Заходи БПР — Клінічна онкологія 2026

Правильна інтерпретація даних скринінгу й чітке планування тактики дій у разі незадовільних результатів цитологічного дослідження є важливими для ранньої діагностики й профілактики раку шийки матки. На цьому етапі часто виникають діагностичні помилки, які призводять до затримки лікування, прогресування патологічного процесу та зростання ризику ускладнень. Невпевненість лікаря в суперечливих даних обстежень негативно впливає не тільки на клінічний результат, а й на довіру пацієнток до медичної допомоги. На цьому заході ви розглянете алгоритми дій у разі незадовільних результатів цитології, дискордантних даних цитологічного, кольпоскопічного та морфологічного досліджень. Ви побачите клінічні ситуації з аномальною кольпоскопічною картиною за нормальної цитології, особливості скринінгу в пацієнток із зоною трансформації 3 типу, а також ведення жінок з імуносупресією, які мають підвищений ризик розвитку патологій шийки матки. Матеріал буде подаватися з фокусом на практичне застосування. Після заходу ви будете впевнено орієнтуватися в складних результатах цервікального скринінгу та приймати обґрунтовані клінічні рішення. • Як діяти у разі незадовільних результатів цитологічного дослідження. • Особливості скринінгу в пацієнток з 3 типом зони трансформації. • Діагностичні дилеми: нормальна цитологія при аномальній кольпоскопічній картині. • Дискордантні результати цитологічного та морфологічного досліджень. • Особливості цервікального скринінгу в жінок з імуносупресією. • Сесія відповідей на запитання.

Кіберзалежність є однією з найпоширеніших поведінкових адикцій сучасності, яка часто залишається нерозпізнаною через соціальну нормалізацію надмірного використання цифрових технологій. Вона тісно пов’язана з тривожними та депресивними розладами, порушеннями сну, зниженням соціального й професійного функціонування, особливо у підлітків та молоді. Для лікаря принципово важливо вміти виявляти цю проблему на ранніх етапах, оскільки саме «невидимість» кіберзалежності призводить до затримки діагностики й неефективності лікування супутніх психічних і соматичних станів. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до розпізнавання кіберзалежності як клінічно значущого чинника, що впливає на перебіг депресії, тривожності, РДУГ і розладів сну. Ви навчитеся відрізняти нормативне використання цифрових технологій від патологічного, проводити первинний скринінг із застосуванням валідованих інструментів, зокрема шкали YSCAS, а також визначати групи ризику та коморбідні стани. Після навчання ви зможете інтегрувати оцінювання цифрової поведінки у щоденну клінічну практику, підвищити ефективність лікування депресивних і тривожних розладів, уникати фрагментарного ведення пацієнта й працювати з родиною в разі підліткових криз, сімейної дисфункції та співзалежності. • Розуміння проблеми кіберзалежності. • Ранні ознаки формування залежності. • Ризики неправильного використання цифрових технологій. • Профілактика цифрової залежності. • Основні підходи до лікування. • Стратегії безпечного використання цифрових технологій. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Міастенія є одним із найбільш складних для діагностики автоімунних неврологічних захворювань, оскільки її клінічні прояви можуть імітувати інші патологічні стани: від інсульту й ендокринних порушень до психоемоційного виснаження чи хронічної втоми. Важливо опанувати сучасні підходи до діагностики, щоб своєчасно розпізнати недугу і запобігти розвитку життєво небезпечних ускладнень, зокрема міастенічного кризу, а також забезпечити пацієнту стабільний контроль симптомів і належну якість життя. Особливе значення у веденні хворих з міастенією має призначення препаратів-тригерів, зокрема певних антибіотиків, β-блокаторів, магнію чи інших засобів, здатних провокувати загострення. На цьому заході ви дізнаєтеся про патогенез міастенії, клінічні особливості й алгоритми діагностики. Ви розглянете її клінічні прояви, шкали оцінювання тяжкості стану (QMG, MG-ADL, FSS), роль визначення антитіл, електроміографії та візуалізації тимусу. Крім того, ви розберете сучасну терапевтичну стратегію: симптоматичне лікування, імуносупресивну терапію, використання біологічних препаратів, плазмаферез, внутрішньовенний імуноглобулін і тимектомію. Ви дізнаєтеся, як діяти у разі загострень, кризових станів та складних клінічних ситуацій, зокрема вагітності й підготовки до оперативних втручань. Після навчання ви зможете впевнено проводити діагностику міастенії, правильно оцінювати ризики загострення, підбирати ефективну терапію та організовувати довготривалий супровід пацієнта. • Актуальність міастенії. Сучасні уявлення про етіологію та патогенез. • Клінічна діагностика: типові симптоми, проби, класифікація MGFA. • Сучасні шкали й опитувальники в менеджменті пацієнтів з міастенією (алгоритми застосування шкал QMG, MG- ADL, FSS). • Параклінічна діагностика: діагностична й практична роль антитіла, ЕМГ, візуалізація тимусу. • Диференційна діагностика з іншими нервово-м’язовими хворобами. • Сучасна парадигма та практичні алгоритми лікування міастенії: • симптоматична терапія; • хворобо-модифікувальне лікування (імуносупресанти, біологічні препарати); • короткострокова терапія (роль плазмаферезу та внутрішньовенного імуноглобуліну); • хірургічне втручання (тимектомія). • Менеджмент загострень та криз. • Довгострокове ведення пацієнта: моніторинг, профілактика, особливі стани. • Клінічні кейси. • Відповіді на запитання.

Відкрити власну медичну практику значно складніше, ніж просто зареєструвати ФОП чи отримати ліцензію, адже помилки на старті можуть призвести до зайвих витрат, затримки запуску та юридичних ризиків. На цьому заході ви розберете покроковий алгоритм відкриття приватної практики: від вибору формату роботи й ліцензування до фінансового планування, роботи з ЕСОЗ та залучення перших пацієнтів. Після навчання ви матимете чіткий план запуску власної практики, зможете уникнути типових організаційних помилок і впевнено перейти від ідеї до прийому перших пацієнтів. • 1. Чи готові ви до приватної практики? Коли власна практика справді вигідна • 2. Формати приватної практики: від мінімального старту до власної клініки • 3. ФОП, податки та приймання оплати • 4. Ліцензія на медичну практику: покроковий алгоритм • 5. Приміщення, обладнання та медична безпека • 6. ЕСОЗ, медична документація та захист лікаря • 7. Фінансова модель приватної практики • 8. Як залучити перших пацієнтів • 9. План запуску за 30 днів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Нейродегенеративні захворювання – одна з головних медичних проблем XXI століття. Кількість пацієнтів із деменцією невпинно зростає, формуючи значне соціальне та економічне навантаження на систему охорони здоров’я. Водночас більшість сучасних фармакологічних підходів спрямовані переважно на контроль симптомів і не здатні впливати на сам процес нейродегенерації. В таких умовах необхідно чітко розуміти сучасні наукові підходи до регенеративної медицини і потенціал клітинних технологій. На цьому заході ви розглянете патогенез нейродегенеративних процесів та роль мезенхімальних стовбурових клітин у потенційній модифікації перебігу захворювань, зокрема ви дізнаєтеся більше про їхню біологію та їхні паракринні, імуномодулювальні й нейротрофічні ефекти. Наприкінці ви отримаєте ефективні клінічні алгоритми застосування аутологічних стовбурових клітин із позицій доказової медицини. Після навчання ви зможете оцінювати доцільність застосування регенеративних підходів, правильно відбирати пацієнтів та формувати для них реалістичні клінічні очікування. • Епідемія нейродегенеративних захворювань XXI століття: клінічні та економічні виклики. • Патогенез хвороби Паркінсона та Альцгеймера: спільні механізми нейродегенерації. • Обмеження сучасної фармакотерапії: симптом-контроль без впливу на прогресію. • Когнітивні порушення: структура дефіциту та клінічні фенотипи. • Біологія мезенхімальних стовбурових клітин (MSC): механізми дії (паракринні, імуномодулювальні, нейротрофічні). • Клінічний алгоритм застосування аутологічних MSC (відбір пацієнтів, введення, моніторинг). • Аналіз представлених клінічних результатів (MMSE, MoCA, SAGE, UPDRS). • Безпека та ризики: онкологічна настороженість, імунологічні аспекти. • Межі методу: що є доказовим, а що потребує RCT. • Перспективи регенеративної неврології. • Відповіді на запитання.

Рівень: Експерт. Термін реєстрації: 365 днів. Формат: Онлайн. Мова: Українська. Сертифікат: 5 балів БПР. Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проводити диференційну діагностику екзантем на основі клініко-анамнестичних даних. 2. Інтерпретувати морфологію, локалізацію та еволюцію висипань для встановлення ймовірної етіології. 3. Застосовувати алгоритми для оцінки причинно-наслідкового зв’язку між прийомом лікарського засобу та появою екзантеми. 4. Визначати клінічні “червоні прапорці”, що вказують на розвиток тяжких шкірних побічних реакцій (SCARs), зокрема DRESS-синдрому. 5. Формулювати обґрунтований план обстеження пацієнта, включаючи лабораторні тести (загальний аналіз крові з формулою, біохімічні маркери). 6. Розробляти тактику ведення пацієнта: визначати показання до відміни препарату, призначати патогенетичну та симптоматичну терапію. 7. Надавати рекомендації щодо подальшого спостереження та профілактики медикаментозних реакцій. Програма заходу • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Питання, що розглядаються: критерії розмежування вірус-асоційованої та медикаментозної екзантеми на основі клінічних і анамнестичних даних. • Роль лабораторних маркерів: еозинофілія, атипові лімфоцити, рівень печінкових трансаміназ. • Групи лікарських засобів, які найчастіше викликають макулопапульозні висипи. • Тактика ведення пацієнта з екзантемою на тлі прийому антибіотиків при встановленій вірусній інфекції, зокрема при інфекційному мононуклеозі. • Клінічні ознаки — предиктори розвитку DRESS-синдрому та інших тяжких шкірних побічних реакцій. • Підходи до топічної та системної терапії залежно від етіології та ступеня тяжкості. • Часовий лаг між прийомом препарату та появою висипу, специфічний для медикаментозної екзантеми. • Показання до проведення провокаційних тестів або шкірних алергопроб для підтвердження медикаментозної етіології. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Для організму не існує таких понять, як «гінекологічні» чи «неврологічні» проблеми – в цілісній системі усе взаємопов'язане. Головний біль, вегетативні розлади, когнітивний дефіцит чи навіть тунельні синдроми нерідко мають гормональний слід. Від менархе до менопаузи нервова система жінки постійно взаємодіє з репродуктивною сферою, і лікарю важливо знати, як саме ці механізми працюють. На лекції ви отримаєте структуроване розуміння неврологічних аспектів гінекологічних станів: від впливу контрацептивів та ендометріозу до складних патологій під час вагітності, як-от тромбоз мозкових венозних синусів чи синдром задньої зворотної енцефалопатії. Ви дізнаєтеся, як гормональні зміни позначаються на нервовій системі в різні етапи життя жінки, і навчитеся бачити клінічні зв’язки, які допомагають уникнути діагностичних пасток. Після лекції ви зможете впевнено орієнтуватися в «сірій зоні» між неврологією та гінекологією, своєчасно виявляти небезпечні стани й формувати індивідуальний підхід до кожної пацієнтки. • 1. Актуальність теми • 2. Статева зрілість: • Комбіновані оральні контрацептиви і головний біль • Неврологічні ускладнення ендометріозу • Синдром полікістозу яєчників з боку неврології • 3. Неврологічні аспекти лікування безпліддя • 4. Вагітність у неврологічному контексті: • Параліч Белла • Тунельні синдроми • Тромбоз мозкового венозного синуса • Синдром зворотної мозкової вазоконстрикції • Синдром задньої зворотної енцефалопатії • Апоплексія гіпофіза • 5. Вплив менопаузи на нервову систему: • Розлади сну • Когнітивний дефіцит • Вегетативні розлади • Менопауза та епілепсія • 6. Висновки • 7. Відповіді на запитання учасників

