Заходи БПР — Хірургія серця та магістральних судин 2026

Післяопераційний біль є клінічним фактором, що безпосередньо впливає на гемодинамічну стабільність, частоту ускладнень, тривалість госпіталізації та ризик хронізації больового синдрому. Ефективна аналгезія – це питання безпеки та якості періопераційного ведення, що може забезпечити ранню мобілізацію, швидке відновлення та позитивний кінцевий результат лікування. В умовах відсутності універсальної схеми аналгезії персоніфікований підхід є необхідністю сучасної клінічної практики та складовою протоколів ERAS. На цьому заході ви розглянете концепцію персоніфікованої аналгезії як системного підходу, що передбачає індивідуальний підбір методів і препаратів відповідно до типу оперативного втручання, очікуваної інтенсивності болю, віку, супутніх захворювань, наявності хронічного больового синдрому та психоемоційного стану пацієнта. Ви дізнаєтеся про основні принципи мультимодальності, процедуроорієнтовані стратегії згідно з рекомендаціями PROSPECT і перспективи фармакогенетики у виборі анальгетиків. Після навчання ви зможете впевнено планувати післяопераційну аналгезію, застосовуючи базові препарати і ад’юванти, інтегрувати нефармакологічні методи, PCA-помпи та проводити сучасний моніторинг ефективності знеболення. • Актуальність проблеми • Післяопераційний біль: ключовий фактор відновлення. • Відсутність універсальної схеми аналгезії. • Ризик хронізації гострого болю. • Персоніфікована аналгезія: концепція • Індивідуальний підбір методів і препаратів. • Основні фактори: тип операції, інтенсивність болю, вік, стать, супутні захворювання, наявність хронічного болю, психоемоційний стан. • Основні принципи • Мультимодальність (поєднання різних механізмів дії). • Індивідуальний підхід. • Процедуроорієнтована стратегія (PROSPECT). • Перспективи фармакогенетики. • Інструменти реалізації • Регіонарна аналгезія (епідуральна, блокади). • Базові препарати: парацетамол, НПЗП. • Ад’юванти: кетамін, габапентиноїди. • Опіоїди – за показаннями. • Нефармакологічні методи. • PCA-помпи та сучасний моніторинг. • Фактори ризику інтенсивного болю • Хронічний больовий синдром. • Попереднє приймання анальгетиків. • Недостатній контроль гострого болю. • Висновки • Відповіді на запитання від учасників

Офлайн тренінги PBLS: базові реанімаційні заходи для дітей 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Реєстрація на офлайн тренінги від ВГО «Всеукраїнська рада реанімації (ресусцитації) та екстреної медичної допомоги». ВГО «Всеукраїнська рада реанімації та екстреної медичної допомоги» — офіційний провайдер безперервного професійного розвитку (БПР), № 2065. «Сумуляційні тренінги» або «Тренінги з оволодіння практичними навичками» відповідають актуальним міжнародним протоколам ERC — European Resuscitation Council (Європейської ради реанімації) та ASC — American Surgeon College (Американської колегії хірургів), орієнтовані на практику та зараховуються до системи БПР для медичних працівників (вищої медичної та середньої спеціальної освіти). Виберіть, будь ласка, номер заходу в Е-БПР і курс, на який хочете потрапити: PBLS (Paediatric Basic Life Support) — Базові реанімаційні заходи для дітей. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Інтервенційний ультразвук є невід’ємною складовою сучасної малоінвазивної медицини, поєднуючи можливості точної діагностики та лікування без необхідності виконання відкритих хірургічних втручань. Особливості анатомії шиї, велика кількість судинно-нервових структур та різноманіття патологічних процесів вимагають чіткого розуміння принципів навігації, вибору оптимального доступу та володіння сучасними методиками інтервенцій під контролем ультразвуку. На цьому заході ви розглянете принципи інтервенційного ультразвуку, особливості вибору безпечного акустичного вікна, правила навігації та візуалізації інструментів, а також актуальні рекомендації EFSUMB щодо виконання втручань на органах шиї. Також ви навчитись робити вірний вібір між тонкоголковою аспіраційною біопсією та core-біопсією та засвоїте принципи склерозування та абляції різних патологічних утворень. Після навчання ви зможете грамотно планувати втручання, обирати оптимальну методику, мінімізувати ризик ускладнень та виконувати процедури відповідно до сучасних стандартів. • Інтервенційний ультразвук – ефективна малоінвазивна технологія для діагностики та лікування. • Базові принципи інтервенцій під контролем УЗ. • Обладнання, девайси та інструменти для інтервенцій під контролем УЗ. • Вибір «безпечного акустичного вікна» та типу втручання під контролем УЗ. • Принципи навігації та візуалізації инструмента під час втручання під контролем УЗ. • Європейські рекомендації (EFSUMB) з інтервенційного ультразвуку на органах шиї. • Діагностичні маніпуляції під контролем УЗ на органах шиї (щитоподібна залоза, лімфатичні вузли, слинні залози) • Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія чи гістологічна core-біопсія: яку методику краще використовувати? • Кісти та абсцеси шиї – чи можливо малоінвазивне лікування? • Процедури склерозування та абляції під контролем УЗ різних патологій органів шиї. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Післяпологові зміни тазового дна не завжди супроводжуються вираженим анатомічним пролапсом, однак можуть суттєво впливати на функціональний стан та якість життя пацієнтки. Нерідко трапляється ситуація, коли суб’єктивні скарги значно переважають об’єктивні зміни під час огляду. Сучасний підхід до післяпологової реконструкції тазового дна потребує не лише анатомічного оцінювання, а й комплексного аналізу функціональних порушень, симптомів та очікувань пацієнтки. На цьому заході ви розглянете принципи діагностики та хірургічної корекції післяпологових дефектів тазового дна, зокрема мінімальних та прихованих форм пролапсу. Ви навчитеся визначати критерії відбору пацієнток для оперативного лікування, засвоїте особливості ведення жінок із диспареунією, рубцевими деформаціями промежини і стресовим нетриманням сечі, а також дізнаєтеся про можливості комбінованих реконструктивних втручань. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення щодо спостереження, реконструктивного лікування чи поєднаних оперативних втручань та забезпечувати функціональний результат і сприятливий довгостроковий прогноз. • Післяпологові скарги без явного пролапсу: як мислити хірургу. • Коли пацієнтка має симптоми, але пролапс візуально мінімальний або відсутній • Приховані дефекти тазового дна й перинеальної зони • Коли проблема функціональна, а коли анатомічна • Сучасна діагностика та відбір пацієнток на хірургічну корекцію. • Клінічний огляд та функціональне оцінювання • Показання до операції у разі мінімальних об’єктивних змін • Типові помилки первинної консультації • Хірургічна корекція післяпологових дефектів: що реально працює. • Вагінопластика й перинеопластика • Відновлення промежини після пологових травм • Корекція рубцевих деформацій • Комбіновані операції у разі післяпологових змін. • Корекція стресового нетримання сечі (СНС) + пластика тазового дна • Лабіопластика + вагінопластика • Ліпофілінг інтимної зони як частина реконструкції • Поєднані втручання за один етап: показання й обмеження • Пролапс і нетримання сечі: як не лікувати одне, ігноруючи інше. • Поєднання пролапсу зі стресовим нетриманням сечі • Коли потрібна одночасна корекція • Вибір тактики залежно від віку, пологів, тканин і симптомів • Ускладнення та недостатній клінічний ефект після операцій: як уникнути помилок? • Рецидив симптомів без рецидиву пролапсу • Біль, диспареунія, рубцеві деформації • Як мінімізувати ризики та правильно вести пацієнтку • Розбір клінічних кейсів. • Практичний алгоритм прийняття рішення. • Кого оперувати, кого спостерігати • Як обрати обсяг втручання • Як пояснювати прогноз пацієнтці • Післяопераційний супровід та профілактика рецидиву • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Масивна кровотеча – це момент істини для будь-якої команди невідкладної допомоги. Коли хірургічне втручання неможливе, методика REBOA (Resuscitative Endovascular Balloon Occlusion of the Aorta) стає тим самим інструментом, який дає змогу виграти час, стабілізувати гемодинаміку й доставити пацієнта до операційної. На цьому заході ви розглянете фізіологічні принципи методу, навчитеся безпечних алгоритмів виконання REBOA, дізнаєтеся про сучасні системи ER-REBOA® і pREBOA-PRO®, а також побачите реальні приклади з військової та цивільної практики. Окремо розглянете часткову оклюзію аорти – сучасний підхід, який подовжує безпечний час маніпуляції та зменшує ризики ішемії. Після навчання ви будете впевнено орієнтуватися в показаннях, техніці та ускладненнях REBOA, розуміти, коли і як методику інтегрувати у протоколи Damage Control Resuscitation, TCCC чи ATLS. • Роль REBOA у невідкладній та військовій медицині • Концепція «виграти час, коли хірург недоступний» • Визначення та призначення REBOA • Суть методики та фізіологічні принципи • Зони оклюзії та показання до застосування • Значення в екстремальних умовах • Використання на полі бою, догоспітальному етапі та в цивільних сценаріях • Організаційні та логістичні переваги • Історія та еволюція методу • Витоки у військовій медицині 1950-х • Перехід до сучасних протоколів з частковою оклюзією • Комплектація та адаптація обладнання • Основні компоненти набору REBOA • Особливості систем ER-REBOA® і pREBOA-PRO® • Модифікації для екстремальних умов (портативність, простота, швидкість доступу) • Техніка постановки та інтеграція в протоколи • Алгоритм виконання й контрольна точка безпеки • Рекомендації ACS Committee on Trauma • Застосування нехірургічними командами • Роль анестезіолога, лікаря невідкладної допомоги, військового медика • Освітня й тренінгова підготовка • Безпечне використання на догоспітальному етапі • Мінімізація ризиків і моніторинг • Типові ускладнення, профілактика, критерії припинення оклюзії • Переваги й обмеження методу • Протоколи застосування та клінічні приклади • Розгляд клінічних кейсів • Q&A

Лікарі, які працюють з дітьми, нерідко стикаються із ситуаціями невизначеності, коли скарги, анамнез та об’єктивні дані не формують цілісної картини. Повторні травми, неспецифічні соматичні симптоми, поведінкові зміни або регрес розвитку можуть не мати чіткої інтерпретації, що ускладнює прийняття рішень. У таких випадках важливо вміти виявити ознаки можливого насильства, а також впевнено приймати рішення в умовах обмеженої доказової бази та високої відповідальності. На цьому заході ви розглянете клінічні, поведінкові та соматичні прояви різних форм насильства над дитиною, зокрема ситуації, коли воно маскується під інші стани. Ви навчитеся виявляти тривожні ознаки, аналізувати невідповідності між анамнезом і клінічною картиною, а також засвоїте принципи безпечної та недирективної комунікації з дитиною та її опікунами. Окремо ви розберете алгоритми документування й оцінювання ризиків, щоб забезпечити як захист дитини, так і вашу професійну безпеку. Після навчання ви зможете системно оцінювати складні клінічні ситуації, розпізнавати можливі ознаки насильства навіть за відсутності прямих доказів, правильно будувати комунікацію та приймати рішення відповідно до чинного законодавства. • 1. Лікар як перша ланка виявлення насильства, роль медичного працівника у ранньому розпізнаванні. Кейс: повторні звернення дитини до різних закладів без чіткої причини. • 2. Види насильства та їхні прояви. Кейс: хронічне недоїдання як прояв нехтування. • 3. Поведінкові червоні прапорці: страх, регрес, уникання контакту, надмірна покірність. Кейс: дитина мовчить у присутності опікуна, активна без нього. • 4. Соматичні ознаки, травми, що не відповідають анамнезу або віку. Кейс: множинні гематоми різної давності внаслідок «падіння з ліжка». • 5. Ознаки сексуального насильства. Кейс: сексуалізована поведінка без вікових причин. • 6. Комунікація з дитиною, безпечні, недирективні питання. Кейс: як уточнити підозру без тиску. • 7. Робота з батьками або опікунами. Кейс: контроль і перебивання дитини опікуном. • 8. Алгоритм дій лікаря: фіксація, маршрутизація, повідомлення служб. Кейс: підозра без прямих доказів. • 9. Емоційний стан лікаря, профілактика вигорання та вторинної травматизації. Кейс: складний випадок, що викликає тривале емоційне напруження. • 10. Відповіді на запитання учасників.

Незалежно від профілю операційної пацієнти із супутньою респіраторною патологією можуть зустрітися будь-де. Сонне апное, ХОЗЛ, рестрикції, післятрансплантаційні складності завжди створюють додаткові ризики. Респіраторні ускладнення – одна з головних причин критичних ситуацій в операційній, а нові технології (HFNO, NIV, протективна вентиляція) дають змогу легко контролювати те, що раніше здавалося некерованим. На цьому заході ви навчитеся передбачати ускладнення легеневої патології під час анестезії та своєчасно реагувати на них. Ви зможете оцінювати різні типи порушень, планувати індукцію та екстубацію, застосовувати HFNO та NIV і підбирати режими вентиляції під конкретну патологію. Після навчання кожен ваш наркоз при супутній легеневій патології стане контрольованим і прогнозованим. • Вступ та актуальність • Основні ризики, частота респіраторних патологій, цілі періопераційної оптимізації. • Розлади дихання, пов’язані зі сном • Обструктивне апное сну, центральне апное сну, синдроми гіповентиляції: оцінювання, основні ризики, передопераційна підготовка, тактика безпечної індукції та післяопераційного ведення. • Обструктивні захворювання дихальних шляхів • ГРВІ, астма, ХОЗЛ, рідкісні обструкції: діагностика, стратифікація ризиків, оптимізація, вентиляційні стратегії. • Рестриктивні розлади • Гострі та хронічні внутрішні рестрикції (набряк, ГРДС, інтерстиціальні хвороби), зовнішні рестрикції (ожиріння, деформації грудної клітки): оцінювання, протективна вентиляція, рекрутмент, контроль газообміну. • Пацієнт після трансплантації легень • Особливості імуносупресії, вентиляційні ризики, тактика інтра- та післяопераційного менеджменту. • Інтегровані стратегії респіраторної підтримки • HFNO, NIV, CPAP, вибір режимів ШВЛ відповідно до типу порушення, контроль drive pressure та комплаєнсу. • Підсумки, рекомендації, розбір клінічних кейсів • Алгоритми оцінювання, чек-листи безпечної індукції та вентиляції. • Q&A

Точні хірургічні рішення починаються з точного ультразвукового зображення. Але дослідження передньої черевної стінки та пахової ділянки вимагають глибокого розуміння топографії слабких місць, класифікації гриж і особливості їх візуалізації. Чи виявите ви дефект на ранній стадії, чи проґавите ускладнення, за якого знадобиться велика операція? Це питання практики. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати типові ультразвукові орієнтири, відрізняти грижі від діастазу, гематом і пухлинних утворень, а також оцінювати складність дефекту і стан вмісту грижового мішка. Ви зрозумієте логіку диференційної діагностики. Кожна грижа – це потенційна ішемія або некроз петлі кишківника. Після навчання ви зможете впевнено обстежувати пацієнтів із випинаннями на передній черевній стінці, болем у животі та післяопераційними рубцями. • Ультразвукова анатомія передньої черевної стінки, слабкі місця. • Класифікація гриж: • за походженням; • за розташуванням; • за частотою. • Особливості візуалізації гриж: передніх, бічних відділів черевної стінки, пахових. • Неускладнені та ускладнені грижі. • Диференційна діагностика та інші патології: • діастаз; • атрофія м'язів; • гематоми; • об'ємні утворення черевної стінки. • Відповіді на запитання учасників

Точність інтерпретації КТ-ангіографії судин шиї – ключ до своєчасної діагностики судинної патології, правильного вибору тактики лікування та запобігання пропущеним критичним змінам. Сучасна КТ-ангіографія дозволяє не лише візуалізувати анатомію брахіоцефальних артерій, а й оцінити ступінь стенозу, стан судинної стінки, особливості кровотоку, взаємозв’язок із суміжними структурами та можливі ускладнення. У клінічній практиці саме CTA судин шиї часто стає вирішальним методом візуалізації при підозрі на ішемічний інсульт, дисекцію, атеросклеротичне ураження та інші судинні патології. Лікар повинен володіти чітким алгоритмом аналізу КТ-ангіографії судин шиї, добре орієнтуватися в анатомії артеріальної системи та розуміти основні патологічні зміни. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Оволодіти сучасними підходами до виконання та інтерпретації КТ-ангіографії судин шиї. • Навчитися розпізнавати основні патологічні зміни судин на CTA. • Проводити системний аналіз КТ-ангіографії судин шиї та не пропускати важливі знахідки. • Уникати типових помилок інтерпретації CTA брахіоцефальних артерій. • Анатомія судин шиї на CTA – особливості візуалізації сонних та хребтових артерій, варіанти анатомії та їх клінічне значення. • Основні патологічні зміни на КТ-ангіографії – атеросклеротичні стенози, оклюзії, дисекції, аневризми та патологічну звивистість судин. • Системний аналіз CTA судин шиї – послідовний алгоритм оцінки судин, просвіту, судинної стінки, кальцинатів, м’яких тканин шиї та супутніх знахідок. • Типові пастки інтерпретації CTA – які зміни найчастіше пропускають, як уникати помилок оцінки стенозів та коли необхідні додаткові методи візуалізації. • Практичний DICOM-розбір реальних клінічних випадків із покроковим аналізом CTA судин шиї. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рецептурні помилки є однією з найчастіших причин відмови у відпуску лікарських засобів, юридичних ризиків для медичного працівника та затримки лікування пацієнта. На цьому заході ви розберете сучасні вимоги до оформлення рецептів, типові помилки під час їх виписування та практичні алгоритми роботи з паперовими й електронними рецептами. Після навчання ви зможете впевнено оформлювати рецепти відповідно до чинних нормативних вимог і уникати типових помилок у вашій практиці. • 1. Чотири рішення, які лікар має прийняти до створення рецепта • 2. Клінічне призначення як основа коректного рецепта • 3. Матриця вибору рецепта • 4. Е-рецепт у ЕСОЗ: що відбувається до і після натискання кнопки «Створити» • 5. Рецепти підвищеного ризику • 6. Якщо рецепт уже створено невірно. Алгоритм дій лікаря • 7. Дистанційний і повторний рецепт: межі допустимого. Ситуації, коли рецепт можна створити без очного візиту. • 8. Лікар — пацієнт — аптека: конфліктні ситуації. • 9. Практикум: «Рецепти, у яких легко помилитися» • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Опікова травма є системним ураженням, при якому дії в перші години після травми визначають прогноз пацієнта. На цьому заході ви розберете сучасні алгоритми первинного огляду, інфузійної терапії та інтенсивного лікування тяжких опіків, а також типові помилки, які можуть погіршити стан пацієнта ще до госпіталізації в опіковий центр. Після навчання ви знатимете, як діяти при опіковому шоці, правильно проводити інфузійну ресусцитацію, своєчасно розпізнавати небезпечні ускладнення та приймати обґрунтовані рішення на ранньому госпітальному етапі. • 1. Актуальність, етіологія та анатомо-патофізіологічні основи опіків • Вступ та актуальність • Етіологія травми • Анатомія шкіри • Патофізіологія опікового шоку • Три зони опікового ураження • 2. Класифікація, оцінка глибини та площі опіків • Класифікація за глибиною • Тактика ведення пухирів • Методи визначення площі опіку (TBSA) • 3. Первинний огляд, догоспітальна допомога та евакуація • Алгоритм XABCDE • Типові помилки первинного огляду • Дихальні шляхи • Дихання та кровообіг • Термічний та хімічний захист • Пов'язки • Критерії скерування до опікового центру • 4. Госпітальна інтенсивна терапія: інфузії, коагулопатія, вазопресори та сепсис • Принципи інфузійної ресусцитації • Формули розрахунку рідини (перші 24 години) • Моніторинг діурезу • Коагулопатія та ендотеліопатія опіків • Застосування вазопресорів • Поліорганна недостатність (ПОН) та сепсис • 5. Підсумки та узагальнені рекомендації • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Перші 60 хвилин після надходження пацієнта до приймального відділення визначають подальший прогноз захворювання. На цьому етапі необхідно швидко оцінити тяжкість стану, виявити ознаки загрозливих станів, визначити пріоритетність діагностичних і лікувальних заходів та обрати оптимальний маршрут пацієнта. Помилки первинного сортування, затримка призначення антибіотиків, інфузійної терапії або необґрунтоване очікування даних додаткових досліджень можуть призводити до погіршення клінічних результатів. Під час майстер-класу ви опануєте сучасні підходи до ведення хворих у першу годину після госпіталізації, алгоритм ABCDE, принципи первинного сортування та визначення пріоритетів у пацієнтів з гострою абдомінальною патологією. Ви навчитеся своєчасно розпізнавати сепсис, внутрішньочеревні кровотечі, кишкову ішемію та перфорацію, вибирати оптимальний обсяг лабораторних досліджень і методів візуалізації та застосовувати концепцію damage control. Також ви розглянете критерії направлення до операційної чи відділення інтенсивної терапії та типові помилки, які виникають у приймальному відділенні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати критичні стани, раціонально використовувати доступні ресурси й ухвалювати клінічні рішення в умовах дефіциту часу. • Перша хвилина: оцінювання не діагнозу, а ризику • Чому клінічна стабільність важливіша за встановлення точного діагнозу на старті. • Ознаки гемодинамічної нестабільності та шоку. • Як швидко розпізнати сепсис і септичний шок. • Клінічні прояви внутрішньочеревної кровотечі, ішемії та перфорації. • Визначення пріоритетності пацієнта й рівня невідкладності допомоги. • ABCDE як базовий алгоритм швидкого оцінювання стану пацієнта • Airway: оцінювання прохідності дихальних шляхів. • Breathing: аналіз дихання та оксигенації. • Circulation: оцінювання кровообігу та ознак шоку. • Disability: швидке неврологічне оцінювання. • Exposure: повний огляд пацієнта без втрати часу. • Перші 15 хвилин: мінімальний пакет обстежень • Стандартизований первинний огляд пацієнта. • Контроль життєвих показників та їх інтерпретація. • Лабораторні дослідження, які не можна відкладати. • Роль лактату, коагулограми та визначення групи крові. • Коли необхідно виконати ЕКГ навіть при хірургічній патології. • Red flags гострого живота • Симптоми перитоніту та їхнє клінічне значення. • Ознаки кишкової ішемії та загрози некрозу. • Підозра на перфорацію порожнистого органа. • Критерії підозри на внутрішню кровотечу. • Клінічні сценарії першої години • Розбір типових помилок у приймальному покої. • Алгоритм дій у разі нестабільного стану пацієнта. • Пріоритезація завдань в умовах дефіциту часу. • Комунікація між черговими спеціалістами. • Формування первинного плану ведення пацієнта. • Візуалізація має відповідати клінічному питанню • Принципи вибору методу візуалізації. • FAST-протокол у критичних пацієнтів. • Можливості й обмеження ургентного УЗД. • КТ як інструмент підтвердження хірургічної патології. • Типові помилки у призначенні візуалізації. • Сепсис у приймальному покої: що потрібно зробити негайно • Рання діагностика сепсису. • Інфузійна терапія першої години. • Антибактеріальна терапія без невиправданих затримок. • Пошук та контроль джерела інфекції. • Моніторинг ефективності первинних заходів. • Damage control у критичного пацієнта • Концепція damage control surgery. • Тимчасовий контроль кровотечі. • Усунення контамінації та профілактика подальшого ушкодження. • Роль реанімаційних заходів у стабілізації пацієнта. • Показання до поетапного хірургічного лікування. • Хірург як координатор процесу • Організація роботи мультидисциплінарної команди. • Взаємодія з анестезіологом та відділенням інтенсивної терапії. • Підготовка операційної та забезпечення компонентами крові. • Медична документація в умовах ургентності. • Управління часом та ресурсами в критичних ситуаціях. • Головне рішення першої години: маршрут пацієнта • Критерії направлення в операційну. • Коли пацієнту необхідна КТ перед подальшими рішеннями. • Показання до госпіталізації в ICU. • Коли можливе динамічне спостереження. • Формування чіткого плану дій та відповідальності команди на наступні години. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Періопераційні невідкладні стани вимагають миттєвої реакції та впевненого прийняття рішень. В операційній можуть трапитися серцево-судинні та респіраторні катастрофи, які визначають перебіг операції та виживання пацієнта. Зупинка кровообігу, масивна кровотеча, анафілаксія, складна вентиляція або раптові аритмії потребують швидкого виявлення та дій за алгоритмом. Цей 2-денний захід сфокусований на повному спектрі періопераційних невідкладних станів, з якими анестезіолог може зіткнутися в операційній. Ви розглянете алгоритмічне ведення серцево-судинних і респіраторних критичних подій, особливості серцево-легеневої реанімації в різних клінічних сценаріях, а також стани, як-от системна токсичність місцевих анестетиків, злоякісна гіпертермія, тотальний спінальний блок, гіперкаліємія та післяпологова кровотеча. Ви дізнаєтеся не тільки про ведення цих станів, а й про їхню профілактику, стратифікацію ризиків та планування анестезіологічної тактики. Після навчання ви зможете приймати важливі рішення під тиском часу та координувати команду в умовах невідкладного стану. • Періопераційні серцево-судинні невідкладні стани • Зупинка кровообігу (СЛР у дорослих) • Інтраопераційний інфаркт міокарда • Інтраопераційний ішемічний або геморагічний інсульт • Масивна інтраопераційна кровотеча • Анафілактичний шок • Інтраопераційні емболії • Періопераційні респіраторні невідкладні стани • Складна вентиляція • Непередбачувана складна інтубація • Алгоритм дій у разі can’t intubate – can’t ventilate • Ларингоспазм • Бронхоспазм • Стани з різким підвищенням тиску в дихальних шляхах • Аспірація шлункового вмісту • Q&A-сесія • Специфічні критичні стани в операційній • Тотальний спінальний блок • Системна токсичність місцевих анестетиків (LAST) • Злоякісна гіпертермія • Гіперкаліємія як причина фатальних аритмій • Післяпологова й атонічна маткова кровотеча • Серцево-легенева реанімація в педіатрії • Передопераційна профілактика інтраопераційних критичних подій • Стратифікація ризиків пацієнта • Планування анестезіологічної тактики • Підготовка до технічних ускладнень • Check-list-підхід і командна взаємодія • Q&A-сесія

Електронний курс: базові алгоритми опису та аналізу КТ головного мозку 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Цей курс навчить вас базовим алгоритмам для опису та аналізу КТ-знімків головного мозку. Ви дізнаєтесь, як ідентифікувати ключові анатомічні структури, розпізнавати поширені патології, такі як гематоми, пухлини та ішемічні ураження, а також правильно інтерпретувати клінічні дані. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Післяпологові зміни промежини та тазового дна є поширеною причиною дискомфорту у пацієнток. За ними можуть стояти стресове нетримання, диспареунія та функціональні порушення без явного пролапсу. На цьому заході ви розберете, як відбирати пацієнток на реконструктивне лікування, коли доцільні кольпорафія, лабіопластика чи ліпофілінг, і як обирати обсяг втручання. Після навчання ви зможете краще оцінювати приховані дефекти тазового дна, приймати обґрунтовані рішення щодо тактики та зменшувати ризик післяопераційних ускладнень і повторних операцій. • Післяпологові скарги без явного пролапсу: як мислити хірургу. • Коли пацієнтка має симптоми, але пролапс візуально мінімальний або відсутній • Приховані дефекти тазового дна й перинеальної зони • Коли проблема функціональна, а коли анатомічна • Сучасна діагностика та відбір пацієнток на хірургічну корекцію. • Клінічний огляд та функціональне оцінювання • Показання до операції у разі мінімальних об’єктивних змін • Типові помилки первинної консультації • Хірургічна корекція післяпологових дефектів: що реально працює. • Вагінопластика й перинеопластика • Відновлення промежини після пологових травм • Корекція рубцевих деформацій • Комбіновані операції у разі післяпологових змін. • Корекція стресового нетримання сечі (СНС) + пластика тазового дна • Лабіопластика + вагінопластика • Ліпофілінг інтимної зони як частина реконструкції • Поєднані втручання за один етап: показання й обмеження • Пролапс і нетримання сечі: як не лікувати одне, ігноруючи інше. • Поєднання пролапсу зі стресовим нетриманням сечі • Коли потрібна одночасна корекція • Вибір тактики залежно від віку, пологів, тканин і симптомів • Ускладнення та недостатній клінічний ефект після операцій: як уникнути помилок? • Рецидив симптомів без рецидиву пролапсу • Біль, диспареунія, рубцеві деформації • Як мінімізувати ризики та правильно вести пацієнтку • Розбір клінічних кейсів. • Практичний алгоритм прийняття рішення. • Кого оперувати, кого спостерігати • Як обрати обсяг втручання • Як пояснювати прогноз пацієнтці • Післяопераційний супровід та профілактика рецидиву • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Стридор у дітей — частий, але неоднорідний симптом, де помилка в оцінці може призвести до неправильного лікування. Майстер-клас створений для педіатрів, сімейних лікарів, отоларингологів, лікарів невідкладної допомоги та інших спеціалістів, які хочуть дізнатись більше про ведення стридору в педіатричній популяції. Головна мета заходу — дати чіткий алгоритм диференційної діагностики стридору та допомогти обирати вірну тактику лікування в кожному клінічному випадку. Після майстер-класу ви знатимете, як відрізняти різні стани у дітей, що проявляються стридором, отримаєте алгоритм діагностики та вибору лікування в типових і нетипових ситуаціях, зрозумієте, як уникати помилок у веденні таких пацієнтів, і навчитесь впевнено призначати необхідні обстеження та оцінювати їх доцільність. Приєднуйтесь, щоб упевнено орієнтуватися у причинах стридору та приймати обґрунтовані клінічні рішення у гострих ситуаціях. Подія допоможе зробити вашу діагностику точнішою, а лікування — ефективнішим. Програма заходу • термінологію, як розрізнити що таке "круп", "хибний круп", "вірусний круп", "стридор", "ларингіт"; • основні причини стридору та їх лікуванння; • найпоширеніші помилки в лікуванні стридору та як їх уникати; • диференційна діагностика причин стридору (на які ні ознаки звернути увагу, які аналізи/обстеження і в яких випадках варто призначати) • на реальних клінічних випадках розберемо алгоритм діагностики та лікування стридору. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Масивна кровотеча й травма-індукована коагулопатія – одні з головних причин ранньої летальності при політравмі. Вони формують складний патофізіологічний каскад, що розвивається вже протягом перших годин після ушкодження. Сучасні дані свідчать, що гіпоперфузія, шок, ацидоз і гіпотермія запускають ранні порушення гемостазу, які потребують не лише швидкої, а й патогенетично обґрунтованої корекції. Впровадження концепції Damage Control Resuscitation, таргетної гемостатичної терапії та використання віскоеластичних методів (TEG/ROTEM) дають змогу перейти від емпіричних трансфузійних стратегій до персоналізованого ведення пацієнта. На цьому заході ви розглянете патофізіологію травма-індукованої коагулопатії, клінічне значення порушень гемостазу на різних етапах травматичного процесу й сучасні підходи до діагностики. Ви засвоїте алгоритми Damage Control Resuscitation, принципи допустимої гіпотензії, рестриктивної інфузійної терапії, температурного контролю й корекції метаболічних порушень. Ви дізнаєтеся про основні принципи антифібринолітичної терапії та оптимальної трансфузійної тактики, роль фібриногену, тромбоцитів, PCC і кальцію, а також практичні аспекти застосування TEG/ROTEM. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнта з масивною кровотечею, оптимізувати гемостатичну терапію та зменшити ризики, пов’язані з неконтрольованою коагулопатією в разі травми. • Причини й патофізіологія травма-індукованої коагулопатії • Роль гіпоперфузії, шоку, ацидозу й гіпотермії • Активація протеїну C та гіперфібриноліз • Клінічне значення коагулопатії при травмі • Вплив на ранню, середню та пізню летальність • «Порочне коло»: кровотеча – коагулопатія – шок • Діагностика порушень гемостазу • Клінічні маркери масивної крововтрати • Лабораторні показники • Роль TEG/ROTEM у ранньому оцінюванні коагулопатії • Damage Control Resuscitation (DCR) • Допустима гіпотензія • Рестриктивна інфузійна терапія • Температурний контроль та корекція ацидозу • Антифібринолітична терапія • Показання до застосування транексамової кислоти • Час, дози та клінічні застереження • Гемостатична терапія і трансфузійна стратегія • Масивна трансфузія: співвідношення компонентів крові • Фібриноген, тромбоцити, PCC, кальцій • Цілеспрямоване лікування за даними TEG/ROTEM • Клінічний кейс • Практичний алгоритм ведення пацієнта з політравмою та масивною кровотечею • Відповіді на запитання учасників

Поперековий відділ хребта – основна біомеханічна ланка опорно-рухового апарату, яка щоденно зазнає значних осьових і ротаційних навантажень. Через це вона часто стає джерелом болю, функціональних обмежень і неврологічної симптоматики. Важливо досконало розуміти анатомію, біомеханіку й клінічне значення структур поперекового відділу, щоб правильно інтерпретувати соноанатомію та обґрунтовано використовувати ультразвуковий метод діагностики. На цьому заході ви розглянете анатомію та біомеханіку поперекового відділу хребта, соноанатомічні орієнтири, клінічне значення, показання й протипоказання до ультразвукового дослідження, а також патологічні стани, які можуть бути достовірно виявлені за допомогою УЗД. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати ультразвукове дослідження у пацієнтів з болем у попереку, після травм чи фізичних перевантажень, у разі дегенеративно-дистрофічних змін, а також у ситуаціях, коли МРТ протипоказане або недоступне. • Анатомія поперекового відділу хребта. • Біомеханіка поперекового відділу хребта. • Клінічне значення, показання й протипоказання до УЗД поперекового відділу хребта. • Соноанатомія поперекового відділу хребта. • Патології, які ми здатні достовірно виявити за допомогою УЗД. • Клінічні випадки патологій, що виявляються на УЗД поперекового відділу хребта. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лобулярна карцинома молочної залози має унікальні біологічні та клінічні характеристики, що суттєво відрізняють її від протокових форм і створюють високий ризик діагностичних помилок у разі використання стандартних методів візуалізації. Її здатність до «маскування» на мамографії та ультразвуковому дослідженні може стати причиною ситуації, коли клінічно значуща патологія може виглядати як мінімальні або неспецифічні зміни. Це безпосередньо впливає на своєчасність встановлення діагнозу і прогноз для пацієнтки. На цьому заході ви розглянете особливості діагностики лобулярної карциноми, обмеження стандартних методів візуалізації, роль МРТ у визначенні поширеності процесу, принципи вибору обсягу хірургічного втручання, а також підходи до системної та ендокринної терапії. Ви дізнаєтеся більше про причини хибнонегативних результатів, оцінювання мультифокальних і мультицентричних уражень та засвоїте алгоритми маршрутизації пацієнток залежно від результатів обстеження. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати невизначені або дискордантні результати інструментальних досліджень, своєчасно ідентифікувати випадки, що потребують додаткової візуалізації (зокрема МРТ), та приймати обґрунтовані рішення щодо обсягу оперативного втручання і подальшої терапії.. • 1. Біологічні та гістологічні особливості лобулярної карциноми молочної залози. • 2. Сучасні можливості візуалізації: мамографія, УЗД, МРТ. • 3. Типові труднощі діагностики та причини хибнонегативних результатів. • 4. Роль МРТ у визначенні поширеності процесу та виборі хірургічної тактики. • 5. Особливості вибору обсягу оперативного втручання при лобулярних карциномах. • 6. Системне лікування: кому показана хіміотерапія, а кому — ні. • 7. Значення ендокринної терапії при лобулярній карциномі. • 8. Ризики локальних і віддалених рецидивів. • 9. Практичні підходи до спостереження пацієнток після лікування: як уникнути помилок. • 10. Розбір клінічних кейсів та актуальних рекомендацій. • 11. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.