Заходи БПР — Інтервенційна кардіологія 2026

1. Лекційна частина 1.1 Управління відходами, які не є медичними в ЗОЗ Огляд нормативної бази у сфері управління відходами Перелік операцій з відновлення відходів Побутові відходи План управління відходами Роздільне збирання побутових відходів Вимоги до контейнерів для збирання побутових відходів 1.2 Управління медичними відходами в ЗОЗ Національний перелік відходів, підгрупа 18 01 Схема управління відходами Вимоги до організації зберігання відходів Вимоги до приміщень Декларація про відходи 2. Підсумкове тестування

Лікарі здобудуть наступні навички: • Проведення диференційної діагностики синкопальних станів: кардіогенних, вазовагальних та неврологічних. • Стратифікація ризику та ведення пацієнтів з аритміями на тлі гострих порушень мозкового кровообігу. • Діагностика та лікування стрес-індукованої кардіоміопатії (Такоцубо) згідно з сучасними рекомендаціями. • Оцінка вегетативної дисфункції як фактора ризику серцево-судинних ускладнень за допомогою клінічних та інструментальних методів. • Вибір оптимальної фармакотерапії для пацієнтів з коморбідною кардіологічною та неврологічною патологією. • Розробка алгоритму кардіологічного моніторингу пацієнтів з епілепсією та іншими розладами ЦНС. • Клінічна інтерпретація даних варіабельності серцевого ритму для оцінки нейро-кардіальної регуляції. Питання, що розглядаються: яка роль осі “мозок-серце” у патогенезі життєво небезпечних аритмій та раптової серцевої смерті? Якою є сучасна стратегія менеджменту артеріальної гіпертензії в гострому періоді ішемічного інсульту? Які ключові ЕКГ-критерії для диференційної діагностики кардіоміопатії Такоцубо та гострого коронарного синдрому? Які сучасні підходи до лікування синдрому постуральної ортостатичної тахікардії (POTS) з позиції кардіолога? Як протиепілептичні препарати впливають на серцеву провідність, реполяризацію та інтервал QT? Який алгоритм профілактики кардіоемболічного інсульту у пацієнтів з неврологічною патологією та фібриляцією передсердь? Що таке “нейрогенно-оглушений міокард” та яке його місце в диференційній діагностиці гострих станів у кардіології? Програма заходу • Заняття — 30:23 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі в режимі реального часу. Місце проведення — Online. Тривалість: 5 годин. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс доступний для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Аварійні ситуації в роботі медичних працівників: Причини аварійних ситуацій Різновиди: - травмування на робочому місці - розлив біологічних рідин на різні поверхні - аварійні ситуації з відходами, вакцинами, ртутьвмісними виробами медичного призначення, дезінфекційними засобами Дії медичних працівників в залежності від виду ситуацій – СОПи Захист медичних працівників – використання ЗІЗ відповідно ризиків Профілактика професійних захворювань 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Кардіоміопатії можуть маскуватися під інші стани, а ехокардіографія дає змогу виявити ознаки генетичних, інфільтративних чи запальних уражень міокарда. Правильне визначення фенотипу кардіоміопатії (КМП) формує подальшу тактику обстеження, терапії та прогнозування перебігу. Помилки призводять до несвоєчасної діагностики, хибної інтерпретації ехознахідок і втрати того «золотого часу», коли втручання може суттєво покращити стан. На цьому заході ви розглянете основні ехокардіографічні патерни гіпертрофічної, дилатаційної, рестриктивної та некомпактної КМП, навчитеся використовувати strain-аналіз для раннього виявлення дисфункції, оцінювати GLS, PASP, діастолічні параметри й інші показники, що вказують на інфільтративні, генетичні або запальні процеси. Ви побачите типові діагностичні помилки та алгоритми, що дають змогу відрізнити первинні КМП від вторинних причин. Після навчання ви будете впевнено орієнтуватись у разі підозри на ГКМП, амілоїдоз чи саркоїдоз і точно оцінювати обструкцію, діастолічну дисфункцію або рефрактерну серцеву недостатність. • ЕхоКГ як метод першої лінії в діагностиці кардіоміопатій, що забезпечує оцінювання морфології, функції, діастолічних параметрів, легеневої гемодинаміки та перикарду; доступна, повторювана, безпечна. • Визначення фенотипу як основний етап: гіпертрофічна, дилатаційна, рестриктивна, некласифікована кардіоміопатія – кожна має характерний ехокардіографічний патерн. • Роль strain-аналізу: GLS є чутливішим маркером дисфункції ЛШ, ніж ФВ; дає змогу рано виявити кардіотоксичність, амілоїдоз, початкові стадії ДКМП і ГКМП. • Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП): oцінювання максимальної товщини стінки, локалізації гіпертрофії, SAM-мітрального клапана, LVOT-градієнта у спокої та в разі провокації. • Дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП): диференціювання первинної ДКМП від вторинної (ішемічної, клапанної, токсичної). Омновні параметри: діаметри, ФВ, глобальна та регіональна функція, ступінь ТР і легеневий тиск. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків. • Рестриктивні кардіоміопатії та амілоїдоз: нормальні або зменшені розміри ЛШ при значно збільшених ЛП, збережена ФВ, тяжка діастолічна дисфункція; апікальний sparring-патерн на strain. • Критерії некомпактної кардіоміопатії: співвідношення некомпактного/компактного шару >2:1 у систолу, зниження GLS; важлива диференціація з гіпертрофією та нормальними варіантами. • Стандартні алгоритми оцінювання діастолічної функції. • Комбіноване застосування ЕхоКГ + МРТ серця. • ЕхоКГ у стратифікації ризику: виявлення обструкції при ГКМП, тяжкої дисфункції ПШ, значної ТР, високого PASP, дилатації ЛП та зниженого GLS – основні параметри прогнозу. • Відповіді на запитання, розгляд складних клінічних ситуацій.

Повідомлення поганих новин є одним із найбільш складних і водночас важливих аспектів клінічної практики. Онкологічні діагнози, хронічні та інвалідизуючі захворювання, несприятливі прогнози, ускладнення або неефективність лікування супроводжують роботу лікарів незалежно від спеціальності. Водночас у більшості фахівців відсутня системна підготовка з клінічної комунікації, зокрема щодо структурованого й етично вивіреного повідомлення поганих новин. Як наслідок, така взаємодія часто відбувається інтуїтивно, що підвищує ризик емоційної ескалації, конфліктів, професійного вигорання та юридичних наслідків для закладу охорони здоров’я. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння клінічної комунікації та опануєте практичні інструменти повідомлення складної інформації. Учасники ознайомляться з міжнародно визнаними підходами й моделями, зокрема протоколами SPIKES і NURSE, а також Калгарі-Кембриджською моделлю. Окрім цього, буде висвітлена їх адаптація до українського культурного та клінічного контексту. Після навчання ви зможете структуровано проводити складні розмови з пацієнтами та їхніми близькими, зменшуючи емоційне навантаження і ризик конфліктів. • Загальні поняття клінічної комунікації • Роль комунікації у формуванні довіри та прихильності до лікування • Типові помилки лікарів у спілкуванні з пацієнтами • Межі відповідальності лікаря в комунікації • Вербальні та невербальні компоненти клінічного діалогу • Повідомлення поганих новин: клінічний та етичний контекст • Емоційні реакції пацієнтів і родичів: страх, заперечення, гнів, шок • Вплив контексту: амбулаторний прийом, стаціонар, ургентні ситуації • Етичні принципи інформування. Типові сценарії «невдалого повідомлення» та їхні наслідки • Структуровані підходи: протоколи SPIKES та NURSE • Приклади клінічних ситуацій застосування протоколів • Адаптація протоколів до українського культурного контексту • Часті помилки під час формального використання протоколів • Калгарі–Кембриджська модель клінічної комунікації • Загальна логіка та структура моделі • Побудова контакту з пацієнтом. Активне слухання й уточнення очікувань. Спільне формування розуміння проблеми. Узгодження плану лікування • Практичні приклади застосування моделі в складних розмовах • Проблемна комунікація в клінічній практиці • Пацієнт у стані емоційної дестабілізації • Запити на «неправду», приховування діагнозу • Комунікація з членами родини за тяжких прогнозів • Конфліктні ситуації та профілактика скарг • Межі професійної емпатії та самозахист лікаря • Пацієнтоорієнтована комунікація • Принципи пацієнтоорієнтованого підходу • Поважання автономії пацієнта • Спільне прийняття рішень (shared decision-making). Адаптація інформації до рівня розуміння пацієнта • Практичний воркшоп (інтерактив) • Рольові сценарії повідомлення поганих новин • Аналіз реальних клінічних кейсів учасників • Відпрацювання протоколів SPIKES та NURSE • Розбір типових помилок у безпечному середовищі • Формування індивідуального алгоритму комунікації • Відповіді на запитання

Ренопаренхіматозна артеріальна гіпертензія є однією з найбільш недооцінених причин вторинної гіпертензії. За даними клінічної практики, до 10-15% пацієнтів з АГ мають її вторинну форму, і ниркова патологія посідає провідне місце серед причин. Ренопаренхіматозна АГ часто маскується під первинну або резистентну гіпертензію, що призводить до тривалого неефективного лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до діагностики та ведення недуги, причини прогресування ХХН та прискореного судинного ремоделювання. Ви отримаєте чіткі алгоритми виявлення ниркової причини гіпертензії та навчитесь уникати типових клінічних помилок. Після навчання ви будете впевнено діяти у разі поєднання артеріальної гіпертензії зі зниженням швидкості клубочкової фільтрації, протеїнурією чи альбумінурією, погано контрольованою АГ на трьох і більше препаратах, а також у разі підвищеного рівня креатиніну в молодих пацієнтів. Окрема увага буде приділена огляду реальних клінічних кейсів та командній взаємодії з нефрологом. • Ренопаренхіматозна АГ як часта, але недооцінена причина вторинної гіпертензії • Патофізіологія: як ураження ниркової паренхіми запускає системне підвищення тиску • Кардіоренальні взаємозв’язки: роль РААС, натрійзалежних механізмів і судинного ремоделювання • Коли кардіолог має запідозрити ренопаренхіматозну природу АГ: клінічні червоні прапорці • Алгоритм обстеження: від скринінгу функції нирок до візуалізації • Диференціація: ренопаренхіматозна vs реноваскулярна vs есенціальна гіпертензія • Особливості антигіпертензивної терапії у разі ХХН та ураження нирок • Помилки в лікуванні: що погіршує функцію нирок і прогноз • Прогноз і серцево-судинні ризики у пацієнтів з ренопаренхіматозною АГ • Командний підхід: коли і як залучати нефролога • Сесія запитання-відповіді

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосовувати сучасні шкали, зокрема SCORE2-Diabetes, для стратифікації серцево-судинного ризику у пацієнтів з ЦД 2 типу. Інтерпретувати результати неінвазивних та інвазивних методів діагностики ІХС з урахуванням особливостей перебігу у хворих на ЦД. Призначати цукрознижувальну терапію з доведеними кардіо- та ренопротективними ефектами, зокрема інгібітори SGLT2 та агоністи рецепторів ГПП-1. Розробляти індивідуалізовані схеми подвійної антитромбоцитарної терапії після гострих коронарних синдромів та реваскуляризації. Коригувати гіполіпідемічну терапію для досягнення цільових рівнів ліпопротеїнів низької щільності згідно з європейськими настановами. Визначати показання до реваскуляризації міокарда, оцінюючи співвідношення ризику та користі. Здійснювати багатофакторний контроль: досягнення цільового артеріального тиску, глікемічного контролю та модифікації способу життя. Розглядаються патогенетичні механізми прискореного атерогенезу, особливості клінічної картини та діагностики ІХС, роль інгібіторів SGLT2 і агоністів рецепторів ГПП-1, оптимізація антитромботичної терапії, цільові показники ЛПНЩ та артеріального тиску, вибір стратегії реваскуляризації та інтеграція нефропротективних стратегій. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Слова медичного працівника можуть стати початком тривалої співпраці з пацієнтом або причиною відмови від лікування. Професійна комунікація формує прихильність до терапії і безпосередньо впливає на клінічні результати. Вона визначає, чи буде пацієнт співпрацювати, чи вирішить чинити опір, сформує недовіру і почне писати скарги. В умовах сучасної української медицини, де зростає кількість людей із травматичним досвідом, інвалідністю та психологічною вразливістю, інклюзивна й етична взаємодія стає професійною необхідністю. На цьому заході ви навчитеся практичних підходів до комунікації зі складними та вразливими пацієнтами, пояснювати складні діагнози зрозуміло і без втрати професійного авторитету, зберігати контроль у конфліктних ситуаціях і водночас демонструвати повагу та емпатію. Особливу увагу буде приділено роботі з людьми з інвалідністю, ментальними порушеннями, агресивною поведінкою або бойовим досвідом, а також взаємодії з родичами та всередині медичної команди. Після навчання ви зможете поводитися впевнено навіть у напружених розмовах, знизити рівень конфліктності й зміцнити професійну репутацію. • Основи медичної етики у комунікації. • Етичні дилеми в комунікації: • баланс між правдою та психологічною підтримкою; • конфіденційність інформації; • відмова пацієнта від лікування; • комунікація з родичами та інше. • Основні принципи інклюзивної комунікації. • Стигматизуючі формулювання. • Комунікація з пацієнтами з бойовим і травматичним досвідом. • Правила професійної комунікації в медичному колективі. • Відповіді на запитання.

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс присвячений застосуванню технік когнітивно-поведінкової психотерапії в медичній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Програма заходу • Оволодієте техніками діагностики та концептуалізації клінічних випадків у рамках моделі КПТ. • Ідентифікація та класифікація когнітивних спотворень (катастрофізація, дихотомічне мислення) у пацієнтів із соматичною патологією. • Застосування техніки Сократівського діалогу для корекції дезадаптивних переконань пацієнта щодо хвороби та лікування. • Впровадження протоколів поведінкової активації для пацієнтів з ангедонією, апатією та низькою мотивацією. • Надання структурованої психоедукації щодо взаємозв’язку між когніціями, емоціями та фізіологічними реакціями. • Оволодіння алгоритмами роботи з тривогою про здоров’я (нозофобією) та больовою поведінкою. • Формування навичок встановлення терапевтичного альянсу та підвищення комплаєнсу через КПТ-орієнтований підхід. • Застосування технік усвідомленості (mindfulness) для управління стресом та хронічним болем. • Заняття №1 • Як клінічно розмежувати раціональне занепокоєння щодо симптомів та патологічну тривогу про здоров’я? • Які «червоні прапорці» вказують на необхідність консультації психіатра? • Як інтегрувати когнітивну модель (модель ABC) в обмежений час клінічного прийому? • Які техніки КПТ є доказово ефективними для менеджменту хронічних больових синдромів? • Який алгоритм дій при роботі з пацієнтом, що катастрофізує побічні ефекти фармакотерапії? • Як використовувати техніки поведінкової активації для пацієнтів з астенією та депресивними симптомами? • Як коректно формулювати Сократівські питання, щоб не викликати у пацієнта відчуття знецінення його скарг? • Які валідизовані скринінгові шкали для виявлення тривоги та депресії можна використовувати на соматичному прийомі? • Заняття №2 • Яка доказова база ефективності КПТ при основних нозологіях: великому депресивному розладі, генералізованому тривожному розладі, ПТСР, обсесивно-компульсивному розладі? • Які ключові диференційні критерії КПТ порівняно з іншими психотерапевтичними напрямами? • Як проводити клінічну концептуалізацію випадку в рамках КПТ-моделі? • Які показання та протипоказання до застосування КПТ? • Як інтегрувати КПТ з фармакотерапією: принципи комбінованого лікування? • Які алгоритми роботи з терапевтичним опором та низьким комплаєнсом пацієнта? • Як адаптувати техніки КПТ для пацієнтів з коморбідною соматичною патологією? • Які методики КПТ є ефективними для профілактики рецидивів психічних розладів? • 02:13:46 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі лейкопенії та лейкоцитозу. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: Інтерпретація гемограми з лейкоцитарною формулою на основі сучасних клінічних настанов. Диференційна діагностика між реактивними змінами (інфекційними, запальними, медикаментозними) та неопластичними процесами. Побудова покрокового діагностичного алгоритму для пацієнта з лейкопенією або лейкоцитозом. Ідентифікація клініко-лабораторних «червоних прапорців», що вказують на високий ризик гемобластозу. Визначення чітких критеріїв та показань для термінового скерування пацієнта до гематолога/онколога. Оцінка морфології клітин периферичної крові та її діагностична цінність. Тактика ведення пацієнтів з медикаментозно-індукованими цитопеніями/цитозами. Програма заходу • Заняття №1 • Які референтні та критичні значення лейкоцитів та їх субпопуляцій вимагають негайних клінічних дій? • Як диференціювати лейкемоїдну реакцію від дебюту хронічного мієлоїдного лейкозу? • Який діагностичний алгоритм при персистуючій нейтропенії неясного генезу в амбулаторній практиці? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють клінічно значущі зміни у лейкоцитарній формулі? • Які абсолютні показання до проведення стернальної пункції та/або трепанобіопсії кісткового мозку? • Як інфекційний мононуклеоз та інші вірусні інфекції можуть імітувати гострий лейкоз? • Яка роль та показання до призначення проточної цитометрії периферичної крові? • Які морфологічні зміни лейкоцитів у мазку крові (тільця Ауера, клітини Боткіна-Гумпрехта) є патогномонічними для онкогематології? • Чи є абсолютний лімфоцитоз у пацієнта похилого віку безумовним показанням для виключення хронічного лімфолейкозу? • Заняття №2: Лейкопенії в практиці сімейного лікаря • Який діагностичний алгоритм дій сімейного лікаря при вперше виявленій лейкопенії у дорослого пацієнта? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють розвиток медикаментозної лейкопенії і яка тактика її ведення? • Як диференціювати доброякісну етнічну нейтропенію від патологічних станів? • Які клініко-лабораторні критерії дозволяють запідозрити мієлодиспластичний синдром (МДС) на етапі первинної ланки? • Які абсолютні показання до скерування пацієнта з лейкопенією на консультацію до гематолога та проведення стернальної пункції? • Як відрізнити реактивну лімфопенію на тлі вірусної інфекції від дебюту імунодефіцитного стану або лімфопроліферативного захворювання? • Яка роль інструментальних методів (УЗД органів черевної порожнини) в первинній діагностиці причин лейкопенії? • Чи існують специфічні патерни змін у гемограмі, що вказують на вроджений характер нейтропенії? • 01:42:08 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Аналіз газів крові є одним із найважливіших інструментів оцінки стану критично пацієнта. Проте правильна інтерпретація показників кислотно-лужного стану, оксигенації та вентиляції нерідко викликає труднощі навіть у досвідчених клініцистів. Вміння швидко та правильно інтерпретувати результати дослідження дозволяє не лише оцінити тяжкість стану пацієнта, а й своєчасно виявити загрозливі порушення дихання, оксигенації та кислотно-лужного балансу. Захід включатиме розбір реальних клінічних випадків, типових помилок інтерпретації та практичних алгоритмів, які допоможуть швидко й впевнено аналізувати гази крові у щоденній роботі. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • механізми розвитку метаболічних і респіраторних ацидозів та алкалозів, принципи компенсації порушень кислотно-лужного стану • покроковий алгоритм аналізу газів артеріальної крові • визначення порушень кислотно-лужного балансу • розпізнавання респіраторних та метаболічних розладів, оцінювання ефективності оксигенації та вентиляції • клінічне застосування результатів дослідження для прийняття рішень у невідкладних станах та інтенсивній терапії • розбір реальних клінічних випадків, типових помилок інтерпретації та практичних алгоритмів Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Постреанімаційний період – критичний етап у веденні пацієнтів після відновлення спонтанного кровообігу. Тут визначається не лише виживання, але й якість подальшого життя, зокрема збереження неврологічних і когнітивних функцій. Сучасні підходи до інтенсивної терапії вимагають інтеграції оновлених рекомендацій Європейської ради реанімації (ERC, 2025), які формують нові стандарти ведення пацієнтів після ROSC. Набула актуальності концепція мультимодального прогнозування, що передбачає поєднання клінічних даних, нейромоніторингу, візуалізаційних методів та біомаркерів для точного планування лікувальної тактики. На цьому заході ви розглянете етапи постреанімаційного ведення, починаючи з фази негайної стабілізації з оптимізацією оксигенації та перфузії. Ви дізнаєтеся про актуальні підходи до респіраторної підтримки, гемодинамічного менеджменту і стратифікації кардіоваскулярних ризиків, зокрема ведення гострого коронарного синдрому й аритмій після відновленна спонтанного кровотоку. Окрім цього, ви навчитеся проводити неврологічний моніторинг і планувати церебропротекцію із застосуванням підходу Targeted Temperature Management, а також зможете впевнено використовувати протоколи POCUS для оцінювання гемодинаміки й стану пацієнта «біля ліжка». Після навчання ви будете системно підходити до ведення пацієнтів у постреанімаційному періоді та обʼєктивно оцінювати прогноз навіть у найскладніших випадках. • Фаза негайної стабілізації (перші 60 хв): оптимізація перфузії та оксигенації • Респіраторна підтримка: відхід від емпіричної ШВЛ • Гемодинамічна підтримка: цілі early goal-directed therapy • Кардіоваскулярний менеджмент: стратифікація ризиків • Коронарний синдром після ROSC • Постреанімаційні аритмії • Неврологічний моніторинг та церебропротекція • Targeted Temperature Management (TTM) 2.0 • Неврологічний статус і судомний синдром • Мультимодальна візуалізація та моніторинг (POCUS) • Гемодинамічний POCUS • Нейромоніторинг «біля ліжка» • Розширений гемодинамічний профіль • Прогностична верифікація та довгострокова реабілітація • Мультимодальне прогнозування (не раніше 72 годин) • Інтенсивна терапія та реабілітація • Q&A-сесія

Дистанційне навчання з використанням електронних навчальних ресурсів 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Дистанційне навчання з використанням електронних навчальних ресурсів. Курс для практичного опанування стрес-ЕКГ: від основ до інтерпретації результатів на клінічних кейсах. Програма заходу • Блок 1. Вступ до стрес-ЕКГ • Урок 1 — Основи стрес-ЕКГ: види стрес-тестів; кому/коли/з якою метою; гайдлайни та RF-CL; міфи; ускладнення; must be обстеження перед тестуванням; нестандартні ЕКГ; велоергометр vs тредміл; базові поняття навантажувального тесту (комплекс, МЕТ, цільове навантаження, субмакс. ЧСС, індекс Робінсона); вибір протоколу стрес-ЕКГ. • Урок 2 — Проміжне тестування • Блок 2. Стрес-ЕКГ у дії • Урок 1 — Практика стрес-ЕКГ: покрокове проведення з демонстрацією на моделі; технічні аспекти та нюанси безпечності/якості. • Урок 2 — Проміжне тестування • Блок 3. Оцінка результатів стрес-ЕКГ • Урок 1 — Інтерпретація результатів: критерій завершення; як структурувати звіт; ST-сегмент під навантаженням; пастки інтерпретації (зміни базової ЕКГ); аритмії під час навантаження; клінічне значення; підсумки під навантаженням. • Урок 2 — Проміжне тестування Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

:null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукова діагностика м’язів і м’яких тканин на сьогодні є повноцінним інструментом для прийняття правильного клінічного рішення в травматології, спортивній медицині, хірургії, ревматології та ургентній практиці. УЗД дає змогу швидко диференціювати м’язову травму, гематому, абсцес, післяопераційне ускладнення чи пухлиноподібне утворення без затримки на складніші методи візуалізації. І навіть один неправильний кут датчика може стати причиною невиявлення ушкодження або навпаки – гіпердіагностики за відсутності патології. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до ультразвукового оцінювання м’язів і м’яких тканин. Ви детально розберете сонографічну анатомію м’язів, фасцій, сухожильно-м’язових переходів та підшкірної клітковини, навчитеся правильно обирати датчик і налаштування апарата, виконувати динамічне дослідження й уникати типових помилок. Також ви засвоїте принципи диференційної діагностики травматичних, запальних, післяопераційних та пухлиноподібних змін м’яких тканин. Цей майстер-клас не є базовим оглядом теми. Він сфокусований на найбільш складних, клінічно значущих і часто недооцінених аспектах ультразвукової діагностики м’язів і м’яких тканин. Після навчання ви зможете оцінювати Grade 1–3 muscle injuries, виявляти часткові та повні розриви м’язів, диференціювати організовану гематому від утворення мʼяких тканин, розпізнавати абсцеси, флегмони, післяопераційні сероми і патологічну васкуляризацію. • Актуальність ультразвукової діагностики м’язів і м’яких тканин. • Переваги та обмеження ультразвукового методу. • Типові помилки інтерпретації. • Основні принципи обстеження м’яких тканин. • Сонографічна анатомія м’язів і м’яких тканин: • нормальна ехоструктура м’яза; • фасції та міжм’язові перегородки; • сухожильно-м’язовий перехід; • підшкірна жирова клітковина. • Особливості васкуляризації. • Динамічне дослідження, вибір датчика, частота й налаштування. • Анізотропія. • Класифікація м’язових травм: • Grade 1–3 muscle injuries; • часткові та повні розриви м’язів. • Рідинні утворення та післятравматичні зміни м’яких тканин: гематоми, організація гематом, сероми, післяопераційні гематоми. • Запальні та інфекційні процеси м’яких тканин: целюліт, абсцеси, флегмони, панікуліт, міозити, осифікуючий міозит. • Хронічні та післяопераційні зміни: фіброз, рубцеві зміни. • Доброякісні утворення м’яких тканин: ліпоми, епідермальні кісти, гангліони. • Судинні утворення м’яких тканин: гемангіоми та інші судинні мальформації. • Диференційна діагностика новоутворень м’яких тканин. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.