Заходи БПР — Клінічна онкологія 2026

Артеріальна гіпертензія під час вагітності є однією з провідних причин материнської та перинатальної захворюваності й смертності, а також важливим маркером майбутнього серцево-судинного ризику в жінки. Підвищення частоти гіпертензивних розладів асоціюється зі старшим віком вагітних, поширеністю ожиріння, метаболічного синдрому та хронічної артеріальної гіпертензії. Неправильна або несвоєчасна діагностика прееклампсії та важких форм АГ може призводити до розвитку тяжких ускладнень і значного погіршення перинатальних наслідків. На цьому заході ви розглянете принципи класифікації артеріальної гіпертензії у вагітних, навчитеся диференціювати хронічну гіпертензії, гестаційну гіпертензію та прееклампсію і засвоїте алгоритми моніторингу артеріального тиску в динаміці вагітності. Ви опануєте підходи до оцінювання материнського й фетального ризику, сучасні стратегії медикаментозної терапії, зважаючи на безпеку препаратів, тактику ведення тяжкої гіпертензії та прееклампсії, а також особливості післяпологового спостереження. Окрім цього, до вашої уваги будуть представлені реальні клінічні кейси, на основі яких проаналізуємо типові помилки лікарів у діагностиці та веденні пацієнток із гіпертензивними станами під час вагітності, а також способи їх уникнення в щоденній практиці. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти гіпертензивні розлади вагітності, обґрунтовано обирати тактику лікування та маршрутизації пацієнтки й зменшити ризик тяжких перинатальних ускладнень. • Фізіологічні зміни серцево-судинної системи під час вагітності + класифікація АГ у вагітних • Хронічна, гестаційна гіпертензія та прееклампсія: основні відмінності • Сучасні підходи до діагностики та моніторингу АТ під час вагітності • Типові помилки у затримці діагностики АГ у вагітних на прикладі клінічного кейсу • Оцінювання материнського й фетального ризику • Медикаментозна терапія АГ у вагітних: що дозволено, а що протипоказано • Тактика ведення тяжкої артеріальної гіпертензії та прееклампсії • Післяпологове спостереження та довгостроковий серцево-судинний ризик • Вагітність як ранній маркер майбутньої серцево-судинної патології у жінки • Відповіді на запитання учасників

Нейродегенеративні захворювання – одна з головних медичних проблем XXI століття. Кількість пацієнтів із деменцією невпинно зростає, формуючи значне соціальне та економічне навантаження на систему охорони здоров’я. Водночас більшість сучасних фармакологічних підходів спрямовані переважно на контроль симптомів і не здатні впливати на сам процес нейродегенерації. В таких умовах необхідно чітко розуміти сучасні наукові підходи до регенеративної медицини і потенціал клітинних технологій. На цьому заході ви розглянете патогенез нейродегенеративних процесів та роль мезенхімальних стовбурових клітин у потенційній модифікації перебігу захворювань, зокрема ви дізнаєтеся більше про їхню біологію та їхні паракринні, імуномодулювальні й нейротрофічні ефекти. Наприкінці ви отримаєте ефективні клінічні алгоритми застосування аутологічних стовбурових клітин із позицій доказової медицини. Після навчання ви зможете оцінювати доцільність застосування регенеративних підходів, правильно відбирати пацієнтів та формувати для них реалістичні клінічні очікування. • Епідемія нейродегенеративних захворювань XXI століття: клінічні та економічні виклики. • Патогенез хвороби Паркінсона та Альцгеймера: спільні механізми нейродегенерації. • Обмеження сучасної фармакотерапії: симптом-контроль без впливу на прогресію. • Когнітивні порушення: структура дефіциту та клінічні фенотипи. • Біологія мезенхімальних стовбурових клітин (MSC): механізми дії (паракринні, імуномодулювальні, нейротрофічні). • Клінічний алгоритм застосування аутологічних MSC (відбір пацієнтів, введення, моніторинг). • Аналіз представлених клінічних результатів (MMSE, MoCA, SAGE, UPDRS). • Безпека та ризики: онкологічна настороженість, імунологічні аспекти. • Межі методу: що є доказовим, а що потребує RCT. • Перспективи регенеративної неврології. • Відповіді на запитання.

Гострі вірусні інфекції – найпоширеніша причина захворюваності серед дітей раннього віку. Бронхіти й пневмонії є найчастішими ускладненнями, тому своєчасна та правильна рентгенологічна діагностика в цій віковій групі має вирішальне значення, адже клінічна картина часто є неспецифічною. Водночас ризик швидкого прогресування ускладнень завжди є високим. На цьому заході ви розглянете анатомо-фізіологічні особливості дихальних шляхів у дітей раннього віку, які визначають характер перебігу запальних процесів у бронхах і легенях. Ви дізнаєтеся більше про класичні рентгенологічні ознаки гострих запальних неспецифічних захворювань, а також навчитесь інтерпретувати некласичні рентгенологічні картини, що потребують проведення диференційної діагностики з вадами розвитку легень та іншою патологією органів грудної клітки. Після навчання ви будете впевнено оцінювати рентгенологічні зміни при гострому бронхіті, бронхіоліті та пневмонії у дітей, своєчасно виявляти ускладнення і правильно формулювати рентгенологічний висновок. • Вступ. • Актуальність питання. • Класифікація гострих запальних неспецифічних захворювань бронхів та легень у дітей. • Показання до проведення рентгенологічних методів діагностики запальних захворювань бронхів та легень у дітей. • Рентгенодіагностика гострого бронхіту й бронхіоліту в дітей. • Рентгенодіагностика пневмоній у дітей. • Рентгенодіагностика ускладнень гострих запальних неспецифічних захворювань бронхів та легень у дітей. • Висновки.

Лікарі здобувають наступні навички: Застосування сучасних серологічних та генетичних маркерів (HLA-DQ2/DQ8) для скринінгу та діагностики целіакії. Інтерпретація результатів ендоскопічного дослідження з біопсією тонкої кишки відповідно до гістологічної класифікації Marsh-Oberhuber. Проведення диференційної діагностики між целіакією, алергією на пшеницю та нецеліакійною чутливістю до глютену. Розробка індивідуалізованих планів дієтотерапії, зокрема безглютенової дієти, та моніторинг комплаєнсу. Клінічний менеджмент пацієнтів з рефрактерною формою целіакії та іншими ускладненнями, такими як герпетиформний дерматит. Використання діагностичних критеріїв Salerno для валідації діагнозу нецеліакійної чутливості до глютену. Консультування пацієнтів щодо довгострокових ризиків та стратегій профілактики ускладнень. Питання, що розглядаються: Які сучасні діагностичні критерії целіакії згідно з останніми рекомендаціями ESPGHAN та ACG? Яка роль генетичного тестування (HLA-DQ2/DQ8) у діагностичному алгоритмі та його прогностичне значення? Як клінічно та лабораторно диференціювати нецеліакійну чутливість до глютену від синдрому подразненого кишечника та інших функціональних розладів? Які патоморфологічні зміни слизової оболонки дванадцятипалої кишки є патогномонічними для целіакії? У чому полягають особливості діагностики та менеджменту герпетиформного дерматиту Дюринга як шкірного прояву целіакії? Які серологічні маркери (anti-tTG, EMA, anti-DGP) є найбільш специфічними та чутливими? Які стратегії ведення пацієнтів із серонегативною целіакією? Які довгострокові ускладнення (остеопороз, мальнутриція, онкологічні ризики) асоційовані з нелікованою целіакією? Які особливості менеджменту глютен-залежних захворювань у педіатричній практиці? Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс БПР присвячений диференційній діагностиці інфекційних та неінфекційних причин висипів у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують морфологічний аналіз елементів висипу та оцінку їх еволюції, диференційну діагностику вірусних екзантем і бактеріальних уражень шкіри, алгоритми розрізнення інфекційних висипів та алергічних дерматозів. Програма також охоплює ідентифікацію патогномонічних симптомів і «червоних прапорців» тяжкого перебігу, оцінку показань до лабораторної діагностики, розробку тактики ведення пацієнтів згідно з принципами доказової медицини та диференційну діагностику із системними захворюваннями сполучної тканини й геморагічними васкулітами. Програма заходу • Заняття 1 • 02:03:51 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: Кір у дітей. Діагностика, диференційна діагностика та лікування • Конспект до заняття: Кір у дітей. Діагностика, диференційна діагностика та лікування. • Клінічні задачі до заняття: Кір у дітей. Діагностика, диференційна діагностика та лікування. • Тестування БПР до курсу • Морфологічні критерії диференціації макулопапульозних, везикульозних та петехіальних висипів • Клінічна диференційна діагностика між кором, краснухою та інфекційною еритемою • «Червоні прапорці» у дитини з лихоманкою та висипом, що вказують на ризик менінгококцемії чи сепсису • Хвороба Кавасакі: клінічні ситуації та діагностичні критерії • Алгоритм диференційної діагностики інфекційної та алергічної кропив’янки • Особливості клінічного перебігу та діагностики ентеровірусних екзантем, зокрема синдрому «рука-нога-рот» • Диференційна діагностика висипів при системних захворюваннях сполучної тканини та васкулітах • Тактика ведення пацієнтів з медикаментозними екзантемами, включаючи синдром Стівенса-Джонсона • Клінічна семіотика катарального періоду кору та виявлення плям Копліка • Чотири ключові характеристики корової екзантеми для диференціації від інших висипів • Диференційна діагностика кору та інфекційного мононуклеозу, зокрема при появі «ампіцилінового» висипу • Особливості висипу, лімфаденопатії та катаральних явищ при краснусі • Диференційна діагностика кору та ентеровірусних екзантем • Диференціація кору та скарлатини за характером висипу, ураженням ротоглотки та симптомом Пастія • «Червоні прапорці» розвитку багатоформної ексудативної еритеми або синдрому Стівенса-Джонсона • Сучасні протоколи лікування кору, включаючи дозування вітаміну А за рекомендаціями ВООЗ • Тактика екстреної постконтактної профілактики кору • Актуальні епідеміологічні тенденції щодо кору в Україні та вимоги до епіднагляду Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Перші 60 хвилин після надходження пацієнта до приймального відділення визначають подальший прогноз захворювання. На цьому етапі необхідно швидко оцінити тяжкість стану, виявити ознаки загрозливих станів, визначити пріоритетність діагностичних і лікувальних заходів та обрати оптимальний маршрут пацієнта. Помилки первинного сортування, затримка призначення антибіотиків, інфузійної терапії або необґрунтоване очікування даних додаткових досліджень можуть призводити до погіршення клінічних результатів. Під час майстер-класу ви опануєте сучасні підходи до ведення хворих у першу годину після госпіталізації, алгоритм ABCDE, принципи первинного сортування та визначення пріоритетів у пацієнтів з гострою абдомінальною патологією. Ви навчитеся своєчасно розпізнавати сепсис, внутрішньочеревні кровотечі, кишкову ішемію та перфорацію, вибирати оптимальний обсяг лабораторних досліджень і методів візуалізації та застосовувати концепцію damage control. Також ви розглянете критерії направлення до операційної чи відділення інтенсивної терапії та типові помилки, які виникають у приймальному відділенні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати критичні стани, раціонально використовувати доступні ресурси й ухвалювати клінічні рішення в умовах дефіциту часу. • Перша хвилина: оцінювання не діагнозу, а ризику • Чому клінічна стабільність важливіша за встановлення точного діагнозу на старті. • Ознаки гемодинамічної нестабільності та шоку. • Як швидко розпізнати сепсис і септичний шок. • Клінічні прояви внутрішньочеревної кровотечі, ішемії та перфорації. • Визначення пріоритетності пацієнта й рівня невідкладності допомоги. • ABCDE як базовий алгоритм швидкого оцінювання стану пацієнта • Airway: оцінювання прохідності дихальних шляхів. • Breathing: аналіз дихання та оксигенації. • Circulation: оцінювання кровообігу та ознак шоку. • Disability: швидке неврологічне оцінювання. • Exposure: повний огляд пацієнта без втрати часу. • Перші 15 хвилин: мінімальний пакет обстежень • Стандартизований первинний огляд пацієнта. • Контроль життєвих показників та їх інтерпретація. • Лабораторні дослідження, які не можна відкладати. • Роль лактату, коагулограми та визначення групи крові. • Коли необхідно виконати ЕКГ навіть при хірургічній патології. • Red flags гострого живота • Симптоми перитоніту та їхнє клінічне значення. • Ознаки кишкової ішемії та загрози некрозу. • Підозра на перфорацію порожнистого органа. • Критерії підозри на внутрішню кровотечу. • Клінічні сценарії першої години • Розбір типових помилок у приймальному покої. • Алгоритм дій у разі нестабільного стану пацієнта. • Пріоритезація завдань в умовах дефіциту часу. • Комунікація між черговими спеціалістами. • Формування первинного плану ведення пацієнта. • Візуалізація має відповідати клінічному питанню • Принципи вибору методу візуалізації. • FAST-протокол у критичних пацієнтів. • Можливості й обмеження ургентного УЗД. • КТ як інструмент підтвердження хірургічної патології. • Типові помилки у призначенні візуалізації. • Сепсис у приймальному покої: що потрібно зробити негайно • Рання діагностика сепсису. • Інфузійна терапія першої години. • Антибактеріальна терапія без невиправданих затримок. • Пошук та контроль джерела інфекції. • Моніторинг ефективності первинних заходів. • Damage control у критичного пацієнта • Концепція damage control surgery. • Тимчасовий контроль кровотечі. • Усунення контамінації та профілактика подальшого ушкодження. • Роль реанімаційних заходів у стабілізації пацієнта. • Показання до поетапного хірургічного лікування. • Хірург як координатор процесу • Організація роботи мультидисциплінарної команди. • Взаємодія з анестезіологом та відділенням інтенсивної терапії. • Підготовка операційної та забезпечення компонентами крові. • Медична документація в умовах ургентності. • Управління часом та ресурсами в критичних ситуаціях. • Головне рішення першої години: маршрут пацієнта • Критерії направлення в операційну. • Коли пацієнту необхідна КТ перед подальшими рішеннями. • Показання до госпіталізації в ICU. • Коли можливе динамічне спостереження. • Формування чіткого плану дій та відповідальності команди на наступні години. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

УЗД шийного відділу хребта дає змогу швидко виявляти м’язово-скелетні причини болю, оцінити дрібні суглоби, зв’язки, м’язи та міжхребцеві проміжки у режимі реального часу і без променевого навантаження. Чи легко ви можете відрізнити фізіологію від патології, визначити джерело болю та зрозуміти, коли необхідно направити пацієнта на МРТ або КТ? На цьому заході ви детально розглянете соноанатомію шийного відділу хребта й навчитеся точно оцінювати структури, що найчастіше стають причиною болю. Ви опануєте типові ультразвукові доступи і зможете уникати хибних висновків, що призводять до пропуску протрузій, гриж, лістезів та міофасціальних порушень. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати алгоритм оцінювання шийного відділу й обирати правильну лікувальну тактику. • Анатомія шийного відділу хребта. • Біомеханіка шийного відділу хребта. • Клінічне значення, показання й протипоказання до УЗД шийного відділу хребта. • Соноанатомія норми шийного відділу хребта. • Патології, які ми достовірно здатні виявити за допомогою УЗД. • Грижі, протрузії. • Функціональні порушення хребта й навколишніх мʼязів. • Відповіді на запитання учасників.

Якісно проведена гастроскопія є основним інструментом ранньої діагностики захворювань шлунка і стравоходу. Через недостатнє знання сучасних підходів до ендоскопічного огляду, візуалізації та формування висновків можна не помітити патологію, а також це призводить до втрати часу для проведення ефективного лікування та зниження цінності обстеження для подальшої клінічної тактики. На цьому заході ви отримаєте системне уявлення про проведення езофагогастродуоденоскопії, зважаючи на анамнез, скарги пацієнта і критерії якості огляду. Окремо ви розглянете сучасні методи покращення візуалізації, стандартизовану схему опису змін слизової оболонки, актуальні класифікації та вибір тактики у разі виявлення патології. Після навчання ви зможете правильно інтерпретувати ендоскопічні знахідки, виконувати прицільну біопсію, оцінювати підслизові утворення та формувати інформативні висновки, які безпосередньо впливатимуть на клінічні рішення. • 1. З чого починається езофагогастродуоденоскопія. • 2. Вплив анамнезу на результат гастроскопії. • 3. Скарги пацієнта та їхній вплив на обсяг маніпуляцій під час гастроскопії. • 4. Підготовка до гастроскопії. • 5. Критерії якості огляду. • 6. Способи покращення візуалізації та ефективності пошуку патології. • 7. Тактика у разі виявлення патології: опис, біопсія, видалення – що обрати? • 8. Самоаналіз та робота над помилками. • 9. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

УЗД колінного суглоба – один із основних методів діагностики, що дає змогу в режимі реального часу оцінити стан структур суглоба та прийняти точне й обґрунтоване рішення щодо подальшої тактики. Але без досконалого знання протоколів дослідження й технічних особливостей методу можна припуститися помилок у документуванні та інтерпретації результатів. Це означає ризик несвоєчасного виявлення значущої патології або, навпаки, її гіпердіагностики. На цьому заході ви сформуєте структурований підхід до проведення УЗД колінного суглоба: від базових налаштувань апарата й правильного позиціонування до повноцінного протоколу обстеження з урахуванням усіх доступів. Ви розглянете нормальну соноанатомію переднього, медіального, латерального та заднього відділів, а також артефакти й типові помилки інтерпретації. Окрім цього, ви навчитеся впевнено визначати патологічні зміни (випіт, синовіт, ураження сухожилків і зв’язок, бурсит, дегенеративні й запальні процеси) та диференціювати утворення підколінної ямки. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати алгоритм проведення й опису дослідження, що допоможе вам підвищити точність діагностики та приймати правильні рішення щодо подальшої тактики ведення пацієнта. • Базові принципи УЗД колінного суглоба: • показання та можливості методу; • обмеження УЗД коліна; • підготовка, положення пацієнта і датчика; • вибір датчика, частоти, глибини, фокусу, доплера. • Стандартизований протокол дослідження (доступи, варіанти сканування, порівняння, обов’язкова фотофіксація). • Передній відділ коліна в нормі. • Медіальний відділ коліна в нормі. • Латеральний відділ коліна в нормі. • Задній відділ коліна в нормі. • Хрящ, кісткові контури, динамічні проби. • Нормальний протокол і типові помилки: • опис нормального дослідження; • структури, які не можна пропустити; • анізотропія, компресія, хибна оцінка рідини. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Випіт, синовіт, гіпертрофія синовії. • Патологія сухожилків переднього відділу. • Бурсити і патологія жирового тіла. • Пошкодження медіальних і латеральних стабілізаторів. • Меніски та параменіскові утворення. • Кіста Бейкера і патологія підколінної ямки. • Дегенеративні та запальні зміни. • Спортивна та післяопераційна патологія. • Алгоритм опису патології: • структура протоколу при травмі; • структура протоколу при хронічному болю та перевантаженні; • червоні прапорці та показання до інших методів візуалізації; • розбір клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Температура на субфебрильних цифрах протягом тижнів, результати обстежень нормальні, антибіотики не допомагають – знайома ситуація? Гарячка неуточненого генезу – це справжній діагностичний виклик. Помилка або затримка в пошуку причини може мати тяжкі наслідки: пропущений туберкульоз, онкопроцес чи системне аутоімунне захворювання. Необхідно вміти розпізнавати ключові ознаки, розуміти етапність обстеження й мислити ширше, ніж описують стандартні алгоритми. На цьому заході ви навчитеся вибудовувати алгоритм діагностики гарячки неясного генезу: від початкового збору анамнезу до цілеспрямованого лабораторного й інструментального пошуку. Розберете типові помилки, тривожні симптоми, навчитесь диференціювати інфекційну, онкологічну та аутоімунну природу лихоманки. Після курсу ви зможете швидко орієнтуватися у складних клінічних випадках, своєчасно виявляти небезпечні захворювання та уникати необґрунтованої антибіотикотерапії. • Вступ, актуальність. • Клінічна значимість, визначення ГНП, епідеміологія • Діагностичний алгоритм. • Класичні критерії FUO, recommended work-up, "червоні прапори" • Етіологія • Топ-5 причин, розподіл за віком та спеціальні популяції • Діагностичний пошук. • Лабораторна, інструментальна діагностика. • Менеджмент. • Стратегії лікування, специфічні підходи (антибіотики, імуномодуляція) • Проблеми та виклики • Невирішені питання, помилки, case-місменеджмент • Підсумок • Відповіді на питання

Сучасний медичний заклад працює під постійним фінансовим тиском: обмежене фінансування, збільшення витрат, кадровий дефіцит, жорсткі вимоги платників та очікування пацієнтів. У таких умовах клінічна експертиза лікарів більше не гарантує фінансової стабільності закладу. Щоденні управлінські рішення мають прямий економічний ефект, проте без чіткого розуміння фінансових потоків і собівартості медичних послуг робиться безліч помилок. Цей захід створений як практичний освітній простір для лікарів і керівників підрозділів. Ви навчитеся читати фінансові показники без спеціальної економічної освіти, розуміти доходи і витрати, аналізувати ефективність підрозділів, планувати бюджет та аргументовано приймати управлінські рішення. Кожен блок супроводжується реальними кейсами з практики успішних лікарень та підрозділів, що робить знання прикладними й одразу застосовними. Після заходу ви зможете оцінювати фінансовий стан свого закладу, виявляти неефективні витрати і ризики, приймати обґрунтовані управлінські рішення й розсудливо планувати розвиток лікарні. • Облік доходів і фінансових потоків надходження за пакетами ПМГ. • Контроль дебіторки та грошових залишків. Облік витрат (Cost accounting). • Прямі й непрямі витрати. Розподіл витрат за центрами. Визначення драйверів витрат. • Облік обсягів медичних послуг (Outputs). Аналітика і звітність для керівника. План-фактний аналіз, аналіз відхилень. • Дашборди ефективності підрозділів. Інтеграція з управлінськими рішеннями. • Бюджетування та прогнозування. • Аргументи для переговорів з платником. • Оцінювання доцільності інвестицій та оптимізації процесів. • Розбір типових помилок та кейсів з практики. • Відповіді на запитання.

Сучасна медична практика дедалі частіше стикається з пацієнтами, чия гендерна ідентичність не відповідає біологічній статі, визначеній при народженні, що формує нові клінічні, комунікативні й етичні виклики для лікаря. Брак системних знань у цій сфері може призводити до помилок у зборі анамнезу, некоректної або травматичної комунікації, зниження прихильності пацієнта до лікування, конфліктних ситуацій, скарг і підвищених юридичних ризиків для медичних працівників. Лікар зобов’язаний діяти в межах професійної етики, чинного законодавства та принципів пацієнтоорієнтованої допомоги, забезпечуючи недискримінаційне лікування для кожного. На цьому заході ви отримаєте комунікативні орієнтири для професійної взаємодії з трансгендерними пацієнтами. Ви розглянете базові поняття гендерної ідентичності та сексуальної орієнтації, сучасну позиція науки, етичні межі клінічних запитань, коректну термінологію, а також особливості медичного, соціального, юридичного та хірургічного переходу. Після навчання ви зможете впевнено поводитись у складних комунікативних й етичних ситуаціях без стигматизації та професійних помилок. • Загальні поняття гендерну та орієнтації, історія визнання та сучасна позиція науки. • Виклики, з якими стикаються трансгендерні люди під час контакту з медициною: дискримінація та обмеження доступу до лікування. • Коректна лексика. • Різновиди транспереходу (соціальний, медичний, хірургічний, юридичний). • Процедура транспереходу в Україні. Роль лікарів та лікарок різних фахів. • Інші специфічні запити з боку здоров'я, характерні для транслюдей. • Трансгендерність та діти/підлітки. • Відповіді на запитання.

Патологія скроневої кістки належить до найскладніших діагностичних розділів радіології через велику анатомічну варіабельність структур і подібність клінічних проявів до різних захворювань. Навіть за умови широкого використання комп’ютерної томографії часто виникають труднощі під час диференціювання запальних, травматичних, дегенеративних і пухлинних процесів зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха. Цей захід є продовженням попереднього розбору нормальної КТ скроневої кістки та спрямований на поглиблення практичних навичок аналізу патологічних змін. Ви розглянете реальні клінічні кейси, інтерактивні приклади й алгоритми оцінювання КТ-зображень, що допоможе вам систематизувати знання про патології зовнішнього слухового проходу, середнього та внутрішнього вуха. Після навчання ви зможете впевненіше проводити диференційну діагностику патологічних станів скроневої кістки, правильно обирати методи візуалізації та уникати поширених помилок. • Порівняння основних методів дослідження скроневої кістки. • Детальний розбір патологічних станів зовнішнього слухового проходу: • дифузний та обмежений зовнішній отит; • злоякісний (некротичний) зовнішній отит; • екзостози й остеоми; • атрезія і стеноз зовнішнього слухового проходу; • новоутворення зовнішнього слухового проходу. • Синдром Мінора (дегісценція верхнього півколового каналу). • Патологія середнього вуха: • гострі та хронічні патологічні процеси; • ретракційна кишеня; • холестеатома; • холестеринова гранульома. • Переломи скроневої кістки. • Пухлини середнього та внутрішнього вуха. • Підсумки. • Відповіді на запитання.

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 4. Номер в системі БПР: 1019939. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Іригоскопія з одномоментним подвійним контрастуванням – один із найінформативніших методів дослідження товстої кишки, що дає змогу детально оцінити її морфологію, топографію та функціональний стан. Попри розвиток ендоскопічних і томографічних технологій, метод зберігає свою важливість, зокрема для уточнення анатомічних особливостей товстої кишки та виключення патологічних змін. На цьому заході ви розглянете принципи виконання іригоскопії з одномоментним подвійним контрастуванням (метод Фішера), її відмінності від методу тугого заповнення, показання й протипоказання до проведення дослідження. Ви навчитеся проводити правильну підготовку пацієнта і забезпечувати найкращу якість процедури. Також ви дізнаєтеся про типові помилки й артефакти, що впливають на інтерпретацію результатів, та засвоїте основи рентгеносеміотики змін товстої кишки. Після навчання ви зможете обґрунтовано визначати показання до проведення одномоментного подвійного контрастування, якісно готувати пацієнта, технічно правильно виконувати дослідження й точно інтерпретувати отримані зображення. • Вступ та актуальність методу • Визначення методики (метод Фішера) • Порівняння з методом тугого заповнення • Показання та протипоказання • Підготовка пацієнта як запорука якості • Технічне забезпечення • Етапи процедури • Типові помилки й артефакти • Рентгеносеміотика • Висновки

Цей курс поєднав у собі сучасні практики та інструменти, що допоможуть робити медичні заклади успішними. Ви зможете розвинути основні компетенції, якими повинні володіти лідери в охороні здоров’я: менеджмент, ефективна комунікація, фінанси, пацієнторієнтованість та управління якістю. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Ведення медичної документації: як уникнути типових помилок та юридичних ризиків: Як правильно вести медичну карту Типові помилки в записах Що «рятує» лікаря в суді? Електронна vs паперова документація 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.