Заходи БПР — Хірургія 2026

05.10 - 08.10.26 КОНТРАКТ Лікарі-слухачі зі спеціальності «Анестезіологія», «Дитяча анестезіологія», «Медицина невідкладних станів», «Акушерство і гінекологія», «Хірургія», «Ортопедія і травматологія», «Урологія», «Токсикологія». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Головний біль – поширена скарга, але цей симптом може свідчити про широкий спектр захворювань, які до того ж мають відмінності залежно від статі. У практичних умовах можна побачити, що мігрень, кластерний головний біль або головний біль напруги відрізняються за частотою, тригерами, інтенсивністю та відповіддю на терапію у чоловіків і жінок. Ці відмінності формуються через складну взаємодію нейробіологічних механізмів болю, гормонального фону, генетичних факторів і психоемоційних реакцій. Сукупність цих чинників безпосередньо впливає на тактику ведення пацієнта. На цьому заході ви детально розберете нейробіологічні механізми формування головного болю та зрозумієте, як статеві гормони впливають на ноцицептивну обробку, тригеміноваскулярну систему й гіпоталамічні структури. Ви дізнаєтеся, чому мігрень значно частіше буває у жінок, як гормональні коливання змінюють її перебіг та які особливості має менструальна мігрень. Також ви розглянете сучасні дані щодо кластерного головного болю та гендерні відмінності головного болю напруги. Після навчання ви зможете оцінювати патофізіологічні механізми різних форм головного болю, враховувати гормональний статус пацієнта і застосовувати більш персоналізований підхід до діагностики та лікування. • Актуальність теми. • Головний біль як нейробіологічний феномен. • Патофізіологія головного болю: статеві відмінності в нейробіології болю. • Мігрень: • гендерні відмінності у перебігу мігрені; • менструальна мігрень та гормонозалежні форми; • вплив гормонального статусу на вибір терапії. • Кластерний головний біль: • патофізіологія кластерного головного болю; • статеві відмінності у поширеності та клінічних проявах; • вплив тестостерону й мелатоніну; • вибір терапії залежно від статі пацієнта. • Головний біль напруги: • периферичні та центральні механізми головного болю напруги; • гендерні відмінності у м’язовій напрузі та больовій чутливості; • клінічні наслідки для вибору терапії. • Висновки. • Відповіді на запитання.

Періопераційні невідкладні стани вимагають миттєвої реакції та впевненого прийняття рішень. В операційній можуть трапитися серцево-судинні та респіраторні катастрофи, які визначають перебіг операції та виживання пацієнта. Зупинка кровообігу, масивна кровотеча, анафілаксія, складна вентиляція або раптові аритмії потребують швидкого виявлення та дій за алгоритмом. Цей 2-денний захід сфокусований на повному спектрі періопераційних невідкладних станів, з якими анестезіолог може зіткнутися в операційній. Ви розглянете алгоритмічне ведення серцево-судинних і респіраторних критичних подій, особливості серцево-легеневої реанімації в різних клінічних сценаріях, а також стани, як-от системна токсичність місцевих анестетиків, злоякісна гіпертермія, тотальний спінальний блок, гіперкаліємія та післяпологова кровотеча. Ви дізнаєтеся не тільки про ведення цих станів, а й про їхню профілактику, стратифікацію ризиків та планування анестезіологічної тактики. Після навчання ви зможете приймати важливі рішення під тиском часу та координувати команду в умовах невідкладного стану. • Періопераційні серцево-судинні невідкладні стани • Зупинка кровообігу (СЛР у дорослих) • Інтраопераційний інфаркт міокарда • Інтраопераційний ішемічний або геморагічний інсульт • Масивна інтраопераційна кровотеча • Анафілактичний шок • Інтраопераційні емболії • Періопераційні респіраторні невідкладні стани • Складна вентиляція • Непередбачувана складна інтубація • Алгоритм дій у разі can’t intubate – can’t ventilate • Ларингоспазм • Бронхоспазм • Стани з різким підвищенням тиску в дихальних шляхах • Аспірація шлункового вмісту • Q&A-сесія • Специфічні критичні стани в операційній • Тотальний спінальний блок • Системна токсичність місцевих анестетиків (LAST) • Злоякісна гіпертермія • Гіперкаліємія як причина фатальних аритмій • Післяпологова й атонічна маткова кровотеча • Серцево-легенева реанімація в педіатрії • Передопераційна профілактика інтраопераційних критичних подій • Стратифікація ризиків пацієнта • Планування анестезіологічної тактики • Підготовка до технічних ускладнень • Check-list-підхід і командна взаємодія • Q&A-сесія

Гемотрансфузія в інтенсивній терапії є критично важливим клінічним рішенням. Кожен компонент крові має чіткі покази до переливання, ризики та межі ефективності. У практиці анестезіолога саме трансфузійна тактика часто визначає перебіг критичного стану: від контролю крововтрати до корекції коагулопатії та підтримки доставки кисню. Головне завдання гемотрансфузії — досягти клінічно обґрунтованої корекції гемостазу без перевантаження об’ємом, імунних ускладнень і трансфузійних реакцій. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Компоненти крові: еритроцитарна маса, плазма, тромбоцити • Сучасні покази до трансфузії: коли переливати, а коли — ні (рестриктивна vs ліберальна стратегія) • Зберігання та логістика: що важливо знати, щоб не зіпсувати продукт до введення • Трансфузійна тактика в ІТ: крововтрата, коагулопатія, масивна трансфузія • Процедура переливання: від перевірки сумісності до моніторингу пацієнта • Типові помилки: “профілактичні” переливання, перевантаження об’ємом, ігнорування коагуляційних порушень • Ускладнення: TRALI, TACO, гемолітичні реакції: як розпізнати і діяти швидко • Масивна крововтрата в операційній • Пацієнт у ВІТ з коагулопатією • Сепсис і трансфузійна підтримка: з акцентом на реальні клінічні рішення, а не теорію Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Отоларингологам завжди необхідно брати до уваги індивідуальні анатомічні варіанти приносових пазух і навколоносових структур під час планування ендоназальних хірургічних втручань. За даними анатомо-радіологічних досліджень, різні варіації в будові решітчастого лабіринту, клиноподібної пазухи, розташуванні артерій (зокрема, крилопіднебінної) і пластинки основи черепа трапляються у понад 60% пацієнтів. Неналежне врахування цих особливостей підвищує ризик інтраопераційних ускладнень, як-от ліквореї, кровотечі, травмування орбіти або проникнення в порожнину черепа. Правильна інтерпретація КТ-анатомії дає хірургу змогу точно визначити межі втручання, вибрати оптимальний хірургічний доступ та мінімізувати оперативні ризики. Це особливо актуально в разі атипового перебігу патології, необхідності селективного втручання або повторних операцій у складній анатомічній зоні. Навчальний захід «Значення КТ-анатомії носа та приносових пазух при плануванні FESS та ESS» буде присвячений вивченню складних анатомічних варіантів приносових пазух, що мають прямий вплив на безпечність та ефективність ендоназальних хірургічних втручань. Розглядатимуться особливості будови гачкоподібного відростка, носослізного каналу (зокрема в контексті прелакрімального доступу), даху решітчастого лабіринту за класифікацією Keros та основної пазухи. Окрема увага буде приділена КТ-оцінюванню лобної пазухи в умовах анатомічної варіабельності й аналізу зон підвищеного ризику, наприклад решітчастої артерії, латеральної пластинки та крилопіднебінної артерії. Здобуті знання сприятимуть зниженню ризику інтра- й післяопераційних ускладнень та оптимізації хірургічної тактики. • Мета вивчення анатомії пацієнта – профілактика ускладнень (інтраопераційних і післяопераційних). • Варіанти розташування гачкоподібного відростка та їхнє значення. • Варіанти розташування носослізного каналу та їхнє значення для прелакрімального доступу й можливості післяопераційних ускладнень. • КТ-діагностика лобної пазухи за різних варіантів будови. • Будова даху решітчастого лабіринту за Keros. • Варіанти будови основної пазухи. • Критичні ділянки, які потрібно вивчати перед хірургічним втручанням для уникнення ускладнень (решітчасті артерії, латеральна пластинка, крилопіднебінна артерія). • Відповіді на запитання

Точність інтерпретації КТ при травмі черевної порожнини – ключ до своєчасної діагностики, правильного вибору тактики лікування та запобігання пропущеним ушкодженням. Сучасна комп’ютерна томографія дозволяє не лише виявити ушкодження паренхіматозних органів, а й оцінити активну кровотечу, пошкодження судин, брижі та порожнистих органів. У ситуаціях політравми, коли клінічна картина може бути неспецифічною, саме КТ стає вирішальним методом для швидкого та точного визначення характеру травми. Лікар повинен володіти чітким алгоритмом аналізу КТ, розуміти особливості контрастування та мислити одночасно як радіолог і клініцист. Цей майстер-клас допоможе вам: ✅ Оволодіти сучасними підходами до виконання та інтерпретації КТ при травмі органів черевної порожнини; ✅ Навчитися розпізнавати КТ-ознаки ушкодження печінки, селезінки, підшлункової залози, нирок і брижі; ✅ Виявляти ознаки активної кровотечі, гематом та мінімальних травматичних змін; ✅ Уникати типових помилок інтерпретації КТ у пацієнтів із травмою. Ключові особливості: Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Критерії оцінки органів черевної порожнини на КТ – алгоритм аналізу дослідження, роль фаз контрастування, оцінка паренхіматозних органів, судин, брижі та наявності вільної рідини. • Диференційну діагностику травматичних змін на КТ – як відрізнити гематому від активної екстравазації контрасту, посттравматичні зміни від варіантів норми або хронічної патології. • Типові пастки інтерпретації КТ при травмі – коли підозрювати ушкодження порожнистих органів, які непрямі ознаки вказують на травму брижі, та в яких випадках необхідне повторне КТ або додаткові методи візуалізації. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 5. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Роль МР-ентерографії при запальних захворюваннях кишківника 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Перелік навичок, що удосконалюється: • розуміння етіопатогенезу ЗЗК (хвороби Крона та виразкового коліту) у контексті завдань, що стоять перед лікарем-діагностом; • оволодіння методикою проведення МР-ентерографії: знання алгоритмів підготовки пацієнта (пероральна та внутрішньовенна контрастація) та необхідних діагностичних послідовностей; • вміння обирати оптимальний метод дослідження та розуміння переваг МР-ентерографії перед іншими методами візуалізації (КТ, УЗД, колоноскопія) у різних клінічних ситуаціях; • ідентифікація радіологічних знахідок: навички розпізнавання специфічних ознак ЗЗК (потовщення стінок, набряк, гіперемія, «симптом гребінця») та їхньої диференціації від інших патологій; • застосування критеріїв оцінки активності процесу: використання стандартизованих індексів та шкал для об’єктивізації тяжкості стану пацієнта; • опанування структурованого репортингу (Reporting): формування чіткого та інформативного висновку, що відповідає запитам гастроентерологів та хірургів; • аналіз складних випадків: розвиток клінічного мислення через розбір реальних діагностичних сценаріїв та оцінку позакишкових проявів і ускладнень ЗЗК (нориці, абсцеси, стенози). Програма заходу • 11:00-12:10 — Лекція • 12:10-12:25 — Перерва • 12:25-13:25 — Підведення підсумків, підсумкове оцінювання набутих знань: тестування. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Пігментація є однією з найскладніших проблем у косметології: навіть після успішної корекції пацієнти нерідко повертаються з рецидивом. На цьому заході ви навчитеся диференціювати основні види гіперпігментації, підбирати ефективні комбіновані протоколи лікування та профілактики, а також дізнаєтесь, як поєднувати апаратні, ін’єкційні й домашні методи догляду. Після навчання ви зможете будувати обґрунтовану тактику ведення пацієнтів, мінімізувати ризик рецидивів і досягати стійких результатів лікування. • Пігментація, що нового? • Патогенез, види та особливочті формування • Вплив продуктів харчування та препаратів • Методи лікування пігментації • Все про лазери (ефективність, доказова база) • Дослідження з ефективності • Місцеве лікування: препарати, комбінації, протоколи процедур • Системне лікування: дослідження • Ін’єкційне лікування (PDRN, гіалуронова кислота, комплексні препарати) • Комбінація методів лікування, скільки методів можна поєднати в один візит? • Клінічні кейси, ДО/ПІСЛЯ • Чому стається рецидив? • Правила профілактики: підбір домашнього догляду. Види сонцезахисних засобів, їх особливості. Підказки з процедур. Підказки з домашнього догляду. Рекомендації для пацієнта • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Інтерпретація ультразвукової картини ендометрію є одним із базових, але водночас найвідповідальніших завдань у щоденній практиці лікаря ультразвукової діагностики та гінеколога. Норма ендометрію не є сталою величиною – вона змінюється залежно від фази менструального циклу, гормонального фону, віку або медикаментозної терапії. Правильне оцінювання товщини, ехоструктури і васкуляризації ендометрію потребує системного підходу й чіткого розуміння ультразвукових дескрипторів. На цьому заході ви розглянете ультразвукову картину нормального ендометрію в різні фази циклу та навчитеся використовувати сучасні дескриптори для оцінювання патологічних змін. Ви опануєте основні підходи до диференціації гіперпластичних процесів, поліпів та вогнищевих змін, зрозумієте особливості інтерпретації УЗ-картини в пацієнток у менопаузі й у тих, хто отримує тамоксифен. Окрім цього, ви дізнаєтеся більше про алгоритми оцінювання ендометрію в разі підозри на ранню вагітність, позаматкову вагітність і трофобластичну хворобу, а також про застосування ультразвукової соногістероскопії як методу уточнення внутрішньопорожнинної патології. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати ультразвукові зміни ендометрію, відрізняти фізіологічні варіанти від патології та формувати обґрунтований висновок. • Ультразвукова картина нормального ендометрію в різні фази • Основні ультразвукові дескриптори патологічних змін ендометрію • Поліпи, гіперплазія та вогнищева гіперплазія ендометрію • Особливості візуалізації ендометрію в менопаузі • Ендометрій під час приймання тамоксифену • УЗД вагітності малого строку, позаматкової вагітності • Трофобластична хвороба • Ультразвукова соногістероскопія • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: • Інтерпретувати розгорнуту лейкоцитарну формулу, включаючи диференційну діагностику причин нейтрофільозу, нейтропенії, лімфоцитозу та еозинофілії. • Аналізувати еритроцитарні індекси (MCV, MCH, MCHC, RDW) для точної класифікації анемічних синдромів. • Проводити диференційну діагностику мікро-, нормо- та макроцитарних анемій на основі показників гемограми. • Виявляти гематологічні ознаки гострих та хронічних запальних процесів, інфекційних захворювань. • Розпізнавати ранні маркери можливих онкогематологічних захворювань, таких як лейкози та лімфоми. • Оцінювати тромбоцитарну ланку (кількість тромбоцитів, MPV), диференціювати причини тромбоцитопеній та тромбоцитозів. • Ідентифікувати «червоні прапорці» в аналізі крові, що вимагають негайного дообстеження або консультації гематолога. • Корелювати зміни в гемограмі з клінічною картиною пацієнта для формування цілісної діагностичної гіпотези. Програма заходу • Заняття — 02:16:37 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які критерії диференціації між реактивним лімфоцитозом та підозрою на хронічний лімфолейкоз? • Як поєднання індексів MCV та RDW дозволяє провести диференційну діагностику залізодефіцитної анемії, B12-дефіцитної анемії та анемії хронічних захворювань? • Які зміни в гемограмі, окрім цитопеній, можуть вказувати на мієлодиспластичний синдром? • Зсув лейкоцитарної формули вліво: як відрізнити реакцію на тяжку інфекцію від дебюту хронічного мієлолейкозу? • Панцитопенія: який діагностичний алгоритм є оптимальним для виявлення її причини? • Ізольований тромбоцитоз: коли це реактивний стан, а коли – ознака есенціальної тромбоцитемії? • Які неспецифічні, але стійкі зміни в аналізі крові можуть бути предикторами системних захворювань сполучної тканини? • Як інтерпретувати атипові мононуклеари та інші зміни при вірусних інфекціях, зокрема Епштейна-Барр? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Після завершення спеціалізованого лікування онкогінекологічних захворювань настає етап спостереження, який визначає своєчасність виявлення рецидиву та подальший прогноз пацієнтки. Сучасний follow-up базується на принципах доказової медицини та чітко диференціюється залежно від нозології, що відображено в рекомендаціях NCCN та ESMO. Недотримання цих підходів призводить до гіпердіагностики, нераціонального використання візуалізаційних методів або, навпаки, до пізнього виявлення рецидивів. На цьому заході ви розглянете сучасну концепцію нагляду після завершення спеціального онкологічного лікування раку яєчників, ендометрію, шийки матки, сарком тіла матки та рідкісних онкогінекологічних пухлинах. Ви отримаєте чітке розуміння логіки нагляду для різних нозологій, актуальних графіків спостереження, показань до візуалізації та інтерпретації онкомаркерів. Також ви навчитеся використовувати цитологічні методи діагностики та сучасні підходи до оцінювання мінімальної залишкової хвороби (ctDNA, ctRNA, MRD). Після навчання ви зможете застосовувати структурований доказовий підхід до спостереження за пацієнтками після онкологічного лікування, уникати необґрунтованих обстежень і своєчасно виявляти рецидиви. • Вторинна онкопревенція після завершеного лікування: що справді важливо для гінеколога? • Сучасна логіка follow-up: чому універсальний протокол не працює. Консенсус ESMO/ESGO/ASCO/NCCN: symptom-driven + risk-adapted. • “Сигнали”, які не можна ігнорувати: симптоми та ситуації, що змінюють план дій між плановими візитами. • Візуалізація: коли, який метод і як уникнути надлишкових або хибнозаспокійливих обстежень. • Верифікація нових знахідок і неочевидні сценарії: коли потрібна морфологія, second-look лапароскопія. • Маркери й нові технології: CA-125, SCC-Ag, HPV-DNA, ctDNA — користь vs очікування. • Що показали великі дослідження: чому “частіше” не означає “краще”? • Практичні кейси та тактичні рішення у follow-up. • Нозологічні акценти, QoL після лікування та відповіді на запитання. • Сесія відповідей на запитання.

Поява нових методів дослідження змушує переглядати підходи, які ще нещодавно вважалися стандартом. Частина лабораторних тестів поступово втрачає клінічну цінність через появу точніших та більш інформативних альтернатив. Необґрунтоване призначення застарілих досліджень може ускладнювати діагностичний процес, сприяти появі хибнопозитивних результатів та призводити до надмірної діагностики. Тому важливо орієнтуватися в сучасних діагностичних алгоритмах і розуміти, які дослідження дійсно впливають на клінічні рішення. На цьому заході ви дізнаєтеся, як змінились підходи в лабораторній медицині та чому деякі аналізи поступаються місцем більш точним методам. Ви навчитеся критично оцінювати діагностичну цінність лабораторних досліджень, обирати найбільш інформативні тести та уникати необґрунтованих призначень. Отримані знання будуть корисними під час первинної та диференційної діагностики, формування плану обстеження та вибору оптимальної діагностичної тактики. Після навчання ви зможете орієнтуватися в сучасній доказовій базі лабораторної медицини, аргументовано обирати клінічно доцільні дослідження та критично оцінювати результати аналізів. • Оновлення діагностичних підходів як закономірний етап розвитку доказової медицини. • Чому деякі лабораторні дослідження втрачають клінічну цінність: нові докази, технології та зміна підходів до діагностики. • Найпоширеніші лабораторні дослідження, які сьогодні потребують перегляду або відмови від рутинного використання. • Сучасні альтернативи застарілим тестам: що рекомендують міжнародні настанови та доказова медицина. • Наслідки необґрунтованого призначення лабораторних досліджень: хибнопозитивні результати, надмірна діагностика та зайві витрати. • Роль фахівця лабораторної діагностики у впровадженні сучасних діагностичних алгоритмів. • Комунікація між лабораторією та клініцистом: як аргументовано обговорювати недоцільні або застарілі дослідження. • Особливості впровадження сучасних лабораторних підходів в українських реаліях. • Практичні приклади заміни застарілих досліджень на сучасні діагностичні рішення. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань