Заходи БПР — Кардіологія 2026

У побудові робочого процесу ефективна взаємодія з керівником є обовʼязковою, оскільки стиль керування безпосередньо впливає на якість клінічних рішень, безпеку пацієнтів та робочу атмосферу в колективі. Розуміння психотипу керівника дає змогу прогнозувати його поведінку, адаптувати власну комунікацію та знижувати рівень стресу під час виконання щоденних робочих завдань. На цьому заході ви розглянете типові психотипи керівників у медичному середовищі та їхній вплив на роботу команди. Ви отримаєте інструменти для розпізнавання авторитарного, тривожно-перфекціоністичного, емоційно-нестабільного та партнерського стилів управління, а також навчитесь адаптувати комунікацію залежно від поведінкових характеристик керівника. Окрім цього, буде приділена увага помилкам у сприйнятті управлінських дій, профілактиці конфліктів, реагуванню на публічну критику та побудові професійної позиції без ескалації напруги. Після навчання ви зможете ефективніше взаємодіяти з керівником у складних робочих ситуаціях та впевнено відстоювати власну професійну позицію. • Клініка управління: як стиль керівника впливає на медичні результати. • Вплив управлінського стилю на якість клінічних рішень та життя пацієнтів. • Поведінкові реакції персоналу під тиском та їхній вплив на ефективність роботи. • Комунікація як фактор профілактики помилок та конфліктів у команді. • Типові помилки у сприйнятті керівника. • Уникнення персоналізації дій керівника та сприйняття його через професійні критерії. • Хибні інтерпретації стилю керівника, що руйнують командну взаємодію. • Вміння розпізнавати, коли проблема у сприйнятті, а не в діях керівника. • Авторитарний тип. • Поведінкові маркери керівника, який прагне контролювати все. • Вплив авторитарного стилю на команду: страх помилок і приховування ініціативи. • Наслідки для клінічної практики й безпеки пацієнтів. • Тривожно-перфекціоністичний тип. • Мікроменеджмент як прояв тривоги керівника. • Перевантаження персоналу через постійний контроль. • Уповільнення прийняття рішень і підвищений ризик помилок. • Емоційно-нестабільний тип. • Непередбачуваність керівника та її вплив на емоційний стан команди. • Імпульсивні дії, що формують хронічний стрес. • Приклади з практики, де емоційна нестабільність ускладнювала роботу. • Партнерський тип. • Відкритість і підтримка керівника як фактор мотивації команди. • Ризики відсутності структури та контролю, що призводять до плутанини. • Балансування відкритості й чітких правил для ефективної роботи. • Швидка діагностика психотипу. • Виявлення психотипу через реакції на помилки та критичні ситуації. • Вплив стилю прийняття рішень на командну роботу й терміни клінічних рішень. • Адаптація власної комунікації під різні психотипи керівника. • Складні управлінські ситуації. • Публічна критика та її демотивувальний ефект на персонал. • Перевантаження команди через високі або нереалістичні вимоги. • Ігнорування професійної думки та шляхи конструктивної адаптації. • Психологічна стійкість медичного працівника. • Розпізнавання ознак вигорання та профілактика емоційного виснаження. • Визначення власних меж відповідальності для збереження ефективності. • Практичні інструменти саморегуляції та підтримки емоційного балансу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Гострий коронарний синдром Інсульт: як не пропустити і не втратити час Судоми: алгоритм допомоги при першому нападі Анафілактичний шок: швидка діагностика і адреналін Бронхообструкція: екстрена інгаляційна терапія СЛР: оновлені рекомендації та базові навички Дефібрилятор (АЗД): коли і як застосувати Кровотеча: зупинка масивної крововтрати в амбулаторії

Онлайн майстер-клас CRRT: міфи та реалії в інтенсивній терапії 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Діаліз у практиці анестезіолога — контроль над критичними станами». У сучасній інтенсивній терапії ниркова підтримка перестала бути «суміжною» процедурою, а від рішень анестезіолога часто залежить, коли і як розпочати діаліз, який метод обрати та як утримати гемодинамічну стабільність пацієнта. Майстер-клас присвячений практичним аспектам використання діалізу у критичних пацієнтів. Разом із експертами розберете: коли ініціювати діаліз і які клінічні показання є вирішальними; як обрати метод (CRRT, SLED чи інтермітуючий гемодіаліз); як забезпечити безпечний судинний доступ і профілактику інфекцій; як контролювати водно-електролітний баланс під час терапії; як інтегрувати діаліз у загальну стратегію лікування критично хворого. Участь дозволить отримати покрокові алгоритми дій у реальних клінічних ситуаціях, швидко приймати рішення щодо старту та типу діалізу, зрозуміти як забезпечити стабільність пацієнта під час процедури та поглибити взаємодію між анестезіологічною й нефрологічною командами. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Транскраніальне дуплексне дослідження дає змогу дослідити мозковий кровообіг без інвазивних втручань. Досвідчений фахівець зможе помітити патологічні зміни ще до появи симптомів, оцінити колатералі й запобігти тяжким ускладненням: від повторних ТІА до інсульту. На цьому заході ви дізнаєтеся, як ефективно застосовувати ТКДС на практиці: від показань і техніки проведення до тонкощів інтерпретації результатів. Ви навчитеся співвідносити клінічну картину з даними сканування, визначати стенози й ризики ішемії. Після навчання ви почуватиметеся впевнено, працюючи з пацієнтами, які мають порушення мозкового кровообігу. ТКДС стане вашим надійним інструментом для точного оцінювання стану судин і прийняття зважених рішень у повсякденній практиці. • Анатомія та особливості функціонування мозкових судин • Показання до проведення транскраніального обстеження судин • Методика обстеження: особливості УЗ-сканів, можливості покращення зображення • Інтерпретація отриманих результатів • Співвідношення клініки та отриманих результатів обстеження • Патологічні зміни та шляхи колатеральної компенсації • Відповіді на запитання учасників

Пігментні порушення становлять 30-50% дерматологічних консультацій і від точної діагностики залежить ефективність лікування. Для цього необхідно вміти чітко розрізняти різні пігментні стани, оцінювати ризики ускладнень та вибирати оптимальні терапевтичні стратегії. На цьому заході ви дізнаєтеся, як диференціювати мелазму після вагітності, постзапальну пігментацію після акне, вітиліго на обличчі та гіпомеланоз кінцівок. Ви навчитеся застосовувати лампу Вуда, дерматоскопію та сучасні методи лікування – від топічної терапії та пілінгів до лазерних і NB-UVB-процедур – відповідно до протипоказань, обмежень і доказової ефективності. Після навчання вам буде легше проводити диференційну діагностику пігментних порушень і уникати помилок, що призводять до хронізації або автоімунних ускладнень. • Патогенез та класифікація гіпо- й гіперпігментних станів. • Диференційна діагностика: мелазма, постзапальна гіперпігментація, вітиліго, гіпомеланоз та ін. • Сучасні алгоритми обстеження. • Доказові протоколи лікування: топічна терапія, системні підходи, пілінги, апаратні методики. • Розбір клінічних кейсів. • Відповіді на запитання.

Лікарі здобудуть наступні навички: • Проведення диференційної діагностики синкопальних станів: кардіогенних, вазовагальних та неврологічних. • Стратифікація ризику та ведення пацієнтів з аритміями на тлі гострих порушень мозкового кровообігу. • Діагностика та лікування стрес-індукованої кардіоміопатії (Такоцубо) згідно з сучасними рекомендаціями. • Оцінка вегетативної дисфункції як фактора ризику серцево-судинних ускладнень за допомогою клінічних та інструментальних методів. • Вибір оптимальної фармакотерапії для пацієнтів з коморбідною кардіологічною та неврологічною патологією. • Розробка алгоритму кардіологічного моніторингу пацієнтів з епілепсією та іншими розладами ЦНС. • Клінічна інтерпретація даних варіабельності серцевого ритму для оцінки нейро-кардіальної регуляції. Питання, що розглядаються: яка роль осі “мозок-серце” у патогенезі життєво небезпечних аритмій та раптової серцевої смерті? Якою є сучасна стратегія менеджменту артеріальної гіпертензії в гострому періоді ішемічного інсульту? Які ключові ЕКГ-критерії для диференційної діагностики кардіоміопатії Такоцубо та гострого коронарного синдрому? Які сучасні підходи до лікування синдрому постуральної ортостатичної тахікардії (POTS) з позиції кардіолога? Як протиепілептичні препарати впливають на серцеву провідність, реполяризацію та інтервал QT? Який алгоритм профілактики кардіоемболічного інсульту у пацієнтів з неврологічною патологією та фібриляцією передсердь? Що таке “нейрогенно-оглушений міокард” та яке його місце в диференційній діагностиці гострих станів у кардіології? Програма заходу • Заняття — 30:23 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс має на меті допомогти лікарям та іншому медичному персоналу навчитися кодувати діагнози та медичні інтервенції, використовуючи національні класифікатори хвороб та медичних інтервенцій відповідно до правил та стандартів кодування пролікованих випадків у стаціонарних умовах. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс БПР присвячений сучасним підходам до виявлення та лікування статевих інфекцій. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують застосування сучасних алгоритмів лабораторної діагностики ІПСШ, включаючи ПЛР, серологічні та мікроскопічні методи. Програма охоплює інтерпретацію результатів досліджень, верифікацію збудника та визначення його чутливості до антимікробних препаратів. Лікарі навчаться обирати схеми етіотропної терапії відповідно до актуальних національних та міжнародних клінічних протоколів (CDC, IUSTI), вести пацієнтів зі змішаними інфекціями та ускладненими формами ІПСШ. Окрему увагу приділено диференційній діагностиці урогенітальних інфекцій, менеджменту статевих партнерів, консультуванню пацієнтів і веденню особливих груп, зокрема вагітних. Програма заходу • Заняття №1: сучасні підходи до скринінгу ІПСШ у безсимптомних пацієнтів та груп ризику. • Заняття №1: вибір діагностичних тестів при підозрі на хламідіоз, гонорею, трихомоніаз та сифіліс. • Заняття №1: лікування антибіотикорезистентних штамів Neisseria gonorrhoeae. • Заняття №1: діагностика та лікування інфекції, спричиненої Mycoplasma genitalium. • Заняття №1: ведення пацієнтів з персистуючими та рецидивуючими урогенітальними інфекціями. • Заняття №1: синдромний підхід до ведення пацієнтів з ІПСШ. • Заняття №1: профілактика запальних захворювань органів малого таза, безпліддя та позаматкової вагітності. • Заняття №1: юридичні та етичні аспекти ведення пацієнтів, включаючи сповіщення партнерів. • Заняття №1: 01:38:58. • Заняття №2: алгоритми лабораторної діагностики уретритів, цервіцитів та вагінітів. • Заняття №2: терапія першої лінії при неускладненому урогенітальному хламідіозі та гонореї згідно з останніми гайдлайнами. • Заняття №2: ведення пацієнтів з інфекцією, спричиненою Mycoplasma genitalium, в умовах зростаючої макролідної резистентності. • Заняття №2: діагностика та лікування ІПСШ у вагітних та жінок, що планують вагітність. • Заняття №2: диференційна діагностика та менеджмент пацієнтів з генітальними виразками. • Заняття №2: «червоні прапорці» розвитку ускладнень та показання до госпіталізації. • Заняття №2: скринінг на ІПСШ в асимптоматичних пацієнтів та обстеження груп ризику. • Заняття №2: консультування щодо повідомлення та обстеження статевих партнерів. • Заняття №2: негенітальні прояви ІПСШ — фарингіт, проктит, артрит. • Заняття №2: довготривалий моніторинг та критерії вилікування для різних ІПСШ. • Конспекти до занять. • Клінічні задачі до занять. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Висип може бути першим сигналом небезпечних інфекційних процесів, як-от менінгококцемія, сепсис чи рикетсіоз. Важливо ці прояви своєчасно розпізнати, адже затримка діагнозу може призвести до летальних ускладнень або незворотних наслідків. На цьому заході ви опануєте алгоритми диференціальної діагностики висипів у дітей і дорослих. Ви навчитеся відрізняти вірусні екзантеми від бактеріальних та медикаментозних реакцій, оцінювати ризик сепсису і швидко визначати пацієнтів, що потребують негайної госпіталізації. Ви знатимете, як мінімізувати помилки й витрати, а також зменшити ризик спалахів у регіоні. Після навчання ви зможете ефективно розподіляти пацієнтів на «безпечні» та «небезпечні» групи, обирати мінімальний обсяг обстежень і вчасно залучати суміжних спеціалістів. • Вступ: логіка підходу до пацієнта з висипом • Класифікація висипів. • Червоні прапорці: менінгококцемія, сепсис, тяжкі лікарські реакції, синдром Кавасакі, токсичні епідермальні некролізи. • Класичні вірусні екзантеми • Оперізувальний та простий герпес, кір, краснуха, вітряна віспа, інфекційна еритема, ентеровірусні екзантеми, парвовірус. • Основні диференційно-діагностичні ознаки (локалізація, послідовність, наявність енантеми, збільшення лімфовузлів, артралгії). • Бактеріальні інфекції з висипом • Скарлатина, менінгококцемія, рикетсіози, хвороба Лайма, синдром Кавасакі, токсичний шок. • Коли думати про сепсис і негайно госпіталізувати пацієнта. • Висипи у людей, що повернулися з подорожей (стронгілоїдоз, лихоманка Денге). • Інфекційний висип vs медикаментозні та неінфекційні стани • Морбіліформні висипи, реакції гіперчутливості, васкуліти, системні захворювання сполучної тканини, псевдоінфекційні екзантеми. • Алгоритм: коли скасовувати підозрюваний препарат, які аналізи призначати, коли залучати дерматолога/алерголога. • Відповіді на запитання.

Алгоритми опису та аналізу знімків КТ (електронний курс) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Базові алгоритми опису та аналізу КТ-знімків допомагають лікарю структурувати висновок і не пропустити важливі деталі. Вони включають послідовну оцінку технічних параметрів дослідження, анатомічних структур та виявлених патологічних змін. Такий підхід дозволяє формувати чіткий, логічний і зрозумілий опис, який є основою для подальшої клінічної інтерпретації. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Медикаментозна гіперчутливість є однією з основних причин гострих алергічних реакцій, зокрема анафілаксії. Правильне виконання, інтерпретація та нормативне обґрунтування алергопроб безпосередньо впливають на безпеку пацієнта, вибір правильного плану лікування та відповідність клінічної практики чинним регуляторним вимогам. Ця процедура дає змогу уникати діагностичних і тактичних помилок навіть у ситуаціях високого навантаження та значного потоку пацієнтів. На цьому заході ви засвоїте сучасні підходи до проведення алергологічного тестування, навчитеся визначати показання й протипоказання, обирати оптимальний тип проб залежно від клінічної ситуації, а також правильно інтерпретувати результати, зважаючи на анамнез та клінічний контекст. Ви розглянете питання безпеки пацієнта, профілактики ускладнень, організації протишокового забезпечення та правильного оформлення медичної документації, що має як клінічне, так і юридичне значення. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо доцільності проведення алергологічних проб, впевнено виконувати їх у стаціонарних умовах та інтерпретувати результати без гіпер- або гіподіагностики. • Актуальність теми: поширеність алергічних захворювань і ризики анафілаксії при медикаментозній терапії у стаціонарі. • Нормативно-правове регулювання: роль наказів МОЗ України у визначенні порядку проведення алергопроб. • Показання до проведення алергологічних проб: коли проби є клінічно виправданими. • Протипоказання та обмеження: гострі стани, анафілаксія в анамнезі, загострення алергії, важкі соматичні хвороби, приймання антигістамінних/глюкокортикостероїдів. • Організаційні вимоги у стаціонарі: інформована згода, наявність протишокового набору, доступ до реанімаційної допомоги, підготовка персоналу. • Техніка виконання проб: основні види (скарифікаційні, прик-тести, внутрішньошкірні, провокаційні), правила підготовки пацієнта. • Правила інтерпретації результатів: часові інтервали оцінювання, критерії позитивної/негативної реакції, ризики хибнопозитивних і хибнонегативних результатів, необхідність оцінювання в контексті анамнезу та клініки. • Безпека пацієнта й можливі ускладнення: місцеві реакції, генералізовані реакції, анафілаксія; алгоритм дій у разі невідкладних станів. • Оцінювання доцільності застосування: коли алергопроби справді потрібні, а коли їх проведення не має доказової цінності або може створювати додаткові ризики. • Відповіді на запитання.

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «консультування та професійні комунікаційні навичкі / додержання стандартів медичної допомоги». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретувати роль ендотеліальної дисфункції, запалення, оксидативного стресу та кальцифікації у патогенезі судинної ригідності. 2. Застосовувати та аналізувати дані неінвазивних методів оцінки артеріальної жорсткості, зокрема каротидно-феморальної швидкості поширення пульсової хвилі (ШППХ). 3. Оцінювати параметри центральної гемодинаміки, включаючи центральний аортальний тиск та індекс аугментації, для стратифікації ризику. 4. Диференційовано підходити до вибору антигіпертензивних препаратів (іАПФ, БРА, антагоністи кальцію) з доведеним позитивним впливом на еластичність судинної стінки. 5. Розробляти персоналізовані стратегії лікування, спрямовані на одночасну корекцію артеріального тиску та показників судинної жорсткості. 6. Інтегрувати оцінку артеріальної жорсткості в алгоритм ведення пацієнтів з резистентною та ізольованою систолічною гіпертензією. Питання, що розглядаються: молекулярно-генетичні детермінанти підвищеної схильності до розвитку раннього судинного старіння та артеріальної жорсткості. Клінічне значення розбіжності між показниками брахіального та центрального аортального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Методи оцінки жорсткості судинної стінки, валідні та відтворювані для використання у рутинній клінічній практиці. Докази переваг певних комбінацій антигіпертензивних препаратів щодо впливу на швидкість поширення пульсової хвилі. Роль статинів, антидіабетичних та антиагрегантних препаратів у модуляції артеріальної жорсткості незалежно від їх основного ефекту. Доцільність використання цільових показників артеріальної жорсткості, зокрема ШППХ <10 м/с, як критерію ефективності терапії артеріальної гіпертензії. Немедикаментозні втручання, зокрема аеробні навантаження та дієта DASH, щодо зниження ригідності артеріальної стінки. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Гостра серцева недостатність потребує швидкого та водночас зваженого контролю застою, адже ефективна деконгестія є одним із ключових компонентів лікування таких пацієнтів. Недостатня оцінка ступеня перевантаження об’ємом або неефективна терапія можуть ускладнювати перебіг захворювання, сприяти погіршенню функції нирок, розвитку діуретичної резистентності та підвищувати ризик повторних госпіталізацій. Сучасні підходи до деконгестії передбачають не лише застосування діуретиків, а й персоналізований вибір терапевтичної стратегії з урахуванням клінічних особливостей пацієнта. На цьому заході ви навчитеся оцінювати ступінь перевантаження об’ємом за допомогою клінічних, лабораторних та інструментальних маркерів, розберете сучасні підходи до деконгестії та принципи раціонального використання діуретичної терапії. Ви дізнаєтеся, як обирати препарати та їх дозування, як діяти при діуретичній резистентності, а також яку роль відіграють комбіновані стратегії лікування та персоналізований підхід. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів із гострою декомпенсацією серцевої недостатності, легеневим або системним застоєм, набряковим синдромом та рефрактерним перевантаженням об’ємом. • Патофізіологія застою при гострій серцевій недостатності • Оцінка ступеня перевантаження об’ємом: клінічні, лабораторні та інструментальні маркери • Сучасні підходи до деконгестії: можливості та обмеження • Діуретична терапія: вибір препарату, дози та тактики застосування • Подолання діуретичної резистентності
 в практиці лікаря • Роль комбінованих стратегій лікування та персоналізованого підходу • Моніторинг ефективності та безпеки деконгестивної терапії • Клінічні кейси та практичні рекомендації • Відповіді на запитання учасників

Мета курсу - спростувати міф щодо існування труднощів під час роботи з ЕСОЗ з переглядом даних, які були внесені іншим закладом, або через іншу МІС. І розглянути причини, чому лікар може “не бачити” записи про здоровʼя пацієнта, які зробив інший медик, визначити як уникнути таких ситуацій та хто та за яких умов може переглядати дані про пацієнта в ЕСОЗ. Визначити як подати запит та як здійснюється доступ до даних пацієнта та дати відповіді на поширені запитання медиків. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Вітамін D — це більше, ніж про кістки. У 2024–2025 роках він залишається у фокусі міжнародних рекомендацій не лише через вплив на кістково-м’язову систему, але й завдяки своїй важливій ролі в імунній регуляції, профілактиці падінь, підтримці м’язового тонусу, перебігу хронічних захворювань і навіть ефективності медикаментозної терапії. На майстер-класі ви дізнаєтесь: Коли дійсно потрібно визначати рівень 25(OH)D — а коли це зайве Як грамотно інтерпретувати результати аналізу з урахуванням різних міжнародних шкал Як підібрати дозу для профілактики чи лікування, уникнувши токсичності У яких клінічних випадках вітамін D — важливий допоміжний інструмент Як корекція рівня D може змінити перебіг захворювання — на прикладі реальних клінічних кейсів

Випадіння волосся – не завжди андрогенна алопеція. Часто за цим стоїть телогенова форма – одна з найпоширеніших та водночас недооцінених причин. І якщо ви знаєте, як її відрізнити, ваші пацієнти будуть врятовані від непотрібних обстежень і зайвих витрат. На заході ви дізнаєтеся, як правильно діагностувати телогенову алопецію, чітко відрізнити гострий і хронічний перебіг, розпізнати тригерні стани (стрес, інфекції, гормональні зрушення, дефіцити, медикаменти) і грамотно обрати тактику ведення. Після лекції ви зможете впевнено користуватися трихоскопією і фототрихограмою, визначати оптимальні лабораторні дослідження, а також дізнаєтеся, як не пропустити окрему системну патологію, що спричиняє втрату волосся. • Механізм виникнення. • Відмінності між гострою та хронічними фазами перебігу телогенового випадіння волосся. • Стани й захворювання, за яких найчастіше виникає telogen effluvium. • Трихоскопія при telogen effluvium. Особливості й відмінності від інших форм втрати волосся. • Фототрихограмма: примха чи необхідність? • Лабораторні та інструментальні дослідження в разі реактивної втрати волосся. • Методи корекції телогенового випадіння волосся залежно від фази перебігу. • Telogen effluvium, гостра фаза перебігу: стимулювати чи очікувати? • Як відрізнити telogen effluvium хронічного перебігу від АГА? • Відповіді на запитання

Пацієнт довіряє лікарю найособистіше. Коли все стає цифровим і прозорим, навіть одна неуважна дія може зруйнувати цю довіру. Конфіденційність – це частина професійної етики, яка визначає, наскільки безпечно людина почувається поруч із лікарем. На цьому заході ви зʼясуєте, що таке автономія пацієнта, як працює принцип інформованої згоди, чим відрізняється інформація від конфіденційної інформації та як поводитись у складних етичних ситуаціях. Окремо поговоримо про особливості цифрової медицини: електронні карти, телемедицину, соцмережі та межу між особистим і професійним. Після навчання ви зможете впевнено орієнтуватись у правових і моральних аспектах конфіденційності та будувати довірливі стосунки з пацієнтами. • «Моє тіло – мій вибір» або право людини бути господарем власного тіла й рішень. Що таке суб’єктність та автономія і що вони означають для лікарської практики. • Інформація vs. конфіденційна інформація. • Автономність пацієнта: право вирішувати самому, головні принципи, поняття «інформована згода». • Інформована згода: більше, ніж підпис. Як спілкуватися з пацієнтом, щоб рішення були поінформованими. Розуміння, добровільність, повнота інформації. Роль комунікаційних навичок. • Приватність та принципи її досягнення або як захистити особистий простір пацієнта. • Конфіденційність як контракт довіри. Коли довіра під загрозою: винятки з правила конфіденційності. Скільки триває конфіденційність між лікарем і пацієнтом? • Етичні виклики цифрової медицини: електронні медичні записи, телемедицина, соціальні мережі. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).