює прийняття клінічних рішень і може затримувати безпечний перехід до самостійного харчування. На цьому заході ви розглянете механізми формування харчової аверсії, особливості розвитку навичок смоктання, ковтання та дихання, фактори ризику та сучасні підходи до ведення дітей, які потребують ентерального харчування. Ви засвоїте тактику супроводу дитини на зонді, принципи responsive feeding, методи оральної стимуляції, а також критерії готовності до переходу на оральне годування та практичні стратегії його реалізації. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти дітей із ризиком розвитку харчової аверсії, оцінювати готовність пацієнта до орального годування та застосовувати сучасні доказові підходи до організації безпечного переходу від зондового до самостійного харчування. • 1. Знайомство з харчовою аверсією • Що таке feeding aversion у немовлят. • Чим відрізняється від “поганого апетиту”. • Чому це мультидисциплінарна проблема. • 2. Формування навички годування у перші місяці життя • Координація смоктання–ковтання–дихання. • Роль сенсорного досвіду. • Значення ранньої взаємодії caregiver–infant. • 3. Чому виникає харчова аверсія • 4. Групи високого ризику розвитку харчової аверсії • 5. Коли і навіщо потрібен зонд • Показання до ентерального годування. • Назогастральний vs гастростома. • Зонд як підтримка безпеки та росту. • 6. Тактика ведення дитини на зонді • Responsive/cue-based feeding. • Non-nutritive sucking. • Оральна стимуляція. • Позиціонування та pacing. • Робота з батьками. • 7. Ознаки готовності до переходу на оральне годування • 8. Стратегії переходу від зондового до орального годування • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань