Заходи БПР — Лікувальна справа 2026

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1027867. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано бали БПР. Курс призначений для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей і всіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рентгенограма в ургентній медицині часто є першим інструментом швидкої діагностики. В умовах обмеженого часу, ресурсів та відсутності доступу до більш складних візуалізаційних методів саме базова рентгенологічна інтерпретація визначає подальшу тактику ведення пацієнта. Від здатності лікаря розпізнати основні патологічні зміни залежить своєчасність прийняття рішень, а в деяких випадках і прогноз життя пацієнта. На цьому заході ви розглянете базові рентгенологічні патерни, з якими лікар найчастіше стикається в ургентній практиці. Ви опануєте алгоритм розпізнавання червоних прапорців, навчитеся диференціювати пневмоторакс, гідроторакс, ателектаз, ознаки вільного газу в черевній порожнині, кишкову непрохідність, травматичні ураження скелета й наявність сторонніх тіл, а також уникати типових діагностичних помилок. Після навчання ви зможете швидко і структуровано аналізувати рентгенограми в умовах невідкладної допомоги, визначати тяжкість стану пацієнта і приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо подальшої тактики лікування або маршрутизації. • Вступ • Пошук "Red Flags" на ОГК • Пневмоторакс та напружений пневмоторакс • Гемоторакс + особливості у положенні лежачи • Сторонні тіла та трубки • Абдомінальний та тазовий хаос: пневмоперитонеум, кишкова непрохідність, нестабільний таз • Приховані травми хребта та кінцівок • Кейси та демонстрація знімків з приймального відділення • Висновки та алгоритм дій • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

​Інгаляційна терапія є не тільки поширеним та ефективним методом лікування захворювань дихальної системи, а справжньою системою, ефективність якої залежить від точності дій кожного учасника процесу, зокрема медичної сестри. За даними ВООЗ, до 50% пацієнтів із бронхіальною астмою неправильно використовують інгалятори. А це значно погіршує результативність лікування та підвищує ризик ускладнень. Тим фахівцем, хто може своєчасно виявити помилки й навчити пацієнтів правильно користуватись інгалятором, є медсестра. Крім технічного супроводу, важливу роль відіграє й комунікаційна складова: підтримка прихильності до лікування, пояснення пацієнтові сенсу терапії, мотивація до регулярного використання препаратів. Особливо це важливо для людей похилого віку або дітей, які часто потребують додаткового контролю та навчання. Лише 3 з 10 пацієнтів демонструють прихильність до терапії та правильну техніку інгаляції без додаткового інструктування. Отже, участь медсестри в цьому процесі має не лише клінічне, а й стратегічне значення для всієї системи охорони здоров’я, адже правильне виконання інгаляційної терапії запобігає загостренню захворювань, їхнім ускладненням та зменшує навантаження на стаціонари. Навчальний майстер-клас «Сестринський супровід пацієнтів з інгаляційною терапією» буде присвячений детальному розгляду ролі медсестри в ефективності інгаляційної терапії: від формування прихильності до лікування до контролю техніки виконання. У програмі: базове розуміння астми і ХОЗЛ, типові помилки у використанні дозованих аерозолів, порошкових інгаляторів та небулайзерів, а також практична демонстрація пристроїв. Окрему увагу буде приділено алгоритмам оцінювання техніки інгаляції, щомісячному контролю і взаємодії з пацієнтами та їхніми родинами. Також розглянемо, як медсестра може мотивувати пацієнтів не кидати терапію, навіть якщо їм «стало вже краще» чи «страшно так довго приймати гормони». • Актуальність теми: чому інгаляційна терапія – не просто «подихати через трубочку» • Роль медичної сестри у формуванні прихильності до лікування. • Коротко: що таке астма і ХОЗЛ (основи патофізіології для розуміння значення терапії). • Інгаляційні пристрої: огляд, техніка, типові помилки • Види інгаляторів: • дозований аерозольний (pMDI); • порошковий (DPI); • небулайзер. • Демонстрація: як виглядає кожен вид. • Типові помилки пацієнтів: • занадто швидке чи повільне вдихання; • не струшують інгалятор; • неправильна координація вдиху та натискання. • Роль медсестри: навчання техніки + щомісячний контроль • Контроль ефективності й прихильності до лікування. • Як зрозуміти, що пацієнт «не дихає правильно». • Контроль симптомів: короткий опитувальник (наприклад, ACT, mMRC). • Оцінювання техніки інгаляції на кожному візиті. • Робота з родичами (особливо у пацієнтів похилого віку). • Мотивація пацієнта • Чому пацієнти кидають лікування? Страх гормонів, «мені краще», вартість. • Техніка «мотиваційного інтерв’ю» в простому форматі для сестер. • Відповіді на запитання.

1. Відеолекція Інформована згода пацієнта: як оформити правильно і захистити себе: Як оформлювати правильно Коли підпис не рятує Відмова від лікування Фото/відеофіксація 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретація звіту AGP (Ambulatory Glucose Profile) для оцінки глікемічного контролю. 2. Ідентифікація патернів глікемічної варіабельності (TIR, TAR, TBR, коефіцієнт варіації). 3. Кореляція епізодів гіпо- та гіперглікемії з клінічними проявами та кардіологічними подіями. 4. Прийняття клінічних рішень щодо корекції терапії на основі даних CGM. 5. Алгоритми ведення пацієнтів з інфарктом міокарда та гострою серцевою недостатністю з використанням CGM. 6. Технічні аспекти встановлення та калібрування систем моніторингу для різних клінічних сценаріїв. 7. Застосування метрик CGM для стратифікації кардіометаболічного ризику у пацієнтів без діагностованого ЦД. Питання, що розглядаються: показання до призначення CGM у пацієнтів кардіологічного профілю без встановленого діагнозу цукрового діабету; інтерпретація показників глікемічної варіабельності (CV, MAGE) та їх прогностичний вплив на серцево-судинні події; специфічні патерни глікемії, асоційовані з фібриляцією передсердь, гострим коронарним синдромом чи декомпенсацією серцевої недостатності; цільові значення TIR (Time in Range) для різних категорій кардіологічних пацієнтів; інтеграція даних CGM у процес титрації антигіперглікемічних та кардіотропних препаратів; переваги CGM у порівнянні з класичним глікованим гемоглобіном (HbA1c) для оцінки ризиків у даної популяції. Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онлайн-курс для лікарів загальної практики — сімейної медицини. Учасники навчаться застосовувати валідовані скринінгові шкали, проводити диференційну діагностику соматичних симптомів та органічної патології, виявляти «червоні прапорці» і формулювати попередній діагноз згідно з критеріями МКХ. Програма охоплює комунікацію з пацієнтами, побудову терапевтичного альянсу, розробку початкового плану ведення, немедикаментозні методи корекції та критерії направлення до психіатра або психотерапевта. Розглядаються соматичні «маски», алгоритми обстеження, клінічно доцільні лабораторні та інструментальні дослідження, базова психофармакотерапія і ведення пацієнтів із коморбідними хронічними соматичними захворюваннями. Рівень: Експерт. Формат: Онлайн. Мова: Українська. Сертифікат: 6 балів БПР. Термін реєстрації: 365 днів. Програма заходу • Заняття — 22:02 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс створений за підтримки ВООЗ для неспеціалістів у сфері психічного здоров’я. Матеріали курсу, які побудовані на основі програми mhGAP, дозволять отримати знання про прояви, оцінювання і лікування поширених психічних та неврологічних розладів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: Диференційна діагностика гострого коронарного синдрому, асоційованого з вживанням кокаїну, амфетамінів та інших стимуляторів. Інтерпретація специфічних змін на ЕКГ, зокрема подовження інтервалу QT, аритмій та ознак ішемії, у пацієнтів, що вживають психоактивні речовини. Діагностика та ведення токсичної кардіоміопатії, індукованої опіоїдами, стимуляторами та канабіноїдами. Управління життєзагрожуючими аритміями, зокрема шлуночковою тахікардією та фібриляцією шлуночків, на тлі гострої інтоксикації. Діагностика та лікування інфекційного ендокардиту у пацієнтів з ін’єкційним вживанням наркотиків. Ведення пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертонічними кризами, спричиненими симпатоміметиками. Оцінка ризику раптової серцевої смерті у осіб, що хронічно вживають психоактивні субстанції. Застосування специфічних антидотів та фармакологічних втручань при кардіотоксичності. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування валідованих шкал (RCRI, NSQIP MICA) для стратифікації периопераційного кардіального ризику. 2. Інтерпретація даних передопераційного обстеження, включаючи ЕКГ спокою, та визначення потреби у додаткових дослідженнях (ехокардіографія, стрес-тести). 3. Розробка алгоритмів ведення пацієнтів на подвійній антитромбоцитарній терапії (ПАТТ) та пероральних антикоагулянтах (ПОАК) в периопераційному періоді. 4. Визначення показань для направлення на доопераційну консультацію кардіолога. 5. Оптимізація фармакотерапії супутніх серцево-судинних захворювань (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, хронічна серцева недостатність) перед плановим втручанням. 6. Тактика периопераційного призначення та титрування доз бета-адреноблокаторів, статинів та інгібіторів ренін-ангіотензинової системи. 7. Розпізнавання та принципи невідкладного менеджменту основних післяопераційних кардіальних ускладнень: гострий коронарний синдром, гостра декомпенсація серцевої недостатності, фібриляція передсердь. Які індекси кардіального ризику (наприклад, Lee’s Revised Cardiac Risk Index) є найбільш інформативними та валідованими в клінічній практиці? Як коректно оцінити функціональний резерв пацієнта в метаболічних еквівалентах (METs) і як цей показник впливає на подальшу периопераційну тактику? Коли доцільно відміняти та відновлювати прийом антикоагулянтів і антиагрегантів у пацієнтів перед ургентними та плановими операціями? Чи виправдана профілактична реваскуляризація міокарда перед плановими некардіальними операціями високого ризику? Як тип, тривалість та інвазивність хірургічного втручання модифікують рівень серцево-судинного ризику? Які особливості периопераційного ведення пацієнтів з імплантованими електронними пристроями (штучні водії ритму, кардіовертери-дефібрилятори)? Яка тактика ведення пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертензією в день оперативного втручання? Ключові положення та оновлення актуальних рекомендацій Європейського товариства кардіологів (ESC) щодо кардіоваскулярної оцінки та ведення пацієнтів при некардіальній хірургії. Програма заходу • Заняття — 36:50 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Ідентифікація та диференційна діагностика “червоних прапорців” при гострих неврологічних станах (інсульт, менінгіт, епілептичний статус). 2. Практичне застосування стандартизованих шкал для оцінки неврологічного статусу пацієнта (шкала коми Глазго, NIHSS). 3. Оволодіння алгоритмом дій медичної сестри при раптовій зміні стану пацієнта. 4. Розпізнавання клінічних ознак підвищення внутрішньочерепного тиску та гострої компресії мозку. 5. Формування навичок моніторингу вітальних функцій та специфічних неврологічних показників. 6. Оволодіння протоколами невідкладного сповіщення лікаря та підготовки пацієнта до екстрених діагностичних чи лікувальних процедур. Програма заходу • Заняття — 33:38 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Біль у спині — це не завжди прояв втоми. Це може бути першим сигналом серйозної нейрохірургічної патології. Лікарі первинної та вторинної ланки часто першими помічають червоні прапорці, коли ще можна уникнути незворотних наслідків. Якщо розпізнати небезпечні симптоми, можна змінити прогноз для пацієнта. На цьому заході ви навчитесь оцінювати клінічну картину не за шаблоном, а через патогенетичну логіку та відрізняти ноцицептивний біль від нейропатичного, розпізнавати симптоми компресії спинного мозку й визначати, коли потрібна негайна консультація профільного фахівця. Ви отримаєте практичні алгоритми, які допоможуть вам уникати типових діагностичних помилок, а також впевнено діяти в ургентних ситуаціях. Після заходу ви матимете чіткі клінічні орієнтири: як вести пацієнта до встановлення діагнозу та як вибудовувати ефективну взаємодію з неврологами, нейрохірургами, фізичними терапевтами й реабілітологами. • Клінічний контекст: біль у спині як міждисциплінарна проблема • Епідеміологія болю в спині: поширеність, економічний та соціальний тягар • Основні патогенетичні механізми: ноцицептивний, нейропатичний, ноципластичний біль • Чому «дегенеративно-дистрофічні зміни» не є діагнозом • Red Flags: неврологічні симптоми, що потребують виключення компресійної патології • Симптоми ураження спинного мозку, корінців, синдром кінського хвоста • Порушення моторики, чутливості, тазових функцій • Відмінності між гострим, підгострим і хронічним неврологічним дефіцитом • Клінічні приклади компресійних пухлин, епідуральних абсцесів, метастатичних уражень • Алгоритм неврологічного обстеження пацієнта з болем у спині • Покроковий підхід до огляду: моторика, рефлекси, чутливість, координація, тазові функції • Принципи документування неврологічного статусу • Тестування м’язової сили та ознак корінцевої компресії • Визначення рівня ураження спинного мозку • Інструментальна діагностика: раціональне застосування методів візуалізації • Роль МРТ, КТ, рентгенографії, мієлографії, електронейроміографії • Диференційоване призначення: що, коли і навіщо • Як уникнути надмірної діагностики («overuse imaging») • Типові помилки під час інтерпретації результатів • Тактика лікаря первинної та вторинної ланки до консультації нейрохірурга • Алгоритм направлення: критерії ургентності • Коли пацієнт потребує госпіталізації у нейрохірургічний стаціонар • Тактика ведення до встановлення остаточного діагнозу • Клінічні випадки: від діагностичної помилки до успішного менеджменту • Клінічний розбір: пухлина спинного мозку, метастатичне ураження, дисцит • Типові діагностичні пастки та як їх уникнути • Аналіз маршруту пацієнта: роль своєчасної комунікації між спеціалістами • Мультидисциплінарна взаємодія у разі болю в спині • Співпраця нейрохірурга, невролога, фізичного терапевта, сімейного лікаря • Роль реабілітаційної команди після нейрохірургічного втручання • Комунікація з пацієнтом: як пояснити необхідність додаткового обстеження або госпіталізації • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації)

Центральний венозний катетер є одним із найчастіших джерел ятрогенних ускладнень. Катетер-асоційовані інфекції кровотоку, тромбози, механічні пошкодження та помилки догляду продовжують суттєво впливати на перебіг лікування, тривалість госпіталізації та прогноз пацієнта. У різних клінічних умовах робота з ЦВК є важливою складовою безпеки хворого і якості медичної допомоги. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні доказові підходи до вибору та встановлення центральних венозних катетерів і догляду за ними. Ви отримаєте чіткі алгоритми дій, засновані на міжнародних рекомендаціях (CDC, INS) та реальних клінічних сценаріях. Після навчання ви зможете зменшити кількість катетер-асоційованих ускладнень, стандартизувати підходи до догляду й підвищити рівень безпеки пацієнтів. • Показання та вибір типу центрального катетера • Види ЦВК (тунельовані, нетунельовані, PICC, імплантовані порти), вибір залежно від пацієнта та клінічної ситуації. • Техніка встановлення: основні принципи безпеки • УЗ-навігація, асептика, алгоритм встановлення, контроль положення катетера. • Початковий догляд одразу після встановлення • Фіксація, перев’язка, промивання, перші 24–48 годин. • Щоденний та щотижневий догляд за ЦВК • Розчини для промивання, заміна пов’язки, доступ до системи, правила роботи з портами. • Інфекційний контроль та профілактика CRBSI • Антисептики, техніка оброблення конекторів, вибір пов’язок, міжнародні рекомендації (CDC, INS). • Ускладнення, повʼязані з ЦВК: діагностика та алгоритми дій • Інфекції, тромбози, обструкція, екстравазація, механічні проблеми. • Клінічні кейси та розбір типових помилок • Аналіз реальних ситуацій, покрокові рішення, взаємодія команди. • Симуляційна частина • Відпрацювання техніки догляду, промивання, заміни пов’язок, менеджмент ускладнень • Відповіді на запитання

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосування клінічних шкал (Wells, Geneva) для оцінки ймовірності ТЕЛА. Інтерпретація електрокардіографічних ознак гострого легеневого серця (S1Q3T3, блокада правої ніжки пучка Гіса). Диференційна діагностика ТЕЛА з іншими невідкладними станами (гострий коронарний синдром, розшарування аорти, пневмонія). Визначення показань до проведення та клінічна оцінка результатів пульсоксиметрії. Алгоритм дій при підозрі на ТЕЛА високого ризику (шокогенна ТЕЛА) та стабілізація гемодинаміки. Вибір оптимального медичного закладу (стаціонару з можливістю проведення КТ-ангіографії) для госпіталізації пацієнта. Надання невідкладної допомоги: оксигенотерапія, інфузійна терапія, вазопресорна підтримка згідно з чинними протоколами. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які клінічні ознаки та симптоми мають найвищу прогностичну цінність для діагностики ТЕЛА на догоспітальному етапі? • Як коректно застосовувати та інтерпретувати результати клінічних шкал ймовірності (Wells, Geneva) в умовах обмеженого часу та інформації? • Які специфічні зміни на ЕКГ є “червоними прапорцями” для підозри на ТЕЛА з перевантаженням правих відділів серця? • Алгоритм диференційної діагностики між ТЕЛА, гострим коронарним синдромом та іншими причинами болю в грудях та задишки. • Які критерії визначають пацієнта з ТЕЛА високого ризику та якою є тактика його невідкладної стабілізації? • Протокол транспортування пацієнта з підозрою на ТЕЛА: критерії вибору стаціонару та комунікація з приймальним відділенням. • Роль та місце D-димеру в діагностиці на догоспітальному етапі: можливості та обмеження експрес-тестів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування скринінгових інструментів для ідентифікації споживачів тютюну в рутинній практиці. 2. Проведення оцінки ступеня нікотинової залежності за допомогою валідованих шкал (напр., тест Фагерстрема). 3. Використання алгоритму короткого консультування «5А» (Ask, Advise, Assess, Assist, Arrange). 4. Застосування технік мотиваційного інтерв’ю для підвищення готовності пацієнта до модифікації поведінки. 5. Підбір, призначення та титрування доз препаратів фармакотерапії (нікотин-замісна терапія, вареніклін, бупропіон) з урахуванням протипоказань. 6. Розробка індивідуалізованого плану припинення куріння. 7. Клінічне ведення пацієнтів із синдромом відміни нікотину. 8. Організація довготривалого спостереження для попередження рецидивів. Питання, що розглядаються Які актуальні клінічні настанови та протоколи регулюють надання допомоги при тютюнопалінні? Як інтегрувати скринінг та коротку інтервенцію в обмежений час амбулаторного прийому? Які критерії вибору оптимальної стратегії фармакотерапії для конкретного клінічного випадку? Тактика ведення пацієнтів із коморбідною соматичною (ХОЗЛ, ІХС) та психічною патологією, які палять. Яка доказова база щодо ефективності та безпеки електронних систем доставки нікотину у стратегіях відмови від куріння? Як диференціювати та купірувати прояви синдрому відміни від побічних ефектів фармакотерапії? Алгоритми дій у випадку рецидиву тютюнопаління: аналіз причин та корекція лікувального плану. Як ефективно консультувати особливі групи пацієнтів (вагітні, підлітки)? Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Оновлений календар щеплень 2026 року суттєво змінить щоденну роботу медичної сестри. Виносяться нові вікові групи, додаються комбіновані вакцини, оновлюються схеми КПК та перехід на ІПВ. Відповідальність за техніку виконання й точність документації буде вищою. Помилки більше не припустимі. Під час цього заходу ви розглянете основні зміни календаря, техніку вакцинації, вимоги до «холодового ланцюга», правила поєднання вакцин та алгоритми дій у складних ситуаціях. Головний акцент зустрічі буде на практиці: як уникати помилок, як коректно інформувати пацієнтів, як реагувати на побічні реакції та як підтримувати безперервність і точність обліку. Після навчання ви будете готовими до впровадження нового календаря щеплень та будете швидко і впевнено орієнтуватися в дозах, комбінаціях та несприятливих подіях після вакцинації. • 1. Нормативно-правова база. • 2. Основні оновлення Календаря профілактичних щеплень, затвердженого Наказом МОЗ України від 5 березня 2025 року № 396. • 3. Організація вакцинаційної сесії. • 4. Дотримання «холодового ланцюга». • 5. Техніка приготування та введення вакцин. • 6. Поєднання вакцин. • 7. Протипоказання до щеплень. • 8. Несприятливі події після імунізації. • 9. Невідкладна допомога. • 10. Відповіді на запитання учасників.