Заходи БПР — Клінічна лабораторна діагностика 2026

1. Відеолекція Соматичний ресурс медичного працівника: психофізіологія стресу та методи відновлення: Розділ 1 – Теоретична частина Психофізіологія стресу та базові механізми саморегуляції Що таке стрес з точки зору нейрофізіології та полівагальної теорії стресу Вплив стресу на різні системи організму Як тіло сигналізує про стрес (ранні маркери, практика тілесно-орієнтованої психотерапії: «Сканування тіла») Розділ 2. Роль тіла та емоцій у стабілізації стресового стану медичних працівників Взаємозв’язок тіла та емоцій з точки зору тілесно-орієнтованої психотерапії (теорія В.Райха) Принципи психосоматичної психотерапії в процесах саморегуляції Ознайомлення з базовими практиками тілесно-орієнтованої психотерапії для відновлення контакту з власним тілом Ознайомлення з техніками, стабілізації власного стану в процесі виконання професійних обов’язків Розділ 3. Відновлення ресурсу ( практики, техніки та вправи) Відновлення фізіологічного та нервового балансу після стресу і робочого навантаження Повернення контакту з тілом, емоціями та внутрішніми ресурсами Формування навички самостійного швидкого відновлення та профілактики виснаження 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Кандидозні інфекції є однією з найскладніших проблем у неонатальній практиці, особливо в умовах інтенсивної терапії новонароджених. Діти з екстремально низькою масою тіла, передчасно народжені, а також ті, хто перебуває на тривалому курсі антибіотикотерапії, мають значно підвищений ризик розвитку інвазивного кандидозу. Ця інфекція асоціюється з високим рівнем смертності й тяжкими ускладненнями, як-от ураження ЦНС, очей і тяжкі системні порушення. Виклики у веденні таких пацієнтів посилюються через зростання резистентності до флуконазолу й інших антимікотиків, що вимагає більш зваженого підходу до емпіричної та таргетної терапії. Крім того, кандидоз часто маскується під інші інфекційні стани або сепсис, що ускладнює своєчасну діагностику. Необхідно запроваджувати мультидисциплінарний підхід до контролю за цією інфекцією, зокрема раннє мікробіологічне тестування, оцінювання факторів ризику та вдосконалення інфекційного контролю. Навчальний майстер-клас «Кандидозні інфекції у новонароджених» буде присвячений вивченню клінічного значення кандидозних інфекцій у немовлят та їхньої актуальності в умовах сучасної неонатології. Учасники детально розглянуть групи ризику, типи кандидозу й частоту виникнення цих інфекцій. Будуть проаналізовані чинники, які сприяють розвитку інфекції, зокрема роль вертикального та нозокоміального передавання. Окрему увагу буде приділено патогенезу кандидозу відповідно до незрілості імунної системи новонароджених і формування біоплівок. Також будуть висвітлені доказові підходи до лікування, зокрема вибір антимікотиків та моніторинг терапії. • Вступ: клінічне значення кандидозу в новонароджених • Чому тема важлива саме зараз: сучасні виклики неонатології • Групи ризику: передчасно народжені, діти з катетерами, після антибіотикотерапії • Види кандидозних інфекцій: шкірні, слизові, інвазивні форми • Епідеміологія та фактори ризику • Частота кандидозу в різних неонатальних популяціях • Основні чинники ризику: перинатальні, госпітальні, медикаментозні • Роль вертикальної та нозокоміальної трансмісії • Патогенез кандидозної інфекції у новонароджених • Механізми колонізації та інвазії • Особливості імунної відповіді новонародженого • Біоплівки, антибіотик-асоційований дисбаланс • Клінічні форми та прояви кандидозу • Шкірно-слизові ураження • Ураження сечостатевої, респіраторної систем • Кандидемія та інвазивний кандидоз: ознаки, перебіг, ускладнення • Сучасні підходи до діагностики • Клінічні критерії, лабораторна верифікація • Мікроскопія, культуральні дослідження, ПЛР • Роль біомаркерів (β-D-глюкан, маннан) у ранній діагностиці • Лікування кандидозу в новонароджених: доказові стратегії • Принципи вибору антимікотика: азоли, амфотерицин B, ехінокандини • Особливості дозування в неонатальному періоді • Моніторинг ефективності й безпеки терапії • Профілактика кандидозних інфекцій у відділеннях новонароджених • Профілактичне застосування антимікотиків • Контроль за антибіотикотерапією • Інфекційний контроль, гігієна рук, догляд за катетерами • Клінічні кейси та алгоритми дій • Аналіз реальних клінічних ситуацій • Обговорення помилок, варіанти рішень • Розроблення покрокових алгоритмів ведення пацієнта • Запитання та відповіді

Шкірні прояви можуть бути першими сигналами системної катастрофи в організмі. Своєчасне виявлення критичних станів є вкрай важливим для порятунку життя пацієнта. Перші прояви анафілаксії можуть виглядати як шкірний висип та набряк. Синдром Стівенса-Джонсона й токсичний епідермальний некроліз хоч і рідкісні, та мають високий рівень летальності у дорослих і потребують негайної діагностики саме на дерматологічному етапі. Гострі шкірні прояви можуть бути наслідком як системної патології, так і медикаментозної токсичності, зокрема DRESS-синдрому або гострих герпетичних інфекцій. У цих випадках саме дерматолог має стати першим, хто може надати невідкладну допомогу. Незнання клінічних ознак і відсутність чіткого алгоритму дій у таких ситуаціях призводять до затримки допомоги, підвищення рівня смертності та інвалідизації. Знання невідкладних станів є обов’язковим для лікаря будь-якої спеціальності. Навчальний захід «Невідкладні стани в дерматології» буде присвячений вивченню найпоширеніших ургентних ситуацій в практиці дерматолога. Учасники ознайомляться з класифікацією та клінічними різновидами токсикодермій, синдрому Стівенса-Джонсона і токсичного епідермального некролізу. Розглядатимуться особливості клінічної картини, диференційна діагностика з іншими бульозними дерматозами й оцінювання ступеня ураження шкіри за допомогою шкал (наприклад, SCORTEN). Окрему увагу буде приділено інструментальним методам діагностики, зокрема дерматоскопії. Учасники вивчать покрокові алгоритми дій дерматолога у разі виявлення гострих станів в амбулаторній практиці. Також розглядатиметься тактика взаємодії з фахівцями інших напрямів і показання до госпіталізації. • Невідкладні стани в дерматології: • Класифікація/види • Клінічна діагностика • Особливості клінічної картини токсикодермій, СЖС, ТЕН у практиці дерматолога. • Дерматоскопія та інші інструментальні методи для швидкої діагностики. • Диференційна діагностика з іншими дерматозами (пемфігус, бульозний пемфігоїд, гострий генералізований екзантематозний пустульоз тощо). • Визначення ступеня ураження шкіри (SCORTEN, інші шкали). • Алгоритми дій для дерматолога у разі невідкладних станів • Покроковий алгоритм дій у кабінеті дерматолога у разі підозри на токсикодермію/СЖС. • Взаємодія з суміжними спеціалістами (терапевт, реаніматолог, алерголог). • Показання до госпіталізації у стаціонар/опіковий центр. • Техніка ведення пацієнтів з токсикодерміями та СЖС для дерматолога • Вибір системної терапії. • Місцева терапія. • Ведення уражень слизових. • Особливості ведення пацієнтів з супутньою патологією. • Відповіді на запитання учасників

Визначення групи крові за системами ABO та резус-належності є відповідальною складовою лабораторної діагностики, від якої безпосередньо залежать безпека трансфузій та клінічні рішення. Навіть попри наявність стандартизованих методик, можуть трапитися помилки через неправильний спосіб дослідження, хибну інтерпретацію результатів та вплив «людського фактора». Особливу складність становлять ситуації зі слабоаглютинабельними формами антигену D, наявністю холодових аглютинінів, варіантами антигену A, а також розбіжності результатів між лабораторіями. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про еритроцитарні системи ABO та резус, їхнє клінічне значення й варіанти антигенів. Ви розглянете методи визначення групи крові та резус-належності, їхні діагностичні можливості, переваги й обмеження. Також ви досконало засвоїте правила виконання досліджень, контролю якості реакцій та особливості обстеження різних категорій пацієнтів: від донорів до новонароджених і вагітних. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати сумнівні результати, ефективно діяти у складних випадках і вибудовувати якісну взаємодію між лабораторними та клінічними підрозділами. • Сучасні уявлення про еритроцитарні системи АВО та резус, клінічне значення основних антигенів та їхніх варіантів. • Методи визначення: можливості, переваги, недоліки. • Правила виконання, облік та контроль реакцій. • Особливості проведення для різних категорій обстежуваних: пацієнти, вагітні, новонароджені, донори. • Можливості «маневру» для лабораторій різного рівня у складних випадках. • Тісна комунікація лабораторій та клінічних підрозділів: чому це критично важливо. • Відповіді на запитання.

Тинітус – це не просто нав’язливий шум у вухах. Це симптом, що може бути дзвінком, який свідчить про серйозні діагнози: від ішемії мозку до пухлин слухового нерва. За даними Американської академії отоларингології, від 10 до 15% дорослого населення стикаються з цим явищем, а у 20% із них стан вимагає медичного втручання через виражений дискомфорт. З віком ризик лише зростає: якщо серед молоді тинітус виникає у 1,6% випадків, то серед людей 60+ років – вже у 9%. Часто цей симптом супроводжується тривожністю, депресією, порушенням сну і значно погіршує якість життя. Найнебезпечніше, що можна зробити – це недооцінити цей симптом. Неправильне трактування тинітусу як суто ЛОР-проблеми може призвести до пропущеної неврологічної патології, затримки лікування і навіть небезпечних для життя ускладнень. Глибоке розуміння природи цього стану є важливим для лікарів різних спеціальностей. Навчальний захід «Тинітус у неврологічній практиці: диференційна діагностика й тактика ведення пацієнта» буде присвячений вивченню клінічної значущості тинітусу в неврології з акцентом на його епідеміологію, патофізіологію та мультидисциплінарну роль лікаря. Особливу увагу буде приділено неврологічним причинам такого стану: від акустичної невриноми до шийної мієлопатії та патології краніоцервікального переходу. Окремим блоком будуть представлені функціональні й психогенні порушення з розглядом соматоформних станів і тривожно-депресивної коморбідності. Також буде розглянуто алгоритм неврологічного обстеження та варіанти терапевтичної тактики, зокрема фармакотерапія та реабілітація. • Клінічна значущість тинітусу в неврології • Епідеміологія та патофізіологічні механізми. • Роль невролога в мультидисциплінарному підході. • Класифікація тинітусу: ключ до правильної маршрутизації • Об’єктивний vs суб’єктивний тинітус. • Пульсувальний тинітус: коли запідозрити судинну патологію. • Однобічний тинітус: червоні прапорці. • Неврологічно значущі етіології шуму у вухах • Вестибулярна шваннома (акустична невринома). • Синдром верхньої мозочкової артерії. • Мігрень, розсіяний склероз, нейросифіліс. • Черепно-мозкова травма, шийна мієлопатія. • Патологія краніоцервікального переходу. • Функціональні та психогенні порушення • Соматоформні розлади. • Коморбідна тривожна/депресивна симптоматика. • Психогенний тинітус: критерії підозри. • Алгоритм неврологічного обстеження при тинітусі • Структурований неврологічний скринінг. • Показання до нейровізуалізації. • Аудіологічне оцінювання та співпраця з отоларингологом. • Судинна діагностика: дуплекс судин шиї/голови, МР-ангіографія. • Практичні аспекти менеджменту • Коли призначати фармакотерапію і яку. • Неврологічна реабілітація, когнітивно-поведінкова терапія. • Показання до вузькоспеціалізованих консультацій.

Нейродегенеративні захворювання – одна з головних медичних проблем XXI століття. Кількість пацієнтів із деменцією невпинно зростає, формуючи значне соціальне та економічне навантаження на систему охорони здоров’я. Водночас більшість сучасних фармакологічних підходів спрямовані переважно на контроль симптомів і не здатні впливати на сам процес нейродегенерації. В таких умовах необхідно чітко розуміти сучасні наукові підходи до регенеративної медицини і потенціал клітинних технологій. На цьому заході ви розглянете патогенез нейродегенеративних процесів та роль мезенхімальних стовбурових клітин у потенційній модифікації перебігу захворювань, зокрема ви дізнаєтеся більше про їхню біологію та їхні паракринні, імуномодулювальні й нейротрофічні ефекти. Наприкінці ви отримаєте ефективні клінічні алгоритми застосування аутологічних стовбурових клітин із позицій доказової медицини. Після навчання ви зможете оцінювати доцільність застосування регенеративних підходів, правильно відбирати пацієнтів та формувати для них реалістичні клінічні очікування. • Епідемія нейродегенеративних захворювань XXI століття: клінічні та економічні виклики. • Патогенез хвороби Паркінсона та Альцгеймера: спільні механізми нейродегенерації. • Обмеження сучасної фармакотерапії: симптом-контроль без впливу на прогресію. • Когнітивні порушення: структура дефіциту та клінічні фенотипи. • Біологія мезенхімальних стовбурових клітин (MSC): механізми дії (паракринні, імуномодулювальні, нейротрофічні). • Клінічний алгоритм застосування аутологічних MSC (відбір пацієнтів, введення, моніторинг). • Аналіз представлених клінічних результатів (MMSE, MoCA, SAGE, UPDRS). • Безпека та ризики: онкологічна настороженість, імунологічні аспекти. • Межі методу: що є доказовим, а що потребує RCT. • Перспективи регенеративної неврології. • Відповіді на запитання.

1. Відеолекція ВІЛ-інфекція та професійні ризики медичних працівників: профілактика і алгоритм дій при контакті з біоматеріалом Статистика професійних контактів із біоматеріалом. Чому постконтактна профілактика є критично важливою. Нормативна база України. Фактори ризику інфікування: глибина травми, об'єм та тип біоматеріалу. Ризик передачі при уколі голкою, контакті зі слизовими та ушкодженою шкірою. Професійні ризики медичних працівників Види небезпечних контактів: укол/поріз, потрапляння крові на слизові, контакт з ушкодженою шкірою. Біологічні рідини з високим ризиком. Групи підвищеного ризику. Первинна профілактика Стандартні запобіжні заходи. Використання ЗІЗ. Безпечне поводження з гострими інструментами. Контейнери для утилізації. Алгоритм дій при контакті з біоматеріалом (наказ МОЗ №2103) Невідкладні дії: промивання, обробка слизових. Оцінка ризику. Лабораторне обстеження постраждалого та джерела. Екстрена постконтактна профілактика: покази, терміни початку. Документування та юридичні аспекти Повідомлення керівника. Реєстрація випадку. Медична документація. Гарантії для медпрацівника. Конфіденційність. Типові помилки та клінічні кейси Запізнілий початок ПКП. Недооцінка ризику. Самовільне припинення терапії. Розбір клінічних сценаріїв. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Дистанційна участь з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «цифрова компетентність». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс БПР присвячений сучасним підходам до виявлення та лікування статевих інфекцій. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують застосування сучасних алгоритмів лабораторної діагностики ІПСШ, включаючи ПЛР, серологічні та мікроскопічні методи. Програма охоплює інтерпретацію результатів досліджень, верифікацію збудника та визначення його чутливості до антимікробних препаратів. Лікарі навчаться обирати схеми етіотропної терапії відповідно до актуальних національних та міжнародних клінічних протоколів (CDC, IUSTI), вести пацієнтів зі змішаними інфекціями та ускладненими формами ІПСШ. Окрему увагу приділено диференційній діагностиці урогенітальних інфекцій, менеджменту статевих партнерів, консультуванню пацієнтів і веденню особливих груп, зокрема вагітних. Програма заходу • Заняття №1: сучасні підходи до скринінгу ІПСШ у безсимптомних пацієнтів та груп ризику. • Заняття №1: вибір діагностичних тестів при підозрі на хламідіоз, гонорею, трихомоніаз та сифіліс. • Заняття №1: лікування антибіотикорезистентних штамів Neisseria gonorrhoeae. • Заняття №1: діагностика та лікування інфекції, спричиненої Mycoplasma genitalium. • Заняття №1: ведення пацієнтів з персистуючими та рецидивуючими урогенітальними інфекціями. • Заняття №1: синдромний підхід до ведення пацієнтів з ІПСШ. • Заняття №1: профілактика запальних захворювань органів малого таза, безпліддя та позаматкової вагітності. • Заняття №1: юридичні та етичні аспекти ведення пацієнтів, включаючи сповіщення партнерів. • Заняття №1: 01:38:58. • Заняття №2: алгоритми лабораторної діагностики уретритів, цервіцитів та вагінітів. • Заняття №2: терапія першої лінії при неускладненому урогенітальному хламідіозі та гонореї згідно з останніми гайдлайнами. • Заняття №2: ведення пацієнтів з інфекцією, спричиненою Mycoplasma genitalium, в умовах зростаючої макролідної резистентності. • Заняття №2: діагностика та лікування ІПСШ у вагітних та жінок, що планують вагітність. • Заняття №2: диференційна діагностика та менеджмент пацієнтів з генітальними виразками. • Заняття №2: «червоні прапорці» розвитку ускладнень та показання до госпіталізації. • Заняття №2: скринінг на ІПСШ в асимптоматичних пацієнтів та обстеження груп ризику. • Заняття №2: консультування щодо повідомлення та обстеження статевих партнерів. • Заняття №2: негенітальні прояви ІПСШ — фарингіт, проктит, артрит. • Заняття №2: довготривалий моніторинг та критерії вилікування для різних ІПСШ. • Конспекти до занять. • Клінічні задачі до занять. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Вторинні імунодефіцити (ВІД) – це розлади, які можуть розвиватися практично в кожного пацієнта під впливом різних чинників: від хронічних хвороб до медикаментозної терапії, операцій, травм, виснаження чи старіння. Ці стани є більш поширеними, ніж первинні імунодефіцити, тому потребують більшої уваги. Вони не є самостійною нозологією, однак суттєво ускладнюють перебіг основного захворювання, збільшують ризик тяжких та атипових інфекцій і можуть стати причиною смерті або інвалідизації. Імунокомпроментовані пацієнти потребують особливого клінічного підходу, адже їхнє лікування та профілактика ускладнень мають бути персоналізованими. З огляду на ці міркування фахівцям необхідні знання про сучасні алгоритми діагностики, моніторингу і критерії призначення замісної терапії. Це важливо не лише для забезпечення ефективного лікування, а й для запобігання летальним ускладненням. Навчальний майстер-клас «Вторинні імунодефіцити: сучасні підходи до діагностики, моніторингу та терапії» буде присвячений вивченню відмінностей між первинними і вторинними імунодефіцитами, їхньої епідеміології та основних етіологічних чинників: від ВІЛ та онкозахворювань до хронічних станів й імуносупресії. Будуть розглянуті клінічні прояви ВІД, зокрема часті рецидивні або атипові інфекції, особливості перебігу в дітей. Крім цього, в програмі заходу будуть представлені практичні аспекти діагностики: оцінювання функціональних показників імунітету, моніторинг імуноглобулінів та аналіз супутніх чинників. Окрема увага буде приділена призначенню замісної терапії, антибіотикопрофілактиці й сучасним принципам лікування. • Вступ: • Визначення і класифікація імунодефіцитів: первинні vs вторинні. • Епідеміологія. • Основні етіологічні фактори виникнення вторинних імунодефіцитів: • ВІЛ-інфекція та інші вірусні захворювання. • Онкологічні, гематологічні захворювання, поліхіміотерапія, імуносупресивна терапія. • Хронічні захворювання. • Клінічні прояви вторинних імунодефіцитів: • Основний симптом – підвищена схильність до інфекцій: пневмонії, синусити, отити, глибокі інфекції, грибкові ураження. • Особливості перебігу в дітей. • Діагностика: • Оцінювання кількісних і функціональних показників імунної системи. • Динамічний моніторинг рівня імуноглобулінів у пацієнтів з ризиком вторинних імунодефіцитів (до, під час і після хіміотерапії). • Виявлення супутніх захворювань та факторів ризику. • Сучасні підходи до лікування та профілактики: • Лікування основного захворювання/стану, що призвів до імунодефіциту. • Замісна терапія імуноглобулінами (показання, моніторинг ефективності). • Протимікробна профілактика і терапія у разі високого ризику інфекцій. • Відповіді на запитання учасників

Гострий коронарний синдром Інсульт: як не пропустити і не втратити час Судоми: алгоритм допомоги при першому нападі Анафілактичний шок: швидка діагностика і адреналін Бронхообструкція: екстрена інгаляційна терапія СЛР: оновлені рекомендації та базові навички Дефібрилятор (АЗД): коли і як застосувати Кровотеча: зупинка масивної крововтрати в амбулаторії

MASLD (Metabolic Dysfunction-Associated Steatotic Liver Disease) може мати вигляд «легкого» ураження печінки, але насправді це одне з найпоширеніших хронічних захворювань, що тісно пов’язане з ожирінням, цукровим діабетом 2 типу, метаболічним синдромом і серцево-судинними ускладненнями. Вчасне розпізнавання та правильна класифікація хвороби допомагають запобігти фіброзу, цирозу та серйозним кардіометаболічним подіям. На цьому заході ви дізнаєтесь, чим MASLD відрізняється від застарілого NAFLD, навчитесь оцінювати ризик прогресування фіброзу, підбирати дієту й ліки так, щоб не погіршити стан печінки, і застосовувати сучасні алгоритми скринінгу й діагностики відповідно до останніх міжнародних рекомендацій (EASL 2023, AASLD 2024). Ви зрозумієте, коли залучати мультидисциплінарну команду та як інтегрувати нові препарати у вашу практику. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів із MASLD (від раннього виявлення у людей з метаболічним ризиком до вибору індивідуальної стратегії лікування та профілактики ускладнень), роблячи вашу практику ефективнішою та безпечнішою. • 1. Нова класифікація захворювань печінки: сучасний підхід до діагностики та номенклатури. • 2. Інноваційні терапевтичні стратегії: огляд нового препарату, схваленого FDA для лікування MASLD. • 3. Оновлені міжнародні рекомендації: аналіз нової термінології та класифікацій (EASL 2023, AASLD 2024). • 4. MASLD = Metabolic Dysfunction-Associated Steatotic Liver Disease: концептуальне визначення та відмінності від попередніх термінів. • 5. Чому термін "NAFLD" є застарілим: обмеження попередньої класифікації та виключення метаболічного компоненту. • 6. Основні діагностичні критерії MASLD: клінічні, лабораторні та візуалізаційні маркери. • 7. Шляхи скринінгу, профілактики й контролю прогресування фіброзу печінки: мультидисциплінарний підхід у клінічній практиці. • Відповіді на запитання учасників.

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться стратифікувати пацієнтів для первинної та вторинної профілактики атеротромботичних подій. Учасники зможуть здійснювати диференційований вибір інгібітора P2Y12 рецепторів залежно від клінічного сценарію, розраховувати навантажувальні та підтримувальні дози антиагрегантів і застосовувати шкали PRECISE-DAPT, DAPT score та ARC-HBR. Програма охоплює стратегії деескалації та скорочення тривалості подвійної антитромбоцитарної терапії для пацієнтів з високим геморагічним ризиком, менеджмент антитромботичної терапії у періопераційному періоді та тактику ведення пацієнтів з геморагічними ускладненнями. Також розглядається корекція терапії у пацієнтів із супутньою патологією, зокрема цукровим діабетом і хронічною хворобою нирок. Програма заходу • Заняття — 02:11:41 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які критерії для призначення аспірину в рамках первинної профілактики, зокрема у пацієнтів з цукровим діабетом? • Як обрати оптимальний інгібітор P2Y12 рецепторів (прасугрель, тикагрелор, клопідогрель) у пацієнта з гострим коронарним синдромом? • Яка стандартна та подовжена тривалість подвійної антитромбоцитарної терапії (ПАТТ) після інфаркту міокарда? • Як здійснити перехід між різними інгібіторами P2Y12 (стратегії деескалації) та в яких клінічних ситуаціях це доцільно? • Якою є тактика антитромбоцитарної терапії після аортокоронарного шунтування (АКШ)? • Яка оптимальна тривалість ПАТТ після планового стентування коронарних артерій при стабільній ІХС? • Як вести пацієнта з гострою шлунково-кишковою кровотечею на тлі ПАТТ? • Які абсолютні та відносні протипоказання до призначення прасугрелю? • У чому полягає клінічне значення генетичного поліморфізму, що впливає на метаболізм клопідогрелю? • Як керувати антитромбоцитарною терапією перед плановими хірургічними втручаннями? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховано 4 бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Харчування може впливати на процеси старіння так само сильно, як і генетика. Мікронутрієнти нашої їжі – це сигнальні молекули, які здатні активувати або гальмувати основні шляхи старіння, запалення й регенерації. Саме тому сучасний лікар має знати не тільки про БЖВ, а й про AMPK, mTOR, бутират і поліфеноли. На вебінарі «Молекулярні механізми впливу нутрієнтів на процеси старіння» ви дізнаєтеся, як окремі нутрієнти впливають на епігенетику, бар’єрну функцію кишківника, метаболізм глюкози, запалення та нейродегенерацію. Ви навчитесь орієнтуватися в складних молекулярних шляхах – від IGF-1 до мікроРНК – і використовувати ці знання для персоналізованого підходу до харчування пацієнтів у зрілому віці. Зрозумієте, як вітамінні дефіцити пов’язані з когнітивними погіршеннями і чому поліфеноли – це потенційні геронтобіотики. Лекцію читає відомий генетик та дослідник старіння, популярний блогер – тому буде не лише детально, а й захопливо. • Біологія старіння: основи процесу • Старіння як біологічний процес, пов'язаний з накопиченням клітинних пошкоджень (ДНК, білків, метаболітів) • Роль нутрієнтів у модуляції молекулярних шляхів старіння • Мікронутрієнти та малі молекули: вплив на темпи старіння • Сучасні наукові дані про вплив нутрієнтів на механізми старіння • Здатність певних речовин впливати на швидкість і траєкторію старіння організму • Калорійне обмеження та молекули-міметики голодування • Поліфеноли, метформін, ресвератрол як активатори AMPK-шляху • Вплив на окисний стрес та функцію мітохондрій • Глюкозо-інсуліновий каскад як фактор прискореного старіння • Роль надлишку глюкози та шляху IGF-1/PI3K/mTOR • Вплив дієт, фізичної активності й нутрієнтів (наприклад, лейцин) на пригнічення цього каскаду • Омега-3 ПНЖК та контроль запалення • Протизапальна дія омега-3 жирних кислот у контексті хронічного запалення (inflammaging) • Метаболіти мікробіоти та їхній системний вплив • Бутират і його дія на епігенетику, бар’єрну функцію кишечника та експресію генів • Поліфеноли як геронтобіотики • Куркумін, кверцетин, EGCG як слабкі стресори, що активують адаптаційні шляхи клітин • Епігенетичні впливи нутрієнтів • Вплив на метилування ДНК, модифікацію гістонів, мікроРНК • Регуляція активності генів старіння та довголіття • Дефіцити вітамінів та нейродегенерація • Зв’язок дефіциту В12 і фолату з порушенням метаболізму метіоніну, гомоцистеїну та ризиком нейродегенеративних змін • Відповіді на питання учасників