Заходи БПР — Медицина невідкладних станів 2026

Даний Курс БПР присвячений темі: Діагностика та лікування міастенії: як. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: Проводити диференційну діагностику міастенії з іншими нервово-м’язовими захворюваннями (синдром Ламберта-Ітона, ботулізм, БАС). Правильно інтерпретувати результати електронейроміографії (декремент-тест) та серологічних досліджень (антитіла до AChR, MuSK, LRP4). Розробляти індивідуалізовані схеми лікування з використанням антихолінестеразних препаратів, глюкокортикостероїдів та цитостатиків. Своєчасно розпізнавати та надавати невідкладну допомогу при міастенічному кризі, включаючи покази до плазмаферезу та ШВЛ. Здійснювати титрування доз імуносупресивної терапії та моніторинг побічних ефектів. Обґрунтовувати показання до тимектомії та оцінювати її ефективність. Вести пацієнтів з рефрактерними формами міастенії, застосовуючи сучасні біологічні препарати. Застосовувати сучасні класифікації міастенії (MGFA) для об’єктивної оцінки ступеня тяжкості та активності захворювання. Програма заходу • Заняття 1 • Сучасна тактика встановлення діагнозу “Міастенія”. • Актуальні методи діагностики міастенії (клінічні, лабораторні, інструментальні). • Поширені помилки при діагностиці пацієнта з проявами міастенії. • Тактика ведення пацієнтів: застосування симптоматичної терапії, підбір хворобомодифікуючих препаратів. • Уточнення ієрархії застосування лікарських засобів (так званих “ліній терапії”). • Диференційована терапевтична стратегія допомоги з урахуванням форми міастенії (генералізована, очна, ювенільна, пов’язана з тимомою, з пізнім початком і т.д.). • Порівняння підходу до вибору тактики лікування в Японії, ЄС, США, Канаді, Чілі, Великобританії, Китаї. • Поширені помилки при лікуванні пацієнта з проявами міастенії. • Заняття 2: Помірна та високоактивна міастенія: сучасні терапевтичні стратегії • Які критерії дозволяють класифікувати міастенію як високоактивну та які прогностичні маркери слід враховувати? • Яка оптимальна стартова терапія для пацієнта з генералізованою помірною міастенією: монотерапія інгібіторами АХЕ чи рання ініціація імуносупресії? • Як обрати між глюкокортикостероїдами та нестероїдними імуносупресантами як терапією першої лінії при високоактивній міастенії? • Які сучасні підходи до мінімізації побічних ефектів довготривалої терапії кортикостероїдами? • В яких клінічних ситуаціях і на якому етапі лікування слід розглядати призначення таргетної терапії (моноклональні антитіла)? • Які показання до тимектомії у пацієнтів без тимоми, зокрема з серонегативною міастенією? • Як вести пацієнтку з високоактивною міастенією під час вагітності та лактації: ризики та безпечні терапевтичні опції? • Якою є тактика ведення пацієнтів з рефрактерною міастенією, що не відповідають на стандартні схеми імуносупресії? • Конспект до заняття 1 • Клінічні задачі до заняття 1 • Конспект до заняття 2 • Клінічні задачі до заняття 2 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Оцінка патології колінного суглоба не завжди обмежується стандартною рентгенографією у двох проекціях. У багатьох клінічних ситуаціях функціональні укладки, дослідження під навантаженням та методи рентгеноморфометрії дозволяють побачити зміни, які можуть бути непомітними на рутинних знімках. Розуміння можливостей спеціальних проекцій і принципів цифрових вимірювань є важливою складовою сучасної променевої та ортопедичної діагностики, оскільки від точності оцінки біомеханіки суглоба та осі кінцівки залежить подальша тактика ведення пацієнта. На цьому заході ви навчитеся оцінювати якість стандартних укладок, опануєте базові принципи рентгеноморфометрії та розрахунку основних індексів. Ви розглянете принципи діагностики дегенеративних змін, пателофеморальної патології, прихованої нестабільності та особливості передопераційного планування. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати рентгенограми колінного суглоба, використовувати функціональні укладки у складних випадках, виконувати необхідні морфометричні вимірювання та формувати коректні висновки. • Вступ: чому 99.9% обстежень колінного суглоба — це лише дві проекції (пряма та бічна). • Анатомія колінного суглоба на рентгенограмі. • Пряма проекція (Anteroposterior): анатомічні орієнтири та критерії правильної укладки «золотого стандарту». • Бічна проекція (Lateral): тонкощі укладки для точної оцінки суглобової щілини та взаєморозташування кісток. • Рентгеноморфометрія: базові вимірювання. • Рентгеноморфометрія: індекси. • Клінічні кейси. • Висновки. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Нові практичні настанови Американського товариства анестезіологів (ASA) 2026 року щодо періопераційного знеболення формують новий стандарт мультимодального підходу, де ключовим стає не лише контроль болю, а і якість післяопераційного відновлення, мінімізація опіоїдного навантаження та прискорення функціональної реабілітації пацієнта. Актуальність проблеми пояснюється тим, що, попри розвиток регіонарної анестезії та сучасних анальгетичних стратегій, значна частина пацієнтів повідомляє про біль середньої або високої інтенсивності після операцій. На цьому заході ви розберете головні оновлення ASA 2026, сучасну логіку мультимодального періопераційного знеболення та роль регіонарної анестезії у покращенні післяопераційного відновлення. Ви детально розглянете фасціальні блокади у кардіоторакальній, абдомінальній та мамологічній хірургії, а також сучасні підходи до стратегії opioid-sparing. Ви дізнаєтеся, як інтегрувати ці рекомендації у вашу клінічну практику й адаптувати їх до різних категорій пацієнтів, зокрема педіатричних. Після навчання ви зможете краще орієнтуватися в сучасних доказових підходах до періопераційного знеболення, оцінювати ефективність регіонарних методик, а також раціонально комбінувати системні та локальні анальгетичні стратегії. • Вступ та актуальність • Статистика: чому 75% пацієнтів досі відчувають біль середньої та високої інтенсивності. • Наслідки неадекватного знеболення: стрес-відповідь та ризики хронізації болю. • Огляд настанов ASA 2026: методологія і мета документа. • Регіонарна анестезія як частина мультимодальної стратегії • Роль блокад у прискоренні функціонального відновлення пацієнта. • Чому фокус саме на регіонарних методах та інфільтрації рани. • Комбінування з системними ненаркотичними анальгетиками. • Практичне застосування: блокади фасціальних просторів • Кардіоторакальна хірургія: ефективність при відкритих втручаннях (лобектомія, АКШ, заміна клапанів), специфіка блоків: Erector Spinae (ESP), парастернальні та зубчасті блоки. • Абдомінальна хірургія: застосування при відкритих та малоінвазивних операціях, доказова база для TAP-блоку та Quadratus Lumborum (QLB). • Мастектомія: рекомендації щодо фасціальних і паравертебральних блокад. • Особливості в педіатричній практиці • Сильні рекомендації для дитячої кардіохірургії. • Використання блокад при відкритих грижосіченнях у дітей. • Клінічне оцінювання результатів та висновки • Як інтерпретувати послаблення болю: що таке MCID і чому 1 бал – це важливо. • Зменшення споживання опіоїдів як стратегічна мета. • Обмеження поточної доказової бази та майбутні напрями досліджень. • Q&A

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники здобудуть навички проведення покрокового неврологічного огляду дитини з урахуванням вікових особливостей — від новонародженого до підлітка. Передбачено оцінювання рівня свідомості, когнітивних функцій і поведінкових реакцій, дослідження функції 12 пар черепно-мозкових нервів, клінічну оцінку м’язового тонусу та сили, перевірку й інтерпретацію фізіологічних і патологічних рефлексів. Учасники опанують виявлення та аналіз менінгеальних симптомів, застосування координаторних проб для оцінки функції мозочка, ідентифікацію та клінічну інтерпретацію «червоних прапорців», а також формулювання топічного та нозологічного неврологічного діагнозу. Програма охоплює діагностику спадкових нервово-м’язових захворювань, диференційно-діагностичний план при синдромі “в’ялої дитини” та інших м’язових гіпотоніях, інтерпретацію лабораторних і інструментальних досліджень. Розглядаються показання до молекулярно-генетичної діагностики, біопсії м’язів та нервів, сучасні підходи до патогенетичного й симптоматичного лікування, моніторинг перебігу захворювання та медико-генетичне консультування родин. Програма заходу • Заняття 1 • 02:15:21 • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: Сучасний погляд на діагностику та терапію спадкових хвороб з переважним ураженням нервово-мʼязової системи в дитячому віці • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які специфічні особливості неврологічного огляду у новонароджених та немовлят? • Як диференціювати фізіологічну м’язову гіпотонію від патологічної? • Клінічна інтерпретація основних безумовних рефлексів та терміни їх згасання. • Які «червоні прапорці» вказують на підвищення внутрішньочерепного тиску у дитини раннього віку? • Як провести диференційну діагностику між фебрильними судомами та дебютом епілепсії? • Який алгоритм дій при виявленні асиметрії неврологічного статусу? • Ознаки ураження центрального та периферичного мотонейронів у дітей. • Неврологічні симптоми, що є абсолютним показанням для нейровізуалізації (МРТ, КТ). • Як оцінити неврологічний статус у неконтактної або негативістично налаштованої дитини? • Критерії затримки психомоторного та мовленнєвого розвитку на різних вікових етапах. • Які клінічні фенотипи та “червоні прапорці” вказують на високу ймовірність спадкової нервово-м’язової патології у дитини? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при підозрі на спінальну м’язову атрофію (СМА) та м’язову дистрофію Дюшенна/Беккера? • Коли доцільно призначати електронейроміографію (ЕНМГ), а в яких випадках можна переходити одразу до генетичного тестування? • Диференційна діагностика прогресуючої м’язової слабкості: спадкові міопатії, мітохондріальні хвороби, хвороби накопичення. • Сучасні можливості молекулярно-генетичної діагностики: показання до таргетних панелей, екзомного та геномного секвенування. • Патогенетична терапія СМА та міодистрофії Дюшенна: критерії відбору пацієнтів, ефективність та безпека препаратів. • Принципи мультидисциплінарного супроводу пацієнтів з НМЗ: респіраторна підтримка, нутритивний менеджмент, ортопедична корекція. • Медико-генетичне консультування та пренатальна діагностика в родинах з обтяженим анамнезом щодо НМЗ. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Яка етіологічна структура гострих вірусних ларингофарингітів у дитячій популяції в сучасних 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Яка етіологічна структура гострих вірусних ларингофарингітів у дитячій популяції в сучасних умовах? Які патофізіологічні механізми лежать в основі розвитку Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Це один з найскладніших розділів хірургії, де від швидкості та правильності прийняття рішень безпосередньо залежить життя пацієнта. Успішне ведення гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини вимагає чіткої алгоритмізації дій, міждисциплінарної координації та застосування сучасних протоколів діагностики і лікування. Захід орієнтований на хірургів, лікарів екстреної медицини, анестезіологів-реаніматологів та всіх фахівців, які працюють з пацієнтами невідкладної абдомінальної хірургії та прагнуть удосконалити свої навички швидкого прийняття рішень у критичних ситуаціях. Ключові особливості: теми «тут і зараз», доказові знання без зайвої інформації, стислий структурований формат до 2 годин, перевірені експерти та онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Формат участі: онлайн. Тривалість: 4 академічні години. Програма заходу • Швидка діагностика: сучасні алгоритми диференційної діагностики гострого живота з використанням клінічних, лабораторних та інструментальних методів • Прийняття рішень: чіткі критерії визначення показань до консервативного лікування, термінового чи відстроченого оперативного втручання • Передопераційна стабілізація: протоколи ресусцитації, корекції волемічних порушень, електролітного дисбалансу та сепсису у критичних пацієнтів • Хірургічна тактика: вибір оптимального доступу та обсягу втручання при перитоніті, кишковій непрохідності, перфораціях, кровотечах та інших невідкладних станах • Післяопераційне ведення: інтенсивна терапія, моніторинг ускладнень, нутритивна підтримка та профілактика абдомінального компартмент-синдрому в перші критичні години та дні Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Черезстравохідна ехокардіографія є методом візуалізації, який дає змогу виявляти кардіальну й аортальну патологію, що є недоступною або недостатньо інформативною за трансторакальної ехокардіографії. У багатьох клінічних ситуаціях саме результати ЧСЕхоКГ визначають подальшу тактику ведення пацієнта: від медикаментозного лікування до інтервенційних чи кардіохірургічних втручань. Метод входить до рекомендацій ESC як обстеження вибору в разі низки критичних станів і має вирішальне значення у зниженні ризику тяжких ускладнень. На цьому заході ви навчитеся практичного застосування ЧСЕхоКГ в сучасній кардіології. Ви розглянете діагностичні можливості методу в разі кардіоемболічних станів, фібриляції передсердь, інфекційного ендокардиту, оцінювання клапанних протезів, виявлення внутрішньосерцевих тромбів, дефектів міжпередсердної перегородки й патології грудної аорти. Ви розглянете реальні ситуації, коли трансторакальна ехокардіографія є недостатньою або вводить в оману. Після навчання ви знатимете, коли показане проведення ЧСЕхоКГ, які структури необхідно оцінювати в кожному клінічному сценарії та як інтерпретувати виявлені зміни. • Ключові можливості ЧСЕхоКГ • Роль ЧСЕхоКГ в сучасній кардіології • Що дає змогу виявити ЧСЕхоКГ: основні діагностичні напрями • Черезстравохідна ехокардіографія: практичні можливості (розбір клінічних випадків) • Сесія запитання-відповіді

Стридор у дітей — частий, але неоднорідний симптом, де помилка в оцінці може призвести до неправильного лікування. Майстер-клас створений для педіатрів, сімейних лікарів, отоларингологів, лікарів невідкладної допомоги та інших спеціалістів, які хочуть дізнатись більше про ведення стридору в педіатричній популяції. Головна мета заходу — дати чіткий алгоритм диференційної діагностики стридору та допомогти обирати вірну тактику лікування в кожному клінічному випадку. Після майстер-класу ви знатимете, як відрізняти різні стани у дітей, що проявляються стридором, отримаєте алгоритм діагностики та вибору лікування в типових і нетипових ситуаціях, зрозумієте, як уникати помилок у веденні таких пацієнтів, і навчитесь впевнено призначати необхідні обстеження та оцінювати їх доцільність. Приєднуйтесь, щоб упевнено орієнтуватися у причинах стридору та приймати обґрунтовані клінічні рішення у гострих ситуаціях. Подія допоможе зробити вашу діагностику точнішою, а лікування — ефективнішим. Програма заходу • термінологію, як розрізнити що таке "круп", "хибний круп", "вірусний круп", "стридор", "ларингіт"; • основні причини стридору та їх лікуванння; • найпоширеніші помилки в лікуванні стридору та як їх уникати; • диференційна діагностика причин стридору (на які ні ознаки звернути увагу, які аналізи/обстеження і в яких випадках варто призначати) • на реальних клінічних випадках розберемо алгоритм діагностики та лікування стридору. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс БПР присвячений веденню пацієнтів із бронхіальною астмою в загальноклінічній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику бронхіальної астми з ХОЗЛ та іншими респіраторними захворюваннями на основі клініко-анамнестичних даних і результатів спірометрії. Учасники навчаться інтерпретувати результати спірометрії з бронходилатаційним тестом, індивідуалізувати стартову терапію та застосовувати алгоритми step-up і step-down терапії згідно з рекомендаціями GINA. Учасники навчаться оцінювати та корегувати техніку інгаляції, розробляти індивідуальний план дій для пацієнта при загостренні, вести пацієнтів із тяжкою неконтрольованою астмою та визначати показання для направлення до пульмонолога. Також розглядатиметься застосування валідованих опитувальників ACT і ACQ для об’єктивної оцінки рівня контролю захворювання в динаміці. Програма заходу • Заняття 1 — 03:10:14 • Конспект до заняття 1 • Клінічні задачі до заняття 1 • Заняття 2: Підходи до терапії в умовах війни • Конспект до заняття 2 • Клінічні задачі до заняття 2 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Кома — це завжди виклик і боротьба з часом. На цьому заході Ви отримаєте чіткий, практичний алгоритм дій, який допоможе швидко визначити причину порушення свідомості та розпочати правильне лікування вже в перші хвилини. Розберемо ключові диференційні ознаки, типові помилки та пріоритети ABCDE, щоб діяти впевнено в реальних клінічних умовах — від догоспітального етапу до приймального відділення. Те, що реально рятує життя. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Приєднуйтесь, буде цікаво та прогресивно! Програма заходу • ✅ Свідомість та її порушення. Визначення та класифікація ком. Нормативно-правова база • ✅ Первинний огляд критичного пацієнта, диференціальна діагностика ком • ✅ Екстрена медична допомога при комах різного генезу. Реальні клінічні кейси Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Антибіотикорезистентність стала щоденною клінічною реальністю, яка напряму впливає на виживання пацієнтів, частоту ускладнень і навантаження на систему охорони здоров’я. В українських реаліях проблему поглиблює нераціональна антибіотикопрофілактика, широке емпіричне призначення без подальшої деескалації та фрагментарне впровадження принципів антимікробного стюардшипу. Умови воєнного часу, поєднання цивільної та бойової травм лише погіршують наслідки цих помилок. На цьому заході ви отримаєте структуроване бачення антибіотикопрофілактики й антибіотикотерапії згідно з міжнародними рекомендаціями ASHP, ВООЗ та IDSA відповідно до нашого національного контексту. Ви розглянете механізми формування резистентності, навчитесь уникати типових помилок і зважати на ризики емпіричного підходу. Окремо ви дізнаєтеся про принципи антимікробного стюардшипу, а також про особливості антибіотикопрофілактики у разі цивільної та бойової травм. Після навчання ви зможете обґрунтовано підбирати антибактеріальні препарати, їхні дози й тривалість курсу, уникати надмірної профілактики та своєчасно коригувати терапію на основі клінічних і лабораторних даних. • Вступ • Актуальність антибіотикопрофілактики й антибіотикотерапії в сучасній медицині. • Глобальна загроза антибіотикорезистентності. • Цілі майстер-класу: підвищення обізнаності, формування практичних навичок, розуміння стратегії стюардшипу. • Антибіотикорезистентність: глобальний та локальний контекст • Стан проблеми в Україні станом на кінець 2025 року. • Основні механізми розвитку резистентності. • Роль надмірного та нераціонального використання антибіотиків у створенні «супербактерій». • Короткий огляд статистики й клінічних наслідків. • Антибіотикопрофілактика: принципи та помилки • Раціональна профілактика: коли вона потрібна, коли – ні. • Проблеми профілактики в низькоризикових процедурах. • Невикористання рекомендацій ASHP, ВООЗ та наслідки для резистентності. • Приклади нераціональної профілактики в клінічній практиці. • Антибіотикотерапія: емпіричний підхід та деескалація • Емпіричне призначення антибіотиків: ризики й обмеження. • Значення ранньої деескалації і таргетної терапії. • Випадки, коли емпірична терапія призводить до ускладнень та формування резистентності. • Стюардшип антибіотиків • Що таке антимікробний стюардшип. • Основні завдання та принципи впровадження у медичній практиці. • Виклики та бар’єри: клінічні, організаційні, психологічні. • Приклади успішних програм. • Регуляторні й міжнародні рекомендації • Основні міжнародні документи: ASHP, ВООЗ, IDSA. • Вітчизняні накази та регламентуючі документи. • Практичні алгоритми антибіотикопрофілактики і терапії за цими рекомендаціями. • Антибіотикопрофілактика бойової та цивільної травм • Основні правила профілактики у бойовій травмі. • Відмінності між цивільною та бойовою травмами. • Препарати, що не рекомендуються для профілактики, і причини. • Клінічні кейси та практичні приклади. • Раціональна антибіотикотерапія: основні принципи • Вибір препарату, дози, тривалості курсу. • Контроль ефективності й побічних ефектів. • Приклади алгоритмів для поширених клінічних ситуацій. • Підсумки та обговорення • Основні висновки. • Глобальні наслідки нераціонального застосування антибактеріальних засобів. • Інтерактивний розбір клінічних кейсів • Q&A

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосування клінічних шкал (Wells, Geneva) для оцінки ймовірності ТЕЛА. Інтерпретація електрокардіографічних ознак гострого легеневого серця (S1Q3T3, блокада правої ніжки пучка Гіса). Диференційна діагностика ТЕЛА з іншими невідкладними станами (гострий коронарний синдром, розшарування аорти, пневмонія). Визначення показань до проведення та клінічна оцінка результатів пульсоксиметрії. Алгоритм дій при підозрі на ТЕЛА високого ризику (шокогенна ТЕЛА) та стабілізація гемодинаміки. Вибір оптимального медичного закладу (стаціонару з можливістю проведення КТ-ангіографії) для госпіталізації пацієнта. Надання невідкладної допомоги: оксигенотерапія, інфузійна терапія, вазопресорна підтримка згідно з чинними протоколами. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які клінічні ознаки та симптоми мають найвищу прогностичну цінність для діагностики ТЕЛА на догоспітальному етапі? • Як коректно застосовувати та інтерпретувати результати клінічних шкал ймовірності (Wells, Geneva) в умовах обмеженого часу та інформації? • Які специфічні зміни на ЕКГ є “червоними прапорцями” для підозри на ТЕЛА з перевантаженням правих відділів серця? • Алгоритм диференційної діагностики між ТЕЛА, гострим коронарним синдромом та іншими причинами болю в грудях та задишки. • Які критерії визначають пацієнта з ТЕЛА високого ризику та якою є тактика його невідкладної стабілізації? • Протокол транспортування пацієнта з підозрою на ТЕЛА: критерії вибору стаціонару та комунікація з приймальним відділенням. • Роль та місце D-димеру в діагностиці на догоспітальному етапі: можливості та обмеження експрес-тестів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера