Заходи БПР — Кардіологія 2026

Курс створений з метою підвищення рівня знань та навичок керівників закладів охорони здоров’я у сфері управління комунікаціями. Курс має на меті надати слухачам чітке розуміння того, як будувати системні комунікації медичного закладу, як працюють та пов’язані між собою основні складові системи стратегічних комунікацій. Під час курсу слухачі отримають навички, які допоможуть підсилити зовнішні комунікації медичного закладу з пацієнтами, громадою та іншими зацікавленими сторонами, покращити внутрішні комунікації та командну роботу у закладі, а також налагодити систему отримання зворотного зв’язку від співробітників та пацієнтів. Крім того, керівники медичної сфери покращать особисті комунікаційні навички, необхідні для їхньої роботи. Аудиторія курсу: Керівники закладів охорони здоров’я, фахівці, які працюють чи планують працювати з комунікаціями безпосередньо у закладі охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Пацієнти часто приходять до лікаря вже після відвідування аптеки. Вони приносять пакет безрецептурних препаратів і впевнені, що лікуються правильно. Але часто щось йде не так, як їм хотілося б. У сезон застуд це стає буденністю: фармацевт – перший, до кого вони звертаються по «щось від кашлю». А лікар потім бореться з наслідками. Щоб діяти ефективно, потрібно розуміти логіку аптечних рекомендацій: як фармацевт обирає препарат за симптомом, що саме радить і де межа між допомогою та ризиком. Тільки так можна оцінити доцільність самолікування й помітити потенційні небажані взаємодії чи поліпрагмазію. На цьому заході ви зрозумієте, як мислить фармацевт у разі типового звернення: кашель, біль у горлі, температура, розлади травлення чи сезонні алергії. Побачите, які препарати найчастіше рекомендуються без рецепта, у якому разі пацієнта треба одразу скеровувати до лікаря та які симптоми вимагають настороженості. Ви дізнаєтеся, як вести конструктивний діалог із хворим, що вже лікується сам, і як безконфліктно скоригувати терапію. Після навчання лікарі краще розумітимуть аптечну логіку, фармацевти – клінічну, а пацієнти отримуватимуть більш безпечну й обґрунтовану допомогу. • Вступ • Роль фармацевта як першої лінії допомоги • Алгоритм дій фармацевта. Опитування пацієнта, консультування • Тривожні ознаки або коли потрібно негайно скеровувати пацієнта до лікаря • Тактика дій фармацевта у разі поширених сезонних захворювань (ГРВІ, грип та ковід) • Тактика дій фармацевта у разі поширених сезонних захворювань (кишкові інфекції, що притаманні літньому періоду та сезонні алергії) • Клінічні випадки: розбір змодельованих ситуацій, важливі аспекти в підборі ліків за принципом «Не нашкодь» • Вікторина та висновки • Відповіді на запитання учасників

Курс БПР присвячений застосуванню технік когнітивно-поведінкової психотерапії в медичній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники оволодіють техніками діагностики та концептуалізації клінічних випадків у рамках моделі КПТ, навчаться ідентифікувати й класифікувати когнітивні спотворення у пацієнтів із соматичною патологією та застосовувати техніку Сократівського діалогу для корекції дезадаптивних переконань. Програма охоплює протоколи поведінкової активації, структуровану психоедукацію, алгоритми роботи з тривогою про здоров’я та больовою поведінкою, формування терапевтичного альянсу, підвищення комплаєнсу, а також техніки усвідомленості для управління стресом та хронічним болем. Програма заходу • Заняття №1 • Як клінічно розмежувати раціональне занепокоєння щодо симптомів та патологічну тривогу про здоров’я? • Які «червоні прапорці» вказують на необхідність консультації психіатра? • Як інтегрувати когнітивну модель (модель ABC) в обмежений час клінічного прийому? • Які техніки КПТ є доказово ефективними для менеджменту хронічних больових синдромів? • Який алгоритм дій при роботі з пацієнтом, що катастрофізує побічні ефекти фармакотерапії? • Як використовувати техніки поведінкової активації для пацієнтів з астенією та депресивними симптомами? • Як коректно формулювати Сократівські питання, щоб не викликати у пацієнта відчуття знецінення його скарг? • Які валідизовані скринінгові шкали для виявлення тривоги та депресії можна використовувати на соматичному прийомі? • Заняття №2 • Яка доказова база ефективності КПТ при основних нозологіях: великому депресивному розладі, генералізованому тривожному розладі, ПТСР, обсесивно-компульсивному розладі? • Які ключові диференційні критерії КПТ порівняно з іншими психотерапевтичними напрямами? • Як проводити клінічну концептуалізацію випадку в рамках КПТ-моделі? • Які показання та протипоказання до застосування КПТ? • Як інтегрувати КПТ з фармакотерапією: принципи комбінованого лікування? • Які алгоритми роботи з терапевтичним опором та низьким комплаєнсом пацієнта? • Як адаптувати техніки КПТ для пацієнтів з коморбідною соматичною патологією? • Які методики КПТ є ефективними для профілактики рецидивів психічних розладів? • 02:13:46 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички проведення диференційної діагностики між гострою реакцією на стрес, ПТСР, комплексним ПТСР та розладами адаптації. Учасники навчаться ідентифікувати та вести коморбідні соматичні, кардіоваскулярні, ендокринні та неврологічні розлади. Програма передбачає застосування валідованих психометричних шкал для об’єктивізації стану пацієнта та моніторингу терапії. Розглядається розробка інтегрованих планів лікування, що поєднують фармакотерапію та доказові методи психотерапії. Учасники опрацюють вибір фармакотерапевтичних стратегій для купірування тривоги, депресії, інсомнії та інших афективних порушень. Окрема увага приділяється консультуванню пацієнтів та їхніх родин щодо природи захворювання, прогнозу та стратегій подолання стресу. Розглядаються предиктори ускладненого перебігу психічних розладів для своєчасного втручання. У межах навчання аналізуються нейробіологічні механізми трансформації хронічного стресу в маніфестні психічні розлади та вплив військового контексту на клінічну феноменологію ПТСР, тривожних і депресивних розладів. Також розглядаються соматичні, неврологічні та наркологічні коморбідності, критерії диференційної діагностики, сучасні протоколи фармакотерапії, психотерапевтичні інтервенції, алгоритми ведення терапевтично-резистентних пацієнтів і довгострокові наслідки хронічного бойового стресу. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Невідкладні стани в амбулаторній практиці становлять одну з найбільш важливих сфер роботи лікаря первинної ланки, оскільки виникають раптово, часто без типової клінічної картини і потребують негайного прийняття рішень. Перші хвилини після розвитку критичного стану є визначальними для подальшого прогнозу пацієнта до моменту прибуття екстреної медичної допомоги. В умовах обмежених ресурсів і часу від лікаря вимагається чітке дотримання алгоритмів дій, швидке оцінювання стану й правильна первинна тактика. Окремо слід зважати на юридичні ризики, що виникають у разі помилок у веденні таких ситуацій. На цьому заході ви опануєте сучасні підходи до ведення невідкладних станів в амбулаторній практиці з акцентом на алгоритмічність дій. Ви розглянете організацію надання допомоги, а також первинне оцінювання пацієнта за алгоритмом ABCDE як базовий інструмент швидкої клінічної орієнтації. Окрім цього, ви проаналізуєте основні невідкладні стани, зокрема анафілаксію, гострий коронарний синдром, гіпертонічний криз, інсульт, судомний синдром, бронхіальну астму, гіпоглікемію та вазовагальні реакції. Після навчання ви зможете швидко розпізнавати критичні стани, застосовувати стандартизовані алгоритми невідкладної допомоги та організовувати своєчасний виклик і передання пацієнта бригаді ЕМД. • Організація роботи, оснащення кабінету, алгоритм дій персоналу в критичній ситуації. • Первинне оцінювання пацієнта за алгоритмом ABCDE. • Анафілаксія: розпізнавання клінічних проявів, алгоритм невідкладної допомоги, дозування та введення адреналіну, типові помилки. • Гострий коронарний синдром: ранні й атипові симптоми, дії медичного персоналу до прибуття ЕМД, медикаментозна підтримка пацієнта. • Гіпертонічний криз: диференціація невідкладного й ургентного кризу, оцінювання ураження органів-мішеней, алгоритм допомоги. • Інсульт: FAST / BE-FAST, раннє розпізнавання інсульту, критично важливі дії до госпіталізації. • Судомний синдром: алгоритм дій, безпека пацієнта, контроль дихальних шляхів, типові помилки. • Бронхіальна астма: оцінювання тяжкості стану, невідкладна терапія. • Гіпоглікемія та вазовагальні реакції: швидка диференціація причин втрати, невідкладна допомога, профілактика повторних епізодів. • Юридичні аспекти і комплектація аптечки невідкладної допомоги. Фіксація дій медичного персоналу, обов’язкове оснащення та препарати для надання допомоги. • Розбір типових помилок у наданні невідкладної допомоги в амбулаторних умовах. Реальні кейси та вирішення проблем, які трапляються найчастіше. • Відповіді на запитання.

Біль у грудній клітці, відчуття перебоїв у роботі серця, підвищений артеріальний тиск, задишка, тривале серцебиття — саме з такими скаргами пацієнти найчастіше звертаються до кардіолога. Водночас у значної частини з них інструментальні обстеження не виявляють виражених органічних змін або ж наявна патологія не повністю пояснює інтенсивність симптомів. Тривога, хронічний стрес, депресивні розлади, порушення сну та емоційне вигорання дедалі частіше формують клінічну картину серцево-судинних захворювань і впливають на їх перебіг та прогноз. Запрошуємо вас взяти участь у майстер-класі, де ми розглянемо ключові клінічні та практичні аспекти теми. Роль хронічного стресу, тривоги та депресії у розвитку та прогресуванні серцево-судинних захворювань. Як відрізнити органічну кардіологічну патологію від функціональних розладів. Основи безпечного застосування антидепресантів у пацієнтів із кардіологічною патологією. Коли доцільно залучати психіатра або психотерапевта до ведення пацієнта. Основи безпечного застосування психотропних препаратів у пацієнтів із кардіологічною патологією. Немедикаментозні підходи: психоосвіта, стрес-менеджмент, поведінкові інтервенції, комунікація з "тривожним кардіологічним" пацієнтом. Цей захід допоможе вам краще розуміти патофізіологію впливу стресу на серцево-судинну систему, комплексно оцінювати пацієнта з урахуванням психоемоційного статусу, підвищити прихильність до лікування та ефективність терапії, мінімізувати ризики поліпрагмазії та медикаментозних ускладнень і впевнено інтегрувати принципи психокардіології у щоденну клінічну практику. Формат майстер-класу поєднує сучасні наукові дані, клінічні рекомендації та розбір практичних кейсів, які ви зможете одразу застосувати у роботі з пацієнтами. Програма заходу • 1. Комунікація з “тривожним кардіологічним пацієнтом”: інструменти мотиваційного інтерв’ю та підвищення прихильності до лікування. Психоемоційні фактори у розвитку кардіологічних захворюваннях — онлайн лекція. Опис лекції уточнюється. • 2. Антидепресанти та серцево-судинна система: баланс ефективності й безпеки у щоденній практиці — онлайн лекція. Опис лекції уточнюється. • 3. Коли тривога маскує стенокардію у пацієнтів з ІХС* — онлайн лекція. Опис лекції уточнюється. • *За промоційної підтримки компанії ТОВ "Серв'є Україна" та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров'я за системою безперервного професійного розвитку • 4. Серце та психіка: діалог кардіолога і психіатра. Питання щоденної практики ** — онлайн лекція. Опис лекції уточнюється. • **За промоційної підтримки компанії Acino та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров'я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Оформлення медичної документації на перший погляд не є складною задачею. Але помилка в оформлені протоколу чи реєстрації пацієнта, може стати пасткою для лікаря навіть, якщо він успішний діагност. Медична документація стає ключовим доказом під час судово-медичної експертизи, перевірок НСЗУ та розгляду конфліктних ситуацій, і може бути вашим захистом, а може призвести до відповідальності. На цьому заході ви розберете юридичну вагу протоколу, принципи системного та повного опису досліджень, а також правила фіксації обмежень як інструменту професійного захисту. Ви навчитесь формувати протоколи при невідкладних станах, документувати палатні обстеження і правильно оформлювати документацію у разі ризику виникнення конфліктних ситуацій. Після навчання ви зможете впевнено вести медичну документацію відповідно до правових вимог і професійних стандартів, аргументовано захищати свої діагностичні висновки та уникати претензій та правових наслідків. • Вступ. • Юридична вага протоколу. • Фіксація обмежень як засіб захисту. • Системність та повнота опису. • Особливості формування протоколів у разі невідкладних станів. • Юридична безпека й етика. • Терміни зберігання документації. • Регламент надання результатів.

Туберкульоз вміло маскується під інші захворювання. Кашель, втома, анемія, нічна пітливість – усе це може здаватися ГРВІ або наслідком стресу. Тільки той, хто має розвинене клінічне мислення, здатен побачити те, чого інші не помічають. Бо кожен невчасно виявлений випадок – це ризик не тільки для пацієнта, а й для всього оточення. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати туберкульоз навіть під маскою «безпечних» симптомів, використовувати сучасні діагностичні інструменти (від IGRA-тестів до КТ і ПЛР) та будувати алгоритм дій у разі будь-якої підозри на інфекцію. Ви знатимете, коли треба скерувати пацієнта до фтизіатра і як уникнути помилок, що спричиняють небезпечні ускладнення. Після навчання ви більше не будете боятися пропустити туберкульоз, адже зможете діяти впевнено у разі тривалого кашлю, уражень лімфовузлів чи інших тривожних сиптомів. Результат – вчасно розірваний епідеміологічний ланцюг. • 1. Огляд епідеміології туберкульозу в Україні та світі. • 2. Актуальність клінічної класифікації туберкульозу в практиці лікарів різної спеціальності. • 3. Прогноз захворюваності на найближчий час. • 4. Клінічні ознаки та критерії підозри на легеневий туберкульоз. • 5. Візуалізація: флюорографія, радіографія, КТ органів грудної клітки. • 6. Лабораторні методи: бактеріологічний, лабораторний, молекулярно-генетичні тести. • 7. Патоморфологічні й цитологічні особливості. • 8. Ендоскопічні методи, роль хірургії. • 9. Загальноклінічні показники та прогноз. • 10. Відповіді на запитання учасників.

Курс має на меті допомогти лікарям та іншому медичному персоналу навчитися кодувати діагнози та медичні інтервенції, використовуючи національні класифікатори хвороб та медичних інтервенцій відповідно до правил та стандартів кодування пролікованих випадків у стаціонарних умовах. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Цей курс створено для керівників закладів, фахівців ПМД, департаментів та управлінь охорони здоров’я з метою: покращити розуміння ролі моніторингу та оцінки ПМД; змінити ставлення до моніторингу від «зовнішньої оцінки» до інструменту, який застосовується в роботі; сприяти використанню індикаторів ПМД для оптимізації роботи закладів ПМД, планування міських та обласних програм у сфері громадського здоров’я та охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: • Інтерпретувати результати рутинної та тривалої відео-ЕЕГ для верифікації діагнозу. • Проводити диференційну діагностику між епілептичними нападами та неепілептичними пароксизмальними станами у дітей. • Застосовувати сучасні класифікації епілепсій та епілептичних синдромів (ILAE 2017) у клінічній практиці. • Розробляти індивідуалізовані схеми лікування на основі типу нападів та епілептичного синдрому. • Обирати протиепілептичні препарати (ПЕП) першої, другої та третьої лінії відповідно до доказових рекомендацій. • Ідентифікувати предиктори фармакорезистентності та визначати тактику ведення таких пацієнтів. • Здійснювати моніторинг ефективності та безпеки терапії, включаючи корекцію доз та менеджмент побічних реакцій. Програма заходу • Заняття №1 • Які сучасні методи нейровізуалізації (МРТ, ПЕТ) та нейрофізіології (відео-ЕЕГ моніторинг) є ключовими у діагностиці дитячої епілепсії? • Як провести диференційну діагностику епілептичних нападів з неепілептичними пароксизмальними подіями (синкопе, тики, стереотипії)? • Які клінічні «маски» епілепсії (наприклад, гастроінтестинальні, поведінкові) ускладнюють своєчасну діагностику? • Які принципи вибору стартової монотерапії протиепілептичними препаратами (ПЕП) залежно від типу нападу та синдрому? • Як розпізнати фармакорезистентну епілепсію та якою є подальша терапевтична стратегія? • Які особливості застосування нових генерацій ПЕП у педіатричній практиці: переваги та ризики? • Які критерії безпечної відміни антиконвульсантів після досягнення стійкої ремісії? • Заняття №2 • Які семіологічні ознаки дозволяють диференціювати епілептичні та неепілептичні пароксизмальні події у немовлят? • Яка роль тривалого відео-ЕЕГ моніторингу в діагностиці складних випадків дитячої епілепсії? • Як нові генетичні дані впливають на вибір терапевтичної стратегії при епілептичних енцефалопатіях? • Які показання та протипоказання до застосування нових ПЕП у педіатричній практиці? • Які оптимальні стратегії переходу між ПЕП для мінімізації ризику погіршення контролю над нападами? • Як вести епілептичний статус у дітей відповідно до останніх міжнародних клінічних настанов? • Яке місце нейропсихологічного тестування в комплексному менеджменті дитини з епілепсією? • Коли слід направляти педіатричного пацієнта до спеціалізованого центру хірургії епілепсії? • Конспект до занять • Клінічні задачі до занять • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Цей захід внесено до реєстру заходів Центру Тестування МОЗ України від провайдера БПР №2084 та спрямовано на підвищення кваліфікації лікарів. На заході будуть заслухані доповіді провідних спеціалістів у сфері медицини України. По завершенні заходу лікарям-учасникам будуть видані сертифікати, акредитовані балами БПР. Професійний простір для подій із якісним технічним та організаційним супроводом, включно з кейтерингом. Оснащення: проєктор, екран, акустична система, радіомікрофони, LED-освітлення, Wi-Fi, планшет/комп’ютер, відеокамера, фліпчарт. Зал у безпечному місці з укриттям, забезпечується безпека та комфорт. На заходах учасники отримають нові практики лікування та найсучасніші знання від провідних експертів, зможуть поспілкуватися з колегами, обмінятися досвідом і думками разом із професіоналами. Заходи сертифіковані на 9 акредитаційних балів БПР. Організатори підтримують професійний розвиток і співпрацюють з Міністерством охорони здоров’я України та Центром тестування. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дистанційна участь з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Бали БПР: 5. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений поліомієліту та неполіомієлітним ентеровірусним захворюванням у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться: • Застосовувати алгоритми диференційної діагностики гострих в’ялих паралічів (ГВП) згідно з критеріями ВООЗ. • Розпізнавати клінічні форми поліомієліту та неполіомієлітних ентеровірусних інфекцій. • Інтерпретувати результати вірусологічних, серологічних досліджень та аналізу спинномозкової рідини. • Складати план ведення пацієнта з ентеровірусною інфекцією, включаючи патогенетичну та симптоматичну терапію. • Визначати показання до госпіталізації та тактику ведення пацієнтів з ураженням ЦНС. • Проводити консультування щодо специфічної профілактики поліомієліту (ІПВ, ОПВ) з урахуванням національного календаря щеплень. • Розробляти заходи неспецифічної профілактики ентеровірусних інфекцій в організованих дитячих колективах. Програма заходу • Питання, що розглядаються: які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити поліомієліт на ранніх стадіях? • Питання, що розглядаються: як диференціювати гострий в’ялий параліч при поліомієліті від синдрому Гієна-Барре та інших мієлопатій? • Питання, що розглядаються: які сучасні лабораторні методи (ПЛР, секвенування) є вирішальними для ідентифікації дикого та вакцинного штамів поліовірусу? • Питання, що розглядаються: яка тактика ведення пацієнтів з неполіомієлітними ентеровірусними ураженнями ЦНС (асептичний менінгіт, енцефаліт)? • Питання, що розглядаються: у чому полягають особливості перебігу ентеровірусних екзантем та їх диференційна діагностика з іншими інфекційними висипами? • Питання, що розглядаються: які критерії визначення вакциноасоційованого паралітичного поліомієліту (ВАПП) та циркулюючих поліовірусів вакцинного походження (цПВВП)? • Питання, що розглядаються: який протокол дій лікаря первинної ланки при виявленні випадку ГВП згідно з чинними наказами МОЗ України? • Питання, що розглядаються: які існують підходи до реабілітації пацієнтів з залишковими явищами після перенесеного паралітичного поліомієліту? • Заняття — 01:58:27 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера