Заходи БПР — Лабораторна діагностика 2026

У клінічній практиці доводиться працювати в умовах, коли остаточний вибір лікувальної тактики залежить не лише від медичних показань, а й від цінностей, очікувань та життєвого контексту пацієнта. Відсутність структурованого підходу до спільного прийняття рішень у таких ситуаціях може призводити до непорозумінь, конфліктів і професійного вигорання. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до пацієнтоорієнтованої допомоги, принципи спільного прийняття рішень та їх відмінність від класичної інформованої згоди. Ви опрацюєте поширені інструменти виявлення пріоритетів пацієнта за моделлю ICE, алгоритм SHARE як структуровану модель комунікації, а також практичні аспекти встановлення професійних та особистих кордонів лікаря. Також ви проаналізуєте ситуації, коли пацієнт не готовий брати участь у виборі лікування, і критерії, за яких лікар може приймати рішення одноосібно. Після навчання ви зможете підвищити якість вашої комунікації, зменшити кількість конфліктних ситуацій та формувати партнерські відносини у системі «лікар-пацієнт». • 1. Спільне прийняття рішень: невіддільна частина пацієнтоорієнтованої допомоги. Пацієнт як партнер і суб’єкт прийняття рішень. • 2. Інформована згода vs. спільне прийняття рішень. • 3. Виявлення пріоритетів пацієнта: ICE (ідеї, сумніви/побоювання, очікування). Як ставити запитання, щоб виявити ICE, та як ці дані «вбудовувати» у спільне рішення? • 4. Модель SHARE: 5 кроків спільного прийняття рішень (залучити – пояснити варіанти – з’ясувати цінності – дійти рішення – переглянути його). • 5. Що робити, якщо пацієнт не хоче приймати рішення? В яких випадках лікар приймає рішення одноосібно? • 6. Професійні й особисті кордони лікаря. Які види кордонів існують? • 7. Відмова пацієнту. Як сказати пацієнту «НІ»: техніка FAVER. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Гігієна рук — проста дія з великим ефектом. Чисті руки залишаються найефективнішим методом профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Незважаючи на простоту, саме цей крок часто визначає, чи отримає пацієнт безпечну медичну допомогу. На заході ми поговоримо про те, як перетворити гігієну рук на невід’ємну частину повсякденної клінічної практики — автоматичну, свідому та контрольовану. Ви отримаєте: Чіткі алгоритми гігієни рук відповідно до міжнародних і національних стандартів. Практичні підходи до навчання та аудиту. Інструменти для підвищення ефективності інфекційного контролю. Приєднуйтесь до заходу, щоб зробити гігієну рук інструментом безпеки у вашому закладі. Програма заходу • Сучасні стандарти: огляд актуальних міжнародних та національних рекомендацій з гігієни рук • Навчання гігієні рук: розглянемо найпоширеніші помилки серед медичного персоналу, їхні наслідки, практичні підходи до навчання, тренування і контролю навичок у щоденній роботі • Мотивація та поведінкові зміни: як сформувати культуру чистих рук Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Порушення фаз I та II печінкової біотрансформації: патобіохімічні механізми та клінічні прояви: Сучасна модель біотрансформації ксенобіотиків Phase I: біоактивація і формування реактивних метаболітів Phase II: кон’югація та кофакторна забезпеченість Патобіохімія дисбалансу Phase I–II та транспортного компонента Модифікатори активності систем біотрансформації Клінічні фенотипи та діагностична рамка 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Лікарі здобудуть навички інтерпретації результатів молекулярної алергодіагностики з розрізненням мажорних і мінорних алергенних компонентів. У програмі передбачено опанування диференційної діагностики між справжньою полісенсибілізацією та перехресною реактивністю на основі профілю сенсибілізації до білкових родин. Розглядається стратифікація ризиків розвитку системних анафілактичних реакцій залежно від специфічних молекул, зокрема LTP, PR-10 і профілінів. Учасники навчаться обґрунтовувати вибір пацієнтів для проведення алерген-специфічної імунотерапії на основі виявлення сенсибілізації до мажорних алергенів. Окрему увагу приділено розробленню індивідуалізованих дієтичних рекомендацій для пацієнтів із харчовою алергією з урахуванням термостабільності алергенних компонентів, а також формуванню раціонального алгоритму обстеження пацієнта з алергологічним анамнезом на первинній ланці. Питання, що розглядаються: клінічні сценарії для призначення компонентної алергодіагностики на первинній ланці; розмежування справжньої сенсибілізації до пилку та перехресної реактивності на харчові продукти; значення одночасної сенсибілізації до профілінів і полікальцинів; клінічне значення сенсибілізації до білків-переносників ліпідів; вплив результатів компонентної діагностики на вибір препарату для АСІТ і прогноз її ефективності; молекулярні компоненти, асоційовані з високим ризиком системних реакцій при харчовій алергії; інтерпретація результатів при негативному шкірному прик-тесті та позитивних sIgE до специфічних компонентів; роль компонентної діагностики у веденні пацієнтів із синдромом «пилок-їжа». Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Наша мета — відреагувати на воєнні злочини сексуального характеру серед різних вікових груп українців. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Генетичні тести в Україні: можливості, обмеження, інтерпретація: Стан генетичних тестів в Україні Види генетичних тестів та їхня реальна цінність Можливості генетики в клініці та профілактиці Доказові напрямки: онкогенетика, кардіогенетика, фармакогенетика Полігенні ризики (PRS): потенціал і обмеження Нутрігенетика: що дійсно працює Фармакогенетика як стандарт майбутнього Обмеження та помилки інтерпретації. Типові помилки лікарів та пацієнтів Практичний протокол інтерпретації Етичні аспекти та критерії вибору лабораторії 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

1. Відеолекція Інформована згода пацієнта: як оформити правильно і захистити себе: Як оформлювати правильно Коли підпис не рятує Відмова від лікування Фото/відеофіксація 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Курс призначений для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховані бали БПР. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1019980. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «цифрова компетентність». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Перші 24 години після операції є критичними. Медична сестра проводить із пацієнтом найбільше часу в цей період. Вона першою помічає відхилення у стані, початок ускладнень та зміни поведінки, що дає змогу своєчасно зреагувати й уникнути погіршень. Незнання основних алгоритмів може призвести до прогресування післяопераційних ускладнень, підвищеної тривожності пацієнта і навіть загрози життю. На цьому заході ви навчитеся діяти у разі раннього виявлення дихальних, серцево-судинних і геморагічних ускладнень, контролювати післяопераційний біль та психоемоційний стан пацієнта. Ви дізнаєтеся, як оцінювати життєві показники, розпізнавати ознаки інфекційного процесу, проводити профілактичні та коригувальні заходи, а також працювати в команді з лікарем у критичних ситуаціях. Після навчання ви зможете впевнено діяти за чіткими алгоритмами у разі післяопераційних ускладнень. • Вступ • Чому перші 24 години після операції є критичними • Коротко про статистику післяопераційних ускладнень: акцент на практичні ризики • Роль медичної сестри як ключової ланки безпеки пацієнта • Мета майстер-класу та очікувані результати навчання • Перші 24 години: фізіологія післяопераційного періоду • Що відбувається з організмом пацієнта після операції • Реакція на анестезію та хірургічну травму • Поняття «золотих годин» після хірургічного втручання • Основні ризики перших 24 годин • Дихальні порушення: гіпоксія, аспірація, ателектази • Серцево-судинні ускладнення: коливання артеріального тиску, аритмії, порушення перфузії • Кровотечі й геморагічні стани: ранні та приховані крововтрати, червоні прапорці • Больовий синдром як фактор розвитку ускладнень • Роль медичної сестри в ранньому виявленні загроз та профілактиці • Інфекційні ризики протягом перших 24 годин • Ознаки раннього інфекційного процесу • Асептика й антисептика у догляді за раною, катетерами, дренажами • Типові помилки медичного персоналу • Контроль життєвих показників: що не можна проґавити • Температура тіла, ЧДР, SpO₂, діурез • Частота й обсяг моніторингу • Документування: чому «не записали = не зробили» • Алгоритми дій медичної сестри у разі ускладнень • Чітка послідовність дій у критичній ситуації • Принцип «побачила – оцінила – діяла – повідомила» • Командна робота з лікарем • Типові помилки та клінічні кейси • Реальні ситуації з практики • Аналіз помилок і правильних рішень • Як можна було запобігти? • Психологічний стан пацієнта протягом перших 24 годин • Тривога, страх, дезорієнтація після операції • Роль медичної сестри в стабілізації психоемоційного стану • Комунікація з родичами пацієнта • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Ідентифікувати клінічні маркери та “червоні прапорці”, що вказують на вторинний характер артеріальної гіпертензії. 2. Формувати план диференційної діагностики на основі фенотипу пацієнта та клінічних особливостей перебігу захворювання. 3. Застосовувати сучасні діагностичні алгоритми для верифікації ендокринних, ренальних та васкулярних причин АГ. 4. Інтерпретувати результати лабораторних тестів (альдостерон-ренінове співвідношення, кортизол, метанефрини) та інструментальних досліджень. 5. Визначати показання для скринінгу на синдром обструктивного апное сну як причину резистентної гіпертензії. 6. Розробляти індивідуалізовану стратегію ведення пацієнтів зі встановленою причиною вторинної гіпертензії. 7. Визначати критерії для направлення пацієнта до вузьких спеціалістів (ендокринолога, нефролога, кардіохірурга). Які групи пацієнтів підлягають обов’язковому скринінгу на вторинну артеріальну гіпертензію? Клінічні ознаки та фенотипові особливості пацієнтів з ендокринними гіпертензіями (первинний альдостеронізм, феохромоцитома, синдром Кушинга). Алгоритм діагностики реноваскулярної гіпертензії: коли запідозрити та які методи обстеження застосувати? Диференційна діагностика гіпертензії у молодих пацієнтів: від коарктації аорти до моногенних форм. Резистентна та рефрактерна артеріальна гіпертензія: як виключити вторинні причини? Роль синдрому обструктивного апное сну (СОАС) у розвитку та прогресуванні артеріальної гіпертензії. Які лабораторні та інструментальні методи є “золотим стандартом” у діагностиці різних форм вторинної АГ? Особливості медикаментозної терапії при різних типах вторинних гіпертензій. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У лабораторній практиці більшість критичних подій рідко спричинені ізольованими помилками. Найчастіше трапляється поєднання людського, організаційного й технічного факторів. Без структурованого аналізу таких інцидентів зростає ризик їх повторення, що створює загрозу як для персоналу, так і для якості лабораторних результатів. На цьому заході ви розглянете основні аспекти лабораторної безпеки, визначення понять аварії та інциденту, класифікацію типових помилок і методи їх системного аналізу. Ви проаналізуєте реальні випадки з лабораторної практики, що дасть вам змогу ефективніше ідентифікувати критичні точки виникнення ризиків. Крім того, ви засвоїте принципи побудови ефективної системи профілактики, алгоритми дій у разі аварійних ситуацій та підходи до впровадження превентивних заходів. Після навчання ви зможете ідентифікувати потенційні ризики у лабораторному середовищі та впроваджувати заходи, спрямовані на запобігання виникненню аварійних ситуацій. • Актуальність теми. Вступ. • Поняття лабораторної аварії та інциденту. • Основні помилки, що призводять до аварій. • Аналіз реальних лабораторних інцидентів. • Система профілактики лабораторних аварій. • Алгоритм дій у разі аварій. • Практичний блок: кейси. • Підсумки. • Відповіді на запитання.

Суглобовий біль є однією з найчастіших причин звернення людей до сімейних лікарів. Цей симптом часто приховує серйозні проблеми, і від вашого правильного підходу залежить, чи отримає пацієнт своєчасну діагностику та лікування. Цей захід навчить вас відрізняти остеоартрит від ревматоїдного артриту, правильно інтерпретувати лабораторні та інструментальні дані й будувати чіткий алгоритм ведення пацієнта від першого візиту до направлення до ревматолога. Ви дізнаєтесь, як ідентифікувати червоні прапорці при болю в суглобах, оцінювати ранкову скутість, набряклість та деформації, відрізняти запальний біль від механічного й обирати правильні діагностичні тести. Після лекції ви зможете застосовувати алгоритми стартового менеджменту пацієнта, уникати необґрунтованого призначення гормонів і підвищити свою клінічну настороженість у випадках ранніх проявів ревматичних хвороб. • Червоні прапорці при болю в суглобах: коли діяти негайно • Клінічний портрет пацієнта з остеоартритом • Клінічний портрет пацієнта з ревматоїдним артритом • Диференційна діагностика ОА та РА: головні відмінності в огляді та скаргах • Лабораторна та інструментальна діагностика (розгляд основних аналізів (ШОЕ, СРБ, РФ, АЦЦП), аналіз рентгенограм) • Алгоритм дій лікаря: від підозри до обґрунтованого скерування до ревматолога • Розбір клінічних випадків: від простого до складного • Стартова терапія та головна помилка: чому не варто призначати гормони до встановлення діагнозу та як допомогти пацієнту • Відповіді на запитання учасників

Підвищення тропоніну та інфаркт міокарда — дві клінічні реалії, що нерідко розглядаються як синоніми, однак сучасна кардіологія вимагає значно тонішого підходу до їх диференціації. Цей онлайн-курс розроблений для лікарів, які щодня стикаються з інтерпретацією лабораторних даних і прагнуть приймати обґрунтовані клінічні рішення в умовах діагностичної невизначеності. Висока чутливість сучасних тропонінових тестів (hs-cTn) створює серйозні виклики диференційної діагностики у повсякденній клінічній практиці. Впровадження високочутливих аналізів дозволило виявляти ушкодження міокарда на ранніх етапах і суттєво скоротити час до прийняття рішення про реперфузію. Водночас зросла кількість випадків, коли підвищення тропоніну зумовлене не атеросклеротичним розривом бляшки, а іншими механізмами: перевантаженням тиском, запаленням, нирковою недостатністю чи системним стресом. Згідно з Четвертим універсальним визначенням інфаркту міокарда (Fourth Universal Definition of Myocardial Infarction), діагноз ІМ вимагає не лише зростання або зниження рівня hs-cTn, а й обов’язкової наявності клінічних ознак гострої ішемії. Алгоритми швидкої стратифікації ризику 0/1h та 0/2h, рекомендовані ESC (Європейським товариством кардіологів), дозволяють протягом 1–2 годин надійно виключити або підтвердити ГІМ з використанням серійних вимірювань hs-cTn. Після проходження курсу лікар набуде компетентностей щодо інтерпретації результатів hs-cTn у клінічному контексті, застосування Четвертого універсального визначення ІМ, диференціації гострого та хронічного пошкодження міокарда, побудови діагностичного алгоритму, використання BNP, NT-proBNP і D-димеру, визначення показань до ехокардіографії, КТ-ангіографії та МРТ серця, а також застосування протоколів 0/1h та 0/2h. Курс розроблено для кардіологів, терапевтів, лікарів відділень невідкладної допомоги та сімейних лікарів, які прагнуть підвищити клінічну компетентність у галузі біомаркерної діагностики. Навчання дає НМО-бали для безперервного професійного розвитку відповідно до вимог МОЗ України. Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Біомаркери є показниками, що стають основою клінічного рішення, але їх неправильна інтерпретація може призвести до хибної оцінки тяжкості стану, затримки діагностики або помилкової тактики. На цьому заході ви розберете клінічне значення тропонінів, КФК-МВ, міоглобіну, BNP та NT-proBNP, алгоритми лабораторної діагностики ургентних станів і принципи оцінки кардіоваскулярного ризику. Після навчання ви зможете правильно інтерпретувати лабораторні маркери в контексті клінічної картини, проводити диференційну діагностику та використовувати результати досліджень для обґрунтованого клінічного рішення. • Тропоніни: основні фракції, клінічне значення • КФК-МВ • Міоглобін • BNP та NT-proBNP • Кардіоваскулярний ризик • Алгоритми лабораторної діагностики ургентних станів

Формування толерантного ставлення до людей, які хворіють на ТБ та представників груп найвищого ризику, задля запобігання проявів стигми і дискримінації — найбільш суттєвих бар’єрів, пов’язаних з порушенням прав людини на шляху до подолання ТБ. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Поява нових методів дослідження змушує переглядати підходи, які ще нещодавно вважалися стандартом. Частина лабораторних тестів поступово втрачає клінічну цінність через появу точніших та більш інформативних альтернатив. Необґрунтоване призначення застарілих досліджень може ускладнювати діагностичний процес, сприяти появі хибнопозитивних результатів та призводити до надмірної діагностики. Тому важливо орієнтуватися в сучасних діагностичних алгоритмах і розуміти, які дослідження дійсно впливають на клінічні рішення. На цьому заході ви дізнаєтеся, як змінились підходи в лабораторній медицині та чому деякі аналізи поступаються місцем більш точним методам. Ви навчитеся критично оцінювати діагностичну цінність лабораторних досліджень, обирати найбільш інформативні тести та уникати необґрунтованих призначень. Отримані знання будуть корисними під час первинної та диференційної діагностики, формування плану обстеження та вибору оптимальної діагностичної тактики. Після навчання ви зможете орієнтуватися в сучасній доказовій базі лабораторної медицини, аргументовано обирати клінічно доцільні дослідження та критично оцінювати результати аналізів. • Оновлення діагностичних підходів як закономірний етап розвитку доказової медицини. • Чому деякі лабораторні дослідження втрачають клінічну цінність: нові докази, технології та зміна підходів до діагностики. • Найпоширеніші лабораторні дослідження, які сьогодні потребують перегляду або відмови від рутинного використання. • Сучасні альтернативи застарілим тестам: що рекомендують міжнародні настанови та доказова медицина. • Наслідки необґрунтованого призначення лабораторних досліджень: хибнопозитивні результати, надмірна діагностика та зайві витрати. • Роль фахівця лабораторної діагностики у впровадженні сучасних діагностичних алгоритмів. • Комунікація між лабораторією та клініцистом: як аргументовано обговорювати недоцільні або застарілі дослідження. • Особливості впровадження сучасних лабораторних підходів в українських реаліях. • Практичні приклади заміни застарілих досліджень на сучасні діагностичні рішення. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань