Заходи БПР — Хірургія серця та магістральних судин 2026

Травма печінки – одна з найбільш клінічно значущих проблем ургентної хірургії, що асоціюється зі значним ризиком масивної кровотечі, гемодинамічної нестабільності, біліарних ускладнень і високим рівнем летальності. Вибір тактики ведення пацієнта – від консервативного підходу до ендоваскулярних втручань чи невідкладної операції – безпосередньо впливає на його прогноз. Для цього необхідно досконало знати сучасні рекомендації, принципи ATLS, застосування шкал тяжкості ушкоджень і концепцію damage control surgery. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до первинного оцінювання пацієнта з травмою печінки, зокрема використання валідованих шкал тяжкості й алгоритмів ATLS. Ви побачите можливості non-operative management, показання до консервативного ведення та роль комп’ютерної томографії з контрастуванням у прийнятті клінічних рішень. Окрім цього, ви опануєте ендоваскулярні методи контролю кровотечі, принципи оперативного лікування із застосуванням damage control surgery, а також сучасні підходи до резекційних і реконструктивних втручань. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати ознаки внутрішньої кровотечі, об’єктивно оцінити тяжкість стану пацієнта й обрати оптимальну тактику лікування залежно від клінічної ситуації. • Сучасна класифікація травм печінки та первинне оцінювання пацієнта: • шкали тяжкості ушкоджень; • ATLS-підхід; • особливості гемодинамічного оцінювання у дорослих і дітей. • Тактика non-operative management, межі можливостей: • показання до консервативного ведення; • роль КТ з контрастуванням; • критерії переходу до операції. • Ендоваскулярні методи контролю кровотечі: • ангіографія та емболізація при травмі печінки; • місце гібридного підходу; • доступність методу в ургентних умовах. • Оперативне лікування – damage control surgery при тяжкій травмі печінки: • packing печінки; • Pringle maneuver; • тимчасовий гемостаз; • staged surgery та повторні ревізії. • Резекційні втручання та реконструктивна хірургія: • коли виправдана анатомічна/неанатомічна резекція; • травма магістральних судин і жовчних проток; • мультидисциплінарний підхід. • Післяопераційні ускладнення та їх менеджмент: • повторна кровотеча; • білома, жовчні нориці; • абсцеси, сепсис, печінкова недостатність. • Клінічні кейси – дорослий vs дитячий пацієнт: • розбір реальних сценаріїв; • відмінності тактики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Травматична кровотеча — провідна причина потенційно запобіжної смертності у разі тяжкої травми. Уже в перші хвилини після ушкодження формується травматична коагулопатія, яка різко погіршує прогноз, якщо контроль крововтрати і ресусцитація виконуються з затримкою або за застарілими підходами. Саме тому сучасна тактика ведення таких пацієнтів вимагає не об’ємної інфузії, а системного, доказового підходу до гемостазу. На цьому заході ви детально розглянете концепцію Damage Control Resuscitation (DCR) та Remote DCR як основні стратегії раннього контролю кровотечі на догоспітальному та госпітальному етапах. Ви дізнаєтеся про механізми травматичної коагулопатії, принципи пріоритетної зупинки кровотечі, обмеження кристалоїдів, сучасні трансфузійні стратегії та роль гемостатичних засобів, турнікетів і тазових бандажів. Після навчання ви зможете швидко ідентифікувати масивну кровотечу, правильно розставляти пріоритети дій, застосовувати сучасні методи контролю гемостазу й інтегрувати DCR у реальну клінічну практику. • Актуальність проблеми • Травма та масивна кровотеча як провідна причина запобіжної смертності • Тримодальний розподіл смертності при травмі • Значення ранньої зупинки кровотечі та ресусцитації • Концепція Damage Control Resuscitation (DCR) • Визначення DCR та її місце разом із Damage Control Surgery (DCS) • Remote DCR (RDCR) на догоспітальному етапі • Нормативна база України • Накази МОУ та МОЗ щодо DCR/RDCR • Категорія I евакуації та показання до негайних дій • Масивна кровотеча • Визначення та критерії • Клінічні ознаки критичної крововтрати • Пріоритет зупинки кровотечі над інфузією • Контроль зовнішніх кровотеч • Прямий та непрямий тиск • Турнікети для кінцівок: правила накладання та контроль ефективності • Вузлові кровотечі та їхні особливості • Сучасні гемостатичні засоби • Гемостатичні бинти (CoTCCC) • Тампонада ран • XSTAT, iTClamp • Вузлові турнікети (SAM, JETT) • Травми таза й контроль кровотечі • Механізми та летальність у разі переломів таза • Ознаки пошкодження таза • Тазові бандажі: показання, техніка, помилки • Шок і тактика дій • Клінічне розпізнавання шоку • Compressible vs non-compressible bleeding • “Stop bleeding first” як основний принцип • Травматична коагулопатія • Патофізіологія та “летальна тріада” • Гіпо- та гіперкоагуляція після травми • Роль гіпотермії, ацидозу, дилюції • Оцінювання гемостазу • Обмеження стандартних тестів (МНО, АЧТЧ) • Переваги TEG/ROTEM • Динамічний підхід до коагуляції • Трансфузійні стратегії при DCR • Цілі інфузійної терапії • Обмеження кристалоїдів • Цільна кров vs компоненти 1:1:1 • Масивна трансфузія, TXA, кальцій • Логістика та сучасні рішення • Зберігання компонентів крові • Холодовий ланцюг • Ліофілізована плазма на догоспітальному етапі • Основні меседжі • Q&A-сесія

Поперековий відділ хребта – основна біомеханічна ланка опорно-рухового апарату, яка щоденно зазнає значних осьових і ротаційних навантажень. Через це вона часто стає джерелом болю, функціональних обмежень і неврологічної симптоматики. Важливо досконало розуміти анатомію, біомеханіку й клінічне значення структур поперекового відділу, щоб правильно інтерпретувати соноанатомію та обґрунтовано використовувати ультразвуковий метод діагностики. На цьому заході ви розглянете анатомію та біомеханіку поперекового відділу хребта, соноанатомічні орієнтири, клінічне значення, показання й протипоказання до ультразвукового дослідження, а також патологічні стани, які можуть бути достовірно виявлені за допомогою УЗД. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати ультразвукове дослідження у пацієнтів з болем у попереку, після травм чи фізичних перевантажень, у разі дегенеративно-дистрофічних змін, а також у ситуаціях, коли МРТ протипоказане або недоступне. • Анатомія поперекового відділу хребта. • Біомеханіка поперекового відділу хребта. • Клінічне значення, показання й протипоказання до УЗД поперекового відділу хребта. • Соноанатомія поперекового відділу хребта. • Патології, які ми здатні достовірно виявити за допомогою УЗД. • Клінічні випадки патологій, що виявляються на УЗД поперекового відділу хребта. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лобулярна карцинома молочної залози має унікальні біологічні та клінічні характеристики, що суттєво відрізняють її від протокових форм і створюють високий ризик діагностичних помилок у разі використання стандартних методів візуалізації. Її здатність до «маскування» на мамографії та ультразвуковому дослідженні може стати причиною ситуації, коли клінічно значуща патологія може виглядати як мінімальні або неспецифічні зміни. Це безпосередньо впливає на своєчасність встановлення діагнозу і прогноз для пацієнтки. На цьому заході ви розглянете особливості діагностики лобулярної карциноми, обмеження стандартних методів візуалізації, роль МРТ у визначенні поширеності процесу, принципи вибору обсягу хірургічного втручання, а також підходи до системної та ендокринної терапії. Ви дізнаєтеся більше про причини хибнонегативних результатів, оцінювання мультифокальних і мультицентричних уражень та засвоїте алгоритми маршрутизації пацієнток залежно від результатів обстеження. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати невизначені або дискордантні результати інструментальних досліджень, своєчасно ідентифікувати випадки, що потребують додаткової візуалізації (зокрема МРТ), та приймати обґрунтовані рішення щодо обсягу оперативного втручання і подальшої терапії.. • 1. Біологічні та гістологічні особливості лобулярної карциноми молочної залози. • 2. Сучасні можливості візуалізації: мамографія, УЗД, МРТ. • 3. Типові труднощі діагностики та причини хибнонегативних результатів. • 4. Роль МРТ у визначенні поширеності процесу та виборі хірургічної тактики. • 5. Особливості вибору обсягу оперативного втручання при лобулярних карциномах. • 6. Системне лікування: кому показана хіміотерапія, а кому — ні. • 7. Значення ендокринної терапії при лобулярній карциномі. • 8. Ризики локальних і віддалених рецидивів. • 9. Практичні підходи до спостереження пацієнток після лікування: як уникнути помилок. • 10. Розбір клінічних кейсів та актуальних рекомендацій. • 11. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Інтервенційний ультразвук є невід’ємною складовою сучасної малоінвазивної медицини, поєднуючи можливості точної діагностики та лікування без необхідності виконання відкритих хірургічних втручань. Особливості анатомії шиї, велика кількість судинно-нервових структур та різноманіття патологічних процесів вимагають чіткого розуміння принципів навігації, вибору оптимального доступу та володіння сучасними методиками інтервенцій під контролем ультразвуку. На цьому заході ви розглянете принципи інтервенційного ультразвуку, особливості вибору безпечного акустичного вікна, правила навігації та візуалізації інструментів, а також актуальні рекомендації EFSUMB щодо виконання втручань на органах шиї. Також ви навчитись робити вірний вібір між тонкоголковою аспіраційною біопсією та core-біопсією та засвоїте принципи склерозування та абляції різних патологічних утворень. Після навчання ви зможете грамотно планувати втручання, обирати оптимальну методику, мінімізувати ризик ускладнень та виконувати процедури відповідно до сучасних стандартів. • Інтервенційний ультразвук – ефективна малоінвазивна технологія для діагностики та лікування. • Базові принципи інтервенцій під контролем УЗ. • Обладнання, девайси та інструменти для інтервенцій під контролем УЗ. • Вибір «безпечного акустичного вікна» та типу втручання під контролем УЗ. • Принципи навігації та візуалізації инструмента під час втручання під контролем УЗ. • Європейські рекомендації (EFSUMB) з інтервенційного ультразвуку на органах шиї. • Діагностичні маніпуляції під контролем УЗ на органах шиї (щитоподібна залоза, лімфатичні вузли, слинні залози) • Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія чи гістологічна core-біопсія: яку методику краще використовувати? • Кісти та абсцеси шиї – чи можливо малоінвазивне лікування? • Процедури склерозування та абляції під контролем УЗ різних патологій органів шиї. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Сучасна практика вимагає від лікарів і медичних сестер уміння працювати не лише з класичними гіпсовими, а й з полімерними матеріалами для іммобілізації, які мають інші фізичні властивості, техніку накладання та показання до застосування. Попри поширення новітніх технологій, у багатьох закладах досі відсутнє системне навчання щодо правильного вибору й використання таких засобів. Це створює ризики неадекватної фіксації, ускладнень та зниження ефективності лікування. Підготовка персоналу до застосування сучасних матеріалів для іммобілізації дає змогу зменшити кількість помилок та підвищити рівень безпеки для пацієнтів, особливо у роботі травмпунктів і відділень невідкладної допомоги. Навчальний захід «Гіпсотехніка та полімерні пов'язки» буде присвячений вивченню сучасних підходів до іммобілізації у травматології з акцентом на техніку накладання як гіпсових, так і полімерних пов’язок. Будуть розглянуті види твердих пов’язок, типові помилки під час їх накладання, а також принципи анатомічної фіксації. Особлива увага буде приділена роботі з низько- та високотемпературними термопластичними матеріалами, зокрема в амбулаторних умовах та у разі складних реконструктивних втручань. Також у програмі – практичне ознайомлення з мобільними засобами фіксації: шинами, ортезами, фіксаторами. Учасники зможуть відпрацювати техніку накладання пов’язок на різні сегменти тіла та дізнаються про правила контролю за станом пов’язки. Цей захід допоможе впевнено орієнтуватися в іммобілізаційних техніках: від класики до сучасних полімерів. • 1. Види твердих пов’язок. Принципи іммобілізації. • ⦁ Основні цілі та показання до іммобілізації. • ⦁ Види твердих пов’язок: циркулярні, лонгетні, комбіновані. • ⦁ Принципи анатомічної фіксації: положення функціонального спокою, зони обов’язкової іммобілізації. • ⦁ Типові помилки та клінічні наслідки. • 2. Гіпсові пов’язки: види і техніка накладання • ⦁ Властивості гіпсу й умови роботи з ним. • ⦁ Лонгета, циркулярна та комбінована пов’язки: техніка накладання. • ⦁ Підготовка пацієнта, перевірка кровообігу та іннервації. • ⦁ Контроль за станом пов’язки після накладання. • 3. Полімерні матеріали: види, техніка накладання, особливості застосування • ⦁ Склад і властивості сучасних полімерних іммобілізаційних систем. • ⦁ Переваги й недоліки полімерних пов’язок порівняно з гіпсовими. • ⦁ Техніка накладання, догляд за пов’язкою, умови її зняття. • ⦁ Вибір матеріалу залежно від клінічного випадку. • 4. Принципи використання низькотемпературних термопластичних полімерів • ⦁ Що таке низькотемпературні полімери та як вони працюють. • ⦁ Зони застосування: ортези, стабілізація пальців, індивідуальні пов’язки. • ⦁ Практика моделювання за температури < 70°C. • ⦁ Переваги для амбулаторної допомоги та реабілітації. • 5. Високотемпературні термопластичні матеріали: поліетилен та поліпропілен • ⦁ Властивості матеріалів, необхідне обладнання. • ⦁ Етапи виготовлення індивідуальних шин і ортезів. • ⦁ Використання у складних клінічних випадках та у разі реконструктивних втручань. • ⦁ Безпека роботи з високотемпературними матеріалами. • 6. Засоби мобільної іммобілізації: шини, ортези, фіксатори. • ⦁ Огляд основних типів шин. • ⦁ Клінічні показання до використання тимчасових засобів фіксації. • ⦁ Правила накладання та контролю за фіксацією. • ⦁ Взаємодія медсестри з лікарем під час вибору тактики іммобілізації. • 7. Аналіз типових помилок у реальних кейсах. • Відповіді на запитання учасників

Післяпологові зміни промежини та тазового дна є поширеною причиною дискомфорту у пацієнток. За ними можуть стояти стресове нетримання, диспареунія та функціональні порушення без явного пролапсу. На цьому заході ви розберете, як відбирати пацієнток на реконструктивне лікування, коли доцільні кольпорафія, лабіопластика чи ліпофілінг, і як обирати обсяг втручання. Після навчання ви зможете краще оцінювати приховані дефекти тазового дна, приймати обґрунтовані рішення щодо тактики та зменшувати ризик післяопераційних ускладнень і повторних операцій. • Післяпологові скарги без явного пролапсу: як мислити хірургу. • Коли пацієнтка має симптоми, але пролапс візуально мінімальний або відсутній • Приховані дефекти тазового дна й перинеальної зони • Коли проблема функціональна, а коли анатомічна • Сучасна діагностика та відбір пацієнток на хірургічну корекцію. • Клінічний огляд та функціональне оцінювання • Показання до операції у разі мінімальних об’єктивних змін • Типові помилки первинної консультації • Хірургічна корекція післяпологових дефектів: що реально працює. • Вагінопластика й перинеопластика • Відновлення промежини після пологових травм • Корекція рубцевих деформацій • Комбіновані операції у разі післяпологових змін. • Корекція стресового нетримання сечі (СНС) + пластика тазового дна • Лабіопластика + вагінопластика • Ліпофілінг інтимної зони як частина реконструкції • Поєднані втручання за один етап: показання й обмеження • Пролапс і нетримання сечі: як не лікувати одне, ігноруючи інше. • Поєднання пролапсу зі стресовим нетриманням сечі • Коли потрібна одночасна корекція • Вибір тактики залежно від віку, пологів, тканин і симптомів • Ускладнення та недостатній клінічний ефект після операцій: як уникнути помилок? • Рецидив симптомів без рецидиву пролапсу • Біль, диспареунія, рубцеві деформації • Як мінімізувати ризики та правильно вести пацієнтку • Розбір клінічних кейсів. • Практичний алгоритм прийняття рішення. • Кого оперувати, кого спостерігати • Як обрати обсяг втручання • Як пояснювати прогноз пацієнтці • Післяопераційний супровід та профілактика рецидиву • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Відкрити власну медичну практику значно складніше, ніж просто зареєструвати ФОП чи отримати ліцензію, адже помилки на старті можуть призвести до зайвих витрат, затримки запуску та юридичних ризиків. На цьому заході ви розберете покроковий алгоритм відкриття приватної практики: від вибору формату роботи й ліцензування до фінансового планування, роботи з ЕСОЗ та залучення перших пацієнтів. Після навчання ви матимете чіткий план запуску власної практики, зможете уникнути типових організаційних помилок і впевнено перейти від ідеї до прийому перших пацієнтів. • 1. Чи готові ви до приватної практики? Коли власна практика справді вигідна • 2. Формати приватної практики: від мінімального старту до власної клініки • 3. ФОП, податки та приймання оплати • 4. Ліцензія на медичну практику: покроковий алгоритм • 5. Приміщення, обладнання та медична безпека • 6. ЕСОЗ, медична документація та захист лікаря • 7. Фінансова модель приватної практики • 8. Як залучити перших пацієнтів • 9. План запуску за 30 днів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Слова медичного працівника можуть стати початком тривалої співпраці з пацієнтом або причиною відмови від лікування. Професійна комунікація формує прихильність до терапії і безпосередньо впливає на клінічні результати. Вона визначає, чи буде пацієнт співпрацювати, чи вирішить чинити опір, сформує недовіру і почне писати скарги. В умовах сучасної української медицини, де зростає кількість людей із травматичним досвідом, інвалідністю та психологічною вразливістю, інклюзивна й етична взаємодія стає професійною необхідністю. На цьому заході ви навчитеся практичних підходів до комунікації зі складними та вразливими пацієнтами, пояснювати складні діагнози зрозуміло і без втрати професійного авторитету, зберігати контроль у конфліктних ситуаціях і водночас демонструвати повагу та емпатію. Особливу увагу буде приділено роботі з людьми з інвалідністю, ментальними порушеннями, агресивною поведінкою або бойовим досвідом, а також взаємодії з родичами та всередині медичної команди. Після навчання ви зможете поводитися впевнено навіть у напружених розмовах, знизити рівень конфліктності й зміцнити професійну репутацію. • Основи медичної етики у комунікації. • Етичні дилеми в комунікації: • баланс між правдою та психологічною підтримкою; • конфіденційність інформації; • відмова пацієнта від лікування; • комунікація з родичами та інше. • Основні принципи інклюзивної комунікації. • Стигматизуючі формулювання. • Комунікація з пацієнтами з бойовим і травматичним досвідом. • Правила професійної комунікації в медичному колективі. • Відповіді на запитання.

Перші 60 хвилин після надходження пацієнта до приймального відділення визначають подальший прогноз захворювання. На цьому етапі необхідно швидко оцінити тяжкість стану, виявити ознаки загрозливих станів, визначити пріоритетність діагностичних і лікувальних заходів та обрати оптимальний маршрут пацієнта. Помилки первинного сортування, затримка призначення антибіотиків, інфузійної терапії або необґрунтоване очікування даних додаткових досліджень можуть призводити до погіршення клінічних результатів. Під час майстер-класу ви опануєте сучасні підходи до ведення хворих у першу годину після госпіталізації, алгоритм ABCDE, принципи первинного сортування та визначення пріоритетів у пацієнтів з гострою абдомінальною патологією. Ви навчитеся своєчасно розпізнавати сепсис, внутрішньочеревні кровотечі, кишкову ішемію та перфорацію, вибирати оптимальний обсяг лабораторних досліджень і методів візуалізації та застосовувати концепцію damage control. Також ви розглянете критерії направлення до операційної чи відділення інтенсивної терапії та типові помилки, які виникають у приймальному відділенні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати критичні стани, раціонально використовувати доступні ресурси й ухвалювати клінічні рішення в умовах дефіциту часу. • Перша хвилина: оцінювання не діагнозу, а ризику • Чому клінічна стабільність важливіша за встановлення точного діагнозу на старті. • Ознаки гемодинамічної нестабільності та шоку. • Як швидко розпізнати сепсис і септичний шок. • Клінічні прояви внутрішньочеревної кровотечі, ішемії та перфорації. • Визначення пріоритетності пацієнта й рівня невідкладності допомоги. • ABCDE як базовий алгоритм швидкого оцінювання стану пацієнта • Airway: оцінювання прохідності дихальних шляхів. • Breathing: аналіз дихання та оксигенації. • Circulation: оцінювання кровообігу та ознак шоку. • Disability: швидке неврологічне оцінювання. • Exposure: повний огляд пацієнта без втрати часу. • Перші 15 хвилин: мінімальний пакет обстежень • Стандартизований первинний огляд пацієнта. • Контроль життєвих показників та їх інтерпретація. • Лабораторні дослідження, які не можна відкладати. • Роль лактату, коагулограми та визначення групи крові. • Коли необхідно виконати ЕКГ навіть при хірургічній патології. • Red flags гострого живота • Симптоми перитоніту та їхнє клінічне значення. • Ознаки кишкової ішемії та загрози некрозу. • Підозра на перфорацію порожнистого органа. • Критерії підозри на внутрішню кровотечу. • Клінічні сценарії першої години • Розбір типових помилок у приймальному покої. • Алгоритм дій у разі нестабільного стану пацієнта. • Пріоритезація завдань в умовах дефіциту часу. • Комунікація між черговими спеціалістами. • Формування первинного плану ведення пацієнта. • Візуалізація має відповідати клінічному питанню • Принципи вибору методу візуалізації. • FAST-протокол у критичних пацієнтів. • Можливості й обмеження ургентного УЗД. • КТ як інструмент підтвердження хірургічної патології. • Типові помилки у призначенні візуалізації. • Сепсис у приймальному покої: що потрібно зробити негайно • Рання діагностика сепсису. • Інфузійна терапія першої години. • Антибактеріальна терапія без невиправданих затримок. • Пошук та контроль джерела інфекції. • Моніторинг ефективності первинних заходів. • Damage control у критичного пацієнта • Концепція damage control surgery. • Тимчасовий контроль кровотечі. • Усунення контамінації та профілактика подальшого ушкодження. • Роль реанімаційних заходів у стабілізації пацієнта. • Показання до поетапного хірургічного лікування. • Хірург як координатор процесу • Організація роботи мультидисциплінарної команди. • Взаємодія з анестезіологом та відділенням інтенсивної терапії. • Підготовка операційної та забезпечення компонентами крові. • Медична документація в умовах ургентності. • Управління часом та ресурсами в критичних ситуаціях. • Головне рішення першої години: маршрут пацієнта • Критерії направлення в операційну. • Коли пацієнту необхідна КТ перед подальшими рішеннями. • Показання до госпіталізації в ICU. • Коли можливе динамічне спостереження. • Формування чіткого плану дій та відповідальності команди на наступні години. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Складні розмови в медицині є щоденною реальністю. Вони виникають на перетині високої емоційної напруги, дефіциту часу та важливих клінічних рішень. Повідомлення діагнозу після КТ, обговорення несприятливого прогнозу чи взаємодія з агресивними родичами потребують не лише клінічної компетентності, а й структурованих комунікативних вмінь. Відсутність таких навичок призводить до ескалації конфліктів, втрати довіри, підвищення медико-правових ризиків і значного емоційного виснаження лікаря. На цьому заході ви навчитеся застосовувати структуровані протоколи ведення складних медичних розмов, зокрема алгоритм SPIKES для повідомлення поганих новин, а також підходи до деескалації конфліктних ситуацій і роботи з емоційними реакціями пацієнтів та їхніх родичів. Ви розглянете стратегії поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом, протокол емпатичної взаємодії (Емоція – Валідація – Емпатична відповідь), а також практичні інструменти комунікації в разі ургентних станів чи термінальних стадій захворювань. Після навчання ви зможете впевнено структурувати складні розмови, знижувати рівень емоційної напруги в комунікації, підтримувати професійні межі та мінімізувати ризики конфліктів і скарг, водночас зберігаючи власну психологічну стійкість. • Поняття поганої новини в медичному контексті. Як методика повідомлення поганих новин може допомогти і лікарю, і пацієнту? • Повідомлення поганих новин: шестикроковий протокол SPIKES або як не розгубитися під час складної розмови? • 5 стратегій поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом. • Догляд у кінці життя, повідомлення про смерть, кризові емоційні стани – практичні поради. • Пацієнт у складній ситуації: 6 правил спілкування. • Протокол ЕВЕ (Емоція – Валідація емоції – Емпатична відповідь). • Чого слід уникати, розмовляючи з розлюченими пацієнтами. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

У побудові робочого процесу ефективна взаємодія з керівником є обовʼязковою, оскільки стиль керування безпосередньо впливає на якість клінічних рішень, безпеку пацієнтів та робочу атмосферу в колективі. Розуміння психотипу керівника дає змогу прогнозувати його поведінку, адаптувати власну комунікацію та знижувати рівень стресу під час виконання щоденних робочих завдань. На цьому заході ви розглянете типові психотипи керівників у медичному середовищі та їхній вплив на роботу команди. Ви отримаєте інструменти для розпізнавання авторитарного, тривожно-перфекціоністичного, емоційно-нестабільного та партнерського стилів управління, а також навчитесь адаптувати комунікацію залежно від поведінкових характеристик керівника. Окрім цього, буде приділена увага помилкам у сприйнятті управлінських дій, профілактиці конфліктів, реагуванню на публічну критику та побудові професійної позиції без ескалації напруги. Після навчання ви зможете ефективніше взаємодіяти з керівником у складних робочих ситуаціях та впевнено відстоювати власну професійну позицію. • Клініка управління: як стиль керівника впливає на медичні результати. • Вплив управлінського стилю на якість клінічних рішень та життя пацієнтів. • Поведінкові реакції персоналу під тиском та їхній вплив на ефективність роботи. • Комунікація як фактор профілактики помилок та конфліктів у команді. • Типові помилки у сприйнятті керівника. • Уникнення персоналізації дій керівника та сприйняття його через професійні критерії. • Хибні інтерпретації стилю керівника, що руйнують командну взаємодію. • Вміння розпізнавати, коли проблема у сприйнятті, а не в діях керівника. • Авторитарний тип. • Поведінкові маркери керівника, який прагне контролювати все. • Вплив авторитарного стилю на команду: страх помилок і приховування ініціативи. • Наслідки для клінічної практики й безпеки пацієнтів. • Тривожно-перфекціоністичний тип. • Мікроменеджмент як прояв тривоги керівника. • Перевантаження персоналу через постійний контроль. • Уповільнення прийняття рішень і підвищений ризик помилок. • Емоційно-нестабільний тип. • Непередбачуваність керівника та її вплив на емоційний стан команди. • Імпульсивні дії, що формують хронічний стрес. • Приклади з практики, де емоційна нестабільність ускладнювала роботу. • Партнерський тип. • Відкритість і підтримка керівника як фактор мотивації команди. • Ризики відсутності структури та контролю, що призводять до плутанини. • Балансування відкритості й чітких правил для ефективної роботи. • Швидка діагностика психотипу. • Виявлення психотипу через реакції на помилки та критичні ситуації. • Вплив стилю прийняття рішень на командну роботу й терміни клінічних рішень. • Адаптація власної комунікації під різні психотипи керівника. • Складні управлінські ситуації. • Публічна критика та її демотивувальний ефект на персонал. • Перевантаження команди через високі або нереалістичні вимоги. • Ігнорування професійної думки та шляхи конструктивної адаптації. • Психологічна стійкість медичного працівника. • Розпізнавання ознак вигорання та профілактика емоційного виснаження. • Визначення власних меж відповідальності для збереження ефективності. • Практичні інструменти саморегуляції та підтримки емоційного балансу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Периопераційне харчування – це запорука виживання пацієнта хірургічного профілю. За даними ESPEN, до половини хірургічних хворих мають нутритивну недостатність, і це прямо впливає на ризик ускладнень, тривалість госпіталізації та летальність. Для анестезіолога розуміння метаболічних процесів є обов’язковим, адже без цього неможливо спланувати ефективну інтенсивну терапію. Сучасний анестезіолог – це стратег команди ERAS, який керує нутритивною підтримкою від преабілітації до відновлення. На цьому майстер-класі ви навчитеся точно оцінювати функціональний стан пацієнта, прогнозувати ризики саркопенії, формувати план метаболічної стабілізації та впливати на кінцевий результат хірургічного лікування. Після навчання ви будете досконало знати сучасні рекомендації ESPEN та ERAS і зможете контролювати нутритивний статус пацієнта. Ви знатимете, коли варто починати ентеральне годування та чому «запальне голодування» – це пастка, яку потрібно залишити в минулому. • Короткий огляд актуальних гайдлайнів ESPEN (2017, 2021, 2023) • Преабілітація: підготовка до операції • Шкали оцінювання функціонального та нутритивного стану • Просте vs запальне голодування • Передопераційна підготовка (ESPEN Surgery 2017/2021) • Саркопенія, макро- й мікронутрієнти • Післяопераційне годування (ESPEN ICU 2023) • Відповіді на запитання

Післяопераційні ультразвукові зміни іноді нелегко відрізнити від ускладнень, а помилка в інтерпретації може призвести як до пропущеного абсцесу чи жовчної колекції, так і до необґрунтованих повторних втручань. На цьому заході ви навчитеся оцінювати УЗ-картину після найпоширеніших операцій, розпізнавати нормальні післяопераційні зміни та своєчасно виявляти патологію. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати результати УЗД після оперативних втручань і визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Особливості УЗД після холецистектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД після апендектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД гриж післяопераційних рубців, ендометріоз передньої черевної стінки • Особливості УЗД після пластики гриж • Особливості УЗД після тиреоїдектомії • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Ультразвукова візуалізація молочних залоз у період вагітності й лактації – це окрема діагностична категорія, що потребує чіткого розуміння фізіологічних змін тканини молочної залози та їх диференціації з патологічними процесами. Під впливом гормональних змін у цей період відбувається гіперплазія залозистої тканини, зміна ехогенності, розширення протоків і посилення васкуляризації, що значно ускладнює інтерпретацію ультразвукової картини. На цьому тлі як запальні процеси, так і доброякісні чи злоякісні утворення можуть мати атипові сонографічні характеристики, через що зростає ризик діагностичних помилок. На цьому заході ви розберете особливості нормальної ультразвукової візуалізації молочних залоз у вагітних та жінок у період лактації, а також сучасні підходи до диференційної діагностики запальних, доброякісних і злоякісних процесів. Ви розглянете УЗ-ознаки післяпологового й гранульоматозного маститу, особливості візуалізації галактоцеле, лактаційної аденоми та фіброаденом із лактаційними змінами. Після навчання ви зможете правильно оцінювати ультразвукову картину молочних залоз у період вагітності й лактації, диференціювати фізіологічні зміни від патологічних та визначати показання до подальших діагностичних втручань. • Особливості нормальної УЗ-візуалізації молочних залоз під час лактації. • Запальні та інфекційні процеси в молочних залозах: • післяпологовий мастит; • гранульоматозний мастит. • Тривалий мастит, що не лікується: діагностичні пастки. • Доброякісні захворювання у період лактації та вагітності: • галактоцеле; • лактаційна аденома; • фіброаденоми: зміни, які відбуваються під час лактації. • Вагітність: асоційований рак молочної залози. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Ішемічна хвороба серця розвивається поступово. На ранніх етапах зміни функції міокарда можуть бути непомітними під час стандартного ехокардіографічного оцінювання. Традиційні показники, зокрема фракція викиду лівого шлуночка, нерідко залишаються в межах норми навіть за наявності початкових порушень скоротливості. Використання сучасних методів оцінювання міокардіальної функції, зокрема ехокардіографії speckle-tracking та strain-аналізу лівого шлуночка й лівого передсердя, дає змогу виявляти субклінічні зміни скоротливості міокарда на ранніх стадіях захворювання. Це допомагає своєчасно визначити оптимальну тактику подальшого ведення пацієнта. На цьому заході ви розглянете можливості ехокардіографії speckle-tracking в оцінюванні функції міокарда в разі підозри на ішемічну хворобу серця та отримаєте системне розуміння анатомо-функціональних особливостей міокарда лівого шлуночка й коронарного кровотоку. Ви детально розглянете сучасну класифікацію ішемічної хвороби серця та принципи інтерпретації strain-показників. Після навчання ви знатимете, як діяти, коли пацієнт має біль у грудях при збереженій фракції викиду, коли є підозра на ранню або хронічну ішемічну хворобу серця, а також коли треба виконати оцінювання функціонального стану міокарда після перенесеного інфаркту. • Анатомя міокарда ЛШ та коронарного кровотоку. • Класифікація ішемічної хвороби серця. Сучасний погляд. • Сучасні рекомендації зі SPECKLE-TRACKING лівого шлуночка та передсердя. • Стрейн лівого шлуночка. Які можливості застосування в діагностиці ІХС. • Можливості діагностики ІХС за допомогою SPECKLE-TRACKING лівого шлуночка та лівого передсердя. • Розбір на прикладах діагностики захворювань серця. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків.

Під час активних бойових дій змінюється сама логіка хірургічного мислення. Умови масових втрат, обмеженого ресурсу та дефіциту часу змушують лікаря приймати безпомилкові рішення, оскільки правильний вибір обсягу втручання на кожному етапі евакуації є визначальним фактором виживання. Чітке розуміння Role 1–4, принципів damage control та меж хірургічної допомоги є фундаментом сучасної військової медицини. На цьому заході ви зможете систематизувати знання про структуру системи медичної евакуації, критерії сортування та маршрутизації поранених і показання до хірургічних втручань на кожному рівні. Ви дізнаєтеся, який мінімально достатній обсяг допомоги забезпечує виживання, коли необхідно застосовувати damage control surgery, а коли пріоритетом є негайна евакуація. Також ви навчитесь ефективно контролювати кровотечу, обирати і впроваджувати тимчасові хірургічні рішення та профілактувати ускладнення під час транспортування між етапами. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі масивної кровотечі, політравми, проникних і комбінованих поранень, а також приймати обґрунтовані рішення в умовах обмежених ресурсів, уникати надмірних або несвоєчасних втручань та правильно готувати пораненого до евакуації. • Вступ • Актуальність поетапної хірургічної допомоги в умовах бойових дій • Структура системи медичної евакуації • Принцип "damage control" у військовій хірургії • Догоспітальний етап (Role 1) • Завдання хірурга на передовому рівні • Мінімально необхідний обсяг втручань для порятунку життя • Підготовка пораненого до евакуації • Критерії терміновості транспортування • Рівень стабілізації (Role 2) • Показання до невідкладних оперативних втручань • Damage Control Surgery: показання та межі • Контроль кровотечі, профілактика інфекційних ускладнень • Тимчасові хірургічні рішення до наступного етапу • Спеціалізований рівень (Role 3–4) • Розширені хірургічні втручання • Реконструктивний етап лікування • Принципи повторних ревізій • Тактика ведення складних комбінованих поранень • Медичне сортування та маршрутизація • Хірургічні критерії сортування • Вплив тяжкості травми на вибір маршруту • Комунікація між етапами евакуації • Клінічні кейси • Аналіз типових бойових травм • Обговорення обсягу допомоги на різних етапах • Типові помилки та ускладнення • Підсумки та дискусія • Алгоритм прийняття хірургічного рішення в умовах обмеженого ресурсу • Фінальне відео • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Абдомінальна кровотеча може початися безсимптомно та за лічені години спричинити геморагічний шок. Вирішальну роль відіграють клінічне мислення лікаря та чітке розуміння алгоритму дій. Нерідко клінічна картина гострого живота буває суперечливою і доводиться швидко приймати рішення між спостереженням, проведенням FAST-ультразвуку, комп’ютерною томографією або негайним оперативним втручанням. Кожна помилка може призвести до пізньої діагностики, коли вже відбувається стрімка декомпенсація гемодинаміки. На цьому заході ви розглянете клінічні алгоритми розпізнавання та ведення пацієнтів з підозрою на абдомінальну кровотечу й причини таких станів: від травматичних ушкоджень і пухлин до ятрогенних та антикоагулянт-індукованих кровотеч. Навчання проходитиме в інтерактивному форматі: учасники братимуть участь у розборі клінічних кейсів, аналізуватимуть перебіг подій та самостійно обиратимуть діагностичні й лікувальні кроки. Ви навчитесь оцінювати гемодинаміку пацієнта, правильно інтерпретувати клінічні симптоми та обирати оптимальну тактику діагностики. Також розберете, як застосовувати УЗ-протокол FAST, інтерпретувати дані КТ і визначати показання до ургентного оперативного втручання. Після навчання ви будете впевнено розпізнавати «німі» абдомінальні кровотечі, оцінювати тяжкість стану пацієнта і приймати обґрунтовані рішення у критичних ситуаціях. • Класифікація абдомінальних кровотеч • Внутрішні (внутрішньочеревні) • Внутрішньопросвітні • Ретроперитонеальні • Кейс + квіз • Основні етіологічні причини • Травма • Пухлини • Судинні причини • Ятрогенні кровотечі • Кейс + квіз • Клінічні прояви та «німі» кровотечі • Типові й атипові симптоми • Чому біль може бути відсутній • Особливості у літніх та онкопацієнтів • Кейс + квіз • Оцінювання гемодинаміки та первинна стабілізація • Клінічне оцінювання шоку • Інфузійна і трансфузійна тактика • Паралельність діагностики й лікування • Кейс + квіз • Алгоритм діагностики: лабораторія, УЗД FAST, КТ • Переваги та обмеження кожного методу • FAST як інструмент прийняття рішень • Кейс + квіз • Диференційна діагностика «гострого живота» • Кровотеча vs перфорація • Кровотеча vs панкреатит • Кровотеча vs непрохідність • Кейс + квіз • Показання до ургентного оперативного втручання • Абсолютні та відносні показання • Клінічні критерії невідкладності • Кейс + квіз • Консервативна й ендоваскулярна тактика • Вибір пацієнтів • Ангіоемболізація як альтернатива операції • Кейс + квіз • Типові помилки та червоні прапорці • Коли клініка важливіша за аналізи • Ознаки, що потребують негайної зміни тактики • Кейс + квіз • Фінальний інтерактив • «3 рішення, які рятують життя при абдомінальних кровотечах» • Швидкий квіз із 5 питань на клінічне мислення • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Цей курс має на меті покращити розуміння політики фінансування охорони здоров'я та того, як вона може підтримати прогрес на шляху до універсального охоплення послугами охорони здоров'я (UHC). На основі концепції систем охорони здоров'я ВООЗ детально розглядаються різні функції політики фінансування охорони здоров'я, а саме: збір ресурсів, пулінг (об'єднання коштів), закупівлі медичних послуг та розробка медичних гарантій, кожна з яких детально обговорюється та ілюструється на прикладі конкретних країн. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Патологічні зміни в ділянці шиї та обличчя можуть зовні виглядати однаково, але їхня етіологія і тактика лікування принципово різні. Знання анатомії, розуміння типових запальних процесів та об’ємних утворень дозволяє лікарю швидко диференціювати стан, вчасно виявити небезпечні зміни та спрямувати пацієнта на правильне лікування. На заході ви дізнаєтесь, як правильно оцінювати запальні та обструктивні процеси у слинних залозах, виявляти та диференціювати об’ємні утворення шкіри та підшкірної клітковини, оцінювати зміни лімфатичних вузлів і приймати обґрунтовані рішення навіть у складних клінічних випадках. Ви навчитесь уникати діагностичних помилок і вибирати оптимальний обсяг обстежень та лікування. Після лекції ви зможете впевнено вести пацієнтів із набряками, болем, ущільненнями чи новоутвореннями в ділянці шиї та обличчя. • Анатомія шиї та обличчя. • Анатомічні особливості поверхневих органів (слинні залози та лімфатичні вузли). • Запальні процеси, об'ємні утворення шкіри та ПЖК. • Запальна й обструктивна патологія слинних залоз. • Вибрані питання утворів слинних залоз. • Реактивні й запальні зміни лімфатичних вузлів голови та шиї. • Відповіді на запитання учасників.

:null, Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера