Заходи БПР — Хірургія 2026

Вікова макулярна дегенерація – одна з головних причин незворотної втрати зору в людей похилого віку. Для лікаря важливо вчасно розпізнати перші прояви хвороби, правильно інтерпретувати результати сучасних методів візуалізації та знати, які протоколи лікування будуть найефективнішими. На цьому заході ви навчитеся диференціювати суху й вологу форми ВМД, працювати з даними ФАГ, ОКТ й ангіо-ОКТ, обирати сучасну тактику лікування залежно від клінічної ситуації. Ви дізнаєтеся, як діяти в разі резистентності до терапії анти-VEGF та які рекомендації щодо профілактики і нутрицевтичної підтримки варто надавати пацієнтам. Ви зможете впевнено вести пацієнтів із ВМД, зважаючи на супутні захворювання: від діабету й гіпертензії до системних запальних процесів. Це підвищить ефективність лікування, допоможе будувати міждисциплінарну співпрацю та зменшить ризик швидкої втрати зору. • Патогенез ВМД, основні аспекти. • Класифікація ВМД: яку краще використати. • Вікова макулопатія: рання стадія ВМД. • Суха форма ВМД. • Волога форма ВМД. • Найсучасніша діагностика ВМД (ФАГ,ОКТ, ангіо-ОКТ). • Сучасні протоколи лікування ВМД. • Інтравітреальна фармакотерапія як золотий стандарт у лікуванні вологої ВМД. • Анти-VEGF резистентні форми ВМД. • Лазерне лікування ВМД. • Профілактика та нутрицевтична підтримка пацієнтів з ВМД. • Відповіді на запитання

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Оцінювати ранову балістику та прогнозувати зону некрозу на основі механізму травми. 2. Виконувати етапну хірургічну некректомію (дебридмент) вогнепальних ран та планування повторних втручань (second look). 3. Застосовувати техніку іригації ран великими об’ємами рідини (пульс-лаваж, проточне промивання). 4. Використовувати терапію негативним тиском (VAC) для лікування інфікованих ран та у випадках відкритого живота (open abdomen). 5. Обирати тактику ведення ран із експонованими судинно-нервовими пучками та сухожиллями. 6. Здійснювати раціональний вибір антибактеріальної терапії на основі локальних даних про антибіотикорезистентність уникаючи поліпрагмазії. 7. Виконувати різні методики закриття дефектів тканин: відстрочений первинний шов, аутодермопластика, пластика місцевими тканинами. 8. Проводити менеджмент пацієнтів з полірезистентними госпітальними інфекціями (Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa). 9. Ідентифікація та корекція когнітивних упереджень при діагностиці та плануванні лікування пацієнтів з бойовою травмою. 10. Застосування принципів Damage Control Surgery (DCS) та Damage Control Resuscitation (DCR) на госпітальному етапі. 11. Своєчасна діагностика та виконання фасціотомії при компартмент-синдромі, розпізнавання нетипових клінічних проявів. 12. Диференційна діагностика між контамінацією рани та інфекційним процесом для визначення хірургічної та медикаментозної тактики. 13. Оцінка та класифікація мінно-вибухових поранень за ступенем контамінації та ризиком інфікування. 14. Прийняття рішень щодо вибору емпіричної та етіотропної антибіотикотерапії на основі мікробіологічного моніторингу та даних про резистентність. 15. Планування етапних хірургічних втручань (second look operations) для контролю інфекційного процесу. 16. Алгоритми ведення пацієнтів з ускладненими формами інфекцій: анаеробна інфекція, остеомієліт, сепсис. 17. Інтерпретація результатів бактеріологічних досліджень для корекції лікувальної тактики. Програма заходу • Заняття 1: Особливості лікування інфекційних ускладнень бойової травми • Тривалість заняття: 01:43:41 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: Лікування бойової травми в стаціонарі: підводні камені, упередження та помилки • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 3: Лікування інфікованих мінно-вибухових травм в стаціонарі • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Патофізіологічні механізми пошкодження тканин при вогнепальній та мінно-вибуховій травмі, зокрема тимчасова пульсуюча порожнина • Динаміка бактеріального процесу у бойовій рані та роль біоплівок у формуванні інфекції • Сучасні тенденції антибіотикорезистентності Klebsiella pneumoniae та Pseudomonas aeruginosa у військових стаціонарах України • Показання, протипоказання та ускладнення застосування терапії негативним тиском, включаючи ведення open abdomen • Етапний хірургічний дебридмент та іригація рани відповідно до сучасних доказових рекомендацій • Критерії вибору методу закриття ранових дефектів: відстрочений шов, аутодермопластика, пластика переміщеним клаптем • Алгоритм ведення пацієнта з інфікованим пораненням на III етапі медичної евакуації • Профілактика та лікування аррозивних кровотеч як ускладнення інфікованих ран та вакуум-терапії • Когнітивні упередження, що впливають на прийняття рішень при лікуванні бойової політравми • Модифікації стандартних протоколів на стаціонарному етапі • Помилки при інтерпретації КТ-ангіографії у пацієнтів з судинними ураженнями • Некротизуючий фасциїт та анаеробний целюліт: диференційно-діагностичні критерії та хірургічна тактика • Перехід від емпіричного призначення антибіотиків до доказової терапії • Компартмент-синдром: пізня діагностика та нетипові ознаки • Терміни відстроченого первинного закриття рани та наслідки передчасного і запізнілого втручання • Травматична коагулопатія: лабораторні показники, що мають вирішальне значення • Критерії необхідності та обсяг первинної і повторних хірургічних обробок інфікованої рани • Стратегія емпіричної антибіотикопрофілактики та терапії при мінно-вибухових травмах • Ідентифікація збудників та їх чутливості до антибіотиків в умовах полімікробної контамінації • Показання та протипоказання до терапії негативним тиском при інфікованих ранах • Терміни та умови виконання відтермінованого первинного або вторинного закриття рани • Ведення пацієнтів із підозрою на анаеробну інфекцію або газову гангрену • Профілактика та лікування посттравматичного остеомієліту • Оптимізація лікування при виявленні мультирезистентних штамів (MDRO) в рані Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Травма – одна з головних причин дитячої смертності. Більшості цих випадків можна було б запобігти, але найчастіше все вирішує перша хвилина: чи правильно оцінено стан, чи розпізнано загрозу, чи виконано базові дії. Ці навички гарантують вам впевненість під час надання допомоги дитині з травмою. На цьому заході ви навчитеся проводити первинний огляд травмованої дитини за алгоритмом XABCDE, розглянете основні анатомо-фізіологічні відмінності дитячого організму, а також відпрацюєте специфічні життєрятувальні втручання на кожному етапі. Особливий акцент буде на командній взаємодії, роботі з батьками й адаптації дорослих протоколів до педіатрії. Після заходу ви будете впевнено діяти в перші хвилини після отримання травми, навіть у стресових умовах. • Первинний огляд травмованої дитини за алгоритмом XABCDE. • Анатомічні та фізіологічні особливості дитячого віку, які впливають на надання допомоги травмованій дитині. • Життєрятувальні втручання на кожному етапі огляду. • Базові препарати для надання допомоги травмованій дитині на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах. • Особливості взаємодії з травмованою дитиною та її батьками/опікунами. Виклики, з якими стикаються лікарі під час надання допомоги травмованій дитині. • Демонстрація первинного огляду травмованої дитини з життєрятувальними втручаннями. • Деконструкція демонстрації з розбором клінічного випадку. • Сесія запитань та відповідей. • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Вітамін D — це більше, ніж про кістки. У 2024–2025 роках він залишається у фокусі міжнародних рекомендацій не лише через вплив на кістково-м’язову систему, але й завдяки своїй важливій ролі в імунній регуляції, профілактиці падінь, підтримці м’язового тонусу, перебігу хронічних захворювань і навіть ефективності медикаментозної терапії. На майстер-класі ви дізнаєтесь: Коли дійсно потрібно визначати рівень 25(OH)D — а коли це зайве Як грамотно інтерпретувати результати аналізу з урахуванням різних міжнародних шкал Як підібрати дозу для профілактики чи лікування, уникнувши токсичності У яких клінічних випадках вітамін D — важливий допоміжний інструмент Як корекція рівня D може змінити перебіг захворювання — на прикладі реальних клінічних кейсів

Рубцева алопеція – це незворотне руйнування волосяних фолікулів. Кожна затримка діагностики – крок до незворотної втрати волосся. Важливо вміти своєчасно розпізнавати активне запалення, відрізняти рубцеві та нерубцеві форми й обирати адекватну терапію, щоб зупинити процес і зберегти максимальну кількість фолікулів. На цьому заході ви розглянете клінічні випадки рубцевої алопеції, навчитеся диференціювати лімфоцитарні й нейтрофільні форми, оцінювати активність запального процесу та планувати терапію, зокрема з медикаментозними, фізіотерапевтичними та хірургічними підходами. Окремо ви розглянете ранні ознаки рубцювання і способи контролю розвитку процесу. Після навчання ви будете впевнено працювати з пацієнтами, які мають прогресувальну втрату волосся, хронічне запалення шкіри голови та потребують комплексного лікування. • Клінічний випадок з практики 1 • Клінічний випадок з практики 2 • Відповіді на запитання • Клінічний випадок з практики 1 • Клінічний випадок з практики 2 • Відповіді на запитання

Курс БПР присвячений застосуванню технік когнітивно-поведінкової психотерапії в медичній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники оволодіють техніками діагностики та концептуалізації клінічних випадків у рамках моделі КПТ, навчаться ідентифікувати й класифікувати когнітивні спотворення у пацієнтів із соматичною патологією та застосовувати техніку Сократівського діалогу для корекції дезадаптивних переконань. Програма охоплює протоколи поведінкової активації, структуровану психоедукацію, алгоритми роботи з тривогою про здоров’я та больовою поведінкою, формування терапевтичного альянсу, підвищення комплаєнсу, а також техніки усвідомленості для управління стресом та хронічним болем. Програма заходу • Заняття №1 • Як клінічно розмежувати раціональне занепокоєння щодо симптомів та патологічну тривогу про здоров’я? • Які «червоні прапорці» вказують на необхідність консультації психіатра? • Як інтегрувати когнітивну модель (модель ABC) в обмежений час клінічного прийому? • Які техніки КПТ є доказово ефективними для менеджменту хронічних больових синдромів? • Який алгоритм дій при роботі з пацієнтом, що катастрофізує побічні ефекти фармакотерапії? • Як використовувати техніки поведінкової активації для пацієнтів з астенією та депресивними симптомами? • Як коректно формулювати Сократівські питання, щоб не викликати у пацієнта відчуття знецінення його скарг? • Які валідизовані скринінгові шкали для виявлення тривоги та депресії можна використовувати на соматичному прийомі? • Заняття №2 • Яка доказова база ефективності КПТ при основних нозологіях: великому депресивному розладі, генералізованому тривожному розладі, ПТСР, обсесивно-компульсивному розладі? • Які ключові диференційні критерії КПТ порівняно з іншими психотерапевтичними напрямами? • Як проводити клінічну концептуалізацію випадку в рамках КПТ-моделі? • Які показання та протипоказання до застосування КПТ? • Як інтегрувати КПТ з фармакотерапією: принципи комбінованого лікування? • Які алгоритми роботи з терапевтичним опором та низьким комплаєнсом пацієнта? • Як адаптувати техніки КПТ для пацієнтів з коморбідною соматичною патологією? • Які методики КПТ є ефективними для профілактики рецидивів психічних розладів? • 02:13:46 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Раннє виявлення порушень розвитку кульшового суглоба – одне з основних завдань в педіатричній та ортопедичній практиці. У перші місяці життя анатомічні структури суглоба є переважно хрящовими, що визначає провідну роль ультразвукового дослідження як основного методу оцінювання. Щоб своєчасно діагностувати дисплазію та інші порушення, необхідно досконало розуміти анатомію кульшового суглоба та його ультразвукові характеристики. На цьому заході ви розглянете анатомічні та ультразвукові особливості кульшового суглоба на різних етапах розвитку, принципи підготовки пацієнта, правильну укладку і стандартизовані методики сканування, що забезпечують відтворюваність і точність результатів. Ви навчитесь оцінювати нормальні показники, визначати різні варіанти розвитку й ультразвукові ознаки дисплазії, підвивиху і вивиху. Після навчання ви зможете правильно виконувати УЗД кульшових суглобів у новонароджених, диференціювати фізіологічну незрілість від патологічних змін, визначати ступінь порушення розвитку й обирати обґрунтовану тактику ведення пацієнта. • Анатомія розвитку кульшового суглоба. • Нормальна анатомія кульшового суглоба новонародженого. • Нормальна УЗ-анатомія кульшового суглоба новонародженого. • Підготовка пацієнта й укладка. • УЗ-анатомія сформованого кульшового суглоба. • УЗ-ознаки дисплазії та інших розвиткових патологій кульшового суглоба у новонароджених. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Стридор у дітей — частий, але неоднорідний симптом, де помилка в оцінці може призвести до неправильного лікування. Майстер-клас створений для педіатрів, сімейних лікарів, отоларингологів, лікарів невідкладної допомоги та інших спеціалістів, які хочуть дізнатись більше про ведення стридору в педіатричній популяції. Головна мета заходу — дати чіткий алгоритм диференційної діагностики стридору та допомогти обирати вірну тактику лікування в кожному клінічному випадку. Після майстер-класу ви знатимете, як відрізняти різні стани у дітей, що проявляються стридором, отримаєте алгоритм діагностики та вибору лікування в типових і нетипових ситуаціях, зрозумієте, як уникати помилок у веденні таких пацієнтів, і навчитесь впевнено призначати необхідні обстеження та оцінювати їх доцільність. Приєднуйтесь, щоб упевнено орієнтуватися у причинах стридору та приймати обґрунтовані клінічні рішення у гострих ситуаціях. Подія допоможе зробити вашу діагностику точнішою, а лікування — ефективнішим. Програма заходу • термінологію, як розрізнити що таке "круп", "хибний круп", "вірусний круп", "стридор", "ларингіт"; • основні причини стридору та їх лікуванння; • найпоширеніші помилки в лікуванні стридору та як їх уникати; • диференційна діагностика причин стридору (на які ні ознаки звернути увагу, які аналізи/обстеження і в яких випадках варто призначати) • на реальних клінічних випадках розберемо алгоритм діагностики та лікування стридору. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукова діагностика пухлин гепатопанкреатобіліарної зони є первинним і часто визначальним етапом онкологічного пошуку, оскільки УЗД у більшості випадків формує перше уявлення про наявність вогнищевих уражень печінки, жовчного міхура, жовчних проток і підшлункової залози. Від правильності інтерпретації залежить подальша діагностична та лікувальна стратегія. Важливо розуміти ультразвукову семіотику пухлин, оцінку васкуляризації, ознаки інвазії та обмеження методу, оскільки ці фактори визначають раннє виявлення онкопатології. На цьому заході ви засвоїте структурований підхід до УЗ-діагностики пухлин гепатопанкреатобіліарної зони з акцентом на базову семіотику, оцінку васкуляризації та визначення ознак злоякісності. Ви розглянете алгоритми первинної оцінки вогнищевих утворень печінки, патології жовчного міхура та жовчних проток, а також критерії місцевого поширення пухлинного процесу. Ви розберете показання до КТ, МРТ, МРХПГ, ЕУС і біопсії, а також принципи УЗ-навігації при інвазивних втручаннях. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати ультразвукову картину пухлин гепатопанкреатобіліарної зони, розрізняти доброякісні та злоякісні процеси та визначати ознаки онкологічної настороженості. • Місце ультразвукового дослідження в діагностиці пухлин гепатопанкреатобіліарної зони. • Базова ультразвукова семіотика новоутворень. • Оцінка васкуляризації пухлин при доплерографії (периферичний і внутрішньопухлинний кровотік, артеріалізація, хаотична васкуляризація, зв’язок із магістральними судинами). • Новоутворення печінки: алгоритм первинної УЗ-оцінки (локалізація за сегментами, кількість вогнищ, розміри, зв’язок із судинами та жовчними протоками, ознаки інвазивного росту). • Доброякісні вогнищеві утворення печінки (прості кісти, гемангіома, фокальна нодулярна гіперплазія, аденома печінки: типові та атипові УЗ-ознаки). • Злоякісні пухлини печінки. • Жовчний міхур: поліпи, псевдополіпи та пухлинні ураження. • Пухлинна обструкція жовчних проток (ознаки механічної жовтяниці, рівень блоку, розширення внутрішньо- та позапечінкових проток, диференціація каменя, стриктури та пухлини) • Підшлункова залоза: можливості та обмеження УЗД. • Солідні новоутворення підшлункової залози. • Кістозні утворення підшлункової залози. • Ознаки місцевого поширення пухлин (судинна інвазія, компресія судин, ураження жовчних проток, лімфаденопатія, асцит, канцероматоз очеревини). • Коли УЗД недостатньо: показання до КТ, МРТ, МРХПГ, ЕУС та біопсії. • УЗ-навігація при пункційній біопсії пухлин печінки та підшлункової залози. • Клінічні кейси з практики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Кома — це завжди виклик і боротьба з часом. На цьому заході Ви отримаєте чіткий, практичний алгоритм дій, який допоможе швидко визначити причину порушення свідомості та розпочати правильне лікування вже в перші хвилини. Розберемо ключові диференційні ознаки, типові помилки та пріоритети ABCDE, щоб діяти впевнено в реальних клінічних умовах — від догоспітального етапу до приймального відділення. Те, що реально рятує життя. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Приєднуйтесь, буде цікаво та прогресивно! Програма заходу • ✅ Свідомість та її порушення. Визначення та класифікація ком. Нормативно-правова база • ✅ Первинний огляд критичного пацієнта, диференціальна діагностика ком • ✅ Екстрена медична допомога при комах різного генезу. Реальні клінічні кейси Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Аутоімунні запальні міопатії не обмежуються ураженням м’язової тканини. Це складні системні захворювання, своєчасне розпізнавання яких визначає прогноз, тактику лікування та інколи дає змогу виявити приховану онкопатологію. Вони часто маскуються під пульмонологічні, ревматологічні або навіть психіатричні захворювання, супроводжуються ураженням легень, серця та інших органів, тож завжди потребують високого рівня клінічної настороженості. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про сучасну класифікацію аутоімунних запальних міопатій, їхні клінічні прояви та основні патогномонічні ознаки. Ви навчитеся інтерпретувати лабораторні показники, зокрема рівень КФК і спектр міозит-специфічних антитіл, визначати їхнє прогностичне значення та використовувати у виборі подальшої тактики. Також ви розглянете роль інструментальних методів, алгоритми диференційної діагностики, принципи онкологічного скринінгу та сучасні підходи до лікування і довготривалого моніторингу пацієнтів. Після навчання ви зможете своєчасно запідозрити аутоімунну міопатію в пацієнтів з проксимальною м’язовою слабкістю, підвищенням м’язових ферментів або інтерстиційним ураженням легень нез’ясованого генезу. • Сучасна класифікація аутоімунних запальних міопатій: поліміозит, дерматоміозит, імунноопосередкована некротична міопатія, антисинтетазний синдром, міозит із включеннями, overlap-синдроми. • Клінічні прояви та червоні прапорці, що дають змогу запідозрити міозит на ранніх етапах. • Лабораторна діагностика та інтерпретація: • - рівня КФК та інших ферментів; • - міозит-специфічних та міозит-асоційованих автоантитіл; • - клінічного значення окремих імунологічних профілів. • Роль інструментальних методів у діагностиці: • - електронейроміографії; • - МРТ м’язів; • - біопсії м’яза – коли, де і навіщо. • Алгоритми диференційної діагностики. • Онкологічна настороженість у разі міозитів: кому, коли і в якому обсязі проводити онкопошук. • Сучасні підходи до лікування: довготривале ведення пацієнтів, зокрема реабілітація та моніторинг активності захворювання. • Клінічні кейси з реальної практики з розбором типових помилок та складних діагностичних ситуацій. • Відповіді на запитання.

Регіонарна анестезія в педіатрії — більше не технічний елемент. Вона розглядається як основна складова якісного мультимодального знеболення. Її значення зростає на тлі сучасних вимог до безпечності, мінімальної інвазивності та скорочення термінів післяопераційного відновлення. Водночас у педіатрії існують обґрунтовані занепокоєння щодо потенційної нейротоксичності загальних анестетиків та їхнього впливу на розвиток центральної нервової системи. У цьому контексті локальні методи забезпечення знеболення дають змогу зменшити обсяг фармакологічного навантаження на організм дитини. Ефективне та безпечне застосування регіонарної анестезії вимагає від анестезіолога глибокого розуміння вікової анатомії, фармакокінетики місцевих анестетиків, особливостей візуалізації та прогнозування ризиків. Стандарти сучасної практики передбачають не лише володіння техніками спинномозкової, епідуральної чи каудальної анестезії, а й уміння адаптувати їх до клінічного контексту, користуючись можливостями ультразвукової навігації. Навчальний курс «Регіонарна анестезія у дітей: від анатомії до безпечної практики» буде присвячений вивченню сучасних підходів до регіонарної анестезії у педіатрії. Учасники розглянуть ключові анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму, що впливають на вибір техніки та дозування. Детально будуть висвітлені фармакологічні властивості місцевих анестетиків у дітей, а також практичні аспекти виконання спинномозкової, епідуральної та каудальної анестезії. Окрема увага буде приділена застосуванню ультразвукової візуалізації під час виконання блокад та алгоритмам ведення можливих ускладнень. • Вступ і актуальність • Анатомо-фізіологічні особливості регіонарної анестезії у дітей • Фармакологія місцевих анестетиків у педіатрії • Техніка спинномозкової анестезії: показання, дозування, безпека • Епідуральна та каудальна анестезія: практичні аспекти • УЗ-навігація при блоках у дітей • Ускладнення та їх профілактика • Розгляд клінічних кейсів • Відповіді на запитання учасників

Гемотрансфузія рятує життя, але водночас є ризикованою процедурою. Попри технологічний прогрес, трансфузійні ускладнення є реальною небезпекою як у цивільних так і в бойових умовах. Кількість пацієнтів із масивними крововтратами, пораненнями й критичними станами у воєнний час є дуже великою. Тепер безпечне проведення трансфузій стає питанням виживання. На цьому заході ви дізнаєтеся про патофізіологію трансфузійних реакцій, клініку гострих і відстрочених ускладнень, алгоритми дій у разі TRALI, TACO, анафілаксії та гемолізу. Ви навчитеся швидко диференціювати типи реакцій, обирати тактику ведення й запобігати ризикам. Після навчання ви впевнено контролюватимете безпеку гемотрансфузій і знизите ймовірність летальних наслідків навіть у складних випадках. • Актуальність проблеми гемотрансфузійних ускладнень у клінічній практиці • Класифікація та патофізіологія ускладнень • Поділ ускладнень на гострі та відстрочені, інфекційні та неінфекційні. • Основні типи трансфузійних реакцій. • Імунні та неімунні механізми ураження. • Гострі неінфекційні ускладнення • Фебрильні негемолітичні реакції: механізми, клініка, лікування. • Алергічні реакції та анафілаксія: клінічні прояви, алгоритм дій (ABCDE, адреналін). • Гострі гемолітичні реакції: діагностика, лабораторні маркери, тактика ведення. • TRALI й TACO: патогенез, відмінності, респіраторна підтримка. • Відстрочені трансфузійні ускладнення • Відстрочена гемолітична реакція. • Алоімунізація та TRIM. • Реакція «трансплантат проти хазяїна», посттрансфузійна пурпура, перевантаження залізом. • Інфекційні ускладнення гемотрансфузій • Вірусні, бактеріальні та паразитарні трансмісії. • Методи скринінгу донорів і запобігання інфекційним ризикам. • Алгоритм дій у разі підозри на септичне ускладнення трансфузії. • Профілактика трансфузійних реакцій • Лейкоредукція, опромінення, відмиті еритроцити, підбір донорів. • Стратегії зниження ризику TRALI й TACO. • Контроль якості трансфузійної терапії. • Q&A-сесія

Сезонне підвищення рівня захворюваності на вірусні діареї у весняно-літній період формує суттєве навантаження на амбулаторну і стаціонарну ланки. Необхідно чітко диференціювати вірусні гастроентерити від бактеріальних інфекцій та функціональних розладів шлунково-кишкового тракту, адже це безпосередньо впливає на вибір тактики ведення й доцільність призначення специфічної терапії. На цьому заході ви розглянете етіологію, патогенез та клінічні особливості вірусних діарей відповідно до вікових груп і супутніх станів. Ви опануєте підходи до диференційної діагностики гострих діарейних синдромів, навчитесь ідентифікувати червоні прапорці та оцінювати ступінь дегідратації. Окрім цього, ви дізнаєтеся, як спланувати регідратаційну терапію, раціонально використовувати пробіотики і коли доцільно призначити антибіотики. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів з гострою діареєю, зокрема у разі дегідратації, а також ефективно контролювати спалахи інфекцій. • Актуальність вірусних діарей та глобальні спалахи. • Класифікація та основні збудники: ротавірус, норовірус, аденовірус, астровірус, ентеровіруси. Шляхи передання й фактори ризику. • Механізми ураження ШКТ й особливості перебігу в різних вікових групах. • Типові симптоми й ознаки дегідратації. • Особливості діарей при системних інфекціях: COVID-19, грип, гепатит А, герпесвіруси. • Диференційна діагностика вірусних, бактеріальних і паразитарних діарей. • Червоні прапорці й типові помилки лікаря. • Діагностика: ПЛР, експрес-тести. • Лікування: регідратація, пробіотики, антибіотики – доказова база. • Профілактика: гігієна, вакцинація, контроль спалахів.

Гемодинамічно значущий стеноз артерій нижніх кінцівок може тривалий час не створювати значного дискомфорту для пацієнта, поки клінічна ситуація не переходить у стадію критичної ішемії з ризиком втрати кінцівки. Ультразвукове дуплексне сканування є основним методом раннього виявлення периферичного атеросклерозу, що дає змогу своєчасно визначити показання до реваскуляризації та вплинути на прогноз пацієнта. З огляду на те, що захворювання периферичних артерій є маркером системного атеросклерозу, правильна інтерпретація результатів дослідження має принципове значення не лише для локальної тактики, а й для загального оцінювання серцево-судинного ризику. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння сегментарної анатомії артерій нижніх кінцівок, стандартизованого алгоритму ультразвукового сканування та критеріїв гемодинамічного оцінювання стенозів, зокрема аналізу пікових швидкостей кровотоку та доплерівських спектрів. Ви розглянете складні клінічні випадки, наприклад у разі багаторівневого ураження, кальцифікації судин, цукрового діабету або прикордонних значень кісточково-плечового індексу. Також ви навчитеся правильно формувати висновок, визначати ступінь ураження і планувати подальшу тактику ведення пацієнта. Після навчання ви зможете покращити точність діагностики периферичного атеросклерозу, своєчасно направляти пацієнтів на реваскуляризацію та ефективно контролювати результати лікування. • Клінічний контекст і роль ультразвукового дуплексного сканування у разі захворювань периферичних артерій. • Анатомія артерій нижніх кінцівок. • Соноанатомія, методика проведення. Послідовність і стандартизація. Сегментарний принцип (аортоклубовий → феморо-поплітеальний → гомілковий сегменти). • Особливості нормального і патологічного кровотоку. • Кількісне оцінювання стенозу (гемодинамічне та планіметричне оцінювання). • Оклюзія. • КПІ як скринінговий показник. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

​Оперізувальний герпес – це реактивація вірусу вітряної віспи (Varicella Zoster), що після перенесеного захворювання тривало зберігається в латентному стані в нервових гангліях. Захворювання уражає до 25% людей, які мали вітряну віспу, і найбільш поширене серед осіб, старших 50 років, хоча воно фіксується і в молодших вікових групах через імуносупресію, зокрема на тлі стресу, хронічних хвороб, приймання імуносупресантів або ВІЛ-інфекції. Симптоми можуть варіювати від болісного локального висипу до небезпечних неврологічних ускладнень: менінгіту, енцефаліту й постгерпетичної невралгії. Водночас герпетичний висип іноді відсутній, що ускладнює діагностику. Комплексний підхід за участі інфекціоніста й невролога дає змогу не лише швидко встановити діагноз, а й мінімізувати ризики ускладнень та покращити якість життя пацієнта. Варто пам’ятати, що оперізувальний герпес може бути першим клінічним сигналом ВІЛ-інфекції – це підкреслює важливість настороженості лікаря. Навчальний майстер-клас «Herpes Zoster: виклик для інфекціоніста та невролога» буде присвячений вивченню етіології та патогенезу оперізувального герпесу з акцентом на механізми реактивації вірусу Varicella Zoster. Будуть розглянуті різні клінічні форми захворювання, зокрема типовий перебіг й атипові варіанти, як-от герпес без висипу, офтальмозостер і зостер отікус. Окрема увага буде приділена ускладненням, а саме постгерпетичній невралгії, ураженню нервової системи, а також особливостям перебігу в пацієнтів з імунодефіцитами. Детально будуть висвітлені сучасні підходи до терапії, зокрема ефективність противірусних препаратів та методи знеболення, а також профілактичні стратегії, наприклад вакцинація для груп ризику. Завершить захід розгляд реального клінічного випадку для кращого засвоєння теми. • 1. Вступ. Актуальність проблеми оперізувального герпесу в практиці інфекціоніста • 2. Етіологія та патогенез інфекції, механізми реактивації вірусу Varicella Zoster • 3. Клінічні форми оперізувального герпесу • Типовий перебіг. • Атипові варіанти (герпес без висипу, офтальмозостер, зостер отікус). • 4. Ускладнення Herpes Zoster • Постгерпетична невралгія. • Ураження центральної та периферичної нервової системи. • Особливості перебігу в пацієнтів з імунодефіцитами (ВІЛ, онкопатологія, імуносупресія). • 5. Сучасні можливості терапії • Противірусні препарати: порівняльна ефективність та практичні рекомендації. • Підходи до знеболення та профілактики хронічного болю. • 6. Профілактика оперізувального герпесу • Вакцинація: види вакцин, показання, ефективність. • Клінічні алгоритми вакцинації для пацієнтів старшого віку та груп ризику. • 7. Розгляд клінічного випадку • Відповіді на запитання.