Електронний навчальний курс присвячений застосуванню технік когнітивно-поведінкової психотерапії в медичній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Програма заходу • Оволодієте техніками діагностики та концептуалізації клінічних випадків у рамках моделі КПТ. • Ідентифікація та класифікація когнітивних спотворень (катастрофізація, дихотомічне мислення) у пацієнтів із соматичною патологією. • Застосування техніки Сократівського діалогу для корекції дезадаптивних переконань пацієнта щодо хвороби та лікування. • Впровадження протоколів поведінкової активації для пацієнтів з ангедонією, апатією та низькою мотивацією. • Надання структурованої психоедукації щодо взаємозв’язку між когніціями, емоціями та фізіологічними реакціями. • Оволодіння алгоритмами роботи з тривогою про здоров’я (нозофобією) та больовою поведінкою. • Формування навичок встановлення терапевтичного альянсу та підвищення комплаєнсу через КПТ-орієнтований підхід. • Застосування технік усвідомленості (mindfulness) для управління стресом та хронічним болем. • Заняття №1 • Як клінічно розмежувати раціональне занепокоєння щодо симптомів та патологічну тривогу про здоров’я? • Які «червоні прапорці» вказують на необхідність консультації психіатра? • Як інтегрувати когнітивну модель (модель ABC) в обмежений час клінічного прийому? • Які техніки КПТ є доказово ефективними для менеджменту хронічних больових синдромів? • Який алгоритм дій при роботі з пацієнтом, що катастрофізує побічні ефекти фармакотерапії? • Як використовувати техніки поведінкової активації для пацієнтів з астенією та депресивними симптомами? • Як коректно формулювати Сократівські питання, щоб не викликати у пацієнта відчуття знецінення його скарг? • Які валідизовані скринінгові шкали для виявлення тривоги та депресії можна використовувати на соматичному прийомі? • Заняття №2 • Яка доказова база ефективності КПТ при основних нозологіях: великому депресивному розладі, генералізованому тривожному розладі, ПТСР, обсесивно-компульсивному розладі? • Які ключові диференційні критерії КПТ порівняно з іншими психотерапевтичними напрямами? • Як проводити клінічну концептуалізацію випадку в рамках КПТ-моделі? • Які показання та протипоказання до застосування КПТ? • Як інтегрувати КПТ з фармакотерапією: принципи комбінованого лікування? • Які алгоритми роботи з терапевтичним опором та низьким комплаєнсом пацієнта? • Як адаптувати техніки КПТ для пацієнтів з коморбідною соматичною патологією? • Які методики КПТ є ефективними для профілактики рецидивів психічних розладів? • 02:13:46 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Навіть крихітне кістозне утворення підшлункової залози – це лотерея. Спочатку воно доброякісне, але згодом може перерости у злоякісну пухлину або метастазувати. Вчасна діагностика й розуміння природи процесу визначають ефективність вашої лікувальної тактики й виживаність пацієнта. На цьому заході ви навчитеся розрізняти кісту, псевдокісту й кістозну пухлину, грамотно інтерпретувати дані УЗД, КТ, МРТ та ЕУС, а також уникати поширених помилок, які можуть коштувати пацієнту життя. Ви будете знати про типові клінічні пастки і зможете швидко визначати показання до хірургічного чи ендоскопічного втручання. Після заходу ви діятимете впевнено в будь-якій ситуації, адже чітко будете розуміти, коли спостерігати, а коли негайно проводити втручання. • Кісти, псевдокісти й кістозні пухлини підшлункової залози: • сучасні класифікації, морфологічні особливості та клінічне значення. • Клінічна картина й перебіг захворювань: • основні симптоми, типові та нетипові прояви, діагностичні «пастки». • Інструментальна діагностика: • роль УЗД, КТ, МРТ й ЕУС у визначенні характеру уражень; • діагностичні алгоритми в реальній клінічній практиці. • Диференційна діагностика: • як відрізнити псевдокісти від кіст та кістозних пухлин; • клінічні критерії, маркери та діагностичні підказки. • Лікувальна тактика: • консервативні, ендоскопічні та хірургічні підходи; • сучасні протоколи, показання до втручання, вибір оптимальної стратегії. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

​Синдром гострого живота є однією з причин невідкладного звернення пацієнтів, і для лікаря будь-якої спеціальності важливо вміти швидко орієнтуватись у цій клінічній ситуації. Особливо складною є діагностика в гіпогастральній ділянці, де біль може бути спричинений як хірургічною, так і гінекологічною патологією. Апендицит, апендажит, ектопічна вагітність чи перекрут яєчника часто мають схожу симптоматику, але потребують принципово різного підходу. У цьому контексті трансвагінальне УЗД є основним методом візуалізації, що дає змогу швидко встановити точний діагноз. Його правильне застосування суттєво підвищує шанси на збереження репродуктивних органів та запобігає фатальним ускладненням. Зволікання з діагностикою в разі перекруту яєчника може призвести до ішемії та втрати органа вже через 6 годин, а в разі ектопічної вагітності – до внутрішньочеревної кровотечі та загрози для життя. Навіть досвідчені лікарі можуть помилково трактувати УЗ-зображення або обрати неадекватний метод дослідження, наприклад трансабдомінальний замість трансвагінального. Це знижує точність діагностики. Тому, вміння орієнтуватися в анатомії гіпогастральної ділянки та характерних УЗ-ознаках важливе для лікарів, які стикаються з гострою абдомінальною симптоматикою в ургентній практиці. Навчальний майстер-клас «УЗД гострого живота: гіпогастрій. Розгляд клінічних кейсів» буде присвячений вивченню найпоширеніших причин гострого болю в нижньому поверсі черевної порожнини та анатомічних особливостей гіпогастральної ділянки. Учасники розглянуть клінічну картину, діагностику і підходи до ведення апендициту, апендажиту, ектопічної вагітності й перекруту яєчника. Особливу увагу буде приділено ролі трансвагінального УЗД як основного методу диференційної діагностики. Розглядатимуться типові помилки, які можуть вплинути на своєчасність встановлення діагнозу й подальшу тактику лікування. • Гострий живіт. ACUTE-ABDOMEN. Анатомічні особливості гіпогастральної ділянки. • Апендицит. • Апендажит. • Ектопічна вагітність. • Перекрут яєчника. • Важливість трансвагінального обстеження в діагностиці гострого живота. • Відповіді на запитання учасників

Електронний навчальний курс БПР присвячений диференційній діагностиці тонзилофарингітів у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати клінічні шкали McIsaac та Centor для оцінки ймовірності бактеріального тонзиліту, спричиненого β-гемолітичним стрептококом групи А (БГСА). 2. Інтерпретувати результати огляду ротоглотки для виявлення специфічних ознак вірусної та бактеріальної інфекції. 3. Правильно виконувати та інтерпретувати результати експрес-тестів на виявлення антигену БГСА, розуміючи їх діагностичну цінність. 4. Проводити диференційну діагностику між БГСА-фарингітом та іншими причинами, зокрема інфекційним мононуклеозом, аденовірусною, ентеровірусною інфекціями. 5. Визначати “червоні прапорці” та показання для госпіталізації пацієнта, зокрема підозру на паратонзилярний абсцес та епіглотит. 6. Формулювати обґрунтований план ведення пацієнта, включаючи рішення про призначення або відмову від антибіотикотерапії на основі комплексних діагностичних даних. Програма заходу • Навчальна програма • Заняття 1 — 01:54:19 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Венозна патологія нижніх кінцівок є однією з найчастіших причин набряків, болю, відчуття важкості та появи трофічних змін. Від якості ультразвукового дослідження залежить точність діагностики, виявлення патологічного рефлюксу та вибір подальшої тактики лікування. Недостатнє володіння методикою дуплексного сканування може призвести до помилок в оцінці гемодинамічних порушень, локалізації рефлюксу та інтерпретації функціональних проб. На цьому заході ви розглянете анатомію та особливості венозної системи нижніх кінцівок, покази до проведення ультразвукового дослідження, алгоритм виконання дуплексного сканування та методи покращення якості візуалізації. Також ви навчитесь проводити оцінку фізіологічного та патологічного рефлюксу, виконувати функціональні проби, точно інтерпретувати отримані результатів і долати труднощі, що виникають під час обстеження. Після навчання ви зможете впевнено виконувати ультразвукове дослідження вен нижніх кінцівок, коректно оцінювати венозний рефлюкс та результати функціональних проб, виявляти ознаки варикозної хвороби, хронічної венозної недостатності та посттромботичних змін. • Анатомія та особливості венозної системи нижніх кінцівок. • Покази до проведення ультразвукового дослідження вен нижніх кінцівок. • Методика обстеження – особливості УЗ-сканів, можливості покращення зображення. • Фізіологічний та патологічний рефлюкс – проби, інтерпретація отриманих результатів. • Труднощі при обстеженні та можливості їх подолання. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Попри наявність численних рекомендацій, рекурентний тонзиліт – клінічно складна й дискусійна проблема. На практиці доводиться стикатись із неоднозначністю трактування термінів, варіабельністю діагностичних підходів і труднощами у виборі оптимальної тактики лікування. Питання меж ефективності консервативної терапії та своєчасного визначення показань до хірургічного втручання є актуальним майже для кожного клінічного випадку. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики та лікування тонзилярної патології з акцентом на практичне застосування. Ви дізнаєтеся про критерії діагностики рекурентного тонзиліту, доцільність та обмеження бактеріологічних досліджень, а також принципи інтерпретації результатів. Окрім цього, ви навчитеся визначати ефективність консервативного лікування і своєчасно приймати рішення щодо направлення пацієнта на тонзилектомію. Після навчання ви зможете обгрунтовано обирати лікувальну тактику в складних та суперечливих ситуаціях, уникати зайвих обстежень і неефективних терапевтичних підходів. • Актуальність тонзилярної проблеми в Україні та світі. • Семантичні особливості тонзилярної патології. • Важливість правильного діагностування рекурентного тонзиліту. • Доцільність бактеріологічного посіву з ротоглотки: показання, обмеження та клінічна інтерпретація результатів (коли, як і кому призначати). • Визначення критеріїв ефективності консервативного лікування рекурентного тонзиліту і показань до скерування пацієнта на тонзилектомію. • Ускладнення після тонзилектомії. • Невирішені питання в тонзилярній патології. • Відповіді на запитання.

1. Відеолекція Побудова довіри через слухання: -Техніка активного слухання -Мистецтво запитань: перехід від відкритих до закритих. «Болі» пацієнта та бар’єри: чому пацієнти відчувають незадоволення Конфліктологія для лікаря: причини та стадії розвитку конфлікту (від прихованої до інциденту). Алгоритм EVE (Explore, Validate, Explain): вирішуємо конфлікти правильно 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Артеріальна гіпертензія під час вагітності є однією з провідних причин материнської та перинатальної захворюваності й смертності, а також важливим маркером майбутнього серцево-судинного ризику в жінки. Підвищення частоти гіпертензивних розладів асоціюється зі старшим віком вагітних, поширеністю ожиріння, метаболічного синдрому та хронічної артеріальної гіпертензії. Неправильна або несвоєчасна діагностика прееклампсії та важких форм АГ може призводити до розвитку тяжких ускладнень і значного погіршення перинатальних наслідків. На цьому заході ви розглянете принципи класифікації артеріальної гіпертензії у вагітних, навчитеся диференціювати хронічну гіпертензії, гестаційну гіпертензію та прееклампсію і засвоїте алгоритми моніторингу артеріального тиску в динаміці вагітності. Ви опануєте підходи до оцінювання материнського й фетального ризику, сучасні стратегії медикаментозної терапії, зважаючи на безпеку препаратів, тактику ведення тяжкої гіпертензії та прееклампсії, а також особливості післяпологового спостереження. Окрім цього, до вашої уваги будуть представлені реальні клінічні кейси, на основі яких проаналізуємо типові помилки лікарів у діагностиці та веденні пацієнток із гіпертензивними станами під час вагітності, а також способи їх уникнення в щоденній практиці. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти гіпертензивні розлади вагітності, обґрунтовано обирати тактику лікування та маршрутизації пацієнтки й зменшити ризик тяжких перинатальних ускладнень. • Фізіологічні зміни серцево-судинної системи під час вагітності + класифікація АГ у вагітних • Хронічна, гестаційна гіпертензія та прееклампсія: основні відмінності • Сучасні підходи до діагностики та моніторингу АТ під час вагітності • Типові помилки у затримці діагностики АГ у вагітних на прикладі клінічного кейсу • Оцінювання материнського й фетального ризику • Медикаментозна терапія АГ у вагітних: що дозволено, а що протипоказано • Тактика ведення тяжкої артеріальної гіпертензії та прееклампсії • Післяпологове спостереження та довгостроковий серцево-судинний ризик • Вагітність як ранній маркер майбутньої серцево-судинної патології у жінки • Відповіді на запитання учасників

Інтерпретація ультразвукової картини ендометрію є одним із базових, але водночас найвідповідальніших завдань у щоденній практиці лікаря ультразвукової діагностики та гінеколога. Норма ендометрію не є сталою величиною – вона змінюється залежно від фази менструального циклу, гормонального фону, віку або медикаментозної терапії. Правильне оцінювання товщини, ехоструктури і васкуляризації ендометрію потребує системного підходу й чіткого розуміння ультразвукових дескрипторів. На цьому заході ви розглянете ультразвукову картину нормального ендометрію в різні фази циклу та навчитеся використовувати сучасні дескриптори для оцінювання патологічних змін. Ви опануєте основні підходи до диференціації гіперпластичних процесів, поліпів та вогнищевих змін, зрозумієте особливості інтерпретації УЗ-картини в пацієнток у менопаузі й у тих, хто отримує тамоксифен. Окрім цього, ви дізнаєтеся більше про алгоритми оцінювання ендометрію в разі підозри на ранню вагітність, позаматкову вагітність і трофобластичну хворобу, а також про застосування ультразвукової соногістероскопії як методу уточнення внутрішньопорожнинної патології. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати ультразвукові зміни ендометрію, відрізняти фізіологічні варіанти від патології та формувати обґрунтований висновок. • Ультразвукова картина нормального ендометрію в різні фази • Основні ультразвукові дескриптори патологічних змін ендометрію • Поліпи, гіперплазія та вогнищева гіперплазія ендометрію • Особливості візуалізації ендометрію в менопаузі • Ендометрій під час приймання тамоксифену • УЗД вагітності малого строку, позаматкової вагітності • Трофобластична хвороба • Ультразвукова соногістероскопія • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Курс БПР присвячений психосоматичним, соматоформним і психогенним розладам та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички застосування діагностичних критеріїв DSM-5 та МКХ-11 для верифікації соматоформних, дисоціативних (конверсійних) та психосоматичних розладів. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику між соматичними симптомами, зумовленими органічною патологією, та їх психогенними аналогами, а також використовувати стандартизовані опитувальники PHQ-15 і GAD-7 для скринінгу соматизації, тривоги та депресії. Програма охоплює ідентифікацію клінічних «червоних прапорців», формування стратегії комунікації з пацієнтом без стигматизації, розроблення початкового плану ведення та визначення критеріїв для скерування до психіатра або психотерапевта. Учасники також аналізуватимуть патерни соматичних скарг, характерні для тривожних, депресивних розладів і ПТСР. Програма заходу • Які сучасні нейробіологічні механізми лежать в основі психосоматичних та соматоформних розладів? • Як клінічно розмежувати конверсійний розлад (функціональний неврологічний розлад) від дебюту органічного неврологічного захворювання? • В яких клінічних ситуаціях доцільно припинити діагностичний пошук органічної причини та запідозрити психогенний генез симптомів? • Який диференційно-діагностичний алгоритм слід застосовувати у пацієнта з хронічним больовим синдромом без чітких органічних корелятів? • Які існують валідні інструменти та клінічні ознаки для позитивної діагностики психогенного розладу, а не лише діагностики методом виключення? • Які особливості ятрогенії при веденні пацієнтів з соматоформними розладами та як її уникнути? • Яка роль запалення як сполучної ланки між психічним стресом та соматичною маніфестацією? • Як коректно сформулювати діагноз згідно з МКХ-11 для пацієнтів з функціональними соматичними синдромами? • 02:16:01 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

МРТ-знімки – це ключ до правильного діагнозу. На цьому заході ви навчитеся швидко і точно розпізнавати основні ознаки патології на МРТ: судинні ураження, демієлінізувальні хвороби, новоутворення, нейродегенеративні процеси, інфекційно-запальні й травматичні зміни, порушення ліквородинаміки. Ви зрозумієте, як правильно інтерпретувати МРТ-знімки і використовувати їх для швидкої діагностики та планування тактики ведення пацієнта. МРТ не має бути для вас лише «чорно-білим знімком». Після навчання ви зможете самостійно оцінювати патологію, розпізнавати небезпечні зміни на ранніх стадіях і швидко приймати правильні рішення. • Судинні ураження • Демієлінізувальні захворювання • Новоутворення головного мозку • Нейродегенеративні процеси • Інфекційно-запальні процеси • Травматичні ушкодження • Гідроцефалія та інші порушення ліквородинаміки • Особливості трактування результатів • Висновки • Відповіді на запитання учасників

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретація показників загального аналізу крові та специфічних лабораторних маркерів (феритин, трансферин, вітамін B12, фолієва кислота) для верифікації типу анемії. 2. Проведення диференційної діагностики між залізодефіцитною анемією, анемією хронічних захворювань, B12- та фолієводефіцитною анемією. 3. Розробка алгоритму діагностичного пошуку при анеміях невстановленого генезу. 4. Вибір оптимальної тактики лікування залізодефіцитної анемії: критерії для призначення пероральних та парентеральних препаратів заліза. 5. Володіння принципами терапії анемії хронічних захворювань, включаючи застосування стимуляторів еритропоезу. 6. Моніторинг ефективності та безпечності терапії, критерії досягнення цільових рівнів гемоглобіну та феритину. 7. Ідентифікація “червоних прапорців” при анемічному синдромі, що вимагають негайного дообстеження та консультації гематолога. 8. Корекція анемії у пацієнтів з коморбідною патологією (ХХН, СН, онкологічні захворювання). Програма заходу • Заняття №1 Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Які сучасні лабораторні маркери є найбільш інформативними для діагностики латентного дефіциту заліза та ЗДА? • Як інтерпретувати рівень феритину у пацієнтів із супутніми запальними процесами або патологією печінки? • Які абсолютні та відносні показання до призначення парентеральних препаратів заліза? • Які переваги та недоліки різних хімічних форм пероральних препаратів заліза? • Яка оптимальна тактика ведення пацієнток із ЗДА під час вагітності та в післяпологовому періоді? • Як проводити диференційну діагностику мікроцитарних гіпохромних анемій? • Які критерії свідчать про адекватну відповідь на терапію препаратами заліза та яка тривалість лікування? • Які особливості лікування ЗДА у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту? • Які сучасні лабораторні маркери є ключовими для диференційної діагностики анемій? • Як інтерпретувати показники феритину в умовах системного запалення? • Анемія хронічних захворювань vs. залізодефіцитна анемія: клініко-лабораторні паралелі та відмінності. • Який патогенетичний механізм лежить в основі функціонального дефіциту заліза? • Які критерії вибору препарату заліза (пероральний vs. парентеральний) та оптимальні схеми дозування? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до призначення еритропоез-стимулюючих препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з рефрактерною до лікування залізодефіцитною анемією? • У яких клінічних ситуаціях показано визначення рівня вітаміну В12 та фолієвої кислоти як скринінговий тест? • Які особливості діагностики та лікування анемії у пацієнтів похилого віку з поліморбідністю? • Заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Заняття 1: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • 23:37 • Конспект до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Клінічні задачі до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Конспект до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Клінічні задачі до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера